Реферати українською » Банковское дело » Методи регулювання діяльності комерційних банків Національним Банком


Реферат Методи регулювання діяльності комерційних банків Національним Банком

Страница 1 из 3 | Следующая страница

року міністерство освіти Республіки Білорусь у

Білоруський Державний Економічний Університет

Кафедра банківської справи

Курсова робота

На тему: "Методи регулювання діяльності комерційних банків Національним Банком "

МІНСЬК 2008


Зміст

Запровадження

1. Необхідність і сутність регулювання діяльності комерційних банків

2. Механізм і якісь інструменти Національного Банку із регулювання банківську діяльність

3. Перспективи розвитку системи банківського нагляду

Укладання

Список використаних джерел


Запровадження

Сталий економічного розвитку кожної країни вимагає функціонування надійної банківської системи. Задля більшої довіри вкладників та потенційних кредиторів Національний Банк Республіки Білорусь у проводить регулювання діяльності комерційних банків. Банківський нагляд є невід'ємною частиною грошово-кредитної політики центрального банку республіки.

Банківська система країни сформувалася за дуже короткий період часу. Цим зумовлене деякі недоліки її функціонування. Забезпечення сталості білоруських банків - пріоритетний напрямок діяльність Національного Банку.

Національний Банк є монопольний орган регулювання. У курсової роботі приділяється чимало уваги тенденціям розвитку банківського нагляду республіки.

Актуальність обраної мною теми підтверджується численністю нормативних актів Національного Банку та уряду Республіки Білорусь у. Метою курсової роботи є підставою опис системи банківського нагляду нині. З певної виховної мети можна виділити такі завдання - розглянути такі аспекти:

стан системи нагляду на момент;

недоліки всієї системи загалом;

необхідність продуманої політики регулювання діяльності комерційних банків та важливість розвитку її методики у майбутньому;

перспективи розвитку на відповідності з міжнародними стандартами.

У першій главі курсової роботи приділяється увагу обгрунтуванню необхідності такого контролем із боку держави у особі Національного Банку, і навіть основних принципів і цілям подібного регулювання діяльності комерційних банків.

У другій главі показано основні інструменти, і методи, з допомогою яких Національний Банк здійснює банківський нагляд. У ньому також розглядається хоч чином, центральному банку, має повноваження за проведення нагляду над банківською діяльністю, необхідний механізм оперативного контролю над діяльністю комерційних банків.

Останній главі чільне місце займають тенденції у розвитку банківської системи загалом і системи банківського нагляду відповідно до Концепції розвитку банківської системи Республіки Білорусь у на 2001-2010 роки.

По цієї проблематики останнім часом з'явилося багато праць та публікацій. У основу моєї курсової роботи було покладено Банківський кодекс Республіки Білорусь у. З іншого боку мені дуже допомогли в написанні роботи чимало книжок і наукових публікацій як білоруських, хоч російських авторів. У тому числі мені хотілося б відзначити такі як статті "Нагляд над діяльністю фінансових установ" А. Ковальової і "Центральний банк за умов ринкової економіки" Про.Лаврушина.


1. Необхідність і сутність регулювання діяльності комерційних банків

Специфіка діяльності комерційних банків як хранителів громадських заощаджень і творців грошей до спілкуванні й вплив, що вони надають на країни зумовлюють пред'явлення законодавцями низки додаткових, проти інші суб'єкти, вимог до цих організаціям, і посилює роль і значення органу, здійснює нагляд їхньої діяльності. Цілі, переслідувані у своїй державою, можна сформулювати так:

підтримку стабільності й довіри до фінансовій системі у вигляді забезпечення платоспроможності і втрати фінансової стійкості її інститутів (запобігання т. зв. системного ризику, тобто. ризику те, що банкрутство однієї чи кількох інститутів міг би призвести до кризи всієї фінансової систем);

захист інвесторів,заемщиков та інших користувачів фінансової систем від шкоди, виникає внаслідок банкрутства, шахрайства чи інших зловживань із боку фінансових організацій (запобігання індивідуального ризику);

забезпечення безперебійного, ефективного, надійного і результативного функціонування системи кредитно-фінансових організацій (стимулювання ефективності системи).

Безумовно все три мети взаємопов'язані друг з одним. Наприклад, дії наглядових органів, створені задля забезпечення платоспроможності і ліквідності фінансових установ, впливають на запобігання банкрутств і, отже, виникнення збитків для індивідуальних клієнтів. Ці дії можуть як і стимулюючі ефективності роботи всієї кредитно-фінансовій системи. З іншого боку, можливі й протистояння між ними. Приміром, правил і нормативи, призначені задля забезпечення стабільності банківської системи, найчастіше спрямовані на обмеження ринкових сил - і, отже, на конкуренції між банками. Ця обставина призводять до потребі більш старанно продумувати політику регулювання діяльності всіх медичних інституцій ринку [1,с.26].

Нині Банківський кодекс концентрує всі функції із регулювання і нагляду над діяльністю комерційних банків руках Національного Банку. Відповідно до статтею 34 БК з метою підтримки стабільності банківської системи республіки Національний Банк здійснює наглядових функцій щодо банків, що його виняткової компетенцією. У цьому законодавство встановлює групи повноважень:

по-перше, Національний Банк перевіряє законність створення банків під час розгляду питання про його і видачі ліцензії на право здійснення банківських операції;

по-друге, розробляє й встановлює банкам економічні нормативи, видає нормативні акти, регулюючі їхня діяльність, тобто. здійснює так званийпруденциальний нагляд;

по-третє, здійснює безпосередній контролю над точним виконанням банківського законодавства і застосовує відповідні санкції щодо порушників.

Відповідно до ст.18 БК регулювання діяльності банків та небанківських кредитно-фінансових організацій здійснюється з допомогою:

державної реєстрації речових банків та небанківських кредитно-фінансових організацій;

ліцензування банківських операцій;

встановлення заборон та для банків та небанківських кредитно-фінансових організацій;

встановлення економічних нормативів для банків та небанківських кредитно-фінансових організацій;

нагляду над діяльністю банків та небанківських кредитно-фінансових організацій, виявлення порушень банківського законодавства застосування заходів впливу, встановлених справжнім Кодексом й іншим законодавством Республіки Білорусь у;

виявлення випадків здійснення банківських операцій без одержання відповідного ліцензії застосування заходів відповідальності до осіб, що забезпечує таких операцій. [13]

Отже, відповідно до чинним законодавством Республіки Білорусь у повноваження Національного Банку у сфері регулювання банківську діяльність мало обмежені. Зосередивши в руках всі функції по реєстрацію ЗМІ й видачі ліцензій, перереєстрації, встановленню економічних нормативів, нагляду над діяльністю банків, застосуванню санкцій і припиненню їх діяльності, Національний Банк фактично єдиний розпорядницьким банківським органом республіки.

Необхідність державного контролю та регулювання банківську діяльність диктується багатьма обставинами й підтверджено уроками історичного поступу. З погляду нагляду, що з історичними традиціями і національними особливостями, прийнято виділяти групи країн:

Країни, у яких центральний банк поділяє обов'язки з нагляду з іншими органами (США, Німеччина, Франція і навіть Японія);

Країни, де центральний банк монопольно здійснює нагляд над діяльністю банків (Італія, Нідерланди, Білорусь);

Країни, у яких органи нагляду відділені Центрального банку (Каналу, Швейцарія) [2,с.11].

Як уже відзначалося вище, в Республіки Білорусь Національний Банк єдиний органом що забезпечує банківське регулювання і нагляд. Пояснюється це передусім особливостями створення нашій країні дворівневої банківської системи та формування механізму нагляду, що відбувалися майже це й у стислі терміни.

Базельський комітет банківського нагляду було створено 1975 року і становить Комітет національних органів банківського нагляду. До складу комітету входять уповноважені керівники (>seniorrepresentatives) органів банківського нагляду і центральної банків Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Люксембургу, Швеції, Швейцарії, Великій Британії та Сполучених Штатів Америки. Постійно функціонуючий Секретаріат лежить у Базелі. Базельський комітет єорганизационно-методологическим центром щодо регулювання діяльності банків та банківському нагляду.

У 1988 р. країни - члени Базельського комітету банківського нагляду дійшли згоди щодо методу забезпечення достатності капіталу банку. Багато інших країнах прийняли Угоду про капіталі й інші схожі з нею угоди.

Перехід до ринкової системи господарювання передбачає створення адекватної фінансової систем. Це означає радикальне перетворення банківської системи та формування нових принципів функціонування фінансових ринків, зокрема грошового ринку, ринку міжбанківських кредитів, валютного ринку, ринку цінних паперів тощо. У зв'язку з цих країнах із перехідною економікою доведеться перебудувати систему економічних, політичних вимог і соціальних відносин, щоб зробити структуру держави й економіки, що дозволить ефективно сформувати фінансову систему і ввійти у світове співтовариство [4,c.12].


2. Механізм і навіть інструменти Національного Банку із регулювання банківську діяльність

Банківський нагляд є одним із форм регулювання банківську діяльність, та її вдосконалення відіграє у розвитку банківської системи.

Функції банківського нагляду від інших функцій у системі загальнодержавного нагляду над банківською діяльністю за програмними цілями й завданням, і навіть методами і інструментам.

Функції нагляду припускають встановлення нормативних вимог банків при невтручання у тому оперативну діяльність. Контрольні функції містять у собі здійснення контроль над дотриманням законодавства і правильністю здійснення банківських операцій. Функції державного регулювання діяльності банків містять у собі крім викладеного встановлення правил здійснення банківських операції, порядку ведення бухгалтерського обліку, і складання звітності, встановлення норм обов'язкового резервування, здійснення рефінансування банків та операцій на ринку з метою виконання державної приносить чималі гроші - кредитної політики [5,с.35].

Основною метою банківського нагляду є забезпечення стабільності банківської системи та довіри до неї, скорочення ризику втрат для кредиторів і вкладників. З зазначеної мети для банківського нагляду характерні наступні принципи:

оперативна і фінансова незалежність банківського нагляду з інших функцій державного регулювання та управління, зокрема й здійснювані та нашим Національним Банком. Мета і завдання банківського нагляду можуть розходитися зі цілями і завданнями інших функцій державного регулювання. З специфіки своєї мети і завдань та його важливості для стабільності банківської системи та економіки загалом орган банківського нагляду повинен мати достатньої незалежністю у своїх повноважень із встановленнюпруденциальних норм банківську діяльність і рівних вимог до всіх банків.

достатність засобів і повноважень органу банківського нагляду для збирання й перевірки відомостей про діяльність банків, і навіть їх засновників і що з банками осіб, включаючи наглядові перевірки на місцях, і навіть по примусовому здійсненню прийнятих рішень на рамках наглядових функцій.Надзорний орган повинен мати доступом до будь-який інформацію про операціях банку визначення їхніх суті Доповнень і складання обгрунтованого судження про ризики, узвичаєних себе банком за її здійсненні. З іншого боку, наглядовий орган повинен мати доступом до даними про засновників та інших обличчях які можуть уплинути діяльність банків, щоб уникнути можливого негативного їхнього впливу на діяльність банку та обмеження доступу на банківський ринок несумлінних учасників;

невтручання у оперативну діяльність банків. Маючи достатніми повноваженнями загальнихпруденциальних вимог, і обмежень, і навіть щодо застосування коригувальних заходів впливу банкам, їх що порушують, орган банківського нагляду ні втручатися у оперативну діяльність банків, давати вказівки про їхнє здійсненні чинеосуществления тих чи інших операцій із тим чи іншим клієнтом, якщо вона у межах установлених вимог;

створення рівних умов діяльності всіх банків; недопущення відхилення загальнихпруденциальних вимог окремих банків, створення ним цим самим конкурентних переваг;

заохочення й забезпечення ринкової дисципліни у банківській системі, заохочення ефективного корпоративного управління у банках, сприяння забезпечити прозорість банківських операції учасники ринкових відносин.

Національний банк здійснює регулювання діяльності банків та нагляд за нею. Національний банк здійснює постійний контролю над дотриманням банківського законодавства. Національний банк визначає правила публікації й зміст опублікованій інформації, використовуваної з метою оцінки ступеня надійності банку і небанківською кредитно-фінансовій організації.

Перевірки діяльності банків проводяться представниками Національного банку України чи з його дорученням - аудиторськими організаціями (аудиторами), які отримали ліцензії Національного банку України для проведення аудиту.

Національний банк має право вимагати від банку сертифікації зовнішньої аудиторської організацією (аудитором) річного і жодноговнутригодового звіту, інший звітності і її уявлення аудиторського укладення обсязі. Аудиторська перевірка банку ввозяться відповідно до законодавства Республіки Білорусь у. Аудиторська організація (аудитор) зобов'язана скласти висновок аудиторської перевірки, що містить інформацію про достовірності фінансової звітності банку або небанківською кредитно-фінансовій організації, виконанні обов'язкових нормативів, встановлених Національного банку, стані внутрішнього контролю та інші становища, зумовлені законодавством Республіки Білорусь у і статутом банку або небанківської кредитно-фінансовій організації. Під час проведення перевірок діяльності банків та небанківських кредитно-фінансових організацій представники Національного банку України, і навіть аудиторські організації (аудитори), залучені Національного банку, вправі:

перевіряти рахунки інші документи банку;

вимагати від адміністрації, і працівників банку подання з питання, належала до діяльності банку і здійснюваним ними операціям.

З метою виконання наглядових функцій Національний банк вправі вимагати і реально отримувати інформацію фінансове становище і діловій репутації засновників (учасників) банку разі набуття ними десять відсотків акцій (часткою).

Отримана гаразд банківського нагляду інформація заборонена розголошенню, крім випадків, передбачених законодавчими актами Республіки Білорусь у.

Порядок проведення перевірок діяльності банків встановлюється Національного банку.

Національний банк з метою виявлення ситуацій, загрозливих інтересам вкладників та кредиторів, здійснює аналіз діяльності банків.

Відповідно до ст.35 БК Національний банк вправі подавати до суду про визнання недійсними угод банків, укладені з порушенням законодавства Республіки Білорусь у.

Національний банк вправі пред'явити позов у до господарського суду про ліквідацію банку з підставах, встановленим законодавством Республіки Білорусь у.

Національний банк не більше своєї компетенції приймає нормативні правові акти, обов'язкові виспівати республіканськими органами управління, органами місцевого управління і самоврядування, усіма банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями, іншими юридичних осіб, діючими біля Республіки Білорусь у, і навіть фізичними особами.

Національний банк вправі приймати (видавати) нормативні правові акти що з Урядом Республіки Білорусь у чи з його дорученням - що з республіканськими органами управління.

Нормативні правові акти Національного банку України повинні відповідати законодавчих актів Республіки Білорусь у. Що стосується протиріччя нормативного правового акта Національного банку України законодавчому акту Республіки Білорусь у застосовується законодавчий акт Республіки Білорусь у.

Однією з значимих інструментів регулювання діяльності банків є ліцензування банків за її створенні, і навіть отримання ліцензій для подання специфічних послуг.

Державної реєстрації підлягають:

новостворені (реорганізовані) банки;

зміни і, що вносяться до установчі документи банків.

Діяльність банку без державної реєстрації речових забороняється. Доходи, отримані банком, що забезпечує діяльність без державної реєстрації речових, стягуються у дохід республіканського бюджету.Органом, що забезпечує державної реєстрації банків, є Національний банк.

Національний банк до ухвалення рішення про державної реєстрації

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація