Реферати українською » Биология » Віщі водні рослини в сістемі Рослін світу


Реферат Віщі водні рослини в сістемі Рослін світу

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вступ

У наше годинуоцінкавпливуабіотичних,біотичних таантропогеннихчинників наживіорганізми задопомогоюбіологічнихоб’єктівнабуває всебільшогозначення узв’язку із тім, що їхньогочутливість дозмін, щовідбуваються урядівипадківзначно вищий ніжіснуючихфізичних тахімічнихметодів.організми-біоіндикаториреагують не так намалідозиекологічнихфакторів, але й ідаютьзмогувиявитисинергізм,потенціювання,інгибуваннявпливовихчинників.

>Найбільшрозповсюдженоюєбіоіндикація станудовкілля зазміною видового складуфлористичних тафауністичнихкомплексів.Воднірослини узв’язку ізособливостямиморфології таанатоміїможуть бутибіоіндикаторами стануводойм таслугуватиоб’єктами глобальногомоніторингуводнихекосистемвзагалі.

>Актуальність тими: Узв’язку ізпідвищенимантропогеннимвпливом наприроднікомплекси за годину,стаєактуальноюрозробка таапробація методик, щодозволяютьоцінюватиекологічний станприродних,природно-антропогеннихландшафтів. Так як усікомпонентиприродитісно танерозривновзаємопов’язаніміж собою, топорушення одного компонентувикликаєзміну стану всіхінших. Тому,оцінюючи стан одного, можнапрогнозуватизміниіншихкомпонентів.Останнім годиноюмаємісцезначнийантропогеннийвплив наповерхневіводойми. Це йрізноманітнівикидипромислових тапобутових вод, йшумовезабруднення, йпорушенняструктуриводойм примеханічномуперемішуваннішарів води, атакожпорушеннятермічного режиму.Всіціфакторипризводять дорізноманітнихзмін уводнихекосистемах, щовідображується назагальномустаніприроди та налюдськомусуспільстві. На шкода, незавждиєможливістьпроводитикомплекснінауковідослідження, котріпотребуютьзначнихматеріальних витрат таспеціальногообладнання. У цихвипадках можнавикористовувати методбіоіндикації, щоотримавостаннім годиноюширокевизнання тарозповсюдженість.

Мета: Наосновівивченихеколого-біологічнихвластивостейрослинводних таприбережно-воднихбіоценозів провестивизначення стануїхніхценозів русларічкиСіверськийДонець.Визначитивидибіоіндикатори водногосередовища.

>Завдання:

·Опрацюватинаукову таметодичнулітературу ізпитаньбіоіндикації водногосередовища задопомогоюрослин;

·Дослідитивидовий складводнихбіоценозів русла р.СіверськийДонець,проаналізуватиеколого-біологічнівластивостівиявленихвидів;

·Проаналізуватиекологічніособливостівиявленихвидів,щодоможливості їхнівикористання вбіоіндикації стануводойм

·Визначитинаявністьрослинбіоіндикаторів в водногофітоценозі р.СіверськийДонець;

· Зазміноюфлористичного складуводнихкомплексівпроаналізуватиекологічний станоб’єктів, щовивчаються.

>Методи:геоботанічні,лабораторні,екологічні.

Знання, котрі булиотримані входінаписання роботи тарезультатидосліджень можнавикористовувати прироботі ушколівчителембіології.Наприклад, под годинуекскурсій назаплавні луки дорічкидітямнеобхіднопоказуватирослинибіоіндикатори, таяким чином смердотіможуть намвказувати на станнавколишньогосередовища.Вчитель виненпоказатидітямзначущістьрослин водногобіоценозу танеобхідність їхніохорони таохорониприроди вцілому.

 


1.Загальнівідомості провищіводнірослини та їхніположення всистемірослинного світу

 

1.1Вищіводнірослини всистемірослинного світу

Уходіеволюціїповоротним моментом було бвиникненняфотосинтезуючихорганізмів.Появухлорофілу можнавіднестиімовірно доархейськогоперіоду, апалеозої,починаючи ізкембрію,зустрічаються уже Першісиньо-зеленіводорості (>марполія,гірванелла,епіфітон йін.). Суша вкембрії, бувпозбавленарослинності. Уатмосфері за годинунагромаджувавсянадлишоквуглекислоти й малакількістькисню. Усилурі світлорослин уявлень ужебагатше:з'являється флорапсилофітів, щовідрізняється великоюрізноманітністю форм, –це Першізнайденівищізеленірослинисуші. Удевонірослинипродовжуютьзавойовувати суходіл:крімпсилофітів,витиснених докінцяперіоду,з'являються Першіпапороті,каламофіти,клинолисти,лепідодендрони,кордаїти.Остання група – Першіпредставники класухвойнихрослин. По берегах озер рослихвощі,папороті,сигілярії. Укарбонідевонська флорарозвиваєтьсянайширше. Докінцякам'яновугільногоперіоду воназменшується, й наїїмісцевиходятьновітипиглоссоптерієвоїфлори йголонасінних.Посиленняпроцесів щоутворюютьґрунти приводити дорізноманітностікругообігуречовин,даєпоштовх доподальшоїеволюції. Упермськійсистемі, впізнішихвідкладенняхпалеозою,подальшийрозвитокодержуютьнасінніпапороті (народиЛеслейя,гангамоптерис,тинифельдія йін.) йголоніннірослини,почализ'являтися саговники йгінкгові. Умезозоїнайбільшарізноманітність формнаголошуєтьсяпочинаючи ізюрськогоперіоду.Рослинність юрі абсолютно не так на карбон.Саговники,беннеттити,гінкго,байери,араукаріїпереважають влісахюрськоїепохи, уводоймищахкрупніхвощі –неокаламіти.Незбалансованістьпроцесівутворення йруйнуванняорганічноїречовини, що привела донакопиченнявуглецю увигляді горючихкопалин уверхньомудевоні йкарбоні,поступововирівнюється,збільшуєтьсякількістькисню ватмосфері. Укінцімезозою, вкрейдянийперіод,створилисякліматичніумови длявиникненняквітковихрослин, що маловеличезнийвплив всеподальшийхідеволюціїорганічного світупланети. Уверхньокрейдяних кулях Аляскинагромаджуютьсятаківоднірослини, якнімфеї чилатаття. До цого годинивідноситьсямасовапояваквітковихрослин, щоутворилихарактерніасоціації й щозахопилинайрізноманітнішібіотоп:рівнини, степу,напівпустелі, міські йводоймища. Укайнозоїрослинністьрозвиваєтьсядужерясно,протесильнепохолодання вдругійполовиніери,починаючи ізміоцену,значно змінилосякількість й складрослин. Усерединітретинногоперіоду вЗахіднійЄвропізустрічаються ужелатаття,рогіз,очерет, осока (>міоцен). На Україні за годинуз'явилисярогіз,очерет,рдесник,роголисник,сальвінія.

>Квітковіводнірослини,почавшисвійрозвиток уверхньомукрейдовомуперіоді, входіпроцесуеволюціїпридбали усі тихособливості, котрі дозволилиїмпережитисуворізаледеніннякайнозою вумовах водногосередовища. Отже,більшість батьківщинвищихводнихрослинз'являються вкінцімезозою,починаючи ізверхньоїкрейди; йвідноситься доепохирозквітуквітковихрослин призниженнірозвиткуголонасінних й ужезначномузменшенніспоровихрослин. Уцей годинувідбуваєтьсяпоступовийрозвиток йформування Сучасноїфлори. Учетвертинномуперіоді до годининастанняльодовиків вЄвропі уже булипоширенібільшістьсучаснихвидіврослин.ПротезначнізаледенінняЄвропизнищилирослинність навеличезнихтериторіях, так щодеяківидирослинзначноскоротилисвійприродний ареал чизниклиповністю.Загальна схемаеволюційного шляхуводнихрослин: море –прісні води – суша –прісні води – море. Зцієї заподійсучаснувищуводнурослинність, щомешкає впрісних,солонуватих й взначноменшійміріморськихводоймищах,прийнятоназивативторинноводною [3].

 


1.2Особливостіорганізаціївищихводнихрослин, якбіоіндикаторівнавколишньогосередовища

>Відноснаоднорідність водногосередовища привела до рядупристосувань самогорізногоступеня.Багатовидівводнихрослинмаютьздатністьрозвиватися насуші, щовиражається вявищідиморфізму.Потрапивши уводнесередовище,цівидиздатнірозвиватися уводі. [2].

>Відзначимодеякіосновніпристосуваннявищихрослин до водногосередовищаіснування.

1.Порівнянонизька температура водивикликаєпригнобленнястатевогопроцесу,переважаєвегетативнерозмноження.

2.Посиленезростання впорівнянні ізназемнимирослинами.

3.Недорозвинення чивідсутністьдеревини всудинних пучках,пов'язана із тім, щорослина,підтримувана водою, непотребує такоюміроюопорнихелементів, якназемне.Розвитоксистемиповітрянихпорожнин (>аеренхіма)сприяєполіпшеннюгазообміну йпідтримцірослини вплаваючомустані.

4.Редукціякореневоїсистеми чи змінуїїфункції.

5. Великийрозвитокповерхнітіла повідношенню домаси, щовиражається внаявності пір'ястого,розітнутоголистя, тонких,довгихстебел чи ж широкого, але йдуже тонкоголистя.

6.Листязануренихводнихрослинпозбавленісочовичок, заті їхньогоповерхняпроникна длягазів й весьгазообмінйде черезнеї.Кількістьсочовичок впорівнянні ізназемними видамизбільшена.

7. Удеякихвидівсередклітинепідермісує таінші,званігідропорами, щомаютьбільшупроникність води. Улататтєвих,крім того,єособливіклітки –гаусторії,розташовані нанижнійстороні аркуша,здатніінтенсивнопоглинатиживильніречовини йзапасати олію.

8.Гетерофілія,різнолисність,цеявище, коли наоднійрослинірозвиваються яктиповопідводнелистя, то йтиповоповітряні із поручпереходів (>настурція,стрілолист, віх).

9.Виділенняслизуособливимизалозкамиперешкоджаєвилуговуванню ізрослинживильнихречовин, атакожєзахистом притимчасовомупересиханніводоймищ.

>10.Переважнабільшістьвищихводнихрослин –багаторічники. Призимуваннічастинавидівцілкомопускається на дноводоймища,більшістьзимує увиглядікореневищ,бульб чизимуючих бруньки (>турионів).

>Наявністьстійкогомеханізму гомеостазудозволяєвищимводнимрослинамзахоплюватизначні територї й матірширокегеографічне поширення.Таківидистворюютьпопуляції,пристосовані докрайніх умів ареалу, дозначнихколиваньсвітла,температури йін. [7].

>Середморфоанатомічнихособливостейводнихрослин, котрі можнавраховувати привизначенні станубіоценозувиділититакі:

v Ос-кільки >гідатофіти >занурені у воду, то смердотіодержують не всюкількістьсонячногопроміння,бочастина йоговідбивається чипоглинається водою.Відповідногідатофітитією чиіншоюміроюєтіньовитривалими.Цимзумовленазбільшенаповерхняорганів, особливолистків, порівняно ззагальноюмасою. Узв’язку із тім, що уводі малорозчиненогокисню угідатофітівутрудненийгазообмін. Однак вони добророзвиненіміжклітинники, котрісприяютьрегулюваннюгазообміну.Гідатофітимаютьдужеспрощенуанатомічнубудову, вонисудинислабкорозвинені чизовсім немає, водусприймаютьвсієюповерхнеютіла. Наповерхніепідермикутикули немає чи вонзанадто тонка,щоб нестворюватиперешкоду внадходженні води доклітин.

>Гідрофітизвичайноростуть по берегахводойм,напівзанурені у воду.Підземначастинарослин (>кореневища йкорені), атакожбільшачастинастеблазанурені у воду.Гідрофіти, як йгідатофіти,мають систему добророзвиненихміжклітиннихпроміжків,крізь котріздійснюєтьсяпостачаннякисню доорганів, котрізнаходяться уводі йґрунтіводойми.

>Гігрофіти –церослини, щопристосовані до зростанню вумовахнадмірногозволоження,переважно атмосферного.Листки їхнівкриті тонким кулеюкутикули,продихирозташовані нарівніосновнихклітинепідерми,наявністьтонкостіннихживихрозсіянихволосків, атакож широкихміжклітинників –забезпечуєдоситьактивнуповерхнювипаровування [13].

Отже, усіціанатомо-морфологічні характеристикизабезпечуютьрослинамоптимальнеіснуваннясаме вцихумовахдовкілля,дає намзмогувиокремлювативодних таприбережно-воднихрослин вокремуекологічнугрупу йробитивисновокщодоможливостізастосуванняданоїгрупирослин якбіоіндикаторівнавколишньогосередовища

1.3Поняттябіоіндикації тавикористаннявищихводнихрослин якбіоіндикаторів станунавколишньогосередовища

Уходіеволюціїживіорганізмиадаптувались до діїприроднихфакторівсередовища, котрівпливають нимипротягомвсього життя. Колистосується діїантропогеннихфакторів, тозв’язку із короткимісторичним годиною їхнього діїтакоїадаптації невідбулося.Саме тому їхньогостресорнадія болеевідчутна йнебезпечна для життя, так як їхніконцентраціяперевищуєдопустимінорми.Самецяособливістьпокладена унеобхідністьзастосуваннярослин якбіоіндикаторів.

>Біоіндикація –це методвиявлення йоцінкивпливуабіотичних,біотичних йантропогеннихфакторів наживіорганізми задопомогоюбіологічнихоб’єктів.

>Застосуваннябіоіндикаторівдозволяє:

·знаходитимісцяскупчень векологічних системахрізного родузасмічень;

·прослідитидинамікузмін воточуючомусередовищі;

·визначитиступіньшкідливості тихий чиіншихречовин дляживоїприроди та конкретно длялюдини;

·скласти прогнозподальшогорозвиткуекосистеми.

>Основніпринципизастосуваннябіоіндикації

Длябіоіндикаціїпридатні удвічіметоди –пасивний йактивниймоніторинг. Упершомувипадку увільноживучихорганізмівспостерігають завидимими чинепомітнимипошкодженнями чивідхиленнями віднорми, щоєознакамистресовоговпливу. При активномумоніторингуспостерігають затими самимвідхиленнями натест-організмах, щознаходяться встандартнихумовах надосліджуваній територї.

>Живіорганізми втій чиіншійміріреагують назмінинавколишньогосередовища.Їхчутливість дозмін, щовідбувається врядівипадківзначно вищий ніжіснуючихфізичних чихімічнихметодів.Чутливіорганізмибіоіндикаториреагують не так намалідозиекологічнихфакторів, але й ідаютьзмогувиявитисинергізм,потенціювання,інгибіруваннявпливовихчинників.

>Виділяютьнаступнірівнібіоіндикації:

1. Зазміноюбіохімічних йфізіологічнихреакцій, щосупроводжуєтьсянакопиченнямтоксикантів органів читканинах;

2. За характероманатомічних,морфологічних,біоритмічних йповедінковихреакцій;

3. Зазміною видового складуфлористичних тафауністичнихкомплексів.

Напершомурівнідосліджуютьвидимі чинепомітніпошкодження тавідхилення віднорми, котрісвідчать пронесприятливівпливи.

На іншому (активному)використовуютьвідповідніреакціїнайбільшчутливих доданого чинникуорганізмів (>біотестування).

>Біоіндикаціяможепроводитись нарівні макромолекул,організму,популяції,співтовариств таекосистем.Існуєбіоіндикаціяспецифічна (>реакція лише однією чинник) йнеспецифічна (одна йтажреакція надекількафакторів).Методибіоіндикаціїповиннівідповідатинаступнимвимогам:відноснашвидкістьпроведеннябіоіндикації,достатняточність йстабільністьрезультатів,доступністьвидів-індикаторів унеобхіднійкількості.

>Середорганізмів-біоіндикаторівнеможна невідмітитивнесоквищоїводноїрослинності в процесіндикаціїважкихметалів.Здатність доакумуляціїважкихметалівсередводноїрослинностіпроявляєсальвініяплаваюча,рдесникпронизанолисний,рдесникблискучий,рдесниквузлуватий,багатокорінникзвичайний таін.Воднірослинитакожєіндикаторамиорганічногозабруднення таевтрофікаціїводнихоб’єктів.

НапідвищеннярівняконцентраціїCu таNi, солейважкихметалів таіншихнегативнихчинниківшвидкореагуютьтакірослини якелодеяканадська,валіснеріяспіральна тарізухагваделупська, у які злерозвиненіпокривнітканини.

1.4Біоіндикаціяякості водногосередовища ізвикористаннямвищихводнихрослин

Длявиявлення антропогенногозабрудненняпоряд ізхіміко-аналітичними, широкозастосовуютьметодибіоіндикації.Біотестування длявиявленнятоксикантів уводі у наше годинунабуває всебільшоговикористання, так якдаєзмогувиявититоксикант характером його дії натест-об’єкт (стан,функцію,поведінку).Ефектможе бутивизначений як приоцінціприватних, то йінтегральнихфункцій. Доприватнихфункцій належатибіохімічніпоказники,певнісистеми (>ферментна,дихальна). Доінтегральних характеристиквідносять характеристики, щодаютьуяву просумарнийефектвпливу на стансистеми.

>Методибіотестування ізвикористаннямвищихрослинєекономічнокращими,бо смердотіпотребуютьмінімальнихвитрат.

Припроведенніробіт побіотестуванню стану водногосередовищаслідвраховуватислідуючиобставини:

1)швидкістьвідповідітест-об’єкту надію агента (токсиканту)пов’язана ізконцентрацієюречовини.

2) збільшенняконцентраціїскорочує годинунастаннявідповідноїреакції.

З точкизорутехнічногооснащеннянайбільшдоступнідосліди,засновані нареєстраціїзагально-біологічних характеристикгідробіонтів.Необхідновраховувати, щотест-об’єкт йтест-реакціїмаютьспецифічністьвідповідей надіютоксиканту.Рослини,наприклад,можуть бутинайбільшчутливими вприсутності уводігербіцидів.Крім того,тест-реакціяможевиявититоксикант по йогофункції-мішені,якщовінмаєвибірковудію напевніфункціїорганізму.

>Вищіводнірослинизастосовуються прирозробцітоксикологічнихнормативів.Відноснотривалий рядківотриманнявідповідіобмежуєзастосуваннявищихрослин для контролютоксичностістічних вод, особливо принизькійконцентраціїтоксиканту [14].

1.5 сучасний станводнихресурсівХарківщини

>Водніресурсиобластіпредставлені 156річкамидовжиною понад 100 кмкожна,загальноюдовжиною 4561 км, котрівіднесені добасейніврічокСіверськийДонець й Дніпро.Загаломсумарніводніресурсиобластімаютьзагальнодержавнезначення,водність якіоцінюється в3,8км3/>рік.Аналізводокористування заперіод із 2004–2005 рокта показавши, що вобластіспостерігаєтьсятенденція дозменшення забору води таїївикористання. В лютому 2004роціобсягзабраної води пообластісклав 484,3 млн. м3, до тогочислі ізповерхневихджерел – 401,3 млн. м3 йпідземних – 82,96 млн. м3, що впорівнянні із 2003 фатальністю менше на 165,6 млн. м3 (20,5%), до тогочислі зповерхневихджерел – на 117, млн. м3 (22,7%),підземних – на 47,9 млн. м3 (36,6%). Упорівняннізі 2003 рзменшенняводозаборусклало на 29,3 м3 (5,7%) у томучислі на 17,97 млн. м3 (4,3%) ізповерхневихводойм й на 11,33 млн. м3 (12%)підземної води [11].

>Зниженняводозаборупов’язано нарівні із контролемвикористаннязаходів,направлених,ще і ізнестабільністю роботипідприємств,зменшеннявиробництва усільськомугосподарстві (>зниженняпоголів’ятварин,скороченняоб’ємівзрошеннясільськогосподарськихугідь й т. буд.).

Так,використаннясвіжої води впромисловості у 2005 р. впорівнянні із 2004 р.зменшилась на 31,37 млн. м3 (44,1№), всільськомугосподарстві на 31,37 млн. м3 (60,5%), длязрошення на 24,147 млн. м3 (73,4%), вкомунальномугосподарстві на 35,729 млн. м3 () 13%.

Упорівнянні із 2004 р.використання води узвітномуроцізбільшилося впромисловості на 10,54 млн. м3 (11,4%), врибозведенні – на 8,37 млн. м3, віншихгалузях на 7,816 млн. м3.,зменшилосьвикористаннясвіжої води всільськомугосподарстві на 4,78 млн. м3 такомунальномугосподарстві на 30,229 млн. м3.

Зарахунокскороченняоб’єміввиробництвавикористанняоборотної води впорівнянні із 2004 р.зменшилося вцілому на 923 млн. м3 (32,2%).Майже на 742 млн. м3зменшилосьвикористанняоборотної води впромисловості (>в2004 р. – 2606 млн. м3, 2005 р. – 1684 млн. м3).

У 2005 р. впорівнянні із 2004 р.витратиоборотної водизменшилась на 296 млн. м3 йскладають 1696 млн. м3. особливоцятенденціяпомітна впромисловості:Зміївська ТЕСзменшилацівитрати на 310 млн. м3, ДП «>Хімпром» на 3,45 млн. м3.збільшиливитратиоборотної води підприємства: ВАТ «>Турбоатом» на 7,36 млн. м3, ЗАТ «>Созівськийковальсько-механічний завод» на 1,63 млн. м3.

Зарахунок покращанняякості очищеннястічних вод тареконструкції ізрозширеннямпотужностейочиснихспоруд наКБО «>Безлюдівка»,ВУВКГ містЧугуїв й Балаклея,Зміївської ТЕСзнизивсяскидзабрудненихстічних вод упорівнянні із 2003 фатальністю на 87,6 млн. м3. впорівнянні із 2004 р.зменшенняскидуцієїкатегоріїстічних водсклало 20, млн. м3.

Упорівнянні із 2004 фатальністюзбільшиласьпотужністьочиснихспоруд на 38,14 млн. м3/>рік врезультатівведення вексплуатацію новихпотужностей, в т. год. наКБО «>Диканівський» (100 тис. м3/>добу),ВУВКГ м. Балаклея (4,2 тис. м3), ВКФсмтКраснокутськ (4,2 тис. м3) таін.

>Незважаючи назначнезниженняскиданнязабрудненихстічних водпідприємствами комунальногогосподарства у 2005 р.,цягалузьпродовжуєзалишатисянайбільшимзабруднювачемповерхневих вод.Підприємствагалузі узвітномуперіодіздійснилискидзабрудненихстічних вод вповерхніводойми воб’ємі 18,842 млн. м3.основними причинамискладноїситуації вкомунальномугосподарствіє передачабагатьохвідомчихочиснихспоруд, котріфізичнозастарілі,обладнання які протягомтривалого години необновлювалося узв’язку ізвідсутністюфінансування, на баланскомунальнихпідприємств.

Другамісцесередзабруднювачівводнихоб’єктівобластіпосідаютьоб’єктипромисловості,однакслідвідмітити, що узвітномуроціскидзабрудненихстічних вод упорівнянні із 2003 фатальністюзменшився йсклав 6,739 млн. м3. 2004-го р. уводніоб’єктиобласті було бскинуто 351,7 млн. м3 >стічних вод, до тогочислі:

нормативно –чистих -44,66 млн. м3

нормативно –очищених -276,82 млн. м3

>забруднених – 30,17 млн. м3 (без очищення -9,29 млн. м3,недостатньоочищених – 20,88 млн. м3).

>Загальнакількістьскинутихзворотних водзменшилась впорівнянні із 2003 р.зменшився йсклав 2,7 млн. м3., а із 2005 р. на 3,47 млн. м3.

Ззабрудненимистічними водами в січні 2005 р.скинуто 383,7 тис. тоннзабруднюючихречовин (до тогочисліхлоридів йсульфатів 101,9 тис. тонн), що на 1,7 тис. т. менше, ніж у 2004 р.

>Значне збільшення у 2005 р.об’ємускиду «нормативноочищених»стічних вод, наочиснихспорудахекологічної очищення впорівнянні із 2003 р. (на 265,78 млн. м3) порівняно ізпокращеннямякості очищеннястічних вод, наКБО «>Диканівський»,ДКГ «>Харьківкомуночиствод» таЗміївської ТЕС,ВУВКГ містЧугуїв йБалаклеї.Стічні води, щоскидаютьсяцимипідприємствами у 2003 р.переведені ізкатегорії «>недостатньоочищених» вкатегорію «нормативноочищені».

>Аналізуючивищевказане мидійшли довисновку, щоводніресурсиХарківщини незавждивідповідають нормам.Недостатнєоснащенняпідприємствочиснимиспорудами приводити допотрапляння вводоймитоксичнихречовин.Визначення їхньогорівня,якості водиєголовне заподіяннясанепідстанцій таорганівекобезпеки. На нашу думкуцедоцільноробитивикористовуючи вякостітест-об’єкту дляшвидкоговстановлення ступенятоксичності водиДафнію.Об’єкт легкоутримувати влабораторії,досить широкорозповсюджений на територїХарківськоїобласті йдоступний длязбору [21].


2. Район,об’єкти таметодидослідження

 

>Фізико-географічна характеристика районудослідження

 

>Нашідослідженняпроводилися на територїзаплавіврічкиСіверськийДонецьоколиць селаГайдариЗміївського районуХарківськоїобласті у 2007 р.

>Геологія таморфологія.Територія природного паркурозташована на плато правого березіСіверськогоДінця, в йогозаплаві таборовійтерасі, тащільноприлягає дотрубезської чиоднолесовоїтераси ізїїцікавими танайбільшими наЛівобережній Україні озерами Ліман, Чайка,Кругле таінші. На територї паркузнаходитьсястратотипічнеоголеннязміївськоїсвіти,їїеталон таіншіоголенняполтавськоїсерії.Рельєф паркуцікавийпоєднаннямдавніх тасучасних форм. Зпівночі до платоприєднуєтьсяновохарківськатерасаМжі, щотягнеться ізнагірноїчастиниЗмійову.

Паркрозташовується вмежахглибокогопрогинуземної кору –Дніпровсько-Донецькоїзападини.Кристалічніпороди фундаментузалягають тут - наглибині 4–5 км,крівлякрейдизанурюєтьсянижчерівня моря, та наповерхніоголюютьсялишекайнозойськівідкладення.

Платоскладаютьвідкладеннянеогену тапалеогену.Відкладеннячетвертинноїсистеми тапліоцену на територї паркунедостатньооголені дляскладаннястратиграфічної колонки. Упівденнійчастині парку, нависоті 5 – 6 м вище надграничнимрівнемрічки, у якихзалягають ділянкипіщаногосуглинку, щоутворюютьслабкийводоупор [14].

>Гідрографія. УЗміївськомурайоніпротікаєнайбільшарічкаЛівобережної України,правий приплив Дону –СіверськийДонець із притокамиУди,Гнилиця,Мож,Гомольша.Йогодовжина 1016 км,площабасейну 98800 км2.Сів.Донецьпротікає в добророзробленійдолині ізасиметричнимисхилами: правимо – болеевисоким, крутимо,розчленованим багаточисельними балками, талівим –низинним,розлогим,терасованим. Уперіодповенірічкавиходить замежікорінного руслу, широкорозливаючись позаплаві, а привисокомурівніповенізаливає всюзаплаву.

Натериторійзнаходяться притокиСів.Дінця: справавпадає р.Уди,довжиною 164 км; р.Мождовжиною 74 км; напівдніпротікає р.Гомольша,довжинаїї 15 км;зліварозташований припливГнилиця,довжина 32 км.

По водного режимуСів.Донець та його притоки належати дорічоксхідноєвропейського типу,якийхарактеризуєтьсявисокимивеснянимиповенями,відносноневисокими повенями, щовиникаютьлітом тавосени.

Водапомірно-жорстканалежить догідрокарбонатного класу.Хімізм водизмінюється узв’язку із тім, щопромисловістьвикидає вСів.Донецьнедостатньоочищені,перероблені води.

>Температурний режимрічкихарактеризуєтьсянайбільшвисокими температурами води улипні 24 – 25° З,найбільшнизькими – у лютому +0,5 +0,7° З.Сів.Донецьзамерзає від одного до 2 – 2,5місяців,товщинальоду до 14 – 18 див, ахолоднізими – до70 див (1969 р.).

На територї районузосередженінайбільші озера, щозустрічаються вбасейніСів.Донець. Запоходженнямцеозера-стариці.Найбільше озеро – Ліман [15].

 

2.2Об’єкти таметодидослідження

>Дослідженняпроводилися назаплавних цибулях р.СіверськийДонецьоколиць селаГайдариЗміївського районуХарківськоїобласті.

>Об’єктомдослідженняєводні таприбережно-воднірослини.

>Матеріал длядослідженнязбиравсярізними методами.Головні із них:цепольові талабораторніметоди.

>Польовівключають у собігеоботанічні тамаршрутно-екскурсивніметоди. Примаршрутно-екскурсивному булипроведеніекскурсії назаплавні луки, де булизакладені студентамипробні ділянки, на які було б описановидовий складрослин,відміченоСереднєПроективнеПокриття (ЗПП),КоефіцієнтЗустрічаємості (>КЗ) таФенофазу (ФФ).

>Такожвикористовуютьсялабораторніметоди (>визначення задопомогоювизначників, методгербаризації,визначенняекологічних груп).



3.Еколого-біологічна характеристикадосліджуваноїфлори

 

>Протягомвегетаційнихперіодів 2007 р. назаплавних цибулях р.СіверськийДонецьоколиць з.ГайдариЗміївського районуХарківськоїобласті нами було бдосліджено 58видівводних таприбережно-воднихрослин, котрі належати до 52родів, 31 родини,3хкласів та 1-го відділення –Magnoliophyta (>Покритонасінні). Для шкірного виду було бпроаналізованотаксономічнуприналежність,життєву форму за До.Раункієром,визначенаекологічна група завідношенням досвітла йвологи тамісцезростання.Узагальненіданінаведені вТаблиці 1.

Знаведенихданих видно, що лише 2%виявленихвидівєеврибіонти,тобтозустрічаються в всіхдослідженихфітоценозах, а 2% непритаманніданомуфітоценозу,отже 96%видів можнавикористовувати для характеристикипевногофітоценозу.Найбільшевидоверізноманіттявиявилось уповільно мінливихводоймах (>тобто р.СіверськийДонець). Це 43%виявленихвидів.Умовиіснування в цьомуценозінайбільшсприятливі – великакількістькисню,проточність, –сприяютьшвидкомуочищенню води вразізабруднення.Саме тутзустрічаютьсявиди,чутливі донегативнихчинників.Здатність доакумуляціїважкихметалівсередводноїрослинностіпроявляєСальвініяплаваюча,Рдесникпронизанолистий,Рдесникблискучий,Рдесниквузлуватий,Багатокорінникзвичайний таін.Воднірослинитакожєіндикаторамиорганічногозабруднення таевтрофікаціїводнихоб’єктів.

НапідвищеннярівняконцентраціїCu таNi, солейважкихметалів таіншихнегативнихчинниківшвидкореагуютьтакірослини якЕлодеяканадська,Валіснеріяспіральна таРізухагваделупська, у які злерозвиненіпокривнітканини й смердотієнайбільшвразливими припотрапляннінегативнихречовин.Виходячи із цого можназробитивисновок –якщоданірослинизустрічаються на територїдослідження, то стан води р.СіверськийДонецьцілкомзадовільний.Якбинаведенівищерослини буливідсутні, то можна було б бстверджуватизворотне йнепокоїтися про станприродивцілому.

>Таблиця 1.Еколого-біологічна характеристикавищихводних таприбережно-воднихрослинбасейнуСіверськийДонецьоколиць селаГайдари

>п/п

>Видованазва Батьківщина >Життєва форма заРаункієром >Екологічна група завідношенням до >Фітоценоз

 

>світла >вологи

 

1 2 3 4 5 6 7

 

1.   

>Хвощрічковий

>Equisetumfluviatile L.

>Хвощові

>Equisetaceae

>Криптофіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт Болота, озера, бережирічок, ставки.

 

2.   

>Сальвініяплаваюча

>Salvinianatans L.

>Сальвінієві

>Salviniaceae

>Терофіт >Геліофіт >Гідрофіт Уповільно мінливих чи стоячих водах та озерах.

 

3.   

>Лататтябіле

>Nimphaeaalba L.

>Лататтєві

>Nimphaceae

>Криптофіт >Геліофіт >Гідрофіт У стоячих таповільно мінливих водах.

 

4.   

>Глечикижовті

>Nupharlutea (L.)Smith

>Лататтєві

>Nimphaceae

>Криптофіт >Геліофіт >Гідрофіт >Прісноводні,замкнуті тамалопроточніводойми, наглибині 50–200 див, припересиханні –утворюєназемну флору.

 

5.   

>Куширзанурений >Ceratophyllumdemersum L.

>Куширові >Ceratophyllaceae

>Криптофіт >Тіньовитривалий >Гідатофіт >Прісноводнізамкнутімалопроточні тапроточніводойми, наглибині 50–100 див

 

6.   

>Жовтецьотруйний

>Ranunculus

>sceleratus L.

>Жовтeцеві

>Ranunculaceae

>Хамефіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт >Заплавні луки, болота, береживодойм.

 

7.   

>Зірочникболотний

>StellariapalustrisRetz.

>Гвоздичні

>Caryophyllaceae

>Криптофіт >Геліофіт >Гігрофіт Болота, мокрі тазаболочені луки,торф’яники.

 

8.   

>Переступень

>білий

>Bryoniaalba L.

>Гарбузові

>Cucurbitaceae

>Гемікриптофіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт >Середчагарників, влісах.

 

9.   

>Жерухалучна

>Cardaminepratensis L.

>Хрестоцвіті

>Brassicaceae

>Криптофіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт Бережирічок, озер йстариць,заплавні луки, болота.

 

10.   

>Гадючник оголень

>Filipendula

>denudata >Fritsch.

>Розові

>Rosaceae

>Гемікриптофіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт >Заплавні луки,чагарники,галявини, коловодойм.

 

11.   

>Водоперицяколосиста

>Myriophyllum

>Spicatum L.

>Столисникові

>Haloragaceae

>Криптофіт >Тіньовитривалий >Гідатофіт У стоячих таповільно мінливих водах

 

12.   

>Вехшироколистий

>Siumlatifolium L.

>Зонтичні

>Apiaceae

>Криптофіт >Тіньовитривалий >Гідрофіт Бережи тамілководдяпрісноводних,замкнутих ймалопроточнихводойм.

 

13.   

Дудниклісовий

>Angelica

>Silvestris L.

>Зонтичні

>Apiaceae

>Гемікриптофіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт >Долинирічок,вологіліси,заплавні луки.

 

14.   

>Смовдьболотна

>Peucedanum

>palustre L.

>Зонтичні

>Apiaceae

>Криптофіт >Геліофіт >Гідрофіт >Болотисті луки,чагарники.

 

15.   

>Підмаренникприбережний

>GalliumrivaleGris.

>Маренові

>Rubiaceae

>Криптофіт >Геліофіт >Гігрофіт Бережирічок,струмки,чагарники.

 

16.   

>Підмаренник

>болотний

>Galium

>palustre L.

>Маренові

>Rubiaceae

>Гемікриптофіт >Тіньовитривалий >Гігрофіт >Вологі луки та болота. 17.   

>Живокістлікарський

>Symphitumofficinale L.

>Шорстколисті

>Boraginaceae

>Криптофіт >Тіньовитривалий
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація