Реферати українською » Банковское дело » Кредитний ризик: методи оцінки та регулювання (на матеріалах ВАТ АКБ "Связь-Банк")


Реферат Кредитний ризик: методи оцінки та регулювання (на матеріалах ВАТ АКБ "Связь-Банк")

Страница 1 из 9 | Следующая страница

>ЗАБАЙКАЛЬСКИЙ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА

>СИБИРСКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

>ПОТРЕБИТЕЛЬСКОЙКООПЕРАЦИИ

Кафедра економіки


>ВЫПУСКНАЯКВАЛИФИКАЦИОННАЯ РОБОТА

на задану тему: ">КРЕДИТНИЙ РИЗИК: МЕТОДИ ОЦІНКИ

ІРЕГУЛИРОВАНИЯ

(на матеріалах ВАТ АКБСвязь-Банк)"

Виконавець: студент очного економічного факультету,ЭК-08-179КОЛЧАНОВ Олександре Михайловичу

Науковий керівник: до. е. зв., доцент

>НОМОКОНОВА Оксана Олександрівна

>Чита 2011


Зміст

Запровадження

Глава 1. Сутність кредитного ризику, методи її оцінки та митного регулювання

1.1 Сутність, класифікація, чинники кредитного ризику

1.2 Методи оцінки кредитного ризику

1.3 Методи регулювання кредитного ризику

Глава 2. Аналіз кредитного ризикучитинского філії ВАТ АКБ ">Связь-Банк"

2.1 Економічна характеристика Читинського філії ВАТ АКБ ">Связь-Банк"

2.2 Аналіз кредитних заявок Читинського філії ВАТ АКБ ">Связь-Банк"

2.3 Аналіз кредитного портфеля

2.4 Аналіз резерву на можливі втрати з позик

2.5 Аналіз простроченої заборгованості

Глава 3. Шляхи вдосконалення методів оцінки йрегулироваия кредитного ризику банку

3.1 Аналіз методики ВАТ АКБ ">Связь-Банк"

3.2 Регулювання кредитного ризику вчитинском філії ВАТ АКБ ">Связь-Банк"

3.3 Розробка рекомендацій за вибором оптимального графіка платежів із метою зниження банківських ризиків

Укладання

>Библиографичский список


Запровадження

Кредитування є основним діяльністю банку з розміщення коштів. Саме кредитування нерозривно пов'язане з поняттям "кредитний ризик", у зв'язку з ніж основним завданням банку під час розміщення засобів у кредити є оцінка та мінімізація кредитного ризику. Основний принцип, яким має керуватися будь-яка кредитна організація у своїй кредитної діяльності - отримання максимальних доходів при мінімізації кредитних ризиків. Актуальність обраної теми пояснюється лише тим, що управління кредитними ризиками має здійснюватися в такий спосіб, щоб одночасно знизити наявні ризики та досягти найбільшої дохідності, у своїй дотримуючись всіх своїх вимог Центрального Банку РФ. Для цього він банк повинен мати на озброєнні методи оцінки ризику бракує, своєчасно й достовірно ідентифікувати ризик, а як і методи регулювання, внаслідок чого закон надає банку можливість утримувати ризики на прийнятному рівні.

Метою згаданої роботи є підставою вивчення кредитного ризику. Предметом дослідження з'явився кредитний ризик, як основний ризик банку та методи роботи з нею. Об'єктом спостереження єЧитинский філія ВАТ АКБ ">Связь-Банк".

У процесі написання даної роботи було поставлені такі основні завдання: вивчення понятійного апарату, що з кредитними ризиками банку; вивчення методів оцінки й регулювання кредитного ризику; вивчення нормативної бази котра регламентує діяльність банку, і зокрема, кредитного підрозділи, у частині роботи з виявлення, оцінці, регулювання кредитних ризиків, а як і роботи з проблемної заборгованістю; аналіз кредитного ризику у конкретній банку, виявлення наявних труднощів і пошуку шляхів розв'язання, застосовних для банку. З практичного погляду основна мета стало придбання практичних навичок роботи з кредитним ризиком у банку.

Структура випускний кваліфікаційної праці полягає з впровадження, теоретичної, аналітичної і створенні конструктивної глав, і навіть ув'язнення й бібліографічного списку.

Перша глава розкриває поняття кредитного ризику, містить класифікацію чинників які впливають нього. У першій главі також перераховані методи оцінки кредитного ризику що у зарубіжній і вітчизняній банківській практиці нині. Крім того зазначеної главі описані методи із регулювання кредитного ризику банків всіх етапах кредитування - від первинного розгляду кредитної заявки до погашення заборгованості.

Другий розділ містить аналіз кредитного ризику Читинського філії ВАТ АКБ ">Связь-Банк". Для цілей написання даної роботи було проведено аналізу структури та динаміки кредитного портфеля філії у межах груп позичальників, і термінів надання кредиту, проаналізовано робота філії з лише які надійшли кредитними заявками, а як і складено аналіз резервів на можливі втрати з позик і аналіз простроченої заборгованості.

Третя глава відбиває ті проблеми філії, виявлені внаслідок аналізу методів оцінки й регулювання кредитного ризику банку. Зокрема йдеться про проблеми об'єктивної оцінки кредитоспроможності позичальника, висунуті деякі пропозиції щодо регулювання кредитного ризику банку, особливу увагу приділено працювати з проблемної заборгованістю наявної в філії. Для писання цієї глави було використано такі джерела: концептуальні питання управління кредитними ризиками під авторствомП.П. Ковальова, і навіть основні чинники кредитного ризику при споживчому кредитування під авторством Лисиченко Д.В.

кредитний ризик портфель заборгованість


Глава 1. Сутність кредитного ризику, методи її оцінювання та митного регулювання
1.1 Сутність, класифікація, чинники кредитного ризику

Одне з найважливіших видів діяльності банки кредитні операції. Кредитування займає позицію однієї з найбільш дохідних статей активів, цьому з ним пов'язані найбільші ризики. Отже, кредитний ризик є характерною і найвагомішим для банківську діяльність.

Поняття "кредитний ризик" трактується по-різному у вітчизняній й зарубіжної літературі.

Кредитний ризик у закордонній практиці сприймається як "ризик втрат що з дефолтом контрагента", як і "ризик невиконання контрагентом своїх зобов'язань повному обсязі, чи виконання їхніх внеустановленний термін", як і "ризик відхилення грошового потоку, створюваного активами, від грошової потоку, передбаченими договірними зобов'язаннями контрагента".

У виконанні вітчизняної економічної науці одні розглядають кредитний ризик як "ризик несплати позичальником основного боргу та відсотків" [13,с.33], інші і "можливість невизначеності результату очікуваного події у рамках кредитних операцій із відношення до чиненим діям" [16,с.5], треті як "грошовий вираз ймовірності відхилення дійсності від очікуваних результатів (наступ ризикового події) внаслідок невизначеності дії екзогенних і ендогенних чинників як відповідної реакцію управлінські рішення, пов'язані з кредитуванням та інші банківськими процесами" [10,с.13] тощо.

Отже, кредитний ризик є можливість, що вартість активів, передусім кредитів, зменшиться у зв'язку з нездатністю чи небажанням позичальника діяти у відповідність до умовами кредитування.

Небезпека появи цього виду ризику існує під час проведення позичкових і прирівняних до них операцій, до яких ставляться:

> надані й оприлюднювати отримані кредити;

> розміщені і залучені депозити;

> інші розміщені кошти, включно з вимогами отримання (повернення) боргових цінних паперів, акцій і векселів наданих за договором позики;

> враховані векселі;

> сплата кредитної організацієюбенефициару по банківським гарантіям, невзисканная з принципала;

> грошові вимоги кредитної організації з угодам фінансування під поступку грошового вимоги;

> вимоги кредитної організації з придбаним за угодою правам;

> вимоги кредитної організації з придбаним на вторинному ринку заставних;

> вимоги кредитної організації з угодамкупли/продажи фінансових активів з відстрочкою платежу (поставки фінансових активів);

> вимоги кредитних організацій до платників податків зі сплачених акредитивам (у частині непокритих імпортних і експортних акредитивів);

> вимоги до контрагентові щодо повернення коштів за другою частиною угоди у придбанні цінних паперів чи інших фінансових активів з зобов'язанням їх зворотного відчуження у разі, якщо цінних паперів не єкотируемими;

> вимоги кредитної організації (лізингодавця) долизингополучателю за операціями фінансової оренди (лізингу).

Кредитні ризики можна класифікувати за такими ознаками: рівень здійснення аналізу; сфера виникнення; тип позичальника; характер прояви ризику; вид операції; характер дій позичальника; рівень ризику; ступінь керованості ризиком [10,с.240].

Залежно від рівня аналізу розрізняють сукупний (загальний) і індивідуальний типи кредитного ризику.

Сукупний (лише на рівні кредитного портфеля банку) кредитний ризик передбачає оцінку банком всього обсягу виданих кредитів з позиції якості всього кредитного портфеля. Аналіз сукупного кредитного ризику проводиться виходячи з розрахунку низки показників, характеризуючих розміри неплатежів різноманітні категоріям позичок.

Індивідуальний (лише на рівні кожної конкретної позички) кредитний ризик характеризує величину ризику, властивого окремому позичальнику. Аналіз індивідуального ризику потребує створення багатоваріантних моделей розрахунку, які враховують вплив комерційних, політичних, соціальних та інших чинників [17,с.123].

Залежно від сфери виникнення виділяють ризик позичальника, що виникає у сфері діяльності клієнта банку, ризик кредитного продукту, пов'язані з функціонуванням самого банку, і соціальний ризик зміни довкілля банку і позичальника.

На кшталт позичальника кредитні ризики діляться втричі типу: ризик країни, має місце якщо це закордонне кредитуванні; ризик кредитування юридичних, що виникає при фінансуванні підприємств, фірм, банків, громадських організацій та інших юридичних у країні; ризик кредитування фізичних осіб, що виник під час здійснення банком кредитних операцій із населенням у країні.

За характером прояви ризику виділяють моральний, ділової, фінансовий типи кредитного ризику, і навіть ризик забезпечення. Зазвичай, вони належать до сфери діяльності конкретного позичальника. Моральний ризик притаманний клієнтам із від'ємною ділової репутацією. Діловий ризик оцінюється підставі даних про розвиток галузі, у якій підприємство працює і реалізують своєї продукції. Фінансовий ризик можна знайти під час здійснення аналізу показників ліквідності, прибутковості, складу і структури майна підприємства, і навіть рівня життя та стабільності доходів приватних осіб. Ризик забезпечення характеризується настанням можливої загрози труднощі реалізації закладеного майна у разі потреби через низьку його ліквідності чи завищеною заставної вартості.

По виду операцій кредитний ризик ділиться на ризики, що виникають навколо позичкових, лізингових,факторингових операцій, наданні банківських гарантій і поручительств, укладанні операцій із використанням векселів.

За характером дій позичальника існують ризики відмови позичальника від відсотків і (чи) основного боргу, нецільового використання кредиту, перешкоджання банківському контролю.

За рівнем ризику, ризикранжируется на високий, середній, низький. За необхідності точнішою оцінки кожен рівень то, можливо деталізований наподуровни.

За рівнем керованості ризиком розрізняють: локальні, тобто. виявлені і контрольовані, і нелокалізовані ризики, тобто. ті які хто недооцінює та можливість управління якими обмежена.

На кредитний ризик впливає чимало чинників, мають різну природу, проте не всі їх можна розділити втричі великі групи.

Таблиця 1.1

Класифікація чинників кредитного ризику

Макроекономічні чинники Чинники, пов'язані з позичальником Чинники, пов'язані з діяльністю самого банку

економічну кризу, спад провадження у галузям;

регіональний ризик;

інфляція;

бюджетний і фінансову кризу;

ризики неплатежів заміна безготівкової форми розрахунків;

ризик відсутності законодавчої бази і механізмів їх реалізації законодавчих актів;

нестійкість банківської системи;

політичні ризики;

нерозвиненість системи страхування ризиків;

нерозвиненість інформаційного ринку;

звуження платоспроможного попиту, несприятливі зміни на окремих ринках.

ризик відсутності правоздатності і дієздатності;

фінансова нестійкість, неплатоспроможність, наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості, невідповідність термінів руху грошових потоків;

виробничо-технологічний ризик;

майнові ризики;

комерційних ризиків, ризики зміни кон'юнктури ринку;

соціальні ризики;

ризики спотворення інформації;

управлінський ризик;

ризик зловживань, нецільового використання кредиту, уникнення відповідальності;

погане бюджетне і бізнес-планування, невиконання намічених планів;

ризик невиконання зобов'язань дебіторами.

відсутність перевіреної методи і технології кредитування;

заниження вимог для оцінювання кредитоспроможності позичальників, низьку якість гарантій, помилки у оцінці застави;

юридичні ризики;

ризик управління банком;

ризики концентрації та недостатньою диверсифікації;

вади на постановці облік і звітність;

ризик адаптацію змін економічних умов діяльності;

недостатність і низьку якість інформації.

Отже, з таблиці видно на кредитний ризик впливаю як зовнішні, і внутрішні чинники. Тому говорячи про кредитному ризик доцільно згадувати як небажання позичальника виконувати зобов'язання перед кредитором, а й тих чинниках, які можуть призвести до нездатності їхнього виконання.


1.2 Методи оцінки кредитного ризику

Точна і оперативна оцінка кредитного ризику є найактуальнішою завданням для комерційного банку, від неї точності й діють оперативності великою мірою залежить підвищення дохідності банківську діяльність. Оцінка кредитного ризику є першою етапом у системі керування ризиком. На оцінці ризиків базується їх мінімізація.

У процесі оцінки кредитного ризику банк ділить клієнтів за рівнем ризику, виходячи з чого приймають рішення про можливість кредитування, і навіть встановлює ліміт кредитування. Крім названого, від величини кредитного ризику залежить також розмір відсотків за кредитом.

У основі різних процедур оцінки ризиків лежать такі поняття, як:

> ймовірність дефолту (ймовірність, з якою позичальник може й протягом деякого терміну перебуває у стані неплатоспроможності);

> кредитний рейтинг (класифікація кредитної надійності позичальників);

> кредитна міграція (зміна кредитного рейтингу позичальника);

> сума, підвладна кредитному ризику (загальний обсяг зобов'язань позичальника перед банком);

> рівень втрат у разі дефолту (сума, яка то, можливо втрачені у разі наступу неплатоспроможності);

Сьогодні існує дві основні методу оцінки кредитного ризику, які можуть застосовуватися як окремо, і у поєднанні друг з одним:

> суб'єктивне висновок експертів, чи кредитних інспекторів про рівень кредитного ризику;

> автоматизовані системискоринга - розрахунок кредитного ризику по математичну модель.

Під час проведення експертної оцінки будь-який банк в оцінці кредитного ризику використовує свої методи, проте є загальні всім банків принципи. Зазвичай, процес оцінки кредитного ризику може бути розбитий втричі етапу:

> Попередня оцінка ризиків.

>Количественная оцінка кредитного ризику.

> Прийняття рішення про видачу (невидачі) кредиту. Що стосується видачі - розрахунок відсоткової ставки.

На етапі попередньої оцінки здійснюється оцінка кредитоспроможності позичальника.

Під кредитоспроможністю позичальника у російській банківської практиці розуміється здатність юридичного чи фізичної особи цілком у термін розрахуватися за своїми зобов'язаннями. У західної банківської практиці кредитоспроможність сприймається як бажання позичальника, сполучене із можливістю своєчасно погасити видане зобов'язання, і полягає абревіатуроюWAS, де W (>wiliness) - бажання, A (>ability) - можливість, P.S (>stability) - стабільність [20,с.33].

У цьому аналіз позичальника проводиться у разі кількох напрямах: оцінка діловій репутації позичальника, оцінка якості менеджменту, оцінка фінансового становища, оцінка грошового потоку.

Оцінюючи діловій репутації вивчається історія розвиткукомпании-заемщика, становище над ринком, відповідність основних економічних показників підприємствасреднеотраслевому рівню. Джерелом інформації служать газети, журнали, публікації у Інтернеті, і навіть документи одержані від самого позичальника, зокрема фінансова звітність і договори з партнерами. Якщо ж ідеться прозаемщике - фізичну особу, то враховують кредитна історія позичальника.

Оцінюючи якості менеджменту банки приділяють увагу характеристикам керівників підприємства, таких як освіту, досвід роботи, із метою банк може запросити у позичальника особисті справи і резюме. Якщо ж виникають великі сумніви, банки можуть перевірити одержану інформацію.

Оцінка фінансового становища виготовляють основі представленої банку управлінської і бухгалтерської звітності: аналізується структура активів і пасивів компанії, визначається питому вагу залученого капіталу пасивах, розраховуються фінансові коефіцієнти.

Можна виділити 5 основних груп фінансових коефіцієнтів (відповідно до методики Світового банку):

1) Коефіцієнти ліквідності.

Тут можуть розраховуватися коефіцієнти поточної ліквідності, швидкої (оперативної) ліквідності.

Загальна формула розрахунку коефіцієнта ліквідності то, можливо представлена так:

Коефіцієнт ліквідності =активи/пассиви,

де з активів і

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація