Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Сучасний стан сільськогосподарськіх угідь України


Реферат Сучасний стан сільськогосподарськіх угідь України

Страница 1 из 2 | Следующая страница
>Вступ

>Однією ізгострихекологічних проблем Україниєпогіршенняекологічного стануорних земель,забруднення їхньоготоксичнимиречовинамирізногопоходження,зниженняґрунтовоїродючостівнаслідокрізкогозменшенняобсягузастосуванняорганічних ймінеральнихдобрив. За таких умівнайактуальнішимзавданнямнауковцівєрозробказаходівщодозбереження фондуекологічночистих земель України,підтримання нависокомурівніродючостіґрунтів,підвищеннястійкостірослин донекерованихтехногеннихнавантажень.

Основурозробок дляполіпшенняекологічних умів з полівстановлятьекологічнодетермінованіспособизбереженняродючостіґрунтів,прийомипідвищення адаптивногопотенціалукультурнихрослин,технологічні заходь ізвирощуваннясільськогосподарських культур.Застосування комплексуцихзаходівгарантуєбездефіцитний баланс гумусу,підвищеннябіогенностіґрунтів,поліпшення їхніагрохімічних йагрофізичнихвластивостей таодержанняекологічночистихврожаївсільськогосподарських культур.

>Метоюкурсової роботиєаналіззаходівполіпшенняекологічних умів з полів.

Дляреалізаціїцієї метинеобхідно було бвирішитинаступні заподіяння:

·дослідити проблемуекологізаціїсільськогосподарськихугідь;

·розглянути систему іперспективирозвитку альтернативногоземлеробства наприкладііноземнихкраїн;

·охарактеризуватиіснуючі йперспективніекологічнобезпечнішляхиполіпшенняекологічних умівземлеробства.

>Об’єктомдослідженняєагроекологічніаспектиземлеробства.

Предметдослідження –принципи йметодипідвищенняекологічних умів з полів.


1. сучасний стансільськогосподарськихугідь України та заходь йогополіпшення

 

1.1 сучасний стансільськогосподарськихугідь України

>Незбалансованеантропогенненавантаження наприродніресурси протягомбагатьохдесятирічобумовилозначнутехногеннуураженістьекосфери України. Одним зголовнихфакторів, щодестабілізуютьекологічнуситуацію,єсільськогосподарськаосвоєність йрозораність територї.Надмірнерозорювання земель, до тогочислі йсхилових,призвело допорушенняекологічнозбалансованогоспіввідношенняплощріллі,луків,лісів таводоймищ, що негативнопозначилось настійкостіландшафтів.Найбільшзагрозливіявищаспостерігаються вґрунтовомупокриві,якийзначнодеградований й таким чиномвиведено із ладузначніплощіпродуктивних земель.

>Водна йвітроваерозіяєнайбільшсерйозним чинникомзниженняпродуктивності земельніресурсів,деградаціїагроландшафтів.Вонаперетворилася нанадзвичайнеявищесьогодення, якубезпосередньозагрожує самомуіснуваннюґрунту як основномузасобусільськогосподарськоговиробництва йнезамінному компонентубіосфери.Згідно державногообліку в Українінараховується 13,9 млн. гаеродованихсільськогосподарськихугідь (33,2% відзагальноїплощіцихугідь), у томучислі 12,6 млн. гаорних земель. Ускладіеродованих земельобліковується 4,6 млн. гасередньо- йсильнозмитих, до тогочислі 68 тис. га тихий, щоповністювтратилигумусовий обрій.Більшевсьогоеродованихсільськогосподарськихугідьзнаходиться вДонецькій (70,6% відзагальноїплощіцихугідь),Луганській (61,6%) таОдеській (55,8%) областях.Значні територїпідданіпроцесамлінійноїерозії тазв’язаного із неюяроутворення.Площаярівскладає 157,0 тис. га, а їхньогокількістьдосягає 600 тис. штук.Швидкістьяроутворення втехногенних ареалахагроландшафтівзросла вдекількаразів.Вітровійерозії (>дефляції) систематичнопіддається более як 5 млн. га, а рокта ізпиловими бурями – до 10 млн. га [1].

>Слідвідзначити, що й заіншимипоказникамисільськогосподарськіугіддямаютьстійкутенденцію допогіршення. Такнаприклад, заданимиДержкомзему України, 10,7 млн. га (25,8%)сільськогосподарськихугідьскладаютькисліґрунти, 2,3 млн. га (5,4%) –солонцюваті й 1,7 млн. га (4,1%) –засолені.Окрім того, 1,9 млн. гасільськогосподарськихугідьзаймаютьперезволожені, 1,8 млн. га –заболочені й 0,6 млн. га –кам’янисті.Більше 20% територї Українизабрудненорізнимитоксичнимисполуками, до тогочислізначніплощізабрудненірадіоактивнимиізотопами.Геологічнінегативніявищапоширені более як на 50% територї України [19].

>Ціданідаютьпідставизробитиневтішнийвисновок: в Українівисокими темпамизнижуєтьсяякість йродючістьґрунтів такатастрофічнопогіршуєтьсяекологічний стан земельніресурсів.

>Людина, якчастинатрофічноголанцюга,складовачастинаекосистеми йгетеротроф, віддавна незадовольняєтьсяіснуючимитрофічнимизв'язками, їхнього масштабами йстворюєштучнібіоценози, болеепродуктивні, ніжприродні. Так, прирозорюванні земельфітоценози (>природнірослинніугруповання)змінюютьсяштучними –агрофітоценозами. Вонискладаютьсяякісноіншітрофічнізв'язки.Природний процесзмінирослинностізмінюєтьсяштучним ййде не відприроди, а відлюдини – узворотному напрямку. При цьомунагромаджується багатовідходів, що нехарактерне дляприродноїтрофіки. У цихвипадках людинастає абичужоюскладовоючастиноюприроди,виходячи ззагальногобіогенногокругообігу. Урезультатіїїдіяльностістворюєтьсяіншийекологічний комплекс,якийістотнопорушуєприроднібіоценози іекосистему. Це,зокрема, можнаспостерігати всівозмінах, дезастосовуютьтехнологіївирощування культур, щопередбачаютьвнесення вґрунт й напосівахвеликоїкількостірізниххімікатів, котрі вподальшомуциркулюють убіосфері, що можнапроілюструвати наприкладіпестицидів (рис. 1).Здебільшого смердотізгубнодіють нарослини йґрунтовубіоту,природнутрофіку.Створюютьсяагробіоценози ззруйнованимизворотнимизв'язками. Екологічніумови з поліврізкопогіршуються,продукціяміститьвнесеніхімічнісполуки.Ферментативна системарослин нерозкладає й невиводить їхні ізкореневимивиділеннями, а тому смердотінакопичуються врослинах.

>Рис. 1.Циркуляціяпестицидів убіосфері

>Великоїшкодиприроднимугіддям йагроландшафтамзавдаютьвідходи увиглядібудівельнихматеріалів, пластику,супутніхпродуктіввидобуткувугілля,нафти таіншихкопалин, атакожвідходипромисловості.Вонинагромаджуються якзабруднювачінавколишнього природногосередовища.Людина виннавиконувати рольредуцента йзабезпечувати їхніштучну (позаприроднимкругообігомречовин)утилізацію чигарантуватизнешкодження їхнього уґрунті.

Отже, діяльністьлюдини векосистемімає бутизваженою,обґрунтованою,логічною. Цеякщо й несприятимевідновленнюпопередніхтрофічнихзв'язків, тохоча бзабезпечитьфункціонування нових [2].

>Людина якспоживачмає підгримуватисвій (>антропогенний)трофічнийланцюг убіосфері йвикористовувати ізньогоорганічноїречовини (>тобтопоживнихречовин чизагаломенергії) не більше, ніжнадходить унього.Лише затакоїумовизабезпечуєтьсяцілісністьекосистеми. Томустворюване з полів – всистемісівозмінштучнебіологічнесередовищемаєфункціонувати так самеефективно, як йприродне [25].Протеоб'ємбіологічногокругообігуречовин уньому винен бутинабагатобільшим,щоб забезпечитиодержаннянеобхідноїкількостіпродуктівхарчування йсировини дляпромисловості.Штучностворенаекосистемасівозміни чиагроландшафту доброфункціонуєлише заоптимальноївзаємодії всіхтрьохскладовихтрофічноголанцюга –продуцентів,консументів всіхпорядків (>включаючилюдину) таредуцентів-деструкторів. Цеозначає, щосередовище (>ґрунт,повітря,поливна вода) винне бутисприятливим, неміститишкідливихкомпонентів, котрі бпогіршували роботу,зокремапершої (>продуцентів) йостанньої ланки цоголанцюгаредуцентів –мікроорганізмів-бактерій,дріжджовихгрибів,грибів-сапрофітів таінших, котрімінералізуютьорганічнуречовинурослиннихрешток таорганічнідобрива. як вжезазначалося,великоїшкодицимтрофічнимзв'язкам вагробіоценозізавдаєнеправильневикористаннямінеральнихдобрив,інсектицидів,гербіцидів [26]. Томурослинництво, якчастинабіосфери й основаагробіоценозу,має бутивільним відрізнихзабруднювачів,забезпечуватибіологічно іекологічноякіснізв'язкилюдини ізекосистемами.

1.2Основні напрямипідвищенняекологічної безпекивирощуванняекологічнобезпечноїпродукції

>Перетворення усуспільно-політичномужитті державивимагають кардинальногоудосконаленняекологічних йекономічнихаспектіввикористання земельніресурсів. Аценеобхідноздійснюватибазуючись насучаснихдосягненняхаграрної науки йпродовжуючидослідженнящодоекологізаціїземлекористування.Раціональне йеколого-безпечневеденнясільськогосподарськоговиробництва на новихнаукових засідкахпов’язаненасамперед ізоптимізацієюспіввідношенняприродних таагроекосистем,реконструкцієюагроландшафтів наекологічнійоснові,протиерозійноюорганізацією територї нарівні окремихсівозміннихмасивів,полів йробочихділянок.

Одна знайперших умівполягає узмініспіввідношенняміжприродними йантропогенними ландшафтами урізнихрегіонах.Досягнути цого нанинішньомуетапі можна зарахунокконсерваціїдеградованих ймалопродуктивних земель.

Зогляду наекологічнудоцільністьнеобхідно провестиоптимізацію (>трансформацію)структуриґрунтовогопокривулукопасовищнихугідь. Останнітрадиційноприурочені доменшродючих,відносноріллі,ґрунтів, котрімаютьпевніобмеженнящодовикористання подпольові культури, але йцілкомпридатні длявирощування трав.Ґрунтиавтоморфного ряду,наприклад,кам’янисті,щебенюваті болеедоцільновикористовувати подпасовищами, анайбільшсприятливіумови длясіножатейскладаються нагідроморфнихґрунтах.

>Реалізаціязапропонованихзаходівщодоконсерваціїдеградованих ймалородючихґрунтіворних земель татрансформаціїлукопасовищнихугідь дозволитиотримати упершомунаближенніекологічнооптимізовану структуру земельного фонду України. Уцілому в Українісільськогосподарськаосвоєність якщоскладати 62,9% (65,5% відплощісуші), арозораність 50,0% (48,9% відплощісуші),тобто винназменшитисявідповідно на 6,4 й 8,1%відносновсієїплощі.Збагаченняагроландшафтівприроднимиекосистемамисприятимезбільшеннюбіорізноманіття,підвищенню йогостійкості, опорудеградаційнимпроцесам [20].

Усучаснихумовах дляотриманняякісноїпродукціїрослинництва йтваринництванедостатньозастосуваннятехнологій,вільних віднадмірноїхімізації.Необхіднітакожчистеповітрянесередовище,відсутністьшкідливихвикидівпромисловихпідприємств,автомобільного транспорту таін.

>Рослинизасвоюють ізґрунтулише тихпоживніречовини, котріїмпотрібні. Однак занадлишковихконцентраційшкідливіелементи іхімічнісполуки ізґрунтупотрапляють урослини, зерно, годуй, а й упродукціютваринництва.Саме томустічні водипідприємств, міст, великихтваринницьких ферм йкомплексівслідочищати, анайбільшшкідливі підприємства (>зокрема АЕС,хімічні заводі таін.) –переводити назамкнутий циклводоспоживання.

>Великезначеннямає оптимальна система азотногоживленнярослин.Надмірнаконцентраціярухомого азоту (понад 6–8 мг/кгґрунту)можепризводити допідвищеннявмістунітратів урослинах, щопогіршуєякість врожаю.Слідзазначити, щоорганічнідобрива, котрівносять внадмірнихкількостях (понад 16–17 т/гасівозміни), як ймінеральні,спричинюютьнагромадженнянітратів таіншихшкідливихсполук упродукціїрослинництва [3].Крім того,надмір гноюможе бутиджереломзабрудненняземліважкимиметалами.

Передвнесенняморганічнідобриватребазнезаражувати,очищати віднасіннябур'янів,визначати їхніхімічний склад.

Не можнавноситинадмірнідозикалійних й особливофосфорнихдобрив,оскількицеможепризвести допідвищеннярадіоактивного фону з полів у десяткиразів [19]. Так, суперфосфатінодімістить багатоважкихметалів,зокрема урану.

>Гнійслідзнезаражуватитермічно, мул й сапропель –тривалимвитримуванням у штабелях,компостуванням ізнегашенимвапном,аміакомрідкимсинтетичним,аміачною водою тощо.

>Нормивнесеннярізнихвідходів йкомпостівслідоптимізуватизалежно віддопустимихконцентраційважкихметалів уґрунті (табл. 1).

>Їхрозраховують заформулою

Д = (ГДК –Ф)·К1·К2·К3,


де Д – припустима нормаважкогометалу,кг/га; ГДК – гранично припустимаконцентраціяважкогометалу вґрунті,кг/га; Ф –фоновийвмістважкогометалу вґрунті,кг/га;K1,K2,K3 –поправочнікоефіцієнти навміст гумусу,механічний склад,кислотністьґрунту.

>Недоцільновноситисвіжий йрідкийгній без йогознезараження. На 2 – 3 полясівозмінитреба матірспеціальнопобудованіпольовігноєсховища, в котрігнійвивозятьбезпосередньо із ферм. Зрідкого гною йсечовини,фекальнихвідходів,використовуючиторішню солому, вцихгноєсховищах можнаготувативисокоякісніорганічнідобрива.

>Таблиця 1.Вмістхімічнихелементів ворних землях

>Вміст, мг/кг >Вміст, мг/кг
>Елемент >фоновий >максимальний узабрудненихґрунтах граничнодопустимий >Елемент >фоновий >максимальний узабрудненихґрунтах граничнодопустимий
>Миш'як 0,1–20 8000 20 >Нікель 2–50 10 000 50
Бор 5–20 1000 25 >Свинець 0,1–20 4000 100
>Берилій 0,1–5 2300 10 >Селен 0,01–5 1200 10
>Кадмій 0,01–1,0 200 3 >Сурма 0,01–5 1200 5
>Бром 1–1 600 10 >Олово 1–20 800 50
>Кобальт 1–1 800 50 >Талій 0,01–0,5 40 1
>Хром 2–50 00 0100 100 Титан 10–5000 20 000 50 000
>Мідь 1–20 22 000 100 Уран 0,01–1 115 5
>Фтор 50–200 8000 200 >Ванадій 10 – 100 1000 50
>Галій 0,1–10 300 10 >Цинк 3–50 20 000 300
Ртуть 0,01–1,0 500 2 >Цирконій 1–300 6000 300
>Молібден 0,2–5,0 200 5

Дозаходів, котріполіпшуютьекологічнуумови напосівахпольових культур,належитьнасампередраціональна системаудобрення, Яказначноюміроюзапобігаєпотрапляннюнадлишкупоживнихречовиндобрив,зокреманітратів, унавколишнєсередовище, особливо вґрунтові води [11].

>Негативнимекологічним чинникомєбезсистемний полив назрошуваних землях, особливонадмірнимиполивними нормами (понад 300 – 400 м3/га).Наслідкомєерозіяґрунту,змивання йвимиваннядобрив у йогонижнігоризонти,звідкипідземним стоком смердотіпотрапляють уводойми;збідненняверхнього куліґрунту накальцій, змінуспіввідношеннякатіонів увбирномукомплексі й, якнаслідок, –погіршеннявбирноїздатностіґрунту таін.

Примеліоративноневпорядкованомуземлекористуванні особливовеликоїшкодизавдаєерозія. Уборотьбі ізерозією, якдуженегативнимагроекологічним чинником,великезначеннямаєґрунтозахисна системаземлеробства.

1.3 Концепціюбіологічного (альтернативного)землеробства

>Негативнінаслідкиінтенсифікаціїземлеробствасприялирозвитку за кордоном на початку 60-х років так званого альтернативногоземлеробства, якуназиваютьтакожбіологічним,біодинамічним чиорганічним. На думкузарубіжнихвчених,альтернативнеземлеробство –це не система, аконцепція,новийпідхід доземлеробства, групаметодів,етикаставлення доземлі.Його сутьполягає уповному чичастковомувідмовленні відсинтетичнихдобрив,пестицидів,регуляторів зростанню йкормових добавок: Комплексагротехнічнихзаходівґрунтується насуворомудотриманнісівозмін,введенні у складбобових культур,збереженнірослиннихрешток,застосуванні гною,компостів йсидератів,проведеннімеханічнихкультивацій,захистурослинбіологічними методами.Метою альтернативногоземлеробстваєодержанняпродукції, що неміститьзалишківхімікатів,збереженняґрунтовоїродючості – й, вкінцевомурахунку,охоронанавколишньогосередовища [7]. Рух заальтернативнеземлеробстворозвивається впромисловорозвиненихкраїнах, де ізнайбільшою силоюпроявилисянегативнінаслідкиінтенсифікаціїземлеробства.

>Альтернативнеземлеробствозакордонніспеціалісти невважаютькроком тому врозвиткуземлеробства,бофермери, щодотримуютьсяцихметодів,використовуютьвисокоякісненасіннянайкращихсортів йсучаснімашини таобладнання,знаряддя,проводятьґрунтоохоронні заходь,Переробкаорганічнихвідходівздійснюєтьсясучасними методами. Знанняжиттєвихциклівбур’янів,збудниківхвороб йшкідниківдаєможливістьрозроблятиоптимальнісівозміни.

>Прихильники альтернативногоземлеробствавизнають, щотрадиційнеземлеробствохарактеризується болеевисокимипоказниками, але й,по-перше, смердотідосягаютьсязниженнямродючостіґрунту йзабрудненнямнавколишньогосередовищазалишкамидобрив йпестицидів й,по-друге, втрадиційномуземлеробстві, на їхнього думку, ненадаєтьсядостатньогозначення такомуважливомупоказнику, якбіологічнаякістьпродукції, якоїтребаоцінювати не було запривабливимзовнішнімвиглядом, смаком йрозміром, а й заздатністю підгримуватиздоров’ялюдини.

У альтернативногоземлеробствівеликуувагуприділяютьборотьбі ізущільненнямґрунту. Для цогозастосовують лишелегкусільськогосподарськутехніку. Недопускаєтьсязастосуванняхімічнихзасобівзахистурослин. Дляборотьби ізбур’янами,хворобами йшкідникамивикористовують лишеагротехнічні табіологічніметоди.

Дляальтернативнихгосподарств, в якіутримуютьсятварини,замістьзастосуванняскладнихкормовихсумішей, щомістятьбагаточисельнісинтетичнікормові добавки,характерне Поверненнянатуральнихкормів.

1.3.1Системи альтернативногоземлеробства

>Нинііснуєдекілька систем альтернативногоземлеробства.Найбільшстарою із нихвважаютьбіодинамічну. У30-і роктаїї ужезастосовувалиокреміфермери вАвстрії та віншихкраїнахЗахідноїЄвропи [1, 19].

>Виникненнярешти систем, як йрозвитокбіодинамічної, належати до початкушестидесятих років,тобто доперіоду, колипочалипроводитиширокомасштабнухімізаціюсільськогогосподарства. Таким чином,досвід альтернативногоземлеробства неналічуєще і 30 років, тому ранодаватиоцінку результатамфункціонування таких систем.Різницяміжнаявними системами незавждимаєчітку між, смердоті частомаютьтермінологічний характер.

>Органічна система.Ниніїї широкозастосовують США.Найбільшхарактернівластивостіорганічногоземлеробства до того, щопродуктихарчуваннянеобхідновирощувати,зберігати йпереробляти беззастосуваннясинтетичнихдобрив,пестицидів чирегуляторів зростанню.Якщо наполівирощуютьбагаторічні культури, тохімічнізасоби неслідзастосовуватипротягом 12місяців допоявибутонів, а при одне- йдворічних культурах –протягом 12місяців до їхньогосівби (>садіння).Дозволяєтьсязастосуваннямікроорганізмів,мікробіологічнихпродуктів йматеріалів, щоскладаються ізречовинрослинного,тваринного чимінеральногопоходження. Дозбиранняврожаю можназастосуватибордоськурідину,мікроелементи,попіл,вапняк,гіпс,рибнуемульсію, мило.Європейське йамериканськебіологічнеземлеробстводаєможливістьтакожзастосовуватигній,компости,кістковеборошно, «>сирі»породи:доломіт,глауконітовийпісок,польовий шпат,базальтовий пив,крейду,вапно. Дляборотьби зшкідникамивикористовуютьпіретрум,часник,тютюновий пив [12].

>Біологічну системуземлеробствазастосовують в основному уФранції.Основнимдобривомєорганічне як «>специфічне»джереложивленнярослин. Дозагортання уґрунторганічнідобривакомпостують,щоб при цьому смердоті проходили фазуаеробноїферментації.

>Важлива опорабіологічногоземлеробства –сівозміна ізощадливим режимомнасичення одними культурами йзастосуваннясидератів.

Дляборотьби зшкідниками йхворобамирекомендуютьсязапобіжні заходь, апротибур’янів –механічні івогневі. Дозволенозастосування «>нетоксичних»препаратів –ефірнихрослин,порошків ізводоростей йскальнихпорід, рядубіодинамічнихпрепаратів (>настій зкропиви,відвархвощу чиполинугіркого).

>Дозволяєтьсявикористаннясірчаних йміднихпрепаратів уплодівництві івиноградарстві, атакождеякихорганічнихсинтетичнихпрепаратів (>манеб),оскільки смердотіслаботоксичні.Рекомендованірослинніінсектициди (>піретрум,ротенон,нікотин).

>Органобіологічна система. Ценайбільшмолодийнапрям альтернативногоземлеробства,поширеногоголовним чином уШвеції йШвейцарії: Уосновісистеми –прагнення достворення «живого й здоровогоґрунту» зарахунокпідтримки іактивізаціїїїмікрофлори.Господарстворозглядають як Єдинийорганізм, вякомучітковідрегульованийкругообіг йциклічністьпоживнихречовин. Таким чином,господарство виннеґрунтуватися за принципами балансупоживнихречовин,наслідуючиприроднуекосистему. Полядовгий годинумають бутизайнятірослинністю,післяжнивнірешткислідзагортати вповерхневий кулюґрунту, всівозміні –вирощуватибобово-злаковітравосумішки [16].

Дозволенозастосовувати лишеорганічні (>гній,сидерати) тадеякімінеральніповільнодіючідобрива (>томас-шлак,калімагнезію,базальтовий пив). Таким чином,удобрюють нерослину, аґрунт,який «народитиздоровірослини».

>Вказаніметоди впоєднанні ізповерхневимобробіткомґрунтустворюють, задумкоюприхильниківсистеми,сприятливіумови длярозвиткумікроорганізмів, котрізабезпечуютьживленнярослин.Розробленийнавітьспеціальний тест на «>свіжість»ґрунту (за складоммікрофлори).

Заходьборотьби зшкідниками,хворобами табур’янамианалогічні тім, щозастосовуються прибіологічнійсистемі.

>Біодинамічна система. Це один ізнайбільшрозвинутих уЄвропі (>Німеччина,Швеція,Данія)напрямів альтернативногоземлеробства.

>Теоретичніосновицієїсистемиоригінальні,поряд із принципами,загальними й дляінших систем, смердотімістять рядвідміннихположень:землеробствослід будувати ізурахуванням не лишеприродних (>тобтоземних), але й ікосмічнихфакторів,оскільки всеживе –це доброзбалансованеціле йзнаходиться увзаємозв’язкутакож зкосмічним;використаннявпливукосмічних таіншихфакторів насільськогосподарськевиробництво шляхомзастосуванняспеціальнихбіодинамічнихпрепаратів.Теоретичніосновибіодинамічноїсистемизводяться до такого. 1. Задопомогоюбіодинамічнихметодівнеобхідноз’єднатиземлеробство ізцілісним ритмом землі.Обробітокґрунту,сівбу,догляд запосівамислідздійснювати всприятливіперіоди,настання якізумовленорозміщеннямМісяця до того чиіншомузодіакальномусузір’ї.Наприклад, колиМісяцьзнаходиться всузір’ї Ріб, тоцей рядківсприятливий длясівби йсадіннярозсадиовочів, асузір’їБика, – тоцекращий годину длясівбикоренеплодів тощо.Розміщеннянебеснихтілрекомендуютьвраховувати приприготуваннікомпостів йорганізаціїборотьби ізбур’янами.Космічнівпливи нарослинивиявляють ііншіпланети. 2.Спеціальнібіодинамічніпрепаратиповиннідодатирослинамнеобхідноїсили йактивізуватипевніпроцеси уґрунті. «>Гумусні»препаратиготують ізрогівтварин й гною, «>кремнієві» – ізрогів йрозмеленого кварцові.Цим препаратів, котрізастосовують удужерозведеномувигляді,приписуютьособливіможливості.

>Крім того,є такзвані «>компостні»препарати, щорегулюютьживлення йрозвитокрослин, їхньогоготують ізрізнихрослин –деревію,кропиви, ромашкилікарської,дубової кору,валеріани тощо, апотімзмішують ізгноєм.

>Витяжки,відвари йпродуктибродіння ізрослинвикористовують якдобрива (дляпозакореневогопідживлення йвнесення вґрунт),стимулятори зростанню й длязахиснихцілей [16].

>Найбільшепоширення здобулипрепарати ізкропиви йхвощу. Для їхньогоприготуваннякропиву (доцвітіння)подрібнюють,додаютьдощову воду (1:10) йвитримують 1–2тижні.Рідину, щоперебродила (>витяжку),використовують прирозведенні у 10разів.Вонаміститьвітаміни йстимулятори зростанню,її можназастосовуватипротипопелиць. Препаратхвощупольовогоготують так:рослиниподрібнюють,додають воду (1:1),кип’ятять йнастоюють 30днів.Відварпридатний дляпідживлення,боротьби ізгрибнимихворобами (>борошниста роса тощо).Майже так самеготують йвикористовують (>головним чином, длязахиснихцілей)препарати ізживокосту,полинугіркого,грициків,пижми тощо.

>Екологічна система. Удеякихкраїнахналічуєтьсянебагаточисельна групапослідовниківцієїсистеми.Чіткеуявленняхарактернихїївластивостейскластиважко.Основоюїїєсувореобмеженнязастосуванняпестицидів йгнучке ставлення до запитання промінеральнідобрива.Дозволяєтьсявикористовуватинавіть їхніводорозчинніформи, але й ізврахуванняммеханічного складуґрунту таінших умів.

>Навіть короткій нозіознайомлення ззмістомальтернативних системсвідчить проумовність йвідносність їхньогоназв.Наприклад,викликаєсумнів «>біологічна» система,оскільки в всіхвипадкахоб’єктомземлеробстваєживийорганізм –рослина, йбудь-яка системаєбіологічною.

Унайбільших масштабахальтернативнеземлеробстворозвинуто США. Заопублікованими в 1985 р.даними, вцій стране йогозастосовували на 20–30тисячах ферм (1,3% всіх ферм США).

Великапитома ваги альтернативногоземлеробства вШвейцарії. Заостанні 10–15 роківтериторія ферм, щозастосовуютьціметоди,збільшилася в 6разів й до 1981 р.становила 11,8 тис. га (>близько 1%корисноїсільськогосподарськоїплощі країни) [17].

УДаніїпродукціяальтернативнихгосподарств 1987-го р.досягала 1–2%загальноговиробництвасільськогосподарськихпродуктів у стране.

>Альтернативнеземлеробство вЗахіднійЄвропі й США здобулоофіційневизнання ііснує назаконних засідках.Землероби, що йогозастосовують,об’єднуються всоюзи,спілки, товариства.Ціоб’єднаннямають часто своївидання.Державніорганиздійснюютьофіційний контролю наддотриманням фермерамивимог повирощуваннюсільськогосподарськоїпродукції беззастосуваннязасобівхімізації.

1.3.2Перспективирозвитку альтернативногоземлеробства

>Сучаснаекологічна обстановка врядікраїнпочалавикликатитривогу, щопризвело довиникнення руху заальтернативнеземлеробство. Не чудово, що воно тазародилосясаме впромисловорозвиненихкапіталістичнихкраїнах, де особливопроявилисянаслідкинадмірноїінтенсифікаціїсільськогосподарськоговиробництва.Альтернативнеземлеробствокористуєтьсязростаючоюпопулярністю у населенняцихкраїн.Збільшуєтьсякількість ферм, у практикуведеннягосподарства якіміцноувійшлиальтернативніметоди.Налагодженачіткодіюча системаатестації йзбутупродукції альтернативногоземлеробства.Прихильники альтернативногоземлеробстваоб’єднуються врізнінаціональні іміжнародніорганізації дляпропаганди йобмінудосвідом по альтернативногоземлеробству,збуванню йогопродукції.Активізувалисянауковідослідження вційобласті,зосереджені в основному напошукахшляхівствореннябездефіцитного балансупоживнихречовин (особливо азоту) вземлеробстві,проведенніпорівняльногоаналізуекономічних йенергетичнихаспектівальтернативних татрадиційних систем.Вивчаютьсяможливішляхиборотьби ізбур’янами,шкідниками йхворобамисільськогосподарських культур, атакожвпливуметодіввирощування наврожайність йякістьсільськогосподарськоїпродукції нанавколишнєсередовище.Дослідженняфінансуються якприватними особами, то й із державного бюджету.

Учому ж причиназростаючоїпопулярності альтернативногоземлеробства?Більшістьметодів його добровідоміземлеробам йперевіренібагатовіковоюпрактикоюведеннясільськогогосподарства.Відмова відмінеральнихдобрив йпестицидівдаєможливістьодержуватипродукцію, що немістить їхньогозалишків ймає болеевисокубіологічнуцінність.Вонакористується великимпопитом у населення, Незважаючи напідвищеніціни.Замінасинтетичнихмінеральнихдобривгноєм йкомпостамизбагачуєґрунторганічнимиречовинами йсприяє зростаннючисельностіорганізмів, щонаселяютьґрунт, й котрівідіграютьвирішальнезначення впідвищенні йогородючості.Ґрунтозахиснийобробіток йсуворедотриманнясівозмінзапобігаєрозвиткуерозії йсприяєзменшеннювтратпоживнихелементів ізґрунту. Непотребуєдоказіввеличезна рольоздоровленніґрунту йсільськогосподарськихрослин.Відмова відмінеральнихдобрив йпестицидів,вартість якібезперервнозростає,даєзначнуекономіюгрошовихкоштів йенергії. як результатзастосуванняальтернативнихметодів позитивновпливає на станнавколишньогосередовища йздоров’ялюдини.

>Спеціалістиуніверситетівштатів Айова йКаліфорнія провелипорівняльнуоцінкуможливихзмін уврожайностісільськогосподарських культур США навипадок переходу відтрадиційнихметодів.Аналіз показавши, що вразімасового переходу доорганічнихметодівземлеробстваврожайністьпшеницізнизиться від 29,0–30,9 до 16,3–18,6 ц/га,зерновихфуражних культур (>кукурудза, сорго,ячмінь, овес) – від 52,8–53,9 до 27,5–32,7 ц/га,сої – від 27,1–27,8 до 16,7–19,4 ц/га.Втратидоходів відзниженняврожайності уже тепернамагаютьсякомпенсуватипідвищеннямзакупівельнихцін напродукцію альтернативногоземлеробства.Прихильники цогонапрямустверджують, щосистематичнезастосуванняальтернативнихметодівдастьможливість зарахунокпідвищенняродючостіґрунтів умайбутньому підвищитиврожайністьсільськогосподарських культур доїїрівня втрадиційномуземлеробстві. Проблему збільшення витрат роботи зарахунокприготування йвнесеннякомпостівпередбачаєтьсявирішити шляхоммеханізаціїпроцесів. Вочевидь черезцінедоліки багатохто зземлеробівдоситьобережно переносити до альтернативногоземлеробства,чим йпояснюється тієї факт, щопитома вагиальтернативних ферм в окремихкраїнах всеще невелика [24].

>Нинініхто ззакордоннихдослідників незаперечуєможливостіпоєднання альтернативногоземлеробства ізтрадиційним. Однак із запитання перспектив йогорозвитку,насампередповного переходу наальтернативнеземлеробство, нами невизначено єдиної думи.Багатохтовважає занеобхіднепроведеннядодаткових болееглибокихдосліджень.Крім того,деяківчені уже теперназиваютьальтернативнеземлеробство «>дорогоюмайбутнього».Виявленімеханізми, задопомогою які черездекількадесятилітьальтернативнеземлеробствомаєпосістиположеннятрадиційного.

>Американськівченівиявилитакіможливімеханізми, зарахунок дії які умайбутньому (>приблизно через 50 років)альтернативнеземлеробство якщо в тихий таіншихкраїнах світупереважаючоюсистемоюземлеробства [19].

1.Економічнийтиск нафермерів йпокупців їхніпродукції якщопідштовхуватисільськегосподарство напошук болеедешевих альтернатив.Зростанняцін напестициди йдобривазмуситьфермеріввідмовитися від їхнізастосування.

2.Впливдосягненьбіотехнології йгенноїінженерії насільськегосподарствопозначиться нераніше, як через 10 років;біологічна структурасільськогогосподарства якщопіддана взначніймірівпливуальтернативнихметодів,більшість із яківідоміпротягомвіків йвипробувані напрактиці.

3.Забрудненнянавколишньогосередовища пестицидами йдобривамидосягне такогорівня, щостворитьсянеобхідність увведенніповсюднихобмежень назастосуванняциххімікатів.

4.Розвитокзасобівмасовоїінформаціїсприятимепоширеннюметодів альтернативногоземлеробства.

5.Сільськегосподарство якщовидозмінюватися подвпливомнестатківіншихсекторівсуспільного життя, особливомедицини йохорониздоров’я.Основноюметоюсільськогогосподарства якщовиробництвовисокоякіснихпродуктівхарчування.

На думкувчених,широкомасштабнезастосування альтернативногоземлеробства у чистомувигляді в нашій стране по вирішеннюекологічних проблем навряд чиможливе.Вонивисловлюютьнезгоду іздеякимискладовимиконцепції альтернативногоземлеробства,зокремацестосуєтьсяповноївідмови відмінеральнихдобрив, котрі, як смердотівважають, незабезпечуютьповного Поверненнявідчужуваних ізурожаємпоживнихречовин, особливо фосфору.Біологічнізасобипідвищенняґрунтовоїродючості нерекомендуютьпротиставлятимінеральнимдобривам, пестицидів таіншимзасобамхімізації,бо при правильномувикористанніхімікатівдіябіологічнихфакторівпосилюється.Високуоцінку нашихвчених здобулитакіскладові альтернативногоземлеробства, котрієодночасно йелементамиінтенсивнихтехнологійбагатьох культур.Серед них:необхідністьосвоєння йсуворогодотриманнясівозмін,включення у якихбобових культур,широкезастосуванняорганічнихдобрив,включаючи йсидерати,біологічнихметодівзахистурослин.Безперечноюперевагою альтернативногоземлеробстває йогоґрунтозахиснийнапрям.Необхіднодобиватисясуворогодотримання йзастосування напрактицісільськогосподарськоговиробництвацихважливихелементів.

Зцієї точкизоруувагусучаснихвчених виннепривабитиальтернативнеземлеробство,можливостізастосуванняякого в страненеобхідноретельновивчити.Можнаприпустити, щопереведення окремихгосподарств навиробництворослинницькоїпродукції,наприклад,овочів йкартоплі беззастосуванняпестицидів ймінеральнихдобрив ізодночаснимвирішеннямпроблемизбутуцієїпродукціїнавіть запідвищенимицінами, було б б доброзустрінутенаселенням.Діяльністьцихгосподарств, щомаютьнезначнупитому ваги всільськомугосподарстві країни,змогла б внестизначний внесок уполіпшенняекологічної обстановки.Одночасно із їхніствореннямнеобхідно якщопродовжуватививчення альтернативногоземлеробства врізнихґрунтово-кліматичних зонах ізметоювивчення перспектив йогорозвитку [15].

>Реальним, на нашпогляд,єобміркуванняможливості розробкиінтегрованогоземлеробства, яку включало бусікращівластивостіальтернативних систем й у тій годину допускало б урозумнихмежахзастосуваннямінеральнихдобрив йпестицидів.Такеземлеробствовідповідало б, із одного боці,вимогамінтенсивноговеденнярослинництва ізвикористаннямсучаснихдосягнень науки йтехніки, із іншого –завданнямохоронинавколишньогосередовища ймаксимальнійреутилізації всіхвідходівсільськогосподарськоговиробництва.


2.Засобиполіпшенняекологічних умів з полів

 

2.1Методивиключення негативноговпливузахистурослин набіосферу

 

2.1.1Агротехнічний методзахистурослин

>Агротехнічний метод – один зосновних векологічноорієнтованих системахзахистурослин урільництві таовочівництві.Вінраціональнопоєднуєвимогизахистурослин йохоронинавколишньогосередовища.

>Застосування методуґрунтується навзаємовідносинахміжрослинами,шкідливимиорганізмами йнавколишнімсередовищем.

Задопомогоюагротехнічнихзаходів можнастворитинесприятливіумови длярозвитку тарозмноженняшкідливихвидів йсприятливіумови длярозвиткукультурнихрослин такориснихвидів –ентомофагів.

>Більшістьагротехнічнихзаходівмаютьпрофілактичний характер,запобігаютьрозмноженнюшкідників.Деякимиприйомами можнабезпосередньознищитикомах.Існує рядприйомів, котріполіпшуютьжиттєдіяльністьприроднихкориснихкомах,чимсприяють їхніактивізації узнищеннішкідників. У цьому їхнібіоценотична роль [25].

Упринципікоженагротехнічнийприйоммаєбіоценотичнезначення. Однакнайбільшезначення із точкизорузахистурослинмають:сівозміна, системаобробіткуґрунту, системадобрив,очищення йсортуваннянасіння, рядки йспособисівби,прийоми по догляду запосівами,боротьба ізбур’янами, рядки йспособизбирання врожаю,простороваізоляція таін.

>Сівозміна.Правильнечергування культурзабезпечуємаксимальнепригнічення всіхбіотипівбур’янів,зниженнязгубностіспеціалізованихвидівшкідників йхвороб.

>Особливоефективнасівозміна длязниженнямонофагів (>хлібнажужелиця,гороховазернівка,кореневабуряковапопелиця,бурякованематода,кореневігнилі,сажкакукурудзи таінші).

>Чергуванням культур можназапобігтинагромадженню з полівзбудниківхвороб, особливо тихий, щоуражуютьпідземнічастинирослини (>кореневігнилі тощо).

>Обробітокґрунту.Відомо, що понад 90%видівшкідниківпевнучастину свого життяпроводять уґрунті. Приобробіткуґрунтуумови життя їхньогорізкозмінюються.Своєчасний йвисокоякіснийобробітокґрунтусприяєтакожшвидкомурозкладаннюпісляжнивнихрешток табур’янів разом ззбудникамихвороб, щознаходяться ними.

>Під годинупроведенняоранкишкідливихкомах,вигорнутих наповерхнюґрунту,знищуютькомахоїдні птахи,хижіжужелиці,яйця та личинкивисихають чивимерзають.Під годинуобробіткуруйнуютьсяляльковіколиски тазапаснікоридорчики,зробленігусеницями передзалялькуванням длявиходуметеликів наповерхнюґрунту.

Цепризводить дозагибелізлаковоїпопелиці,цикадок,злакових мух,сприяєзменшеннющільностімишовиднихгризунів тощо.

>Середприйомівпісляпосівногообробіткуґрунтумаєзначеннякультиваціяміжрядьпросапних культур, под годинуякоїчастинакомахгине відмеханічнихпошкоджень (>дротяники,хлібні жуки таін.), відвивертання личинок (>капустяна йозима совки таін.),знищенняшкідниківптахами.

>Добрива. Задопомогоюдобрив можназначнозменшити чи підвищитистійкістьрослин дошкідливихорганізмів,посилитирегенераційнуздатністьрослин.Добриваєтоксичними длядеякихшкідників йзбудниківхвороб.

>Незбалансованістьдобрив по азотуєоднією із причинпідвищеннящільності наозимійпшеницізлаковихпопелиць йїїураженостікореневимигнилями таборошнистоюросою; акукурудзи –кореневими йстебловимигнилями;соняшнику –білою йсіроюгнилями.

>Фосфорно-калійнідобривапідвищуютьстійкістьрослин добагатьоххвороб:злакових – доіржі;цукровихбуряків – доцеркоспорозу.

>Калійнідобривапідвищуютьстійкістькартоплі довірусниххвороб [1].

>Вапнуваннякислихґрунтівзменшуєкількістьдротяників й невикликаєзагибелі їхньогоентомофагів –хижихжужелиць.

>Підготовканасіння.Очисткою йсортуваннямнасіннядомагаютьсязначногозменшенняшкідників, котрірозвиваютьсяусерединінасіння (>гороховазернівка,люцерноватовстоніжка таін.), атакож рядузбудниківхвороб (>біла гнильсоняшнику,хворобинасіннякукурудзи тощо).

>Оптимальні рядкипроведенняробіт.Поліпшеннюфітосанітарного станупосівівсприяєвиконанняосновнихробіт укращіагротехнічні рядки.

Припроведеннідосходовогоборонуванняпосівівкукурудзи уфазібілої ниткибур’янів, їхньогознищується 90–95%, уфазі 1–2 листка – 65–75%; 3–5листків й понад – лише 15–20%.

>Проведення Першогоміжрядногообробіткукукурудзи на

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація