Реферати українською » Биографии » Віктор Володимирович від Голявкин


Реферат Віктор Володимирович від Голявкин

Євген Перемышлев

 (1929–2001)

ГОЛЯВКИН, ВІКТОР ВЛАДИМИРОВИЧ (1929–2001), російський художник, прозаїк, книжковий графік. Народився 31 серпня 1929 в Баку. Всупереч батькам, музичним педагогам, мріяли бачити сина музикантом, Голявкин вибрав живопис. Серед друзей-подростков, що починали разом із, – згодом відомих художників Т.Салахов і Т.Нариманбеков. Вступив у художнє училище в Самарканді, переїхав із ним Ташкент. Коли училище закрили, вступив у художнє училище в Сталинабаде, яке закінчив із відзнакою в 1953. Після 1991 року навчання у ленінградської художньої школі при Інституті живопису, скульптури й архітектури їм. И.Е.Репина (Академія мистецтв) вступив у цей інститут звертаються і закінчив їх у 1960 з дипломом театрального художника.

У Ленінграді став однією з лідерів що формувався художнього авангарду. Серед близьких до нього живописців Голявкин називав О.Целкова, М.Казанського і М.Аветисяна. Тоді ж було написано і перші розповіді для дорослих, експериментальна форма яких зробила їх предметом наслідування молодих літераторів (під сумнів їхню безпосереднім впливом написані ранні розповіді А.Битова). Форма оповідань був такий незвична, що вони змогли тоді побачити світ (останні з невиданих творів минулих років були опубліковані лише 1999–2000).

Віддушиною для Голявкина стала дитяча література. Свойственные його прозі цього періоду риси якнайкраще підходили для дитячого розповіді, хоча власне розповіді у його дитячих розповідях майже немає. Гострий короткий діалог, де слова двояться і троятся, чому змінюється сенс сказаного і завдяки таких змін формується сюжет оповідання, увінчалася найчастіше парадоксальною гострої кінцівкою. У цьому твори зовсім на позбавлені яка потрібна на що така літератури повчальності. Він з'явився в травневому числі журналу «Вогнище» за 1958 розповідь Як вирішувалося складне питання знаменував народження незвичного прозаїка: саме як дитячого письменника вже у 1961 Голявкина ухвалили спілку СРСР. Окремо стоїть книга колійних нотаток Міста й діти (1967).

Інша річ написані дітей для дітей кілька повістей Голявкина. Ось і створені на сучасному матеріалі повість Ти приходь до нас, приходь (у тому, як складаються стосунки мешканців піонерського табори відпочинку та хлопчика, який відпочиває поруч, у селі), і повість Цей хлопчик (про хлопчиську, якого коротко охарактеризувати: «ще той»); і твори, які розповідають про минулому, – мабуть, найвідоміша річ Голявкина Мій добрий тато (1964) про чудаковатом людині, довоєнному інтелігенті, чиє життя ні склалася (мрія складати музику і залишилася мрією, але трудиться, диригує оркестром) і чия смерть на війні показала особистість життя й цієї людини певним чином: не герой, бо виконувати свій людський борг – зовсім не від героїзм, а обов'язкова умова, «духовна необхідність» для що така людей. Повість Смуги на вікнах (1971) розповідає про те саме маленькому герої, чий тато пішов на фронт, про його житье у роки війни, про хлоп'ячих інтересах, поступово відведених другого план, – герой дорослішає. Приблизно про те саме часу йдеться й у повісті Малюнки на асфальті (1965). В усіх трьох повістях присутні автобіографічні мотиви. Не суворо автобіографічний і адресований дорослим роман Арфа і бокс (1969). Роман очікувала доля першої книжки голявкинских оповідань для дорослих: він був добре прийнято читачами і помічений критикою. Про дорослої прозі Голявкина писали навдивовижу мало.

Для голявкинских оповідань характерна вигадлива гра щодо слова, коли різні маніпуляції, до усунення наголосів (як і оповіданні Яке), надають словами незвичну пластику, вони стоять ніби течуть, і такий «перетікання» й у становить весь сюжет. Його проза графична, у зв'язку з ній варто пригадати графік С.М.Эйзенштейна, який малював замкнутим контуром, і висунутому їм у цьому сенсі поняттям «омнипотентность». Умелый рисувальник, Голявкин сам оформив більшість своїх дитячих книжок й до Спілки художників СРСР 1973 було прийнято по секції графіки. Сам він вважав себе у першу чергу живописцем. Голявкин – російський «сезанист»: уроки імпресіоністів вже сприйняті і по-своєму використані майстрами «Бубнового валета», його улюблені теплі і гучні тону (серед фарб переважають кармін і вохра) нагадують й не так про французьких першоджерелах, як про південної школі живопису, приміром, про творчості раннього М.Сарьяна. Картини Голявкина виставлялися на Міжнародній книжковій виставці у Москві (1957), на Всеросійську виставку книжкової графіки у Спілці художників у Ленінграді (1975). У 1990 пройшла персональна виставка у ленінградському Будинку письменника. Дві живописні роботи раннього періоду придбано Державним Російським музеєм.

Помер Голявкин у Петербурзі 27 липня 2001.

Схожі реферати:

Навігація