Реферати українською » Банковское дело » Банківська система Республіки Казахстан


Реферат Банківська система Республіки Казахстан

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Теоретичний аспект сутності банку та надійної банківської системи

1.1 Поняття та призначення банку

1.2 Принципи діяльності

1.3 Організація банківських систем розвинених країн

2. Аналіз ефективного функціонування банківської системи республіки Казахстан

2.1 Система ключових показників ефективності діяльності комерційного банку

2.2 Особливості аналізу дохідності комерційного банку

2.3 Аналіз методів управління відсотковим ризиком в комерційному банку

3. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в РК

3.1 Перспективи удосконалення управління фінансовими результатами банків другого рівня РК

Укладання

Література

Запровадження

У світі значення банків вийшло далеко за межі власне грошових і кредитних відносин. Банки виконують роль інституту, стоїть які з державою і ринком. Без них немислима нормальна, раціональна організація господарської діяльності громадському масштабі. Потужні соціально відповідальні банки здатні перетворити ринкову стихію на знаряддя ефективної політики держави. Слабкі банки - чинник неминучого ослаблення держави й деградації економіки.

Основні завданнями праці є:

· виявлення сутності банків;

· аналіз методів управління відсотковим ризиком в комерційному банку;

· перспективи удосконалення управління фінансовими результатами банків другого рівня;

· встановлення тенденцій і перспективи розвитку банків на етапі.

Метою курсового проекту вивчення наявної літератури з цієї теми і здійснення критичного аналізу точок зору, їх авторів.

Предметом дослідження тут є самі банки як елементи банківської системи та банківський сектор економіки загалом. Отже, об'єктом виступлять кредитно-фінансові відносини, складаються у процесі формування, і розподілу і перерозподілу банківських ресурсів, в тому числі стан економіки загалом.

У першій главі курсової розглядатимуться різні підходи до визначення банку, і навіть призначення, функції та принципи діяльності банків.

Зміст другий глави залежить від аналізуванні ефективного функціонування банківської системи Республіка Казахстан.

Третя частина курсової присвячена проблем і перспектив розвитку казахстанської банківської системи. У цій частині також використані цифри і пояснюються деякі показники діяльності банків.

Ця тема добре вивчена в працях багатьох економістів. Є досить великий аналітичний матеріал на цю тему.

Також методологічну основу дослідження становлять науковими статтями в економічних журналах як-от "Фінанси", "Банківська справа", "Банки", ">КаржиКаражат" та інших періодичних виданнях.

У практичній частини курсової використовуються останні даних про сьогоднішній стан банків з Бюлетеня банківської статисти та інших статистичних видань.


1. Теоретичний аспект сутності банку та надійної банківської системи 1.1 Поняття та призначення банку

Першим спробував висловити сутність банку російських енциклопедіях виданнях належать до періоду 1835-1860 років. У ">Объяснительном словнику іноземних слів, вживаних у російській" 1859 року банк визначено як "державне, громадське чи приватна установа, яка набирає у ріст капітали чи котре видає в позичку" [29,с.38].

У цьому словнику дано термін "кредитне установа" - "місця,учрежденние від уряду для прийому грошей для збільшення його з відсотками або заради видачі в позичку під застави різноманітних".

У одній із перших радянських енциклопедій 1927 року, банки характеризувалися як "установи, мають основним завданням організоване посередництво у кредиті буде, тобто посередництво між особами, мають вільні капітали, і тих, які у цих капіталах потребує" [30,с.38].

Розглядаючи поняття "банк" у сучасних умовах ринкової економіки говориться, що Банк - кредитна організація, має прерогатива здійснювати разом, такі банківські операції: залучення у вклади коштів фізичних юридичних осіб, розміщення зазначених від свого імені й на власний рахунок за умов повернення, платності, терміновості, відкриття музею та запровадження банківських рахунків фізичних юридичних осіб [31,с.38]. Цю ухвалу найповніше і чітко відбиває поняття банку, хоча, можливо застосувати щодо нього деякі доповнення.


1.2 Принципи діяльності

Основним призначенням банку є посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальникам і південь від продавців до покупців. Поруч із банками переміщення коштів на ринках здійснюють та інші фінансові та кредитно-фінансові установи: інвестиційні фонди, страхові компанії, брокерські, дилерські фірми тощо. Але банки як суб'єкт фінансового ризику мають дві суттєві ознаки, що відрізняють їхню відмінність від від інших суб'єктів.

По-перше, для банків характерний подвійний обмін борговими зобов'язаннями: вони розміщують свої власні боргові зобов'язання (депозити, вкладні свідоцтва, ощадні сертифікати тощо.), а мобілізовані цій основі кошти поселяють у боргові зобов'язання й цінні папери, випущені іншими.

По-друге, банки відрізняє прийняття він безумовних зобов'язань з фіксованою сумою боргу перед юридичними і фізичними особами, наприклад, при приміщенні коштів клієнтів на рахунки й у вклади, під час випуску депозитних сертифікатів тощо. Фіксовані за сумою боргу зобов'язання несуть у собі найбільший ризик для посередників (банків), оскільки ви повинні бути оплачені у повній сумі незалежно від ринкової кон'юнктури. [1,с.38].

Характерна риса комерційних банків полягає ще й тому, що метою своєї діяльності є отримання прибутку (у цьому полягає їх ""комерційний інтерес" у системі ринкових відносин).

Позаяк у даної курсової роботі наголошується на комерційних банків як у основну складову банківської системи Казахстану, то далі розглянемо принципи діяльності саме комерційних банків (а чи не емісійних чи центральних).

Першим основним принципом діяльності комерційного банку є робота у межах наявних [7,с.38].

Комерційний банк може здійснювати безготівкові платежів до користь інших банків, надавати банкам кредити і реально отримувати гроші готівкою не більше залишків коштів у своїх на кореспондентських рахунках [13,с.38].

Праця у межах реально наявних означає, що комерційний банк має забезпечити як кількісне відповідність між своїми ресурсами і кредитними вкладеннями, а й домагатися відповідності характеру банківських активів специфіці мобілізованих їм ресурсів. Насамперед, це стосується термінів тих і інших.

Принцип роботи у межах реально залучених ресурсів в якості основи комерційної діяльності банку змінює її акценти: зростає зацікавленість банку залученні депозитів, розвивається справжня конкуренція за пасиви, вона звільняла рух ресурсів від адміністративних пут єдиної державної банку. Гостра боротьба за пасиви стимулює пошук банками найефективніших сфер докладання своїх ресурсів. Радикально змінюється кредитне планування у трилітрові банки.

Працювати не більше реально залучених ресурсів, забезпечуючи у своїй підтримку своєї ліквідності, комерційний банк може, лише володіючи високою ступенем економічної волі у поєднані із повної економічної відповідальністю за результати своєї діяльності.

Другим найважливішим принципом, у якому базується діяльність комерційних банків, є повна економічна самостійність,подразумевающая і економічне відповідальність банку за результати своєї діяльності. Економічна самостійність передбачає свободу розпорядження власними засобами банку і залученими ресурсами, вільний вибір клієнтів - і вкладників, розпорядження доходами, які залишаються після сплати податків.

казахстан банківсько системо комерційний

Чинне банківське законодавство надав всім комерційних банків економічну волю розпорядження своїми фондами та прибутками.

Відповідальність у економічній сфері в комерційного банку не обмежується його поточними доходами, а поширюється з його капітал. Весь ризик від своїх операцій комерційний банк перебирає.

Третій принцип у тому, що відносини комерційного банку відносини із своїми клієнтами будуються звісно ж ринкові відносини.

Виробляючи кредитування, комерційний банк виходить, передусім, з ринкових критеріїв прибутковості, ризику і ліквідності. Банку звичайно вигідно працювати у загальнодержавних інтересах, бо сумісна з комерційним характером роботи банку робота на держава неминуче викличе нього кризою ліквідності.

Четвертий принцип роботи комерційного банку у тому, що регулювання своєї діяльності може здійснювати аж непрямими економічними (а чи не адміністративними) методами.

Держава визначає рівень самостійності для комерційних банків, однак може давати їм наказів.

Призначення банків кредитної системі можна розгледіти через що їх їм функції. Вирізняють чотири основних функції комерційного банку.

Однією з найважливіших функцій комерційного банку є посередництво у кредиті, що вони здійснюють шляхом перерозподілу коштів, тимчасово що у процесі кругообігу фондів підприємств і надходження доходів приватних осіб. Особливість посередницької функції комерційних банків у тому, головним критерієм перерозподілу ресурсів виступає прибутковість їх використання позичальників. Перерозподіл ресурсів здійснюється за горизонталі господарських зв'язків від кредитора до позичальнику, з допомогою банків й без участі проміжних ланок від імені вищих банківських структур, за умов платності і повернення. Оплата ж віддані й оприлюднювати отримані в борг кошти формується під впливом попиту й пропозиції позикових коштів. Через війну досягається вільне пересування фінансових ресурсів у господарстві, відповідне ринковому укладу відносин.

Значення посередницької функції комерційних банків для дальшого поступу ринкової економіки у тому, що вони своєї діяльністю зменшують рівень ризику та соціальної невизначеності у економічній системі [16,с.38].

Кошти можуть переміщатися від кредиторів до позичальникам і посередництва банків, але різко зростають ризики втрати коштів,отдаваемих в позичку, і зростають загальні витрати з їх переміщенню, оскільки кредитори і позичальники не обізнані з платоспроможності одне одного, а величину і терміни пропозиції коштів не збігаються з розмірами і термінами потреби у них. Комерційні банки приваблюють кошти, які можна віддані в позичку, відповідно до потребами позичальників, і з урахуванням широкої диверсифікації своїх активів знижують сукупні ризики власників грошей, вміщених на банківські рахунки.

Друге найважливіше функція комерційних банків - стимулювання накопичень у господарстві. Здійснення структурної перебудови економіки має спиратися використання переважно й у першу чергу внутрішніх накопичень господарства. Вони мають складати основну частину коштів, необхідні реформування економіки.

Комерційні банки, виступаючи на фінансовому ринку зі попитом на кредитні ресурси, повинні як максимально мобілізувати що у господарстві заощадження, а й сформувати досить ефективні стимули до накопичення коштів у основі обмеження поточного споживання. Також для вкладників важливе значення має доступність інформації про діяльність комерційних банків та про те гарантії, які можуть дати. Вирішуючи питання про використання наявних проблем кредитора коштів, він має мати достатню інформацію фінансове стані банку, аби брати участь оцінити ризик майбутніх вкладень.

Третя функція банків - посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами. Створення системи незалежних комерційних банків (замість єдиної державної банку) призвело до розосередженню розрахунків й підвищенню у зв'язку з цим ризиком, які мають брати він комерційних банків.

Ліквідація системи розрахунків із використанням рахунків МФО і направити на розрахунки між банками через кореспондентські рахунки також підвищують їх ризики, оскільки розрахунки виконуються не між філіями одного банку, а між самостійними комерційними банками [4,с.38].

У умовах дуже багато важить відповідальність банків за вчасна й повне виконання доручень своїм клієнтам зі здійснення платежів.

У зв'язку з формуванням ринку отримує розвиток виробництва і така функція банків, як посередництво у бойових операціях із цінними паперами.

Маючи ліцензію Банку Казахстану за проведення банківських операцій, банк у праві здійснювати випуск, купівлю, продаж, облік, збереження і операцій із цінними паперами, які виконують функції платіжного документу з цінними паперами, які підтверджують залучення коштів у внески, й на банківські рахунки, з іншими цінними паперами, операції із якими не вимагають спеціальної ліцензії. Банки вправі також здійснюватиме довірче управління даними цінними паперами за угодою з фізичними і юридичних осіб.

Банк надає консультаційні послуги свої клієнтам з нагоди випуску та звернення цінних паперів. Банк може розміщувати свої фінансові ресурси в цінних паперів від імені, всі ризики, пов'язані з такою розміщенням, всі доходи і втрати від зміни ринкової оцінки придбаних цінних паперів ставляться з допомогою акціонерів.

1.3 Організація банківських систем розвинених країн

Великобританія.

Англійська банківсько системо на початку ХХ століття була дворівневої і включала: першою рівні банк Англії - Центральний Банк. З другого краю рівні депозитні банки, кредитні й торгові банки, кредитні посередники, клірингові вдома. Зараз виділяють такі види комерційних банків.

Депозитні банки. До них належать найбільші банківські монополії - клірингові банки. Клірингові банки належать до універсальних які надають неабиякий асортимент банківських операцій та послуг.

Торгові банки. Діють у сфері зовнішньої торгівлі, і міжнародних фінансово-кредитних операцій.

Банки співдружності. Їх налічується 7 Британських закордонних банків.

Іноземні банки в Англії. Їх налічується 450.

>Консорциональние банки. Вони беруть участь, по крайнього заходу, дві сторони, причому жодна їх немає контрольного пакети акцій.

>Учетние вдома. Вони виконують короткострокові операції, на грошовому ринку. У Великобританії сформувалося дев'ять дисконтних будинків.

Що ж до небанківських установ кредитного типу, то до їхнього складу входить: страхові компанії, установи, займаються ощадними операціями, фінансові компанії, кредитні, будівельні кооперативи й суспільства, пенсійні фонди, довірчі пайові фонди й ін.

Закон передбачав й неможливість, коли організація змогла одержати статус банку, навіть якщо вона відповідала усім переліченим вимогам. Йдеться дисконтних будинках, що становлять унікальне явище у банківській системі Англії., Банк Англії кредитує комерційних банків не прямо, а ще через посередників. Однак у 90-ті рр. кредитні операції в дедалі більшому ступеня виконує центральний банк країни.

У 1946 р Банк Англії був націоналізований шляхом викупу його акцій. Центральний банк наділений функціями давати комерційних банків рекомендації і директиви, узгоджені із міністерством фінансів. З іншого боку, він отримав право вимагати комерційних банківських організацій уявлення необхідної інформації з єдиною метою перевірки своєї діяльності.

Клірингові банки займають особливу увагу. Свою назву вони мали оскільки уклали між собою домовленості про заліку взаємних вимог (клірингові угоди). Клірингові банки активно працюють у системі заліків платіжних документів і майже цінних паперів, здійснюваних через Лондонську розрахункову палату. Згідно з законодавством всі розрахунки між звичайними банками можуть виготовлятися лише крізь клірингові банки.

Можна стверджувати, що наявність й особливі функції клірингових банків, торгових банків (що більше займаються посередництвом і наданням рекомендацій з фінансових питань), дисконтних будинків роблять британську банківську систему багато в чому унікальної.

Банк Англії кредитує комерційних банків не прямо, а ще через посередників.

Проте, в 90 - роки кредитні операції в дедалі більшому ступеня виконує центральний

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація