Реферати українською » Банковское дело » Банківська система СРСР


Реферат Банківська система СРСР

До Жовтневої Революції Росії існувала четырехярус ная структура кредитної системи, пристосована для обслужи вания ринкових відносин. Таку ж структуру мали кредитні системи країн.

Вони входили:

- Центральний банк (1й ярус)

- Система комерційних і земельних банків (2й ярус)

- Страхові компанії (3й ярус)

- Ряд спеціалізованих інститутів (4й ярус)

У листопаді 1917 р. фактично на Росії діяли 51 комер ческий і по 10 земельних банків капітал 824 і 92 мільйони рублів відповідно.

14 грудня 1917 р. декретом Всеросійського Виконавчої комітету банківську справу було об`явлено державної моно полией, проте акціонерні та інші комерційні кредитні уч реждения націоналізовані і об`единены із Державним бан кому.

У період НЕПу разом із розвитком товарних взаємин держави і ринку сталося відродження зруйнованої у роки революції" і гражданс дідька лисого війни кредитної системи. Представлена вона, проте, було лише двома головними ярусами: Держбанком як ЦБ і по вільно розгалужену мережу акціонерних комерційних банків, кооперативних, комунальних банків, сельхозбанков, кредитної кооперації, товариствами взаємного кредиту, ощадними кас самі. Усі вони базувалися на кредитно-золотой основі, і від грошей і обслуговували потреби ринкового господарства.

У 30 відбулася реорганізація кредитної системи, наслідком якої почали надмірне укрупнення і централізація. По су ществу, зостався б тільки одинЦентральный ярус, куди входили у собі Держбанк, Будівельний банк і для зовнішньої торгівлі. Така структура кредитної системи відбивала й не так об`ек тивные економічні потреби народного господарства, скільки політизацію економіки, що у прискореної индустриали зации і насильницької колективізації. Кредитна система під ганялася під політичні установки, позбавлені здебільшого економічного підгрунтя. Вона стала заручницею політичною системою.

Результатом такий реорганізації стало позбавлення сенсу поня тия "кредитна система", він був замінено поняттям "банковс кая система". Економічна ж сутність кредиту, суть його ры нічного механізму загубилася.

Банківська система виявилася органічно її вмонтовано в команд но-административную модель управління, перебувають у повному адми нистративном підпорядкуванні уряд, насамперед ми нистра фінансів, тоді як діяльність центробанку повинен мати довгострокові мети, а чи не служити емісійним джерелом покриття дифицита держбюджету та фінансування гоударствен ных проектів.

Замість розгалуженої системи залишилися 3 банку і системи гострудсберкасс. Держбанк, будучи емісійним інститутом, до того ж час перебував у центрі короткострокового кредитування і осу ществления касового і розрахункового обслуговування господарства. Рад мещение емісійних функцій і функції розрахунково-касовому обслуговування клієнтури, монопольне закріплення за одним банком перетворювало Держбанк направляти до органу госдарственного управління і функцію контролю. Кредитні стосунки, почали носити формальний харак тер. Держбанк мав практично повної монополією на кредит ные ресурси. На рахунках акумулювалися все вільні де ніжні кошти, створюючи загальнодержавний позичковий фонд. Распределялись кошти цього фонду централізовано в соот ветствии з затвердженими кредитнымми планами. Роль кредитних установ на місцях зводилася власне до розподілу креди тов між конкретними позичальниками відповідно до інструкціями і мети, передбачені планом. Банківські установи відповідали, переважно, перед вищестоящими органами, а чи не клієнтами.

За рамки кредитної системи було винесено система страхова ния. Ці перетворення відбили ліквідацію ринкових взаємин у щонайширшому значенні слова перехід на адміністративну сі тему управління.

Основні недоліки банківської системи, що існувала до реформи 1987 р:

1) Відсутність вексельного звернення.

2) Виконання банками ролі держбюджету, частку якого доводилося списання боргів підприємств, особливо сільського господарства.

3) Незліченні операції з кредитування всі сфери хозяйс тва.

4) Втрата банківською спеціалізації.

5) Мо нополизм через відсутність в підприємств альтер нативных джерел кредиту.

6) Низький рівень відсоткові ставки.

7) Слабкий контроль банків (контроль з урахуванням кредиту) за де ятельностью сфер економіки.

8) Неконтрольована емісія кредитних і паперових грошей.

Упродовж років радянської влади було відкрито чимало наших банків по закордонах. Проте, чимало їх просуществлвали негаразд дол го.

Ряд банків було створено 60е-7е банки всвязи з активізацією торгових відносин із Заходом. У результаті монопольного положе ния Зовнішекономбанку у сфері міжнародних банківських операцій, загранбанки невдовзі потрапили до кризовий становище.

Фактично, та мережу банківських установ, створені при монополії Зовнішекономбанку, є сьогодні. Робляться лише боязкі спроби виходити Європейський ры нок через створення офшорних банків. Причина - в тому, що народний бізнес наших банків ще чимало вузьке. У разі- це встановлення кореспондентських відносин, по кото рим проводяться найпримітивніші операції.

Л І Т Є Р А Т У Р А

1. "Банківський портфель" (М. Соминтек, 1994 тому 1)

2. "Банківський механізм управління економікою" під редакцією Коробової,

(Саратовський університет 1990)

3. "Банківська справа" під редакцією Колесникова, Кроливецкой.

(С-Пб. університет эк-ки і фінансів 1993).

Схожі реферати:

Навігація