Реферати українською » Авиация и космонавтика » Аналіз гіпотез Виникнення земли и Сонячної системи


Реферат Аналіз гіпотез Виникнення земли и Сонячної системи

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
буливидимими й число якіщонайменше вдесятеро понад числазірок,відомихспрадавна».

Алі йцевеликевідкриття всещезалишало світлозірокзагадковим.Невже усі смердоті,видимі йневидимі, дійснозосереджені в тонкомусферичномушарінавкругиСонця?

>Ще довідкриттяГалілея буввиказана абсолютнонесподівана, на тихчасичудовосмілива думка.Вонаналежить Джордано Бруно,трагічна часткаякого усімвідома. Бруновисунувідею про ті, що нашеСонце –це одна ззірокВсесвіту.Всього лише одна ізвеликоїкількості, а чи не центрвсьогоВсесвіту. Алі тоді йбудь-якаіншазіркатежцілкомможеволодітисвоєювласноюпланетноюсистемою.

>Якщо Коперниквказавмісце землізовсім надцентрі світу, то Бруно йСонцепозбавивційпривілеї.

>Ідея Бруно породила чималовражаючихслідств. Знеївитікалаоцінкавідстаней дозір.Дійсно,Сонце –цезірка, як йінші, але й лишенайближча до нас.Тому-то воно татакевелике йяскраве. На якоївідстаньпотрібновідсунутисвітило,щоб й воно тавиглядало так, як,наприклад,Сиріус?Відповідь наце запитання давшиголландський астроном Гюйгенс (1629 – 1695 рр.).Вінпорівнявблискцих двохнебеснихтіл, й вісь щовиявилося:Сиріусзнаходиться від нашійсотні раз далі, ніжСонце.

>Щобкращеуявити, стільки великавідстань дозірки,скажімо, щопроміньсвітла, щопролітає за секунду 300тисячкілометрів,затрачує наподорож відСиріусу до насдекілька років.Астрономиговорять в цьомувипадку провідстань вдекількасвітлових років. Засучаснимиуточненимиданими,відстань доСиріуса – 8,7світловихліт. Авідстань від нас доСонцявсього 8світловиххвилин.

>Звичайно,різнізіркивідрізняються один від одного (>це йвраховано всучаснійоцінцівідстань доСиріуса). Томувизначеннявідстаней перед тим й тепер частозалишаєтьсядужеважким, а й простонерозв'язноюзадачею дляастрономів,хоча із годиниГюйгенса придумано для цого чимало новихспособів.

>Чудоваідея Бруно йзаснований нанійрозрахунокГюйгенсасталірішучимкроком дооволодіннятаємнимиВсесвіту.Завдяки цьомумежі наших знань про світло сильнорозсувалися, смердотівийшли замежіСонячноїсистеми йдосяглизір.


Галактика

З XVIIстоліттянайважливішоюметоюастрономів сталовивченняЧумацькогоШляху – цогогігантськогозборузірок, котріГалілейпобачив всвій телескоп.Зусиллябагатьохпоколіньастрономів –спостерігачів булинацілені тих,щобвзнати,якийповне числозірокЧумацькогоШляху,визначити йогодійсну форму ймежі,оцінитирозміри.Лише у ХІХстоліттівдалосязрозуміти, щоцеєдина система, щомістить всобі усівидимізірки. Нарівних правахзі всіма укладатицю систему й нашеСонце, а із ним Земля йпланети.Причомурозташовуються смердоті далеко вїїцентрі, але вїїоколиці.

>Булипотрібноще багатодесятирічретельнихспостережень йглибокихроздумів,перш ніж перед астрономамирозкрилася увсійповнотібудова Галактики. Так сталиназиватизоряну систему, якої мибачимо, –звичайно,зсередини – яксмугуЧумацькогоШляху. (Слово «галактика»утворено відновогрецького «>галактикос», що означати «>молочний».)

>Виявилося, що Галактикамаєдоситьправильнубудову й форму, недивлячись навидимуклочковатістьЧумацькогоШляху, набезладність, ізякою, як намздається,розсіянізірки небом.Вонаскладається із диска, гало йкорони. як видно із схематичногомалюнка, дискє як бідвомаскладені краямитарілками.Вінутворенийзірками, котріусередині цогооб'ємурухаються помайжекруговихорбітахнавкруги центру Галактики.

>Діаметр дисказміряний –вінскладаєприблизно 100тисячсвітловихліт. Цеозначає, щосвітлу якщопотрібно стотисячліт,щобперетнути диск ізкінця вкінець подіаметру. Вісь стількивеличезна Галактика ! Кількістьзірок в диску –приблизно стомільярдів.

У галоміститьсяпорівнянне ізцим числозір. (Слово «гало»означає «>круглий».)Вонизаповнюютьзлегкасплюснутийсферичнийоб'єм йрухаються закругових, а, по сильновитягнутихорбітах.Площиницихорбітпроходять через центр Галактики. Порізнихнапрямах смердотірозподіленідовше чименшрівномірно.

Диск йоточуюче його галозанурені в корону.Якщорадіуси диска й галопорівнянніміж собою повеличині, торадіускорони вп'ять, аможе бути, й вдесятеро понад.Чому «>може бути»? Так бо вон невидима – ізнеї невиходитьніякогосвітла. як ждізналися тоді пронеїастрономи?

>Всітіла вприродістворюютьтяжіння йвипробовують йогодію. Проце говорити Законвсесвітньоготяжіння,відкритий Ньютоном. Вісь й про коронувзнали засвітлу, а, постворюваному неютяжінню.Вонодіє навидимізірки, навипромінюючісвітло хмари газу.Спостерігаючи за рухомцихтіл,астрономи йпомітили: нимиокрім диска й галодіє щосьще.

>Детальневивчення цого «щось» й дозволиловрешті-рештзнайти корону, котрастворюєдодатковетяжіння.Вонавиявиласядужемасивною – удекількаразів понадмаси всіхзірок, щовходять в диск й гало.

>Таківідомості,отриманірадянським астрономом Я.Ейнасто й йогоспівробітниками вТартуськойобсерваторії.

>Звичайно,вивчатиневидиму коронудужеважко. Черезце й недужеточніпокиоцінкиїїрозмірів ймаси. Аліїїголовна загадка віншому: ми незнаємо, із чого вонаполягає. Ми незнаємо, чиє внійзірки, ганьбинавіть йякісьнезвичайні,зовсім невипромінюючісвітло.

>Зараз багатохтоприпускає, щоїїмасаскладаєтьсязовсім не ззірок, а ізнайдрібнішихелементарнихчастинок – нейтрино.Цічастинкивідоміфізикам уже давно, але й й сам пособі смердотітеж взначніймірізалишаютьсязагадковими.Невідомо про них, можнасказати,найголовніше: чиє вонимасаспокою,тобто такамаса,якоїчастинкаволодіє встані, коли вон нерухається, астоїть намісці.Більшістьелементарнихчастиноктакумасумає.

Це,наприклад,електрон, протон, нейтрон, із якіскладаються усіатоми. У фотона, квантасвітла,її ані.Фотониіснуютьлише врусі. Нейтріно могли бслужитиматеріалом длякорони, але йлише до тоговипадку,якщо вониємасаспокою.

Легкоуявитисобі, ізякимнетерпіннямчекаютьастрономизвісток ізфізичнихлабораторій, деставляться теперспеціальніексперименти,щобз'ясувати, чиє у нейтриномасаспокою чи ані.Можливо,самефізики йвирішать загадкуневидимоїкорони.

>Зорянісвіти

До початкунашогостоліттямежірозвіданогоВсесвітурозсувалисянастільки, що включилиГалактику.Багатохто,якщо в повному обсязі, думали тоді, щоцявеличезназоряна система йє весьВсесвіт вцілому.

Алі у 1920-ті рокта булипобудованіновікрупнітелескопи, й перед астрономамивідкрилися абсолютнонесподіванігоризонти.Виявилося, що за межами Галактики світ некінчається.Мільярдизоряних систем, галактик, схожих на форумі нашу йвідмінних віднеї,розсіяні тут й там по теренахВсесвіту.

>Фотографії галактик,зроблені задопомогоюнайбільшихтелескопів,вражаютькрасою йрізноманітністю форм:це ймогутнівихоризоряниххмар, йправильнікулі, аіншізорянісистемивзагалі незнаходятьніякихпевних форм.

>Всіцітипи галактик –спіральні,еліптичні,неправильні, –назви, щоотримали, посвоємувигляду нафотографіях,відкритіамериканським астрономом Є.Хабблом у 20-30 роктанашогостоліття.

>Якби ми моглипобачити нашуГалактикуздалеку, то воназ'явилася б маємозовсім нетакій, як на схематичномумалюнку, поякому мизнайомилися ізїїбудовою. Ми непобачили б ані диска, ані гало, ані, природно,корони, котра йвзагалі-то невидима. З великихвідстаней бі буливиднілишенайяскравішізірки. А усі смердоті, якз'ясувалося,зібрані вширокісмуги, котрі дугамивиходять ізцентральноїобласті Галактики.Найяскравішізіркиутворюютьїїспіральний візерунок.Тількицей візерунок й б бувпомітнийздалеку. Наша Галактика назнімку,зробленому астрономом ізякогосьзоряного світу,виглядала бдужесхожою натуманністьАндромеди.

>Дослідженняостанніх рокта показали, що багатокрупнихспіральних галактикволодіють – як й наша Галактика –протяжними ймасивниминевидимими коронами. Цедужеважливо:аджеякщо так, то, означати, йвзагалі мало не всямасаВсесвіту (чи, вусякомуразі,основнаїїчастина) –цезагадкова, невидима, але йтяжіюча «>прихованамаса».

>Багатохто, аможе бути, ймайже усі галактикизібрані врізніколективи, котріназиваютьгрупами,скупченнями йнадскупченнями,дивлячись у тій, стільки їхнього там. Догрупиможевходитивсього три чичотири галактики, анадскупчення – дотисячі чинавітьдекількадесятківтисяч. Наша Галактика,туманністьАндромеди йще понадтисячі так самооб'єктіввходять в такзванемісцевенадскупчення.Воно немаєчіткообкресленоїформи.

>Приблизно так самевлаштовані йіншінадскупчення, котрі лежати далеко від нас, але йдоситьвиразнопомітні всучаснікрупнітелескопи.

Донедавнього годиниастрономивважали, щоціоб'єкти –найкрупнішіутворення уВсесвіті й щоякі-небудьщебільшісистемивідсутні. Аліз'ясувалося, щоце негаразд.Кілька років томуастрономисклалидивну картуВсесвіту. Нанійкожна галактика представленавсьоголишекрапкою. Напершийпогляд смердотірозсіяні накарті хаотично.Якщо жпридивитисяуважно, то можназнайтигрупи,скупчення йнадскупчення, котрівиглядають тутланцюжкамикрапок. Алі щопримітнішевсього, картадозволяєзнайти, щодеякітакіланцюжкиз'єднуються йперетинаються,утворюючиякийсьсітчастий чикомірчастий візерунок, щонагадуємережива чи,можливо,бджолиністільники ізрозмірамиосередків в 100-300мільйонівсвітловихліт.

Чипокриваютьтакі «>сітки» весьВсесвіт,щеналежитьз'ясувати. Алідекілька окремихосередків,обкресленихнадскупченнями,вдалося детальновивчити.Усередині них галактикмайже немає, усі смердотізібрані в «>стінки».

>Осередок –цяпопередня,робочаназва длянайкрупнішоїосвіти уВсесвіті.Більшкрупних систем вприроді немає. Цепоказує картаВсесвіту.Астрономіядосягланарештізавершенняоднією ізнайграндіознішихсвоїх завдань: всяпослідовність, чи, якщеговорять,ієрархія,астрономічних системтеперцілкомвідома. Та усе ж таки...

>Всесвіт

>Більшевсього на світі – самВсесвіт, щоохоплює йвключає усіпланети,зірки, галактики,скупчення,надскупчення йосередки.Дальність діїсучаснихтелескопівдосягаєдекількохмільярдівсвітлових років.

>Планети,зірки, галактикивражають насдивноюрізноманітністюсвоїхвластивостей,складністюбудови. А яквлаштований весьВсесвіт вцілому?

>Йогоголовнавластивість –однорідність. Проце можнасказати йточніше.Уявимособі, що ми в думкахвиділили уВсесвітідуже великийкубічнийоб'єм, із руба на 500 гривеньмільйонівсвітловихліт.Підрахуємо, стільки вньому галактик.Зробимотакі жпідрахунки дляінших, але й так самогігантськихоб'ємів,розташованих врізнихчастинахВсесвіту.Якщо всецевиконати йпорівнятирезультати, товиявиться, що вкожному із них, де б їхні анібрати,міститьсяоднакове число галактик. Ті жсаме якщо й припідрахункускупчень чинавітьосередків.

>Всесвітпредстає маємоусюдиоднаковий – «>суцільний» йоднорідний.Простішого улаштую й непридумати.Потрібносказати, що проце люди уже давнопідозрювали.Указуючи ізміркуваньмаксимальноїпростоти прилаштую назагальнуоднорідність світу,чудовиймислитель Паскаль (1623-1662 рр.) мовивши, що світ –це коло, центрякогоскрізь, а колоніде. Так, задопомогоюнаочногогеометричного образувінзатверджуваводнорідність світу.

Уоднорідному світі усі «>місця»рівноправні йбудь-яке із нихможепретендувати тих, що воно та – центр світу. Однак, то, означати,ніякого центру світузовсім неіснує.

УВсесвітує йще однанайважливішавластивість, але й проньогоніколинавіть й нездогадувалися.Всесвітзнаходитися врусі –вінрозширяється.Відстаньміжскупченнями йнадскупченнямипостійнозростає.Вони як бірозбігаються один від одного. Амережакомірчастоїструктурирозтягується.

У усічаси людивважали закращерахуватиВсесвітвічної йнезмінної.Ця точказорупанувала аж до 20-х роківнашогостоліття. У тієї годину вважалось, що вон обмеженарозміраминашої Галактики.Шляхиможутьнароджуватися йвмирати, Галактика все однезалишається всетієї ж, якнезміннимзалишаєтьсяліс, вякомупокоління запоколіннямзміняються дерева.

>Справжній переворот внауці проВсесвітпризвели в 1922 – 1924роках роботиленінградського математика йфізика А.Фрідмана.Спираючись на лише щостворену тоді А.Ейнштейномзагальнутеоріювідносності,вінматематичнодовів, що світ –це не щосьзастигле йнезмінне. якєдинецілевінживе своїмдинамічнимжиттям,змінюється вчасі,розширяючись чистискаючись по суворопевних законах.

>ФрідманвідкриврухливістьзоряногоВсесвіту. Це бувтеоретичний прогноз, авибірміжрозширенням йстисненнямпотрібнозробити напідставіастрономічнихспостережень.Такіспостереження в 1928 – 1929рокахвдалосявиконатиХабблу,відомому уже намдосліднику галактик.

>Вінзнайшов, щодалекі галактики йцілі їхніколективирухаються,віддаляючись від нас, у усісторони. Алі то йповинневиглядати,відповідно допрогнозівФрідмана,загальнерозширенняВсесвіту.

>Звичайно,це неозначає, що галактикирозбігаютьсясаме від нас.Інакше миповернулися б до старихпереконань, додокоперниковоїкартини світу зЗемлею вцентрі. НаправдузагальнерозширенняВсесвітувідбувається так, що усі смердотівіддаляються один від одного, й ізбудь-якогомісця картина цогорозгонувиглядає так, як мибачимоїї ізнашоїпланети.

>ЯкщоВсесвітрозширяється, то, означати, у далекомуминуломускупченняближче один до одного.Більш того: ізтеоріїФрідманаслідує, щоп'ятнадцять -двадцятьмільярдів років тому анізірок, ані галактикще не було б й всяречовина бувперемішана йстисло доколосальноїгустини.Цяречовина був тоді йнемислимогарячимо. З такогоособливого стану йпочалосязагальнерозширення, яку привело із годиною доутворенняВсесвіту,якого мибачимо йзнаємоїї тепер.

>Загальніуявлення пробудовуВсесвітускладалисяпротягомвсієїісторіїастрономії.Проте лише в нашомустоліттізмоглаз'явитисясучасна наука пробудову йеволюціюВселеної –космологія.


>Висновок

МизнаємобудовуВсесвіту увеличезномуоб'єміпростору, дляперетинуякогосвітлупотрібнімільярди років. Алідопитлива думкалюдинипрагнепроникнути далі.

Колилежить за межамиспостережуваноїобласті світу?

ЧинескінченнийВсесвіт заоб'ємом? Іїїрозширення –чому воно тапочалося й чи якщо воно тазавждипродовжуватися вмайбутньому?

Аякимєпоходження «>прихованоїмаси»?

Інарешті, якзародилосярозумне життя уВсесвіті? Чиє воно тащеде-небудьокрімнашоїпланети?

>Остаточні йповнівідповіді наці запитанняпокивідсутні.

>Всесвітневичерпний.Невичерпне йжаданнязнання, щопримушує людейзадавати усінові йнові запитання про світло йнастирливошукативідповіді ними.


Списоквикористаноїлітератури:

1.Клімишин І. А.; „>Астрономія нашихднів”; М.; «Наука», 1976 р.;

2. КоптєвЮ.І.,Нікітін С.А.; „Космос”Збірка; М.; 1987 р.;

3.Томілін О.Н.; „Небо землі.Нариси поісторіїастрономії”; Л., 1974 р.;

4.Ерпілов Н.П.; „>Енциклопедичнийсловник юного астронома”; М.:Педагогіка, 1986 р.


Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація