Реферат Похідні цінні папери

Страница 1 из 2 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

>УЧРЕЖДЕНИЕ ОСВІТИ

«БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

>РЕФЕРАТ

По дисципліни: Ринок цінних паперів

На тему «Похідні цінних паперів»

Пінськ 2008


Зміст

1. Поняття і характеристика похідних цінних паперів

2. Види похідних цінних паперів

3. Поняття хеджування

4. Завдання

Список літератури


1.   Поняття і характеристика похідних цінних паперів

Побічні цінних паперів – такі цінних паперів, які висловлюють майнових прав на основні цінних паперів [>1,с.155].

Похідні цінних паперів- будь-які цінних паперів, які засвідчують право власника для придбання- продаж цінних паперів [>2,с.85].

Причини появи вторинних цінних паперів:

· Наявність власники основних цінних паперів прав, що мати самостійну, окрему основної цінних паперів форму існування, що дозволяє ефективніше реалізувати відповідне майнове чи інше право.

· Підвищення якості основних цінних паперів шляхом випуску з їхньої основі привабливих на ринку цінних паперів.

У світовій практиці вторинні цінних паперів отримують самостійні назви, що відрізняють їхнього капіталу від свої основні цінних паперів і один від друга.

Поняття похідних інструментів існує у два аспекти.

У вузькому значенні похідні інструменти - це термінові контракти й особливі умови для їхньої ув'язнення й виконання.

У широкому значенні похідні інструменти - це будь-які інструменти ринку, починаючи від первинних дохідних активах, як-от товари, гроші, майно, цінних паперів. Їх використовують щоб одержати найбільшого доходу при заданому рівні ризику або отримання заданого доходу за мінімальної ризик, зниження розмірів оподаткування нафтопереробки і задля досягнення інших цього, висунутих учасниками ринку. У разі клас похідних інструментів включає як термінові контракти, а й будь-які інші нові інструменти, такі як вторинні цінні папери їх потенційно нескінченному різноманітті, комбінації цінних паперів зі терміновими контрактами тощо.

Головні особливості похідних інструментів:

· Їх ціна виходить з ціні лежачого у тому основі активу, конкретна форма якої може бути будь-який.

· Зовнішня форма звернення похідних інструментів аналогічна зверненню основних цінних паперів.

· Більше обмежений тимчасової існування (зазвичай - і від кількох хвилин за кілька місяців) проти періодом вихідного активу (акції - безстрокові, облігації - роки і десятиліття).

· Вони дають змогу одержувати прибуток при мінімальних інвестиціях проти іншими активами, оскільки інвестор оплачує не вартість активу, лише гарантійний (маржевої) внесок.

2. Види похідних цінних паперів

а)Форвардние контракти

Звичайний форвардний контракт - це договір купівлі-продажу (поставки) будь-якого активу через певний термін у майбутньому. Це терміновий договір з обов'язковим його виконанням кожної зі сторін договору, тобто. тверда угода.

Усі умови такого форвардного контракту погоджуються сторонами угоди час укладання. Ціна активу, що підлягає поставці у майбутньому, чи форвардна ціна контракту, зазвичай встановлюється в останній момент укладання угоди. Проте можливі будь-які інших форм її визначення, наприклад, у договорі може бути встановлений механізм її визначення чи зазначено, що вона дорівнює ринкової ціні активу в останній момент виконання контракту тощо. Звичайний форвардний контракт полягає із єдиною метою купити-продати лежить у його основі актив (товар, валюту, цінний папір та інших.) у майбутньому, але умовах, визначених у час його укладання. Це має важливого значення, наприклад, за наявності довгострокових перетинів поміж постачальниками і споживачами сировини й матеріалів, інших товарів та послуг. Стабільність умов чи взаємовідносин учасників ринку на тривалі терміни - важливий чинник успішної та прибуткову роботу у сфері виробництва, торгівлі, транспортування товарів хороших і т.п.

Укладання звичайного форвардного контракту не пов'язані з певними попередніми витратами сторін, але це спирається на стійкі довірчі відносини між учасниками угоди, оскільки гарантія її виконання - цю складну справу договірних сторін, які повинні мати необхідну платоспроможність тощо.

Головна перевага звичайного форвардного контракту - це можливість його пристосування до індивідуальних запитам сторін контракту по будь-яким параметрамизаключаемой угоди (за ціною, термінів, розмірам, формам розрахунків й поставки).

Але цього і його слабке місце, бо зобов'язання щодо такому контракту дуже важко ліквідувати достроково, якщо жодна зі сторін контракту не захоче його виконувати. Тож за звичайним форвардним контрактами вторинний ринок, тобто. ринок, у якому можна було б сотворити зворотний угоду, практично немає.

>Форвардние контракти, якими відсутня вторинний ринок, є похідними інструментами.

>Форвардние контракти перетворюються на похідні інструменти принаймні стандартизації умов укладання, тобто. часткового відмовитися від їх індивідуальності, унікальності кожного окремого контракту, й за наявності ринкового посередника (посередників чи дилерів), що стає однієї зі сторін форвардного контракти з будь-якою іншою учасником ринку. Завдяки цих умов з'являється вторинний ринок відповідних форвардних контрактів, чи, як ще кажуть, останні стають ліквідними контрактами.

Ліквідність форвардного контракту перетворює їх у похідний інструмент ринку, тобто. дає змогу отримувати з його за допомогою диференціальну прибуток, чи, інакше кажучи, використовуватиме цілей хеджування іспекулирования.

Основними видами ліквідних форвардних контрактів є валютні форварди і форвардні контракти на ставку відсотка.

У обох випадках ринковими посередниками (дилерами чимаркет-мейкерами) є великі банки, обслуговуючі світовий ринок (валют і кредитів). Вони встановлюють форвардні курси купівлі-продажу валют із кожним терміном виконання й укладають форвардні угоди, як у купівлю, і продаж валют з учасниками ринку - клієнтами між собою. Масштаби валютного обміну такі, що ні важко у разі потреби погасити зобов'язання в раніше яка є угоді шляхом скоєння зворотної операції з тим самим дилером.

>Форвардние контракти на валюту, чи валютні форварди, як контракти нічим немає від форвардів, наприклад, на товари. Проте на відміну від них вони одночасно є похідними інструментами ринку, оскільки є ліквідні контракти з причин масштабів валютного ринку (це найбільший за обсягом ринок у світі, переважаючий все ринки разом узяті) і дилерської форми організації його торгівлі.

б) Відсоткові форварди

>Форвардние контракти на ставку відсотка, чи домовленості про майбутньої відсоткової ставці, чи навіть відсоткові форварди, розробив початку 80-х і де з'явилися над ринком 1983-го р. Як активу такого форвардного контракту виступає звичайна актив (товар, валюта, цінний папір), а банківська чи інша відсоткову ставку. Стисло суть цього контракту як похідного інструмента проявляється, на відміну валютного форварда, у найближчому вигляді, бо дохід за цим контрактом є відмінність між майбутньої (форвардної) відсотковою ставкою в, зафіксованої в контракті, і фактичною ставкою (ставкоюспот) на дату розрахунків з контракту.

Однією зі сторін контракту завжди єбанк-дилер (чимаркет-мейкер).

Той, хто укладає контракт за умов отримання депозиту (основний суми), називається «покупцем», а процес реєстрації - «купівлею» контракту. Той, хто укладає контракт за умов внесення депозиту (основний суми), називається «продавцем», й матері кажуть, що він «продає» контракт.

Якщо відсоткову ставкуспот на даний момент виконання (розрахунків) контракту перевищить форвардний ставку, записану в контракті, то покупець отримує диференціальний дохід, який виплачує йому банк, бо покупець хіба що взяв позичку у банку під даний відсоток, та був повернув її до банку під вищий від. І навпаки, якщо ставкаспот виявиться нижче форвардної ставки за контрактом.

Розмір, чи номінал, контракту - це сума «умовного депозиту», чи навіть умовна основну суму, стосовно якої була й розраховується різницю між форвардної відсотковою ставкою в і відсотковою ставкоюспот на дату розрахунку (виконання контракту).

Відсоткові форварди зазвичай полягають на трьох-, шести- і дев'ятимісячні депозити, однак вони можуть бути укладені й перебувають на будь-які інші терміни, не кратні трьом місяців.

Відсоткові форварди полягають з термінами виконання від однієї місяця - і далі.

Їх позначення і двох цифр: перша показує термін виконання, а друга - термін закінчення депозиту, отже різницю цих цифр і як тимчасової період депозиту в місяцях.

Оскільки розрахунок (виконання) по процентному форварду виробляється у початку внесення (надання) депозиту, а диференціальний дохід належить до майбутнього періоду дії депозиту, остільки цей дохід може бути наведено (>дисконтирован) на дату розрахунку за контрактом. Сума платежу у цій контракту визначається за такою формулою

>Д=N(Пс-Пф)•t/360,

де Д - диференціальний дохід (збиток);

N - сума депозиту (номінал контракту);

>Пс - відсоткову ставкуспот над ринком на даний момент виконання контракту;

>Пф - форвардна відсоткову ставку, зафіксована в контракті;

>t - число днів, куди відкривається депозит.

в) Ф'ючерсні контракти

Ф'ючерсний контракт - це стандартний біржовий договір купівлі-продажу (поставки) біржового активу через певний термін в один майбутньому за ціною, встановленої сторонами угоди момент її укладання.

Ф'ючерсний контракт, як і форвардний контракт, є термінова договір, належить до класу твердих угод. Але на відміну від нього ф'ючерсний контракт повністю стандартизовано, тобто. всіх параметрів, крім ціни, відомі наперед і залежить від волі й бажання сторін договору. Цей контракт лише під час виття торгівлі. Гарантом її виконання є саме біржа, розрахункова організація, обслуговує біржову торгівлю, що називається клірингової організацією (палатою).

Укладання ф'ючерсного контракту за умов його покупця називається «купівлею» контракту, але в умовах продавця - «продажем» контракту. Прийняття зобов'язання в контракту називається «відкриттям позиції». Ліквідація зобов'язання в даному контракту через укладання зворотної операції з аналогічним контрактом називається «закриттям позиції».

Відкриття позиції власник контракту сплачує початкову маржу, чи внесок, у кількох відсотків вартості контракту, що враховується (повертається щодо нього) при ліквідації позиції. Якщо позиція залишається (переходить) наступного дня, то ній розраховується змінна маржа як відмінність між ринковими цінами даного контракту, використовуваними цих цілей, чи пізно це званими розрахунковими цінами даного і попереднього днів. Що стосується підвищення цін цю різницю сплачують продавці по відкритим позиціям, а отримують покупці - власники відкритих позицій. Що стосується падіння цін - навпаки. Ф'ючерсні контракти діляться на два класу: товарні і фінансові ф'ючерси.

Товарні ф'ючерси класифікуються за такими групам товарів:

1. сільськогосподарську сировину і напівфабрикати - зерно, худобу, м'ясо, олію, насіння тощо.;

2. ліс і пиломатеріали;

3. кольорові і дорогоцінні метали - алюміній, мідь, свинець, цинк, олово, золото, срібло, платина, паладій;

4. нафтогазове сировину - нафту, газ, бензин, мазут.

Товарні ф'ючерси залишалися головним виглядом ф'ючерсних контрактів на початок 1970-х років. 1972-го р. з'явилися фінансові ф'ючерсу як наслідок різкого збільшення нестабільності всіх основних фінансових інструментів (валютних курсів, відсоткові ставки тощо.).

Фінансові ф'ючерси діляться чотирма основні групи: валютні, фондові, відсоткові і індексні.

Валютні ф'ючерси - ф'ючерсні контракти купівлі-продажу конвертованій валюти. Вони аналогічні валютним форвардам і вирізняються від них місцем укладання (на біржах), рівнем стандартизації (повна) і механізмом їх гарантування.

Фондові ф'ючерси - це ф'ючерсні контракти купівлі-продажу деяких видів акцій. Широкого поширення немає.

Відсоткові ф'ючерси - це ф'ючерсні контракти зміну відсоткові ставки і купівлю-продаж довгострокових облігацій. Перші є короткострокові відсоткові ф'ючерси, а другі - довгострокові.

Короткострокові відсоткові ф'ючерсні контракти — це ф'ючерсні контракти, засновані на короткостроковій відсоткової ставці, на банківської відсоткової ставці за державними короткотерміновим облігаціях,випускаемим терміном до 1 року, тощо.

Це стандартний біржовий договір, має форму договору продажу-купівлі короткострокового відсотки надходжень у конкретний день була в майбутньому ціні, встановленої в останній момент укладання угоди.

Відсоток, як і індекс, — це число, купівля-продаж не має реального сенсу. Тому короткостроковий відсотковий ф'ючерсний контракт належить до розряду ф'ючерсних контрактів на різницю, якими замість поставки роблять лише розрахунок різниці у цінах в грошової форми.

>Индексние ф'ючерси - це ф'ючерсні контракти зміну значень індексів ринку.

р)Опционние контракти

>Опционний контракт - це договір, відповідно до яким одне з його сторін, звана власником (чи покупцем), отримує право купити (продати) будь-якої актив по встановленої (ціні виконання) до певної у майбутньому дати чи цій даті його боку, званої передплатником (чи продавцем), чи право відмовитися від виконання операції з сплатою ті права передплатнику деякою суми, званої премією.Опционний контракт часто для стислості називають просто опціоном. Власник опціону ще називається його власником. Можна вжити термін «покупець опціону», та заодно пам'ятати, що покупець опціону може обіймати свою в опціон позицію, як покупця, і продавця.

>Подписчик опціону може називатисявиписивателем, чи продавцем опціону. Проте останній термін означає, що вона завжди займає позицію продавця в опціон.

Опціон, що дає право купити актив, називається опціоном для придбання чи опціономколл, чи навітьколлом.

Опціон, що дає право продати актив, називається опціоном продаж чи опціоном пут, чи навіть путом.

Актив, що лежить у основі опціону, має дві ціни: поточну і ринкову ціну, чи цінуспот, і ціну виконання, зафіксовану в опціон, через яку останній то, можливо виконаний. Ціною самого опціону є його премія, а чи не ціна активу, лежачого основу опціону.

Опціон має термін дії, який обмежений датою закінчення терміну чинності (>експирации). Залежно від дати виконання опціону може бути чи американським опціоном, або європейським опціоном.

Американський опціон то, можливо виконаний у будь-який час, включаючи датуекспирации.

Європейський опціон то, можливо виконаний лише з датуекспирации, тобто. йому дати виконання йекспирации збігаються, а американського опціону ці дати можуть збігатися.

>Опциони діляться на біржові інебиржевие.

Біржові опціонні контракти полягає лише на біржах і з механізму свого дії вони зовсім аналогічні за ф'ючерсними контрактами. Біржові опціони повністюстандартизировани, можуть закриватися зворотної угодою, вони теж маютьмаржевий механізм гарантування їхнього виконання (лише тоді опціону маржу зазвичай сплачує передплатник (продавець) опціону). Біржові опціони, як і ф'ючерсні контракти, мають переважно короткостроковий характер, тобто. строки їхньої дії дуже рідко перевищують рік, а самим розповсюджені» терміном їхні діяння є тримісячний період.

Біржові опціони полягають ті ж активи, як і ф'ючерсні контракти: на товари, валюту, відсоткові ставки, індекси. З іншого боку, є

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація