Реферати українською » Банковское дело » Публічне розміщення акцій (IPO)


Реферат Публічне розміщення акцій (IPO)

остання зайняла цьому ринку вже 5-те місце за обсягом розміщень (9-те з урахуванням вторинних розміщень)! Серед країн Росія поступається лише Китаю з його 59 млрд. дол.

З 50-ти компаній,планировавших 2006 р. з допомогоюIPO залучити 22,9 млрд. дол., розміщення провели більш 20 емітентів загальну суму близько 18 млрд. дол. До основним причин відставання фактичних розміщень від заявлених можна віднести:

>PR-инициативу. Ряд середніх і вимагає невеликих за величиною компаній оголошують про плани з розміщення акцій із залучення коштів на розвитку, особливо рясно це відбувається у рамках розміщення облігаційних позик. З огляду на фактичні дії і потенціал даних компаній, стоїть припустити, що ці плани в короткостроковій перспективі носять здебільшого декларативний характер;

УгодиM&A і перенесення термінів розміщення. ПридбанняSocieteGenerale частки АКБ «>Росбанк», телеканалTV3 відклав продаж акцій і придбала «>Проф-медиа», торговельна мережа «Копійка» відклала продаж акцій і було досягнуто домовленості викуп у менеджменту 50% акцій групою «>Уралсиб» – вчинення таких угод 2006 р. призвела до того, що багато компаній відмовилися абоотожили невизначений час проведенняIPO.

Попри це, 2006 р. відзначалося рекордну кількість первинних розміщень російських компаній із порівнянню з роками – 23 розміщення (13 2005 р. і п'яти 2004 року.). У цьому вартісної обсяг російського ринкуIPO становив 17,7 млрд. дол., що у 4 рази більше обсягу 2005 р. (4,6 млрд.долл.)2 (Діаграма 1.1.1). Навіть не враховуючи найбільшогоIPO (ВАТ «Роснафта») зростання вартісного і кількісного ринку становить близько 60%.

Сталося й кілька приватних розміщень (privateplacement). Зрозуміло, продаж акцій на позабіржовому ринкові як privateplacement може бути віднесена доIPO, оскільки особливістю цього виду розміщення є обмежене коло осіб (менеджмент,акционе-

За даними Аналітичної групиReDeal (AGReDeal) у межах інформаційно-аналітичного проекту, стратегічних інвесторів), яким пропонуються акції. Всього за цей механізм торік було залучено 1,1 млрд. дол., значно поступається сукупного обсягуIPO не може викликати такої ж впливу на міноритарного інвестора.

>Возросшая активність первинного пропозиції над ринком останніми роками обумовлена тими перевагами, що дає проведенняIPO – можливість фінансування зростання компанії, забезпечення гнучкою структури капіталу, зниження вартості капіталу і можливість залучення дешевих позикових ресурсів, максимізація вартості компанії, забезпечення її ліквідності акціонерам.

У цьому основу розвитку ринкуIPO мають становити, передусім, компанії середньої капіталізації, отримали досвід на ринку облігацій і готові віддати у вільне поводження 15-25% своїх акцій, щоби підвищити капіталізацію, зробити бізнес вагомішим при угоди з іноземним капіталом, знизити кредитний ризик,нормализовав джерела фінансування. Це з тим, що з грандів російського бізнесу (нафтогазовий сектор, телекомунікації) немає інтересу до новихемиссиям акцій на ринку, т. до. вони мають капіталізацію і грошові ресурси західних ринках депозитарних розписок, єврооблігацій, синдикованих позик.

Проте що склалася сприятлива (як здається багатьом) ситуація на фондовий ринок є настільки райдужною. Пов'язано це про те, що російський ринокIPO «випливає» межі країни, і більшість залучених коштів надходить з допомогою розміщень єврооблігацій і депозитарних розписок на міжнародних ринки капіталу. За своєю суттю вітчизняний ринокIPO, хоч як це парадоксально звучить, став англо-американським. Сьогодні порядку 29% сумарного обороту російського ринку і ринку депозитарних розписок (>ДР) вдатися до акцій російських компаній посідає зарубіжні біржі –LSE і NYSE (68% і трьох% посідаєММВБ і ВПСсоответственно)4. Більше половини російськихIPO посідає зарубіжні майданчики (Діаграма 1.1.2), у своїй Лондонська біржа залишається основний майданчиком російськихIPO – 14 розміщень. Але тоді як 2005 р. ПередLSE доводилося 94% вартісного обсягу, то 2006 р. частка біржі становить 61%, що було викликано ініціативамиФСФР.

Протекціонізм щодо національного ринку закономірний: плани провестиIPO в 2006-2008 рр. заявило близько 80 компаній. Такий обсяг розміщень здатний підвищити ліквідність ринку та його привабливість для інвесторів. Так було в 2006 р.ФСФР ухвалила низку обмежувальних вимог до емісії:

У 2006 року 5 компаній із Росії що його приватні розміщення, зокрема «>Евраз Груп» (330 млн. дол. за 6% акцій), «>Мечел» (350 млн. дол., 11,5% акцій), «>Акрон» (98 млн. дол., 7,5% акцій),АФК «Система» (20 млн. дол., 1,9% акцій) і «Вімм-Білль-Данн» (165 млн. дол. за 10% своїх акцій).

квота на випуск депозитарних розписок для російських компаній знизилася з 40% до 35% від загальної кількості акцій компанії;

заборона російським емітентам під часIPO розміщувати там понад 70 відсотків% загальної кількості розміщуваних акцій додатковоговипуска5.

Проте, останнім часом поширилася формальна процедура лістингу у Росії фактичного розміщення там, і не можна зі100%-ой часткою впевненості говорити, що нових обмежень із бокуФСФР «переломить» цю ситуацію.

Сьогодні вироблено альтернативний механізм, дозволяє виходити на іноземну біржу черезSPV (>SpecialPurposeVehicle) – спеціально зареєстровану нову компанію там, а її активи материнської компанії випускає власні цінних паперів, а отримані кошти витрачає фінансування стратегічних проектів свого засновника.

У цілому нині, як свідчить практика, проводити первинне розміщення акцій західних майданчиках складніший і дорожче, ніж російському ринку. Чому ж дедалі більше вітчизняних компаній воліють проводитиIPO у країнах, зокрема Лондонській майданчику, де у 2006 р. російській емітентів довелося 22% залучених біржі коштів, т. е. фактично кожна п'ята долар?

Такий розвиток подій не ринку російськихIPO був цілком передбачуваним.

Ряд лідерів вітчизняного бізнесу, досягли рівня корпоративного управління і відчувають потреба у великих інвестиційних ресурсах, зіштовхнулися з недосконалістю регулятивної бази ринку РФ, нерозвиненістю інститутів колективних інвестицій, непослідовною пенсійної реформою і водночас були «приголублені» інтенсивним маркетингомLSE.

З іншого боку, дляIPO найпривабливішими є ті ринки, де емітенти можуть одержати максимальний чистий прибуток, навіть за умови великих витрат на організаторів позики. У цьому зацікавлені та постійно діючі акціонери компанії, які за розміщення, зазвичай, продають частину власних акцій. Усе це призвела до того, що у останнім часом переважна більшість первинних розміщень акцій російських емітентів було проведено закордонних ринках, насамперед на Лондонській біржі, і, зокрема, наAIM.

У цьому саме Альтернативний ринокLSE, є Меккою для середніх країн і компаній в усьому світі, має стати головним «плацдармом» для вітчизнянихIPO, за 12 років існуванняAIM створивнадежную платформу емітентам, охочих одержати переваги публічногокотирования, дотримуючись оптимальне поєднання низьких витрат і гнучкою нормативної бази.

Проте за тлі боротьби Лондона і Нью-Йорку за «світове панування» над ринкомIPO, багато прогаяли не врахували одне важливе момент – тепер компанії розміщають акції національними біржах, тому що в іноземних інвесторів немає проблеми з доступом ними. Свідченням цього є такий факт, що його іноземних емітентів,листингованних на NYSE, скоротилося на виборах 4% із піка 2002 р., склавши 451 наприкінці 2006 р. Ситуація інших провідних майданчиках ще гірше. На основний майданчику Лондонській біржі число таких компаній скоротилась 2000-2006 рр. на 23%, попри прихід до останні роки значної частини російських і казахстанських компаній, на DeutscheBoerse – на 58%, на Токійській біржі – на 39%, на NASDAQ – на 34%6.

Коли раніше закордонних інвесторів було проблематично виходити місцеві біржі – в кожній були свої стандарти під час проведення угод,клиринге, те із часом ці стандартигармонизировались, підвищивши готовність міжнародних інвесторів іти безпосередньо на іноземні ринки. Це знизило потреба компаній у зарубіжних біржах – капіталу стало хапати і себе вдома.

В Росії, звісно, своя особлива шлях, і фондовий ринок не виняток. Більшість вітчизняних компаній воліє розміщувати акції Лондоні.

Так, фінська Nokia вилучила акції з лістингу у Лондоні після вступу Фінляндії до Євросоюзу та ліквідації брокерам інших країн ЄС торгувати на Гельсінкської біржі. Сьогодні 91% акцій Nokia належить іноземних інвесторів, проте 68% обсягу торгів посідає Гельсінкі, близько 25% – на NYSE.

Однак згодом наші компанії полюблять свій ринок та розміщатимуться на ринку, а іноземні інвестори торгувати у Москві. Адже раніше й вMcDonalds стояли величезні черги, а сьогодні їх майже немає!

У цьому тлі перспективи вітчизняних майданчиків – ВПС іММВБ – видаються райдужними. У цілому нині, варто виокремити такі чинники, які б поверненню компаній на національний ринок:

З погляду вартісних витрат внутрішній ринок виявляється ефективнішою майданчиком розміщувати, ніж іноземні. Вже сьогодні вихід на біржу у Росії коштує рази дешевше, ніж аналогічна операція там. Жорсткість законодавства надають у США збільшило витрати розміщення загалом до 5 млн. дол., а Витрати адаптацію корпоративного управління сягали 30 млн. дол.

Тимчасові витрати емітентів для проведенняIPO у Росії також істотно нижче аналогічні показники зарубіжних майданчиків. КолиММВБ і ВПС вони варіюються від 120-160дн., то, на NYSE тимчасові витрати досягають 345-510дн., наLSE – 225-335дн.

Не вдаючись детально в вимоги фондових бірж долистингу, слід зазначити, що високі планки ринкової капіталізації компаній (зокремаLSE – від 170 млн. ф.), кількості акцій у вільному зверненні (наLSE – 25%, на NYSE щонайменше 1,1 млн. акцій), ряду фінансові показники, наявність складеної звітності поМСФО за 3 останніх років, роблять безглуздим вихід закордонні майданчики при невелику суму розміщення. Вимоги, які пред'являються комплекту документів для лістингу російськими біржами, лояльніші до. Для великої компанії з намірами розміститися у сумі від 700 млн. дол. вихід наLSE чи NYSE необхідний.

Податок на емісію: 0,2 % обсягу розміщення, але з більш 3,5 тис. $

Винагороду фондову біржу (>ФБММВБ): 5 тис. $

Винагороду фінансового консультанта та витрати з розкриття інформації: 15 тис. $

Юридичний радник іduediligence: 100-150 тис. $

Винагороду біржі: 50-100 тис. $

Послуги банку-депозитарію: 30-60 тис. $

Інші витрати (переклад документів, печатку інвестиційного меморандуму та інших.): 60-100 тис. $

Разомнеснижаемие витрати: 23,5 тис. дол.

Разомнеснижаемие витрати: 240-410 тис. дол.

Витрати road-show і послуги інвестиційних консультантів є предметом переговорів. Залежно від емітента і параметрів розміщення можуть коливатися не більше 2-8% від обсягуIPO. Винагороди андерайтерам в Росії на 0,5-2 відсоткових пункти нижче, аніж за розміщення закордонних майданчиках.

У цьому зусилля державної політики щодо ринку повинні фокусуватися не так на встановленні адміністративних бар'єрів, але в стимулюванні російських емітентів, саме на:

- створенні капітальної бази щодо залучення інвестицій;

- вдосконаленні правової середовища проживання і розвитку біржовий інфраструктури.

Ще однією ініціативоюФСФР стала розробка законопроекту про допуск до звернення на фондовий ринок РФ іноземних ціннихбумаг9. Нагадаємо, що законодавство забороняє лістинг паперів іноземних компаній російській торгових майданчиках. В усьому світі цю заборону долається двома шляхами: між країнами полягає взаємне угоду, що дозволяє діяти у чужій юрисдикції, чи дозволяється випустити депозитарні розписки вдатися до акцій. І це дійсно, депозитарні розписки є зручним і тому – поширеним способом допуску іноземних емітентів на внутрішній ринок.

>ФСФР теж проти об'єднання ВПС іММВБ вмегабиржу, яка змогла конкурувати з провідними європейськими майданчиками. Розмови про це ведуть ще з грудня 2006 р., але конкретних кроків поки зроблено був.

Якщо західні біржі налаштовані скептично щодо наших компаній, то вітчизняні організатори торгівлі чекають російських емітентів «вдома» з відкритими руками.

Сьогодні у Росії близько 170 тис. підприємств у формі АТ, і лише 0,1% є публічними. Інакше кажучи, потенціал виходу компаній ринку величезний; ВПС іММВБ, своєю чергою, не бажають втрачати мільйони доларів на «>утекающих» із РосіїIPO. Так, російські біржі працюють створення власних проектів торгових майданчиків для невеликих компаній – альтернатив ЛондонськійAIM.

З 29 січня 2007 р. на ВПС почала працювати майданчикRTS-Start, призначена розміщувати та звернення цінних паперів емітентів невеличкої і середньої капіталізації – до 3 млрд.руб.10. Наприкінці січня 2007 р. першим емітентом вRTS-Start стало ВАТ «Паперова фабрика «Комунар», маркет-мейкером з акцій якої виступила «>Антанта-Капитал».

У грудні 2006 р. Держдума внесла поправки до Закону «Про ринок цінних паперів», ухваливши третьому, остаточному читанні законопроект про російської депозитарної розписці. Закон проРДР набрав чинності з початку 2007 р.

Наближається той час, коли зважиться інша проблема російського ринку – відсутність великих інвесторів і довгих грошей. У зв'язку з потоком нафтодоларів в багатьох людей з'являються вільні кошти, потрібно інвестувати.

PR-кампанії таких компаній, якТройка-Диалог,Уралсиб, Максвелл Капітал зробили свою справу – час недовіри поступово минає – населення з дедалі більшою полюванням несе гроші у фінансові інститути. Поруч із надією на результати пенсійної реформи, ці зрушення допоможуть реалізуватиIPO як дрібним та середнім компаніям, а й гігантам, подібним Роснафти.

На думку головних інвестиційних фондівВеликобритании13 і Британської асоціації страховиків масовий приплив наLSE компаній із країн загрожує фондового ринку Великобританії збільшенням волатильності і підриває високі стандарти британських індексів FTSE. Тим більше що останніми роками до Лондона прийшло значна частина компаній із Росії, Китаю та Казахстану, чимало з яких вдаються до послуг офшорних фірм. З іншого боку, ряд компаній із Росії пропонують неадекватну захист прав міноритаріїв, які діяльність супроводжується гучними скандалами, що, своєю чергою, шкодить репутації іLSE, і Лондона загалом, що стає магнітом для компаній із нижчими стандартами корпоративного управління, ніж Нью-Йорк.

За словами Пітера Батлера, співробітника інвесткомпаніїGovernanceforOwners, «у лондонського Сіті зростають проблеми з репутацією, оскільки видається, що індивідуальних вкладників змушують самостійно оцінювати нових гравців над ринком»

Така критика ставить під сумнів стратегіюLSE, яка активно просуває себе, немов головну майданчик у регіоні EMEA (Європи, Близького Сходу, і Африки) й уряд пропонує компаніям з того регіону будуть показані у Лондоні.

У той самий час загроза жорсткості може з'явитися і ще з одного боку. ЯкщокрупнейВ лютому 2007 року

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація