Реферати українською » Биология и химия » Белобрюхий тюлень, чи тюлень-монах


Реферат Белобрюхий тюлень, чи тюлень-монах

Monachus monachus

Загін Ластоногие - Pinnipedia

Сімейство Справжні тюлені - Phocidae

СТАТУС. Исчезающие види (I категорія)

Ареал проживання

Прем'єр, перебуваючи під загрозою зникнення, можливо, зникле вид. Внесен до Червоної книги МСОП.

Поширення. Прибережні води Атлантики, біля Південної Європи й Африки, Середземне й Чорне моря. У межах справи до минулому століття ареал виду, очевидно, тягнувся вздовж західного узбережжя Криму, з обох боків Тарханкутського півострова (1), і Південного берега Криму від Херсонського мису приблизно до Гурзуфа. На початку 1840 р. тюлень порівняно часто зустрічався у про. Зміїного (2). Окремим невеликим мовою ареал вдавався із боку малоазіатських вод, на самому південному сході у Чорному морі до Батумі (3). У радянських акваторіях у Чорному морі оседло які живуть чи регулярно розмножуються белобрюхих тюленів нема. До 1920 - 1930 рр. ці тюлені трималися у про. Зміїного, берегів Криму й заходили в акваторії Кавказького узбережжя. Спеціальні обстеження 1970 і 1974 рр. показали (4), що жодних ознак проживання белобрюхого тюленя поблизу узбережжя про. Зміїного немає. Спірним залишається його обитание у Чорноморського узбережжя Керченського полуострова,где 24 квітня 1974 р. зоолог Є. До. Кандауров бачив одиночного белобрюхого тюленя. У. А. Бичков (4) припускає можливість осідлого, але прихованого життя белобрюхого тюленя за наявності карстових печер з підводними виходами у морі. У північних частинах дунайською дельтою одиночні тюлені з'являлися виключно рідко. Такі випадки у кінці 30-х - початку 40-х рр. в певних місцях Кілійській дельти, у коси Сибірській, у Кілійському гирлі Прірва, де тюлені цього виду потрапляли в рибальська снасть, соціальній та ряд інших місць як у воді, і на піщаних косах, зокрема у островів Лимта і Курильского (3) . З 1946 по 1951 р. зв тому ж районі відзначені ще п'ять випадків влучення тюленя на рибальський гачок (5). Проте проникнення туди цих тюленів треба зарахувати до так само рідкісним випадків, як й у дельту Дунаю. Якихось даних про заході белобрюхого тюленя далі на північ вздовж західного узбережжя у Чорному морі немає, окрім повідомлень, що "тварина, наче тюленя", помічено в 1950 р. за 30 я км зі сходу Одеси (6).

Щодо південній частині узбережжя Кавказу у літературі наводиться три повідомлення, не які заповідають, проте, повного довіри (2). Вони ставляться до районам Адлера і Батумі, де у 20-х рр. близько скель біля Зеленого Мису трималося кілька тюленів. У 1933 р. останнє тварина вбили з дельфинобойного судна на траверзі гирла р. Чорної (3).

Чисельність. Свого часу дуже численний середземноморський белобрюхий тюлень катастрофічно скоротив свій ареал, чисельність його швидко зменшується. Загальні запаси цього виду тюленя на проведеній 1978 р. на про. Родос (Греція) I Міжнародної конференції за цим видом визначалися на 500 гривень - 1000 голів. Останні 30 - 35 років це тюлень цілком зникне біля берегів Іспанії і Франції. Слід визнати, що до нинішнього часу у наших водах у Чорному морі белобрюхий тюлень зник.

Лімітуючі чинники. Зникнення цього виду тюленя викликав безконтрольний промисел, браконьєрство. Нині велика освоєність берегів, відсутність відповідних биотопических умов - достатні причини, якими для переходу масову заселення белобрюхим тюленем Кавказького та інших узбереж у Чорному морі (2).

Заходи охорони. Ставиться питання інтродукції белобрюхого тюленя в Чорному морі та організації морських резерватів.

Список літератури

1. Зернов, 1913

 2. Гептнер та інших., 1976

 3. Сальников,1959

 4.Бычков і др.,1977

 5.Кротов, 1952

 6.Клейненберг, 1956.

Схожі реферати:

Навігація