Реферати українською » » Теорія держави й права


Реферат Теорія держави й права

Страница 1 из 6 | Следующая страница

1. Предмет ТГиП.

Предмет – правова действит-ть. У самій ТГиП 2 боку: гос-во право, кіт. не сущ. ін. без друга. Сущ. неск. підходів до изуч-ю предмета:1. гос-во – творець права, але очевидно, що це завжди так, гос-во буд. відкривати право действит-ти. 2. ліберальна концепція (право склад-ся в общ-ве): право – продукт жизнед-ти общ-ва, рез-т конфлікт інтересів людей. Основа права склад-ся у процесі отнош-й людей, а гос-во лише санкціонує пр-ла чи стереотипи поведінки у тій чи іншій ситуації. Тоді держава, у разі порушення може примушувати порушника до соверш-ю некіт. дій. Зараз прийнято придерж-ся 1-го підходу.

Правом м. назвати лише те з-н, кіт. має підставу у житті. Але сущ. ситуації у общ-ве, коли гос-во – творець права. Ех: 1917 рік. Саме тоді було запущено придуманий право, кіт. було суто умозрит.. У рез-те його багато любив і розуміли, чому вони повинні надходити так, ніж як звикли. Тому, часто поруч із подібним правом, д-ет жорстко організований мех-м навяз-я новопонять, з-нов, звичок тощо., тобто. вдаючись набагато частіше, ніж треб-ся при норм. полож-и справ до з-нному чи нез-нному принужд-ю (репресіям) чи вдаватися до терору, т.к. заляканими легше управляти.


2. Методологія ТГиП.

Сущ. неск. підходів до розуміння методології. Некот. вважають ,що методол-я – як совок-ть методів, а й наука, примен. в действит-ти. Методи: 1. дедуктивний – знання вывод-ся з вже наявних відомостей. 2. Позитивистский – получ. знань із самого О-та, його изуч-я.

Уся совок-ть методів м.б. розбита на 3 грн.: I.Общефилософский (те що диалектич. логіка): 1)З-ны: a)единства і противопол-тей (світ – завжди у движ-и, але у круговому – за Аристотелем) b)переход кол-ва в кач-во c)отрицание заперечення (нове завжди заперечує старе і навпаки). 2)Содерж-я і форми (за Гегелем: всяка форма змістовна, всяке зміст – формировано). 3)Сущ-ть і явл-е (в кажд. з явл-й м. виділ. сущ-ть, опр. з-номер-ти) 4)Загальне і одиничне. Саме ці эл-ты примен. при изуч. держ. і питання правової с-мы. II.Общенауч. методи, з кіт. самий застосовуваний - 1)Теорія с-м чи с-мный аналіз: a)э-ты і стр-ра (всяка с-ма сост. з эл-тов, наход-ся в стр-ре), де эл-т – найменша подрібнена частина цілого, сохр-щая якостей. ознаки цілого (прав. норма, держ. інститут) b)динамич. устойч-ть і надежн-ть; вони наход-ся в зворотної завис-ти. Дін. уст-ть – спос-ть с-мы приспосабл-ся до изм-ям середовища, а надеж-ть хар-ет спос-ть с-мы витримай. пікові навантаження. c)управл-я і самоупр-я. Упр-е – поддерж. с-мы в заданий. сост. Самоупр-е - мех-м приспос-я с-мы до середовища 2)Сравнительного правознавства, кіт. треба задля сравн-я покладе. правового досвід інших країн і выявл-е їх сильних і слабких сторін і вироблення рекомендацій з їхньої улучш-ю, а друга завдання: постепен. сближ. правових с-м різних країн (після підписання договору про спільний ринок в 54 року) III.Колич. методи (з пом. ЕОМ)- возм-ть автоматич. пошуку нормативних актів, а згодом автомоделир-е юр. норм.


3. ТГиП в с-ме товариств. наук.

ТГиП – одне з базових наукових дисциплін юр. профілю. Термін “теорія” в дано. сл. означ. узагальнену назву цілого ряду отдельн. теорій, кіт. предст. собою конструкції ідей, кіт. спираються на различ. даних про Р і П. ТГиП – це систематизир-е знання про Р і П і про їхніх взаємозв'язку, представл. і визнані различ. науч. школами.

Питання д-ви також вкл. у собі політологія, але значно ширшим.


4. ТГиП в с-ме товариств. наук.

ТГиП – одне з базових наукових дисциплін юр. профілю. Термін “теорія” в дано. сл. означ. узагальнену назву цілого ряду отдельн. теорій, кіт. предст. собою конструкції ідей, кіт. спираються на различ. даних про Р і П. ТГиП – це систематизир-е знання про Р і П і про їхніх взаємозв'язку, представл. і визнані различ. науч. школами.

Питання д-ви також вкл. у собі політологія, але значно ширшим.


5. Типи взаимод-я общ-ва і д-ви.

Общ-во – совок-ть людей, наход-ся м. собою у політ., эк., духовн. та інших. взаимоотн-ях. Эл-том суспільства явл. чол. У людині нас цікавить: 1.соц.-правовое полож-е, кіт. хар-я його автоном-тью від общ-ва (матер. чи моральн.) і способн-тью чола протиставити себе общ-ву. 2.Гражд-вом, тобто. совок-ть його прав, свобод, обяз-тей, предост. йому гос-вом. У філософії і соціології сущ. 2 сп. взаимод-я чола і общ-ва: 1)Европ.: інтереси особистості завжди попереду інтересів общ-ва (USA). 2)Восточный – противопол. європейському.

Стр-ра суспільства: 1.Ф-циональная: 1)Эк. отн-я (отн-я соб-ти, наявність отн-й обміну чи распр-я, фин. взаимод-я 2)Полит. (наявність плюралізму, возм. чи участь гр-н в форм-и держ. апарату, д-ет чи принцип разд-я влади 3)Духовные отн-я (у чийому соб-ти ЗМІ, хто форм-ет с-му освіти, наявність чи отсутст. єдиної держ. ідеології, сп. форм-я товариств. созн-я). 2.Орг.-соц. стр-ра: теорія класів – хар-ет наявність соц. груп, класів, наход-ся м. собою у юр., політ. і эк. завис-ти. стр-ра буває иерархич. і эгометарная. Спочатку общ-во иерархично.


6. Поняття і эл-ты політ. с-мы.

ПС – совок-ть держ., партійних і обществен. органів прокуратури та орг-ций, участв. в політ. життя в країні. У зависнув. від рівня участі у політ. життя ці орг-и м. розділити на 1)Собственно-полит. (гос-во, все політ. партії, птд. товариств. орг-и). Пряма зв'язку з пол-кой, пряме її у возд-е. 2)Несобственно-полит. (орг-и, возн. не непоср-нно з політ. причин, а силу эк. та інших. – профспілки, АТ).


7. Теорії происх-я д-ви.

Єдиної думки з цього приводу немає. Але першими гос.-прав. с-мами були рабовлад. с-мы Др. Греції, Риму, Єгипту. На тер. РФ, PL, D ніколи рабства був, першим тут возн. феод. Р і П. Є ідея божественного возн-я Р і П (религиозн. – з-ны шаріату, Мойсея). Але держ. орг-я приходять зміну родоплеменной, а право – змінюють звичаям. Сущ. Естественно-правовая теорія, нерідко зв. “договірної” чи теорією договірного происх-я Р і П. Гос-во у ній – рез-т объед-я людей на дог. основі (добровол.). Однією з распр. у країнах явл. Теорія насильства, Главн. причина возн-я Р і П тут – над соц.-эк. разв-и общ-ва і возн-и класів, а завоюванні, насильство, поневоленні одних племен ін.


8. Ознаки д-ви.

Гос-во – то окрема орг-я публічної, політичної влади господств. класу (соц. групи, блоку клас. сил, всього народу), располаг. спец. апаратом упр-я і принужд-я, яка, представляючи общ-во, осущ-ет у цим общ-вом і обесп-ет її інтеграцію.

Гос-во керує общ-вом, осущ. політ. владу у масшт. країни. З цією метою исп. держ. апарат, для сод-я кіт. збирають податки.


9. Поняття й визначення д-ви.

Гос-во – то окрема орг-я публічної, політичної влади господств. класу (соц. групи, блоку клас. сил, всього народу), располаг. спец. апаратом упр-я і принужд-я, яка, представляючи общ-во, осущ-ет у цим общ-вом і обесп-ет її інтеграцію.

Гос-во керує общ-вом, осущ. політ. владу у масшт. країни. З цією метою исп. держ. апарат, для сод-я кіт. збирають податки.


10. Поняття і стр-ра ф-ций д-ви.

Ф-ции д-ви – осн. напр-я його д-ти, обусл. його сущ-тью і сод-ем, і навіть що стоять проти нього у тому чи іншому етапі її разв-я цілями, завданнями та її соц. назн-ем. Сущ. мн-во критеріїв класс-ции ф-ций д-ви в зависнув. від: а)продолж-ти їх сущ-я і д-ти (const, притаманний. гос-ву всіх етапах його д-ти і брешемо.) б)от їх соц. значимості (выр. інтереси правлячих верств або тільки М). в)от сфер їх прилож-я і осущ-я (політ., эк., соц.) г)от форми їх реал-ции (правотворческие, правоохр.). Також м. провести класс-ю на осн. террит. масштабу, в lim кіт. вони реал-ся (в федер. гос-ве, унітарній чи конфедерації).

Останніми роками осущ. класс-я ф-ций д-ви на осн. принципу раздел-я влади. У соотв-и з цим ф-ции: з-нодательные, управленч. в судові. Але ф-ции д-ви м. підрозділити й у зависнув. від обусл-ти “природою будь-якого общ-ва”. У соотв-и з цим критерієм ф-ции подразд-ся на: 1)ф-ции гос-в експлуататорських типів (доминир. роль ф-ций прямого подавл-я экспл-щим<-вом Н подавляемого >-ва.) 2)ф-ции гос-в демокр. типу (второстеп. знач-е ф-ции прямого придушення) 3)ф-ции, які з природи будь-якого общ-ва – обесп-е і поддерж-е естеств. усл-й життя общ-ва. Також зовнішні ф-ции д-ви (рішення м/нар. завдань). Головне ж ф-ция і чітку мету нормального д-ви – охорона інтересів чола, захист його прав.


11. Класс-я ф-ций д-ви.

Ф-ции д-ви – осн. напр-я його д-ти, обусл. його сущ-тью і сод-ем, і навіть що стоять проти нього у тому чи іншому етапі її разв-я цілями, завданнями та її соц. назн-ем. Сущ. мн-во критеріїв класс-ции ф-ций д-ви в зависнув. від: а)продолж-ти їх сущ-я і д-ти (const, притаманний. гос-ву всіх етапах його д-ти і брешемо.) б)от їх соц. значимості (выр. інтереси правлячих верств або тільки М). в)от сфер їх прилож-я і осущ-я (політ., эк., соц.) г)от форми їх реал-ции (правотворческие, правоохр.). Також м. провести класс-ю на осн. террит. масштабу, в lim кіт. вони реал-ся (в федер. гос-ве, унітарній чи конфедерації).

Останніми роками осущ. класс-я ф-ций д-ви на осн. принципу раздел-я влади. У соотв-и з цим ф-ции: з-нодательные, управленч. в судові. Але ф-ции д-ви м. підрозділити й у зависнув. від обусл-ти “природою будь-якого общ-ва”. У соотв-и з цим критерієм ф-ции подразд-ся на: 1)ф-ции гос-в експлуататорських типів (доминир. роль ф-ций прямого подавл-я экспл-щим<-вом Н подавляемого >-ва.) 2)ф-ции гос-в демокр. типу (второстеп. знач-е ф-ции прямого придушення) 3)ф-ции, які з природи будь-якого общ-ва – обесп-е і поддерж-е естеств. усл-й життя общ-ва. Також зовнішні ф-ции д-ви (рішення м/нар. завдань). Головне ж ф-ция і чітку мету нормального д-ви – охорона інтересів чола, захист його прав.


12. Хар-ка осн. ф-ций д-ви.

Ф-ции д-ви – осн. напр-я його д-ти, обусл. його сущ-тью і сод-ем, і навіть що стоять проти нього у тому чи іншому етапі її разв-я цілями, завданнями та її соц. назн-ем. Сущ. мн-во критеріїв класс-ции ф-ций д-ви в зависнув. від: а)продолж-ти їх сущ-я і д-ти (const, притаманний. гос-ву всіх етапах його д-ти і брешемо.) б)от їх соц. значимості (выр. інтереси правлячих верств або тільки М). в)от сфер їх прилож-я і осущ-я (політ., эк., соц.) г)от форми їх реал-ции (правотворческие, правоохр.). Також м. провести класс-ю на осн. террит. масштабу, в lim кіт. вони реал-ся (в федер. гос-ве, унітарній чи конфедерації).

Останніми роками осущ. класс-я ф-ций д-ви на осн. принципу раздел-я влади. У соотв-и з цим ф-ции: з-нодательные, управленч. в судові. Але ф-ции д-ви м. підрозділити й у зависнув. від обусл-ти “природою будь-якого общ-ва”. У соотв-и з цим критерієм ф-ции подразд-ся на: 1)ф-ции гос-в експлуататорських типів (доминир. роль ф-ций прямого подавл-я экспл-щим<-вом Н подавляемого >-ва.) 2)ф-ции гос-в демокр. типу (второстеп. знач-е ф-ции прямого придушення) 3)ф-ции, які з природи будь-якого общ-ва – обесп-е і поддерж-е естеств. усл-й життя общ-ва. Також зовнішні ф-ции д-ви (рішення м/нар. завдань). Головне ж ф-ция і чітку мету нормального д-ви – охорона інтересів чола, захист його прав.


13. Форма д-ви і його эл-ты.

Форма д-ви – цей складний товариств. явище, вкл. у собі 3 взаимосвяз. эл-та: I.форму правління II.форму держ. устр-ва III.форму держ. режиму. I - 1)монархические (одноосібні, спадщин.): а)абс. б)огранич. (парламентарн., конституцион.) в)дуалистич. г)теократич. 2)республиканские (колегіальні, виборні): а)парламентские б)президентские. II – це нац. і адм.-терр. будова д-ви, кіт. розкриває хар-р взаимоотн-й м. його сост. частинами, м. центральн. та місцевими органами держ. упр-я, влади.: а)унитарное (незбиране держ. образ-е, сост. з адм.-тер. ед-ц, кіт. подчин-ся центр. органів державної влади і ознаками держ. незав-ти не облад.) б)федеративн. (добровольн. объед-е раніше самост. держ. утворень за одну союзне гос-во в)конфедерация (тимчасовий юр. союз суверенних гос-в для обесп-я загальних їхніх інтересів. Не имет своїх загальних з-нод., виконає. і судебн. органів на відміну фед-ции). III. – совок-ть засобів і методів осущ-я влади гос-вом.: а)антидемокр. режими (тоталітарні, авторитарні, расистські) б)демокр.


14. Форма правління: поняття й ті види.

Форма д-ви – цей складний товариств. явище, вкл. у собі 3 взаимосвяз. эл-та: I.форму правління II.форму держ. устр-ва III.форму держ. режиму. Форма правління предст. собою стр-ру вищих органів держ. влади, порядок їх обр-я і поділ м. ними. I - 1)монархические (одноосібні, спадщин.): а)абс. (монарх не підзвітний нікому) б)огранич. (парламентарн., конституцион.) – влада монарха огранич. констит-ей, утв. парламентом. Монарх не м. змінювати конст-ю. в)дуалистич. (це огранич. монархія, де держ. влада розділ. м. прав-вом, формованим монархом і парламентом). г)теократич. (монарх возгл. як світське, а й религ. управління країною). 2)республиканские (колегіальні, виборні): а)парламентские (є прем'єр), верховна роль орг-и держ. життя Про парламенту. Прав-во – партії, мають >-у у парламенті. б)президентские (президент явл. також главою правит-ва, але є й світло парламент – Естонія, FIN).


15. Форма держ. устр-ва: поняття й ті види.

Форма д-ви – цей складний товариств. явище, вкл. у собі 3 взаимосвяз. эл-та: I.форму правління II.форму держ. устр-ва III.форму держ. режиму. II – це нац. і адм.-терр. будова

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація