Реферати українською » Биология » Вчені-еволюціоністі


Реферат Вчені-еволюціоністі

>Зміст

>Вступ

Ч.Дарвін

Р. Спенсер

>Еволюційнеучення Ж. Ламарка

Феодосій Добржанський

>ЕволюційнеученнявільнихпадіньЛ.С. Берга

Мендель

>Висновок

>Використаналітература


>Вступ

>Сучаснабіологіянаскрізь пронизанаісторичнимпідходом,еволюціонізмом.Можнанавітьсказати, щозрілістьтієї чиіншоїбіологічноїдисципліниперевіряється тім,наскільки вонавиявляється ">вбудованій" взагальнубудівлюсучаснійбіології, яку від фундаменту додахувиявляєтьсяеволюційним. Це невипадково.

>Всізакониорганізації йрозвитку життя, усізакономірностіжиттєдіяльності можназрозумітилишеспираючись надосягненняеволюційногоучення яктеоретичногострижнявсієїбіології. Позаеволюційнимпідходомнеможливозрозуміти аніфункціонуваннямолекулярно-генетичних систем, анірозвитокживихорганізмів віднародження до смерти, анііснуваннявидів й їхніпопуляцій, анірозвиток йперетвореннябіосфери вцілому.

>Інколивисувається заподіянняпобудовиякоїсьтеоретичноїбіології, котразмогла бохопитиодночасно усі проявижиттєдіяльності й статі вмайбутньому фундаментомвсієїбіології.Спробиствореннятеоретичноїбіологіїроблятьсянеодноразово, але йжодна із нихзавершиласяпомітнимуспіхом.Завждивиявлялося, щонайбільшфундаментальні,аксіоматичніположення, котрі можнапокласти основоювсієї приміщеннятеоретичноїбіології, втій чиіншійформі були простоположеннямиеволюційноїтеорії. Непередрішаєнеможливістьстворення вмайбутньомуокремої відеволюційногоучення приміщеннятеоретичноїбіології, можнависловитиупевненість, щоеволюційнеученнязавждизалишатиметьсястрижнембіологічногознання.


Ч.Дарвін

У 1858році Ч.Дарвін йнезалежно віднього Г.Р. Уоллесобгрунтували принцип природноговідбору йуявлення проборотьбу заіснування якмеханізмі цоговідбору.Основнапраця Ч.Дарвіна - ">Походженнявидів", що вкоренізмінивуявлення про живу природу,з'явився в1859г.

>Маючи наувазіважливежиттєвезначенняемоцій, Ч.Дарвінзапропонувавтеорію, щопояснюєпоходження йпризначення тихийорганічнихзмін йрухів, котрізазвичайсупроводжуютьяскравовираженіемоції.Цятеоріяотрималаназвуеволюційної. Уній великийдослідникприродизвернувувагу того факт, щозадоволення йнезадоволення,радість, страх,гнів, сумприблизнооднаковим чиномвиявляються як улюдини, то й улюдиноподібнихмавп.

Ч.Дарвіназацікавивжиттєвийсенс тихийзмін ворганізмі, котрісупроводжуютьвідповідніемоції,Зіставившифакти,Дарвінприйшов донаступнихвиводів про природу й рольемоцій вжитті.Теоріяеволюції шляхом природноговідборузаснована нанаступнихположеннях.

>По-перше, для живого характернанаявністьмінливості.Причому дляеволюціївеличезнезначеннямаєспадковамінливість.Унаслідокмінливостіознак йвластивостейнавіть впотомствіоднієї парібатьківмайже незустрічаєтьсяоднаковихособин. Засприятливих умівцівідмінностіможуть негратиістотноїролі

Принесприятливих -кожненайдрібнішавідмінністьможе статівирішальною йвизначити, чизалишитьсяцейорганізм вживих йдасть потомство чи жвін якщознищений.По-друге, дляорганізмівхарактернерозмноження вгеометричнійпрогресії.Потенційновигляд вкожномупоколіннівиробляєзначно понадособин,чим їхньогоможевижити додорослогоперебування назайманій територї.

Отже,значначастина тихий, щонародилисягине в ">боротьбі за життя". Упроцесіжиттєдіяльностікоженорганізмвступає убагатообразнівідносини ізособинамиусерединівигляду,іншихвидів йчинникаминеживоїприроди.Всіляківзаємодіїданогоорганізму ізоб'єктамиживої йнеживоїприродиДарвін метафоричноназивавборотьбою заіснування.Вінмав наувазі нелише життяоднієїособини, але й йуспіхїї у собі нащадками.

