Реферати українською » » Франклін Рузвельт як чоловік і політик


Реферат Франклін Рузвельт як чоловік і політик

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Оглавление

Оглавление 1

1 Передмова. 2

2 Походження. Початок кар'єри. Перші успіхи й невдачі. 3

3 Внутрішня й зовнішня ситуація у ка нун президентства Рузвельта. 4

4 Знову на політичної арені. 7

5 Економічна криза. 7

6 Рузвельт у натовпі політичної борь б. 9

7 Рузвельт президент навіть його "новий курс". 11

8 Нова міжнародна ситуація - але шиї рішення 15

9 Перше дипломатичне визнання СРСР. 18

10 "Новий курс" напередодні війни. 20

11 Рузвельт напередодні нових выбо рів. 22

12 Початок Другої світової війни. 27

13 Плани повоєнного устройст ва. 33

14 Завершення війни" та нові про бле ми. 36

15 Кримська конференція. 37

16 Бернский інцидент. 40

17 Смерть президента - втрата для Аме рики. 42

18 Список літератури. 45

1 Передмова.

У одному з своїх листів на кінці січня 1941го року Томас Манн, вели київ німецький пі сатель - гума нист, який емігрував із нацист ской Німеччини, писав про зарахування, яким він був удосто ен президен тому Ф. Руз вель тому в Білому до ме: "подальше наше путешест вие було інтерес а й уто мительно - инте ресно, конеч але, особливо у наступний етап, де нас при няли з по рази тельным вни манием. Голово кружительной верши іншої нього був коктейль у робочому кабінеті, коли іншим запрошеним на dinner гостям довелося чекати внизу. Адже в нас його з "ним" перекл вый зав трак. "Він" сно ва справив прямо мені силь ное впечат ление чи, вірніше, знову викликало в мене ін терес і симпатію: важко оха рактеризовать цю суміш хитрості, сонячності, избало ванно сти, кокетства й чесною віри, але є ньому ка кая-то пе чать благодаті, і це прив'язався до нього як до прирож денному, мій погляд, листи ку то го, що має пащу". А пащу мав бути фашизм.

Це зауваження писателя-антифашиста вудь ві тель але й із яскраво пере дає складний і про тиво ре чивый внутрішній образ 28го президента США, мабуть, са мого знаменитого государст венного діяча цієї стра ны.

Період, розпочатий світовим экономиче ским кризою 1929-1933гг. І завершений по бідою сил антигітлерівської коаліції занима ет особливу увагу в долях людства. Роль Руз вельта та її окруже ния в определе нии прин ципов та її реалізації социаль іншої і внешнеполити ческой стратегії, спрямованої на зі збереження і упроче ние економічних пріоритетів і зовні полити ческих пози ций США, виключно велика. З іменем Тараса Шевченка свя зана також один із найбільш значи тель ных стра ниць історія зовнішньої та ді пломатии навіть зокрема встановлення нір мало лизация ді пломати чого ских відносин із Рада ским Сою зом, учачи стие США в антигітлерівської коаліції.

Винятково велика роль Рузвельта в фор ми ровании і перетворенні у життя так назы ваемого "нового курсу" у країні, курсу демократи ческой спрямованості, котрі зіграли видатну роль ста билизации економічної та соціальній ситуації у країні період після глибокого эконо мического крі зиса 1929-1934гг, курсу, дозволивши шего уникнути тяжких соціально-політичних потрясе ний.

Рузвельт показав себе як неординарний, гинув київ політик, тонко чув ствующий ситуацію, спосіб ный вірно вгадувати тенденції і своевре менно і реагувати зміну на ладі ние всіх прошарків загальне твердження ства.

Залишаючись вірним сином свого класу Руз вельт робив усе якщо з зберігати і розвинути суще ст вующий суспільно-економічний лад у стра а й зміцнити домінують США в усьому світі. Рузвельт на відміну багатьох інших президен тов, завжди осту вался тверезим і праг матичным політиком.

Чотири рази переобирався посаду прези ден та країни( що поставши ляет собою своеобраз ный рекорд історія США) і обіймав її аж до смерті 1945 року.



2 Походження. Початок кар'єри. Перші успіхи й невдачі.

Франклін Делано Рузвельт народився 30го янь ва ря 1882го року у Гайд-парк до штату е Нью-Йорк у ній зі стоятельного землевласника і перед прини мателя, мала широкі зв'язку в по литических колах северо-вос точних штатів. За освітою юрист, навчався у привілейованої частий іншої школі в Гортоне, в Гар вардском і Ко лумбийском универ сі тетах. У 1905 року одружився з своєї дальньої родст веннице Елеонорі Руз вельт, пле мяннице Тео дора Рузвельта (1858 - 1919) - державного діячі і пре зидента США.

У 1907-1910 роках працював у юридичній фірмі. Рузвельт рано вклю чился в активну по літта ческую діяльність у лавах Демократиче ской партії. У 1910ом року обрано до сенату штату Нью-Йорк. У 1913-1920 рр - помічник морського міністра у прави тельстве президента Вільсона, ви ступав посилення військово-морської мощі США, було гостро необхо димо реалізації політики "великий кийки" в глобальному мас штабі.

У 1920ом року - кандидат посаду вице-пре зи ден та США від Демокра тической партії. По терпів час жение та повернувся до приватної юридиче ской прак тику і підприємництву. З серпня 1921го року у резуль таті поліомієліту протягом усього життя став инвали будинок, поті рял здатність сво бодно пере рухатися. До 1928го го так залишався "затінена", не заявляв про себе загальне твердження ствен іншої чи з литической арені, але стано вится дедалі більше замет іншої дулю рій у керівництві Демократичної пар тии.


3 Внутрішня й зовнішня ситуація у ка нун президентства Рузвельта.

Подивимося як складалася зовнішня і внут ренняя політика США при найближчих перед шествен ні ках Ф. Рузвельта, президентах США.

У перебігу всієї становлення і саме ві тия США стосунки із сусідніми країнами базирова лисій за принципами розбою і насильства. Од них із "наріжних опор" у підмурівку внеш ній полити кі стала док трина Монро, груд ларация принципів зовнішньої політики України США про возгла шенная президентом Дж. Монро в посла нии кін грессу. Выдвинут принцип поділу світу на американську і європейську сис теми і невмеша тель ства США у внутрішні справи ївши ропейских країн і невме шатель ства останніх у внутрішні справи країн амери канского конти нента. Коротко принцип формули ровался так: "Америка для американців".

Латинська Америка остаточно освобож так лася від испано-порту гальского й іншого ино зем ного панів ства. США прагнули встановити безраздель ное держ подство в Латинської Америки. У декларації Монро де лается спроба обосно вать принцип, ставлячи на сцені зростання могутності США в зави симость від приєднання але вых террито рий і гуманітарної освіти нових штатів що сви детель ствовало про экспансио нистских устремліннях США в отно шении Латинська Америка ( але тільки Латин ской Америки ) . Під прапором цієї доктрини США в загарбницької війні проти Мексики ( 1846-1848гг ) отторгли понад полови ны її території. Далі експансіоністські тен денции доктрини Монро підлозі чілі розвиток доктрина Олни ( 1895 р ) й у так назы ваемом до бавле нии Теодора Руз вельта (1904г), в кото ром прямо проголошувалися претензії США перевищив на осу ще ствление ролі "міжнародної поліцейської сили". Вже у перші десятиліття 20го століття США зробили интер венции на Кубу, до Мексики, Гаїті, Доминикан скую республіку, Нікарагуа, Панаму інші країни.

Що ж до економіки та внутриполитиче ской та соціальній ситуа ции, то, обійнявши перекл вую миро вую війну з "запізненням" на дві з по лови іншої року, США вийшли з її не зазнавши жодного за метного шкоди. На про тив, їх экономи ческое і фінансовий могутність, їхнього впливу в усьому світі незмірно зросли. Військові постав кі виючому країнам обога тили США, способст вовали зростання їх економіки, а фінансові позики пре вратили стра ны Антанти не оплатних боржників. І далі, десятилітня смуга прав ления республіканців, "епоха президента Кэл вина Кулиджа", прийшовши шаяся на 20е роки 20го століття, відзначено про мышленным бу мом, стре ми тель ным збагаченням олігархічної вір хушки суспільства до фінансових афе рах. У більшою мірою цей збагачення відбувалося з урахуванням обеспе чого ния монополіями США провідних позицій в миро виття господарської систе ме з допомогою конкурентів США, обес кровленных і знесилений ных війною, по слевоенной раз рухой, застоєм і внутрішніми полити ческими кризи самі.

Здійснивши завдяки золотому дощу у ен ных прибутків широку технологічну мо смикни за цию, американська економіка зробила огром ный ривок впе ред, залишивши позаду весь ос новной світ.

Пропагандистські рупори великого капи та ла культивували иллю зии, стверджуючи, що у эконо мике США діють нові економічні за коны, исклю чающие протиріччя, притаманний ные эконо мике інших країнах. Концепція разви тия "нової американської ти па цивілізації", соче тав шего в се бе можливості ні перед чим не огра ничен іншої конкуренції, социаль ного парт нер ства, не втручання государ ства у справи биз неса, культ тих ницизма і националь ного превос ходства було побудовано до рангу официаль іншої ідеології.

Монополистический капітал захопив до манд ные позиції з эконо мике та політики. Його агрессив ная неабияка наступальність призвела до сверты ванию багатьох учре ждений, покликаних захистити суспільство від своекорыст ных по сягательств з боку грошовитих магнатів, до зростання консерва тивных на будівель із боку широкого загалу, котрі були приголомшені антирадикаль іншої истери їй і пове ривших рекламі "нового капита лизма".

Урядовий курс республіканців у 1921-1933 рр відповідав всім самим далекосяжних вожделе ниям ділових кіл. Поклоніння нічим необмежений іншої стихії ринкових відносин, сво бод іншої від прямо го прави тельственного регу лиро вания і функцію контролю стало наріжним елі ментом экономиче ской стратегії уряду. Найпопулярнішою в вашингтона ских де партамен тах була установка: "Надайте бізнес саме му собі, і дбатиме про вас". Єдине, де зізнавалася роль государ ства, то це у сфері охорони тельной діяльності. Бізнес заин тересован у надмірно жорсткому урядовому контро ле над усіма формами саме діяльності трудя щихся і неухильно доби вался такої політики у робочому питанні, яка давала все пре имуще ства капіталу і призводила до під рыву організації тру дя щихся, їх моральному роззброєння.

Демократи (активним діячем цієї пар тии і він Ф. Рузвельт) як і, як і правляча партія рес публиканцев, відмежовувалися від ра дикализма (під цим розумілася всяка револю ционная идео логия і соціальна політика, на правленная на корінну ломку общест венно-политического і экономиче ского ладу) і обіцяючи "остаточно" ликвидиро вать останні сліди бід але сти, навряд чи позво ляли осліпити себе нерозважливої ве рій у всесилля Америки, здатної нібито в одиноч ку, не пов'язуючи себе ніякими обяза тельствами, спираючись на силу або створює загрозу застосування сили, як реа чи зо вать свої імперські амбіції а й всюди обеспе чить вигідний США баланс сил.

Зберігаючи вірність гаслу президента Вудро Вільсона про месіанської ролі США не змінюючи притя заниям їх у світове лідерство, демократи противо поставили внешнеполитиче скому иллюзи ционизму рес публикан цев концеп цию активного вторгнення між народні справи, але потім знову таки у сфері затвердження впливу Вашингтона перебіг світового розвитку.


4 Знову на політичної арені.

У тому 1928го року після тривалого пре б ва ния затінена Рузвельт сде лал перший крок у новому ту ре боротьби за національне визнання. Энергич ный, в процесі лікування який ловитиме зміна обстановки і легко при спосабли вающийся до неї, беззавітно що у свою зірку Рузвельт поля зовался підтримкою фінансово-промислових колах Северо-востока і влияни їм в Демократи ческой партії.

Рузвельт вирішив завдати удару найбільш сла бій позиції республи канской адміністрації, з її внеш неполітичному курсу. Він звинуватили у підриві "принципів світу" через відмову від сотруд ничест ва з Лігою націй і занесені Міжнародним су будинок. Рузвельт заявив про не змогу США - не рахуючись ні із чим, выпол нять присвоєні ними самими жандарм ские функ ции на конти ненте. Запропонував использо вать більш соответ ствующие изме нившейся обста новке методи, аби утримати "братерські країни" в вас сальної залежності. "Дипломатія канонерок" мала б бути більш завжди посміхаюся, більш коллекти ві стской.


5 Економічна криза.

Водночас у економіці починали накапли ваться проблеми, країна неухильно сповзала до найглибшому економічної кризи 1929-1933 го дов.

Навіть у період найвищої економічної ак тивности безробіття не опускалася нижче 4%. Прове денные засвідчили, що "процвітання" зі провождалось не звуженням про пащі між бідно стью і багатством, та її рас ширением. Для деяких катего рий населення "процвітання" і залишилося недости жимым фан томом. Це стосується й робочим деяких отрас лей промисловості (видобуток вугілля, біль шинство галузей легку промисловість), крейда кім перед прини мателям, вытесняе мым великим капіталом і до ферми рам. Сільське населення нищало під уда раме затяж ного аграрного крі зиса. "Ножиці" між цінами на про мышлен ные товари

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Франсуа Шампольон
    Коротка автобіографія. На початку 1790 року дружина Жака Шампольона лежала повністю паралізованою.
  • Реферат на тему: Фридерік Шопен
    Реферат музичного Фредерік Францишек Шопен (1810-1849) Виконала: учениця 6- го класу “A” Школи № 69
  • Реферат на тему: Ходжа Ахмет Яссауи
    Ходжа Ахмед Яссауи Велич людини визначається не розмірами її багатство, не владними повноваженнями.
  • Реферат на тему: Христофор Колумб
    (Christopher Columbus) народився 1451 року у Генуї, найдавнішому центрі суднобудування, де на
  • Реферат на тему: Христофор Колумб (26 серпня 1451 року - 21 травня 1506)
    Христофор Колумб 26 серпня 1451 року - 21 травня 1506) “ Господь слелал мене посланцем нового

Навігація