Реферати українською » Безопасность жизнедеятельности » Безпека життєдіяльності, її показники та норми


Реферат Безпека життєдіяльності, її показники та норми

нормах окремо нормується кожен компонент мікроклімату у робітничій зоні виробничого приміщення: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря на залежність від здібності організму людини до акліматизації у різний час року, характеру одягу, інтенсивності виробленої праці та характерутепловиделений у робочому приміщенні.

У робочій зоні виробничого приміщення відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 можуть бути оптимальні і допустимімикроклиматические умови.

Оптимальні умови мікроклімату.

Оптимальнімикроклиматические умови це поєднання параметрів мікроклімату, яке за тривалому і систематичному вплив на людини забезпечує відчуття теплового комфорту і це створює передумови для високу працездатність.

Оптимальнімикроклиматические умови встановлено за критеріями оптимального теплового і функціонального стану людини. Вони забезпечують загальне та локальне відчуття теплового комфорту протягом 8-годинний робочої зміни за мінімальної напрузі механізмів терморегуляції, не викликають відхилень стану здоров'я, створюють передумови для високого рівня працездатності й єпредпочтительними на робочих місць.

Оптимальні величини показників мікроклімату необхідно дотримуватися на робочих місць виробничих приміщень, у яких виконуються роботи операторського типу, пов'язані з нервово - емоційним напругою (в кабінах, на пультах і посадах управління технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших.).

Для оцінки характеру одягу (теплоізоляції) і акліматизації організму у різний час року уведено поняття періоду року. Розрізняють теплий і холодну пору року. Теплий період року характеризується середньодобовій температурою зовнішнього повітря +10 °З повагою та вище, холодний –нижче +10 °З

З урахуванням інтенсивності праці всі види робіт, з загальних енерговитрат організму, діляться втричі категорії: легкі, середньої важкості і досить важкі.Характеристику виробничих приміщень за категорією виконуваних у яких робіт встановлюють за категорією робіт, виконуваних 50 % і більше що працюють у відповідному приміщенні.

До легким роботам (категорії I) з витратою енергії до 174 Вт ставляться роботи, що їх сидячи чи стоячи, які потребують систематичного фізичної напруги (робота контролерів, у процесах точного приладобудування, конторські праці та ін.). Легкі роботи поділяють на категоріюIа (витрати енергії до 139 Вт) і категоріюIб (витрати енергії 140... 174 Вт). До цих робіт середньої важкості (категорія II) відносять роботи з витратою енергії 175...232 Вт (категоріяIIа) і 233...290 Вт (категоріяIIб). До категоріїIIа входять роботи, пов'язані із постійною ходьбою, що їх стоячи чи сидячи, але з потребують переміщення тягарів, до категоріїII –роботи, пов'язані з ходьбою і перенесенням невеликих (до 10 кг) тягарів (в механоскладальних цехах, текстильному виробництві, при обробці деревини та інших.). До важким роботам (категорія III) з витратою енергії більш 290 Вт відносять роботи, пов'язані з систематичним фізичним напругою, зокрема з їх постійним пересуванням, з перенесенням значних (понад десять кг) тягарів (в ковальських, ливарних цехах з ручними процесами та інших.).

Оптимальні параметри мікроклімату на робочих місць повинні відповідати величинам, наведеним у табл. 3.1, стосовно виконання робіт різних категорій у холодний і теплий періоди року.

>Перепади температури повітря за висотою і з горизонталі, і навіть зміни температури повітря на протягом зміни забезпечивши оптимальних величин мікроклімату на робочих місць нічого не винні перевищувати 2° З й виходити межі величин, вказаних у таблиці окремих категорій робіт.

>ОПТИМАЛЬНЫЕВЕЛИЧИНЫПОКАЗАТЕЛЕЙМИКРОКЛИМАТА НАРАБОЧИХ МІСЦЯХПРОИЗВОДСТВЕННЫХПОМЕЩЕНИЙ

Період року Категорія робіт з рівням енерговитрат, Вт Температура повітря, °З                 Температура поверхонь, °З Відносна вогкість повітря, %          Швидкість руху повітря, м/с
Холодний                 >Iа (до 139) 22 - 24 21 - 25 60 - 40 0,1
>Iб (140 - 174) 21 - 23 20 - 24 60 - 40 0,1
>IIа (175 - 232) 19 - 21 18 - 22 60 - 40 0,2
>IIб (233 - 290) 17 - 19 16 - 20 60 - 40 0,2
III (більш 290) 16 - 18 15 - 19 60 - 40 0,3
Теплий >Iа (до 139) 23 - 25 22 - 26 60 - 40 0,1
>Iб (140 - 174) 22 - 24 21 - 25 60 - 40 0,1
>IIа (175 - 232) 20 - 22 19 - 23 60 - 40 0,2
>IIб (233 - 290) 19 - 21 18 - 22 60 - 40 0,2
III (більш 290) 18 - 20 17 - 21 60 - 40 0,3

>Допустимие умови мікроклімату

>Допустимиемикроклиматические умови це такі поєднання параметрів мікроклімату, які за тривалому і систематичному вплив на людини можуть викликати напруга реакцій терморегуляції і який не за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. У цьому немає порушень стану здоров'я, не спостерігаються дискомфортнітеплоощущения, що погіршують самопочуття зниження працездатності. Оптимальні параметри мікроклімату в виробничих приміщеннях забезпечуються системами кондиціонування повітря, а допустимі параметри – звичайними системами вентиляції і опалення.

>Допустимиемикроклиматические умови встановлено на основі критеріям припустимого теплового і функціонального стану особи на одне період 8-годинний робочої зміни. Вони не викликають ушкоджень чи порушень стану здоров'я, але можуть спричинить виникненню спільне коріння й локальних відчуттів теплового дискомфорту, напрузі механізмів терморегуляції, погіршення самопочуття і зниженню працездатності.

>Допустимие величини показників мікроклімату встановлюються у разі, коли з технологічним вимогам, технічною освітою і економічно обгрунтованим причин неможливо знайти забезпечені оптимальні величини.

>Допустимие величини показників мікроклімату на робочих місць повинні відповідати значенням, наведеним у табл. 3.2. стосовно виконання робіт різних категорій у холодний і теплий періоди року.

При забезпеченні допустимих величин мікроклімату на робочих місць:

· перепад температури повітря за висотою може бути трохи більше 3° З;

· перепад температури повітря за горизонталлю, і навіть його зміни упродовж зміни нічого не винні перевищувати:

– при категоріях робітIа іIб – 4° З;

– при категоріях робітIIа іIIб – 5° З;

– при категорії робіт III – 6° З.

У цьому абсолютні значення температури повітря нічого не винні виходити межі величин, вказаних у таблиці окремих категорій робіт.

>ДОПУСТИМЫЕВЕЛИЧИНЫПОКАЗАТЕЛЕЙМИКРОКЛИМАТА НАРАБОЧИХ МІСЦЯХПРОИЗВОДСТВЕННЫХПОМЕЩЕНИЙ

Період року Категорія робіт з рівню енерговитрат, Вт Температура повітря, °З           Температура поверхонь, °З          

>Относитель-ная вологість

повітря, %                

Швидкість руху повітря, м/с
діапазон нижчеоптималь-них величин діапазон вищеоптималь-них величин для діапазону температур повітря нижчеоптималь-них величин, трохи більше для діапазону температур повітря вище оптимальних величин, трохи більше **
Холодний >Iа (до 139) 20,0 - 21,9 24,1 - 25,0 19,0- 26,0 15 - 75 * 0,1 0,1
>Iб (140 - 174) 19,0 - 20,9 23,1 - 24,0 18,0- 25,0 15 - 75 0,1 0,2
>IIа (175 - 232) 17,0 - 18,9 21,1 - 23,0 16,0- 24,0 15 - 75 0,1 0,3
>IIб (233 - 290) 15,0 - 16,9 19,1 - 22,0 14,0- 23,0 15 - 75 0,2 0,4
III (більш 290) 13,0 - 15,9 18,1 - 21,0 12,0- 22,0 15 - 75 0,2 0,4
Теплий >Iа (до 139) 21,0 - 22,9 25,1 - 28,0 20,0- 29,0 15 - 75 * 0,1 0,2
>Iб (140 - 174) 20,0 - 21,9 24,1 - 28,0 19,0- 29,0 15 - 75 * 0,1 0,3
>IIа (175 - 232) 18,0 - 19,9 22,1 - 27,0 17,0- 28,0 15 - 75 * 0,1 0,4
>IIб (233 - 290) 16,0 - 18,9 21,1 - 27,0 15,0- 28,0 15 - 75 * 0,2 0,5
III (більш 290) 15,0 - 17,9 20,1 - 26,0 14,0- 27,0 15 - 75 * 0,2 0,5

* При температурах повітря 25° З і від максимальні величини відносної вологості повітря мають бути прийняті відповідно до спеціальними вимогами.

** При температурах повітря 26 - 28° З швидкість руху повітря на теплий період року має прийматимуть відповідності зі спеціальними вимогами

>Допустимие величини інтенсивності теплового опромінення працівників робочих місць від виробничих джерел, нагрітих до темного світіння (матеріалів, виробів та інших.) повинні відповідати значенням, наведеним у табл. 5.3.

Таблиця 5.3

>ДОПУСТИМЫЕВЕЛИЧИНЫИНТЕНСИВНОСТИТЕПЛОВОГООБЛУЧЕНИЯ ПОВЕРХНІТЕЛА ПРАЦЮЮТЬ ВІДПРОИЗВОДСТВЕННЫХИСТОЧНИКОВ

>Облучаемая поверхню тіла, %              Інтенсивність теплового опромінення,Вт/кв. м, трохи більше
50 і більше 35
25 - 50 70
трохи більше 25         100

>Допустимие величини інтенсивності теплового опромінення працюючих від джерел випромінювання, нагрітих до білого і червоного світіння (розпечений чи розплавлений метал, скло, полум'я та інших.) нічого не винні перевищувати 140Вт/кв. м. У цьому опроміненню на повинен піддаватися понад 25 відсотків% поверхні тіла, і обов'язковим є використання коштів індивідуальної захисту, зокрема засобів захисту обличчя і очей.

За наявності теплового опромінення працюючих температура повітря на робочих місць має перевищувати залежно від категорії робіт наступних величин:

25° З – при категорії робітIа;

24° З – при категорії робітIб;

22° З – при категорії робітIIа;

21° З – при категорії робітIIб;

20° З – при категорії робіт III.


4.КРИТЕРИИ БЕЗПЕКИ ІЭКОЛОГИЧНОСТИТЕХНОСФЕРЫ ПРИ ЇЇЗАГРЯЗНЕНИИ ВІДХОДАМИ

Через війну активної техногенної діяльності у багатьох регіонах нашої планети зруйнована біосфера і створено новим типом довкілля – техносферу.

Біосфера–сфера поширення життя Землі, куди входять нижній шар атмосфери, гідросферу і верхній шар літосфери, які пережили техногенного впливу.

Техносфера – регіон біосфери, у минулому перетворений людьми з допомогою прямого чи опосередкованого впливу технічних засобів з метою найкращого відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам (техносферу – регіон міста, чи промислової зони, виробнича чи побутова середовище).

Регіон – територія, що має загальними характеристиками стану біосфери чи техносфери.

Виробнича середовище – простір, у якому відбувається трудова діяльність людини.

Антропогенні небезпеки багато чому визначаються наявністю відходів, неминуче які виникають за будь-якому вигляді діяльності відповідно до законом про непереборності відходів (чи) побічних впливів виробництв: «У кожному господарському циклі утворюються відходи і побічні ефекти, де вони переборні і може переведені з однієї фізико-хімічної форми до іншої чи переміщені у просторі». Відходи супроводжують роботу промислового й сільськогосподарського виробництв, коштів транспорту, використання різних видів палива і при отриманні енергії, життя тварин і звинувачують покупців, безліч т.п. Вони вступають у довкілля як викидів у повітря, скидів в водойми, виробничого і побутового сміття, потоків механічної, теплової та електромагнітної енергії тощо. Кількісні і якісні показники відходів, і навіть регламент роботи з ними визначають рівні й зони які виникають за цьому небезпек. Вплив шкідливих чинників для здоров'я людини у зонах його визначається сукупністю і середнім рівнями шкідливих факторів, і тривалістю перебування людини у цих зонах.

Навіть у побуті нас супроводжує велика гама негативних факторів. До них належать: повітря, забруднений продуктами згоряння газу, викидами ТЕС, промислових підприємств, автотранспорту і сміттєспалювальних пристроїв; вода з надмірною змістом шкідливих домішок; недоброякісна їжа; шум, інфразвук; вібрації; електромагнітні поля від побутових приладів, телевізорів, дисплеїв, ЛЕП, радіорелейних пристроїв;ионизирующие випромінювання (природне тло, медичні обстеження, фон від будівельних матеріалів, випромінювання приладів, предметів побуту); медикаменти при надмірному і неправильному споживанні; алкоголь; тютюновий дим; бактерії, алергени та інших.

Критеріями безпеки техносфери при забруднення її відходами є гранично припустимі концентрації речовин (ГДК) і гранично припустимі інтенсивності потоків енергії (>ПДУ) у її життєвому просторі. Дотримання цих критеріїв гарантує безпеку життєвого простору.

Поточні концентрації речовин регламентують, з гранично допустимих значень концентрацій цих речовин, у життєвому просторі, співвідношенням: >сi ПДКi, де

десi – концентраціяi-го речовини в життєвому просторі;

>ПДКi – гранично припустиму концентраціюi-го речовини в життєвому просторі.

Для потоків енергії їх поточні значення встановлюються співвідношеннями:

 

>Ii ПДУ чиIi ПДУ, де


>Ii – інтенсивністьi-го потоку енергії;

>ПДУ – гранично допустима інтенсивність потоку енергії;

n – кількість джерел випромінювання енергії.

Значення ГДК іПДУ встановлено нормативними актами Державної системи, санітарно-епідеміологічного нормування Російської Федерації. Приміром, з урахуванням умов забруднення виробничого та навколишнього середовища електромагнітними випромінюваннями радіочастотного діапазону діють СанПіН 2.2.4/2.1.8.055-96. Для оцінки забруднення атмосферного повітря на населених пунктів регламентовані допустимі концентрації забруднюючих речовин і клас їх на небезпеку за списком № 3088–84.

Згідно з нормативами концентрація кожного шкідливого речовини в приземному прошарку має перевищувати максимально разової ГДК, т. е. з ГДК>max, при експозиції трохи більше 30 хв. Якщо час впливу шкідливого речовини перевищує 30 хв, те з ГДК>cc, де ГДКсс – середньодобове ГДК.

При одночасному присутності в атмосферному повітрі кількох шкідливі речовини, які мають однонаправленим дією, їх концентрації повинні задовольняти умові як:

з1/ГДК1 + з2/ГДК2 + … + зn /ГДКn 1

ГДК іПДУ лежать у основі визначення гранично допустимих викидів (скидів) чи гранично допустимих потоків енергії для джерел забруднення довкілля. Маючи значення ГДК іПДУ і знаючи фонові значення концентрацій речовин (зф) і потоків енергії (IФ) у конкретній життєвому просторі, можна визначити гранично припустимі викиди (скиди) домішок (енергії) для конкретних джерел забруднення довкілля.

Приміром, щодо гранично припустимого викиду (ПДВ) речовини в атмосферне повітря джерела

Схожі реферати:

Навігація