Таким чином, результатомвідбору якщовиникненняпристосувань й наційоснові -видовоїрізноманітності.Всілякі,змінніумовисередовищасприяютьеволюціївидів у напрямкуускладненняорганізації (>ссавці,комахи).

Р. Спенсер

>Центральноюідеєювсієї його творчости бувідеяеволюції.Підеволюцієювінрозумівперехід відневизначеної,незв'язноїоднорідності допевної,зв'язноїрізнорідності. Спенсер показавши, щоеволюціяєневід'ємна межавсього світу, щооточує нас, йспостерігається в всіх областяхприроди, але й й внауці,мистецтві,релігії йфілософії.Будовусуспільствавінпорівнював ізбіологічниморганізмом:окремічастиниє аналогом окремихчастинорганізму,кожна із яківиконує своюфункцію.Вінвиділив трисистемиорганів (>соціальнихінститутів) - щопідтримує (>виробництво),розподільну (>комунікація) йрегулятивну (>управлінська).Будь-яке сус-пільство,щобвижити,повиннепристосовуватися до нових умівдовкілля - таквідбуваєтьсяприроднийвідбір. Уході такогопристосуваннявідбувається усе более сильнаспеціалізація окремихчастинсуспільства. Урезультаті, як йорганізм, сус-пільствоеволюціонує відпростіших форм доскладнішим.

>Еволюційнеучення Ж. Ламарка

У 1809роцівийшла в світло "Філософіязоології"французькоговченого ЖанаБатистуП'єра Антуана де Моне Ламарка (1744-1829). Уційроботі бувзробленапершаспробаствореннятеоріїеволюціївидів.Вонавиявиласяневдалою.Ламаркпобудував своютеорію нанаступних двохположеннях: У всіхживихістотахзакладеновнутрішнєпрагнення довдосконалення.Воноєрушійною силоюеволюції.Дією цогочинникавизначаєтьсярозвитокживоїприродипоступове, але йнеухильнепідвищенняорганізаціїживихістот відпростих донайдосконаліших.Його результатомєодночаснеіснування вприродіорганізміврізноїмірискладності, як бістворюючихієрархічні сходиістот.Зовнішнєсередовищебезпосереднім чиномвпливає назмінуформи тихий чиорганівживихістот.

"Укожноїтварини, що не завершилаще свогорозвитку,частіше йтривалішевживанняякого-небудь органуукріплюєцей орган,розвиває його,збільшує йдодаєйому силу,пропорційнутривалостівживання, тоді якпостійнавідсутністьвживанняякого-небудь органупоступово йогоослабляє, приводити дозанепаду йзаставляє йогозникнути".

>Щоб довести, щофенотипічнізміни непередаються поспадку, А.Вейсманпровівбагатолітнійексперимент, вякомувпродовжбагатьохпослідовнихпоколіньукорочувавмишамхвости. Потеорії Ламаркавимушененевживанняхвостівповинне було б привести до їхньогоукорочення в потомства, але й цого несталося.Вейсман наційпідставіпостулював, щоознаки, щонабуваютьтілом й щоприводять дозміни фенотипу, ненадаютьпрямої дії настатевіклітки (>гамети), із задопомогою якіознакипередаютьсянаступномупоколінню.

Упротилежність Ж.Ламарку Ж.Кюв'є,виходячи ізособливостейбудовинервовоїсистеми,сформулював в 1812 р.вчення про 4 ">гілки" (типах)організаціїтварин:хребетні,членисті,м'якотілі йпроменисті.Міжцими типамивін невизнавав жаднихзв'язків йпереходів. Умежах типухребетнихвінрозрізняв 4класи:ссавці,птиці,земноводні,риби.

>Описаввелике числовикопних форм йвиявивприналежність багато із них допевнихшарівземної кору. Ж.Кюв'євпершезапропонував повикопних останкахвизначативікгеологічнихшарів, йнавпаки.Грунтуючись за принципами ">кореляціїорганів" й ">функціональноїкореляції",вінрозробив методреконструкціївикопних форм понебагатьох фрагментах скелета, щозбереглися.

>Відстоюючирелігійніуявлення простворення йнезмінністьвидів йвідсутністьперехідних формміж видами,він, дляпоясненнязмінифаун й флор,спостережуваних впослідовнихгеологічних пластах,висунувтеорію катастроф Концепціюкатастрофізму йнеодноразовихтворчихактівузгоджувалася ізбіблейськоюконцепцієютворіння світу.ЗавдякиідеямЖе.Кюв'є, широкопоширилися ідеї пропрогрес наорганічному світі й проепізодичніподії, щопорушуютьодноманітність вісторії землі. Цесприялоформуваннюуявлень пропоєднанняеволюційного йстрибкоподібногорозвитку.

Феодосій Добржанський

Добржанський,Феодосій Григорович (>Dobzhansky,Theodosius) (1900-1975),американський генетик йеволюціоністросійськогопоходження.

>Народився 25 января 1900 м.Немирові (>нині Україна). 1921-гозакінчив Київськийуніверситет, до 1924працювавтам-таки накафедрізоології. У 1924-1927 бувпрофесором генетики уЛенінградськомууніверситеті.

У 1927еміґрував до США.Працював вКолумбійськомууніверситеті увідомого генетика Т. Моргана,потім його жКаліфорнійськомутехнологічномуінституті вПасадені (1928-1940).

У 1940повернулося наКолумбійськийуніверситет, в 1962-1971 бувпрофесоромРокфеллерськогоуніверситету у Нью-Йорку.

>НаучніінтересиДобржанскогоконцентрувалисянавколо проблеммінливості йеволюціїтварин,він один збатьківтакоїважливоїнапрями убіології, якпопуляційна генетика.

>Свої Перші вційобластівінвиконав под годинуекспедиції вСередньоїАзії в 1926-1927, дедосліджувавпопуляціїсільськогосподарськихтварин цогорегіону.Пізніше, уроліекспериментальногооб'єкта ізвивченнягенетичних йеволюційнихпроцесівДобржанськийвибравплодову мушкудрозофілу.

Йомувстановилигенетичніосновиполіморфізмупопуляцій цогоорганізму - на репродуктивноізольовані (>нездатнісхрещуватися друг із одним)групи.Він показавшитакож, щоперевагирізних расдрозофіливиявляючись урізнихумовах,визначених,наприклад,заввишки надрівнем моря,температуроюдовкілля, характеромдоступноюїжі, годиною року.

разом ізДж.М.СмітомДобржанськийвизначавшвидкість природногодобору уприродних йекспериментальнихпопуляціях.Йогодослідженнястворилипередумови дляпоясненнямеханізмуформування нових рас йдеякихвидів й дозволилипобудуватисинтетичнутеоріюеволюції.

Широковідомі такихкнижоквченого, як Генетика йпоходженнявидів (>Genetics and theOrigin ofSpecies, 1941);Еволюція, генетика й гідна людина (>Evolution,Genetics and Man, 1955);Біологічніосновилюдськоїсвободи (TheBiologicalBasis ofHuman Freedom, 1956).Добржанськийвходив доЛондонськогокоролівськогосуспільства,Німецькоїакадеміїнатуралістів ">Леопольдина",ШведськоїАкадемії наук,Датськогокоролівськогосуспільства.НагороджениймедаллюЕлліотаАмериканської Національноїакадемії наук.

>ЕволюційнеученнявільнихпадіньЛ.С. Берга

Самепоняття номогенез, йаргументи накористь того, що,всуперечДарвіну,еволюціязовсім невипадковий, але йзакономірний процес детальнообгрунтувавЛ.С. Берг всвоїхкласичних роботів 20-х років, із якіголовна йнайбільшвідома, - ">Номогенез, чиеволюція наосновізакономірностей". Бергформулює проблему так:

Чиєеволюціявипадковимпроцесом,якийобумовленийлишедвомачинниками:хаотичнимимутаціями йприроднимвідбором, чи жеволюція -це процес всвоїйосновізакономірний,виявленнядеякоїтенденції,іманентного закону,який йнаправляєїїхід?. Усяеволюціябіосфериє, згідноБергурозгортання,якогось закону, чиможе бутиправильнішесказати,багатоваріантноїпрограми, вякіймістяться йбагаточисельніспособиїїреалізації. Тому Берг й назвавши своюконцепціюномогенезом,протиставившиїїдарвіновськійконцепції ">тіхогенеза",тобторозвитку,заснованому навипадковості.

Усвоїх роботів Бергпідсумовуєвеличезнийфактичнийматеріал,накопичений уже до початку 20століть,який йсвідчить накористьгомогенетичноїприродиеволюції.Цейматеріал говорити проприсутніх всистемі форм живогобагаточисельних "ритмах йримах", котрінеможливоназвативипадковими.

як прикладприведемо факт так званогопередуванняознак (>прискоренняфілогенезу).Відомо, що вембріональнійфазіспостерігаютьсяознаки тихийстадій, через котріімовірнопройшлаеволюціяданоїгрупи.Свого години Є. Геккель,гарячийприбічник й пропагандистдарвінізму,сформулював правило, щоотрималоназвубіогенетичного закону:онтогеніяповторюєфілогенію.

>Чомусьвважається, щовін служитипрямим аргументом накористьдарвіновськоїконцепції,хоча його можнарозумітилише яксвідоцтво того, щоеволюціявзагалімаємісце, вчому,звичайно ж, малохтосумнівається.

Мендель

>Теорія Менделяспадковості,тобтосукупністьпредставленій проспадковідетермінантах й характер їхньогопередачі відбатьків донащадків, посвоємусенсу прямопротилежна додоменделівськихтеорій,зокрематеоріїпангенезису,запропонованійДарвіном.Відповідно доцієїтеоріїознакибатьків прямо,тобто від всіхчастинорганізму,передаються нащадку.

Тому характерознакинащадка винен прямозалежати відвластивостей батька. Цеповністюсуперечитьвиводам,зробленим Менделем:детермінантиспадковості,тобтогени,присутні ворганізмівідноснонезалежно віднього самого. Характерознак (фенотип)визначається їхньоговипадковимпоєднанням.Вони немодифікуютьсяякими-небудьчастинамиорганізму йзнаходяться встосункахдомінантності-рецесивності.

Таким чином,теорія Менделяспадковостіпротистоїть ідеїспадкоємствапридбанихпротягоміндивідуальногорозвиткуознак.Досліди Менделя послужилиосновою длярозвитку Сучасної генетики - науки, щовивчаєдвіосновнівластивостіорганізму -спадковість ймінливість.


>Висновок

>Еволюційнатеорія -науковатеорія, щопояснюєпоступальнийрозвиток життя на землі відпростих форм (>клітини,бактерії) доскладних. Убіології,еволюція -це зміну впопуляціїуспадкованих характеристик чиознак, котріпередаються із роду врід.Ці характеристикикодуються в генах,копіюються йпередаються донаступнихпоколінь прирозмноженні.Випадковізміни в генахможутьспричинятинові чизміненіознаки,призводячи довідмінностейміжорганізмами.Процесеволюціївідбувається, колирізніознакистають болеезагальними чипереважаючими впопуляції. Цеможевідбуватисябезладно черезгенетичний дрейф, чи шляхом природногодобору черезборотьбу заіснування тавиживаннянайпридатніших.

При природногодоборі,організми ізознаками, котрідопомагаютьїмвижити йвідтворитися, як правило,мають понаднащадків. Таким чином, смердотіпередадуть понадвигіднихспадковихознакнаступнимпоколінням. Цепризводить доти, щовигідніознакистають болеезагальними вкожномупоколінні, аневигіднізменшуються. Черездеякий годину,цей процес ">мікроеволюції"можеприводити дорізноманітнихадаптацій взалежності відзамін внавколишньомусередовищі. Колівідмінностівсередині таміжпопуляціяминакопичуються,це приводити доутворення новихвидів йвищихтаксонів (>макроеволюції).Всівідомівиди так чиінакшепоходять відєдиного предка через процеспоступовоїрозбіжності.

>Теоріяеволюції шляхом природногодобору буввпершезапропонована вкнизі ЧарльзаДарвіна ">Походженнявидів" 1859 р. У 1930-х,теорія природногодоборуДарвіна разом ізтеорієюнаслідування Менделясклалисучаснусинтетичнутеоріюеволюції. Зїївеличезнимивластивостямипояснювання йпередбачування,цятеорія сталацентральниморганізовуючим принципом Сучасноїбіології,забезпечуючизагальнепоясненнярізноманітності життя на землі.


>Використаналітература

1.Алиханян С.І.,Акифьев О.П.,ЧернинЛ.С. Загальна генетика:Учеб. - М.:Висш. шк., 1985 р.

2.Гайсинович А.Є. Зародження та розвитку генетики. - М.:Висш. шк., 1988 р.

3. Горєлов А.А. Концепції сучасного природознавства. - М.:Владос, 2000 р.

4. Концепції сучасного природознавства / Під ред. В.М. Лавриненко, В.П. Ратнікова. - М.:ЮНИТИ, 2000 р.

5. Концепції сучасного природознавства /Самигин С.І. та інших. - Ростовн/Д.: Фенікс, 1997 р.

6.Лемеза Н.А.,Камлюк Л. В., ЛисовН.Д. Біологія в екзаменаційних запитання й відповіді. - М.: Рольф,Айрис-пресс, 1998 р.

7.Равич-Щербо І.В.,Марютина Т. М., Григоренко О.Л.Психогенетика:Учеб. / Під ред. І.В.Равич-Щербо. - М.:Аспект-Пресс, 2000 р.

8.Рузавин Г.І. Концепції сучасного природознавства: Курс лекцій. - М.: Проект, 2002 р.


Схожі реферати:

Навігація