Реферати українською » Биология » Мікроскопічні гриби - пошкоджувані документів на різніх носіях інформації


Реферат Мікроскопічні гриби - пошкоджувані документів на різніх носіях інформації

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ІМЕНІ ТАРАСАШЕВЧЕНКА

>Біологічний факультет

Кафедрамікробіології тазагальноїімунології


>Курсова робота

>МІКРОСКОПІЧНІГРИБИ -ПОШКОДЖУВАЧІДОКУМЕНТІВ НАРІЗНИХНОСІЯХІНФОРМАЦІЇ

>Студ. ІІІ курсу

>денноїформинавчання

>ЯловенкоТетянаМиколаївна

науковийкерівник відкафедри

к.б.н.,асист.Сенчило Н.В.

>Київ – 2010 р.


>ПЕРЕЛІКУМОВНИХСКОРОЧЕНЬ

>КУО /год –колонієутворюючаодиниця наоднійчашціПетрі

>КФД –кіно-фотодокументи

>НДКФІ –науково-досліднийкіно-фотоінститут

>ЦДАКФД –центральнийдержавнийархівкіно-фотодокументів

>ЦКР – центрконсервації тареставрації


>ЗМІСТ

>ВСТУП4

>ОГЛЯДЛІТЕРАТУРИ

>РОЗДІЛ 1. Історіявивченняпроблемибіопошкодженнядокументів

>РОЗДІЛ 2.Мікроміцети, якголовніагентибіопошкодженьносіївінформації

2.1Мікроміцети напапері

2.2Кіно-фотоплівка ймікроскопічнігриби

2.3Гриби, щоконтамінують компакт-диски

2.4Найбільшшкодочиннімікроскопічнігрибищодоносіївінформації

>РОЗДІЛ 3.Фактори, щовпливають нарозвитокгрибів на документах

>ПІДСУМОК

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

>Гриби — одна ізнайбільших танайрізноманітніших групживихорганізмів,існуючих на землі.Вониз’явилися понадмільярд років тому іпоступово сталиневід’ємноючастиною всіхводних таназемнихекосистем.Згідно ізсучасними прогнозами, на землііснує понад 1 500 000видівгрибів,протелише 5 % із нихописанівченими. Запідрахунками Д. Л.Хоксворта (2001),щорокувченіописуютьбіля 1700 нових науцівидівгрибів.

>Місцегрибів усистеміорганічного світувпродовжстолітьзалишалося предметомдискусій.Вченірізнихепохвідносили їхнього дорослин,тварин,мінералів, чинавітьпатологічнихутворень. Усередині ХХстоліття утвердилосьуявлення прогриби як проокреме царствоживоїприроди.Нарешті,молекулярно-генетичнідослідженнякінця ХХ — початку XXIстолітьпереконливо показали, щогрибиєзбірноюполіфілетичноюгрупою. Посуті справ,поняття «>гриби» (то й «>рослини» чи «>тварини»)описуєпевнийспосіб життя іобумовлені нимособливостізовнішньої тавнутрішньоїбудови, зростанню,розвитку ірозмноження [1].Мікроскопічніміцеліальнімітоспоровігриби, чимікроміцети, щомаютьтривіальнуназву –пліснява,здатні жити йрозвиватися нарізноманітних субстратах, до тогочислі й наносіяхінформації тавикликати їхнібіопошкодення. Узв’язку ізцим діяльність ззбереженнюдокументнихфондівєсправоюпершочерговоїнеобхідності укожнійустанові.

Длябібліотек таархівів характерно, що зрізнихносіївінформації,кількіснодомінує папір.Папір, а тім более книжки,являють собою комплексорганічнихречовин [2], щопіддаються природногофізичному,хімічному табіологічномустарінню йєпрекраснимпоживнимсередовищем длямікроміцетів А,щобзберегтиціннідокументи відпошкодженнямікроскопічними грибами,потрібновивчатигриби -контамінанти тадеструкториносіївінформації ізметоюпопередження їхньогорозвитку тапоширення.

>Метоюданої роботиєопрацюваннялітературнихджерел ізвивченнямікроскопічнихгрибів –пошкоджувачівдокументів нарізнихносіяхінформації тавиявленнянайбільшшкодочиннихмікроскопічнихгрибів.


>Розділ 1. Історіявивченняпроблемибіопошкодженнядокументів

 

Проблемапошкодженьмікроорганізмамирізноманітнихвиробів йматеріалів,будівель йконструкцій ужекількадесятиліть невтрачаєсвоєїактуальності. На даний годинукоординуючіфункціїздійснюєМіжнародна організація побіопошкодженню ізштаб-квартирою вАстановськомууніверситеті (ВеликаБританія). Приній працюєІнформаційний центр,Міжнароднийнауково-дослідний комплекс,видаютьсяМіжнароднібюлетні йБібліографічнийвказівникпублікацій ізбіопошкоджень.Всізазначеніорганізації булистворені 1968-го р.Тоді ж вАнгліївідбувсяпершийміжнароднийсимпозіум побіпошкодженню.Відтодіця проблемаотрималаофіційний статус,самостійність якнауково-практичнийнапрям, щознаходиться настикурізних наук йсферипрактичноїдіяльностілюдини.Міжнароднісимпозіуми побіопошкодженнюскликаються регулярно врізнихкраїнах світу:Нідерланди, США,Німеччина,Англія [3]. У2005р. вМадриді (>Іспанія) проведено уже ХІІІміжнароднийсимпозіум ізпроблемибіодеструкції табіодеградації,програмаякого включала 16найважливішихнауковихнапрямків,зокрема запитаннябіопошкодженьнеметалевих,будівельнихматеріалів,предметівмистецтва,культурнихцінностей,необхідностіприскореноїдіагностикибіопошкоджень тощо [4]. У 2009 р. вЛодзі (>Польща) проходила5-анауковаконференція ізмікробіологічноїкорозії тарозкладутехнічнихматеріалів.

Велика рольвивченнюбіопошкодженьвідводиться вРосії, деперіодичнопроводятьсяміжнароднінауково-практичні,науково-технічніконференції, одним ізорганізаторів якієНаукова рада із проблембіопошкоджень приРосійськійакадемії наук, Якастворенаще зачасівРадянського Союзу (>Наукова радаАкадемії наук СРСР ізбіопошкоджень, 1967) [5]. До складуцієїструктури входилитакожпровідніспеціалісти -мікробіологи України.

>Біопошкодження та захист відньогорозглядають якбіосфернеявище.Людинанаповнюєбіосферуновими длянеївиробами таматеріалами.Деякі із нихруйнуються й несприймаютьсябіосферою, але йзначначастинавключається вштучні таприроднібіоценози,стає їхнього компонентами. Зурахуванням цого людиназмінюєтехнологічні характеристикиматеріалів,оскількизацікавлена,щоб смердотіпевний годинуслугували урізних сферахлюдськоїдіяльності й лишепотімруйнувалися подвпливомживихорганізмів. Отже,стійкість добіопошкодженняєосновним чинником, щовизначаєнадійність,довговічність, безпечувикористання таексплуатаціївсього, щостворює людина [4].

>Свідчення пропошкодженнямікроміцетамипаперу й книжок таіншихносіївінформаціїнакопичувалисьпротягомдесятків років.Спершуце було бвипадковезвертання домікологічнихдосліджень.Поступово було б доведено, що напаперіможутьрозвиватисярізноманітнігриби. На територїРосіїпершакваліфікована характеристикагрибноїфлори книжок був поданоакад. У. Л.Омелянським, апотім приобстеженні книжок Ро-сійської національноїбібліотеки в 1928 р. У. З.Бахтіним.Систематичнеобстеженнямікофлорицієїбібліотеки було брозпочатоЮ.П.Нюкшеюще в 1944 р. З тихийпір авторомопублікованоблизько 150робіт на задану тему.Гриби на книгахДержавноїбібліотекиколишнього СРСР (>сьогодні –Російськадержавнабібліотека),починаючи із 1953 р.вивчали З. Р.Рибакова, апотім Л. А.Бєлякова, Якаотримала 59 культурмікроміцетів.Мікофлора книжоквивчалась вленінградськихбібліотекахАкадемії наук СРСР (>сьогодні –Російськаакадемія наук),Санкт-Петербургського державногоуніверситету, вархівахакадемії наук, девиділено 70 культур, котрівіднесені до 21 роду. У 1994році уже булискладені спискигрибів ізрукописівДержавного музеюГрузії й ізматеріалів ізМатенадарана вЄревані [5].

Уінститутіпатології книжки ім. А.Галло вРимі роботи ізмікробіологічноговивченняпаперуведуться із 1939 р.Описгрибнихпошкодженьпаперуприсутній вшведських,фінських,американських,німецьких тафранцузькихджерелах. НаматеріалахархівівПольщівстановленігриби 86видів [6,7].

>Виявилось, що напапері книжокнастількивіддалених один від одного Санкт-Петербург,Тбілісі та Парижумікофлора однотипна.Швидше на,кліматичніфактори немаютьвирішальноговпливу намікофлорупаперу це уприміщенняхскладів,бібліотек,архівів,музеївзавдякиопаленню тавентиляціїумовивирівнюються. разом із тіммікофлору книжок йрукописів всховищахправомірноспівставити із такою в сферівиробництвапаперу йоточуючогосередовища.Поетапнийаналіз видового складуорганізмів показавши, що вкожнийперіодвиробництвапаперудомінуютьрізнівидигрибів [5].

Черезбіопошкодженнядокументивтрачаютьсвійпочатковийвигляд, їхньогостаєважко, аінколи,майже неможливочитати.Є багатоприкладівповноївтратирідкіснихвидань чинастількисерйозного їхньогопошкодження врезультатідіяльностігрибів, що процесвідновлення їхні частонеможливий [4]. У зв'язку ізцим yвересні 1992 рокуПостановою №241Президіума Національноїакадемії наук України (НАН України) “ПророзвитокЦентральноїнауковоїбібліотеки ім. У. І.Вернадського АН України” було бприйняторішення простворення прибібліотецінауково-виробничого йкоординаційно-методичногопідрозділу «Центрконсервації йреставрації» (>ЦКР), позначкаякого -проведення йвпровадженнярезультатівнауковихдосліджень вобластізбереженняфондівнауковихбібліотек України,здійсненнянауково-обгрунтованихконсерваційнихзаходів,сприяннярозвиткуінноваційнихтехнологій вбібліотечнійпрактиці. Ос-кількитакенаправленнядіяльностібібліотеки, якзбереженняфондів,пов’язане ізбагатьма, напершийпогляд, небібліотечнимигалузями науки, такими, якхімія,біологія таматеріалознавство, длявирішенняпроблемизбереженнядокументів вбібліотеці, до Центруприйшлиспеціалісти ізвідповіднихгалузей науки (>хіміки,мікологи,ентомологи, технологипаперу) [8].МікологамиЦКРвперше в Україні було б проведеновивченнямікобіотисховищбібліотечних таархівнихфондів Національноїбібліотеки ім.В.І.Вернадського,внаслідок чоговиділено таідентифікованобіля 4000штамівмікроскопічнихгрибів, що належали до 81 виду 26родів 4класів [9].

Насучасномуетапібібліотека працює в напряміпереведеннядокументів, котрінайчастішевикористовуються, нацифровіносіїінформації. Узв’язку ізцимвиникає проблема розробкипрограми їхньогозбереження, до тогочислі й відпошкодженьмікроорганізмами.


>РОЗДІЛ 2.Мікроміцети, якголовніагентибіопошкодженьносіївінформації

Зплином годинидокументи нарізнихносіяхінформації убібліотеках таархівахпіддаютьсянеминучомупроцесустаріння,якийпризводить доруйнуванняпаперу і тексту.Швидкість цогопроцесувизначаєтьсячисленнимичинниками,однакнайважливішу рольсеред нихвідіграєбіологічна компонента –мікроскопічнігриби.Небезпекабіопошкодженнязростає вразіаварій тастихійних лихий. Уекстремальнихситуаціяхнайскладнішимє захист відмікроміцетів та їхнізнищення,оскількипроцесипошкодження книжок йдокументів под годинуаварійхарактеризуються великоюшвидкістюрозростанняміцелію йрозвиваються якспалах.Втрати відбіопошкоджень при цьомуможутьзначнопереважатизбитки від води тапожежі. Цезасвідчуютьфактиліквідаціїнаслідківекстремальнихситуацій врізнихкраїнах світу (>бібліотекахФіладельфії,Лос-Анджелесу, Санкт-Петербургу таін.) [4].

>Появагрибів всховищахзалежить віднаявностіречовин, щонеобхідні для їхньогорозвитку,вологості,температури таадаптаційноїздатностіцихорганізмів. Усховищахможутьрозмножуватисяблизько 300видівгрибів, але й вкожному конкретномувипадкускладаєтьсяцілкомпевне їхньогоугрупування, депереважають тихвиди, для якіоптимальнісамеціумови.Видоварізноманітністьколонійгрибіврухлива: призміні умівсередовищаспостерігаютьсязміни їхнього складу [10,11].

2.1Мікроміцети напапері

як йіншіцелюлозніматеріали, папірпошкоджуєтьсямікроскопічними грибами нарізнихстадіяхвиготовлення тавикористання. Наповерхні нових книжок, що ввикористанні, як правило,присутнянезначнакількістьмікроскопічнихгрибів, щомаєтенденціюзростати упроцесікористування книжками [12].

>Активна діяльністьмікроскопічнихгрибів убібліотеках таархівахвідбувається вразінедотриманнянормативнихпараметрівтемператури івідносноївологостіповітря, щопризводить дозначногопошкодженняматеріалів ізпаперовоюосновою йнавіть доповної їхнівтрати [5].Заселенняпаперумікроміцетамизалежить відбагатьохчинників, котрівпливають наінтенсивність та частотупошкодженнядокументів. Заступенемушкодження,якогозавдаютьпаперумікроскопічнігриби, їхні можнаподілити натакігрупи:

>1.Найбільшшкодочиннігриби, котріпостійнозустрічаються напапері,проникають у його волокна тапризводять субстрат до станудезінтеграції: Alternariaalternata,Aspergillusfumigatus, A.terreus,Doratomycesstemonitis,Chaetomiumchartatum,Ch.globosum,Ch.indicum,Cladosporiumherbarum,Fusariumculmorum, F.solani,Oidiodendroncerealis,Myxotrichumchartatum, M.deflexum,Penicilliumfuniculosum,P.luteum,P.purpurogenum,P.tardum,Scopulariopsisbrevicaulis,Sporotrichumbombycinum,Stachibotryschartarum,Stemphyliumbotryosum, P.S.macrosporoideum,Trichodermakoningіi, T.viride,Verticillumtenerum.

>Цігриби приусьому їхньогобіохімічному тафізіологічномурізноманіттівідрізняютьсяпостійністю видового складу.Вказанівидиздатніруйнуватирізніформицелюлози, котрімістяться уволокніпаперу.Завдякицимвластивостям смердотіздатнідоводити папір до станурозкладу.

>2.Гриби, котріпостійнозустрічаються напапері йвикликаютьчастковепорушення йоготекстури:Acremoniumcharticola, A.murorum, Alternariatenuissima,Aspergilluscandidus, A.clavatus, A.flavus,A.niger, A.versicolor, A.wentii,Сhaetomiumbostrychodes,Ch.elatum,Moniliasitophila,Mariannaea elegans,Penicilliumcanescens,P.decumbens,P.miczynskii,P.roquefortii,Sordariafimicola,Trichodermaroseum,Ulocladiumchartatum.

>Видовий складтежвідрізняєтьсястабільністю.Деякі із них запевних умівтежздатнізначнопошкоджувати папір, але й над таких масштаби, якпопередні.Вонитакожможутьдіяти разом ізіншимиорганізмами,приймаючиактивну доля вутилізаціїпродуктів їхніметаболізму. Засприятливих умів смердотіпереважаютьсередінших групмікроскопічнихгрибів прируйнуванніпаперу.

3.Гриби, котрізасвоюютьспецифічнікомпонентипаперу, щоскладаютьнезначну йогочастину (>віск,парафін,синтетичніполімери, лаки,фарби тощо):Eurotiumherbariorum,Aspergillussydovii,Aurerobasidiumpullulans,Botryotrichumpiluliferum,Ceratocystispiceae,Chrysosporiumpannorum,Epicoccumpurpurascens,Geotrichumcandidum,Myrotheciumverrucaria,Myxotrichumcarminoparum,Oidiumbloxamii,O.rubiginosum,Paecilomycesarenarium,Peniclliumbrevicompactum,P.citrinum,P.oxalicum,P.puberulum,Phialophora americana,Ph.Fastigiata,Ph.Melinii,Ph.Richardsiae,Preussiafleischhakii,Rhodotorulaglutinis,Spicariasmithii,Trichosporiumheteromorphum.

>Видовий склад їхніменш постійна йможезмінюватисязалежно відмірирозвиткупаперового йполіграфічноговиробництва. Алі для шкірногоперіоду годинивін незмінюється.Цігриби болееспецифічні.Їхвідрізняєздатністьшвидкорозмножуватися занаявностідомішок до волокна чипокриттів.Інколи цьомусприяєблизькістьконтактнихматеріалів, зарахунок які смердотізаймаютьвеликі ділянкипаперу.

>4.Групагрибів, котрапостійнозустрічається напапері,хочазавдаєйомуневеликоїшкоди:Cladosporiumhordei,Helminthosporiumvelutinum,Mucorplumbeus,Penicilliumcommune,P.fellutanum,P.martensis,P.meleagrium,P.ochraceum,P.psittacinum,P.puberulum,P.terlikowskii,P.turbatum,Rhizopusstolonifer.

>Цівидигрибівпоширені зарахуноквеликоїенергіїрозмноження таінших причин (>зараженняповітря тарізнихпредметів, щознаходяться всховищі).Їхняприсутністьзалежить відоточуючоїмікобіоти.

>5.Окремівипадковіпредставники. Укожномусховищіможуть бутивиявленічисленнівидигрибів,наявність якізалежить відрізного родумісцевих умів:Chloridiumminutum,Cladobotryumapiculatum,Chaetostylumfresenii,Mucorflavus,Syncephalastrumracemosum.

Длягрибів папірєпоживнимсередовищем таопорним субстратом.Дуже частогіфигрибівможутьпронизуватиаркуші документанаскрізь.Розростанняміцелію тільки ввипадкахпризводить до йогомеханічногосплетіння із волокнамипаперу, аіншихсупроводжуєтьсяферментативноюактивністю таруйнуванням волокна. Урезультаті зростаннюгрибів напаперінакопичується багатоїхніхекзометаболітів чиекстролітів,серед якіорганічнікислоти,амінокислоти,пігменти, тощо.Пігменти, котріпродукуютьгриби-деструкторипаперу йвиділяють внавколишнєсередовище,з’єднуютьсябезпосередньо із волокнамипаперу, апігментніплямипоширюються замежіколонії.Цікомпонентиздатні досамостійниххімічнихреакцій із компонентамипаперу, щопризводить доослизнення тасцементуванняпаперу [5, 13].

2.2Кіно-фотоплівка ймікроскопічнігриби

Знауковоїлітературнівідомідані пропошкодженняфотоматеріалівмікроорганізмами:плісеневими грибами табактеріями.Основнізбиткикіно-фотодокументам тамікрофільмамприносятьсамеплісеневігриби. Цепояснюєтьсяфізіологічнимиособливостямигрибів, активна діяльність якіспостерігається привідноснійвологостіоточуючогоповітря 70% йвище, абактерій 96 – 98%.Плісеневігрибирозвиваються на всіх типахплівок, але йнизькоюгрибостійкістювідрізняєтьсякольоровікіно-фотодокументи.Плівковийносійєвідноснодовговічнимматеріалом. Неархівнійпрактиці,створеннямікрофільмів, йнадалізалишаєтьсяважливим способомзбереженнярезервнихкопійнайбільшціннихдокументів,оскільки смердотіможутьзберігатися, зарозрахункамиспеціалістів, не менше 500 років [14].

>Сучаснікіно- йфотоплівкискладаються з двохосновнихшарів:ефіро-целюлозного й желатинового із компонентами, щоутворюютьчорно-білі, чикольоровізображення.Желатина –основний компонентфотографуючоїемульсії та разом ізцелюлозою смердотієпрекраснимипоживнимисередовищами длямікроскопічнихгрибів [15, 16].Розчинжелатини, щонадходить длявиготовленняемульсії,має, як правило,великукількістьмікроорганізмів. Таким чином,зародкибактерій йплісеневихгрибівможуть бутивнесені внеїще привиготовленніплівок.Крім того, їхнізараженняможливе впроцесітехнологічноговиготовлення.Попадаючи вумовисприятливі длярозвитку,мікроорганізмивикликаютьгниття,розм’якшення йрозкладемульсійного кулі [14] .

>Спори гриба,проростаючи наповерхнікіноплівки,спочаткуутворюютьповітрянийміцелій,якийпізнішеобов’язковопроникає вемульсійний кулю. Урезультаті наповерхніплівкиз’являютьсямутніплями.Хочмікроорганізмирідкоповністюзнищуютьзображення,продукти їхніжиттєдіяльностізалишаютьсліди, котрізазвичайдужеважковидалити [17].Внутрішнійміцелій,якщо йгине врезультатібіоцидноїобробки, але йзалишаєтьсявидимим уплівці напросвіті. Упроцесісвоєїжиттєдіяльності грибспочаткурозкладаєжелатину,внаслідок чогофотошарстає липким, щопризводить дозлипаннявитків рулону.

Приархівномузберіганніфотоматеріалівспостерігаєтьсябіопошкодження якемульсійного кулі то йпроявленогозображення й їхніоснови (>паперу), недивлячись тих, щопроявленіфотографічнізображеннямаютьприродній антисептик –срібло.Мікроміцети, котрірозвиваються нафотоматеріалах,здатніадаптуватися досрібла.

>Першідослідженнямікобіотикіноплівок булипроведені в 50-хрокахминулогостоліттяспівробітникамиНДКФІ.Проби,взяті ними ізфільмовихматеріалівДержфільмофонда СРСР, показали, щофотографуючий кулюкіноплівокураженийголовним чиномпредставникамимікроскопічнихгрибів -Penicilliumsp. таAspergillusversicolor [11]. Злітературивідомо, щогриби такихродів як:Stachibotrys,Chaetomium,Cladosporium,Fusarium,Trichoderma,Rhizopus,Scopulariopsis належати до тихий, котрінайчастішеуражаютьКФД [14].

Описанопроведення детальноговивченнямікобіотидокументівЦДАКФД. Придосліджені 34рулонівкіноплівки було бвиявлено їхньогоконтамінацію спорамигрибів,причому о 19-й рулонахмікобіотазнаходилась вжиттєздатномустані.Наприкінці 70-х років впроцесіпереглядукінофотодокументівЦДАКФД, котрізберігалися впідземних боксах,виявлено 18видівгрибів, щоутворювали наплівціплісневінальоти.

>Вибірковий контроль стану страхового фонду вцихсховищах показавши, що в 15 із 68обстежуванихприміщенняхвиявленнідокументи,пошкодженніпліснявою. З них,фонодокументи накіноплівці й намагнітнійстрічці булизначноураженімікроскопічними грибами.Найбільше булипошкодженнікінодокументи [14].

Структураповерхніприміщеньсховищможесприятиадгезії суперечкагрибів йконденсаціїкрапельноївологи, щоможе бути причиноюбіологічногопошкодженняфотоматеріалів [14].

>Важливим чинникомпошкодженняфотографуючогоматеріалуєприсутністьвологи. Узакритих конвертах й коробках,виготовлених зповітрянепрониклогоматеріалу,можепроходитиконденсаціявологи.Видовий складмікроміцетів,виділених ізфотопаперу, схожийзі складоммікроміцетів, котрірозвиваються наполіетиленових упаковках дляфотоматеріалів, але йвідрізняється від видового складумікроміцетів, щоприсутні нафотоплівках [14].

2.3Гриби, щоконтамінують компакт-диски

Проблемазбереженнякомпакт-дисків (CD)надзвичайно актуальна длябібліотек таархівів, так як CD-диски, насьогоднінайбільшмасововикористовуються длязбереженняелектроннихдокументів, базданих,цифровихколекцій -текстових,графічних,аудіо- йвідеодокументів, до тогочисліраритетних [18, 19].

>Донедавнаіснувала думка, щооптичні диски,виготовленні наосновідовговічниххімічно йбіологічностабільнихматеріалів, непіддаються діїмікроорганізмів йзберігаютьінформацію незалежно відкліматичних умів їхньогозберігання таексплуатації [14].Практичновідсутнідослідження що до діїмікроорганізмів на CD. У 2001роціз'явиласьінформація про ті, що “грибGeotrichumcandidum вумовахтропічногоклімату проникззовні в CD,зруйнував тонкийалюмінієвий кулю йполікарбонатнийнапил,знищивдані, котрізберігалися на диску. Компакт-дискизміниликолір й сталипрозорими.Навітьнеозброєним оком було б видно, що дискивтратиликолір й сталипрозорими.Даниймікроорганізм живитисябарвником, наякомувипалюєтьсяінформаційний склад диска йповністюзнищуєалюмінієвий кулю ” [20, 18,].

>Починаючи із 2001 року, у Федеральномуцентріконсерваціїбібліотечнихфондів приРосійськійнаціональнійбібліотеціпроводятьсякомплекснідослідження повпливу умівзберігання йексплуатаціїоптичнихдисків надовговічністьзаписаної нимиінформації.

>Зараженняоптичнихносіївінформаціївідбувається вумовахвисокоїзапиленості йнасиченостіповітряногосередовища спорамимікроскопічнихгрибів, недивлячись тих, що привиготовленнікомпакт-дисківвикористовуютьсяматеріалихімічно йбіологічностійкі.Мікроміцети, щопошкоджують компакт-диски належати дородів:Aspergillus,Botryotrichum,Cladosporium,Geotrihum,Fusarium,Mucor,Penicillium,Rhizopus,Trichoderma [14].

Узв’язку ззначнимиколиваннямитемператури йвідносноївологості,повітря проходитизволоження субстрату,утворенняконденсатів, атакожадсорбція зповітряокисів азоту,сірки,карбону,хлоридів, пилку,сажі, щосприяєзаселеннюмікроорганізмами [14].

УРосіївизначеннябіостійкості (>грибостійкості)компакт-дисків передбачене стандартом “Виробиелектронноїтехніки,квантовоїелектроніки йелектротехнічніметодидосліджень ”, вякомуєпосилання на стандарт “Виробитехнічні.Методидосліджень настійкість до діїмікроскопічнихгрибів”, щопоширюється натехнічнівироби тарекомендується длявизначеннягрибостійкостіпаперу. Зацим стандартомвикористовувавсянабір культурмікроміцетів:AspergillisnigervanTieghem,AspergillisterreusThom,PenicilliumfuniculosumThom,Penicillіumochro-chloronBiourge,Aureobasidiumpullulans (deBarry)Arnaud,PaecilomycesvariotiіBainer,ScopulariopsisbrevicaulisBainer,TrichodermaviridePers.ExFr.,ChaetomiumglobosumKunze.

Через 2тижні послепроведеннядосліду наповерхнідисків буливиявленірозгалуженігіфигрибів,площаураження які, прирозгляді подмікроскопом,займала,орієнтовно, 30%поверхні. Алі через 9тижніввідбулосялокальнерозшарування диску ізторцевоїчастини. Прикомп`ютерномутестуваннівиявилипоявустійкихвідмовчитання. Через 21тижденьвиявлено диски із практичноповністюзруйнованимзахисним кулею [18].

Негативно на компакт-дискивпливаєвідноснавологістьповітря. Удіапазоніблизько 100%, у яких активнорозвиваютьсямікроміцети. Приодночасній діїдекількохфакторів (>наприклад, температура йвологість,мікроорганізми йвологість й т.п.)негативнийефектзбільшується. Дискзазнає втрачуробочого стану за более короткийперіод [18, 19].

2.4Найбільшшкодочиннімікроскопічнігрибищодоносіївінформації

А,щобвиявитивидимікроміцетів, котрієнайбільшшкодочинні для окремихносіївінформації та котрієспільними для всіх,створенотаблицю 1, ізякоївипливає тієї факт, щоспільнимконтамінантом одну годину дляпаперу,CD-дисків такіно-фотодокументівєAspergillusniger.Гриби >Trihodermaviride,Penicilliumfuniculosum,Chaetomiumglobosum,Scopulariopsisbrevicaulis,Aspergillusfumigatusєспільнимиконтамінантами дляпаперу таCD-дисків. >Paecilomycesvariotii –>знайдений наCD-дисках такіно-фотоплівці.Aspergillusversicolor –зустрічається як напапері то й накіно-фотодокументах.

>Таблиця 1 >Видигрибів, щонайчастішезустрічаються нарізнихносіяхінформації

>Видигрибів

>Зустрічаємість нарізних

>носіяхінформації

>Посилання налітературнеджерело

>Папір

CD-

диски

>Кіно-

>фотоплівка

1

>Trihodermaviride

+

+

 

*>Нюкша (1994) [5] **>Великова (2008) [14]

2

>Penicilliumcyclopium

 

+

 

**>Великова (2008) [14]

3

>Penicilliumnotatum

 

+

 

**>Великова (2008) [14]

4

>Aspergillusterreus

 

+

 

**>Великова (2008) [14]

5

>Aureobasidiumpullulans

 

+

 

**>Великова (2008) [40]

6

>Paecilomycesvariotiі

 

+

+

**>Великова (2008) [14] ***>Мокеева, Бударіна (1991) [11]

7

>Penicilliumfuniculosum

+

+

 

*>Нюкша (1994) [5] **>Великова (2008) [14]

8

>Chaetomiumglobosum

+

+

 

*>Нюкша (1994) [5] **>Великова (2008) [14]

9

>Scopulariopsisbrevicaulis

+

+

 

*>Нюкша (1994) [5] **>Великова (2008) [14]

10

>Aspergillusniger

+

+

+

*>Нюкша (1994) [5] **Тихонова ідр.(2003) [18] ***Тихонова ідр.(2003) [18]

11

>Penicilliumvariotіi

 

+

 

**Тихонова ідр.(2003) [18]

12

>Aspergillusastatus

 

+

 

**Тихонова ідр.(2003) [18]

13

>Aspergillusfumigatus

+

+

 

*>Нюкша(1994)[5] **Тихонова ідр.(2003) [18]

14

>Geotrihumcandidum

 

+

 

**Іконніков та інших. (2005) [20]

16

>Mucorracemosum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

17

>Penicilliumchrysogenum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

18

>Geomycespannorum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

19

>Penicilliumbrevi-compactum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

20

>Penicilliumroquefortii

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

21

>Penicilliumstoloniferum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

22

>Penicilliumverrucosum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

23

>Penicilliumwarsmanni

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

24

>Rhizopusnigricans

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

25

>Aspergillusversicolor

+

 

+

*>Нюкша (1994) [5]

***Тихонова ідр.(2003) [18]

26

>Penicilliumglaucus

 

 

+

***Тихонова ідр.(2003) [18]

27

Alternariaalternata

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

28

>Aspergillusterreus

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

29

>Doratomycesstemonitis

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

30

>Chaetomiumchartatum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

31

>Chaetomiumindicum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

32

>Acremoniumcharticola

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

33

Alternariatenuissima

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

34

>Aspergilluscandidus

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

35

>Aspergillusflavus

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

36

>Aspergilluswentii

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

37

>Сhaetomiumbostrychodes

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

38

>Сhaetomiumelatum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

39

>Moniliasitophila

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

40

>Mariannaea elegans

+

 

 

*>Нюкша 1994) [5]

41

>Penicilliumcanescens

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

42

>Penicilliumdecumbens

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

43

>Penicilliummiczynskii

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

44

>Penicilliumroquefortii

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

45

>Sordariafimicola

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

46

>Trichodermaroseum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

47

>Ulocladiumchartatum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

48

>Cladosporiumsphaerospermum

 

 

+

***>Мокеева, Бударіна (1991) [15]

49

>Cladosporiumherbarum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

50

>Fusariumculmorum

+

 

 

*>Нюкша (1994) [5]

51

>Fusariumsolani

+

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація