Реферати українською » » Шпаргалки по Трудовому праву України


Реферат Шпаргалки по Трудовому праву України

Страница 1 из 34 | Следующая страница

1. Предмет трудового права

Кожній людині, реализующему закріплене в ст. 43 Консти туции України на працю, доводиться зіштовхувати ся до нових норм трудового права.

Предмет трудового права відповідає питанням: які суспільні відносини регулюються цієї галуззю права. Саме найменування трудового права свідок ствует у тому, що відсотковий вміст відносин, регульованих цієї галуззю права, становить трудова діяльність людей. Проте чи все відносини, пов'язані ніяк не, входять у сферу дії трудового права, інші ж від носіння, що входять у предмет — неоднорідні за змістом, цільовим призначенням і суб'єкт ному складу.

Так, на думку проф. Р.З. Лів шица предметом трудового права стосунки найманої праці. Він - пише у тому, що трудове право ре гулирует відносини несамостійного праці. У про цессе колективної праці люди підпорядковуються установ ленному трудовому розпорядком, трудовий дисципліни, входить у підпорядкування адміністрації. Відносини ме чекаю роботодавцем і працівником — і є наймання ный працю, працю підлеглий, несамостійний. І навпаки, працю самостійний, без підпорядкування внут реннему трудовому розпорядком, є працю поза коллек тива, працю індивідуальний, він трудовим правом, не регулюється.

У той самий час й інше підхід до цієї пробле ме, за яким предметом трудового законодавства служать трудові отноше ния всіх працівників, включаючи осіб, є частці выми власниками підприємств і працюючих на цих підприємствах за умов трудового договору. Прибічник широкої сфери про фессор О.С. Пашков позитивно оцінював визначення. Понад те, він думав, що трудові відносини, віз никающие з цивільно-правових договорів подря та й доручення також мають бути включені у перед позначок трудового права

Визначення предмета трудового права має особливе значення, адже, тільки визначивши коло громадських від ношень, що на даний час становлять перед позначок, можна встановити сферу застосування трудового за конодательства.У систему громадських відносин, складових предмет трудового права, входять індивідуальні отно шения щодо застосування найманої праці і колектив ные трудові відносини.

До індивідуальним трудовим відносинам, по на шему думці, ставляться відносини:

— по професійної орієнтації й профотбору, що здійснюється роботодавцем;

— з укладання, зміни і припинення тру дового договору;

— з навчання працівників безпосередньо на про изводстве та підвищення їх кваліфікації;

— з усунення працівників з посади;

—— за оцінкою і атестації працівників;

— по заробітної плати і нормуванню праці;

— по робочому часу й часу відпочинку;

— з дисципліни праці;

— з охорони праці;

— по дисциплінарну відповідальність працівника;

— по матеріальну відповідальність сторін трудо вого договору.

Відносини по дисциплінарної й матеріальної від ветственности є охоронними зі своєї зі циальной спрямованості, проте реалізуються у межах трудового договору, що охоплює всієї системи ін дивидуальных трудових відносин.

група колективних трудових відносин:

— соціального партнерства;

— про участь трудових колективів в установле нии колективних умов праці;

— про участь трудових колективів під управлінням організаціями;

— по колективним переговорам;

— з укладання і виконання колективного до говору і колективних угод на галузевому, ре гиональном і національному рівнях;

— стосовно діяльності професійних спілок як представників трудових колективів в социально-тру довых відносинах і з застосуванню трудового задо нодательства;

  • для розв'язання індивідуальних і колективних трудових суперечок.

У науці трудового права прийнято включати у систе му громадських відносин, складових предмет трудового права, крім власне трудових відносин (теоретично трудового права їх називають индивидуаль ными трудовими відносинами, вони утворюють основу (ядро) предмета трудового права), також велику груп пу відносин, тісно що з трудовими, які передують, супроводжують чи випливають із послід них. До них відносять: організаційно-управлінські відносини у сфері праці; відносини з забезпечення зайнятості, профорієнтації і працевлаштування; отноше ния за професійною відбору, професійну підготовку та підвищення кваліфікації кадрів непо средственно з виробництва; социально-партнерские відносини; відносини з нагляду і контролю за ох раною праці та дотриманням трудового законодавець ства; відносини з розгляду трудових суперечок. Професор К.Н. Гусов і професор В.М. Толкунова називають й відносини организационно-управ ленческие профспілкового органу з виробництва чи іншого уповноваженого працівниками органу з рабо тодателем, адміністрація (щодо поліпшення умов праці, застосування норм трудового права, при нятия застосування локальних норм трудового права, захисту прав трудящих), і навіть відносини з мало териальной відповідальності учасників трудового від носіння за збитки, заподіяний з вини однієї сто рони інший.


2. Метод трудового права.

Якщо за характеристиці предмета трудового пра ва необхідно визначити що або який коло общест венних відносин регулює ця галузь права, то метод трудового права відповідає стосовно питань, як, ка кими способами, засобами проводиться це регулиро вание. У загальній теорії права метод регулювання про щественных відносин позначається такими рисами:

1) порядком виникнення, зміни і прекра щения правовідносин;

2) загальним юридичним становищем учасників Правоотношений;

3) характером встановлення правий і обов'язків;

4) засобами, забезпечують виконання обя занностей (санкцій).

Під методом слід розуміти спосіб, специаль ный правової процес, з допомогою якого право віз діє суспільні відносини, устанавлива ются правничий та обов'язки, характер взаємовідносин суб'єктів, правові способи впливу у разі на рушения зазначених правий і обов'язків.

Методу трудового права притаманний договірний харак тер праці, встановлення умови. Найбільш распро страненным підставою виникнення трудових пра воотношений є трудового договору (контракт). У разі початку ринкових відносин повыша ется значення договорів — як колективних догово рів і угод, і індивідуальних договорів — регулювання трудових правий і обов'язків, усло вий праці та оплати, соціально-побутового обеспече ния. Договорный спосіб регулювання узгоджується з ре комендательным і императивным способами.

Заслуговує на увагу питання специфіці соотно шения в трудовому праві імперативного і диспозитивного методів. Проблема у визначенні зі відносини імперативних і диспозитивных норм, — у випадках застосовувати формулу «повинен», «обя зан», а яких — «може». Зокрема, це запитання пов'язані з загальним юридичним становищем суб'єктів трудового права. Особливої уваги заслуговує соот носіння сторін під час укладання трудового договору.

Отже, особливостями методу трудового пра ва є: поєднання централізованого і локаль ного регулювання громадських взаємин у сфе ре праці; поєднання договірного, рекомендаційного і імперативного способів регулювання; участь робіт ников в правовому регулюванні праці через трудові колективи, профспілкові чи інші уповноваженіна представництво трудовим колективом органи;

свободу вибору сторін під час укладання трудового до говору і підпорядковані обласним їх у процесі праці правилам внутрішнього трудового розпорядку; наявність специфи ческих засобів захисту трудових правий і забезпечення виконання трудових обов'язків.


3. Система трудового права.

Систему трудового права утворюють всі діючі юридичні норми, регулюючі громадські від носіння, що є предмет цієї галузі права.

Структура системи трудового права — це об'єктив але обумовлена внутрішня організація галузі пра ва, що виявляється у єдності, узгодженості і рас пределении правових норм щодо інститутів й іншим від раслевым структурним утворенням.

У науці трудового права склалося спільну думку у тому, що систему трудового права структурно складається з Загальною і Особливої частин. Усі правові норми, оп ределяющие загальних положень регулювання тру так, ставляться до частині — норми, що визначають предмет, метод, принципи трудового правничий та ін.

До Особливої частини традиційно відносять правові інститути, регулюючі окремі елементи трудо вых відносин, і навіть відносин, тісно що з трудовими: забезпечення зайнятості і трудоустройст ва; трудового договору; робочий час; період відпочинку; нір мирование праці; оплата праці; матеріальна ответст венность сторін трудового договору; дисципліна тру так; охорона праці; пільги особам, які суміщають рабо ту із навчанням; трудові суперечки; нагляд контроль за дотриманням законодавства про праці.

Є й інші погляду. Так, на думку П.Д. Пи-липенко поділ трудового права на Загальну і Осо бенную частини носить штучний характер.

З урахуванням викладеної аргументації про реальний зміст предмета трудового права, ми вважаємо, що формую щаяся структура трудового права України з трьох часток: загальних положень; індивідуальне тру довое право; колективне трудове право.

Загальні засади містять норми, що визначають предмет, сферу дії, функції трудового права, принципи правовим регулюванням, єдність і диф ференциацию, суб'єкти трудового права, їх правової статус. Належне місце у загальні положення має бути відведено нормам, що закріплює декларація про працю, його розуміння, зміст, гарантії.

Індивідуальне трудове право включає правові інститути: трудового договору; робочий час; період від дыха; нормування праці; оплата праці; охорона тру так; дисципліна праці; оцінка праці та атестація ра ботников; матеріальна відповідальність сторін трудо вого договору; навчання і підвищення кваліфікації працівників.

Колективне трудове право включає правові ін ституты: соціальне партнерство; права профспілок; участь трудових колективів і профспілок в установ лении колективних умов праці; колективний до говір; участь трудових колективів під управлінням перед приятиями, установами, організаціями; індивіду альные трудові суперечки; колективні трудові суперечки.

Система трудового правничий та система трудового задо нодательства не повністю збігаються. Так було в системі трудового права є інститут «Охорона праці», а КзпПр йому відповідають три глави — «Охорона праці» (глава XI), «Праця жінок» (глава XII) і «Праця моло дежи» (глава XIII). Не є самостійним ін ститутом глава VII «Оплату праці». Правовому инсти туту «Матеріальна відповідальність сторін трудового договору» відповідає глава КзпПр. У розділі IX зі тримаються норми про матеріальну відповідальність ра ботников за збитки, заподіяний підприємству, учре ждению, організації, тоді як норми про матір альной відповідальності власника чи уполномо ченного їм органу за збитки, заподіяний працівникові, розкидані на різним главам КзпПр (глава VII «Оплату праці», глава XI «Охорона праці», глава XV «Індивіду альные трудові суперечки»), і навіть перебувають у інших нормативно-правові акти і навіть у керівних по становлениях Пленуму Верховного суду України.


4. Сфера дії трудового права. Особливості правовим регулюванням праці кооперативах, КСП, К(Ф)Х і підприємствах, із іноземними інвестиціями.


Стаття 3. Регулювання трудових відносин

Законодавство про працю регулює трудові відносини ра ботников всіх підприємств, установ, організацій независи мо від форм власності, виду і галузевої при надлежности, і навіть осіб, які працюють у трудовому договору з обмеженими фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та його об'єднань, кіл лективных сільськогосподарських підприємств, селянських (фер мерских) господарств, працівників підприємств із іноземними ін вестициями. визначаються законодавством та його статутами. У цьому гарантії за зайнятістю, охорони праці, праці жінок, моло дежи, інвалідів видають у порядку, передбаченому законодавством про працю.

8. Формулювання частині другій ст. 3 КзпПр "особливості тру так членів кооперативів" поширюється, з погляду, на членів як виробничих, а й інших кооперати вов, зокрема, на членів споживчих товариств. З огляду на це можна припустити, що п. 4 ст. 6 Закону "Про потребительс дідька лисого кооперації", що дає членам потребительско го суспільства право першочергового прийому працювати в загальне твердження ство, який суперечить ст. 3 та інші норми КзпПр.

9. Загальний межа особливостей правовим регулюванням трудових відносин працівників, вказаних у частині другій ст. 3 КзпПр, такий, що зазначеним працівникам у разі надаються передбачених законодавством про працю гарантії, що стосуються праці жінок, молоді, інвалідів, охорони праці та зайнятості. Не має виникати особливих слож ностей щодо кола гарантій (і які визначають їх норм) тоді, молоді та інвалідів. Гарантії, ка сающиеся охорони праці, встановлено статтями 153-173' КзпПр, Законом "Про охорону праці" відповідними спеціальні ми нормативними актами.

ll. У плані, яка суперечить законодавства України, України продовжує діяти Закон "Про кооперацію у СРСР". З огляду на протиріччя статті 3 КзпПр можна припустити які мають юридичної сили вказівку в п. 1 ст. 25 Закону "Про кооперацію у СРСР" те що, що трудові відносини членів виробничих кооперативів регулюються лише цим За конем і статутами кооперативів. На трудові відносини чле новий кооперативів поширюється дію Кодексу задо новий про працю інших актів законодавства про працю України, це виключає дії спеціальних правил, установ ленних Законом "Про кооперацію у СРСР" і статутами коопера тивов. У цьому положення закону "Про кооперацію у СРСР" і статутів мають юридичної чинності лише доти, оскільки де вони знижують встановлений законодавством про працю уро вень гарантій прав працівників, що стосуються зайнятості, вохра ны праці, праці жінок, неповнолітніх і інвалідів.

12. З урахуванням викладеного в п. 9 коментарю до справжньої статті можна припустити сохранившими юридичної чинності по ложения пункту 3 ст. 25 Закону "Про кооперацію у СРСР", каса ющиеся дисциплінарну відповідальність членів кооперати вов, пункту 4 тієї ж статті, що стосуються тривалості і розпорядку робочого дня, порядку передачі вихід ных днів, відпусток, включаючи додаткових, інших усло вий праці (окрім тих, що стосуються зайнятості, охорони праці, праці жінок, неповнолітніх і инвали дов).

13. З огляду на частині другій ст. 3 і пункту 4 ст. 25 Закону "Про кооперацію у СРСР" на працю членів кооперативів повністю поширюється законодавство про охорону праці, зокрема і галузеві норми з цього приводу. Какое-либо зниження рівня гарантій, встановленого з цього приводу законодавством про працю, неспроможна допускатися ні спеціальним законодавець ством, що поширюється на кооперативи, ні до їх статутами.

15. На неповнолітніх — членів виробничих до оперативов з ст. 3 КзпПр й західної частини третьої пункту 5 ст. 25 Закону "Про кооперацію у СРСР" поширюються усі пільги, встановлені їм законодавством про працю.

16. Уставами виробничих

Страница 1 из 34 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація