Реферати українською » Биографии » Яків Перельман: штрихи до портрета


Реферат Яків Перельман: штрихи до портрета

Наталя Карпушина

– Вам вражаюча здатність помічати дрібниці, – сказав я.

– Просто я розумію їх важливість.

А. Конан Дойль. «Знак чотирьох»

Проба пера

23 вересня 1899 р. в «Гродненских губернських відомостях» вийшов нарис «Що стосується очікуваного вогняного дощу», автор якого підписався двома літерами – «Я.П.». За парою літер переховувався учень реального училища, не повних 17 років від народження, нікому тоді невідомий, нині визнаний класик, скажімо більше – основоположник жанру цікавою науки, автор понад тисячу науково-популярних статей і нотаток, понад сто книжок і брошур, і навіть близько двох десятків підручників і навчальних посібників Яків Перельман.

Але все цей значний багаж було накопичено Я.И. Перельманом за майже 43-річний стаж творчої праці у ролі популяризації цілого ряду наук. А початок їй належить 23 вересня 1899 р. з виходом на світло згаданій публікації.

...Усього кілька місяців доти події Якову попалася у вічі книжка якогось магістра Махіна. У ньому стверджувалося, у листопаді 1899 р. настане кінець світу, однією з ознак якої стане «рясне випадання зірок», передбачене наприкінці року вченими мужами. Бажаючи пояснити майбутнього небесному явища, юнак обклався книжками по астрономії і зміг дати їй наукове пояснення. Пізніше йому спала на думку думку написати науково-популярний нарис про причини звездопадов, історії і їхнім спостережень і значенні жителям Землі, до того ж розвінчати у статті безглузді вигадки «магістра». Єдиною людиною, кому Яків розповів звідси, була мати, і її підтримала ідею сина. За дві місяці нарис був готовий, вивірений з наукової думки і відправлений у редакцію газети «Гродненские губернські відомості».

Стаття вражала ерудованістю автори і достовірністю матеріалу, приваблювала читача доступністю і жвавістю викладу, тому читався з більшою цікавістю. У ньому, зокрема, зазначалося, що зорепад – явище періодичне, а викликає його метеорний потік має примітну особливість: разів у 33 року падаючі зірки з'являються у такій кількості, що утворюють справжній вогненний дощ, ще давні часи наводивший жах на народні маси.

Говорилося також, що людство спостерігає його з 902 р., тричі на століття, і останні спостереження астрономів ставляться до 1833 і 1866 рр. Ніяких згубних наслідків людей явище, протекающее у верхніх шарах атмосфери, несе і «розкішним небесним феєрверком» можна милуватися цілком безпечно. Щоб позбавити читачів від них сумнівів, автор вказував, коли у якій частини неба доведеться надзвичайне природне явище, й чітко давав його докладний опис.

Редакції стаття дуже не сподобалася і було опублікований через усього дві місяці, та її автору, «пану Я.П.», було виплачено непоганий гонорар – 7 рублів 31 копійка сріблом (порівнювати: по смерті чоловіка його колишній роботодавець подарував вдові Перельман пенсію у розмірі 8 рублів на місяць.)

«Я.П.» та інші...

Але чому, власне, «Я.П.»? Навіщо автору-початківцю взагалі знадобився псевдонім? Здається, що вже тут скромничати? Насправді причина тому була іншою. Нам важко до цього повірити, але з які існували на той час порядків учням і студентам заборонялося друкуватися в газетах і часописах під загрозою винятки з навчального закладу. До речі, це пояснює, чому про підготовку статті було невідомо навіть улюблені шкільні вчителі Якова: О.Н. Бунімович і А.А. Мазлумов. Отож прийняте юнаків рішення було закріплено вимушеним і геть виправданим.

Згодом чимало статей і нариси Перельман підписував це й лаконічно – «Я.П.». Проте відомі й інші псевдоніми автора. Не більше, ні – цілих 11! Про одну з причин їхнього появи говорилося. З 1901 р. студент Петербурзького Лісового інституту Яків Перельман почав періодично публікуватися у журналі «Природа і»*, а, ставши в 1904 р. відповідальним секретарем редакції цієї книжки, із завидною частотою друкував у ньому свої матеріали. У праці у редакції сторінках журналу з'явилося понад п'ятсот статей, нарисів і нотаток Я.И. Перельмана, переважна більшість яких було присвячене найрізноманітнішим питанням в галузі астрономії, фізики, математики техніки. Писав він нариси і «лісові» сюжети, їхні назви говорять самі за себе: «Органи почуттів рослин», «Чому птахи летять правильним строєм?», «Комахи в бурштині», «Краса у природі». Отож, через такої кількості публікацій їх авторові випало використовувати кілька псевдонімів.

* Еженедельный науково-популярний журнал, выпускавшийся в 1889...1917 рр. відомим російським видавцем П.П. Сойкиным. У ньому публікувалися провідні вчені, мандрівники і літератори на той час.

Згадаємо лише окремі з них: «П. Я-в», «П. Рельман», «Я. Лісовий», «П. Сильвестров» (від латів. silvestrum – лісової), «Цифиркин» і навіть... «Я. Недымов». Перші дві псевдоніма, очевидно, похідні від імені. Третій і четвертий містять слово «лісової», що, має бути, свідчить про назва закінченого Перельманом інституту та отримане колись звання «лісівник I розряду». А було у такий спосіб, треба визнати, що Перельман знайшов йому дуже оригінальне застосування, з урахуванням, що Яків Исидорович не займався отриманої професією*.

* За винятком одного епізоду, ставиться до 1916 р. У 1916...1917 рр. Перельман працював у Особливому нараді з палива і, дізнавшись про плачевним стані дров'яного опалення у місті, запропонував з метою раціональнішого використання світлої частини діб, і економії дефіцитного палива перевести стрілку годин одну годину вперед. Декретное час був вперше введено у СРСР 1930 р.

Що ж до наступного псевдоніма – «Цифиркин», він чудово підходить автору «Занимательной арифметики» та інших книжок на яких той майстерно оперує сухими цифрами. Перельман знав секрет того, як і змусити цифри говорити: лише шляхом несподіваного порівняння.

Так, щоб ми мали змогу скласти уявлення про величезності мільярда, автор навів наступний унаочнення взаємодії:

«У першому кубометрі міститься кубічних міліметрів рівно мільярд (1000

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Грегор Мендель
    Мендель (Mendel) Грегор Йоганн (22.07.1822, Хейнцендорф – 06.01.1884, Брюнне), австрійський біолог,
  • Реферат на тему: Василька Костянтинович
    Василька (Василь) Костянтинович (1208—1238), князь Ростовський, мученик. Старший син Костянтина
  • Реферат на тему: Династія Араповы
    У 1793 року рід Араповых був внесён в 6-ту частина дворянській родоводу книжки Пензенской губернії.
  • Реферат на тему: Василь, книгар
    ВАСИЛЬ, автор повісті про засліпленні князя Василька Ростиславича Теребовльского, читающейся у
  • Реферат на тему: Варлаам Хутынский
    Варлаам (у світі Алекса Михайлович), фундатор і перший ігумен новгородського Спасо-Преображенського

Навігація