Реферати українською » Банковское дело » Особливості функціонування українських банків на сучасному етапі


Реферат Особливості функціонування українських банків на сучасному етапі

Страница 1 из 3 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

>КАФЕДРА БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

>КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА

ПО КУРСУ: « БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ»

ХАРКІВ 2011


Зміст

Запровадження

1. Особливості функціонування українських банків на етапі

1.1 Сутність й особливо створення банків

1.2 Порядок реєстрацію ЗМІ й ліцензування банківських установ

1.3 Функціональна структура управління комерційного банку

2. Форми банківського кредиту та головних принципів кредитування

2.1 Форми банківського кредиту

2.2 Принципи кредитування

3. Завдання

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

Банк — це фінансово-кредитна організація, яка акумулює кошти (вклади) різних власників, що дає кредити (позики, позички), проводить розрахунки, що здійснює емісію (випуск) від грошей і цінних паперів,посредничающая у взаємних платежах і розрахунках держави, господарюючими суб'єктами, громадянами (населенням, домашніми господарствами).

У світі панує прогресивна тенденція витіснення готівкових грошових розрахунків безготівковими розрахунками, здійснюваними через банки і з допомогою банків. І це означає, основна маса коштів, що циркулюють між державними і муніципальними органами, господарюючими суб'єктами, домашніми господарствами має відбуватися через банки. Завдяки цьому виникає можливість започаткувати контролювати фінансові потоки економіки, що значно підвищує керованість фінансами та значною мірою запобігає протизаконні тіньові фінансові операції. Завдяки банкам фінансові потоки стають більш «прозорими», видимими із боку.

Фінансова сторона банківську діяльність проявляється у залученні банками коштів, віданні банківських рахунків юридичних і фізичних осіб, здійсненні грошових розрахунків з дорученнями власників грошей, що є на рахунках чи які у банк ззовні. Кредитна сторона банківської справи проявляється у наданні банком грошових позичок під відсотки, й в емісії коштів, використовуваних як кредиту.

Характерно, що банки можуть брати участь у зв'язках, і відносинах як як фінансово-кредитні організації, а й у ролі суб'єктів господарювання, набуваючи, наприклад, акції акціонерних товариств та одержуючи із них дивіденди, пов'язані із господарською діяльністю акціонерного товариства. Входячи в фінансово-промислові групи як їх члена і навіть головною організацією, банки також стають господарюючими суб'єктами.


1. Особливості функціонування українських банків на етапі.

1.1 Сутність й особливо створення банків

Процес розвитку ринкових відносин також подолання кризових явищ затяжного перехідного періоду, характеризується, передусім, появою нових економічних структур різних типів: приватних підприємств, холдингових і трастових компаній, інвестиційних фондів, акціонерних громад тощо. До таких структурам, утвореними у постсоціалістичному суспільстві у колі перших ринкових інститутів, належить і банки, питому вагу і стійкість розвитку яких були вищими, ніж у всіх інших ринкових структурах. Комерційні банки є з елементів банківської системи, найбільш значимими учасниками грошового ринку, найважливішими елементамивоспроизводственной структури економіки. Втім, банк - це юридична особа, якому виходячи з ліцензії й діючого законодавства дозволили, здійснювати банківські операції у комерційній основі.

Разом з цим банк як має власну специфіку, оскільки його відрізняється від діяльності багатьох підприємств. Ці розбіжності зводяться до чого.

1. Банк - це торгове підприємство. На відміну від промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та зв'язку чи діє у царині обміну, а чи не виробництва.

2. Банк - це посередницьке підприємство, погоджує інтереси кредитора і позичальника, здійснюючи цим перелив коштів з однієї сфери господарства (сектора) до іншої (інший). Проте на відміну від індивідуального кредитора ресурси у банку втрачають свій початковий вигляд.

3. Банк - це кредитне підприємство особливого типу.

Закон України «Про банки та надійної банківської діяльності» визначено, що банк - юридична особа, має прерогатива виходячи з ліцензії Національного банку України здійснювати разом такі операції: залучення у вклади коштів фізичних юридичних осіб і розміщення зазначених від своє ім'я, у власних умовах і ризик, відкриття музею та ведення банківських рахунків фізичних юридичних осіб. Серед приблизно 200 операцій, які виконують банки, виділяють кілька базових, як і визначають банк як фінансова установа.

До базовим банківським операціям ставляться:

1) прийом вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття музею та ведення поточних рахунків клієнтів - і банків - кореспондентів, зокрема переклад коштів із цих рахунків, із допомогою платіжних інструментів, і зарахування коштів у них;

3) розміщення залучених від своє ім'я, у власних умовах і ризик.

Банк, крім перелічених операцій, проти неї здійснювати такі операції, і угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі й продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій над ринком цінних паперів від імені (включаючи андерайтинг);

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають виконання в грошової форми;

6) придбання права вимоги виконання зобов'язань в грошової форми за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи він ризик виконання цих вимог і достойний прийом платежів (факторинг);

7) лізинг;

8) послуги з що відповідає збереження й надання у найм сейфів для зберігання цінностей й аналізу документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і операцій з цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за ознаками:

- формою власності:

1) державні;

2) приватні;

3) кооперативні.

Україна має функціонують дві державні банку: експортно-імпортний і ощадний. Інші банки є приватними і мають статус акціонерних товариств та суспільств, із обмеженою відповідальністю.

- в масштабах операцій:

1) роздрібні (акумулюють кошти численних клієнтів, невеликі за обсягом, у своїй потрібна розвинена інфраструктура);

2) оптові обслуговують незначна кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси приваблюють на фінансовому ринку.

- територіальнимохвату:

1) міжнародні;

2) регіональні;

3) банки, провідні діяльність у національному масштабі (колишні спеціалізовані банки).

- із широкого кола виконуваних операцій:

1) спеціалізовані;

2) універсальні.

Спеціалізовані банки обмежують своєї діяльності невеликою кількістю операцій чи функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговує окремі галузі (ощадні, іпотечні, банки споживчого кредиту, банки підтримки, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки чи палати).

Універсальні банки виконують широкий, спектр банківських операцій, охоплюють багато сектора грошового ринку України і галузей економіки.

Україна має більшість банків універсальні. Їм заборонено здійснювати діяльність лише у галузі торгівлі, матеріального виробництва та страхування.

Крім функціональної, виділяють галузеву і регіональну спеціалізацію банків.

- за порядком формування статутного фонду комерційних банків поділяються на акціонерні товариства відкритого і закритого типом і пайові банки.

- наявністю мережі філій чибесфилиальние.

Операції комерційних банків діляться на:

- активні (вкладення коштів);

- пасивні (залучення ресурсів);

-забалансовие (не відбивають руху коштів, тож до конкретному часу, тобто. доки з'явиться у доходах чи витратах банку, у балансі не значаться).

Державний банк - це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі. Державний банк створюється у вирішенні Кабінету міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про банки та надійної банківської діяльності» банки заслуговують створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки може бути учасниками промислово-фінансових груп із дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківська об'єднання створюється з попереднього згоди Національного банку України і підлягає державної реєстрації речових шляхом внесення відповідного запису в Державного реєстру банків.

Банк то, можливо учасником лише одну банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед власним назвою вказують назва банківського об'єднання.

Комерційні банки можуть створювати своїх філій і рівень представництва, як у території України, і її межами. Філії й представництва банку є його як окремі підрозділами, розташованими поза банку, діють виходячи з положень про філії чи представництві. На відміну від представництв, фінансованих банком і головних дійових від імені без права виконувати банківські операції, філії виконують усі поголовно чи його функції. Представництва відкриваються поточні рахунки регіональних управліннях НБУ за місцем їх створення, а філії здійснюють всі зсубкорреспондентским рахунках.

Що стосується відкриття представництв іноземних банків Україні, крім клопотання реєстрацію, становищі про представництво доручення керівників за проведення представницьких функцій, в НБУ подається виписка з банківського (торгового) реєстру реєстрацію прав банку і пряме свідчення реєстрацію представництва міністерством зовнішньоекономічних зв'язків України. Усі оформляються мовою оригіналу з нотаріально завіреними перекладами. З іншого боку, повинно бути нотаріально засвідчені за місцем видачі і легалізовані в консульських установах України за.

Усі вітчизняні з банківських установ, включаючи філії і рівень представництва, зобов'язані відповідно до положення НБУ «Про порядок створення та державній реєстрації комерційних банків» в в місячний строк повідомити Національний банк України засвідчують внесення і доповнень в установчі документи, положення про філіях,Представительствах інші документи, які підтверджують їхнє реєстрацію.

1.2 Порядок реєстрацію ЗМІ й ліцензування банківських установ

комерційний банк кредит ліцензування

Комерційні банки України створюються на акціонерних і пайових умовах із дозволу Національного банку України. Вони повинні бути зареєстровані у Республіканської книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

Засновниками комерційного банку може бути вітчизняні й іноземні юридичні і особи крім Рад народних депутатів та його виконавчих органів, політичних лідеріва і профспілкових організацій, спілок, партій, громадських фондів, і навіть окремих категорій громадян, об'єднань громадян, релігійних і благодійницьких організацій, і навіть юридичних, у яких закон надає банку істотне участь, і навіть юридичних осіб, проти яких неможливо встановити їхніх власників і джерела коштів, з допомогою що вони здійснюють внесок у статутний капітал чи купують акції.

Учасники (акціонери) можуть купувати істотне що у банку за умови отримання письмового дозволу НБУ, цьому вони повинен мати бездоганну репутацію і як задовільний фінансове становище відповідно до вимогами НБУ.

Статутний фонд комерційного банку формується тільки завдяки традиційному власні кошти засновників в грошової форми. Забороняється використання на формування статутного фонду бюджетних засобів і коштів, отримані кредит. Внески засновників банку статутного фонду робляться лише у національної валюти. Внески іноземних засновників конвертуються на національну валюту України з офіційним курсом НБУ на дату підписання установчого договору.

Розмір статутного фонду визначається засновниками банку, однак може менше нормативних вимог Національного банку України. Відповідно до інструкції НБУ «Про порядок створення та державній реєстрації комерційних банків» з I січня 1998 мінімальний рівень статутного фонду комерційного банку, створеного з участю національного капіталу, має відповідати сумі, еквівалентній 1 млн. євро. Якщо банк створюється з участю іноземного капіталу, частка якого перевищує 50% статутного фонду, то величина останнього може бути нижче суми, еквівалентній 5 млн. євро. Що стосується, коли частка іноземного капіталу становить 50% і більше, мінімальний статутного фонду може бути щонайменше суми, еквівалентній 10 млн. євро.

Щоб сформувати статутного фонду в регіональному управлінні НБУ за місцем створення комерційного банку відкривається рахунок, який кожен засновник вкладає певну статутних документів частку статутного фонду.

Для реєстрації орган управління банку двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового становища засновників подає в регіональне управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

1. заяву реєстрацію банку;

2. установчого договору;

3. статут банку;

4. протокол установчих зборів;

5. економічне обґрунтування та Мети створення банку;

6. висновок аудиторської організації;

7. бухгалтерська і фінансова звітність засновників;

8. відомості про наявність професійно придатних першихруководительних осіб банку;

9. копія платіжного документа про внесення і щодо оплати реєстрацію; копія звіту проведення відкритої підписки вдатися до акцій;

10. документ, підтверджує наявність приміщення;

11. установчі документи акціонерів (учасників) банку.

Пакет документів передається в руки в регіональне управління НБУ за місцем створення комерційного банку, де вже протягом всього два тижні повинні бути підготовленими висновки щодо фінансового становища, платоспроможності, репутації акціонерів (учасників); наявності приміщення, пристосованого розміщувати банку; фахову придатність і репутації вищих посадових осіб майбутнього банку.

Висновки РУ НБУ разом із пакетом документів передаються до центрального апарату НБУ, де розглядаються управлінням реєстрацію ЗМІ й ліцензування комерційних банків, департаментом валютного регулювання, юридичним департаментом, а разі потреби та інші департаментами.

Остаточне рішення про можливість створення комерційного банки з національним капіталом приймає Комісія з питань нагляду й державного регулювання діяльності банків. Для банків, створюваних з участю іноземного капіталу таке рішення приймається Правлінням НБУ. Реєстрація банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису в Республіканську книжку реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ у в місячний строк із отримання документів Національного банку України. Що стосується зволікань із реєстрацією банків без поважних причин НБУ платить засновникам штраф у вигляді 0,01% заявленого статутного фонду кожний день затримки реєстрації.

Після реєстрації кошти зрушать з поточного рахунки, відкритого на формування статутного фонду, переводяться відкрите знову комерційному банку кореспондентський рахунок у НБУ статутний фонд.

Інакше в реєстрації банку кошти, хто був акумульовані на поточному рахунку на формування статутного фонду, повертаються акціонерам (учасникам).

Створення нового банку регулюється загальним чи спеціальним банківським законодавством, більшості країн передбачається необхідність отримання спеціального дозволу (ліцензії) для відкриття банку. Ліцензування має своєю метою обмежити здійснення банківських операцій лише з тими юридичних осіб, які мають дозволу проведення від уповноваженого органу.

Для отримання ліцензії кредитне установа, подає заяву, має дотримуватися низки вимог, передусім, щодо:

-мінімальної відстані статутного капіталу;

- джерел формування статутного капіталу;

- склад засновників банку;

- кваліфікації, досвіду і репутації керівництва банку;

- кола операцій, які виконуватися банком і стратегії своєї діяльності;

- правильності оцінки банківських активів з їхньої ринкову вартість;

- заходів щодо створення резервів у разі виникнення сумнівних і безнадійних боргів, і збитків від банківську діяльність.

Рішення про надання чи відмову видачі ліцензії та ліквідації НБУ приймає впродовж місяця із отримання клопотання і сповненого пакета документів.

Банківська ліцензія і письмове дозволу здійснення окремих операцій оформляються на спеціальних бланках по підпис заступника Голову Національного банку України

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація