Реферат Охорона роботи

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Деякі запитання за курсом “Охорона працй

 

1. Визначення й склад курсу

Охорона роботи (ВП) - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних й лікувально-профілактичних засобів й заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Курс складається із 4 частин:

1) Загальні положення ВП.

Включає основні положення законодавства із ВП, організацію ВП на підприємстві, загальні визначення, методику розслідування нещасних випадків та ін. положення.

2) Виробнича безпека.

Це система технічних й організаційних заходів й засобів, котрі запобігають дії на людину небезпечних виробничих факторів (тих, що можуть викликати травми, пошкодження організму, каліцтва й навіть летальний результат).

3) Виробнича санітарія.

Це комплекс організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних й лікувально-профілактичних заходів й засобів, що запобігають чи зменшують ступінь впливу на людину шкідливих виробничих факторів, котрі можуть призвести до професійних захворювань чи зменшити працездатність.

Професійні захворювання – це захворювання, котрі виникають у людини под дією шкідливих виробничих факторів.

4) Пожежна безпека

Це комплекс технічних та організаційних заходів й засобів, що забезпечують такий стан об'єкта, за якого з встановленою вірогідністю 90-95% виключається можливість виникнення й розвитку пожеж чи вибухів.


2 Задачі й позначка курсу

 

Задачі курсу:

Ознайомлення із чинним законодавством по організації ВП на підприємстві, із аналізом небезпечних й шкідливих факторів, а також із методами й засобами по нормалізації умів роботи.

Нормалізація умів роботи – це приведення умів роботи у відповідність до вимог нормативних документів.

Мета курсу:

Навчити майбутніх фахівців самостійно виявляти явні й приховані потенційні небезпеки й шкідливі фактори окремого виробничого устаткування й всього технологічного процесу, а також розробляти необхідні профілактичні заходь відповідно до діючої нормативно-технічної документації.

3. Напрямки підготовки фахівців

Моральний напрямок – полягає у бо майбутній фахівець має бути підготовлений у плані моральної відповідальності за стан ВП на своїй ділянці роботи.

Теоретичний напрямок полягає до того, щоб майбутній фахівець міг проаналізувати й комплексно оцінити усі параметри, що характеризують умови роботи, прийняти відповідні рішення, розробити й застосувати необхідні профілактичні міри.

Практичний напрямок полягає до того, що майбутній фахівець повинний знаті й вміти застосовувати у своїй практичній діяльності нормативні матеріали із ВП, якими необхідно користуватись у конкретних умовах виробництва, а також брати активну доля в проектуванні захисних засобів й розробці нормативної документації із ВП для умів відповідного підприємства.

4. Охорона роботи в Україні

Стан ВП у державі хар-ся кількістю нещасних випадків, що виникають на виробництві. Україна стоїть на перших місцях.

У Україні щороку виникає 20000 загального травматизму й близько 1000 випадків із летальним наслідком.

Задачі щодо ВП в Україні:

1) Провести комплексне обстеження робочих місць й скласти карти умів роботи робочого місця чи професії.

2) Нормалізувати умови роботи на робочих місцях, в якому було, де це неможливо чи недоцільно, робити доплату за шкідливі та тяжкі умови роботи (доп.= до 24% від з/пл.).

3) Максимально знизити кількість робочих місць із важкими та фізичними роботами.


Тема1. Правові запитання ВП

1 Положення із ВП, записані в Конституції України

У Україні передбачене конституційне право працівників на охорону роботи. У Конституції України (28.06.96р.) записані основні положення щодо ВП працівників. Всього 7 статей: 3, 16, 24, 43, 45, 46, 49:

o Людина, її життя, і здоров'я...вважаються в Україні вищою соціальною цінністю (ст.3).

o Забезпечення екологічної безпеки й підтримка екологічної рівноваги...є обов'язком держави (ст.16).

o Кожен працюючий має декларація про належні безпечні й здорові умови роботи (ст.43).

o Кожен працюючий має декларація про відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, установленням скороченого робочого дня для окремих професій й виробництв, скорочення тривалості роботи в нічний годину (ст.45).

o громадяни мають декларація про соціальний захист у випадку повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності (ст.46).

o Кожен має декларація про охорону здоров'я, медичну допомогу й медичне страхування (ст.49).

o Рівність прав жінки й чоловіка забезпечується спеціальними заходами щодо ВП здоров'я жінок, забезпеченням пенсійних пільг.(ст.24).

2 Загальні положення із ВП у ізаконі України "Про охорону роботи"

2.1 Закон України "Про охорону роботи" вперше був прийнятий 14 жовтня 1992 року, переглянутий й доповнений 21 листопаду 2002 року. Новий закон містить 9 розділів й 44 з статтею.

2.2 Закон визначає основні положення по реалізації конституційного права працівників на охорону їхні життя, і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні безпечні їхнього здоров'ю умови роботи. Законрегулює, за участю відповідних органів державної влади, взаємовідносини між роботодавцем й працюючим із питань безпеки, гігієни роботи й виробничого середовища, а також установлює Єдиний порядок ВП в Україні.

2.3 Чинність закону поширюється на всіх юридичних й фізичних осіб, котрі у відповідності із законодавством використовують найману працю, й на всіх працюючих.

2.4 Законодавство про ВП включає наступні документи:

· Закон України "про ВП";

· кодекс законів "про працю України" (КЗпроП),

· Закон України "про загально-обов’язкове державне, соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що обумовили втрачу працездатності", а також прийняті відповідно перед тим нормативно-правові акти.

2.5 Державна політика щодо ВП визначається Верховною радою України відповідно в Україну й спрямована на створення належних безпечних умів роботи, на запобігання нещасним випадкам й професійним захворюванням, й базується на наступних принципах:

o Пріоритет життя, і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних безпечних й здорових умів роботи.

o Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення технічного контролю за станом виробництва, технологій й продукції, а також сприяння підприємствам в створенні безпечних й нешкідливих умів роботи.

o Комплексне вирішення завдань ВП на основі загальнодержавних галузевих й регіональних програм щодо ВП.

o Соціальний захист працівників й повне відшкодування збитків особам, що потерпіли від нещасних випадків й профзахворювань.

o Встановлення єдиних вимог щодо ВП для всіх підприємств, незалежно від форм власності й видів діяльності.

3 Гарантія прав громадян по ВП

3.1 Під годину укладання трудового договору громадянин повинний бути проінформований власником:

o Про умови роботи на підприємстві й його робочому місці;

o Про небезпечні й шкідливі чинники й їхній вплив на здоров'я;

o Про права на пільги й компенсації при роботі у шкідливих умовах.

3.2 Права працівників по ВП под годину роботи на підприємстві:

Умови роботи на робочих місцях, безпека технологічних процесів й виробничого устаткування, стан ЗКЗ та ЗІЗ повинні відповідати вимогам нормативних документів із ВП.

ЗКЗ-засоби колективного захисту, котрі забезпечують роботу 2-му й понад працівникам.

ЗІЗ -засоби індивідуального захисту, котрі забезпечують роботу одного працівника (спецодяг, спецвзуття, захисні рукавички).

Працівник малоє право відмовитися від дорученої роботи, якщо створюється ситуація, небезпечна для життя, і здоров'я його самого, оточуючих чи навколишнього середовища; за період простою в цьому випадку зберігається середній заробіток працівника.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує положень законодавства із ВП.

Працівникам, яким за станом здоров'я необхідне надання более легкої роботи, власник винен надати таку роботу.

Усі працівники підлягають обов'язковому страхуванню власником.

3.3 Працівники, зайняті на роботів із важкими й шкідливими умовами роботи мають право:

Безкоштовно забезпечуватися лікувально-профілактичним харчуванням,чи молоком , рівноцінними продуктами й газованою підсоленою водою.

На скорочення тривалості робочого години, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію,оплату роботи в підвищеному розмірі (доплата до 24%).

На роботів зі шкідливими й небезпечними умовами й роботів, зв'язаних із забрудненням, несприятливими температурними умовами, працівникам безкоштовно видається спецодяг, спецвзуття і інші ЗІЗ, а також миючі й знешкоджуючі засоби.

3.4 Відшкодування шкоди потерпілим

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникам збиток, заподіяний їхні здоров'ю при виконанні їхніх обовязків у виді згубленого заробітку, а також сплатити потерпілому чи його родині одноразову допомогу. Розмір цієї допомоги встановлюється колективним договором.

Якщо в потерпілого, відповідно до медичного висновку встановлена стійка втрата працездатності, ця допомога винна складати не менш суми середньомісячного заробітку за кожен відсоток утрати професійної працездатності.

У випадку смерти потерпілого, розмір допомоги повинний складати не менш п'ятирічного заробітку там й не менш річного заробітку на шкірного утриманця, але в його дитину, що народилася после смерти. Якщо нещасний випадок відбувся в результаті невиконання потерпілим нормативних актів із ВП, то розмір цієї допомоги може бути зменшений до 50%.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування, у тому числі санаторно-курортні, протезування й т. буд., а також допомагає інвалідам вирішувати соціально-побутові проблеми.

За працівниками, що втратили працездатність у результаті нещасного випадку чи профзахворювання, зберігається місце роботи й середній заробіток все період до відновлення працездатності чи визнання їхні інвалідами. У випадку неможливості виконання потерпілими попередньої роботи, власник зобов’язаний забезпечити його перепідготовку й працевлаштування.

Власник також повинний відшкодувати моральні збитки(шкоду).

Моральна школа – страждання, отримані працівником внаслідок фізичного чи психічного впливу, що привело до погіршення чи позбавлення можливості реалізації їм своїх звичок чи бажань, погіршення взаємин із навколишніми чи іншими негативними наслідками морального характеру.

3.5 Додаткові вимоги щодо ВП жінок

Забороняється використовувати працю жінок на важких роботів й роботів зі шкідливими й небезпечними умовами роботи, але в підземних роботів (крім нефізичних).Перелік цих робот установлюється Міністерством охорони здоров'я.

3.6 Додаткові вимоги щодо ВП неповнолітніх (до 18 років)

Теж, що й для жінок.

Заборонено залучати їхнього до робіт у нічні години, надурочно і у вихідні дні. Неповнолітні можуть бути прийняті на роботу лише после попереднього медогляду.

4 Організація прав ВП на виробництві

4.1 Власник зобов'язаний створити на кожному робочому місці і у підрозділах умови роботи, що відповідають вимогам нормативних матеріалів із ВП. Він повинний забезпечити функціонування системи управління ВП (СУОП), тобто:

o Створити відповідні служби для рішення питань ВП.

o Забезпечувати усунення причин нещасних випадків й профзахворювань.

o Організовувати атестацію робочих місць.

o Розробляти й затверджувати положення, інструкції і інші нормативні документи із ВП для свого підприємства.

o Здійснювати постійна контролю над дотриманням працюючими норм й правил ВП.

o Організовувати пропаганду безпечних методів роботи.

При виникненні на підприємстві надзвичайних ситуацій й нещасних випадків, власник зобов'язаний вжити термінових заходів по наданню допомоги постраждалим з залученням аварійно-рятувальних формувань.

4.2 Працівник зобов'язаний знаті й виконувати

o Вимоги нормативних документів із ВП,

o Використовувати ЗКЗ й ЗІЗ.

o Дотримувати правила внутрішнього трудового розпорядку й положення колективного договору.

o Проходити відповідне навчання й встановлені медогляди.

o Співробітничати із власником у питаннях організації й підтримки безпечних й нешкідливих умів роботи.

4.3 Про медогляди

Власник зобов'язаний організувати проведення попередніх й періодичних медоглядів працівників, зайнятих на важких роботів, роботів зі шкідливими й небезпечними умовами, а також обов'язкового щорічного медогляду обличчя, у віці до 21 року.

Позачергові медогляди можуть бути організовані на прохання працюючого чи при ініціативі власника.

На годину медогляду й навчання за працюючим зберігається місце роботи й середній заробіток.

Власник має право притягати до дисциплінарної відповідальності й відстороняти від роботи без збереження заробітної плати працівників, що ухиляються від навчань із ВП чи обов'язкових медоглядів.

4.4 Про навчання із ВП

Державний департамент промислової безпеки ВП та гірничого нагляду прийняв типове положення про інструктажі й навчання із ВП. Навчання із ВП здійснюється за наступним напрямами:

o Обов'язкове вивчення основ ВП у всіх навчальних заставах системи освіти.

o Спеціальна підготовка й підвищення кваліфікації фахівців із ВП.

o Інструктажі із ВП, при прийнятті на роботу й періодично в процесі роботи.

o Теоретична підготовка із наступною здачею іспиту посадових осіб підприємства чи установи.

o Попереднє спеціальне навчання й систематична щорічна перевірка знань із ВП на роботів із підвищеною небезпекою.

У випадку незадовільних знань із ВП, працівник має пройти повторне навчання й перевірку знань. У випадку повторного виявлення незадовільних знань працівник звільняється із роботи за невідповідністю.

Інструктажі

Інструктажі за характером й годиною проведення підрозділяються на:

o вступний

o первинний

o повторний

o позаплановий

o цільовий

Вступний інструктаж проводитьтся:

o з усіма працівниками, що приймаються на постійну чи тимчасову роботу, незалежно від утворення, стажу роботи й посади;

o працівниками інших організацій, що прийняті на підприємствах, що знаходяться у відрядженні й беруть безпосередню доля в виробничому процесі;

o у випадку екскурсії на підприємстві

o студенти при проходженні виробничої практики, а й у випадку екскурсії по територї підприємства;

Програма вступного інструктажу включає наступні запитання:

o основні положення документів по ВП

o характеристику небезпечних та шкідливих факторів

o вимоги виробничої безпеки й санітарії

o правила надання першої допомоги

Проведення як цого то й інших інструктажів фіксується в спеціальному журналі із підписами осіб, що проводили та проходили інструктаж.

Первинний інструктаж проводитися до початку роботи безпосередньо на робочому місці працівникам, що знову прийняті на підприємство чи переводяться до цеху, а також працівниками, що будуть виконувати нову, невластиву їм роботу. Він проводитися начальником, його заступником, механіком цеху. Первинний інструктаж містить у собі загальні зведення про виробництво, перелік небезпечних й шкідливих факторів, зведення про безпечні методи проведення роботи, про порядок підготовки до роботи, про ЗІЗ та ЗКЗ. Після проходження інструктажу усі працюючі протягом одного місяця проходять стажування под керівництвом. Проходження стажування фіксується.

Повторний інструктаж проводитися на робочому місці не рідше самого три місяці при роботів із підвищеною небезпекою й не рідше чим одного разу у півроку на інших роботів.

Позаплановий й позачерговий інструктажі проводяться на робочому місці в кабінеті ВП у наступних випадках:

o

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація