Реферати українською » Банковское дело » Фінансові основи страхової діяльності


Реферат Фінансові основи страхової діяльності

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Федеральне агентство за освітою

Державне освітнє установа

вищого професійної освіти

Нижегородський Державний Лінгвістичний Університет

їм. Н.А,Добролюбова

(>ГОУНГЛУ)

Кафедра економіки та управління

Курсова робота

з дисципліни Державні і муніципальні фінанси

на задану тему: Фінансові основи страхової діяльності

Виконала:

студентка грн. 405ГМУФМОЭУ

СтарковаО.А.

Науковий керівник:

>ПряничниковС.Б.,доц.,канд.екон. наук

Нижній Новгород

2008


Запровадження

Страхування елемент соціального захисту населення має високий соціальну значимість даної і є важливим джерелом внутрішніх довгострокових інвестицій у країни. Позитивні тенденції у розвитку російського ринку страхових послуг і неминучі перспективи наростаючою конкуренції з іншими страхові компанії змушують російських страховиків приділяти все більшої уваги осмисленню вітчизняного й зарубіжного досвіду функціонування страхових компаній, і проблемам на наукове обґрунтування раціональних стратегій їх розвитку.

Досвід розвинутих країн, у яких які вже припинено дискусії щодо тому, яке має займати страхування економіці, явно свідчить про недосконалості російського ринку і необхідність критичного перегляду вітчизняних підходів до цього виду економічних відносин.

На сьогоднішньому етапі розвитку страхові компанії мають реальну можливість із достатньою мірою точності визначати коефіцієнт майбутніх виплат по страховими полісами у часі. Це дозволяє йому безкоштовно розміщувати у довгострокові, найдохідніші і надійні, і навіть посередньо- і короткострокові активи переважну частину своїх резервів.

Страхові компанії, які діють ринку, повною мірою відчувають у собі всі труднощі виживання та розвитку в конкурентної для ринкового середовища. У умовах особливе вагомими стають питання грамотного фінансового планування діяльності страхових громадських організацій і управління їх фінансових ресурсів.

Актуальність обраної теми визначається як теоретичним, але практичним інтересом до вивчення відповідного кола питань, присвячених передусім недостатнього увазі страховиків до управління фінансових ресурсів за умов підприємницьких ризиків, що, природно, веде до негативних наслідків самою компанією і його клієнтів.

Мета цієї курсової роботи залежить від дослідженні процесу формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній, і виробленні рекомендацій підвищення фінансової стійкості з прикладу конкретній страховій організації (ВАТ «Страховий будинок ТСК» (далі «ТСК»)).

Поставлене мета передбачає рішення наступного кола завдань:

· вивчення організаційно-правових основ страхової роботи і обгрунтування місця страхової компанії, у системі економічних відносин;

· розгляд процесу регулювання діяльності страхових компаній у Росії;

· дослідження механізму формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній;

· аналіз формування та використання фінансових ресурсів «ТСК»;

· розробка пропозицій з удосконалення системи управління фінансових ресурсів «ТСК»

Предметом дослідження виступають економічних відносин щодо формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній, виникаючі між «ТСК» та інші суб'єктами страхування.

Об'єктом дослідження виступає діяльність «Страхового вдома ТСК», і навіть окремі аспекти діяльності страхового ринку Росії у цілому.

Попри теоретичну і практично багато важать проблеми, ступіньисследованности і розробленість питань, що стосуються управління фінансового потенціалу страхових організацій вітчизняної відповідає її значимості.

Існуючі методичні розробки у цій галузі переважно відбивають регулятивний підхід до страховим організаціям органами державного страхового нагляду. Вони не акцентується на необхідності оцінювати рівень використання фінансового потенціалу страховими організаціями, із метою забезпечення фінансової стійкості.

Інформаційну основу роботи становлять: Цивільний ПодатковийКодекси РФ, Закон РФ «Про організацію страхової справи Російській Федерації» від 27.11.92. №4015-1, накази та інструкції, лунаючи органами з нагляду за страхової діяльністю.

>Методологической основою роботи послужили роботи авторів Нікуліної М.М., ГрищенкоН.Б.,Шахова В.Р.,Орланюк-МалицкойЛ.А.. та інші джерела.

Статистична база для написання роботи спирається на форми бухгалтерської і фінансової звітності страхових організацій, експонованих у порядку в Федеральну службу страхового нагляду.

Курсова робота складається з трьох глав. У першій главі розглянуті теоретичні основи фінансової складової діяльності страхових компаній. У другій главі проведено аналіз формування та використання фінансових ресурсів ВАТ «Страховий будинок ТСК». Третя глава присвячена перспективам поліпшення фінансової складової діяльності ВАТ «ТСК» з урахуванням її існуючих недоліків.


Глава 1. Теоретичні основи фінансово-економічної діяльності страхової організації

 

1.1 Загальна характеристика фінансів страхової організації

 

Економічна сутність фінансів страхової організації обумовлена передусім основне завдання цього виду організацій, серед яких виділяють:

- надання страхових послуг підприємствам, установам та населенню в індивідуальному і груповому порядку;

- забезпечення своєчасних гарантованих виплат страхове відшкодування;

- здійснення страхової діяльності за принципами фінансової стійкості й рентабельності страхових операцій.

Усі вищезгадані завдання підпорядковуються, своєю чергою, головної мети страхування як економічної категорії, має свої кінцевим призначенням задоволення потреб людини системою страхової захисту випадкових небезпек.

Задля реалізації зазначеної мети страховик формує і вдається до кошти страхового фонду,являющего собою матеріальне втілення страхової захисту. Це необхідне покриття шкоди внаслідок наступу страхового випадку, і навіть на фінансування власних витрат, що з видатками ведення справ України та на попереджувальні заходи.

Отже, фінанси страхових організацій – це економічні, грошові відносини, регульовані державою які укладаються з приводу формування, використання власних, залучених і позикових ресурсів, для реалізації місії страхової організації та забезпеченні збільшення її ринкову вартість [2.5, 577].

Зовнішніми проявами сутності фінансів страхових організацій є такі їх функції [2.6, 196]:

- мобілізаційна: знаходить своє вираз через акумуляцію фінансових ресурсів з допомогою грошових внесків для відшкодування можливої шкоди господарюючих суб'єктів чи втрат фізичних осіб, у зв'язки Польщі з наслідками страхових випадків;

- розподільча: передбачає наявністьперераспределительних відносин, пов'язаних, з одного боку, з формуванням страхового фонду з допомогою заздалегідь фіксованих страхових платежів, з іншого – зі сплатою збитків зі цього фонду учасникам страхування;

- контрольна: передбачає обов'язковість контролю над освітою і формуватимуться використанням фондів коштів як з боку зовнішніх стосовно страхової компанії уповноважених структур, і із боку самої організації системою внутрішньогоконтроллинга.

У процесі виконання своєї фінансово-господарську діяльність страхова організація входить у різноманітних зав'язуванні фінансових відносин, серед яких варто виокремити такі групи:

1) зовнішні зав'язуванні фінансових відносин,подразумевающие відносини з бюджетами всіх рівнів і позабюджетними фондами, з прямими учасниками інфраструктури ринку, з партнерами по здійснених операцій та інші господарськими суб'єктами;

2) внутрішні зав'язуванні фінансових відносин, тобто. відносини між головними і дочірніми страховими організаціями, поміж їхніми різними структурними підрозділами («центрами відповідальності»), відносини із власниками страхової організації, з її засновниками й персоналом.

Важливими аспектами страхової діяльності є: 1)вероятностний характер наступу страхового випадку і виплат у ній; 2) замкнута солідарна розкладка шкоди серед страхувальників; 3) комерційний розрахунок в якості основи організації фінансів страховика [2.2, 424]. Усе це безпосередньо б'є по структурі тарифних ставок, що відбивають ціну страхового ризику й інші витрати страховика по укладеним договору страхування. Тарифна ставка, через яку полягає договір страхування, і двох частин: нетто-ставки і навантаження, що включає крім витрат на організацію та проведення страхової справи, елементи прибутку страховика.

Фінансові ресурси, перебувають у господарському обігу і використовувані щодо страхових операцій та здійснення інвестиційної діяльності називаються фінансового потенціалу страхової організації. Фінансовий потенціал складається з власного,привлеченного ізаемного капіталів, співвідношення пропорцій яких залежить від фінансових можливостей та потреб конкретної організації.

Власний капіталорганизации[1] складається, передусім, рахунок статутного капіталу, що з вкладів йогоучастников-учредителей, додаткового капіталу, резервного капіталу, що утворюється рахунок прибутків і виникнення якоговлечет жодних супутніх фінансових зобов'язань та має єдиною метою доповнення статутного капіталу у разі потреби відшкодування незапланованих втрат перезимувало і збитків за відсутності інших засобів, і навіть нерозподіленого прибутку організації. За умовами забезпечення фінансової стійкості, викладених у статті 25 Федерального закону РФ «Про організацію страхової справи Російській Федерації» (далі Закон), страховики повинні мати повністю оплаченим статутним капіталом, розмір якого має не нижчих за встановлений Законом мінімальної відстані статутного капіталу.

Притягнутий капітал страхової організації представляють страхові резерви, джерелом яких служить сукупна нетто-ставка страхових премій (внесків), що у страхової компанії й відбивають величину невиконаних нині часу зобов'язань страховика по ув'язненим зістрахователем договорами. Важливо, що перебувають у розпорядженні страхової організації тимчасово, на період дії договору страхування, після чого використовують на виплату страхової суми, або перетворюються на дохідну базу прибезубиточном проходженні договору.

До складузаемного капіталу страховика входять кредиторської заборгованості, банківські кредити і позики.

Першим джерелом надходження коштів у страхової компанії є страхова премія (внесок) страхувальника. Принаймні тимчасового проходження договору страхування й у відсутності виплат, друга страхових премій, що називається заробленої, належить з доходів від страхової діяльності, інша –незаработанная – є витрати майбутніх періодів. Схематично тимчасової процес розподілу страхових премій можна зобразити так [2.1, 308]:

Із даної схеми видно, що з особливостей організації фінансів у страхуванні у тому, що страхові фонди й страхові резерви страховика мають різне економічний зміст й у з цим знаходять своє свій відбиток у різних розділах балансу страхової організації.

 

1.2  Страхові резерви: сутність, класифікація, методи розрахунку і правил розміщення

 

«Задля більшої виконання зобов'язань зі страхування, перестрахування страховики гаразд, встановленому нормативним правовим актом органу страхового нагляду, формують страхові резерви», що використовуються лише заради здійснення виплат (з ст. 26 ФЗ РФ «Про організацію страхової справи Російській Федерації»).

Страхові резерви є сукупність мають цільової характер спеціальних фондів коштів, які забезпечують солідарну розкладку шкоди серед учасників страхування і виділені на здійснення виплат, і навіть використовуваних як тимчасово вільні кошти на ролі джерела інвестиційної діяльності.

Наявність страхових резервів лежить в основіплатежеспособности страхової організації. Поняття «розмір страхових резервів» є їх украй умовним, оскільки обсяг відповідальності страховика за договорами страхування через безперервності страхових операцій та періодичного зміни кількості страхувальників перебуває у постійної динаміці. Склад тож обсяг страхових резервів залежать від ступеня впливу різних гілок чинників, як-от [2.2, 441]:

· специфіка страхової діяльності конкретної організації;

· структура страхового портфеля;

· розвиток перестрахування;

· рівень добробуту й темпи інфляції, відбивають залежність між зниженням купівельної спроможності резервів і знеціненням зобов'язань.

Передаючи частина ризиків перестрахування, страховик знімає вини з себе зобов'язання в формуванню відповідних спеціальних резервів.

Відповідно до вимогами страхового законодавства РФ, резерви страхових компаній поділяються на резерви зі страхування життя і резерви за видами страхування іншим, ніж страхування життя (тобто. ризиковим видам).

Таке розподіл пов'язані з різноманітним вмістом страхової захисту, характером ризику, функцією, завданнями відтак, методологією розрахунку тарифів. Існує й подальша, більш поглиблена класифікація страхових резервів з їхньої видам. Щобнаглядней уявити її, звернімося наступному малюнку [2.3; 234]:

· встановлювані за узгодженням із Федеральної службою страхового нагляду. (>ФССН).

Резерви зі страхування життя призначені щодо розрахунків зістрахователем після закінчення терміну дії договору.

Нині на практиці страхування життя відсутні загальні обов'язкові правила формування страхових резервів, що дозволяє страхових компаній самостійно розробляти документи, що визначають порядок формування відповідних резервів, підлягає подальшому узгодження з органами страхового нагляду.

Базою для розрахунку величини даного резерву служить що надійшла у результаті укладенняотчетном періоді договорів страхування життя страхованетто-премия.

Без у страхової організації власного положення про формуванні страхового резерву зі страхування життя, схваленого відповідним уповноваженим органом, величина резервів розраховується відповідно до рекомендаційРосстрахнадзора від 27 грудня 1997 р. №>09/2-16р/02 [2].

Резервнезаработанной премії (>РНП) є базову страхову премію, який надійшов за договорами страхування, що діялиотчетном періоді, і що стосується періоду дії договору страхування, що виходить далеко за межі звітного періоду [2.3, 237].

Регулярна звітність передбачає визначення обсягу відповідальності страховика на конкретнуотчетную дату. Відповідальність страховика за договорами страхування, ув'язненим відотчетной дати й чинним після неї, у відповідній частини переноситься наступний період.

Премія, відповідна обсягу відповідальності, переходить наступного року період, позначається якнезаработанная премія. Частина відповідальності, яка припадає наотчетний період, визнається умовно виконаної, а відповідна цієї маленької частини частка премії вважається заробленої.Незаработанная частина страхової премії підлягає резервуванню.

Резервнезаработанной ризиковій премії (>нетто-премии) прийнято називати резервом по незавершеним відповідальності, чи,сокращенно, резервом премії.

Важливе значення на практиці страхування має порядок розрахунку резерву збитків по страхових випадках. Практика страхування показує, що за більшістю видів страхування (особливо таких складних як страхування судів, будівельно-монтажних ризиків, страхування відповідальності держави і т.д.) для остаточного розгляду та рівної оплати збитку потрібен тривалий час.Рассмотренний, але ще не повністю оплачений збиток називають незакінченим збитком. На суму розглянутих, але з врегульованих збитків страховик створює резерв заявлених, але з врегульованих збитків (>РЗУ). РозмірРЗУ визначається з кожної неврегульованої претензії. Якщо збиток заявлено, але розмір шкоди не встановлено, то тут для розрахунку приймається максимально можлива величина збитку, не що перевищує страхову суму.РЗУ створюється задля забезпечення виконання зобов'язань, включаючи витрати на врегулюванню збитків за договорами страхування, не виконаним чи виконаним неповністю наотчетную дату.

Резерв що сталися, але з заявлених збитків (>РПЗ) призначений до виконання страховиком своїх зобов'язань, включаючи витрати на врегулюванню збитків за договорами страхування, що виникли у зв'язку з що сталися страховими випадками протягом звітного періоду, факт наступу яких страховику був заявлені у встановленому порядку наотчетную дату [2.3, 239].

За загальним правилом, величина резерву обчислюється у розмірі:

- 10% суми базової страхової премії, що надійшла вотчетном періоді, якщоотчетним періодом вважається рік;

- 10% суми базової страхової премії, що надійшла вотчетном періоді, і поза три періоду, попередніотчетному, якщоотчетним періодом вважається квартал.

Відповідно до п.6 ст.26 Закону, «страхова організація вправі формувати фонд запобіжних заходів у цілях фінансування заходів із попередження наступу страхового випадку». Нормування резерву запобіжних заходів (РПЗ) здійснюється страховиками самостійно. Резерв формується шляхом відрахувань від страховоїбрутто-премии, що надійшла за договорами страхування вотчетном періоді. Величина РПЗ відповідає сумі відрахувань до даний резерв вотчетном періоді, збільшеною на суми резерву початку звітного періоду й зменшеній у сумі витрачених коштів у попереджувальні заходи

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація