Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Господарсько-Корисні ознайо корів української чорно-рябої молочної породи в ПСП "Правда" Млінівського району Рівненської області


Реферат Господарсько-Корисні ознайо корів української чорно-рябої молочної породи в ПСП "Правда" Млінівського району Рівненської області

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Міністерствоаграрної політики України

>Львівськийнаціональнийуніверситетветеринарноїмедицини табіотехнологій ім. С.З.Ґжицького

Кафедраскотарства йконярства

>Дипломна робота

>Господарсько-корисніознакикорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди в ПСП «Щоправда»Млинівського районуРівненськоїобласті

>Львів-2010р.


>ЗМІСТ

>Вступ

IОглядлітератури

1.1.Продуктивніякостікорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди

1.2Технологічніособливостівим’якорів

II Характеристикагосподарства

2.1Загальнівідомості

2.2.Природно-кліматичніумови

2.3.Економічніумовигосподарства

IIIМатеріал,умови та методикавиконання роботи (>проведеннядослідження)

IVРезультатидослідження

4.1. Характеристикагосподарсько-кориснихознаккорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди.

4.2.Оцінкакорів запридатністю їхнього до машинногодоїння

4.3.Годівля таутриманнявеликоїрогатоїхудоби дляреалізаціїгенетичногопотенціалутварин

V.Економічнаефективністьдослідження

VI.Охорона роботи

VII.Охоронаприроди

VIII.Цивільна оборона

>Висновки тапропозиціївиробництву

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Інтенсифікація молочногоскотарстванерозривнопов’язана ізмеханізацією таавтоматизацієютрудомісткихпроцесів,створеннямміцноїкормовоїбази,комплектуванням фермвисокопродуктивноюхудобою,застосуваннямтехнології, Яка бураховувалабіологічніособливостітварин. Узв’язку ізцим,виникаєнеобхідністьоцінки йдоборутварин по низкудодатковихознак (>придатністютварин до машинногодоїння, їхністійкістю дозахворюваннямаститами,міцністюкопитногорогу,однорідністю тощо).

>Розвиткувим’я, як органу,якийвиробляєнайбільшцінний продукттваринництва, вусічасиприділялизначнуувагу.Особливопоказникамрозвиткумолочноїзалози сталиприділятиувагу узв’язку з широкимзастосуванням машинногодворазовогодоїння. Зцієюметоюоцінюютьморфологічні йфункціональніпоказникирозвиткувим’я.

>Селекція затехнологічнимиякостями винна бутиспрямована напідвищенняпродуктивності,швидкості йповноїмолоковіддачі, болееефективноговикористаннядоїльних установок,збереження здоровоговим’я, й якнаслідокзниження витрат завиробництво молока.

>Вивченняпродуктивних,технологічних йвідтворнихособливостейтварин українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди ізметоюїїподальшоговдосконалення йраціональноговикористаннямаєважливенаукове йпрактичнезначення дляуспішноговеденняселекційної роботи.

Ззапровадженнямпромисловихтехнологійвиробництва молока тавдосконаленнямметодівселекціїдомінуючою сталачорно-рябамолочна порода,питома вагиякої 1996-гороцістановила 38,2%.Породавідзначаєтьсявисокимгенетичнимпотенціалом,однак востанні роктатемпигенетичного покращанняхудобидещосповільнилися.

Томуметою нашихдосліджень було боцінитикорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди запродуктивними йтехнологічнимиякостями вумовах ПСП “Щоправда”Млинівського районуРівненськоїобласті.

I.Оглядлітератури

1.1.Продуктивніякостікорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди

Насучасномуетапірозвитку молочногоскотарстваособливогозначеннянабуваєпідвищенняплемінних йпродуктивнихякостейтварин,спрямоване настворення новихліній,типів,порід,придатних доексплуатації вумовахінтенсивноговеденнятваринництва. Результатом цогопроцесу разом з широкимвикористаннямкращогосвітовогогенофондуспеціалізованихпорід сталовиведення українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди ізгенетичнимпотенціаломкорів нарівні 5000-6000 кг молока (>ЄфіменкоМ.Я., 1996; Рубан Ю.Д., 2000, 2002; ТкачН.Т. йін. 2003)

Упроцесіїївиведеннявикористовували худорбуєвропейськоїселекції :голландську,німецьку,голштинську, щопризвело доотриманнябезлічікомбінованихгенотипів,різноманітних заекстер’єром (>ЄфіменкоМ.Я.,1995,1996).

