Реферати українською » Безопасность жизнедеятельности » Колдоговор та протизсувні заходи з охорони праці


Реферат Колдоговор та протизсувні заходи з охорони праці

Законодавство України про працю

Требованием закону України «Про охорону праці» і «Колективних договорах і угодах» передбачено здійснення комплексних заходів із організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення зобов'язань сторін, і навіть реалізація громадянами правий і соціальних гарантій на охорону праці забезпечується насамперед з допомогою колективного договору (угоди).

Колективний договір є найважливішим документом у системі нормативного регулювання відносин між власником і працівником по першочерговим соціальних питань, зокрема України і питань охорони праці.

Заключению колективного договору повинні передувати колективні переговори, що починаються три місяці до закінчення терміну чинності попереднього договору. Зобов'язання, які пропонують включити в колективний договір з результатам переговорів, мали бути зацікавленими всебічно обгрунтованими і реальними.

Визначаючи загальні принципів формування зобов'язань з охорони праці, треба сказати, що вони повинні суперечити законам та інших нормативних актів України. Гарантії, пільги і компенсації, встановлені трудящими чинним законодавством, повинні вважатися мінімальними, обов'язковими виспівати за будь-яких обставин. Наприклад, відповідно до статтями 6, 9, 11, 12 закону України «Про охорону праці» може бути передбачене: надання працівникам додаткового відпустки за незадовільні умови праці, додаткового комплекту спецодягу, устаткування додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових кабін, ванн тощо.) у його виробництвах, де нормативами це передбачено, встановлення залежно від конкретних умов праці додатково оплачуваних перерв санитарно-оздоровительного призначення чи скороченою тривалості робочого дня тощо.

У колективних договорах вказуються переліки професій і посад працівників, що у відповідність до нормативами надається декларація про скорочений робочого дня, додаткова відпустка у зв'язку з важкими і шкідливими умовами праці, видається спецодяг, спецвзуття й інші засоби індивідуальної захисту.

Обов'язковою можна вважати доповнення до колективним договором з тих питань, визначених трудовим колективом самостійно й більше є доповненням до вимог чинного законодавства.

Колективний договір має утримувати заходи щодо захисту і соціальних інтересів осіб, які постраждали з виробництва від нещасних випадків (профзахворювання), і навіть утриманців і неблагополучних родин загиблих. Йдеться відшкодування завданого їм шкоди, виплаті одноразової допомоги, компенсації витрат придбання ліків, пройти додаткового оплачуваної лікування, про надання потерпілим легкої роботи зі збереженням заробітку, організації навчання, перекваліфікації та працевлаштування інвалідів праці, наданні цим інвалідам допомоги під час вирішення соціально-побутових питань.

Законом забезпечується особлива захист інтересів тих працівників, хто був важко травмовано і вони інвалідами, і навіть інтересів утриманців і членів сімей загиблих. Їх встановлюють мінімальний розмір одноразової допомоги, що становить:

Що стосується смерті потерпілого – щонайменше п'ятирічного заробітку з його сім'ю, ще, щонайменше річного заробітку кожного утриманці померлого, і навіть з його дитини, який має народитися після смерті Леніна.

Що стосується стійкою втрати працездатності – щонайменше суми, певної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.

Законом передбачена можливість зменшення розміру одноразової допомоги лише тому випадку, коли виробничої травми відбулася у результаті невиконання постраждалим правив і нормативних актів про охорону праці, тобто. повної чи часткової її провини. Щоб недопущення необгрунтованих обвинувачень потерпілого в нещасливий випадок і порушення його прав на одноразова допомога, слід дотримуватись передбачені Законом вимоги у тому, що: за умови найгрубішій помилки провини потерпілого розмір одноразової допомоги може бути зменшений понад половину від суми, яка належить працівникові за відсутності порушень чи вимог охорони праці.

Розміри одноразової допомоги трудовий колектив може встановлювати з економічних можливостей підприємства, але з нижче передбачених Законом, визначати порядок його зменшення (не більше 50%, використовуючи аналіз причин виробничого травматизму за період, результати перевірок стану охорони праці та трудовий дисципліни в виробничих підрозділах.

Зобов'язання колективного договору певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання й матеріальної відповідальності за стан охорони праці.

Це означає, що виробництво має бути готове компенсувати збитки від не забезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань). Конкретні ж посадові обличчя і працівники, з вини яких сталося, мають знати і, що колективним договором і згідно із чинним законодавством зобов'язані відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків.

З іншого боку, економічний механізм управління охороною праці має передбачати систему заохочень тим працівників, які сумлінно виконують законодавчі акти з цих питань, не допускають порушень вимог особистого та громадського безпеки, беруть активну співчуття й виявляють ініціативу відповідно до заходами з охорони праці в підприємстві. І саме колективний договір, як свідчить стаття 23 Закон «Про охорону праці», має встановлювати будь-які види заохочень за сумлінне ставлення вирішення завдань охорони праці.

Зобов'язання трудового договору є двосторонніми, тому цей документ ще мусить мати як вимоги до власника, а й зобов'язання працівників із безумовному виконання кожним норм, правил, стандартів, і інструкцій з охорони праці, дотриманню встановлених вимог поводження з машинами, обов'язковому використання коштів колективної безпеки й індивідуальної захисту. Будь-який працівник підприємства зобов'язаний виконувати вимоги колективного договору з тих питаннях охорони праці, що його стосуються.

Законом «Про охорону праці» передбачено, що з допомогою колективного договору потрібно вирішувати і кілька важливих питань соціального характеру, саме:

встановлювати розмір вихідної допомоги (але з менш тримісячного заробітку) працівникові, змушеному розірвати трудового договору через невиконання власником вимог законодавства та зобов'язання колективного договору з охорони праці;

визначати умови здійснення грошову компенсацію для закупівлі лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому продуктів, якщо робота трудящих має роз'їзний характер,

встановлювати термін звільнення з основний роботи уповноваженого колективу з питань охорони праці щодо можливості виконання ним своїх громадських обов'язків і проходження навчання з охорони праці.

Залежно від характеру виробництва, складу колективу, специфіки галузі колективному договорі визначаються зобов'язання в організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово привертають до виконання суспільних робіт за договорами з центрами зайнятість населення. З огляду на, що невідкладної проблемою суспільства є поліпшення стану жінок, необхідно приділяти особливу увагу зобов'язанням для поліпшення умов його праці, санітарно-побутового і медичного обслуговування, вивільненню з важких, шкідливих і нічних змін.

Важливо, щоб ці заходи мали економічне забезпечення, щоб скорочення жінок на важких, шкідливих, нічних роботах проводилося не примусово, адміністративними заходами, і з інтересами трудівниць, шляхом їх матеріальну зацікавленість, впровадження додаткових пільг з допомогою підприємства.

У трудових договорах забороняється включати умови, які погіршують тоді як чинним законодавством, колективним договором становище працівників.

Перелік важких робіт та виконання робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, у яких забороняється застосування праці жінок, і навіть граничні норми підняття і переміщення тягарів жінками стверджується міністерством охорони здоров'я України з нагляду за охороною праці. Праця вагітних жінок, і покриток, мають неповнолітніх дітей, регулюється чинним законодавством.

Для підліток: надання видовжених відпусток тривалістю один календарний місяць (причому, завжди у літній час чи, за бажання подростов), у будь-яку довільну інші пори року, заборона залучення підліток до роботи у нічний час, до обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, скорочення тривалості робочого дня: для подростов від 16 до 18 років – 36 години на тиждень, 14 – 15 років – 24 години на тиждень, заборона притягнення до сверхурочным роботам, встановлення знижених норм перенесення і переміщення тягарів для дівчат – трохи більше 10 кг, юнаків – 16 кг, обов'язкові медичні огляди до прийому роботу і періодичні після кожного роки роботи, заборона використання праці підліток на важких роботах, на роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці, і навіть на підземних роботах.

Декілька слів про трудові спори.

На кожному цукрозаводі, де кількість працівників становить 50 і більше чоловік, створюються комісії з питань охорони праці.

Комісія з питань охорони праці може створюватися відповідно до Закон України «Про охорону праці» (ст.20) незалежно від форм власності і деяких видів господарську діяльність.

Комісія постійне консультативно-дорадчим органом колективу і власника чи уповноваженого їм органу. Вона створюється із залучення представників власника й трудовому колективу до співробітництва у сфері управління, охороною праці в підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій галузі.

Рішення про створення комісії приймається загальні збори колективу. загальні збори стверджує Положення про комісії з питань охорони праці підприємства.

Комісії формуються з урахуванням рівного представництв від власника й трудовому колективу.

До складу комісії від власника включаються фахівці з безпеки і гігієну праці, виробничої юридичної й інших службах підприємства. Від колективу рекомендується вводити представників від основних професій, уповноважених від колективу з питань охорони праці, представників профспілок.

Комісія своєї діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами, і навіть Положенням з питань охорони праці підприємства.

Основними завданнями комісії є:

захист законних правий і інтересів працівників у сфері охорони праці;

підготовка виходячи з аналізу стану безпеки і умов праці в виробництві рекомендацій власнику із профілактики виробничого травматизму, й профзахворювань;

вироблення пропозицій з включенню у трудовій договір окремих питань стосовно охорони праці та використання коштів фонду охорони праці.

Рішення комісії оформляються протоколами і мають рекомендаційний характер, проникають у життя наказом власника.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту http://vseved.ru/

Схожі реферати:

Навігація