Реферати українською » Банковское дело » Маркетинг у страхуванні


Реферат Маркетинг у страхуванні

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Оглавление

1. Що таке страхування

2. Історія розвитку страхування

2.1 Виникнення страхування

2.2 Сучасні види страхування

3. Сутність маркетингу в страхової діяльності

3.1 Поняття й необхідність маркетингу у страхуванні

3.2 Основні цілі й завдання відділу маркетингу страхової компанії

3.3 Застосування даних маркетингового дослідження

3.3.1 Маркетингова стратегія

3.3.2Маркетинговое планування

3.3.3 Перспективи застосування маркетингу російськими страховиками

4. Маркетингові дослідження страхового ринку протягом першого 2009

4.1 Загальні дослідження ринку

4.2 Тенденції страхового ринку

4.3 Аналіз які впливають страховий ринок факторів, і умов

4.4 Дослідження конкурентів над ринком страхових послуг за підсумкам першого півріччя 2009

4.5 Сегмент ринку добровільного страхування

4.6 Сегмент ринку добровільного особистого страхування

4.7Сегментация гравців страхового ринку на сегменті добровільного майнового страхування

4.8 Добровільне страхування відповідальності

4.9Сегментация страховиків у сегменті ринкуОСАГО

4.10 Географія Інгосстрах

5. Рейтинг страхових компаній із підсумку першого півріччя 2009

Література


1. Що таке страхування?

Відповідно до статті 2-ї федерального закону від27.11.1992г. № 4015-1 “Про страхування”.

Страхування є відносини з захисту майнових інтересів фізичних юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків) з допомогою грошових фондів, формованих з сплачуваних чи страхових внесків (страхових премій).

Це дозволяє: зробити такі висновки.

Страхування - це економічне ставлення, у якому беруть участь як дві боку (дві особи, суб'єкта відносини).

Один бік (суб'єкт) - це страхова організація (державна, акціонерна чи приватна), яку називають страховиком.Страховщик виробляє умови страхування (зокрема, зобов'язується відшкодувати страхувальникові збитки при страховому подію) й уряд пропонує їх - своєю клієнтам - юридичних осіб (підприємствам, організаціям, установам) і фізичних осіб (окремим приватним громадянам). Якщо клієнтів влаштовують цих умов, всі вони підписують договір страхування встановленої форми і одноразово чи регулярно протягом узгодженого періоду платять страховику страхові премії (платежі, внески) відповідно до договором.

Друга (суб'єкт) страхового економічного відносини - це юридичні чи фізичні (окремі приватні громадяни) особи, звані страховиками. Стаття 5 закону “Про страхування”.Страхователями зізнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договори страхування або які страховиками з закону.

При настанні страхової випадку (стихійне лихо, падіння людини з переломом тощо.), у якому страхувальникові завдано збитків (економічний або його здоров'ю), страховик відповідно до умовами договору виплачує страхувальникові компенсацію, відшкодування.

З аналізованих визначень слід, що страховик і страхувальник регулюють страхове економічне ставлення спеціальним договором. У світовій практиці він отримав назву поліс. Поліс - документ (іменний чи пред'явника), котра засвідчує висновок страхового договори та у якому зобов'язання страховикавиплотить страхувальникові в разі настання страхового події певну умовами договору суму (страхову компенсацію чи відшкодування).

Поняття договору страхування є у стаття 15 закону “Про страхування”. Договір страхування є угодою міжстрахователем і страховиком, з якого страховик зобов'язується при страховому разі зробити страхову виплату страхувальникові чи іншій юридичній особі, на користь якого укладено договори страхування, а страхувальник зобов'язуєтьсяуплотить страхові внесок у встановлених термінів.

Договір страхування може містити та інші умови, зумовлені за згодою сторін, мусить відповідати загальним умовам дійсності угоди, передбачених цивільного законодавства Російської Федерації.


 

2. Історія розвитку страхування

 

2.1 Виникнення страхування

У докапіталістичних суспільствах основний формою страхування була страхова взаємодопомога. Спочатку вона носила характер разових угод про взаємодопомоги у сфері шляховий, мандрівної торгівлі, як сухопутної, і морської. Угоди стосувалися товарів хороших і перевізних коштів, як яких виступали морські кораблі і в'ючні тварини. Передбачається, що первинні форми страхування зустрічалися за 2 тисячоліття до нашої ери, зокрема у законах вавилонського царя Хаммурапі, які передбачали підписання угоди між учасниками торгового каравану у тому, щоб разом зазнавати великих збитків, які має когось із них же в шляху від нападу розбійників, пограбування, крадіжки тощо.

У сфері мореплавання домовленості про взаємній розподілі збитків від кораблетрощі та інших морських небезпек укладалися міжкорабельщиками-купцами на берегах Перської затоки, в Фінікії та інших. Є дані тому, що у Стародавню Грецію існували угодикупцов-пиратов що стосуються питань як розподілу доходів відторгово-разбойничьих операцій, і розподілу збитків морських небезпек, пов'язаних із цими операціями.

Цікавими даними має наука про страхових стосунках у сфері торгівлі історія народів колишнього СРСР, наприклад, в українських чумаків.Чумачество виникла 13 столітті та продовжувало відігравати суттєву роль української торгівлі до появи залізниць. Чумаки їздили з рибою і сіллю до берегів Чорного і Азовського морів, продавали ці товари на ярмарках, закуповували там інші товари та розвозили їх за різних місцях. Вони робили свої подорожі караванами (ватагами), підводами запряжених волами.Обичаями чумацьким торгівлі встановлювалося, що у шляху вчумака впаде віл, то, наартельние гроші купується інший.

В усіх цих випадках проглядається сама й той самий мета: забезпечення відшкодування збитків від стихійних та інших небезпек кожного з учасників торгового, колійного колективу спільно, з допомогою усіх її членів. Характерна також одна особливість - але немає ще регулярності внесених до каси платежів. Організація страхового фонду, що виражається у зобов'язаннях відшкодовувати збитки у порядку наступної розкладки, є найдавнішу форму страхування.

Надалі страхування набуває досконалішу форму, тобто її будуватися з урахуванням регулярних платежів, що призводять до акумуляції (нагромадженню) коштів і творення страхового фонду. Перехід цей, звісно, здійснюється не відразу, і певний час обидві ці форми страхування існують паралельно, чи доповнюючи одне одного. Такий характер, певне, носили організації постійногопрофессионально-корпоративного типу, дані про яких сягають глибокої давнини. До завдань цих організацій входило надання матеріальної допомоги їх членам в нещасних випадків, а разі смерті - осиротілим сім'ям.

Вони існували, зокрема, у Стародавній Індії, та у Давньому Єгипті та були, на перевазі організаціями взаємодопомоги ремісників і серед торговців. За всієї недостатності наявних про неї відомостей, залишають відкритим питання, чи існував вони постійний страхової фонд чи посібники виплачувалися гаразд наступної розкладки, на думку учених, де вже існували регулярні, пов'язані з деякими термінами страхові внески.

2.2 Сучасні види страхування

Традиційно виділяються три напрями страхування: страхування майна, страхування відповідальності, індивідуальне страхування. Російські страхові компанії активно вторгалися у всі ці сфери. Ось, приміром, перелік видів страхування, запропонованих клієнтам компанієюАСКО:

· страхування ренти;

· страхування кредитів; страхування інвестицій;

· групове й родинне страхування;

· страхування квартир; страхування дачних будинків;

· страхування витрат лікуватися;

· страхування комерційного ризику;

· страхування майна України та приміщень підприємств;

·авто-каско, страхування індивідуальних коштів транспорту;

· страхування додаткового обладнання і устаткування автомобіля;

· страхування життя; страхування від СНІДу;

· страхування цивільну відповідальність;

· страхування транспорту кооперативів;

· страхування молодих; страхування дітей;

· страхування домашніх і с-х тварин;

· страхування с-х приміщень та устаткування;

· страхування коштів обчислювальної техніки і програмних засобів;

· страхування від розлучення;

· групове і індивідуальне страхування від від нещасного випадку;

· страхування перевезених вантажів;

· страхування спортсменів; гарантійне страхування;

· страхування домашнього майна;

· страхування осіб, від'їжджаючих у відпустку за туристичними путівками;

· страхування кооперативів; страхування туристів;

· страхування водійських курсів;

· страхування водного транспорту;

· страхування водіїв; страхування водійських прав;

· страхування договорів;

· страхування транспортних засобів державних підприємств і спільних підприємств;

· страхування здоров'я водіїв і пасажирів транспортних засобів;

· страхування студентських будівельних загонів;

· групове і індивідуальне страхування життя і здоров'я одноразовим внеском чи щомісячної сплатою платежу;

· страхування виставок;

страхування здоров'я з гарантованої медичної допомогою.

У дивовижній країні нині понад тисячу організацій, отримали ліцензії на право ведення страхової діяльності.


 

3. Сутність маркетингу в страхової діяльності

 

3.1 Поняття й необхідність маркетингу у страхуванні

Маркетинг як засіб управління комерційної діяльністю страхових компаній, і метод дослідження ринку страхових послуг почали застосовувати порівняно недавно. Західні страхові компанії стали широко застосовувати їх у початку 1960-х років, проте поняття "маркетинг" над ринком страхових послуг почало широким. До цього часу немає чітких меж визначення цього поняття. Більше раннє визначення, визначає маркетинг, як жодну з основних функцій діяльності страхової компанії — її збутову діяльність, спрямовану рух страхових послуг від страховика до страхувальникові1. Друге, сучасніше, визначення розглядає маркетинг як комплексний підхід до питань організації та управління всієї діяльністю страхової компанії, спрямованої для подання таких страхових послуг й у таких кількостях, які відповідають потенційному попиту. У цьому попит створюється зусиллями самої страхової компанії та задовольняється нею.

Як визначення, найповніше відбиває суть страхового маркетингу, можна навести таку формулювання: страхової маркетинг — це система понять і прийомів, з допомогою яких досягається порозуміння і запропонував ефективне взаємодія страховика і страхувальника — оптимізація їх фінансово-економічних відносин, спрямовану найкраще забезпечення різноманітних потреб страхувальників у якісному, відносно дешевою та повної страхової захисту разом із досягненням достатньої дохідності страхових операцій для компанії2.

Маркетинг то, можливо визначено як і, як ряд функцій страхової компанії, до складу якого у собі планування, ціноутворення, рекламування, організацію мережі просування страхових полісів з урахуванням реального і потенційного попиту страхові послуги. У концептуальному плані ділової стратегії страховика повинен бути страхової інтерес. Концепція визнає запорука успіху у цьому, що страхувальник може бути задоволений даної компанією, що він продовжував стосунки з нею подальшому. Задоволення страхових інтересів клієнтів економічним та соціальним обгрунтуванням існування страхового суспільства.

Отже, практичний маркетинг страховика спирається ми такі основні засади:

· глибоке і всебічне вивчення кон'юнктури страхового ринку, від попиту й вимог споживачів;

· гнучке реагування на запити страхувальників;

· вплив формування попиту споживачів на інтересах виробництва;

· здійснення інновацій.

Відповідно до зазначеними принципами страхової маркетинг орієнтується для досягнення високих кількісних, якісних і соціальних показників, як-от кількість укладених угод, обсяг прибутку, частка страхового поля, охоплена страховиком, розмір внесків і кількість договорів, що припадають одному працівникові, розміри ступеня задоволення запитів клієнтів за обсягом, структурі та якості послуг, які надають страхова компанія, і навіть здатність забезпечення страховиком схоронності конфіденційної комп'ютерної інформації. Серед соціальних показників – розвиток професіональною підготовкою працівників компанії, рівень вирішення соціальних проблем.

>Целями страхового маркетингу можуть бути:

· максимізація прибутку компанії;

· отримання страховиком достатньої прибутку поруч із виконанням їм будь-яких додаткових функцій;

· виживання компанії при основному упорі у діяльності уповноваженого за проведення цілей, які пов'язані отриманням прибутку з допомогою страхової діяльності.

Перша мета є основним більшість страховиків і страхових посередників (брокерів і агентів), що у максимізації власних доходів. Але це устремління може бути єдиним. На страховика може бути накладений ряд додаткових обмежень, пов'язаних, наприклад, із соціальної роллю страхування. Суспільство через уряд і законодавство вимагатиме від страховиків виконання деяких соціальних функцій, наприклад, захисту потерпілих в аваріях на дорогах через обов'язкове страхування автогромадянської відповідальності, виплату страхове відшкодування потерпілим у нещасних випадків з виробництва тощо. У неявному вигляді товариство може зажадати від страховика обмеження власних прибутків, участі у фінансуванні внутрішнього державного боргу перед через інвестиції в довгострокові державні цінних паперів, вкладення коштів, в визначити стратегічно важливі галузі бізнесу. І тут отримання прибутку страховиком стає єдиною, а деяких випадках допоміжної завданням, які забезпечують виконання основний соціальної функції. Прибули, тарифи, умови договорів страхування піддаються у разі жорсткому урядовому регулювання. Яскравим прикладом цього є обов'язкове медичне страхування.

Поруч із переліченими вище у літературі виділяють такі цілі як: формування та стимулювання попиту, забезпечення обгрунтованості прийнятих управлінських рішень та планів роботи страхової компанії, і навіть розширення обсягів надання послуг, ринкової частки та одержання прибутку. Пропонувати клієнту те, що реалізується, не намагатися нав'язувати щось інше – основа маркетингового підходу під управлінням діяльністю страхової компанії.

Слід зазначити, що страхової маркетинг досить відрізняється від маркетингу, існуючого у сфері товарного виробництва. Передусім це пов'язано з особливостями страхового бізнесу, серед яких найголовнішими є:

· довго життя страхового продукту, довгостроковому характері взаємодії страховика і страхувальника, визначається терміном дії договору (наприклад, термін дії договору страхування житті все може досягати 50 і більше років), у результаті часом справжня рентабельність й поліпшуючи властивості страхового продукту стають зрозумілими через багато років після продажу,

· найважливіша клієнтові частину його спілкування з страхова компанія (розслідування й врегулювання страхового випадку) можуть відставати на багато років від часу підписання договору, страховик може за тими або іншим суб'єктам причин відмовити в виплаті відшкодування, тобто. на етапі купівлі страхового продукту клієнт неспроможна адекватно оцінити їхню якість,

· невіддільність страхової послуги від страховика, який перебирає довгострокові зобов'язання в відшкодуванню шкоди, унаслідок чого якість страхового продукту може змінюватися по суб'єктивних причин з часом,

· сильна ризикована складова, характерна страхування, тоді як традиційний маркетинг у сфері виробництва коштів докладного аналізу різних ризиків, наявних у процесі життєвого циклу товару, у своїй ризик (його оцінка та управління ним) є головними складовими страхового продукту,

· сильна державна регламентація страхового бізнесу, зокрема, наявність жорстких вимог до властивостями страхового продукту (тарифи, обов'язкове страхове покриття, розміщення страхових резервів тощо.), що дуже знижує маркетингову свободу маневру страховика (наприклад, вона може істотно знизити ціни на всі свої послуги, оскільки це викликає реакцію державні органи, відповідальних за забезпеченням платоспроможності страховика),

· небажана динаміка соціально-економічного оточення російського страхового ринку,

· відсутність патентування страхових продуктів, що автоматично тягне у себе швидке копіювання вдалих розробок та страхових програм конкурентами,

· слабке розуміння суті страхування більшістю клієнтів, особливо фізичними особами, із чого випливають ускладнення зі спілкуванням страховика з потенційними страховиками, часто вже не котрі представляють собі корисність страхової захисту та механізм формування її ціни,

· надзвичайно велику значення сегментації

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація