Реферати українською » Биология » Концепція макроеволюції и її тіпі


Реферат Концепція макроеволюції и її тіпі

Концепціюмакроеволюції йїїтипи

>Підходи

>Макроеволюціямає наувазізмінинабагатобільшого масштабу,чим тих, котрівідбуваються примікроеволюції івидоутворенні.Змінимакроеволюційногорівняскладаються врозвиткуознак, по якірізнятьсятаківеликігрупи, якпологи,сімейства, зажени,класи ітипи.Подібніподіївідбуваються вгеологічномумасштабі години.

>Методидослідження,застосовувані прививченнімакроеволюції, неможуть невідрізнятися від тихий, котрівикористовуються прививченнімікроеволюції івидоутворення. Генетика,екологія і систематика нарівнінижчихкатегорій -головніпідходи довивченнямікроеволюції івидоутворення, тоді як усе, що намвідомо промакроеволюцію,отримано врезультатіпалеонтологічних йпорівняльно-морфологічнихдосліджень.Роботи із генетикипопуляцій йблизьким донеї областямдозволяютьодержатипрямідані профакторівеволюції. Однаквідомості провеликіподії впроцесіорганічноїеволюціїдаютьпалеонтологія іпорівняльнаанатомія.

>Вивченнямеволюційноїбіології намакрорівні і наіншихрівняхзвичайнозаймаютьсярізнігрупидослідників, йїхньогоподання про рольексперименту, масштабах години ііншихпредметівнерідкорозходяться.Багатопалеонтологів йморфологистаршогопоколіннянедооцінювализначеннягенетичнихдосліджень дляеволюційноїтеорії; у своючергубіологи, щовивчаютьпопуляціїнині живучихорганізмів, частомаютьдоситьнеяснеподання протимчасовийелементмакроеволюції.Джереломбагатьохпротиріч веволюційнійбіологіїслужатьхарактернірозходженняміж макро- ймікроеволюціоністамивідноснометодівдослідження, способумислення ізагальноїпідготовки.

Одна з проблемеволюційноїбіологіїстосується того, чипредставляє собоюмакроеволюція простапродовженнямікроеволюції чи жміжцимидвомапроцесамиєістотнерозходження.Багатоеволюціоністів, у томучислі усіприхильникисинтетичноїтеорії,думають, щоінтерпретаціюявищмакроеволюції вартозасновувати на нашихподаннях пропроцеси, щовідбуваються намікроеволюційномурівні.Цю точкузору добросформулював Добржанський (>Dobzhansky, 1937):

«>Досвідпоказує..., що Єдиний шлях дорозуміннямеханізмівмакроеволюційнихзмін, для якінеобхіднігеологічнімасштаби години, -цедоскональневивченнямікроеволюційнихпроцесів,спостережуванихпротягом одноголюдського життя інерідкоконтрольованих волеюлюдини».

>Викладенавище точказорувикликає,однак,заперечення із боціфракціїменшості вкожномумайжепоколінніеволюціоністів.Гольдшмідтнаполягав на бомакроеволюційна зміну детермінуєтьсяособливимипроцесами -системнимимутаціями істрибкоподібнимизмінами, котрі недіють намікроеволюційномурівні. Уостанні роктаСтенлі й Гулддотримуються думи проіснуваннякорінногорозходженняміжмікро- ймакроеволюцією. Гулдзатверджує, щоспробапояснитимакроеволюцію наосновімікроеволюціїявляє собоюредукционізм йневиправдануекстраполяцію і щотакийпідхідпомилковий.

>ВсуперечдумціГольдшмідта уприроді неіснуєрозривуміжмікро- ймакроеволюцією.Цейпередбачуванийрозривзаповнюютьявищавидоутворення. Увеликійвибірціфілетичних групеволюційнідивергенціївиникають набудь-якомурівні - від рас черезвиди ігрупивидів допологів йкатегорій понадвисокого рангу.Органічнаеволюціястановитьєдинеціле.

>Величезнерозходження в масштабах годиниміжмікро- ймакроеволюцією в інших формахзмушуєостерігатися понадспрощеніекстраполяції від одногорівня доіншого.Багатомікроеволюційнихзмінповторні іпередбачувані. Навідміну від цогомакроеволюція - процесісторичний.

>Говорячи протривалість години,протягомякого могливідбуватисямакроеволюційнізміни, вартовраховуватитакожможливістьвиникнення окремихунікальнихподій, щомають далеко, щойдутьнаслідки.Який-небудьпримітивнийорганізмможе шляхомінфекціїпридбатипостійногосимбіонта,завдякиякомувінстаєздатним до фотосинтезу.Який-небудьназемнийорганізмможеколонізувативіддаленийнезаселенийострівусього одного разу, после чогопочнееволюціонувати наційзайнятийїм територї в новому напрямі.

>Можливо, щовідомі намеволюційнісили іфактори врізніперіодиісторіїданоїгрупидіялирізним чином.Бутиможе, частотамутацій уминуломувідрізнялася відїхньоїчастоти за годину.Середовище, що теперстабільне, уминулому моглишвидкозмінюватися, йнавпаки.Якась група наоднійстадіїсвоєїісторії могласкладатися ізбільшого числасимпатричнихвидів,здатних дообмеженоїгібридизації,хоча за годину вонмонотипова імінливістьїї сильнопонизилася.

Інарешті,який аспектмікроеволюції вартовибирати яквідправнакрапка дляекстраполяції намікроеволюцію? Ураннійперіодсинтетичноїтеоріїеволюціоністиекстраполювали відвластивомікроеволюції, т, е. відеволюції напопуляційномурівні,уважаючивидоутворенняпобічноютемою. Однак із ряду причин вартовважати, щовидоутвореннязаймає вмакроеволюції понадважливемісце,чим думали колися. Миповернемося до цого запитаннянадалівикладі.

>Адаптивний ландшафт

>Адаптивний ландшафт -корисна метафора, щодопомагаєпредставитивзаємодіїміжорганізмом йнавколишнімсередовищем. Доцієїметафориприбігали Райт,Добржанський,Сімпсон,Стеббинс йіншіеволюціоністи.

>Уявимособі ландшафт, щоскладається ізпагорбів й долин.Рельєфмісцевостісимволізуєрозподіладаптивнихполів.Вершинипагорбів — «>адаптивнівершини», адолини, щорозділяютьпагорби,являють собою «>нічийну землю» й ряд «>адаптивних долин».Популяції івидизаймаютьрізніадаптивнівершинизавдякинаявним вонисполученнямадаптивнихознак йлежачої восновіцихознаксполученнямгенів.Деякіадаптивнівершинивузькі, аіншішироківідповідно довідносноїширотиспеціалізації.Вершинипагорбіврізнятьсятакож повисоті;цеозначає, що надеякі ізадаптивних вершинлегшепіднятися ілегшезайняти їхнього упорівнянні ізіншими.

>Цю метафору можнарозширити, у томущобпоширитиїї нагрупивидів,пологи ібільшікатегорії.Вершинирозподіляються поадаптивномуландшафті невипадковим чином, азібрані, у кожномуразіпевноюмірою, вокреміланцюги. При цьомуланцюгпагорбіввідповідаєадаптивнійзоні того чиіншого роду.

>Дотепер мирозглядалиадаптивний ландшафт устатичномуаспекті. А якє справа із йогодинамікою? Іорганізм, йсередовищепіддаютьсязмінам.

>Яким образамвидизаймають своїадаптивнівершини, апологи - своїгірськіланцюги?Шляхами, щоведуть доадаптивних вершин йгірськихланцюгів,служать напряміеволюції. Ашвидкістьсходженнявідповідаєшвидкостямеволюції.Адаптивнівершинирізноївисотидосягаються врезультатірізнихсполученьнапрямківеволюції йїїшвидкостей.

>Адаптивний ландшафт незавждизалишаєтьсястатичним йнезмінним.Подібносправжньому ландшафту,вінпідданий дії сил, щовикликаютьерозію ігоротворення.Цісилиможутьдіятиповільно чишвидко.Зміни ландшафтувідбивають рользмінсередовища веволюції.Адаптивна вершинаможепереміщатися ізтією чиіншоюшвидкістю, йпопуляція, щонеїзаймає, виннанамагатися невідставати відїї.

>Необоротність

>Нерідкозатверджують, щоеволюціянеоборотна. Цеузагальненнявідомо як законДолло;необхідно,однак,указати, надеяківажливіобмеження.

>Насампереднеоборотність не можнавважатихарактерноюрисоюмікроеволюції,оскількивиникаючі на цьомурівнігенетичнізмінивідноснопрості інапрямокможе легкозмінюватися. Частотаокремогоаллеля чи ділянкихромосомиможепідвищуватися зарахунокконкуруючі із нималлеля чи ділянки при однихумовахсередовища, але йзнижуватисящодо цогоіншогоаллеля чи ділянки увипадкузмінисередовища впротилежну бік.Необоротністьстаєрисоюеволюції нарівняхвидоутворення імакроеволюції.

Тут варто провестищеоднерозходження.Макроеволюційнізмінинеоборотні втім, щостосуєтьсяморфологічнихознак йїхніхгенетичнихдетермінантів, але й надтім, щостосуєтьсяекології.Багато групназемнихрептилій,наземнихссавців йптахів, щоживуть уповітряномусередовищі,повернулися уводнесередовище -місцеперебуваннясвоїхпримітивниххребетнихпредків, але йморфологічно смердотізалишилися при цьомурептиліями,ссавцями чиптахами.Загальнірозміри врізнихгрупахссавців,наприклад у коней,можутьзбільшуватисяпротягом одногоперіоду години ізменшуватисяпротягоміншого. Однакпохіднідрібніформиморфологічно ігенетично неідентичнідрібнимипредковим типам.

Сутьпроблеми - вісторичнійприродімакроеволюційноїзміни.Генетичнізмінипоступовонашаровуються одного одногопротягомтривалихперіодів години, так що Поверненняпервісного станунеможливий. Утривалійеволюції складного генотипуісторія неповторюється вточності. Аліце невиключаєможливостіреверсій вадаптивнійморфології.

>Анагенез йкладогенез

Напідставі напряміеволюційноїзміни уже давнорозрізняють дватипиеволюції. перший - зміну вчасі, щовідбувається увидовійпопуляції;другий -розгалуження чидивергенцій навидовому і понадвисокихрівнях. Дляпозначенняцих двохтипів широковикористовують дватерміни -анагенез йкладогенез,Дарвінназивавцітипиеволюції «>descentwithmodifications» («>походженнязізмінами») й «>origin ofspecies» («>походженнявидів»).Іншіавторизастосовувалитермінифілетичнаеволюція іеволюційнадивергенція.

>Майрзробивцікавезауваження,указавши, щоранніеволюціоністизвичайноприділялиувагу чипринаймнівисували наперший план чи один, чиіншої зцихтипів. Так, для Ламаркаголовним буванагенез, аДарвіна -кладогенез.

>Еволюція,безсумнівно,відбувається як тім, то йіншим способом. Однакмакроеволюція,можливо, негаразд проста,щобобмежитисяцієютермінологічноюдихотомією. Картинаускладнюється такимидодатковими типами, яксітчаста іквантоваеволюція,розглянутими вподальшихрозділахцієїглави.Крім того,розмежуванняанагенеза ікладогенезапорушується увипадкуеволюційнихнапрямківдеякихтипів, асаменапрямків, котрітакож будутьрозглянутіпізніше.

>Адаптивнарадіація

При цьомуспособіеволюціїпереважаєкладогенез, щостворюєможливість длявиникненнярозмаїтості вданійгрупі,завдякичомуїї членистаютьздатнимиосвоюватирізнімісцеперебування ініші назайманій нею територї.

Осборн описавшицейспосібеволюції наприкладіеволюціїссавців й давшийомуназва.Вінрозрізняв уссавцівп'ятьголовнихлінійспеціалізації вбудовікінцівок, щороблятьїхніхвласниківпристосованими дорізнихмісцеперебувань йспособівпересування: 1)швидкийбіг дляназемнихвидів; 2) образ, щориє, життя длявидів, щоживуть подземлею; 3)плавання длявидів, щоживуть й уводі, й насуші, й дляповністюводнихвидів; 4) лазіння длядеревнихвидів; 5)планування і полі длявидів, щоосвоюютьповітря. Осборнрозрізнявтакожлініїспеціалізації вбудовізубів, щозалежать від характерухарчування (>всеїдність,плотолюбність, й т.п.).

>Загониссавців, згідноОсборну,маютьцігрупиознак урізнихсполученнях, аотже,ставляться дорізнихадаптивнихтипів.Більшеновівідомості проадаптивний характерзагонівссавців приводити ВанВален. сучаснийоглядадаптивноїрадіаціїссавців на всіхрівнях.Сімпсон справедливовказує, щоДарвінвизначивцей типеволюціїзадовго доОсборна.Дарвінпідкреслював «>дивергенціюознак» й зв'язку ізміжвидовоюконкуренцією іекономічноюрозмаїтістю.Імовірно, можназробити, що Осборнрозробив далі один ізаспектіврозглянутоїДарвіномпроблеми в понадявнійформі і давшийомуназва,якою митеперкористуємося.

>Конвергенція іпаралельнийрозвиток

>Конвергенція -це процес,протилежнийадаптивноїрадіації.Конвергенціяскладається внезалежномурозвиткуоднаковихознак у двох чи болеевіддаленородиннихліній урезультатіадаптації доподібнихекологічних умів чиобставин.Наявністьзагальнихпредків такимліній неграєролі вподібностіїхніхознак.

>Прикладівконвергенціїбезліч. яктакіприклади частоприводятьрізніадаптивнітиписумчастих вАвстралії йїхніхплацентарних аналоги наінших континентах, атакожстебловісукулентимолочайних йкактусів з сухих спекотних областей Африки і Америкивідповідно.

>Паралельнийрозвитокподібно ізконвергенцією закінцевими результатами, але й воно тайдеіншимфілогенетичним шляхом.Паралельнийрозвитоквизначається якнезалежнийрозвитокподібнихознак у двох чидекількохродиннихлініях,подібність якіканалізованеознакамизагального предкацихліній.

>Паралельнийрозвитоктакож широкопоширений. Тут можнанагадати пророзвитоквищоїнервовоїдіяльності врізних загонахссавців.

Новаадаптивна зона частоколонізуєтьсядвома чи понаднеспорідненими чивіддаленородиннимигрупами, щоконкуруютьміж собою.Якщоадаптивна зона, що колисязалишаласянезайнятої,виявляєтьсядоступної,тобтоякщоіснуютьпреадаптовані донеїорганізми, тонерідкодві чикілька такихпреадаптованих групхапаються зацюможливістьприблизно у тісаме годину. Цеприведе доконвергенції чипаралельногорозвитку в широких масштабах.

То вмезозоїадаптивну зонулітаючихссавцівзаймали птахи іптерозаври. Уцю жеруадаптивна зонарослин, щозапилюютьсякомахами, бувзайнятасаговниками і,можливо,іншимигрупами.Життєва формассавців уційерірозвиваласясумчастими іплацентарними, атакожвіддаленородиннимиїмоднопрохідними.Подібним ж чиномжиттєву формурозвивали паралельнодвочасткові іоднодольні. У понадраннюеруадаптивна зона дляморськихрослинсередніх чи великихрозмірів бувколонізовананезалежнозеленими,бурими ічервонимиводоростями.

>Одночаснепроникнення вновуадаптивну зонудекількох групвідбивається втаксономіїдеякихкатегорійвисокого рангу.Який-небудь великий таксон частоміститьаномальнупідгрупу, що нецілкомуписується в даний таксон, але й разом із тім незаслуговуєвиділення всамостійну сестринугрупу.Однопрохідніявляють собою щосьначебтопобічноїгалузіссавців, так саме якбурі ічервоніводорості врослинному, а губки - утваринному світі.Паралельнийрозвиток навищихрівнях вноситивідомуасиметрію інеохайність утаксономічну систему.

>Ортогенез чиортоселекція?

>Багатоеволюціоністівстаршогопокоління дляпоясненнятривалихеволюційнихнапрямківприбігали доортогенезу втім чиіншому йоговаріанті. В частности,цютеоріюзастосовували і дляпоясненнянапрямківеволюції коней.Великідані поEquidae можнавикористовувати дляперевіркитеоріїортогенезу.Цієїперевірки вона невитримує.

>Якщо данийеволюційнийнапрямок - результатортогенезу, воно таповинне бутизагальним длявсієїфілетичноїгрупи і невідхилятися. Однак веволюціїEquidaeневідомі напрями, котрітривали б на усімпротязіісторіїякий-небудьфілетичноїлінії чивідбувалися бодночасно у всіхлініях.Загальнимнапрямком дляеволюціїEquidae було б збільшеннярозмірівтіла, але й вдеякихлініяхінодівиникалиреверсії.Філогенія коней на самом деле сильнорозгалужена,є багатобічнихгалузей, йдеякі напрями, у томучислілінія, котра привела доEquus,ставляться добічнихгалузей.

>Відповідно доальтернативноїінтерпретації, щобере вухо усинтетичнійтеорії, напрямі,спостережувані веволюції коней,визначаютьсявзаємодієюміжорганізмом йсередовищем.Якщодобір,пов'язаний із чинникамисередовища,триває вданому напрямідоситьдовго, його можнаназватиортоселекцією йвінприведе довиникненняпевногоеволюційного напрямі (>Simpson, 1944).

>Дані поеволюціїEquidaeвідповідаютьпоясненню наосновіортоселекції.Спостережувані напрями явноадаптивні.Крім того, смердоті не лишевідхиляються, але й іпроявляютьознакиопортунізму,залишаючисьнезмінними при одномукомплексі умівсередовища, але йзміщаючись приїхнійзміні.Нарешті,вивченнядеякихнапрямківеволюціїознакзубівпоказує, що вїхнійосновілежитьполіморфізмпредковихпопуляцій.

>Сітчастаеволюція

Убагатьохгрупахрослиннайбільшінклюзивної (inclusive)одиницеюобміну генами накожномутимчасовомурівнієсингамеон - комплексгібридів, - йеволюційналінія, щорозвивається вчасі,являє собоюсполучення, щозмінюється.Одиницеюфілетичноїеволюції служити при цьому неокремий вид, амережівидів.Анагенез йкладогенезпереплетені.Макроеволюція ж носитисітчастий характер.Сітчастаеволюція широкопоширена всудиннихрослин.Обсяг книжки недозволяєрозглянутицей типеволюції увсій йогоповноті;докладнийвиклад предмета.

>Квантоваеволюція

>Квантоваеволюціяявляє собоювідносношвидкийперехідякої-небудьлінії ізколишньоїадаптивноїзони внову і відпредкового стануознак - до явноіншому,адаптованому доцієїновоїзони. У цьомурозділі наммає бутирозглянутиконцепціюквантовоїеволюції.

>Сімпсонвисунувконцепціюквантовоїеволюції якособливого способуеволюції,рівного зазначеннямфілетичноїеволюції ідивергенції. Удеякихвипадках вонапоступово переходити уфілетичнуеволюцію.Вонаможетакожбрати доля ввидоутворенні. Сімпсон,однак, особливо подчеркиваетїїтіснийзв'язок ізфилетичноюеволюцією;квантоваеволюція -це «>особливийбільш-меншекстремальний йграничнийвипадокфилетичноїеволюції». Хочаквантоваеволюція переходити уці дваіншихспособиеволюції, вона усвоїй добророзвитийформівідрізняється від шкірного із них й, таким чином, згідноСімпсону,заслуговуєвизнання яктретійспосіб.

>Квантоваеволюціявідбувається в невеликихпопуляціях. УпервісномуваріантіСімпсон мовивши промаленькіізольованіпопуляції, апереглянутому - пропідрозділеніпопуляції. Удеяких, але й над всіх,випадках,можливо,маємісце дрейфгенів.

>Сімпсонвідчував, щопопуляції, щопереходять зоднієїадаптивноїзони віншу, будутьперебувати вслабкоадаптованому чинестабільномустані. У кожномуразі,перехіднастадія винна бутинетривалої.

>Швидкіеволюційнішвидкостіхарактерні дляквантовоїеволюції. Алі яквеликіціщедрості?Вонирозглядаються впалеонтологічномумасштабі години. У одномумісціСімпсонвисловивприпущення, щоперехід ізоднієїадаптивноїзони віншуможезайнятиперіод години порядку 1-10 млн. років.

>Квантоваеволюція носитиепізодичний характер,зустрічаючись вісторіїтієї чиіншоїлінії яквинятковаподія. Великапредковапопуляціяеволюціонує ізгоротелічними чибрадителічнимишвидкостями аж до моментуквантовоїеволюції.Потімвиникаютьшвидкішвидкості присупутніх невеликихрозмірахпопуляцій.Післязавершення квантовогозрушення данапопуляція,цілкомймовірно,вертається до станувеликоїпопуляції ізгоротелічними чибрадителічнимишвидкостямиеволюції.

>Такапослідовністьподійвідповідаєпалеонтологічнимданим. Історіябагатьох групявляє собоюдовгу,відбиту впалеонтологічномулітописіпослідовність, веволюціїякоїпереважалигоротелічні чибрадителічнішвидкості; цьомупередувавнабагато понад короткий, невідбитий улітописіперіод,протягомякого винна буввиникнути дана група.Палеонтологічнийлітописсвідчить пробільшірозмірипопуляцій, щосупроводжувалисягоротелічними чибрадителічнимишвидкостями вперіодинормальноїфілетичноїеволюції. Інавпаки,відсутність чирідкістьвикопнихзалишків, щоставляться доперіодувиникнення і головногорозвиткугрупи,погодиться із постулатом проневеликірозмірипопуляції под годинуквантовоїеволюції.Ціпостульованірисиквантовоїеволюціїдозволяютьпояснитикрайнюрідкість такзванихвідсутніхланок упалеонтологічномулітописі.

Продуктквантовоїеволюції - нова групаорганізмів йпритімнерідко нова велика група.Думають, щоквантоваеволюціябере доля ввиникненнібільшості нових великих груп.

Закількадесятиліть, щопройшли после того якСімпсонвиклав своюконцепціюквантовоїеволюції, увивченніеволюції булидосягнутібільшіуспіхи.Прийшов годину длядеякогоперегляду тихий рис, котрі булиспочаткуприписані цьому способуеволюції. Мизосередимо своїзауваження нап'яти аспектах:палеонтологічна картина, величинапопуляції, дрейфгенів,швидкістьеволюції іспіввідношення ізіншими способамиеволюції.

перший аспект -палеонтологічна картина -дуже добровитримавперевірку годиною.Багато груп, после того як смердотісформувалися,схильнізалишатисядоситьконсервативними.Прикладитривалоїстабільностівидіввиявлені,зокрема,середссавців,двостулковихмолюсків йжуків.Питання про доля чи неталан дрейфугенів уквантовійеволюціїсьогоднікращеформулювати втермінахсполученнядобір - дрейф.Добір - дрейфявляє собою силу,найбільшпридатну у тому,щобвикликатишвидкезрушення в невеликихпопуляціях.

>Первіснаідея проневеликірозмірипопуляційбезсумнівно бувкроком увірному напрямі, але йсьогодніїї можнарозшифрувати более детально.Еволюційнийпотенціал невеликихізольованихпопуляцій сильнообмежений.Виникненняквантовоїеволюціїнайбільшеймовірно вколоніальних системах йгрупахпериферичнихпопуляцій-засновників.

Цеміркування Веде доподальшоїдедукції про типмісцевості, уякій можначекативиникнення нових великих груп. Дляквантовоїеволюціїнеобхідніпопуляційнісистемиострівного типу.Такісистеми нехарактерні длярівнин.Вонизвичайнозустрічаються напересіченіймісцевості ізрізноманітнимимісцеперебуваннями; дляназемнихрослин йтварин,наприклад,цеможуть бути міські.Можначекати, що такого родумісцевість служити центромвиникнення великих груп.

Колистосуєтьсяшвидкостейквантовоїеволюції, тіслідзазначити, щоохоплюєдосить широкийдіапазоншвидкостей.Палеонтологивважаютьтахителічнимитакішвидкості, при якіморфологічнізмінивідбуваються за 10 млн. років.Еволюціоністи, щовивчаютьпопуляціїнині живучихрослин,виявляютьдоказувиникненняістотнихзмін занабагато понад короткий годину,вимірюваний десятками чи сотнями років.Сімпсон йіншіраннідослідникиквантовоїеволюції були палеонтологами ірозглядалицейспосібеволюції впалеонтологічномумасштабі години.

ПопервіснихподанняхСімпсона, долявидоутворення уквантовійеволюціїнеобов'язково, але йможливо вдеякихвипадках. Я б прийшов далі,уважаючи, щовидоутвореннязвичайно інавітьнеодміннобере доля вквантовійеволюції,якщо вонвідбувається внеонтологічномумасштабі години. Навряд чи дійсношвидкийквантовийперехід ізоднієїадаптивноїзони віншуможе матірмісце безодночасногозрушеннявидоутворення.Спосібвидоутворення, що я назвавшиквантовимвидоутворенням, особливопідходить у тому,щобвикликатишвидкіадаптивнізрушення внеонтологічномумасштабі години.

Концепціюквантовоїеволюції вїїпервісномуформулюванніохоплюваладосить широкийдіапазон умів узмістішвидкості інапрямківзміни.Еволюціявисувалася наперший план, але йдопускалася ідивергенція. Увипадкугеологічнихмасштабів годинипередбачаласятахителія, але й варто було б буказатитакож наможливістьшвидкихшвидкостей й принеонтологічних масштабах. Усвітлісучаснихподань було б ббажанопідрозділитиквантовуеволюцію на понадоднорідніспособи. Мипропонуємонаступнийрозподіл: 1)тахителічнафілетичнаеволюція вгеологічномумасштабі години; 2)утвореннябічнихгалузей ізгеологічнотахителічнимишвидкостями; 3)квантовевидоутворення.


>Література

1. Джеффрі, Чарльз.Біологічна номенклатура: - До., 1980

2. Кейн А. Вигляд й йогоеволюція, прови. із анг. - До., 1988

3. Завадський До. М. Вигляд і видоутворення. — М., 1998.

4. Комаров У. Л. Вчення про вигляді рослин. — М., 1974


Схожі реферати:

Навігація