Реферати українською » Банковское дело » Банківський маркетинг і проблеми його вдосконалення


Реферат Банківський маркетинг і проблеми його вдосконалення

для реалізації планів. Головне завдання банківського маркетингу залежить від аналізі процесів, що відбуваються над ринком капіталу, тобто у сфері дії кредитно-фінансових інститутів, особливо у банківський сектор, і ринку цінних паперів, включаючи первинний ринок, вторинний (фондову біржу) і позабіржового (так званий вуличний) ринок. Це необхідно керівництву банків у тому, аби приймати гнучкі рішення, спрямовані, передусім, розширення банківську діяльність і збільшення прибутків.

Мета банківського маркетинга-создание необхідних умов пристосування до вимог ринку капіталу, розробка системи заходів із вивченню ринку, підвищення конкурентоспроможності та прибутковості.

Основними функціями банківського маркетингу є:

  • вивчення попиту ринку капіталу і окремих сегментах, які мають особливий інтерес для банків;

  • аналіз стану і вивчення відсоткової політики, реклама;

  • розробка системи планування банківську діяльність;

  • управління персоналом; організація обслуговування клієнтів.

Зазвичай, банк з урахуванням аналізу ринку капіталу, змін його обсягу, вивчення споживчих звичок, обліку соціально-психологічних особливостей об'єктів біля становить програму з залученню коштів (вкладів, депозитів) і видачі кредитів і позик. У цьому сенсі банк зобов'язана з'ясувати загальні принципи стратегії конкурентної боротьби, і конкретні способи оволодіння ринком збуту. Такий стратегією мають керуватись усі підрозділи банку. У умовах поставлено завдання інтенсифікації діяльності банку з допомогою системи додаткових послуг, надання різні пільги і премій своїх клієнтів, ведення реклами, зокрема престижної, що дозволяє створити сприятливе думка банк та її діяльності.2

Прикладом використання маркетингу та політичного аналізу ринку капіталу, і навіть вироблення відповідної стратегії була політика найбільшого американського комерційного банку «Bank of America» в 50-60 роках. Особливість його стратегії над ринком в тому, що банк зосередив увагу до прийомі дрібних вкладів та притягнення дрібних вкладників, чого відмовлялися багато американські комерційних банків. Через війну «Bank of America» із питань фінансової мощі посів той час провідне становище серед комерційних банків США, кількість яких досягало 14 тис.3 Такий примі106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106врирования кредитними ресурсами. Тож у перехідний пе-ріод до ринків встановлено єдині всім комерційних банків вимоги, у тому числі такі, як:

  • обов'язкове відрахування усіма комерційними банками до пайового фонду регулювання кредитними ресурсами;

  • встановлення стандартів банківської ліквідності і офіційною ставки відсотка за Центральний банк;

  • пряме кредитування банківських установ;

  • здійснення операцій із короткостроковими і довгостроковими цінними паперами.

Надалі з недостатнім розвитком системи комерційних банків жорстка регламентація своєї діяльності обмежуватиметься. Банки більшою мірою підпорядковуватимуться законам ринку.

Комерційний характер функціонування банків вимагає широко він маркетингу. Специфіка маркетингу банківській сфері обумовлена як тим, що він сприяє комерціалізації банківської праці та забезпечує ефективне використання грошових ресурсів, а й особливостями грошового обороту, що виступає об'єктом усією банківською діяльності. Банківський маркетинг пов'язують із нові форми розрахунків, в у максимальному ступені враховують характер господарську діяльність клієнтів банку, особливості місця перебування їх партнерів, фінансове становище інші чинники, що впливають швидкість грошового обороту.

Маркетинг банківській сфері націлюється на вивчення ринку ресурсів, аналіз фінансового становища клієнтів - і прогнозування базі цього можливостей залучення вкладів у банки, змін - у діяльності банку. Зараз, коли підприємствам, і організаціям дозволяється відкривати рахунки будь-якому банку, розширюється основа конкуренції банківській справі. Маркетинг іде забезпечення умов, сприяють залученню нових клієнтів, розширенню сфери банківських послуг CSFB, заинтересовывающих клієнтів у вкладанні свої кошти на рахунки даного банку.4

Щоб привабити вкладників за умов конкуренції комерційних банків використовується відсоткова політика, спрямовану залучення до більш тривалого терміну коштів підприємств, організацій, кооперативів та населення. Використання відсоткової політики у маркетингу комерційних банків, зокрема, з'ясування умотивованості й регулювання відсоткові ставки, здійснюється з одночасним регулюванням відсоткові ставки користування підприємствами і міжнародними організаціями кредитом. Завдання маркетингу цих умовах полягає у вивченні попиту кредит, що організувати неможливо без аналізу фінансового стану кожного підприємства, клієнта, визначення сфер найефективнішого вкладення позичкових коштів, вдосконалення якості кредитного обслуговування клієнтури. Важлива також оцінка банками стану самофінансування в корпораціях, компаній підприємствах. Високий обсяг накопичення власних джерел з допомогою аммортизации і чистого прибутку, зазвичай, знижує попит на кредит, а скорочення самофінансування підприємств із тим чи іншим причин (включаючи економічний спад, інфляцію) сприяє розширенню цього попиту.

Банки ведуть активну діяльність з над ринком цінних паперів, вкладаючи своїх накопичення в акції (якщо законодавство цієї галузі дозволяє це робити), приватні та державні облігації. Оцінка ринку цінних паперів, вигідності вкладення ті чи інші цінні папери є важливою частиною цьогорічного банківського маркетингу лінією активних операцій. У цьому треба пам'ятати, що у більшості країн після кризи 1929-1933 років діяльність всіх банків над ринком цінних паперів обмежена. Їм дозволяється вкладати кошти на основному державні цінних паперів, випущені центральним та місцевими урядами. У той самий час вкладення приватні акції та облігації або заборонені (наприклад, США, Канада), або обмежені (країни Західної Європи, Японія). Тому зарубіжні банки виробляють, зазвичай, оцінку ринкову вартість різних цінних паперів щодо вигіднішого і ліквідного вкладення.

  • У Росії її діяльність банку як і активно регулюється з боку держави. Крім спеціальних законів існує низка обов'язкових нормативів, вказівок, вкладених у забезпечення ліквідності кредитних установ. Це означає обмеження в самостійності прийнятих рішень, що зумовлює потреби у умов пос-тійно мінливою кон'юнктури грошового ринку шукати альтернативні рішення забезпечення ликви1061061061061061061061061061061061061061065106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106106

Схожі реферати:

Навігація