Реферати українською » Банковское дело » Міжнародні підходи щодо ефективного банківського регулювання і нагляду


Реферат Міжнародні підходи щодо ефективного банківського регулювання і нагляду

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>РЕФЕРАТ

 

Міжнародні підходи з ефективного банківському регулювання і нагляду


Зміст

Запровадження

1. Мету й принципи ефективногоБРН

2. Критерій оцінки дотримання основних нормативів і принципів

Укладання


Запровадження

Ефективний банківський нагляд є важливим компонентом здорового економічного клімату. Це пов'язано з ключовою роллю банківської сфери у економіці країни. Стабільність банківської системи має першочергового значення для макроекономічну стабільність. Удосконалення регулювання банківську діяльність і системи банківського нагляду - одна з головних напрямів забезпечення державою умов поступального розвитку банківського сектора залежать країни.

У 2006 р. на Міжнародної конференції органів банківського нагляду в Мексиці схвалено і вирушити вслід для цьогоБазельским комітетом по банківському нагляду (далі – Базельський комітет чи Комітет) опублікована уточнена версія рамкового документа по мінімальним стандартам банківського нагляду. Йдеться проОсновополагающих принципах ефективного банківського нагляду, вперше що світ 1997 р., іМетодологии дотримання принципів, що з'явилася на два роки пізніше – 1999 р. (далі – відповідно Принципи і Методологія).

В лютому 2004 р., т. е., як тоді здавалося, незадовго до роботи над «другимБазелем», Базельський комітет прийняв рішення оновити основний стандарт банківського нагляду, саме Принципи іМетодологию. Комітетом поставили завдання Принципи іМетодологию уточнити, обмежившись у своїй мінімальними і вони справді необхідними змінами. Ці зміни просто мусили, переважно, відбити прогрес банківській регулюванні і нагляді, досягнутий у період, що минув після публікації вихідних версій Принципів іМетодологии.

Через війну відмінності нової версії стандарту від вихідної в концентрованої формі містять інформацію про основних змін у ідеології й практиці банківського регулювання та банківського нагляду, визнаних міжнародного співтовариства у період, що минув від видання вихідної версії.


1. Мету й принципи ефективногоБРН

Основною метоюБазель II є здійснення сприяння вдосконаленні системам управління ризиками у вигляді трьох взаємних складовихPillar. Відповідне вимір ризиків і управління ними, підтримку банками рівня капіталу, і навіть жорсткий наглядовий процес, заснований оцінці ризиків, із застосуванням методів раннього реагування, та відповідність вимогам ринкової дисципліни, відповідно, становить мінімальні вимоги до капіталу.

У зв'язку з цим, Концепцією розвитку фінансового сектора Республіки Казахстан на 2007 - 2011 роки передбачається продовження роботи з здійсненню переходу банківської системи Казахстану на Нова угода адекватності капіталу Базельського комітету з питаньБанковскому нагляду "Міжнародна конвергенція розрахунку капіталу і стандартів капіталу" (InternationalConvergence of CapitalMeasurement and CapitalStandards) (>Базель II).

Агентством проводиться підготовчу роботу з наближення доБазелю II. Так було в цілях підвищення капіталізації банків другого рівня, адекватних і операційним ризикам Інструкція про нормативних значеннях та методику розрахунківпруденциальних нормативів для банків другого рівня передбачає включення до розрахунок достатності капіталу вимог до капіталізації на ринковому і операційного ризикам відповідно до новогоБазельскому угоди з капіталу (>Базель II). Також, Інструкцією вимоги до наявності системам управління ризиками і внутрішнього контролю у банках другого рівня передбачаються вимоги до організації системам управління ризиками і внутрішнього контролю у банках другого рівня. З метою виявлення проблем фінансових установ у ранній стадії і ініціації своєчасних дій наглядового органу їхнього рішення та профілактики Агентством затверджений План оперативних дій при наростання ризиків на фінансовому ринку.

Нині Агентством розроблено й узгоджений із банками детальний план заходів із переходу наБазель II. Проте, поки конкретних термінів переходу встановлено.

Структура принципів можна розділити до 7 великих груп. Розподіл на групи, чи розділи, існує певна сенс, оскільки сприяє розумінню як системи принципів ефективного нагляду, і системи нагляду як.

1) Цілі, незалежність, повноваження, транспарентність та співпрацю (органів банківського нагляду) – принцип 1.

2) Ліцензування і структура (банків) – принципи з 2 по 5-ї.

3)Пруденциальное регулювання й підвищити вимоги – принципи із шостого по 18-ї (в версії 1997 р. – із шостого по 15-й).

4) Методи поточного банківського нагляду – принципи з 19-го по 21-й (з 16-го по 20-ї).

5) Бухгалтерський облік і розкриття інформації – принцип 22 (21).

6) Повноваження органів нагляду з коригування (діяльності банків та банківських груп) і виправленню (ситуації) – принцип 23 (22).

7) Консолідований і транскордонний банківський нагляд – принципи 24–25 (в версії 1997 р. означеній темі були присвячені принцип 20,затрагивавший проблематику консолідованого нагляду «взагалі», та принципи з 23-го по 25-й, зорієнтовані проблему консолідованого нагляду над транскордонними банківськими групами. Три останніх принципу становили окремий розділ, іменований «>Трансграничная банківська діяльність»).

2. Критерій оцінки дотримання основних нормативів і принципів

Головна мета оцінки дотримання принципів мусить бути ідентифікація природи й глибини наявних недоліків у системі банківського нагляду й у ступеня дотримання кожного із принципів. Оцінка, зрештою, не самоціллю, а (лише) засобом, оскільки дозволяє органу нагляду, а окремих випадках й уряду розробити стратегію необхідного вдосконалення системи банківського нагляду.

Власне оцінка як і виходить з ступеня дотримання про істотних критеріїв (>essentialcriteria). Істотні критерії відбивають здорову (sound), т. е. хорошу, належну практику банківського нагляду, що з позицій світового наглядового співтовариства можна розглядати як стандарт, повсюдно рекомендованого до застосування з метою забезпечення ефективного нагляду. У той самий час дотримання цих критеріїв ні абсолютно достатнім, ні абсолютно необхідним визнання будь-якого принципусоблюденним.

З метою кращого уявлення структури документа принципи наводяться в розподілі на розділи (групи).

1) Цілі, незалежність, повноваження, транспарентність та співпрацю (органів банківського нагляду) – принцип 1.

Основні критерії

1. Насправді немає значного свідоцтва втручання уряду чи галузі незалежність дій кожного органу у його можливість отримувати розміщувати ресурси, необхідних виконання доручених йому функцій.

2. Орган нагляду і його працівники мають довірою,основивающемся з їхньої професіоналізм і чесності.

3. Кожен орган фінансується в такий спосіб, щоб це підривало його самостійність, чи незалежність" і дозволяло йому здійснювати ефективний нагляд контроль.

2) Ліцензування і структура (банків) – принципи з 2 по 5-ї.

Основні критерії

1.Лицензирующий орган проти неї встановлювати критерії для ліцензування банків. Вони можуть містити критеріях, певних законом чи становищем.

2. Критерії для видачі ліцензії відповідають критеріям, застосовуваним при безупинному нагляді.

3.Лицензирующий орган проти неї відхилити заяви, а то й виконуються критерії чи надається невідповідна інформація.

4.Лицензирующий орган ухвалює рішення у тому, запропоновані правова і управлінська структури банку не перешкоджають ефективному нагляду.

5.Лицензирующий орган приймають рішення про придатності великих акціонерів, прозорості структури власності і джерела початкового капіталу.

6. Всім банків передбачається сума мінімального початкового капіталу.

7.Лицензирующий орган оцінює кандидатури директорів, і вищого керівництва щодо їх знань та чесності (перевірка на придатність).

8.Лицензирующий орган пропонує стратегічні і створить робочі плани банку.

9. Структура операційну діяльність, крім іншого повинна мати адекватну політику й процедури операцій і відповідні контроль різної діяльності банку.

10.Лицензирующий орган перевіряє форми фінансової звітності і прогнози діяльності створюваного банку.

11. Якщолицензирующий орган і орган нагляду є у тому ж органом, орган нагляду має законні підстави розгляду його думки щодо кожного конкретного заяві.

12. Що стосується іноземними банками,откривающими філія чи дочірній банк, необхідно одержати попередньо згоду (чи заяву «про відсутність заперечення») органу нагляду країни місцезнаходження.

13. Якщолицензирующий орган або орган з нагляду визначать, що ліцензія була явно полягає в зрадливої інформації, ліцензія то, можливо відкликана.

3)Пруденциальное регулювання й підвищити вимоги – принципи із шостого по 18-ї (в версії 1997 р. – із шостого по 15-й).

Основні критерії

1. Визначення «тісно пов'язаної групи» використовуються виключно відбиття фактичної схильності ризику. У органу нагляду є свобода прийняття рішень, яка то, можливо запропонована йому законом, в інтерпретації цього визначення у кожному даному випадку.

2. Закони чи правила, або ж орган нагляду, встановлюютьпруденциальние ліміти по сумарному обсягу кредитів, виданих одному позичальнику, чи тісно пов'язаної групі позичальників. Пов'язані з цим можливі ризики включають усе вимоги, і операції, як балансові, і позабалансові.

3. Орган нагляду перевіряє, чи є в банків системи управлінської інформації, що дають керівництву можливість своєчасно виявляти концентрації (включаючи великі індивідуальні потенційні ризики) портфелі банку як у консолідованої, і на індивідуальних засадах.

4. Орган нагляду перевіряє, здійснює чи керівництво банку моніторинг цих лімітів що вони не перевищено як у індивідуальної, і на консолідованої основі.

5. Орган нагляду регулярно отримує інформацію, що дозволяє йому аналізувати концентрації у кредитному портфелі банку, включаючи секторні і географічні ризики.

4) Методи поточного банківського нагляду – принципи з 19-го по 21-й (з 16-го по 20-ї).

1. Орган нагляду знає загальну структуру банківських установ (н-р, банку та її дочірньою банківської компанії) чи груп, і знається на діяльності всіх основних частин цих груп, включаючи й ті, безпосередній нагляд над діяльністю яких веде інший орган.

2. У органу нагляду є структура нагляду,оцениваеющая ризики, що потенційно можуть виникати в банку чи банківської групи внаслідок своєї небанківської діяльності.

3. У органу нагляду є законні підстави перевіряти загалом діяльність банку, незалежно від цього, здійснюється чи діяльність безпосередньо (включаючи й ті види діяльності, здійснювані у відділеннях) чи опосередковано, через дочірні чи афілійовані компанії банку.

4. Немає перешкод прямому чи непрямому нагляду над усімааффилиированними і дочірніми компаніями банківського установи.

5. Закони чи правила встановлюють, або ж орган нагляду проти неї запровадити,пруденциальние норми на консолідованої основі для банківського установи. Орган нагляду використовує свого права встановлюватипруденциальние норми на консолідованої основі для охоплення таких аспектів, як достатність капіталу, схильність ризику великих збитків і ліміти кредитування.

6. Орган нагляду збирає консолідовану фінансову інформацію з кожному банківському установі. У органу нагляду є домовленості із функціональними регулюючими органами , відповідають за окремі самостійні компанії всередині банківської групи, якщо це, одержувати інформацію фінансове стані людини і адекватності управління ризиками і європейських механізмів контролю таких самостійних компаній.

7. Орган нагляду проти неї обмежити діапазон діяльності, яке може здійснювати банківська група, і його відділення там, де може здійснюватися діяльність; орган нагляду використовує цього права задля встановлення те, що ця діяльність контролюється належним чином і що національна безпека і сталість банківського установи не наражається на ризик.

5) Бухгалтерський облік і розкриття інформації – принцип 22 (21).

Основні критерії

1. Орган нагляду проти неї,подкрепляемое юридичними санкціями, приймати ряд профілактичних заходів чи покарання банків, залежно від складності ситуації. Ці профілактичних заходів йдуть на вирішення цих проблем, як недотриманняпруденциальних вимог чи порушення правил. Діапазон заходів коштує від неофіційного усного чи письмового повідомлення керівництву банку до дій, куди входять у собі відгук банківської ліцензії.

2. Діапазон можливих дій широкий, включаючи, на додаток до вже названим заходам, обмеження поточної діяльності банку, відгук врегулювання проведення нових видів діяльності чи придбань, обмеження чи призупинення виплат акціонерам чи зворотних покупок акцій, обмеження передачі активів, усунення окремих осіб від участі у банківську діяльність, заміну чи повноважень керівників, директорів чи власників контрольного пакета, організацію поглинання чи злиття з стабільнішим установою, й застосування їх консервації.

3. Орган нагляду забезпечує своєчасне вжиття заходів.

4. Орган нагляду застосовує покарання й санкції як до банку, до керівництвуиили раді директорів, що й якщо це потрібно.

6) Повноваження органів нагляду з коригування (діяльності банків та банківських груп) і виправленню (ситуації) – принцип 23 (22).

Основні критерії

1. Орган нагляду проти неї нагляду за зарубіжної діяльністю банків, зареєстрованих у країні.

2. Орган нагляду переконаний, що напередодні керівництво здійснює належний контролю над іноземними філіями банку, його спільними і дочірніми банками. Він переконаний у цьому, що місцеве керівництво будь-яких зарубіжних відділень має достатні знання для безпечного керівництва діяльністю цих структур.

3. Орган нагляду встановлює, контроль від керівництва банку включає: а) надання інформації про його зарубіжних операціях, що відповідає вимозі забезпечення і частоти уявлення та періодично перевіряється; б) правильну оцінку відповідності методам внутрішнього контролю; й у) забезпечення ефективної місцевого нагляду над іноземними операціями.

4. Орган нагляду країни походження проти неї вимагати закриття зарубіжних відділень чи накладення обмежень з їхньої діяльність, коли він встановить, що нагляд над діяльністю банку на місцевому ринкуиили зі свого боку органу нагляду приймаючої країни відповідає ризикам, які виникають в банку.

7) Консолідований і транскордонний банківський нагляд

Основні критерії

1. До місцевим філіям і дочірнім банкам іноземних банків пред'являються аналогічніпруденциальние вимоги, вимоги до проведення інспекцій і регуляторної звітності, як і до місцевих банкам.

2. Орган нагляду приймаючої країни визначає, з метою процесу ліцензування, як і безперервного нагляду, чи практикує орган нагляду країни походження глобальний консолідований нагляд.

3. Орган нагляду приймаючої країни, перед видачею ліцензії, встановлює, чи було отримане дозвіл (або заперечення) від органу нагляду країни місцезнаходження.

4. Орган нагляду приймаючої країни може ділитися ні з органом нагляду країни місцезнаходження інформацією про операції банку на місцевому ринку за умови захисту конфіденційності інформації.

5. Працівникам органу нагляду країни місцезнаходження надається безпосередній доступом до місцевим відділенням і дочірнім банкам з метою безпеки.

6. Орган нагляду приймаючої країни своєчасно сповіщає співробітників органу нагляду країни місцезнаходження про будь-яких важливих профілактичних заходи, що він

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація