Реферат Біржові угоди

Міністерство освіти і науки України

Одеський Національний Університет імені І. І. Мечникова

Осинцева Валентина Михайлівна

Біржові угоди

                                        Спеціальність : правознавство

              Науковий керівник :

                                          До Ю М Завертнева Валерія Адольфпвна

Дипломник

Науковий керівник

Дипломна робота допущена до захисту :

Зав. Кафедры

Одеса 2003

СОДЕРЖАНИЕ

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ 3-7

Глава 1. Історико-правовий аспект розвитку терміна «біржова угода»

 

1.1 Історико-правовий аналіз розвитку біржовий торгівлі. 8-20

1.2 Джерела правовим регулюванням біржових угод. 21-28

Глава 2. Поняття і негативні риси біржовий угоди 29-39

 

2.1. Об'єкти біржовий угоди. 40-45

2.2 Суб'єкти біржовий угоди. 46-50 

2.3 Форми біржовий угоди. 51-54

2.4 Порядок ув'язнення й виконання біржових угод на фондовий ринок 55-59

2.5 Припинення, розірвання і визнання біржових угод недійсними. 60-64

Глава 3. Види біржових угод

         

3.1 касові («спот» чи «кеш») угоди 66-68

3.2 термінові угоди чи «форвард» 69-71

3.3 операції з «запорукою» 72-75

3.4 бартерні угоди та операції з «умовою» 76-77

3.5 термінові операції з реальними і реальних біржових цінностей 77-80

3.6 ф'ючерсні угоди; 81-89 

3.7 операції з «премією» («опціони»). 90-94

ЗАКЛЮЧЕНИЕ 95-98
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛІТЕРАТУРИ 99-103

Запровадження

Із самісінького зародження біржова діяльність була пов'язана державним втручанням і. Зарубіжні спеціалісти відзначали відставання біржовий техніки від західних аналогів. З іншого боку, біржа виконувала функції представництві інтересів підприємців, що притаманне торгово-промышленным палатам нині. При біржі могли створюватися артілі. Економічний стан кожної країни залежить від діяльності різних видів фінансових установ, як-от банки (фінансово-кредитні компанії), страхові компанії, пенсійні фонди, біржі - усе це установи, промовці ролі посередників між різноманітних покупцями і продавцями (грошей – як кредитів і позик, товарів хороших і т. д.).Биржа - це організація, виступає посередником між різноманітних покупцями і продавцями над ринком, контролює законність скоєних операцій та що є гарантом виконання зобов'язань сторонами. До проблематики біржовий діяльності зверталися до своїх працях дореволюційні вчені юристи, такі як. І Бак, О.Волков, Я.Гессен, А.Дмитриев, В.Идельсон, А.Невзоров, Г.Немиров, А.Нисселович, В.Судейкин, Ф.Филипов, П.Цитович, Г.Шершеневич та інших. Безперечна заслуга учених-юристів дореволюційного часу була ретельна проробка всіх умов біржових угод. Однак у цивилистической науці не було єдиної думки щодо правової природи біржових угод. Найпоширенішою можна припустити думку учених Р. Шершеневича, Я.Гессена, П.Цитовича, які вважали, що біржові угоди зі своєї юридичній природі, як відповідні угоди, укладені поза біржі, є купівлею - продажем чи поставкою як і такі, є договір, яким один бік зобов'язується передати боці у власність товар, іншу, своєю чергою, сплатити нього заздалегідь зумовлену ціну.

Отже, до революції вченими виділили це основна прикмета біржових угод, через розкриття яких розкривалася сутність біржовий сделки.[1]

Залежно від виду які й товарів може бути, відповідно, товарні, фондові чи валютні біржі. Коли біржі продається чимало вид цінностей, в такий спосіб, така біржа вважається універсальної.

Сделками зізнаються дії громадян, і юридичних, створені задля встановлення, зміну або припинення цивільних правий і обов'язків.

Угоди є основний правової формою, у якій опосередковується обмін між учасниками громадянського обороту. І з цим особливе значення мають ті вимоги, які закон відповідає дійсності угод. Цивільний Кодекс України у главі, присвяченій угодам, визначає їх поняття, види й форми, а як і наслідки визнання їх недійсними.

У системі цивільно-правових інститутів угоди займають чільне місце, оскільки часто застосовуються і тягнуть важливі правові наслідки. Укладання та виконання договору – послідовна ланцюг скоєних організаціями та громадянами цивільно-правових угод: вступ до договір, його виконання, уточнення умови, припинення чи пролонгація у майбутнє

Угоди завжди є вольові акти. Вони відбуваються волею учасників громадянського обороту. Цивільний кодекс дає точне визначення угоди: “Сделками зізнаються дії громадян, і юридичних, створені задля встановлення, зміну або припинення цивільних правий і обов'язків”.

Угода – це дію, спрямоване для досягнення певного правового результату. Спрямованість волі суб'єкта, коїть угоду, відрізняє його від юридичного вчинку.

Біржові угоди утворюють особливу групу цивільно-правових угод, одержавши за умов початку ринку помітне поширення. Правові особливості біржових угод складаються головним чином особливому порядку їх здійснення. Вони полягають біржі уповноваженими скоєння біржових операцій особами та підлягають наступної реєстрації відповідно до встановлених на даної біржі правилам. По юридичної сутності біржові угоди є традиційні двосторонні угоди, тобто. договори. Найчастіше це договори купівлі-продажу, містять деякі специфічні умови, переважно про конкретні строки їхнього виконання.

Особливість таких угод залежить від особливий статус суб'єктів, їх які роблять, місці здійснення релігійної і предметі угоди. До біржовим угодам можна віднести угоди, які скоювалися біржі, а товаром, допущеним до звернення біржі. Біржові угоди оформляються маклерскими записками, яким за певних умов то, можливо надано значення нотаріально засвідченій формі угоди. З іншого боку, біржі встановлюють власні правила, які включають наявність спеціального біржового органу з розгляду суперечок - біржового арбітражу.

Під біржовий операцією усвідомимо угоду купівлі-продажу з допущеними на біржу цінностями, заключённую між учасниками біржовий торгівлі в біржовому поміщенні у визначений час.

 Особливістю біржовий торгівлі і те, що угоди відбуваються завжди у тому ж місці, у суворо відведений при цьому час - під час проведення біржового сеансу (чи біржовий сесії) і з чітко встановленим, обов'язковим всім учасників правилам. Біржа створює чітку організаційну структуру, чіткий механізм ув'язнення й виконання операцій із біржовими цінностей і високонадійний систему контролю над ходом виконанням сделок.[2]

Найважливіше завдання біржі — забезпечення гарантій виконання угод, ув'язнених у біржовому залі. Виконання їх досягається тим, що біржа гарантує надійність цінних паперів, які котируються у ньому. Це досягається тим, що зверненню біржі допускаються ті цінних паперів, які пройшли лістинг, т. е. відповідають які висуваються вимогам.

Щойно учасники торгів (члени біржі, брокери — представники продавця та покупця) узгодили оборудки, вони тут-таки реєструються, і учасник торгів отримує відповідне підтвердження біржі. Тому може бути ніяких сперечань, яке конкретне угода була прийнято з приводу цієї сделки.[3] Виконуючи зазначену завдання, біржа перебирає обов'язки служити посередником під час здійснення розрахунків. Під цим мається на увазі, що біржа приймає себе відповідальність іншого за надання гарантії попри всі підтверджені угоди, І що купівлі буде оплачено, проте продані акції доставлять передачі з ім'ям нового покупця чи з його вказівкою інше ім'я. Це надзвичайно важлива функція біржі, оскільки він дає усім покупцям і продавцям гарантію, що вони матимуть повністю результати своїх операцій, позаяк у іншому разі біржа, керуючись власними правилами, анулює угоди.

  Найбільш істотною проблемою в біржову торгівлю є проблема виконання угод, т. е. зможе покупець сплатити куплені цінних паперів, для придбання що їх наказав, чи зможе продавець справді уявити цінних паперів, проти яких дав вказівку щодо продажу. Хоча біржа неспроможна перевірити кожної конкретної продавця та покупця, вони можуть і має пред'являти жорсткі вимоги, як до професійності учасників торгів, і до фінансового становища. З іншого боку, гарантія виконання угод досягається з допомогою постійно совершенствующейся системи клірингу і обгрунтованість розрахунків.

        Гарантія виконання угод забезпечується контролю за системою, обслуговуючої біржу (зменшення ризику системи у зв'язку з її пошкодженням або ланцюгового невиконання фінансових умов).

Мета цієї дипломної роботи присвячена розгляду питань, що стосуються біржових угод. У цьому роботі розглядатимуться: теоретичні і практичні аспекти біржових угод, їх дійсності і недійсності, постараюся показати їх види й форми, і навіть зміст, торгівлі цінними паперами; які діють цьому етапі України, біржові системи торгівлі, їх структура, принципи функціонування та внутрішні правила.


Глава 1. Історико-правовий аспект розвитку терміна «біржова угода»

                          

1.1  Історико-правовий аналіз розвитку біржовий торгівлі.

 Ще Давня Греція і Древній Рим мали досвід формалізованої торгівлі з центральним ринковим закладом, зі спільними товарообмінними операціями, з Туркменією грошовою системою, з практикою укладання контрактів про поставки товарів у договірні терміни. У період розквіту Римська імперія торгові центри під назвою fora vendalia (ринки продажу) були центрами реалізації товарів, які римляни привозили з віддалених куточків імперії. У Японії прообраз біржовий торгівлі існував ще у І столітті н.е. Але що це економічні інститути, вироблені народами інших цивілізації. Проте багато принципів торгівлі сучасних бірж та його аналогів за іншими культурах схожі. Сучасні біржі безпосередньо пов'язані з життям і творчістю західноєвропейських народів, і тому форми сучасної біржовий торгівлі, тісно пов'язані з західноєвропейським економічним розвитком та культурою останні кілька століть.

Біржа європейського типу від моменту появи свого розвитку пройшла кілька етапів, пристосовуючись до потреб економіки та поступово трансформуючись від різновиду оптового ринку реального товару до сучасного ф'ючерсного ринку.

Поява біржі пов'язують із німецьким містом Брюгге, де ще 15 столітті площею біля будинку купця ван дер Бурсе збиралися купці різних країн обмінюватись торгової інформацією, купівлі іноземних векселів та інших торгових операцій без пред'явлення конкретного предмета купівлі-продажу.

На фамільному гербі купця було зображено три грошових гаманця B

Схожі реферати:

Навігація