Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Оптімізація інтегрованого ЗАХИСТУ посівної цібулі от шкідніків на Основі віділення головного екологічних та Економічних чінніків та застосування нових агентів біологічного методу


Реферат Оптімізація інтегрованого ЗАХИСТУ посівної цібулі от шкідніків на Основі віділення головного екологічних та Економічних чінніків та застосування нових агентів біологічного методу

Страница 1 из 7 | Следующая страница

>ВСТУП

>Актуальність тими.Оптимізаціяінтегрованогозахистуовочевих культур відшкідниківєосновою дляекологізаціїцієїгалузірослинництва. Це тім болееважливо, щовідносноовочевоїпродукціїпостійнопідвищуютьсясанітарні таекологічнівимоги.

>Оптимізаціязахистурослин сталанайбільшактуальною востанні рокта, про щосвідчитьзначналітература,присвяченаційпроблемі. Зарізноговідсоткунасиченнябіометодом усистемізахистувідбуваютьсяпевнізміни, щовпливає назагальнуефективністьобраної тактики.Дослідження їхнідозволяє не лишеокреслитиосновніпідходи дозахистутієї чиіншої культурипротягомтривалогоперіоду, але й іспрогнозуватипідсумковийекономічний результат за умівнаданняперевагихімічному чибіологічному методудиференціюючи їхнього заступенемнасиченості. Таким чином,цейпідхідєважливиметапом розробкистратегії й тактикирегулюваннячисельностішкідників, що особливовідчутно вумовахпошукукомпромісуміжбіологічним тахімічним методами.

>Актуальність запитання дляінтегрованогозахисту очевидна,оскількисамепороговірівнідаютьможливістьуправлінняфітосанітарноюобстановкою в агроценозах.

Таким чином, усіназваніоптимізаційні напрямиєважливими всучаснихтехнологіяхінтегрованогозахистурослин йспрямованими напоглиблення йогоекологізації.

Мета й заподіяннядосліджень.Обгрунтуванняоптимізаціїінтегрованогозахиступосівноїцибулі відшкідників наосновівиділенняголовнихекологічних таекономічнихчинників тазастосування новихагентівбіологічного методу.

>Відповідно допоставленої метивирішувалитакі заподіяння:

- випробуватиФітоспорин,мікробіологічний препарат,діючоюречовиноюякогоєживіклітини йспорибактеріїBacillussubtilis26Д 1 млрд.кл/мл.;

- випробуватиГаупсин,Бактофіт,Трихдермін-Р;

-побудувати модельоздоровленняагроценозупосівноїцибулі відзабруднюючихфакторів.

>Об’єктидосліджень.Посівнацибуля,біопрепаратиФітоспорин,Гаупсин,Бактофіт,Трихдермін-Р

Предметдосліджень.Ефективністьбіопрепаратівщодопідвищенняурожайностіцибуліпосівної тазахистуїї відшкідників.

>Практичнезначенняодержанихрезультатів.

>Побудованоекологізованісівозмінивирощуванняцибуліпосівної вЛісостепу України ізурахуваннямвикористаннябіологічнихпрепаратів


>РОЗДІЛ 1.

>ЛІТЕРАТУРНИЙОГЛЯД

1.1Основнінапрямирозвиткусвітовогобіотехнологічногобізнесу

Най-більшийрозвитокбіотехнологіяотримала у 20сторіччі й упершучергузавдякивідкриттюантибіотиків. У 1896році Б.Гозіо ізгрибківвиділивпершийантибіотик,який назвавши “>мікофеноловою”кислотою; подалі йоговивченняпровів Є.Дюшен. У 1913році До. Айсберґвиділивпеніцилінову кислоту, а й у 1928 А.Флемінгзробивопис культурипеніцилюма. Уподальшому було бстворенопершийпромисловийантибіотик –пеніцилін.Економічнаважливістьантибіотиків наочнопроявляється увартостісвітовогозбутучотирьохнайбільшпоширених групантибіотиків –пеніцилінів,цефалоспоринів,тетрациклінів таеритроміцинів – уже у 1978році вонскладала 42 млрд. дол. США. З нихблизько по 1 млрд. дол.складалачасткапеніцилінів татетрациклінів, 500 млн. дол. –цефалоспоринів. У 1980роцісвітовевиробництвоантибіотиківскладалоприблизно 25 тис. т (>Сассон, 1987).

>Починаючи ізсередини 60-х років 20сторіччя, узв’язку іззростаючоюскладністювиділенняефективнихантибіотиків йпоширеннямстійкості досполук, котрінабулинайбільшогопоширення, увеликоїкількостіпатогеннихбактерій,дослідникиперейшли відпошуку новихантибіотиків домодифікаціїструктури тихий, що ужеіснували. До 1974 рокувиробництвонапівсинтетичнихантибіотиківсягнуло 28,5 тис. т.Крімостанніх до 80-х роківзначнийрозвитокотримало йбіотехнологічневиробництвопервиннихметаболітів,ферментів,капсульнихполісахаридів.

>Подальшийрозвитокбіотехнологіїнайтіснішепов’язаний із методамигенноїінженерії йцікавопростежитистановлення цогобізнесу наприкладі США, яксучасноголідера увиробництвібіотехнологічноїпродукції.

Заобсягамипродукції та числузареєстрованихпатентів СШАпоруч ізЯпонієюзаймають першемісце уперелікукраїн дебіотехнологічнапромисловістьуспішнорозвивається.

З 1978 рокуфедеральний уряд СШАпідтримуєрізнібіотехнологічнідослідження, особливопов’язані ізрекомбінантними ДНК. Так,Національнийінститутздоров’яуклав лише вперіод із 1978 по 1985рік 365контрактіввідноснодосліджень вційгалузі назагальну суму 42 млн. дол. У 1975 –1980 рр. у 25компаній, щозаймалисягенноюінженерією було бвкладено понад як 266 млн. дол. Заперіод 1979 – 1982 рр. число такихкомпанійзросло до 145.Особливихуспіхів узастосуванні йрозробцітехнологій, щопов’язані ізрекомбінантними ДНК,досягликомпанії “>Цетус” (1971), “>Генентек” (1976), “>Генекс” (1977) та “>Біоген” (1978),загальніфонди які у 1980роціперевищували 400 млн. дол.Поруч ізназванимичотирмакомпаніями США було бствореноцілу низкубіотехнологічнихфірм.Крім того,більшістьфармацевтичнихпідприємствоволоділи методамигенноїінженерії. Так,дослідницькіпрограмифірми “>ЕліЛіллі” булитіснопов‘язані ізферментацією,сільськимгосподарством тамедициною; “>Пфіцер” й “>Хофман – Ла Рош” активнопрацювали надствореннямінтерферону; “>Ліджон”зосередилазусилля напокращенніметодівбродіння йвиробництваантибіотиків;лабораторії “>Г.Д.Серл” велидослідження вгалузівірусології;компанія “>Дюпонт” із 1979 року проводиладослідницькупрограмупов‘язану ізгенетикоювключаючирозвитокметодіврекомбінантної ДНК (>Сассон, 1987).

Усередині 80-х років 20сторіччянамітиласятенденція доперебудови йконцентраціїбіотехнологічноїпромисловості. То в 1980-1981роках уцюгалузь було бвкладеноблизько 1,5 млрд. дол. США. Докінця цогоперіодуситуація на ринкахзбутусприяладіяльностімолодих,технологічноозброєнихкомпаній. Однак, уже докінця 1983 року 50компаній із 150припинилисвоєіснування.Успіх малілише тих, щозмогликонцентрувати своїзусилля навузькихгалузях ізпотенціальнимиможливостями длярозширення,впливати націнисвоєїпродукціїзахопивши не менше 70–80%ринку тавипускативисокоспецифічні йпатентноздатніпродукти.

>Розуміннянеобхідностіпошуку новихніш убіотехнологічномубізнесіпризвело доти, що сферадіяльностібагатьохкомпанійпереорієнтувалася із фармацевтики ймедицини усільськегосподарство,зокрема, врослинництво, деосновними завданнями булипідвищенняурожайності,прискорення зростанню культур тастійкість дошкідників йхвороб.Саме вційгалузі сталипрацюватикомпанії “>Еллайдкемікалз”, “Дау” та “>Дюпонт”.Середфармацевтичнихфірм “>ЕлліЛіллі”відводила 35% свого бюджету наагрономічнідослідження.Фірма “>Атлантікрічфілд”створила вДубліні (США)науково-досліднийінститут ізпитань культурирослиннихклітин. “>Сіба” проводилабіотехнологічнідослідження силамисвоєїфармацевтичноїгрупи й надавалафінансовудопомогуподібнимдослідаміншихкомпаній.Нафтовакорпорація “>Оксідентайлойл”придбалакомпанію “>Зоекон”,головнимнапрямкомдіяльностіякої було бдослідження проблембіологічного контролю. “>Монсанто” у 1981роцівідкриламолекулярно–біологічневідділення ізнауковим центром у Сент –Луїсі (США).Завданням центру булидослідженнясаме вобластіагрономії. Таким чином, у 1981роцізагальнакількістькомпаній, щозастосовувалибіотехнологічніпідходи дорозвиткусільськогогосподарстваперевищувала 50 (>Сассон, 1987).

>Крім того, йбіотехнологічнікомпанії такзваної “>першоїхвилі” перенесличастинусвоїхдосліджень до сфериагробіології.Фірма “>Цетус”,наприклад,спеціально длявирішеннябіотехнологічних завданьстворилавідповіднулабораторію.Основніфірми, котрізаймалисявиробництвом сортовогонасіння,такожзацікавилисяподібнимидослідженнями. Так, “>Пайонірхібредінтернейшел”, один ізнайбільшихвиробниківгібридногонасіннякукурудзи,організуваламікробіологічневідділення.

>Наслідкомподібноїактивізаціїбіотехнологічногобізнесу стало ті, угалузізахистурослин йрослинництва було бствореноцілусеріюбіопрепаратів, котрімістили вякостіактивнихречовинбактерії,віруси,гриби,нематоди,протозоа;розробленотехнологіїнапрацюванняентомофагів тавиробництваферомонів,регуляторів зростаннюкомах тарослин,екстрактіврослин йврештірешт –створенотрансгеннірослини.

>Взагалі,світовийзбутбіопестицидів у 1990роціоцінювався урозмірі 120 млн. дол. США, щоскладало 0,5%всьогообсягусвітовогоринкуагрохімії йвартістьякого тій самій моментстановила 24 млн. дол.. США. Зцієїкількостіблизько 90%збутубіопестицидів представленобактерієюBacillusthuringiensis –це 1–2%світовогоринкуінсектицидів. (Пропопулярністьпрепаратів наосновіBacillusthuringiensisговорять йданіщодокількостізареєстрованихторгових марок вдеякихкраїнах: США – 180, вкраїнахЄвропейськоїспівдружності – 120, притому щопершийBt–препарат було бзареєстрованолише у 1961році).

Заоцінкамиекспертів,збутбіопестицидівзростає на 10–20%щорічно й у 2000році, на думкудеякиханалітиків винен бувсягнути 1 млрд. дол. США (>Neale, 1997). Однак, дійснамасштабивиробництва йреалізаціїбіопестицидівдещоінші й заостаннімиданими,маютьнаступний вид (табл. 1.1).

>Таблиця 1.1Світовіобсягивиробництвазасобівзахистурослин відшкідливихкомах

>Засобизахисту

>Виробництво пороках, млн. дол. США

1991 1996 2001
>Мікробіологічніпрепарати 157 219 318
>Ентомопатогеннінематоди 4 30 70
>Хижаки,паразити 35 47 60
>БАР–феромони,кайромони тощо 60 80 158
>Рослинніпрепарати 70 81 90
>Всього 326 457 696
>Хімічніінсектициди 9358 9597 9212
>Всього 9634 10054 9908

>Потрібносказати, що насьогодні у світізацікавленість узасобахзахистурослин, котрівиробляються на засадахбіотехнологічнихпроцесів,значнозросла.Традиційновисокачастка в цьомуасортиментіналежитьбіоінсектицидам. Убільшостікраїнфундаментальні йприкладніпроблемибіометодувирішуються нарівнінаціональнихпрограм.Досягнутийрівеньбіологізаціїрослинництваколивається від 1,5–2,0% (США) до 9-10% (>Швеція), але й всередньомущорічнозбільшується на 4-5%. УНімеччині,Англії,Швеції назначнихплощахсільськогосподарськихугідьреалізованаідеяповноївідмови відзастосуваннязасобівхімізаціїсільськогогосподарства наосновівпровадженняпринципівбіологізаціїземлеробства ізметоювиробництвагарантованоекологічночистоїпродукціїрослинництва йтваринництва (НТП УААН “>Розробити ...основирозвиткупромисловості повиробництвузасобівбіологізації ... , 1999).

>Асортиментбіопрепаратівдуже широкий. Так,наведемолишеосновні,найбільшвідоміпрепарати:дипел,біоград,біотрол (США),бактоспеін (>Франція),біоспор 2802 (>Німеччина),турінжин (>Румунія),бактуцид,екзобак (>Італія),бацилін (>Польща),ентеробактерін,дендробацилін,бітоксібацилін,БІЛ,гомелін,лепідоцид,бактокуліцид (>Росія, країни СНР) (>Патика та інших., 1998).

Велику роль усучасномубіотехнологічномубізнесівідіграютьтрансгеннірослини. НасьогодніBt–захищенакартопля,бавовник такукурудзавведені у практикукомерційногосільськогогосподарства США,ці культуривирощуються вКанаді,Мексиці,Аргентині,Австралії,Китаї,Іспанії,Франції,Португалії,ПівденнійАфриці,Росії таРумунії. Напротязіостанніх роківвиробникисільськогосподарськоїпродукціїперейнялицірослини вякостіефективного способу збільшенняурожаїв йведеннястабільногогосподарства. Узагальнаплоща подтрансгеннимбавовником,кукурудзою такартоплею у 1998роціперевищувала 2,71 млн. га, щосклало 17%загальнихплощ подбавовником, 18% – подкукурудзою й 4% – подкартоплею (>табл.1.2).

>Загальна жплоща подтрансгенними культурами увсьому світізросла із 1,7 млн. га у 1996році до 50 млн. га у 2009 (>табл.1.3).


>Таблиця 1.2Посівніплощі подтрансгенними культурами США у 2009 р.

Культура

>Посівнаплоща,

млн. акр.

>Частка відзагальноїпосівноїплощі,%
>Кукурудза зерна 5,83 18
>Бавовник 0,93 17
>Картопля 0,02 4

>Середкомпаній, котрістворюютьтрансгенні культурилідеромє “>Монсанто”. Доїї активувходять сортікартоплігрупиНовий Ліст –РассетБербанк,Суперріор,Атлантік,стійкі доколорадського жука, сортісої,бавовнику,цукровихбуряків,ріпаку,тютюну такукурудзистійкі догербіцидів.Крім того готують довиходу нариноктакіекзотичнімодифікації, якблакитнийбавовник,фрукти, щомістятьбільшукількістьвітамінів упорівнянні дозвичайних,картоплю ізнезначнимвмістом води – такавластивість дозволитиекономитиолію присмаженні.

>Таблиця 1.3Площізайнятітрансгенними культурами усвітовомумасштабі

>Рік >Площі, млн. га
1996 1,7
1997 11,0
1998 28,8
1999 39,9
2000 44,2
2009 50,0

Так,ще у 1987році надосліднійстанції “>Монсанто” було б проведенопольовівипробування настійкістьгенетичномодифікованихрослинтютюну догліфосату. У 1988 –випробовувалигенетичнозмінені сортітоматів ізпідвищеноюстійкістю дошкідників.

На початку 1998 року лише СШАпосівитрансгеннихсортівсоїфірми “>Монсанто”займали 14%, а доти ж року їхніпланувалосязбільшити до 30%,трансгенні сортібавовникуцієї жкомпанії у 1997роцівирощувалися на 13,5%площ подцієюкультурою.Взагалі ж “>Монсанто”вирощує более як 30видівкультурнихрослин іззміненою ДНК.Середіншихкомпаній, котріпрацюють вційгалузі можнаназватинайбільшихвиробниківгенетичнозміненоїкукурудзи – “>Новартіссідс” (ускладі “>Сенгента”); “>Сібасідс АГ” (Bt –176); “>НортрупКінг” (>раніш “>Сандос”) (Bt –11).

Таким чином, ми короткорозглянулиосновніетапиісторіїбіотехнологічногобізнесу іздавнини до відома нашихднів йможемобачити яквінрозвивався разом ізнауково-технічнимпрогресом.

1.2 Історіязародженнямікробіологічного методурегулюваннячисельностішкідливихкомах в Україні

>Виникнення й вушкорозвиткумікробіологічного методурегулюваннячисельностішкідниківпов’язаненасамперед ізім’ямІ.І.Мечнікова та йогонауковимидослідженнями у 70-хроках ХІХсторіччя (Рєзник, 1973).Саме вцейперіод впівденнихрегіонахРосіїспостерігалисяспалахирозмноженняхлібного жука,збитки відякого лише вперіод 1870 – 1880 рр.склали 100 млн.карбованців золотом й на 50%знизилиекспортпшениці.

>Вивчаючи цогошкідникаМечніковвідмітивспорадичну зазагибель личиноккомахи відмікроскопічногопліснявого гриба названого нею в 1878роцізеленоюмускардиною (>Metaerhiziumanisopline). До цого години уже було бвідомеподібнезахворювання, щовикликалосябілоюмускардиною, на шовковицевомушовкопряді уФранції (>вивченняхворобипровів Л.Пастер).Вивчившивпливпогодних умів наураженнякомахвченийвинайшовефективнийзасібпригніченняпопуляціїхлібного жука шляхом штучногоінфікування йогозбудникоммускардинозу (вдослідахгинуло до70%особин).Вперше процей метод було боповіщенонауковугромадкість наз’їздіпредставників земствпівденнихгуберній,який бувскликанийвосени 1878 року вОдесі. (>Вивчаючи личинокшкідникаІ.І.Мечніков описавши йбактеріальнезахворювання, щовикликаєтьсяBacillussalutarius,одночаснозапропонувавшивикористовувати грунт із трупами личинок для штучногопоширенняхвороби. У 1879роцівченийзробивдоповідь проце назасіданніНоворосійськоїспілкиприродників таопублікувавброшуру “>Хвороби личинокхлібного жука” (>Воловник, 1979) тастаттю в “>Земледельческой газеті” “Про хворобах бурякового жука” (Мечников, 1879).НезабаромІ.І.Мечніковсумісно ізЛ.Є.Ценковським,Шабельським, апізніше йО.О.Ковалевським,розробляєметодинапрацюваннявказаногомікроорганізму для практичноговикористання вякостізасобуборотьби (>Левитский, Ковалевського, 1880;Воловник, 1979;Васильєв,Лісовий, 1996).

Так, бувзапропонованийнаступнийспосібнапрацюваннямускардини: у шухляду із грунтом,заселенимураженими личинкамихлібного жука,проводятьпоступове (в міру їхньогозагибелі)підселення нових – при цьомупідвищуєтьсяконцентрація суперечка й,відповідно,патогенності субстрату.

>І.І.Мечніковвинайшов, щоMetaerhiziumanisoplineможе доброрости йутворюватиспори вцукровомурозчині, в висячихкраплинах, але й забезпечитиріст гриба в великихобсягахрідини невдавалося. Проблема був виправленалише колиО.О.Ковалевським (заіншимиданими –професоромВеріго (>Мартиньони, 1964) бувзапропонованийоригінальний метододержаннямускардини наживильномусередовищі –стерилізованому пивномусуслі.

>Роботи за новим методомзахисту відшкідниківвикликалинеоднозначнуоцінку широкихкіл яквчених, то йпрактиків.Особливокритичне ставлення доньогосклалося послевиступівІ.І.Мечнікова йЛ.Є.Ценковського наентомологічномуз’їзді 1882 року.

>Цікавим якщозгадати, щопрофесоромЛ.Є.Ценковським,відноснохлібного жука, було бвпершезапропоновано методоцінкинормивитрати грибного препарату наосновімускардини.Щобвизначитинеобхіднукількість препарату,потрібно наосновізначеньрозмірів (>ширини йдовжини)окремоїспори гриба,розрахувати, стільки суперечкарозміститься один мм2, але в 1 га (1десятині). ЗарозрахункамипрофесораДеларю,якщопокрити десятину кулею чистогомускардиновогоборошна у 0,008 мм (>подвійна ширинаспори), то нормавитрати якщостановити 0,25–0,20аршинів3/десятину. Привикористанні не чистого препарату, а й усуміші ізнаповнювачем (>ґрунтом), але йотриманого узразковомурозсаднику,професорЗайкевичвизначив, щопорожнинизаймають половинувсьогооб’ємукубічноїодиниціґрунту,отже нормавитрати такого препаратузросте до 0,4 аршину3/десятину. Увипадку, коливикористовується препаратотриманий узвичайномурозсаднику, й,відповідно, вньомуміститься менше суперечка, кулю йогозбільшується у 10–30разів. Так,наприклад, нормавитрати длярозсадника,концентрація суперечка грибавирощеного вякомустановить 0,05%зразкового, якщодорівнювати 8аршинів3/десятину.

>Наступнийетаппов’язаний ізрозвиткомцукровоїпромисловості, самомуіснуваннюякоїпочавзагрожуватизвичайнийбуряковийдовгоносик, щонечуванорозмножився у тому одну годину наосновнихбурякосійнихрегіонах. Процесвідчатьданіщодорозмірівпосівів,пересівів тазагинувши із звинувачуйбуряковогодовгоносикаплантаційцукровихзаводів, що входили у складВсеросійської спілкицукрозаводчиків (табл. 1.4).

Зметоюперевіркиефективності нового методу було бзалученоентомологаІ.М.Красильщика,який у 1883роціприбув у м.СмілаКиївськоїгубернії –маєток графаБобринського – одного ізмонополістіввиробництвацукру, щопогодивсянадати проектуфінансовупідтримку, задосить короткий рядківопанувавосновні методикививченняхворобкомах.Виробництвоналагодили лише в 1884році, колиІ.І.Мечніковвинайшовсередовище длямускардини –пивне сусло сильнорозбавлене водою, авласникмаєткупогодивсянадати одну ізбудівель под “>мускардиновий завод”.


>Таблиця 1.4Деякіданіщодошкодочинностібуряковихдовгоносиків наплантаціяхцукровихбуряківнаприкінці ХІХсторіччя уєвропейськійчастиніРосії

>Роки >Посіянонавесні,дес. >Пересіяно,дес. >Знищено й непересіяно,дес.
1891–1892 284162 14290 10948
1892–1893 281798 59056 26388
1893–1894 313503 27749 11170
1894–1895 308668 13288 4944
1895–1896 317100 10547 2315
1896–1897 327061 17126 5590
1897–1898 372501 21961 8578
1898–1899 408539 62952 7226
1899 467543 >данівідсутні 26083
Усередньому 28371 10771

>Почалосявиробництвомускардинифабричним шляхом ізмаксимальноюмеханізацієюпроцесу.Завдякиметодиці,розробленоїІ.М.Красильщиком,робочівиконувалилишедужепростіоперації.Засівиздійснювали в герметичнозакритихметалевих пласких й широких чанах. При цьомуоперації ізкультивуванняздійснювалися взамкненійсистемі труб,непроникних для пилку йсторонніх суперечкабактерій йгрибів. Длязапобіганнячастійстерилізації,свіжестерильнесередовище вводили доконтейнерів безпопередньої їхністерилізації, послезбору старогосередовища із спорами;грибніспори, котрізалишалися всосуді,автоматично давали вухонаступнійкультурі. Вісьдеякітехнологічніданівиробництва,наведеніІ.М.Красильщиком:міжпосівом йзбором проходило 14–15діб при 250З, вподальшомуцейперіод, було бзменшено до 5–8діб, на 1 м2 >середовищаотримували 180–220 р суперечка (дляборотьби іззвичайнимбуряковимдовгоносиком на 1 гапотрібно було б до 8 кг суперечка, заіншимиданими – 4–6 кг чи 400–600 кгсуміші із сухимпіском – на 1ваговучастину брали 99ваговихчастинпіску). Призаводськомуспособівиробництва, прирозрахунковихпотужностях установки на 16 тонн,вартістьвиробництвакількостімускардининеобхідної длязахисту 1 гасклала б 4 крб., прибільшихпотужностяхця сума був бщеменшою.Відомо, що установка вСмілівиробила за 4місяці 1884 року 54 кг суперечка. Таким чином, врезультатінескладнихрозрахунків легковизначити – векспериментальнійустановціщоденнофункціонувалоблизько 2,3 м2 >поверхнісвіжогосередовища (>Мартиньони, 1964).

>Булипроведенідосліди всклянихсадках, котрі даличудовірезультати. Алі, так як длявиробничоговипробовування препарату на 70–100 гапотрібно було б 400 кгмускардини, товін буввідкладений. У 1885роціСпілкацукрозаводчиківасигнувало 10 тис.золотихкарбованців намасштабнівипробовування, завод було бмодернізовано. Однак, врезультатікризи суцукровоїпромисловостіпрограмацихвиробничихекспериментів не буввиконана.

>Вдруге запитаннящодоборотьби ізбуряковимдовгоносиком задопомогоюмікробіологічнихзасобів, чи, як тодіназивали,мікологічного методу, було бпіднято у 1900році. ДиректорлабораторіїІнституту Пастера вПарижі, І.Даниш (>Деніч), ізасистентом докторомК.Візе таМ.Отфіновським, атакождекількомапомічникамиорганізували нахуторіМиколаївка,поблизуСміли, подорученню й зафінансовоїпідтримкиВсеросійської спілкиЦукрозаводчиківдосліднуентомологічнустанцію, діяльністьякоїпочалася ізвивченнягрибнихзахворюваньбуряковогодовгоносика (>Васильєв,Лісовий, 1996).Доситьцікавоює методика тихийдослідів. Так,проводилися смердоті вособливихклітках ізтонкоїметалевоїсітки,розміром до 100 м2, котрі булипоставленіпосередплантації. Доодної ізкліток було б утравнівипущеноблизько 20пудівдовгоносиківобсипаних спорамизеленоїмускардини; додругої –близько 50пудівшкідниківзараженихбілоюмускардиною. Урезультаті прирозкопках увереснівиявилосявсьоголиш 50%ураженихкомах.Дослідженнявелисяпротягом 1900–1901 років й зацейперіодДанишопублікував тризвіти девідобразив якметодизастосуваннямускардини дляборотьби іздовгоносиком то йтехнології штучногонапрацювання гриба.Особливуувагудослідникзвернув нанормивитрати препаратубезпосередньо усільськогосподарськійпрактиці. Так,вінрекомендуєпритримуватисянаступнихпоказників: 4–10фунтівмускардини на десятину (>середня норма) (1,6–4кг/га) з полів іздавньоюкультуроюцукровихбуряків при6-річнійсівозміні;мінімальна норма – 2фунти на десятину (0,8кг/га)можлива з полів іздужедавньоюкультурою (понад 30 років) при 3-хрічнійсівозміні; максимальна норма –близько 20фунтів (8кг/га)необхідна дляцілинних земель, з полів,зознаходилися подбурякамивсього 1–2 рази чи вмісцяхнедавньоїпоявибуряковогодовгоносика.

У 1927році І.Ліндеманом наМиронівськійдосліднійстанції булизновуповторенідослідизараженнябуряковихдовгоносиківзеленоюмускардиною.Одночасно булизакладенітакож йдосліди ізчервоноюмускардиною (>Sorosporellauvella).Спори вносили у грунт увигляді порошку усуміші ізземлею.Кількість порошкузеленоїмускардиниколивалася від 1 до 58г/4 м2,червоної – 4,5 – 288 р на жплощу. Прирозкопкахнаступного рокувиявилося, що наділянках, де був внесеночервономускардинаураженнякомах грибомпідвищилосявдвічі упорівнянні до контролю.Відвнесення ж у грунтзеленоїмускардинипомітногоефекту здобуто не було б.

>Роботиросійськихвченихзацікавили йзакордоннихспеціалістів й уже у 1910році Дж.Росеруспішнозастосувавмускардинупротишкідливоїцикадки, До.Фредерікс –протижука–носорога в 1913, До.Уоленгрен –протистебловогометелика. У 1911роціпротисарани вАргентині задопомогоюобприскувачаД’Ерель із великимефектомзастосовуєбактеріальні культури унормі 1,5л/га . У 1918роцібактеріївикористовуютьпроти непарногошовкопряда.

Великувідомістьотрималибагаторічнідосліди поборотьбі ізтравневимхрущем, щопроводилися уФранціїле–Мулем.Останнімвикористовувався грибBotrytistenella,збудникбілоїмускардиникомах. У 1923роціле–Мульповідомив провдалідослідизастосуванняпроти личинок Травневогохруща цогозбудника,вірулентністьякого бувпосилена шляхомпроведення через личинок того ж Травневогохруща але й влабораторнихумовах. Культура гриба був рекомендованале–Мулем дляборотьби ізвинограднимилистокрутками.

Длямасовогоотримання культури гриба бувпобудована фабрика. Алівиробничідосліди іззараженням Травневогохрущакультурою, щовироблялася на цьомупідприємстві, невиправдаласподівань й булиприпинені, так і недивлячись навведення у грунт до 5 кг культури на один гектар, невдавалосявикликатиштучнезараження личинок Травневогохруща.

Уподальшомудослідження вційобластістають все болеерізноманітними йчисленними.Життєздатноювиявилась,наприклад,ідея М.А.Теленгищодокомбінованогозастосуваннямікроорганізмів ізсублетальними дозамиінсектицидів (>Воловник, 1979).

>Незважаючи тих, щосправжнійрозквітмікробіологічного методу йпов’язаної із нимпромисловості бувщепопереду наведеньісторичнийекскурсдаєможливістьоцінитивнесок України вцюгалузьбіотехнології.

1.3Загальний станвиробництва йзастосуваннямікробнихпрепаратів

>Ситуація ізвиробництвом тазастосуванняммікробіологічнихпрепаратів в нашій странедоситьскладна –постійнуреєстраціюмаєлишедекількапрепаратів. Такихшироковідомихпромисловихпрепаратів якбітоксибацилін,лепідоцид,дендробацилін невиробляють йнадходять смердоті внезначнійкількості ізРосії та Казахстану.Вітчизняніпрепарати –боверин тагаупсин до цого години неотрималипоширеннявнаслідоквідсутностіреєстрації.Існуютьнезначніпотужності длянапрацюваннятриходерміну,призначеного дляборотьби ізкореневимигнилями.

У 70-80-хрокахзавдякиширокомасштабнимцілеспрямованимдослідженням уколишньому СРСРвдалосястворитимережубіолабораторій йбіофабрик,зокрема в Україні їхньогонараховувалосяблизько 300.Сьогодніцякількістьскоротилася до 100біолабораторій (табл. 3.1), але й і тих щозалишилисявиробляютьпереважноентомофагів. Тім не менше,можливості длязастосуваннябіопрепаратівіснують й смердоті добровідомі яквченим то й практикам, авідповідноє й перспективаформуванняпопиту нацюпродукцію.Наведемолишедекілька цифринайбільшвідомим препаратів дляпорівняння (табл. 1.5). якбачимо,істотнозростаютьобсягизастосуваннябітоксибациліну,дендробациліну,ризоплану;падають –боверину,лепідоциду,бактороденциду.

Заостаннімипідрахунками потреба ж України вобсягахзахиснихзаходів ізвикористанняммікробіологічнихпрепаратів, асаме:ризоплану,агату-25к,бактороденциду,лепідоциду,дендробациліну,бітоксибациліну,гаупсину татриходермінускладає 13,88 млн. га (табл. 1.6).

>Таблиця 1.5Наявністьбіолабораторій в Україні станом на 2000рік

Область >Всьогобіолабо-раторій >Обласні

>Районні

>госпрозр.

Притепл.комбінатах
>бюджетні >госпрозр.
>Республіка Крім 7 1 2 4
>Вінницька 11 11
>Волинська 2 1 1
>Дніпропетровська 4 1 3
>Донецька 2 1 1
>Житомирська 3 1 2
>Закарпатська 1 1
>Запорізька 1 1
>Івано-Франківська 1 1
>Київська 11 9 2
>Кіровоградська 5 1 4
>Луганська
Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація