Реферати українською » Биология и химия » Вплив водних розчинів амінокислот на харчове поведінка молюска великого прудовика


Реферат Вплив водних розчинів амінокислот на харчове поведінка молюска великого прудовика

В.Ф. Бондаренко (Калінінградський державний університет)

Тип молюски включає у собі тварин, котрим новим сенсорним каналом, визначальним різноманітні форми поведінки, є хеморецепция.

Великий прудовик (Lymnaea stagnalis) усеїдний. Харчується цветковыми рослинами, диатомовыми водоростями, трупами тварин, бактеріями, грибами, кладками молюсків, ікрою земноводних [1]. За даними низки дослідників, основними компонентами, стимулюючими харчове поведінка великого прудовика, є вуглеводи [2, 3]. На інші види брюхоногих молюсків вивчалося вплив як вуглеводів, а й хімічних речовин інших класів, зокрема і амінокислот [4, 5, 6, 7, 8]. Вплив ж амінокислот на харчове поведінка великого прудовика не з'ясовувалося. У зв'язку з цим метою нашої роботи стало вивчення спрямованості та ефективності впливу водних розчинів амінокислот в концентраціях, близьких до наявних у природних харчових об'єктах на завершальну фазу харчового поведінки цього виду молюсків.

МАТЕРИАЛЫ І МЕТОДИ

Використані в експериментах тварини отлавливались в водоймах міста Калінінграда й обладнанні містилися в акваріумі, постаченому фільтром біологічного очищення води за нормальної температури 21°С. освітленість змінювалася з природною зміною дні й ночі. Годували молюсків листям кульбаби.

У експериментах використовувалися або L-изомеры амінокислот, або за відсутності таких - рацемати - суміші L- D-форм у відсотковому співвідношенні 3:2. Були випробувані розчини 19 амінокислот: гистидин, аланин, изолейцин, валин, лейцин, цистеин, треонин, метіонін, тирозин, глутаминовая кислота, аспарагінова кислота, лізин, фенилаланин, глутамин, триптофан, пролин, аргінін, серин, гліцин.

Досвід проводився за такою схемою: в експериментальну камеру наливали 50 мл акваріумної води, у якому містився молюск. Экспериментатор безупинно реєстрував харчові цикли - руху одонтофора молюска шляхом натискання на кнопку, подающую електричний імпульс на пір'яний самопис. Після 5-минутного періоду реєстрації фонової активності у камеру доливали 10 мл маткового розчину амінокислоти, що створило в камері концентрацію в 10-3М. Потім протягом п'яти хвилин реєструвалися харчові цикли. Після кожного спостереження камера промивалася. Вплив на харчове поведінка молюска кожної амінокислот оцінювалося на 8-10 особинах.

Отримані експериментально дані виглядали залежні вибірки, тобто ряди пов'язаних варіантів. Для оцінки достовірності різниці між парними варіантів було використано два статистичних методу:

Т-критерий Стьюдента задля розподілення і непараметрический критерій Вилкоксона [9]. Стимулирующий чи гальмівний ефекти розчинів амінокислот вважалися достовірними у разі, якщо рівень значимості відмінностей (Р) між парними варіантами дорівнював чи вище 0,05. У інших випадках вважалося, що розчини амінокислот у цих концентраціях не надають достовірного впливу харчове поведінка молюска.

РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ

Результати експериментів показали, що з 19 випробуваних у незначній концентрації 10-3 М амінокислот 5 стимулювали завершальну фазу харчового поведінки великого прудовика. Серед ефективності вони розташувалися так: L-аргинин > D, L-лизин > D, L-триптофан > L-гистидин > D, L-аланин. Тормозят харчове поведінка 3 амінокислоти: D, L-аспарагиновая кислота > гліцин > L-пролин. Пред'явлення розчину аргініну збільшувала частоту харчових циклів молюска в 15 раз, а пред'явлення розчину аспарагінової кислоти призводило до повного зникнення харчових циклів. Інші 11 амінокислот в випробуваної концентрації не надавали впливу харчове поведінка великого прудовика.

Зіставлення списків ефективних амінокислот з переліком амінокислот, незамінних тваринам, показало, що 2 з 5 амінокислот, стимулюючих харчове поведінка молюска, ставляться до незамінним (лізин і триптофан), проте 3 амінокислоти, які гальмують харчове поведінка, ставляться до замінних амінокислот.

З іншого боку, виявилося, що стимулюють харчове поведінку цієї виду молюсків або основні (лізин, аргінін, гистидин), або нейтральні (триптофан, аланин) амінокислоти, а гальмують або нейтральні (гліцин, пролин), або кислі (аспарагінова кислота).

Цікавим вважається те що, що чимало травоїдні і м'ясоїдні види брюхоногих молюсків в поведінкових і електрофізіологічних експериментах стимулювалися аспарагінової кислотою [6, 7, 10, 11]. У наших експериментах ця амінокислота повністю гальмує харчове поведінка великого прудовика. Те саме стосується і пролина. З іншого боку, аланин - ефективний стимулятор деяких інших видів [7] - виявився ефективним та для великого прудовика.

Отже, в експериментах з великої прудовике виявлено найширший спектр амінокислот, які впливають харчове поведінку цієї виду молюсків проти роботами інших.

З одного боку, можна пояснити розмаїттям харчових об'єктів великого прудовика (йому характерна всеїдність), з іншого - використаної експериментальної методикою, коли він реєструвалася завершальна фаза харчового поведінки, і амінокислоти виступали й не так у ролі аттрактантов (речовин, котрі приваблюють до їжі), як у ролі стимуляторів, тобто речовин, які спонукають до харчування.

Список літератури

1. Цихон–Луканина Е.А. Трофология водних молюсків. М.: Наука, 1987. 174 з.

2. Jager J.C. A quantitative study of a chemoresponse to sugars in Lymnaea stagnalis (L) // Noth. J. Of zool. 1971. V. 21. N1. 59 p.

3. Kemenes J., Elliot C.J.H., Benjamin P.R. Chemical and tactile inputs to the Lymnaea feeding systems effect on behavior and neural circuitry // J. Exp. Biol. 1986. V.122. P.100-113.

4. Carr W.E.S. Chemoreception in the mud snail, Nassarius obsoletus I. Properties of stimulatory substances extracted from shrimp // Biol. Bull. 1967. V.133. P.90-105.

5. Carr W.E.S. Chemoreception in the mud snail, Nassarius obsoletus II. Identifications of stimulatory substances // Biol. Bull. 1967. V.133. P.106-127.

6. Jahan–Parwar B. Behavioral and electrophysiological studies on chemoreception in Aplysta // Amerrican zoologist. 1972. V.12. P.525-537.

7. Bicker J., Davis W.J., Mater E.M., Kovas M.P. and Stormogipson D.J. Chemoreception and mechanoreception in the Gastropod Mollusca Pleurabranchia californica I. Extracellular analysis of nerve responses // G. Of comp. Physiol. 1982. V.49. P.221-234.

8. Uhazy L.S., Tanaka R.D. and Macinnis A.J. Schistosoma mansoni: identification of chemical that attract or tramp its snails vector, Biomphalaria glabrata // Science. 1978. V.20. P.924-926.

9. Лакин Г.Ф. Биометрия. 2-ге вид., перераб. і доп. М.: Вищу школу, 1973. 343 з.

10. Carefoot T.H. Phgostimultory properties in varions chemical compaunds to seachares Aplysia Kurodal and Aplysia dactylomela // Mar. Biol. 1982. V.68. P.207-216.

11. Thanas J.D., Asseta B., Cowey З. And Ofosu–Barco J. Behavioral responses to aminoacids and related compouds including propionic acid, by adult Biomphalaria glabrata (say), a snail host of Schistosoma mansoni // Comp. Biochim. And Physiol. 1980. V.66. P.17-27.

Схожі реферати:

Навігація