Реферати українською » Биржевое дело » Ринок цінних паперів


Реферат Ринок цінних паперів

щодо цінних паперів;

- ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Діяльність, пов'язана з зберіганням цінних паперів та обліком прав власності ними, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів із обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем й депозитарієм, чи договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм.

Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному зберіганні на рахунках власників у зберігача й не обліковані на рахунках зберігача в депозитарії, підлягають обов'язковому занесенню до реєстру власників іменних цінних паперів на ім'я зберігача як номінального утримувача.

Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному зберіганні на рахунках у цінних паперах зберігачів у депозитарії, підлягають обов'язковому занесенню до реєстру власників іменних цінних паперів на ім'я депозитарію як номінального утримувача.

У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.

Зберігач помиляюся користуватися послугами іншого зберігача для виконання своїх зобов'язань щодо зберігання сертифікатів та обліку прав власності на цінні папери своїх депонентів.

У разі одержання депозитарієм від зберігача цінних паперів, щодо які він не укладав із емітентом договору про обслуговування емісії цінних паперів, депозитарій зобов'язаний передати їхні тому депозитарію, із яким емітент уклав такий договір, якщо між депозитаріями не встановлено кореспондентські відносини щодо цінних паперів.

Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо на свій рахунок доходи із цінних паперів для наступного перерахування їхнього зберігачам. Зберігач зобов'язаний у встановлений договором рядків зарахувати зазначені доходи на грошові рахунки власників цінних паперів. Ці доходи не є доходами депозитарію й не підлягають оподаткуванню у складі доходів депозитарію. Депозитарії та зберігачі цінних паперів не зобов'язані надавати власникам цінних паперів документи (сертифікати, купони) для реалізації відповідних прав власності при проведенні емітентом операцій з цінними паперами, якщо інше не передбачене договором.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, котрі забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії із одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати відповідний дозвіл.

Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, чи інформації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржовим ринком.

Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі відповідного договору, типова форма якого затверджується Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку й Національним банком України.

Вимоги до такого розрахункового банку встановлюються у положенні, що затверджується Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку й Національним банком України.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку. Правила та операційні стандарти копійчаного клірингу та розрахунків за операціями із цінними паперами затверджуються Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Національним банком України й Міністерством фінансів України.

Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент чи реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору.

Договір на ведення реєстру емітент може укласти лише із одним реєстратором. При цьому таке доручення емітента не знімає із нього відповідальності щодо виконання зобов'язань, що випливають з угод щодо цінних паперів.

Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів.

Загальні збори акціонерів чи спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія із цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а й у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно в Україну "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" [2].

Рішення про передачу ведення тимчасового реєстру акціонерів до проведення перших загальних зборів приватизованого підприємства й до розміщення не менше 60 % акцій для підприємств, що знаходяться в процесі приватизації, приймається правлінням підприємства, що приватизується.

Державна комісія із цінних паперів та фондового ринку, будь-які інші органи державної влади, а також юридичні та фізичні особини не можуть приймати рішення обов'язкового чи рекомендаційного характеру щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, забезпечення ведення таких реєстрів чи їхні розподілу, що суперечать частині другій цієї з статтею.

Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок які виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів є документи, згідно із якими переходити право власності на відповідні іменні цінні папери.

Реєстратор зобов'язаний на вимогу власника цінних паперів чи його представника, а також номінального утримувача надати виписку із реєстру власників іменних цінних паперів. Власник чи його представник чи номінальний утримувач помиляюся вимагати включення до виписки інформації, що виходить за межі компетенції реєстратора, у тому числі інформації про інших власників та кількість цінних паперів, котрі їм належати.

Відомості про номінального утримувача підлягають внесенню у реєстр власників іменних цінних паперів на підставі відповідного доручення, якщо право зберігача чи депозитарію виступати номінальним утримувачем не передбачене договором про відкриття рахунку у цінних паперах чи депозитарним договором.

Внесення номінального утримувача в реєстр власників іменних цінних паперів, а також перереєстрація цінних паперів на іншого номінального утримувача не означає, що право власності на цінні папери переходити до номінального утримувача.

Операції із цінними паперами, що здійснюються між депонентами одного номінального утримувача, не відображаються у реєстрі власників іменних цінних паперів.

Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний утримувач винен надати реєстратору список всіх власників.

Юридичні особини можуть одержати дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їхні статутом. Органи державної влади не можуть бути засновниками чи учасниками реєстратора. Центри сертифікатних аукціонів й їхнього правонаступники не можуть вести реєстри й бути засновниками та учасниками реєстратора.

Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може перевищувати десяти відсотків.

Емітент може вести власний реєстр самостійно, якщо кількість власників цінних паперів не перевищує кількості, визначеної Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку.

Реєстратор Веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах договору, що укладається із емітентом цінних паперів.

Типова форма договору затверджується Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку.

Оплата послуг реєстратора здійснюється тарифи, котрі встановлює сам реєстратор. Максимальний розмір тарифів встановлюється Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Антимонопольним комітетом України.


3. Види акціонерних товаривств, особливості їхнього діяльності.


Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами України.

У разі коли цей порядок спеціальним законодавством не встановлено, підприємець керується ЗУ « Про підприємства в Україні» й своїм статутом.

У Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, засноване на власності фізичної особини;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

господарське товариство;

підприємство, яку засноване на власності об'єднання громадян;

комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

державне підприємство, засноване на державній власності, до того числі казенне підприємство.

Акціонерним визнається товариство, яку має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, й несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах належних їм акцій.

У випадках, передбачених статутом, акціонери, котрі не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи з ставки мінімальної заробітної плати, діючої на даний момент створення акціонерного товариства. (тепер 147 500 грн.)

До акціонерних товариств належати: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками й не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери й фондову біржу, й внесенням змін до статуту товариства.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особини та громадяни.

Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, й третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори й державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акціонерне товариствомає право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі домов купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними.

Не пізніше ніж через шість місяців после реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції (сертифікати акцій).

Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції.

Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору із його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку з збільшенням статутного фонду - із товариством.

Акція може бути придбана також на підставі договору із її власником чи власником за ціною, що визначається сторонами, чи за ціною, що склалася на фондового ринку, а й у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та із інших підстав, передбачених законодавством.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки ними (у відкритих акціонерних товариствах) чи розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути власниками акцій на суму не менше 25 % статутного фонду й строком не менше двох років.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку.

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців. Особи, котрі бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на котрі смердоті підписалися, после чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продажів відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні рядок підписка припиняється. Якщо доти години не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, котрі підписалися на акції, повертаються внесені ними суми чи інше майно не пізніш як через 30 днів. За невиконання цого зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачене умовами випуску. Відмова у підписці проводитися згідно із переліком передплатників із кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками чи установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються.

До дня скликання установчих зборів особини, котрі підписалися на акції, повинні внести із урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

У випадках, коли усі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, смердоті повинні внести досі скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції лише за рахунок торб, що перевищують статутний фонд, для їхнього наступного перепродаж, поширення серед своїх працівників чи анулювання. Вказані акції повинні бути реалізовані чи анульовані у рядків одного року. Протягом цого періоду розподіл прибутку, а також голосування й визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонер у рядки, встановлені установчими зборами, але й не пізніше року после реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

У разі несплати у встановлений рядків акціонер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує протягом години прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу.

При несплаті

Схожі реферати:

Навігація