Реферати українською » Биология » Концепція біосфері ї екологія


Реферат Концепція біосфері ї екологія

Концепціюбіосфери іекологія

Зпоглядурівняорганізації,біосфераявляє собоюнайбільшвеликеоб'єднанняживихістот.Біосферу можнавизначити як системубіогеоценозів, чиживихспівтовариств. Черезскладність такогооб'єднанняуявлення пробіосферумінялися іуточнювалися ізрозвитком науки, але йголовним вонизалишаласяідеявеликої іцілісноїкартиниживоїприроди, атакожвзаємодіїживих систем зсередовищемїхньогоперебування. Останні запитаннястановлятьзмістекологічнихдосліджень.

>Еволюціяуявлень пробіосферу

У буквальномуперекладітермін «>біосфера»означає сферу життя і у такомузмістівінуперше бувуведений у науку в 1875 р.австрійським геологом й палеонтологомЕдуардомЗюссом (1831-1914). Однакзадовго до цого подіншиминазвами,зокрема «>простір життя», «картинаприроди», «>живаючиоболонка землі» й т.п., йогозмістрозглядавсябагатьмаіншиминатуралістами.

>Спочатку под всімацимитермінамималася наувазі лишесукупністьживихорганізмів, щоживуть на нашійпланеті,хочаіноді івказувавсяїхнійзв'язок ізгеографічними,геологічними ікосмічнимипроцесами, але й при цьомускорішезверталасяувага на залежністьживоїприроди від сил йречовиннеорганічноїприроди.Навіть автор самоготерміна «>біосфера» Є.Зюсс усвоїйкнизі «Лик землі»,опублікованої черезмайжетридцять років послевведеннятерміна (1909 р.), незауважувавзворотноговпливубіосфери івизначавїї як «>сукупністьорганізмів,обмежену впросторі і учасі і, щоживе наповерхні землі».

>Першим ізбіологів, що ясновказав в роліживихорганізмів вутворенніземної кору, був Ж.Ламарк (1744-1829).Вінпідкреслював, що усіречовини, щоперебувають наповерхніземноїкулі,утворюючу його кору,сформувалисязавдякидіяльностіживихорганізмів.

>Поступовоідея протіснийвзаємозв'язокміжживою інеживоюприродою, прозворотнийвпливживихорганізмів йїхніх систем нанавколишні їхньогофізичні,хімічні ігеологічніфактори усєнаполегливіше проникала усвідомістьучених йзнаходилареалізацію вїхніхконкретнихдослідженнях.Цьомусприяли ізміни, щовідбулися взагальномупідходінатуралістів довивченняприроди.Вони усє понадпереконувалися втім, щовідособленедослідженняявищ йпроцесівприроди ізпозицій окремихнауковихдисциплінвиявляєтьсянеадекватним. Тому нарубежі XIX-XX ст. у науку усеширшепроникають ідеїцілісного,підходу довивченняприроди, котрі у наше годинусформувалися всистемний методїївивчення.

>Результати такогопідходунегайнопозначилися придослідженнізагальних проблемвпливубіотичних, чиживих,факторів наабіотичні, чифізичні,умови. Так,виявилося,наприклад, що складморської води багато вчомувизначаєтьсяактивністюморськихорганізмів.Рослини, щоживуть напіщаномуґрунті,значнозмінюютьїї структуру.Живіорганізмиконтролюютьнавіть складнашоїатмосфери. Кількістьподібнихприкладів легкозбільшити, й усі смердотісвідчать пронаявністьзворотного зв'язкуміжживою інеживоюприродою, урезультатіякої живаречовиназначноюміроюміняє образнашої землі. Таким чином,біосферу не можнарозглядати увідриві віднеживоїприроди, відякої вон, ізоднієїсторонизалежить, а ізіншого боці - самавпливає нанеї. Тому переднатуралістамивиникає заподіяння - конкретнодосліджувати,яким чином йякоюмірою живаречовинавпливає нафізико-хімічні ігеологічніпроцеси, щовідбуваються наповерхні землі і уземнійкорі.Тількиподібнийпідхідможедатиясне іглибокеуявлення проконцепціюбіосфери.Таке заподіяннясаме і поставивши собі завидатнийросійський навчаньВолодимирІвановичВернадський (1863-1945).


КонцепціюВернадського пробіосферу

>Центральним уційконцепціїєпоняття про живуречовину, що У.Вернадськийвизначає яксукупністьживихорганізмів.

>Крімрослин йтварин, У.Вернадськийвключаєсюди ілюдство,впливякого нагеохімічніпроцесивідрізняється відвпливуіншихживихістот,по-перше,своєюінтенсивністю, щозбільшується із ходівгеологічного години;по-друге, тімвпливом, яку діяльність людейробить наіншу живуречовину.

>Цейвпливпозначаєтьсянасамперед уствореннічисленних новихвидівкультурнихрослин йсвійськихтварина.Таківиди неіснувалираніше і бездопомогилюдини чигинуть, чиперетворюються вдикіпороди. ТомуВернадськийрозглядаєгеохімічну роботуживоїречовини внерозривному зв'язкутварини,рослинного царства і культурноголюдства як роботуєдиногоцілого.

На думку У.Вернадського, уминулому не надавализначеннядвомважливим чинникам, котріхарактеризуютьживітіла іпродуктиїхньоїжиттєдіяльності:

-відкриттю Пастера проперевагуоптичноактивнихз'єднань,пов'язаних іздісиметричністюпросторовоїструктури молекул, яквідмінноїрисиживихтіл,

- явнонедооцінювавсявнесокживихорганізмів венергетикубіосфери йїхнійвплив нанеживітіла.Адже у складбіосфери входити не лише живаречовина, але й ірізноманітнінеживітіла, котріВ.І.Вернадськийназиваєкісними (атмосфера,гірськіпороди,мінерали і т.д.), атакож йбіокосними -тіла,утворені ізрізноріднихживих йвідсталихтіл (>ґрунти,поверхневі води і т.п.). Хоча живаречовина пообсязі івазістановитьнезначнучастинубіосфери, але й воно тавідіграєосновну роль угеологічних процесів,пов'язанихзізміноювиглядунашоїпланети.

Ос-кільки живаречовинаєвизначальним компонентомбіосфери,остільки можназатверджувати, що вонможеіснувати ірозвиватися лише у межахцілісноїсистемибіосфери. Невипадково томуВ.І.Вернадськийуважає, щоживіорганізмиєфункцієюбіосфери інайтіснішим чиномматеріально іенергетично із неюзв'язані,євеличезноюгеологічною силою,їївизначальної.

>Вихідноюосновоюіснуваннябіосфери ібіогеохімічнихпроцесів, щовідбуваються вній,єастрономічнеположеннянашоїпланети і упершучергуїївідстань відСонця інахилземноїосі доекліптики, чи доплощиниземноїорбіти. Цепростороверозташування землівизначає в основномуклімат напланеті, аостанній у своючергу -життєвіцикли всіхіснуючих нанійорганізмів.Сонцеєосновнимджереломенергіїбіосфери і регулятором всіхгеологічних,хімічних йбіологічнихпроцесів на нашійпланеті.Цюїї роль образновиразив один ізавторів законузбереження іперетворенняенергіїЮліус Майєр (1814-1878), щовідзначив, що життяєствореннясонячногопроменя.

>Вирішальнавідмінністьживоїречовини відкісноїполягає внаступному:

-зміни іпроцеси вживійречовинівідбуваютьсязначношвидше, ніж увідсталихтілах. Тому для характеристикизмін уживійречовинівикористовуєтьсяпоняттяісторичного, а й укіснихтілах -геологічного години. Дляпорівняннявідзначимо, що секундагеологічного годинивідповідаєприблизно статисячам роківісторичного;

- уходігеологічного годинизростаютьміцьживоїречовини й йоговплив навідсталуречовинубіосфери. Цевплив,указуєВ.І.Вернадський,проявляєтьсянасамперед «убезперервномубіогенномутоковищіатомів ізживоїречовини увідсталуречовинубіосфери і тому» ;

- лише вживійречовинівідбуваютьсяякіснізміниорганізмів уходігеологічного години.Процес ймеханізмицихзмінупершезнайшлипояснення втеоріїпоходженнявидів шляхом природногодобору Ч.Дарвіна (1859 р.);

-живіорганізмизмінюютьсязалежно відзмінинавколишньогосередовища,адаптуються донеї і,відповідно дотеоріїДарвіна,самепоступовенагромадження такихзмін служитиджереломеволюції.В.І.Вернадськийвисловлюєприпущення, що живаречовина,можливо,має ісвій процесеволюції, щопроявляється взміні із ходомгеологічного години, позазалежністю відзмінисередовища.

Дляпідтвердженнясвоєї думивінпосилається набезперервнийрістцентральноїнервовоїсистемитварин йїїзначення вбіосфері, але вособливуорганізованістьсамоїбіосфери. На його думку, успрощеніймоделіцюорганізованість можнавиразити так, щожодна зкрапокбіосфери «непопадає у ті жмісце, у ту жкрапкубіосфери, уякийколи-небудь бувраніше». Усучаснихтермінахцеявище можнаописати якнеоборотністьзмін, котрівластивібудь-якомупроцесуеволюції ірозвитку.

>Безперервний процесеволюції, щосупроводжуєтьсяпоявою новихвидіворганізмів,впливає протягом усьогобіосферу вцілому, у томучислі і наприроднібоєздатнітіла,наприклад,ґрунту,наземні іпідземні води і т.д. Цепідтверджується тім, щоґрунти ірікидевонузовсімінші,чимтретинної і тім понаднашоїепохи. Таким чином,еволюціявидівпоступовопоширюється і переходити протягом усьогобіосферу.

Ос-кількиеволюція івиникнення новихвидівприпускаютьіснування свого початку,остількизакономірновиникає запитання: ає читакий вушко у життя?Якщоє, то де йогошукати - на землі чи вКосмосі? Чиможевиникнутиживе із неживого?

Надцимипитаннямипротягомсторічзамислювалися багаторелігійнихдіячів,представникимистецтва,філософи іучені.В.І.Вернадськийдокладнорозглядаєнайцікавіші точкизору, котрівисувалисявидатнимимислителямирізнихепох, й доходитивисновку, щоніякоїпереконливоївідповіді наці запитанняпоки неіснує. Самвін як навчаньспочаткудотримувавсяемпіричногопідходу дорішеннязазначенихпитань, колизатверджував, щочисленніспробивиявити в стародавніхгеологічних кулях земліслідиприсутностіяких-небудьперехідних форм життя неувінчалисяуспіхом. У кожномуразідеякі останки життя буливиявленінавіть удокембрійських кулях, щонараховують 600мільйонів років.Цінегативнірезультати, на думкуВ.І.Вернадського,даютьможливістьвисловитиприпущення, що життя якматерія іенергіяіснує уВселеноївічно і тому немає свого початку. Алітакеприпущенняє не більше, ніжемпіричнеузагальнення,засноване натім, щослідиживоїречовинидотепер невиявлені вземних кулях.Щоб статінауковоюгіпотезою, воно таповинне бутипогоджене ізіншими результатаминауковогопізнання, у томучислі і із понад широкимиконцепціямиприродознавства іфілософії. У кожномуразі не можна невважатися ізпоглядами тихийнатуралістів йфілософів, котрізахищалитезу провиникненняживоїматерії ізнеживий, ацей годинунавітьвисуваютьдоситьобґрунтованігіпотези імоделіпоходження життя.

>Припущеннящодоабіогенного, чинеорганічного,походженні життяробилисянеодноразовоще вантичнуепоху,наприклад, Арістотелем, щодопускавможливістьвиникненнядрібнихорганізмів ізнеорганічноїречовини. Звиникненнямекспериментальногоприродознавства іпоявою таких наук, якгеологія,палеонтологія ібіологія, така точказорузазнала критики як необґрунтованаемпіричними фактами.Ще вдругійполовині XVII в.широкепоширення здобувши принцип,проголошенийвідомимфлорентійськимлікарем йнатуралістом Ф.Реді, що всеживевиникає із живого.Твердженню цого принципусприялидослідження знаменитогоанглійськогофізіологаВільямаГарвея (1578-1657), щовважав, щовсякатварина скидатися зяйця,хочавін йдопускавможливістьвиникнення життяабіогенним шляхом.

>Надалі, умірупроникненняфізико-хімічнихметодів убіологічнідослідженнязнову і усенаполегливіше сталивисуватисягіпотези проабіогеннепоходження життя.Вище ми уже говорили прохімічнуеволюцію якпередумовівиникнення передбіотичної, чи передбіологічної,стадіївиникнення життя. Ззазначеними результатами неміг нерахуватисяВ.І.Вернадський, й тому його подивися зцихпитань незалишалисянезмінними, але й,опираючись наґрунт точновстановленихфактів,він недопускав, ані божественноговтручання, ані земногопоходження життя.Вінперенісвиникнення життя замежі землі, атакождопускавможливістьїїпояві вбіосфері запевних умів.Він писавши: «ПринципРеді невказує нанеможливістьабіогенезу позабіосферою чи привстановленнінаявності вбіосфері (>тепер чираніше)фізико-хімічнихявищ, неприйнятих принауковомувизначенніцієїформиорганізованостіземноїоболонки.»

>Незважаючи надеякіпротиріччя,навчанняВернадського пробіосферуявляє собоюновий великийкрок урозумінні не лишеживоїприроди, але й йїїнерозривного зв'язку ізісторичноюдіяльністюлюдства.

>Перехід відбіосфери доноосфери

>Перетвореннярозуму і роботилюдства вгеологічну силу планетної масштабувідбувалося у межахбіосфери,складовоючастиноюякої смердотіє.В.І.Вернадський усвоїхдослідженняхнезміннопідкреслював, якувеличезнийвпливлюдстворобить нарозширення життя шляхомстворення новихкультурнихвидіврослин йтварин.Опираючись на його ідеї пробіогеохімічну основубіосфери,французький математик йфілософЕдуарЛеруа (1870-1954)увів 1927-го р.поняттяноосфери, чисферирозуму, для характеристики Сучасноїгеологічноїстадіїрозвиткубіосфери.Йогопозиціюрозділявтакожнайбільшийфранцузький геолог й палеонтолог П'єрТейяр деШарден (1881-1955),згодом усвоїй роботи «Феноменлюдини»визначив ноосферу як однузістадійеволюції світу.Визнаючи, щоцястадія, як й сама людина,є результатомтисячолітньоїісторіїрозвиткуорганічного світу,вінуважаврушійною силоюеволюціїцілеспрямованасвідомість («ортогенез» ).

Навідміну від йогоВ.І.Вернадськийрозглядаєвиникненнясвідомості якзакономірний результатеволюціїбіосфери, але й, одного разувиникши, воно тапотімпочинаєробити весьзростаючийвплив набіосферузавдякитрудовійдіяльностілюдини.

Ноосфераєновегеологічнеявище на нашійпланеті. Унійуперше людинастаєнайбільшоюгеологічною силою.Вінможе і виненперебудовуватисвоєюпрацею ідумкою область свого життя,перебудовуватидокорінно впорівнянні із тім, що було браніше.

>Первісніуявлення проспрямованістьеволюційногопроцесуубіквиникненнямислячихістот йвизнаннягеологічноїролілюдствависловлювалисябагатьмавченими і доВ.І.Вернадського. Так, вже у XVIII в.відомийфранцузькийнатураліст Ж.Бюффонвисловивідею про царстволюдини, що у ХІХ в. буврозвиненазасновником Сучасноїгеології ЖаномЛуїАгасисом (1807-1873). Хочаці ідеї іопиралися навизнання усізростаючоїролілюдства взміні лику землі, але й не булипов'язані з принципомспрямованостіеволюціїживоїречовинибіосфери.

>Цей принцип якемпіричнеузагальненнявисунувамериканський навчань ДжеймсДаний (18131895), щоще допояви роботи Ч.Дарвінавпершечітко заявивши, щоеволюціяживоїречовинийде впевному напрямі.Ґрунтуючись насвоїхдослідженняхракоподібних ймолюсків, Д. Данадійшоввисновку, щопротягомпринаймні двохмільярдів роківвідбувалисявдосконалення ірістцентральноїнервовоїсистемитварин,починаючи відракоподібних йкінчаючилюдиною.Цей процесвін назвавшицефалізацієй, приякійдосягнутийрівеньорганізаціїнервовоїсистеминіколи незнижується. Хоча при цьомуможливі ізупинки, й перегони, але йнапрямокеволюції нейде тому.Йогопослідовник ЛеКонт,ґрунтуючись напринципіспрямованостіеволюції, назвавшиеру,пов'язану ізпоявою на землілюдини,психозойською.Ближче донашого годинивідомийросійський геологОлексій Петрович Павлов (1854-1929),оцінюючинадзвичайнозрослу рольлюдства якпотужногогеологічного чинника, востанні рокта життянаполегливо мовивши проантропогеннуеру веволюціїбіосфери.Подібнихвисловлень можна було б б привести багато, але й задеякимивиключеннями смердотіобмежуютьсялишеконстатацієюрозрізненихфактів, нерозглядають їхні усистемі і недаютьїмтеоретичногопояснення.

КонцепціюВернадськоговперше привела усівідоміемпіричніфакти,дані ірезультати вєдинуцілісну системузнання, щопереконливопояснює, котріфакторисприяли переходу відбіосфери доноосфери.Вонаґрунтується навизнаннівирішальноїролілюдськоїдіяльності, роботи і думи веволюціїбіосфери, а ще черезостанню і узмінігеологічнихпроцесів, щовідбуваються на землі, й лику землі вцілому.Важливопідкреслити, щоВ.І.Вернадський необмежуєтьсядослідженнямвпливутрудової,виробничоїдіяльності напроцеси, щовідбуваються вбіосфері і наземнійповерхні. Добреусвідомлюючи, щопрацяявляє собоюдоцільну діяльність,засновану надумці іволі,вінуказує, що ноосфера, чи сферарозуму, якщо усе понад і понадвизначати не лишепрогрессуспільства, але й іеволюціюбіосфери вцілому, а ще черезнеї іпроцеси, щовідбуваються на землі.Недармавінрозглядає думку якпланетнеявище.

>Еволюційний процесодержуєособливегеологічнезначеннязавдяки бовінстворивновугеологічну силу -наукову думкусоціальноголюдства...Підвпливомнаукової думи ілюдської роботибіосфера переходити уновий стан - у ноосферу.

>Якою жподобоюлюдська діяльністьвпливає напроцеси вбіосфері, как онасприяєїїеволюції?Чомусамеця діяльністьнадаєеволюціїбіосфериспрямований характер?

>Насампередвідзначимо, щобіологічнаеволюціявластивалишеживійречовинібіосфери,тобторізним видамрослин йтварин й,зрозуміло,людині втіймері, уякійвінрозвивався довиникненняцивілізації іперетворення в Homo sapiens (>людинирозумної).Надалібіологічнаеволюціялюдини переходити веволюціюсоціальну.

>Еволюціяживоїречовинибіосфери приводити довиникнення новихвидіврослин йтварин, котрі, як йіншівиди,нерозривно ібезупиннопов'язані ізнавколишнімїхнімсередовищемнасампередхарчуванням йподихом якнайбільшхарактернимипроцесамиобмінуречовин.Такийобмін приводити доміграції, рухуатомів відживоїречовини до неживого, особливо добіогенного, уякомуживіелементиоб'єднані ізнеживими. Не можнатакожзабувати, що под годинуеволюціїмолекули іатомиживоїречовини незалишаютьсянезмінними. Але смільчаків якце багато вчомуміняє характервзаємодіїживоїречовинибіосфери не лише ізїїнеживоючастиною, але й і ізіншими сферамиоболонки землі.

Уперіод переходу відбіосфери доноосфери на Майдані сценувиступаєтакийпотужнийгеохімічний чинник, що якпостійнозбільшуєтьсякількістьзеленоїживоїречовини вбіосфері,одержуваного задопомогоюрозширенняпосівнихплощ йінтенсифікаціїземлеробства. Урезультаті штучногодобору новихсортіврослин йпорідтваринзначноприскорюютьсяпроцесиеволюції,швидшевиникаютьновівиди. У своючергу вщебільшіймерісприяєприскореннюпроцесівобмінуміжживою івідсталоюречовиною вбіосфері.

Вочевидь,поступовийперехід доноосферипочавсящесотнітисяч років тому, колилюдствоопанувалавогонь й сталовиготовляти Перші,доситьнедосконаліщезнаряддявиробництва іполювання.Завдяки цьому воно та здобуловеличезнуперевагу передтваринами, але й ізгеологічної точкизорунабагато понадважливим бувтривалий процесприручення дикихстаднихтварин йстворення новихсортівкультурнихрослин. яквідомо,самецей процеспоклав вухоскотарству іземлеробству, котріісторично привели до Першогонайбільшзначномуподілусуспільної роботи ісистематичномуобміну його продуктамиміжрізними племенами.В.І.Вернадськийуказує:Людинацим шляхом сталамінятинавколишній світло йстворювати для собінову,який не було бніколи напланеті живу природу.Величезнезначення цоговиявилосяще і віншому - утім, що вонапозбулася від голодуновим шляхом, і,отже,знайшламожливістьнеобмеженогопрояву свогорозмноження.

Коли жстосуєтьсяборотьби зтваринами, то людина здобула внійперемогу посуті ізвинаходомвогнепальноїзброї і томутепер вона виннавживатиособливізаході,щоб недопуститивинищування всіх дикихтварин.Щебільшізусиллянеобхідні длязбереженнясамоїбіосфери у зв'язку ізбагаторазовозрослимитехногенниминавантаженнями нанеї. У зв'язку зцимвиникаєзагальна длявсьоголюдства глобальна проблемазбереженнянавколишньогосередовища інасампередживоїприроди.


>Література

1. Кун Т. Структуранауковихреволюцій. - До., 1998

2. Кузнєцов Б. Р. Еволюція картини світу. – М., 1997

3. СтепінB.C., КузнєцоваЛ.Ф. Наукова картина світу у культурі техногенної цивілізації. – М., 1994.

4.Беклей А.Краткаісторіяприродних наук. - До., 2002

5.ГайденкоП.П.Еволюціяпоняття науки:Становлення ірозвитокпершихнауковихпрограм. - До., 2002


Схожі реферати:

Навігація