Реферати українською » Безопасность жизнедеятельности » Забезпечення роботи сільськогосподарського об'єкта в надзвичайній ситуації


Реферат Забезпечення роботи сільськогосподарського об'єкта в надзвичайній ситуації

Страница 1 из 4 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВОСЕЛЬСКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

>ДЕПАРТАМЕНТ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ І ОСВІТИ

Московський державнийагроинженерний університет імені В.П.Горячкина

Кафедра екології та безпеки НС


>Расчетно-пояснительная записка

до курсової роботу з дисципліни

«Безпека життєдіяльності в надзвичайні ситуації»

Тема: «Забезпечення роботи сільськогосподарського об'єкта у надзвичайній ситуації»

Студент_________________

Група __Факультет ______

Керівник ___________

Москва


Зміст

 

Запровадження

Розділ 1. «Оцінка обстановки»

Розділ 2. «Захист персоналу ферми ВРХ»

Розділ 3. «Організаційні та інженерно-технічні заходи щодо забезпечення сталої роботи ферми ВРХ»

Укладання

Література

 


Запровадження

 

Основою існування будь-якого суспільства є економіка. Найважливіша місце у економіці займає сільському господарстві, продукція якого життєво необхідна задля забезпечення потреб населення, промисловості країни та її Збройних Сил.

Сільськогосподарське виробництво та її продукція мають підвищену вразливістю до впливу вражаючих чинників джерел виникнення НС, оскільки виробництво продукції рослинництва і лише частково тваринництво складає відкритій місцевості і раптом з'ясовується мало захищеною.

За сучасних умов різко зросла небезпека виникнення природних і техногенних НС, істотно збільшилися можливі негативні наслідків від них. Переконливим прикладом цієї є наслідки аварії на Чорнобильській АЕС 1986-му року.

Звідси випливає, що проблему забезпечення сталої роботис.-х. об'єктів в НС є неабияк актуальною.

Під стійкою роботоюс.-х. об'єкта розуміється його спроможність в НС забезпечити виробництвос.-х. продукції встановленому обсязі, і номенклатурі, і навіть відновлювати свою виробничу діяльність у мінімально стислі терміни після впливу вражаючих чинників джерел виникнення НС.

Відповідно до завданням в курсової роботі розглянуті деякі питання забезпечення сталої роботис.-х. об'єкта за умов забруднення місцевості радіоактивними речовинами від аварії на АЕС стосовно вихідним даним з навчальної характеристикис.-х. об'єкта “Промінь”. Організаційні та інженерно технічні заходи щодо забезпечення сталої роботи об'єкта сформульованими обгрунтовані для машинного двору.

Коротка характеристика об'єкта - ВРХ:

· місце розташування –Ильинское;

· призначення – ферма із вирощування великої рогатої худоби;

· кількість голів - 200 ;

· кількість працівників – 10 чол.;

· ПРУ на роботі, перекрита щілину на 14 чол.;

Основними цілями курсової праці є:

· оцінка обстановки, яка виникла об'єкті внаслідок аварії на АЕС;

· формулювання пропозицій з захисту працівників ферми ВРХ;

· обгрунтування прийнятих планувального і конструктивного рішень укриття;

· складання креслення укриття;

· розробка заходів щодо забезпечення сталої роботи НС.

Курсова робота складається з трьох розділів:

1 Оцінка обстановки;

2 Захист працюючого персоналу;

3 Організаційні та інженерно-технічні заходи щодо забезпечення сталої роботи підрозділис.-х. об'єкта; і маєрасчетно-пояснительную записку, креслення укриття - на форматі А2,.


1 Розділ. Оцінка обстановки

 

1.1 Оцінка радіаційної обстановки

 

Радіаційна обстановка - це масштаби і рівень радіоактивного забруднення місцевості, обумовленого аварією нарадиационно-опасном об'єкті чи ядерному вибухом. Вона залежить переважно від характеру аварії чи то з потужності і виду ядерного вибуху. Можливість поразки людей,с.-х. тварин і звинувачують рослин вимагає швидкого виявлення радіаційної обстановки з оцінкою її впливу виробничу діяльністьс.-х. об'єкта, життєдіяльність населення Криму і до дій особового складу сил ліквідації НС.

Під виявленням радіаційної обстановки розуміється виявлення факту радіоактивного забруднення місцевості, встановлення часу аварії (ядерного вибуху) й визначення основних характеристик забруднення - рівня радіації; ступеня радіоактивного забруднення техніки, продовольства, кормів, води, будинків та споруд; часу закінчення випадання радіоактивних опадів. Результати виявлення радіоактивної обстановки можуть бути як таблиці чи відбито на карті (схемою місцевості). За необхідності на карті (схемою) відбиваються зони радіоактивного забруднення місцевості шляхом нанесенняизолиний встановленого кольору, характеризуючих ступінь забруднення. При наземному ядерному вибуху район можливого забруднення на схемою місцевості (карті) змальовується як сектори із центральним кутом, рівним 40°. У секторі, як і слід радіоактивного хмари, виділяються зони можливого забруднення. При аварії на АЕС забруднення місцевості характеризуєтьсяизолиниями, що відбивають певні ступеня забруднення різними довгоживучими радіонуклідами.

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміється рішення основних цілей різноманітні варіантів виробничої діяльності об'єкта, життєдіяльності населення і побудову дій сил ліквідації НС, аналіз отриманих результатів і вибір найбільш доцільного варіанта, у якому можливі дози опромінення покупців, безліч тварин, і навіть втрати готової продукції будуть мінімальними. Перелік розв'язуваних завдань встановлюється залежно від конкретних умов обстановки з урахуванням характеру виробничої діяльності об'єкта, його готовності до роботі у умовах радіоактивного забруднення й інших чинників. Результати оцінки обстановки використовуються при обгрунтуванні заходів щодо забезпечення стійкості роботи об'єкту і ухваленні рішень про діям людей умовах радіаційне забруднення місцевості.

Незалежно причини, викликає радіоактивне забруднення місцевості (аварія на АЕС чи ядерний вибух), виявлення і - оцінка радіаційної обстановки здійснюється за даним прогнозу (до формування радіаційного сліду) і підставі даних радіаційної розвідки (після формування сліду).

Теоретичні залежності дають підстав сподіватися очікуване час випадання радіоактивні речовини і максимально можливий рівень радіації біля об'єкта. Разом про те, за результатами такого прогнозу не можна заздалегідь, тобто. до випадання радіоактивні речовини, визначити із необхідною точністю рівень радіації у тому чи іншому ділянці території об'єкта. Тільки достовірні даних про радіоактивне забруднення, отримані органами розвідки з допомогою дозиметричних приладів, дозволяють об'єктивно оцінити радіоактивну обстановку. Тому оцінка радіаційної обстановки за даними прогнозу попередня, його результати використовуються у разі планування заходів щодо забезпечення сталої роботи об'єкту і життєдіяльності населення. Організація виробничої діяльності об'єкта, життєдіяльності населення і ще дій сил ліквідації НС за умов реального (фактичного) радіоактивного забруднення місцевості складає підставі даних радіаційної розвідки.

При аварії нарадиационно-опасном об'єкті, з наступним радіоактивним забрудненням великій території, методом прогнозу (з урахуванням типурадиационно-опасного об'єкта, маси радіоактивні речовини, виду аварії, і найбільш несприятливих метеорологічних та інших умов) встановлюється зона радіаційної аварії. Під зоною радіаційної аварії розуміється територія, не більше якої сумарна доза зовнішнього й внутрішнього опромінення людей може перевищувати 1мЗв перший після аварії рік (середня по населеному пункту). У цьому зоні проводиться моніторинг радіаційної обстановки і передбачаються заходи щодо захист населення.

З наявних даних можна вважати, що після закінчення року з аварії нарадиационно-опасном об'єкті чи ядерного вибуху радіоактивне забруднення визначатиметься переважно довгоживучими радіоізотопами одним і тієї ж хімічних елементів, а відповідні характеристики радіаційної обстановки будуть приблизно. У перше водночас після аварії (надто ж протягом 2...3 місяців) радіаційна обстановка істотно відрізняється від тієї, яке характерне для ядерного вибуху.

За виконання розрахунків, що з виявленням і оцінкою радіаційної обстановки, використовуються аналітичні і графічні залежності, табличні дані, і навіть різні технічні засоби, зокрема електронно-обчислювальні машини, розрахункові лінійки та інших.

 

1.2 Вихідні дані з оцінки радіаційної обстановки біля ферми ВРХ

а) характеристика прогнозованого радіоактивного зараження:

Та - 7.00,

>Твип- 10.00,

>tвип- 3 години,

-0,2мЗв/ч,

>Р1- 20мР/ч;

б) гранично припустимі критерії:

>Нуст- 0,25мЗв,

>Рт.доп.- 0,1мР/ч;

в) характеристика захисних властивостей будинків:

виробничі будинку - одноповерхові цегельні,Кз=7,

житлові будинки- одноповерхові цегельні,Кз = 10,

відкрита місцевість,КЗ = 1

р)tн.р.- 4 години;

буд) послідовність і тривалість перебування персоналу в виробничих будинках -DТр, в житлових будинках -DТд і відкритій місцевості -DТом протягом календарних діб для тваринницьких ферм на рис. 1.

4

1

4

1

3

4

4

1

2

0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 Т, год

>Рис. 1 Умови перебування працівників корівника вИльинмком протягом календарних діб

Прийняті позначення:

4

 - перебування на житловому будинку,DТд =4ч,

1

 - перебування на відкритій місцевості,DТом =1ч,

4

 - перебування на виробничому будинку,DТр =4ч.

1.3 Визначення можливої дози зовнішнього опромінення працюючого персоналу ферми ВРХ

а) Визначаємо значення початку, тривалості і закінчення опромінення протягом першої доби:

Тривалість опромінення визначається за моменту закінчення випадання радіоактивних опадів. ПриТвип = 10.00 опромінення працівників розпочнеться під час перебування в житловому будинку, а значення початку, тривалості і закінчення опромінення будуть відповідно рівні:

>tн =Твип - Та = 10.00 - 7.00 =3ч,

>DТ =Тр.к. -Твип = 13.00 - 10.00 = 3 год,

>tк =tн +DТ =3+3 =6ч.

Для наступних умов у протягом першої доби одержимо:

- на відкритій місцевостіtн =6ч,DТ =4ч,tк =6+4=10ч;

- в виробниче будинокtн =10ч,DТ =4ч,tк =10+4=14ч;

- на відкритій місцевостіtн =14ч,DТ =1ч,tк =14+1=15ч;

- у житловому доміtн =15ч,DТ =6ч,tк =15+6=21ч;

- на відкритій місцевостіtн =21ч,DТ =1ч,tк =21+1=21ч;

- в виробниче будинокtн =22ч,DТ =4ч,tк =22+4=26ч;

- на відкритій місцевостіtн =26ч,DТ =1ч,tк =26+1=27ч;

б) визначаємо дозу зовнішнього опромінення працівників кожному за виду за добу:

H = />Кз *Кд";


>гдеH- доза зовнішнього опромінення,мЗв,

- потужність еквівалентній дози,мЗв/ч,

>Кз- коефіцієнт захисту,

>Кд"- коефіцієнт розрахунку дози опромінення.

під час перебування у житловому (>Кз=10),tн =3ч,DТ =3ч,tк =6ч, доза становитиме:

>H1жд1 = 0,2/10 · 1,2396 = 0,0248мЗв;

під час перебування на відкритій місцевості (>Кз=1),tн =6ч,DТ =4ч,tк =10ч, доза становитиме:

>H1ом1 = 0,2/1 · 1,16 =0,2321мЗв;

під час перебування у виробничому будинку (>Кз=7),tн =10ч,DТ =4ч,tк =14ч, доза становитиме:

>H1пр1 = 0,2/7 · 0,904 = 0,0258мЗв;

під час перебування на відкритій місцевості (>Кз=1),tн =14ч,DТ =1ч,tк =15ч, доза становитиме:

>H1ом2 = 0,2/1 · 0,2010 = 0,0402мЗв;

під час перебування у житловому будинку (>Кз=10),tн =15ч,DТ =6ч,tк =21ч, доза становитиме:

>H1жд2 = 0,2/10· 1,0641 = 0,0213мЗв;

під час перебування на відкритій місцевості (>Кз=1),tн =21ч,DТ =1ч,tк =22ч, доза становитиме:

>H1ом3 = 0,2/1· 0,1587 = 0,0317мЗв;

під час перебування у виробничому будинку (>Кз=7),tн =22ч,DТ =4ч,tк =26ч, доза становитиме:

>H1пр2 = 0,2/7 · 0,5949 = 0,0170мЗв;

під час перебування на відкритій місцевості (>Кз=1),tн =26ч,DТ =1ч,tк =27ч, доза становитиме:

>H1ом4 = 0,2/1· 0,1411 = 0,0280мЗв

в) визначаємо сумарну дозу опромінення працівників за добу:

>Н1 =Н1m, де

>Н1 - сумарна доза опромінення за добу,

>Н1m - доза опромінення у добу для певних умов перебування.

>Н1=H1жд1 +H1ом1 +H1пр1 +H1ом2 +H1жд2 +>H1ом3 +H1пр2 +H1ом4

>Н1=0,0248 + 0,2321 + 0,0258 + 0,0402 + 0,0213 + 0,0317 + 0,0170+ 0,0280 = 0,4210мЗв.

Аналогічно визначається доза опромінення працівників за другі, треті і четверту добу:

>Н2 = 0,2070мЗв,

>Н3 =0,1529мЗв,

>Н4 = 0,1253мЗв.

р) визначаємо можливу дозу опромінення працюючого персоналу за перші доби:

>Н1...4 =Н1+Н2+Н3+Н4

>Н1...4 = 0,4210 + 0,2070 + 0,1529+ 0,1253= 0,9061мЗв.

Результати заносимо в таблицю 1.

буд) висновки:

Результати розрахунку показують, що можлива доза зовнішнього опромінення працівників ферми ВРХ за перші доби перебування на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, становитиме 0,9061мЗв, тобто значно перевищить встановлений значення дози однократного зовнішнього опромінення (>Нуст = 0.25мЗв).

З метою винятку поразки працівників іонізуючими випромінюваннями від що випали радіоактивні речовини слід передбачити заходи щодо їх захисту, зокрема пов'язані з порушенням нормальної життєдіяльності працівників ферми ВРХ і лише населення, господарського й соціального функціонування.

Наприклад:

змінити режим роботи;

скоротити час виконання;

виконувати лише першочергові роботи;

починати роботу як і пізніше;

використовувати захисні споруди зКз > 50.

Тривалість дотримання режиму радіаційного захисту працівниками майстерні встановлюється з урахуванням тривалості який уражує впливу іонізуючого випромінювання здійснюватиме від що випали радіоактивні речовини.



1.4 Визначення ступеня первинного радіоактивного забруднення техніки машинного двору

а) Визначення можливого первинного радіоактивного зараження відкрито розташованоїс.-х. техніки однією годину після аварії:

>Р1т = 0,1Р1 =0,1·20 =2мР/ч.

б) Розрахунок зміни рівня зараження техніки протягом однієї доби після аварії на АЕС:

Аналогічно проводимо подальший розрахунок. Отримані результати заносимо в таблицю 2.

Таблиця 2

Дані залежностіРт від >t

>t,ч 1 2 3 4 6 8 10 12 16 20 24
>Рт,мР/ч 2 1,32 1,03 0,87 0,68 0,57 0,50 0,45 0,38 0,33 0,29

в) порівнюємо отримане значення рівня забруднення техніки, тимчасово її використання (>t =4ч), з припустимою величиною:

>Рт = 0,87мР/ч >Рт.доп. = 0,1мР/ч

Виходячи з цього співвідношення, можна казати про не допустимості використання зараженої техніки в заплановане час.

р) за таблицею 1.3Л1 знаходимо час природною дезактивації техніки. ПриР1 = 20мР/ч воно одно 147 год.

буд) будуємо графік залежностіРт відt (мал.1).

год

>Рис. 1 Зниження ступеня первинного забруднення техніки за першу добу після аварії

Висновки

Можлива ступінь первинного радіоактивного забруднення техніки на плановане час її використання значно більша від припустимої величиниРт.н.р.Рт.доп.

З метою забезпечення радіаційній безпеці людей, використовують техніку, слід передбачити заходи щодо його захисту від первинного забруднення радіоактивними речовинами:

- утримувати техніку під навісом, брезентом;

- зменшити швидкість руху техніки по зараженої місцевості;

- збільшити дистанцію між технікою у її русі;

- розташовувати техніку стосовно вітрі в такий спосіб, щоб машини отримали можливо меншу ступінь забруднення;

- добре підготувати техніку до роботи у умовах радіоактивного зараження;

- проводити обробку техніки


2 Розділ. Захист працівників підрозділи

 

2.1 Способи захисту населення НС

 

2.1.1 Захист населення НС

Під захистом населення НС розуміється сукупність взаємозалежних за часом, ресурсів й місцю проведення заходів, вкладених у запобігання чи максимально можливе зниження втрат покупців, безліч зменшення загрози їхнього життя і здоров'я від вражаючих факторів, і впливів джерел НС.

Зазначені мети

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація