Реферат Маркетинг в банку

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Сутність маркетингу у банку

1.1 Сутність, функції й ролі банків

1.2 Специфіка банківського маркетингу

2. Організаційна структура банку і маркетингова служба

2.1 Структура банків

2.2 Служба маркетингу у трилітрові банки

3. Особливості банківського маркетингу

3.1 Основні концепції маркетингу

3.2 Стратегії управління маркетингової діяльністю

3.3 Аналіз можливостей банку

Укладання

Список літератури


Запровадження

Маркетинг як комплексна,равносторонняя цілеспрямована діяльність у сфері виробництва та ринку забезпечує розв'язання конкретних ринкових завдань найбільш раціональним у певній ситуації шляхом. Як сукупності відпрацьованих світової практики методів вивчення ринку, пошуку нових ідей у виробництві й реалізації товарів, послуг, глибокого вивчення потреб покупців, клієнтів - і задоволення завдяки провадження й пропозиції нових товарів та послуг, і навіть як засобу вмілої організації зв'язків у виробників і споживачів, постійного вдосконалювання системи збуту маркетинг покликаний зіграти видатну роль перетворення усіх господарських відносин російській ринку.

Маркетинг відомий як система, управління та молодіжні організації діяльності компаній, фірм, банків, всебічно враховує що відбуваються над ринком процеси. Банківський маркетинг через її специфіки представляє особливу галузь маркетингу. Це зовнішня й внутрішня соціальність ідеологія, стратегія, тактика й відкрита політика діяльності банку, обумовлена конкретної суспільно-політичної та його економічної ситуацією. Метою згаданої курсової роботи є підставою докладний вивчення банківського маркетингу, його стратегій і тактики, щоб виявити як принципи і силові методи маркетингу сприяють поліпшенню ефективності роботи банків та стабілізації у цьому реальному секторі економіки.


1.      Сутність маркетингу у банку

 

1.1 Сутність, функції й ролі банків

Сучасні комерційних банків - банки, що обслуговують підприємства міста і організації, і навіть населення - своїм клієнтам. Комерційні банки виступають основним ланкою банківської системи. Незалежно від форми власності комерційних банків є самостійними суб'єктами економіки. Їхні стосунки з клієнтами носять комерційний характер. Основна мета функціонування комерційних банків - отримання прибутку.

Відповідно до банківському законодавству банк - це кредитна організація, має право залучати кошти фізичних юридичних осіб, розміщувати від імені і поза свої гроші за умов повернення, платності, терміновості і здійснювати розрахункові операції з дорученням клієнтів. [10,с.142]

Банк виконує:

· акумуляцію (залучення) засобів у депозити;

· їх розміщення (інвестиційна функція);

· розрахунково-касове обслуговування клієнтів.

За всієї схожості процесу акумуляції коштів, властивого ряду суб'єктів відтворення, їх акумуляція банком має низку особливостей. Вони у тому, що:

· банк збирає й не так свої, скільки чужі тимчасово вільні кошти;

·аккумулируемие грошові ресурси використовуються не так на свої, а чужі потреби (гаразд перерозподілу коштів);

· власність нааккумулируемие іперераспределяемие джерела в початкового кредитора (клієнтів банку);

· акумуляція коштів стає однією з основних видів діяльності банку, їхньому проведення сучасних умовах потрібен спеціальний дозвіл (ліцензія). [7,с.281]

З урахуванням цієї й інших застережень можна припустити, що функція акумуляції коштів є першою функцією банку. Тут треба говорити у тому, що, наприклад, різні інвестиційні фонди, фінансово-промислові компанії також збирають грошові ресурси для інвестицій. На відміну від аналогічної функції банку, дані суб'єкти збирають кошти на свої власних цілей, тому треба відзначити, що це функція в сучасному господарстві хіба що лише частковоуступается іншим суб'єктам господарства, які є банками.

Друга функція банку - функція регулювання грошового обороту. Банки виступають центрами, якими проходить платіжний оборот різних суб'єктів господарювання. Завдяки системі розрахунків банки створюють на свої клієнтів можливість здійснення обміну, обороту засобів і капіталу. Регулювання грошового обороту досягається також із допомогоюемитирования платіжних коштів, кредитування потреб різних суб'єктів виробництва та звернення, масового обслуговування господарства та населення. Тому можна дійти невтішного висновку, що це функція реалізується у вигляді комплексу операцій, визнаних банківськими і закріплених за банком як грошово-кредитним інститутом.

Третя функція банку - посередницька функція. Під нею найчастіше розуміється діяльність банку як посередника в платежах. Через банки проходять платежі підприємств, організацій, населення, й у сенсі банки, перебуваючи між клієнтами, роблячи платежі з їхньої дорученням, хіба що наділені посередницької місією. Проте розуміння посередницької функції трохи глибше, ніж посередництво в платежах, воно звернуто немає однієї операції, а до сукупності, до банку як єдиного цілого.

Через банки проходить грошовий оборот як окремо взятої суб'єкта, і економіки нашої країни загалом. Через банки здійснюється перелив коштів і капіталу від однієї суб'єкта до іншого, від галузі народного господарства в іншу. З допомогою скоєння операцій із рахунках банки роблять рух капіталів, акумулюючи в одному реальному секторі економіки, перерозподіляють ресурси, і капітали у інші галузі й регіони.Перераспределяемие банками ресурси не збігаються ні з розміру, ні з терміну, ні з сфері функціонування. Вивільнені ресурси в однієї суб'єкта іаккумулируемие банком не збігаються до потреб іншого.Посредническая функція банку - це функція трансформації ресурсів, забезпечує ширші відносини суб'єктів відтворення й скорочення ризику. [2]

Сутність і функції банку визначають його роль економіці. Під роллю банку слід розуміти призначення, то, заради чого виникає, є і розвивається. Як й третя функція, роль банку специфічна, вона адресує до економіки загалом, до банку незалежно від цього, якого типу належить (емісійному чи комерційному, ощадному чи інвестиційному тощо. п.). Враховуючи те, що банк функціонує у сфері обміну, призначення і впливом геть економіку необхідно, передусім, розглядати через цю сферу. Призначення банку у тому, що він забезпечує:

· концентрацію вільних капіталів й інвестиційних ресурсів, необхідні підтримки безперервності і прискорення виробництва;

· впорядкування і раціоналізацію грошового обороту. [9,с.308]

Роль банку умовно так можна трактувати з кількісної та якісної погляду.Количественная сторона визначається обсягом і розмаїттям банківського продукту, наданого і реалізованого над ринком. Практично роль банків з кількісної боку визначається обсягом їх активних операцій. Це обсяг наданих народному господарству кредитів на розрізі окремих секторів економіки, це кредити, надані окремими групами банків, на спеціальні мети (на сезонні потреби, на до житлового будівництва, під векселі, міжбанківські кредити та інші).

Стабільність грошової одиниці, відповідність її маси потребам народного господарства є найважливішим показником збалансованої Грошової Політики банків, найважливішим компонентом того, наскільки діяльність банків відповідає їхньому призначенню економіки. Банки, хоч і працюють у царині обміну, але не його як, останній невіддільне з виробництва, і розподілу і споживання суспільного продукту. Роль банку, відтворена на макроекономічному рівні, може бути, тому розкрито повною мірою не враховуючи його на економіку країни загалом. Банк, будучи інститутом обміну, не лише з нього, а й у кінцеві мети споживачів банківських послуг CSFB. [14,с.129]

Тому, характеризуючи роль банку економіці, годі було обмежуватися показниками лише грошової маси, важливо поруч із ній розглядати обсяги банківську діяльність у взаємозв'язку з досягнутими показниками розвитку і звернення суспільного продукту.

Вплив ролі банку на загальноекономічні показники можна простежити з прикладу своєї діяльності у сфері кредитування господарства. Обсяг цієї бурхливої діяльності це не дає повної картини призначення банків. Так було в період економічних криз потреба у кредитах значно зростає. Підприємства частіше відчувають гострі фінансові проблеми, взаємні неплатежі із найбільш різних причин (труднощі збуту, невиконання урядом зобов'язань за оплатою замовлень, неспроможність боржників та інших.) досягають колосальних розмірів, викликають різке збільшення потреби у кредиті як додатковому джерелі оборотних засобів. У умовах повне задоволення банками потреби підприємств у додаткових платіжних коштах було б помилковим.

Оцінюючи ролі банку важливо побачити й його громадське призначення. Банк з позиції власності є неоднорідний інститут. Центральний банк найчастіше є власністю держави. Здійснюючи своєї діяльності на макрорівні, він постає як загальнонаціональний інститут, проводить політику в інтересах тієї чи іншої регіону, тій чи іншій групи галузей народного господарства чи підприємств, а інтересах держави, нації загалом. Виступаючи у своїй як інститут, центральний банк піднімає своїм завданням отримання прибутку.

На прибуток працює інший рівень банківської системи - комерційних банків, найчастіше за все виступаючі як акціонерні, пайові, кооперативні й потужні приватні банки. Громадське призначення такого типу банків в тому сенсі, що вони працюють як заради свого власного прибутку, і заради прибутку своїм клієнтам. Не слід забувати, що банки виникли внаслідок певного зацікавлення у громадськості - зацікавленості господарства за функціонуванні особливого інституту, задовольняючого потреби у платежах і ресурсах, схоронності капіталів. Народжені інтересами народного господарства, банки спочатку зобов'язані здійснювати діяльність у відповідність до громадськими інтересами. Спроба проводити політику, яка відповідає громадським потребам та інтересам, завжди сприяла падіння банків, їх тому що з економічної арени. У її розпорядженні держави (уряду) завжди були інструменти, з допомогою яких банки позбавлялися ліцензій, їхня діяльність поступово згорталася. [6,с.205]

1.2 Специфіка банківського маркетингу

Створення та розвитку широкого спектра послуг банків, які надають клієнтам (фізичним та юридичним особам) виходить з ряді основних передумов: формування стратегії банку, визначення ефективності, концепція, продаж послуг, дослідження ринку, кадрову політику та інших.

Особливості маркетингу банківській сфері обумовлені, передусім, специфікою банківської продукції. Під терміном "банківська продукція" мається на увазі будь-яка послуга чи операція, досконала банком.
Реалізація товарів та послуг - найважливіше завдання у діяльності будь-якого підприємства, працював у умовах ринку. Без цього бізнес приречений на невдачу. Банківська справа технічно нескладне у тому винятку. Метою політики керівництва банку та банківської діяльності усіх її служб є залучення клієнтури, розширення сфери збуту послуг, завоювання ринку, зростання одержуваної прибутку. Звідси важливого значення маркетингової роботи банку, зміст і цілі якої істотно змінюються останнім часом під впливом різко посилюється конкуренції на фінансові ринки імодифицируемих відносин між банками та його клієнтурою.

Перехід до ринкових відносин, який у даний час є основним напрямом стабілізації економіки Росії, грунтується насамперед на оздоровленні фінансів України й перебудові банківської системи, її формуванні та розвитку ринку. Роль ж нової банківської системи у просуванні країни - до ринкової економіки багато чому визначається розвитком маркетингу у цій сфері, взаємовідносинами, що складаються між різними банками, між банками та його клієнтами, і навіть формуванням ринку банківських послуг CSFB, відсоткової політикою, та інший діяльністю банків.

Впровадження маркетингу в банківської сфери у Росії відбувається паралельно процесу початку ринку всіх структур і сфер господарства. Ця обставина ще більш посилює значення сучасного маркетингу, спрямованого як на активізацію банківську діяльність, а й у прискорення формування абсолютно новій банківської системи, яка орієнтована ринок, і сприяння просуванні до ринків інших господарських утворень.

Кожен банківський керівник і грамотний спеціаліст повинен нині в ролі експерта по маркетингу. Щоб вижити, банки змушені пропонувати найширший набір банківських послуг CSFB. Вони теперакцептируют всю свою увагу на максимальному задоволення потреб клієнтів як ринкової діяльності.

Маркетинг - це стратегія і філософія банку, потребує ретельної підготовки, глибокого й усебічного аналізу, активної всіх підрозділів банку від керівників до низових ланок. Маркетинговий підхід передбачає першочергову орієнтацію банку не так на свій продукт, але в реальні потреби клієнтури. Тому так необхідно ретельне вивчення ринку, аналіз змінюються смаків та переваг споживачів банківських послуг CSFB. Банківський службовець стає продавцем фінансових продуктів. У процесі спілкування з кожним клієнтом він покликаний визначити конкретні форми фінансового обслуговування, у яких клієнт потребує, роз'яснити йому необхідність, і вигідність кожної угоди.

У межах сучасного маркетингу змінюються відносини банку і клієнта. Якщо раніше банк пропонував вкладникам і позичальникам стандартний набір банківських продуктів, той зараз він мусить постійно розробляти нові види послуг, які адресовані конкретним групам клієнтів - великим фірмам, дрібним підприємствам, окремих категоріях фізичних осіб тощо. Єдиним критерієм у банку стають реальні потреби клієнтів. Коли цю банківську послугу немає попиту, її взагалі слід пропонувати, а тим паче - нав'язувати споживачам.

Банківський маркетинг можна з'ясувати, як пошуки й використання банком найвигідніших ринків банківських продуктів із урахуванням від реальних потреб клієнтури. Це вимагає чітку постановку цілей банку, формування колій та способів їхнього досягнення й розробку конкретних заходів для реалізації планів.

У межах маркетингової діяльності дуже важливий й інший бік проблеми - обсяг витрат, яких зазнає банк внаслідок розробки та просування нових продуктів. Банк адже оперує дуже дорогими ресурсами, та його доцільно використати у найприбутковіших сегментах ринку, де високий попит порівняно низькі витрати з надання послуг.

Ринкова економіка передбачає розвивати економічних методів управління сукупним грошовим оборотом країни, і навіть методів маневрування кредитними ресурсами. Тож у перехідний до ринків період встановлено єдині всім комерційних банків вимоги, у тому числі такі, як:

· обов'язкове відрахування усіма комерційними банками до пайового фонду регулювання кредитними ресурсами;

· формування резерву на можливі втрати з позик й під знецінення цінних паперів;

· встановлення стандартів банківської ліквідності і офіційною ставки відсотка за Центральний банк;

Створення комерційних банків сприяє становленню грошового ринку, економічним фундаментом якого служить наявність тимчасово вільних коштів підприємств і їх задля купівлі цінних паперів. Операції із цінними паперами, які б інвестуванню коштів у виробництво, - одне з важливих і найперспективніших сфер діяльності комерційних банків. [5,с.198 – 200]

У межах маркетингу в російських банках повною мірою повинні реалізуватись такі

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація