Реферати українською » » Дводенна екскурсійна поїздка по Закарпаттю


Реферат Дводенна екскурсійна поїздка по Закарпаттю

Страница 1 из 2 | Следующая страница
Дводенна екскурсійна поїздка «Перлини Закарпаття»
Тривалість поїздки: дводенна
Регіон: Закарпаття      
Нитка маршруту:  Мукачеві – Ужгород – Невицьке – Ужгород
 
Програму туру: 
 
-                   День 1.  П’ятниця
18:15 - виїзд із Києва
 
-                   День 2. Субота
Приїзд до м. Мукачеві. Сніданок.
Оглядова екскурсія містом: відвідання середньовічного замку «Паланок», палацу сім`ї Ракоці ХVІІ-ХVІІІ ст., римо-католицької каплиці св. Мартіна ХІV ст., православного жіночого монастирю ХІV ст., ратуші. Прогулянка старим містом. Відвідання історичного та етнографічного музеїв.
Розміщення в готелі.
Вечеря. Вільний годину.
 
-                   День 3. Неділя
Сніданок. Виїзд із готелю.
Автобусний переїзд до м. Ужгород.
Пішохідна оглядова екскурсія Ужгородом: старе місто, середньовічний замок, етнографічний музей дерев’яної архітектури, кафедральний греко-католицький собор, та інші пам`ятки.
Переїзд до з. Невицьке.
Екскурсія Невицьким замком.
Обід под годину екскурсії. Повернення в м. Ужгород.
 
17:48 відправлення потягу №82Л Ужгород-Київ.
 
-                   День 4. Понеділок.
9:58 - Прибуття до Києва.
 
Вартість туру:           
300 грн. /при групі 15 осіб/.
 
У вартість входити: 
- транспортне обслуговування маршрутом
- екскурсійне обслуговування под годину всього маршруту
- харчування
- ночівля в готелі
- страхування
 
У вартість не входити:        
- залізничні квитки
- харчування в потязі
 
 
Мукачеві
Історія міста.
Понад тисячолітня історія м. Мукачеві - одна із найцікавіших сторінок Закарпаття. З давніх часів тут перетиналися не лише торговельні шляхи, а і різні культури. Перша письмова згадка про Мукачеві зустрічається в угорській хроніці, написаній наприкінці ХІІ ст. Назва Мункач (Мукачеві) скидатися від угорського слова "мунко", тобто робота, а, ще від слов’янського слова "борошно", на знак тихий мук, які зазнало місцеве населення под годину насипання міські й будівництва замку. І нині Мукачеві гідно тримає марку міста, яку має глибокі історичні традиції. Територія міста був населена із давніх часів. Археологи знайшли тут стоянки людей раннього палеоліту, слов’янські та давньоруські поселення. Мукачеві як поселення та військове укріплення існувало уже у другій половині ІХ ст.Назву міста пояснюють два перекази: нібито замкова гора штучна, насипана болісно вибачимо людом, тому й назвали місто – Мукачеві. Проте інший переказ пов’язує її зі словом "борошно" (борошно). Біля фортеці Паланок колися стояв водяний млин, де перемелювали зерно та продавали борошно. У XI ст. Мукачеві входило у склад Київської Русі. У другій половині XI ст. воно та опинилося под владою угорських феодалів. 1281 р. галицько-волинський князь Лев Данилович поширив свій вплив на частину Закарпаття, зокрема і на Мукачеві. 1321 р. місто було б знову захоплене Угорщиною.Мукачеве першим із поселень у Закарпатті отримало права міста, про що свідчить королівська грамота 1376 р. У червні 1703 р. зажени повстанців звільнили місто від австрійського панування й перетворили його однією із опорних пунктів повстанської армії. Після придушення визвольної війни місто знову опинилося до рук Габсбургів. 1728 р. разом із маєтком місто було б подаровано графові Шенборну-Бухгейму. На початку листопаду 1938 р. Мукачеві було б окуповано Угорщиною. 26 жовтня 1944 р. місто звільнили воїни 4-го Українського фронту.
 
Визначні пам`ятки:
 
1. БІЛИЙ ПАЛАЦ СІМ’Ї РАКОЦІ ХVІІ-ХVІІІ ст.
Двоповерховий палац, старий корпус у стилі ренесанс перебудували у бароковому. Вікна прикрашені бароковим декором багатих форм. У центрі головного фасаду архітектор Б. Нейман розмістив портал у стилі раннього бароко.
Адреси: вул. Світу, 28.
 
2. РИМО-КАТОЛИЦЬКА КАПЛИЦЯ св. МАРТИНА ХІV ст.
Готична каплиця – одна із найвідоміших пам’яток кам’яного церковно-храмового будівництва. Реставрована у 1969 р. Спочатку каплиця слугувала олтарною частиною готичного храму ХІV ст., проте у 1904 р. храм зруйнували. Споруда кам’яна, однонефна, загального типу, із гранованою апсидою та певною круглою баштою із гостроконечним завершенням. Стіни каплиці посилені міцним контрфорсом. Портал оформлень лучковою аркою та прикрашений трояндою. У стінах – вузькі стрільчасті вікна. У бокових фасадах умуровані плити із епітафіями, багато із які датовані. Зводи перекриті зіркоподібною системою ребер періоду пізньої готики. Біля каплиці знаходиться более пізня готична будівля католицького собору.
Адреси: вул. Світу, 51.
 
3. ПРАВОСЛАВНИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР ХІV ст.
Побудований у 1766 р. Будова й стиль архітектури були остаточно сформовані у стилі бароко. Після пожежі 1862 р. монастир відновлений у 1865 р.
Адреси: Чернеча гора.
 
4. СПОРУДА РАТУШІ 1906 р.
Збудована за проектом угорського архітектора. Під годину закладання Першого каменя у фундамент головної годинникової башти 23 червня 1903 р. закладений й лист, у якому йшлося, що у місті проживає 14 416 мешканців у 1553 будинках.
Адреси: пл. Світу.
 
5. МУКАЧІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ТА ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ
Заснований наприкінці ХІХ ст. Експозиції музею знаходяться у трьох залах Верхнього замку.
Тут експонуються рідкісні предмети кам’яного віку, мідно-бронзової доби, знайдені под годину археологічних розкопок на Закарпатті. Кам’яні, залізні та дерев’яні знаряддя роботи та експонати, що стосуються середьновічної історії краю, зокрема зброя захисників замку, матеріали про події, котрі відбувалися в Мукачеві та Закарпатті уХХст. У відділі етнографії музею широко представлені життя та побут мешканців міста й Закарпаття у XIX-XX ст. У галереї експонуються полотна видатних живописців Закарпаття: Ф. Манайла, А. Кашшая, Ю. Герца, А. Коцкі, У. Микити, І. Бровдія, З. Мички та багатьох інших. Поруч із картинами видатних закарпатських художників розгорнута виставка сучасного живопису українських, угорських та польських майстрів пензля.
"Дерев’яні церкви Закарпаття" – саме таку назву має виставка понад 50 полотен, на які зображені унікальні храми краю.
Карпати – місце, де співіснують східна та західна традиції церковних обрядів. Звідси багатство форм культових споруд, розмаїття стилів та їхні варіацій. На виставці представлені картини з зображенням церков різних стилів XVII-XIX cт. А поруч – колекція ікон, що представляють традиції сакрального мистецтва різних регіонів України.
Адреси: гора Паланок.
 
6. МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МІХАЯ МУНКАЧІ
Будинок збудований у стилі модерн. У 1969 р. на його фасаді було б встановлено меморіальну дошку засновника реалістичної школи угорського живопису ХІХ ст. Міхая Мункачі (1844-1900 рр.). 1880 р. художника обрано почесним громадянином міста. У музеї представлена значна частина його творів, зібрані документальні матеріали, фотокопії рукописів та листів.
Адреси: вул. Світу, 15.
 
 
8. ДРУКАРНЯ ГРІНШТЕЙНА
Розташована на перехресті вулиць Про. Пушкіна та І. Зріні. Фронтон будинку із червоної цегли прикрашає скульптура Меркурія, якої встановили як символ давньої торгівель-ної слави Мукачевого.
 
 
 
9. МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
Паланок – одна з найцінніших історичних та воєнно-архітектурних пам’яток. Замок розташований на горі вулканічного походження на висоті 68 м, якої колися оточував рів, наповнений водою. Уздовж його внутрішнього берега був зведений дубовий частокіл-паланок, очевидно, звідси й скидатися назва замку.
Про виникнення замку точних історичних даних немає. Припускають, що в ІХ-Х ст. на горі було б невелике укріплення, яку охороняло рубежі Київської Русі за Карпатами. Згодом тут звели феодальний замок. Великі перебудови замку пов’язані із іменем подільського князя Федора Корятовича (1396-1414 рр.) та трансільванських князів Ракоці (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Упродовж століть замок належав багатьом власникам, серед які були і короновані особини. Будували його зверху вниз протягом століть. Складається він з чотирьох терас, на які збудовано три замки.
Навколо першої, нижньої тераси, сухий рів, через який перекидався міст. Башта, що охороняла ворота, не збереглася, залишився лише кам’яний фундамент. Друга тераса розміщена над першою. На ній знаходиться Нижній замок, збудований у 1670 р. Підходи до нього охороняють два міцні бастіони, товщина їхні стін досягає 3,5 м. На третій терасі – Середній замок. У ньому були розміщені господарські, службові, житлові приміщення: комендатура, лицарський зал, арсенал, казарма, кухня. Середній замок будували упродовж багатьох років.
Четверта, остання тераса, вищий за попередню на 6 м. Тут збудований акрополь -Верхній, чи Старий замок. Верхня тераса забудована дво- й триповерховими палатами, котрі утворюють невеликий двір, відкритий лише із боці Середнього замку. У приміщеннях жили його володарі. До палат прибудовано замкову церкву.
З іншого зверху Верхнього замку потайний хід (тепер закладений) вів у башту Корятовича, де катували в’язнів. Фортецю неодноразово перебудовували, й архітектура її змінювалась. Сучасного вигляду фортеця набула на початку ХVІІІ ст. Утративши своє значення як фортеця, замок до 1897 р. слугував тюрмою. Замок спустошів й ставши руйнуватися. У 1922-1926 рр. його перебудували й перетворили на казарму. Нині у замку розміщений історичний музей. З висоти замку відкривається мальовнича панорама міста й його околиць.
 
Невицький замок
 
Невицький замок — вперше згадується на початку ХІVст., як опорна база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходити до володінь роду графів Другетів, котрі будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644р. под годину релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.
Історія Невицького замку починається десь у XII столітті. Його будівництв було б пов’язане із активною проруською політикою угорських королів, зростанням ролі гірських перевалів й шляхів, котрі вели через Карпати на північ й схід до Галича та Києва. Тоді замок був земляним городищем невеликих розмірів, укріплення якого складалися із валів, ровів.
У березні 1241 року монголо-татари ввірвалися в Угорщину через Верецький перевал, зруйнували укріплення в Невицькому. У другій половині XIII століття його знову відновили. У 1279 році угорський король Ласло IV (1274 — 1290) передавши усі володіння комітату Унг й його управління трансільванському воєводі Фінті із роду Про. Після його смерти, господарем Ужанщини й Невицького замку ставши його брат Омодей, який володів замком до 1311 р. У Угорському королівстві почалась епоха міжусобиць, боротьби магнатів за королівський престол. Омодей й його сині брали в ній активну доля. Невицьку фортецю, що був місцем перебування жупана та його помічників, укріплюють. Саме на межі XIII — XIV століть на місці круглої башти будується новий чотирикутний лонжон, а біля нього колодязь для збору дощової води глибиною 4,5 м.На Ужанщині був спокій, поки живий старий Омодей — вірна прихильник Карла Роберта із династії Анжу, котрий у впертій боротьбі завоював угорський королівський престол (1301—1343). Алі, коли в 1311 році посталі кошицькі селяни вбили Омодея, Карл Роберт вирішив зламати уладові роду Про в Північно-Східній Угорщині. Проте замок у Невицькому і надалі залишився до рук Омодеїв. У 1317 році Ласло, сін Омодея, знову повстав проти королівської влади, але й зазнав поразки. Невицький замок штурмом взяли королівські війська.
Нова епоха в історії замку розпочинається в 1328 році, коли Карл Роберт передає його спочатку в тимчасове, а із 1333-го в постійне володіння князів Другетів. Дарчу грамоту Другетам у 1343 році підтверджує новий угорський король Людовік Великий. З того години й аж до моменту загибелі фортеці XVII століття саме смердоті володіли замком.
До середини XV століття Невицький замок лише номінально вважався центром домінії — володінь Другетів на Ужанщині. Тут смердоті тримали лише власного каштеляна. Ситуація змінилася, коли в 1440 році в Угорщині розпочалася громадянська війна, й Другети знов стали помітними фігурами в політичному житті країни. Постійні військові сутички, поширення вогнепальної зброї змушують князів частково перебудувати й значно укріпити Невицький, Єдиний на Ужанщині, замок.
Перебудова був викликана суворою необхідністю, адже археологи знаходять в об’єктах середини XV століття величезні кам’яні гарматні ядра діаметром до 25 див. Поширення вогнепальної зброї вимагало додаткового зміцнення замкових стін, в першу чергу зі східної, найбільш доступної сторони, та побудови додаткової лінії укріплень. Для меншої вразливості від вогнепальної зброї зовнішня кам’яна стінка був зроблена нижчою. Додаткові ускладнення для наступаючого ворога створювала висунута на південь триповерхова вежа, що був з’єднана із центральним замковим двориком двоповерховою критою галереєю довжиною 35 м. Бійниці південної башти та галереї контролювали дерев’яний міст, який був перекинутий через рів перед другою захисною лінією й вів у другий замковий дворик.
 
Ужгород
 Історія міста.
Ужгород — найменший обласний центр України — розташований на висоті близько 137 м вище над рівнем моря. Місто розташоване на річці Вже, у "тіні" Карпатських гір, котрі взимку захищають його від холодних вітрів, а влітку — від пекучого сонця.
Згадується в літописах вже 903 р. у зв'язку із уторгненням кочових угорських племен до Дунайської уголовини. На початку ХV ст. Ужгород паребував у складі Ужгорського королівства. Тривалий годину власниками міста були графи Другети. 1711 р., после придушення повстання проти Габсбургів, Ужгород перейшов у володіння державної скарбниці. Від кріпосної залежності населення міста було б звільнене в період Угорської революції 1848 — 1849 рр. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини Ужгород з вересня 1919 р. до листопадові 1938 р. був головним містом Підкарпатської Русі. У листопаді 1938 р. Ужгород за умовами Віденського арбітражу, перейшов до Угорщини. 27 жовтня 1944 р. військами 4-го Українського фронту місто було б звільнене від німецьких загарбників, а 1945 р. воно та ввійшло у склад Української РСР. З 22 января 1946 р. Ужгород ставши центром Закарпатської області.
 
Визначні пам`ятки:
Ужгородський замок
Замок знаходиться у східній частині міста. Він височить над містом, що оточує його. Замок був заснований у IХ – ХIII століттях,
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація