Реферати українською » Биржевое дело » Ринок цінних паперів


Реферат Ринок цінних паперів

менш як 1000 неоподатковуваних мінімумів, але в здійснення комісійної діяльності по цінних паперах — не менше 200 неоподатковуваних мінімумів.

При здійсненні виключної діяльності по випуску та обігу цінних паперів допускаються окремі види діяльності, пов'язані із обігом цінних паперів, насамперед діяльності по наданню консультацій власникам цінних паперів.

Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо чи побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10 відсотків статутного фонду, до того числі безпосередньо — вартістю понад 5 відсотків статутного фонду іншого торговця.

Торговець цінними паперами, який має дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо чи побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10 відсотків статутного фонду, до того числі безпосередньо — вартістю понад 5 відсотків статутного фонду іншого торговця.

Якщо частка юридичної особини, Яка не має дозволу на здійснення діяльності по обігу цінних паперів, чи громадянина в статутному фонді кількох торговців цінними паперами перевищує 5 відсотків по кожному торговцю, то останні не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один із одним.

Особливості здійснення торговцями операцій із цінними паперами визначаються Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затвердженими наказом Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 p. №331.

Правила дають более детальне визначення комісійної та комерційної діяльності по цінних паперах. В частности, комісійною діяльністю по цінних паперах (брокерською діяльністю) визнається здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, котрі передбачають оплату цінних паперів проти їхні поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Комерційною діяльністю по цінних паперах (дилерською діяльністю) визнається здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, котрі передбачають оплату цінних паперів проти їхнього поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок із метою перепродаж третім особам, крім випадків, передбачених законодавством.

Усі торговці цінними паперами зобов'язані дотримуватись певних правил при здійсненні діяльності по цінних паперах.

При виконанні операцій із цінними паперами под годину здійснення комісійної діяльності за договорами із клієнтами торгівці зобов'язані, насамперед:

діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних паперів, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій та надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику);

попереджати клієнтів (крім випадків володіння інформацією, що становить комерційну таємницю) про ризики конкретної догоди із цінними паперами;

узгоджувати із клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій купівлі-продажу чи обміну цінних паперів, у тому числі щодо ліквідності цінних паперів, що придбаватимуться;

надавати клієнту інформацію щодо курсів цінних паперів;

виконувати домов та замовлення клієнтів у порядку їхні надходження, якщо інше не передбачене договором;

у першу чергу виконувати операції із цінними паперами за договорами та замовленнями клієнтів, а потім власні операції із такими ж цінними паперами;

у разі наявності у торговця зацікавленості, котра перешкоджає йому виконати замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торговець цінними паперами зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта.

Якщо в результаті невиконання торговцем обовязків, зазначених у цьому пункті, заподіяно збитків клієнту, торговець зобов'язаний відшкодувати клієнту збитки за свій рахунок згідно із чинним законодавством.

На наступний робочий день после проведення операцій із цінними паперами на виконання договору чи замовлення клієнта торговець зобов'язаний повідомити клієнта про здійснення операцій із цінними паперами письмово, а разі, якщо це передбачене договором, також і іншим способом:

про розмір винагороди, отримуваної від клієнта при здійсненні догоди;

про вартість розрахунково-клірингових та інших послуг, пов'язаних із обслуговуванням договорів клієнта, оплата які здійснюється за рахунок клієнта;

про розмір прямих й непрямих винагород, комісійних та заохочень у грошовій чи іншій формі, одержуваних від інших (фізичних чи юридичних осіб у зв'язку із виконанням операції, що є предметом договору між торговцем та клієнтом;

про ціну купівлі чи продаж цінних паперів;

про ті, чи були цінні папери, придбані для клієнта, у власності торговця.

Законодавством України встановлені також певні обмеження щодо діяльності торговців цінними паперами. Так, відповідно до ст. 28 Закону України "Про цінні папери й фондову біржу" торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

а) цінними паперами власного випуску;

б) акціями того емітента, в якого він безпосередньо чи побічно володіє майном у розмірі понад 5 відсотків статутного фонду.

Відповідно до цієї з статтею безпосереднім володінням майна визнається володіння часткою у статутному фонді будь-якого товариства, побічним володінням — володіння часткою у статутному фонді такого товариства, яку є учасником в іншому товаристві.

Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах торговцям заборонено:

розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком випадків надання такої інформації на вимогу уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства;

давати клієнтам беззастережні запевнення в отриманні прибутку по цінних паперах (чи його певного розміру) чи у відсутності збитків від інвестування в цінні папери, робити заяви, котрі можуть бути розцінені як гарантії зазначеного;

при виконанні договору на обслуговування здійснювати операції за рахунок та в інтересах клієнта без його письмового замовлення;

використовувати грошові кошти і цінні папери клієнтів для здійснення власних операцій;

здійснювати операції із цінними паперами клієнтів над інтересах клієнта, а виключно із метою отримання винагороди;

задовольняти вимоги кредиторів за рахунок цінних паперів й грошових коштів, що належати клієнтам;

передовіряти виконання замовлень третім особам, якщо це не передбачене договором із клієнтом;

здійснювати комісійну та комерційну діяльність по цінних паперах, щодо які не зареєстрована інформація про випуск та/або не здійснена реєстрація випуску в порядку, визначеному чинним законодавством;

здійснювати обмін одних цінних паперів на інші, якщо в обміні задіяні цінні папери, емітентом які є торговець чи його афілійовані особини;

забезпечувати касове обслуговування клієнтів, крім випадків здійснення касового обслуговування банком-торговцем;

надавати фінансові послуги й залучати кошти і майно фізичних та юридичних осіб, якщо це не пов'язано з здійсненням комісійної діяльності.

Законом України "Про цінні папери й фондову біржу" встановлені також вимоги щодо ліквідності торговців цінними паперами. Так, відповідно до ст. ЗО Закону, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами із іншими торговцями цінними паперами, але й не виконаних у даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

Якщо діяльність по випуску цінних паперів здійснюється одночасно із комерційною чи комісійною діяльністю по цінних паперах, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами із іншими торговцями цінними паперами, але й не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

Продажна чи номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв) торговця цінними паперами, який здійснює діяльність по випуску цінних паперів чи комерційну діяльність по цінних паперах, а також вартість відкритих позицій, разом узятих, одночасно не можуть перевищувати п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця цінними паперами. Обчислення слід провадити виходячи із найвищої продажної ціни чи номінальної ціни.

Серед торговців цінними паперами, враховуючи особливості їхні діяльності на фондового ринку, можна виділити інвестиційні компанії, тобто торговців цінними паперами, котрі, поряд із іншими видами діяльності із цінними паперами, можуть залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їхнього розміщення, а також торговців, котрі здійснюють виключно діяльність по випуску та обігу цінних паперів.

Правові засади створення та функціонування інвестиційних компаній в Україні визначені Указом Президента України від 19 лютого 1994 p. № '5 "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", яким було б затверджено Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (далі — Положення).

Відповідно до п. 18 Положення, інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства чи товариства із обмеженою відповідальністю в порядку, встановленому для цих товариств.

Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії спрямоване, насамперед, на врегулювання діяльності інвестиційної компанії щодо створення взаємного фонду та умів й порядку здійснення нею спільного інвестування.

Інша діяльність інвестиційної компанії, пов'язана із операціями із цінними паперами, здійснюється нею у відповідності в Україну, яку регулює діяльність торговців цінними паперами.

Таким чином, у діяльності інвестиційної компанії на фондового ринку можна виділити два основні напрями:

1) діяльність безпосередньо як торговця цінними паперами;

2) діяльність по спільному інвестуванню.

Пріоритетною все-таки вважається діяльність інвестиційної компанії як торговця цінними паперами, оскільки спільне інвестування не є обов'язковим й може здійснюватись компанією лише за її бажанням.

Комерційна та комісійна діяльність із цінними паперами є сьогодні основним джерелом доходів інвестиційної компанії. Важливе місце у послугах інвестиційних компаній займає й формування та управління портфелями цінних паперів інвестиційних фондів, а також власних взаємних фондів. Розвинутий ринок цінних паперів передбачає і управління інвестиційними компаніями портфелями цінних паперів таких інституційних інвесторів, як страхові компанії та пенсійні фонди. Крім того, до професійних послуг цого торговця цінними паперами щодо управління інвестиційною діяльністю звертаються й громадяни.

Інвестиційні компанії, здійснюючи практично усі види діяльності із цінними паперами, а також спільне інвестування через взаємні фонди, є одними із найактивніших учасників вітчизняного фондового ринку.

Високий потенціал цих фінансових посередників, насамперед, обумовлений великими капіталами, якими смердоті володіють, що значно підвищує їхнього надійність й дає додаткові гарантії клієнтам, професійністю їхні співробітників, а також постійною аналітичною роботою й контролювати станом українського фондового ринку та зміною його кон'юнктури.

Враховуючи провідну роль, якої відіграють інвестиційні компанії на ринку цінних паперів, їхнього діяльність вимагає ґрунтовного законодавчого врегулювання. Складність вирішення цого запитання полягає у двоякому характері діяльності цих фінансових посередників на фондового ринку. Не зовсім виправданим бачиться регулювання діяльності одного суб'єкта підприємництва різними законодавчими актами, як це ро битися сьогодні. На нашу думку, доцільніше було б б визначити правовий статус інвестиційних компаній в Україні, загальні особливості здійснення іх діяльності як торговців цінними паперами, а також діяльності по спільному інвестуванню в окремому Законі України "Про інвестиційні компанії". У такому законі мають також міститись положення щодо особливостей надання послуг інвестиційними компаніями громадянам та інституційним інвесторам по управлінню інвестиційною діяльністю останніх.

Загальні для всіх фінансових посередників та інституційних інвесторів

особливості здійснення окремих видів діяльності інвестиційної компанії можуть регулюватись спеціальним законодавством.

Крім інвестиційних компаній, на українському фондового ринку працюють інші торговці цінними паперами, котрі .спеціалізуються лише на діяльності із цінними паперами й не можуть здійснювати, згідно із чинним законодавством, діяльності по спільному інвестуванню.

Такі торговці створюються виключно із метою професійної діяльності із цінними паперами на фондовій біржі та позабіржовому ринку.

Важливе значення для успішної діяльності на фондового ринку, підвищення конкурентоспроможності торговця цінними паперами має наявність у торговця власного брокерського місця на фондовій біржі. Це дозволяє йому безпосередньо брати доля в первинному розміщенні будь-яких цінних паперів, контролювати обіг цих паперів на вторинному ринку, а також оперативно реагувати на зміни стану ринку.

3. Види акцій, передбачені Законом України "Про цінні папери та фондову біржу"

Відповідно в Україну "Про пінні папери та фондову біржу" "Акція -цінний папір без установленого рядок обігу, що засвідчує дольову доля в статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та декларація про доля в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, але в доля в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства."

Види акцій:

- іменні;

- на пред'явника;

- привілейовані;

- прості.

"Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, годину придбання акції, а також кількість таких акцій у шкірного із акціонерів.

По акціях на пред'явника у книзі реєструється їхнього загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне декларація про одержання дивідентів, але в пріоритетну доля в розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій помиляюся брати доля в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом.

Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованим у відсотках до їхні номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідентів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідентів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду."

Відповідно до вищезазначеного закону акції повинні містити реквізити:

- фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження,

- найменування цінного паперу - "акція",

- порядковий номер акції,

- ' дату випуску,

- вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції),

- розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються,

- рядків виплати дивідентів та підпис голови правління акціонерного товариства чи іншої уповноваженої на це особини,

- печатку акціонерного товариства.

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідентів. Купон на виплату дивідентів винен містити такі основні дані:

- порядковий номер купона на виплату дивідентів,

- порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди,

- найменування акціонерного товариства

- рік виплати дивідентів.


Список

Схожі реферати:

Навігація