О.М.Шалева (2001)вважає, щокорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпородиє дватипи : ->молочний;молочно-м’ясний. Так,найбільшакількістькорів молочногонапрямупродуктивностіспостерігаєтьсясередвисококровнихтварин зчасткоюспадковостіголштинів 51-87,5% - 178голів (47,1%), акомбінованого типу –фактично удвічі менше – 84 голови (22,2%).

Заживоюмасою невиявленосуттєвоїрізниціміжтваринамиобохнапрямівпродуктивності,однак уцілому по чередікоровимолочно-м’ясного типу маліневірогіднобільшу живумасу, ніж молочного,причому уповновіковихтварин ізчасткоюспадковостіголштинів угенотипі понад 50% вонанайбільшевідповідала стандартупороди (550 кг).

>Лінійнаоцінкабудовитілакорівсвідчить, щотваринимолочно-м’ясногонапрямупродуктивності порівняно ізмолочнимхарактеризуютьсяміцнішоюбудовоютіла,кращимрозвиткоммускулатури, болееширокоюгрудноюкліткою ізокруглоюпостановкою ребер. Навідміну відмолочно-м’ясного,тварини молочного типухарактеризуютьсякращимрозвитком заду,маютьвідносно добророзвиненусереднютретину йменшоюміроюпереднючастинутулуба.Груднаклітка вониглибока, але йменш широка, ізкосоюпостановкою ребер, мускулатурарозвиненаслабше.

Запоказникамимолочноїпродуктивностівірогідноїрізниціміжтваринамиобохтипів запершу та другулактацію неспостерігалося.Середнійнадійпервістокколивався вмежах 2993 - 3154 кг привмісті жиру вмолоці 3,63-3,71% йвиході молочного жиру 110,8-114,4 кг; та утвариндругоїлактації –відповідно 3205-3350 кг, 3,51-3,61% й 113,1-129 кг. Уповновіковихкорів шкірноговиробничого типувстановленовірогіднуперевагувисококровнихтварин наднизькокровними за надоями,зокрема в молочному – на 491 кг (14,3%,Р<0,001), вмолочно-м’ясному – на 585 кг (15,9%,Р<0,001).

>Середняпродуктивність 1822первістокапробованогокиївськогозаводського типучорно-рябоїмолочноїпородистановила 6298 кг молокажирністю 3,87%, 1499повновіковихкорів –відповідно 7321 кг й 3,85%.Від 298первістокхарківськогозаводського типунадоїли 5045 кг молокажирністю 4,04%, від 174повновіковихкорів – 6337 кг й 3,87%, а від 633подільськогозаводського типу –відповідно 4872 кг й 3,69%, відповновіковихкорів – 5778 кг й3,78%.(ЄфименкоМ.Я.,1996).

>Вміст жиру вмолоці уновоїпороди вбільшостібазовихгосподарств незнизився. Устаді із 13000корів, котрівідповідаютьвимогамстандартів,вінстановив 3,86%.

>Р.Й.Кравців йін.(1998),І.М.Малко йін. (2003)вважають, що типбудовитіла утварин українськоїчорно-рябоїмолочноїпородиздебільшогомолочний.Істотнопереважаютьровесницьвихідноїпороди заживоюмасою тапромірами (>висотою вхолці,косоюдовжиноютулуба,глибиною таобхватом груд).

як показалирезультатичисленнихдосліджень,бугайцінової українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди воптимальнихумовахвирощування заінтенсивністю зростаннюживоїмаси,виходомтушіпереважалировесниківвихідноїматеринськоїпороди.Добовіприрости до 18місячноговікудорівнювали 900-1000грам й понад.

>В.Ф.Кос ізспівавторами (1998)вважають, що ізметоюпідвищеннягенетичногопотенціалупродуктивності, покращанняплемінних таствореннябажаного длязахідногорегіону України типутваринчорно-рябоїпородивеликоїрогатоїхудобидоцільно й на далі вумовахгосподарства вумовахзахідногорегіону Українивикористовуватиплідниківголштинської танімецькоїчорно-рябоїпороди тапроводитивсестороннєвивченнягосподарсько-біологічнихособливостейодержанихнащадків.Тварини українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди завідтворноюздатністю непоступаютьсявихідним породам.Вік Першогоотеленнякорівколивається вмежах від 803 до 870днів.Сервіс-періодстановить 85-100днів.

>ДослідженнямиО.М.Шалевої (2000)встановлено, щокорови українськоїчорно-рябоїмолочноїпородимають добрувідтворнуздатність,ознак утварин як молочного то ймолочно-м’ясноготипів знасиченнямкровностіголштинськоїпороди понад 50% вондещопогіршується.

>Г.О.Соколова ізспівавторами (1999) напідставіпроведенихдослідженьвстановили, що вселекційнійроботі для покращаннягенетичногопотенціалу увідношеннімолочноїпродуктивності українськоїчорно-рябоїмолочноїпородипотрібновикористовуватинімецькучорно-рябу худорбу, а покращанняжирномолочності –голландську породу.Селекцію українськоїчорно-рябоїмолочноїпородипотрібнопроводити ізурахуваннямморфо-функціональнихвластивостейвим’я. При цьомудоцільновикористовуватиголландську танімецьку худорбу, котра позитивновпливає на покращанняякостівим’якорівцієїпороди тапристосування їхнього до машинногодоїння.

1.2Технологічніособливостівим’якорів

Одним зважливихфакторівзниження витрат завиробництвопродукціїє комплекснамеханізація ферм йвпровадженняпрогресивнихтехнологій напромисловійоснові. Цевимагає рядвимог доселекційно-племінної роботи із великоюрогатоюхудобою запридатністю доутриманнякорів великимигрупами,вирівнювання стада запродуктивністю тапотребі в кормах, атакож покращанняоднорідностікорів заформоювим’я ташвидкістюмолоковіддачі.

>Доведено (КостенкоВ.І., 1996, 2000;Шалева О.М., 2001 таін.ХмельничийЛ.М., 2003),морфологічні йфізіологічнівластивостівим’якорівзумовленіспадково. Тому покращання їхніобґрунтованоселекцією.Встановлена залежністьміжформоювим’я ймолочноїпродуктивності уповновіковихкорів залактацію Якастановила : ізчашоподібноюформоювим’я – 7274 кг, ізокруглою – 6237 кг до тогочислі ізокруглою безвад – 6411 йкозячою - 5018 кг.Придатністькорів до машинногодоїнняє одним ізосновнихкритеріїв воцінціпридатностіхудоби довикористанняїї на великихмеханізованих фермах та комплексах.Вонавизначаєтьсярізними чинниками.

Ззбільшеннямнадою зпередніхчастоквим’я із 34,9-35,5 до 46,3-46,6% числовипадківзахворювання маститкорівзнижується.

>Слабкеприкріпленнявим’я, дляякоговластивий перехопленнябіляоснови,рідкішевиражений увідвислоговим’я небажаний.Особливо небажаневідвислевим’я. Укорів ізвікомслабшаютьпідтримуючітяжі й воно таще понадвідвисає,різкозмінюється й його форма.

>Відвислевим’яважковидоюється не лишеапаратом, але й і руками. Натакевим’яважкоодягатиапарати, смердотішвидкозабруднюються. До машинногодоїння понадвсьогопідходитьвим’я,віддаль віднижнього краю доземлістановить не менше 50 див.

Ю.Д. Рубан ізспівавторами (1989),В.І.Костенко (1996)вважають, що для машинногодоїннявеликезначеннямаєположеннявим’я.Розрізняютьстегнове йчеревнеположення. Длядоїнняапаратами болеепридатна корова ізчеревнимположеннямвим’я.Черевневим’ямаєкращекровопостачання й впорівнянні ізстегновим уньогомайже на 10% болееповністювидоюєтьсявим’я. Причеревномувименізначнозручнішеодягати надійкидоїльністакани.

Кравченка М.А (1988)вказував, що дляефективногозастосування машинногодоїннявраховуютьрозмірчастоквимені.Застосуваннядоїльнихапаратів длядоїннякорів,вим’я якімаєнерівномірнурозташованістьчасток,може привести досерйозних травм тазахворювань. Такихкоріввидоювання молока зслаборозвинутихчастокзакінчуєтьсяраніше, але йдоїльнийапаратпродовжуєпрацювативпливаючи вакуумом назвільненічастки. Урезультатіможестатисярозрив альвеол.Добримвважаєтьсявим’я зпередніхчастокякогоотримують не менше 43%добовогонадою.Частка такоговименісиметричні.

>Ф.Л.Гаркавий (1986),В.І.Костенко (1996)виділялигоризонтальне дновим’ятрохинахилене (кут до 10-150ламане приступінчастих часткахнахилене (кут догоризонтальноїлініїбільше150). За йогоданими сильнонахилене йступінчасте дно небажане так, як вагидоїльнихстаканів йколектора якщорозподілятися по частках нерівномірно, внаслідок чоговидоюються болеенатягнутіпереднідійки. “>Холосте”доїнняпередніх часткою якщогальмуватимолоковіддачуподразнюючитканини й негативновпливаючи на станвим’я йпродуктивність.

Формавим’яхарактеризується йогоспіввідношеннямдовжини,ширини,глибини й взначніймірівпливає намолочнупродуктивність таповнотувидоюваннякорівапаратом.

Ю.Д. Рубан (1987),В.І. Костенко (1996)формивим’яподіляють на :ванноподібне –поширене далеко вперед,подовжене,широке ідоситьглибоке, йогодовжина на 15% й понадперевищує ширину (напланімає формувитягнутого овалу);чашоподібне –середнє задовжиною йшириною,доситьглибоке йдещоокруглевим’я.Йогодовжина на 5-15%перевищує ширину (напланімає формуневеликого овалу);округле чиквадратне –маєневеликуплощуприкріплення дотулуба,дещозвужене донизу,довжинаприблизнорівнаширині;козине –маєнедорозвиненіпередні чивільногіпертрофовані йвідвислізаднічасткивим’я.Переднічастки від задніхвідділяються добровираженоюбічноюборозною;примітивне –малорозвинене,напівкругле із маленькими,близькорозміщенимидійками.

Ю. С.Ізілов (1988),Л.М.Хмельничий (2003)вважають, що формавим’яспадковаознака. Тому прирозведеннівеликоїрогатоїхудобинеобхіднозалишати наплем’ябугаївматері якіє ізванноподібною чичашоподібноюформоювим’я, акорів із такимвим’ямслідінтенсивнішевикористовувати длявідновлення,створюючиїм найкращіумовигодівлі таутримання. При машинномудоїннікоріввеликезначеннямають величина, форма,спрямованість тарозміщеннядійок.

>Ф.Л.Гаркавий (1986),В.І.Костенко (1996)поділявдійки накороткі 2-5 див,середні 6-9 див,довгі 10-16 див.

Ю.Д. Рубан (1987)вважає, що величина, форма тарозміщеннядійокбезпосередньовпливає нашвидкість таповнотувидоюваннявим’ямашиною. Небажанідійкинадтотовсті (>діаметр понад 3 див),тонкі (>діаметр 1,8 див),довгі (понад 9 див),короткі (менше 4 див).

Заформоюдійкирозрізняють:циліндричні,конічні,грушоподібні,олівцеподібні талійкоподібні. Для машинногодоїннянайбільш бажана формадійокциліндрична йдещоконічна.

>Розміщеннядійок навим’їможе бути:широке,майжеквадратне;широкепередніх йзближення задніх;зближенебічних принормальнійвідстаніміждійкамилівого й правого боці;зближенерозміщення всіхдійок.Небажана якдужеблизька (до 6 див), то йдуже велика (понад 20 див)відстаньміж вершинамидійок.Достатньоюслідвважативідстаньміж вершинамипередніхдійок 10-20 див, аміжпередніми йзадніми 7-12 див.Бажанотакож,щобдійки булиспрямовані вертикально вниз.

>Важливогозначення приоцінцівважаєВ.І.Костенко (1996)сліднадаватиприкріпленнювим’я дочерева.Вонобуває:щільне, колипередній край йогонепомітно переходити учерево;достатньощільне колипереднічасткиутворюють добровидимий кутміжвим’ям йчеревом; недоситьщільне –переднічастки йлініячереваутворюютьмайжепрямий кут;дещовідвисле, із добровидимим перехопленнямбіляоснови, йвідвисле.Відстань від днавим’я допідлоги винна бути не менше 45-50 див,тобто,щоб дновим’я не було бнижчерівня скаковогосуглобу.

М.А. Кравченка (1987)наголошував, щопроміридійокдаютьоб’єктивну характеристику їхньогорозвитку таформи.Всіпроміризакономірнозбільшуються ізвіком,досягаючинайбільшогорозвитку до 5-6отелу.Довжинадійок бажана впроміжках 6-8 див, щоскладає 12-13довжинидоїльноїгуми (150-180), котразабезпечує їхні захист від вакууму втактістискування.Діаметрдійокдопустимий вмежах 20-30 мм.Вимірюютьзвичайнопереднюдійку.Небажаназближеність задніхдійок (не менше 6 див), Яка характерна (до 25%) злевирощенихпервісток.

Ю.Д. Рубан (1987)вказує, щооцінкувим’япроводять под годинунайвищоїпродуктивностікорів надругому-третьомумісяцілактації.Морфологічніознакивим’якорівоцінюють шляхомогляду,ощупування йвимірювання за годину,півтори до початкудоїння.Звертаютьувагу на величину та формувимені:рівномірністьрозміщення часткою, характерприкріплення дочеревакорови;залозистість; величину та формурозміщеннядійок,підшкірних вен.Кожнугрупуознакоцінюютьокремо за 5бальноюсистемою йрезультатиоцінкизаписують в спе-ціальну карткуоцінкивим’якорови. Уумовахпромисловоїтехнологіївиробництва молока, формавим’яєголовноюселекційноюознакоюдоборукорів,оскільки вон взначніймірівизначаєпридатністькорів до машинногодоїння.

ЗаданимиІ.Н.Маньковського (1987) протягомтрьох роківвивчалиморфологічні тафункціональнівластивостівим’якорівчорно-рябоїпороди в чередах.Встановлено, що в чередах ізвим’ячашоподібноїформисередньодобовийнадійкорів по всіх чередахскладав 13,5-18,8 кг. Для машинногодоїннянайбільшпридатнікорови ізвисокоюздатністю домолоковіддачі.Вважаютьпридатними до машинногодоїннякорів ізсередньоюшвидкістюдоїння від 1 кг захвилину й понад, а оптимальна величинацієїознаки 1,5-2 кг захвилину.

>Ідеальнимвважаєтьсявим’я,кожначвертьякогодає 25%загальногонадою,однаккорів із такимвим’ямдуже мало.

>Загальноприйнятимпоказникомрівномірностічастокє йіндексвим’я,якийвираховується якпроцентне ставленнянадою ізпередніхчасток дозагальногонадою.Бажанощобіндексвим’я був ненижче 40-43%.

Ю. С.Ізілов (1988)такожзвертаєувагу тих, що вумовах машинногодоїнняшвидкістьмолоковіддачімаєособливезначення.Вінтакожвиділяєодночасністьвидоювання (година за секундахміжзакінченнямдоїнняпершої таостанньоїчасткивим’я).Ціпоказники разом ізрівномірністюрозвитку часткоювим’явраховують приоцінцістійкостікорів домаститу (Рубан Ю.Д., 2000).Корови із добророзвинутимвим’ямповинніповністювидоюватись за 3-5хвилин ймайжеодночасно із всіхчасток.

>М.О.Кравченко (1987)посилаючись напрактичніспостереженнявказує, що прищоденномувидоюваннічастоквим’я тільки в й тихий жкорів відсотокнадою окремихчасток із дня на день й віддоїння додоїнняваріює до ±1,5%.Індексвим’я якпоказникрівномірностірозвиткучвертейвим’я взначнійміріобумовленийспадковістю. Уходілактацій й ізвікомвінлишенезначнозменшується. Упервісток вбільшостівипадківпоказникиіндексукращі на 2%, ніж удорослихтварин.Нерівномірністьнадоїв зчастоквим’я негативновпливає нашвидкістьмолоковіддачі.Підвищенняшвидкостівидоюваннязнизитьзатрати години й роботи однієї центнери молока.

>Л.К.Ернст (1982),В.І.Костенко (1996)звертаютьувагу намаксимальнушвидкістьмолоковіддачі.Вона болееобумовленагенетичними чинниками й вменшійміріваріює подвпливомзовнішніхфакторів.

>Міжмаксимальною йсередньоюшвидкістюмолоковіддачііснуєкореляція (0,7-0,7).Індивідуальнівідмінностікорівоб’єктивнохарактеризує кривашвидкостімолоковіддачі похвилинахвсьогоперіодудоїння.Середняшвидкістьдоїнняпоступовозбільшується ізвікомкорів узв’язку із їхньогопідвищеннямнадоїв.Середняшвидкістьвиявилась самимзручнимпоказникомлегкодійкості.Тривалістьдоїннявизначаєпродуктивність роботи. Унаслідоккороткочасної діїокситоцину болееповневидоюваннявідмічає укорів навидоювання якітреба 2-3хвилини.

М.Г.Дмитрієв (1985),Ю.Д.Рубан (2000)вказують, щомашиною можнавидоювати любу корову послепривчання. Аліякщокорови із дефектамивим’я йдійок,надтотугодійкі чинадтонерівномірними надоямичасток, топотрібнозначно понадрічнихоперацій, ацезнизитьпродуктивність роботи,можливітакожзахворюваннякорів мастит. Томунеобхідно длякомплектуваннямеханізованих ферм ймолочнихкомплексівпідбиратикорів за їхніпридатністю до машинногодоїння.Малопридатних йнепридатних можна облишити нафермі ізтрадиційноютехнологією чивиранжирувати.

М. В.Зубець (1994)вважає, щоякість машинногодоїннявизначаєтьсяповнотоювидоювання молока ізвим’я, якувпливає не так накількістьнадоєного молока, але в величину внаступнідоїння. Томунеповневидоювання молока ізмолочноїзалозинавіть приповноцінній йрізноманітнійгодівлі,добрихумовахутримання таіншихзоотехнічних заходах,пов’язаних ізроздоюваннямкорів,можепризвести не дуже допідвищення, анавпаки дозниженнямолочноїпродуктивностікорів.

>Ефективністьроздоювання при машинномудоїннізалежить відправильноїпідготовкимолочноїзалози додоїння,кудивходятьпідготовчиймасаж йтермічніподразненнявим’я.

>Т.В. Засуха (1999) таін.вважають, щоголштинізованітвариницентрально-східноговнутріпородного типумаютьвим’яванноподібної чичашоподібноїформи із великим запасом.

В.Ю.Недава,М.Я.Єфименко (1987)вказують, що упервістоквітчизняноїчорно-рябоїпородишвидкістьмолоковіддачістановить 1,35кг/хв.,імпортнихтваринголландськоїпороди – 1,63,голштинської – 1,64, укорівдатськоговідріддя – 1,93,німецького – 1,95кг/хв.

>Дослідженнями,проведениминауковцямиУкрНДІрозведення й штучногоосіменіннявеликоїрогатоїхудоби,встановленоперевагиголштинськихкорів Першого й іншогопоколінь надровесницямивихідноїматеринськоїпороди затехнологічнимивластивостямивим’я.Бажаніванно – йчашоподібнаформизустрічаються у 70-75%корівголштинської й у 63-67%корівчорно-рябоїпородивітчизняноїселекції.Голштинізованітварини Першого й іншогопоколінняпереважаютьтакожсвоїхровесницьмісцевоїчорно-рябоїпороди запоказникамишвидкостімолоковіддачі.

>Г.О. Соколова ізспівавторами (1999)вважає, щоселекцію українськоїчорно-рябоїмолочноїпородипотрібнопроводити ізурахуваннямморфо-функціональнихвластивостейвим’я. При цьомудоцільновикористовуватиголландську танімецьку худорбу, котра позитивновпливає на покращанняякостівим’якорівцієїпороди тапристосування їхні до машинногодоїння.

Таким чином, зрезультатівінформаційнихджерелвипливає, щотварини українськоїчорно-рябоїмолочноїпородихарактеризуютьсявисокимгенетичнимпотенціаломпродуктивності тапридатності їхні допромисловоїтехнологіївиробництва молока.


II. Характеристикагосподарства

2.1Загальнівідомості

>Приватнесільськогосподарськепідприємство “Щоправда”розташоване в з.ПідгайціМлинівського районуРівненськоїобласті.

>Центральнасадибазнаходиться вселіПідгайці. На територїгосподарстварозміщеннідвіферми:молочно-товарна та длявідгодівлівеликоїрогатоїхудоби.Господарствоспеціалізується повирощуваннюзернових татехнічних культур тавиробництвапродуктівтваринництва – молока йм’яса.

2.2Природно-кліматичніумови

>Данегосподарстворозташоване взоніЛісостепуРівненськоїобласті ізпомірно-континентальнимкліматом на територїгосподарствапоширенітаківидигрунтів:

а).сіріопідзоленілегкосуглинкові - 55%;

б).ясно-сіріопідзоленілегкосуглинкові – 20%;

в).темно-сіріопідзоленілегкосуглинкові – 15%;

р).дерново-підзолисті – 10%.

>Вміст гумусу вмежах 1,6-2,4%, закислотністюгрунтинейтральні чиблизькі донейтральних. Захімічнимивластивостями смердотінайбільшпридатні длявирощуваннякоренеплодів,пшениці,кукурудзи на силос, асистемневнесенняорганічнихдобривсприятимеполіпшеннюфізичнихвластивостей грунту.

>Середньорічна температураколивається вмежах 4,1-8,20З.Середнякількістьопадів 600-650 мм.Біля 70% всіхопадіввипадає увегетаційнийперіод йпричомунайбільшакількість учервні йлипні, щоможе негативновідбитися на сходахсільськогосподарських культур.

>Кліматичніумовимісцевості вціломусприятливі длявирощуваннясільськогосподарських культур,однакмалосніжні ізчастимивідлигамизимиприводять довимерзання чививітрюванняозимих табагаторічнихбобових трав, азливнідощівліткуспричиняютьерозіюгрунтів, але врівниннихзниженняхнакопичуються ділянки води, котріобумовлюютьвимоканнярослин.

2.3Економічніумовигосподарства

>Забезпеченість такимосновнимзасобом як земляєоднією ізекономічних умівдіяльностігосподарства.Експлікація земельніугідьгосподарства приведено втаблиці 1.

>Таблиця 1.Експлікація земельгосподарства на1.Х1.2009

>Види земель

га

Структура, %

>Загальна земельплоща

З нихсільськогосподарськихугідь

У томучислі:рілля

 >сінокоси

 >пасовища

>Багаторічнінасадження

>Іншіугіддя

Ставки йводойми

1841

1647

1414

139

94

68

73

53

100

89,5

76,8

7,6

5,1

5,7

3,9

2,9

як видно ізтаблиці 1.господарствомає недужевеликуземельнуплощу,сільськогосподарськіугіддястановлять 89,5% відзагальноїземельноїплощі, а.ріллі 76,8%.Певнучастинусільськогосподарськихугідьзаймаютьсінокоси йпасовища й тім самимстворюютьумови для забезпеченнятварин кормами.

>Наявніземельніугіддя,трудовіресурси,виробничіфондигосподарствовикористовує ізметою збільшенняобсягіввиробництвасільськогосподарськоїпродукції.Добріприродно-кліматичні таекономічніумовидозволяютьвирощуватиосновнісільськогосподарські культури йвироблятипродукціютваринництва.

>Інтенсивневикористанняземлінерозривнозв’язане ізправильноюорганізацією земельніугідь, ізвпровадженням йосвоєннямсівозмін. Структурапосівнихплощгосподарства наведена втаблиці 2.

>Таблиця 2.Посівніплощі, га

>Культури

>Роки

2007

2008

2009

>Озимапшениця

>Озиме жито

>Ячміньярий

>Овес

>Горох

>Цукровийбуряк

>Картопля

>Овочі

>Кормовікоренеплоди

>Кукурудза на силос

>Однорічні труй

>Багаторічні труй

280

35

100

100

10

-

20

39

40

249

80

240

250

20

130

120

10

40

18

26

40

364

90

150

280

25

100

90

20

80

5

27

40

380

86

180

>Найбільшупитому ваги впосівнійплощізаймаютьозимапшениця йярийячмінь ззернових культур,великуплощузаймаєкукурудза на силос,багаторічні труй тацукровийбуряк.Господарство ізкожним фатальністюдосягаєвагомихуспіхів увирощуваннізернових йкормових культур,зростає їхніврожайність,підвищуєтьсяваловийзбір (>таблиця 3).


>Таблиця 3.Динамікаврожайності й валовогозборусільськогосподарських культур

>Культури >Роки
2007 2008 2009
ц/га >всього,т

ц/га

>всього, т ц/га >всього, т

>Озимапшениця

>Озиме жито

>Ячміньярий

>Овес

>Горох

>Цукровийбуряк

>Картопля

>Овочі

>Кормовікоренеплоди

>Кукурудза на силос

>Однорічні труй

>Багаторічні труй

40,7

42,2

36,9

25,3

47,2

-

204,2

161,7

524,2

218,9

248,7

23

7711

16679

8496

-

472

-

4084

6306

20966

54500

-

-

43,6

39,7

38,4

27,4

22,8

486,5

115

179

349

259

-

-

5677

15511

9605

-

228

19460

2068

4660

13967

94339

-

-

45,5

55,8

43,2

30,1

24,9

-

92

101,9

476,4

259,3

-

-

18185

55,82

12105

-

498

-

460

2737

19058

77800

-

-

Одним зголовнихшляхівдальшогопіднесеннятваринництваєвнутрішньогосподарськаспеціалізація йконцентрація йпереведення його наіндустріальну основу.

У ПСП “Щоправда”ємолочний комплекс на 300голів.

>Господарствомає усіможливості длязбутутваринницькоїпродукції. Отже,розвитокскотарства виненіти у напрямкумолочно-м’ясному,щобпитома вагикорів устадістановилабіля 45-47%.

>Витратикормів навиробництво 1 ц молока та на 1 ц приростувеликоїрогатоїхудобидоситьвисокі заостанні рокта смердотізбільшились наодиницятваринницькоїпродукції.


>Таблиця 4.Витратикормів навиробництво 1 центнерипродукції

>Показники

>Роки

2007 2008 2009
>всього зокрема.комбікорм >всього зокрема.комбікорм >Всього У т.ч.комбікорм

Молоко

>Приріствеликоїрогатоїхудоби

>Приріст свиней

1,68

30,92

152,37

0,38

6,81

101

1,52

37,10

114

0,31

6,54

84

1,70

39,25

261,1

0,23

8,77

196,60


III.Матеріал,умови й методикавиконання роботи (>проведеннядослідження).

>Матеріалом длядослідження послужило стадокорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди приватногосільськогосподарського підприємства «Щоправда»Млинівського районуРівненськоїобласті вкількості 394 голови.

Заматеріаламизоотехнічногообліку нами проведеноаналізплемінних йпродуктивнихякостейкорівгосподарства упродовж трьох рокта (>змінунадоїв,живоїмаси,породності,класності,відтворних татехнологічнихякостейтварин).

Длядослідження запридатністюкорів допромисловоїтехнологіївиробництва молока було бвідібрано 4групикорів:

1 група – 20корів ізванноподібноюформоювим’я;

2 група – 25корів ізчашоподібноюформоювим’я;

3 група – 25корів ізокруглоюформоювим’я;

4 група – 10корів ізкозячоюформоювим’я.

Намивикористовувались записиплемінногозоотехнічногообліку, атакожвласнідослідження повивченню формвимені йвластивостеймолоковіддачі. Для роботи буливрахованіданімолочноїпродуктивностікорів ізрізноюформоювимені.

>Умови догляду,годівлі йутриманнядослідних груп булиоднаковими.Оцінкупродуктивнихякостей проводили за такимипоказниками:надій (кг),вміст жиру вмолоці (%),вихід молочного жиру (кг).

>Крім цоговивчалиморфо-функціональнівластивостівим’я,зокрема формувим’я,швидкістьмолоковіддачі таіндексвим’я.

Формувим’явизначали шляхомокомірноїоцінки за 1-1,5години донаступногодоїння.Швидкістьмолоковіддачівизначали шляхомділеннякількостінадоєного молока (кг) назатрачений при цьому годину.

Проведенотакожекономічнуоцінкупродуктивностікорів ізрізноюформоювим’я. Приоцінціекономічноїефективностівикористовувализагальноприйнятіметоди.

>Біометричнуобробкуданихдосліджень проводили заЛ.Ф.Лакіним (1990).


IV.Результатидосліджень

4.1 Характеристикагосподарсько-кориснихознаккорів українськоїчорно-рябоїмолочноїпороди

У приватногосільськогосподарськомупідприємстві “Щоправда”Млинівського районуРівненськоїобластірозводятьукраїнськучорно-рябумолочну породу.Більшачастинатварин устадічистопородні тапомісі IVпокоління (>таблиця 6).

>Таблиця 6.

>Розподілкорів запородністю йкласністю

>Рік >Всьогоголів >Чистопородні й 4покоління >Всьогоголів >Розподіл закласами
гол. % >Еліта рекорд >еліта 1клас 2клас

2007

2008

2009

400

400

394

400

400

394

100

100

100

375

359

349

20

14

9

104

92

78

204

71

197

47

182

65

як видно ізтаблиці 6поголів’я стадазменшилося, хоч відсотокчистопородностівисокий.Поголів’я стадазменшилося узв’язку ізнедостатньоюкількістювисокопродуктивного рентабельного молодняку танизькими темпамивідтворення стада.

Заданимибонітування видно, що в склад стаданекласна худорба не входити,тобто немає.

>Аналізуючивіковий склад молочної чередивиявили, що вгосподарстві відсотокмолодихкорівнабагатобільший відпоказникатварин старше 4-5отелів.Середнійвіккорів стадастановить 3 готелі й старше (>таблиця 7).

Насучасномуетапі вумовахведеннятваринництва напромисловійосновінабуває великогозначенняоцінка тапідбіртварин заекстер’єром таконституцією. Чередукорівгосподарствахарактеризуєтьсячорно-рябоюмастю.Більшістькорівмаютьвидовжену головутипову длямолочноїхудоби.Шиятваринсередньоїдовжини,шкіра наній тонка з складками.

>Поставакінцівок убільшостітварин правильна, впостановці задніхкінцівокдосить частозустрічаєтьсяшаблистість.Шкіра укорівсередньоїтовщини,еластична.Проміриповновіковихкорів неповністювідповідаютьпромірамтварин, котрізаписані до державної книжкиплеміннихтварин.

>Молочнапродуктивністькорівє одним зпоказниківплемінної ціностікорів.Воназалежить відцілого рядуфакторів. Нарівеньмолочноїпродуктивностікорів стадавпливають порода,віктварини,рівеньгодівлі,умовиутримання,фізіологічний стантварин йін. Томузусилляселекціонерівнаправлені наодержання відкорівмаксимальноїкількості молокависокоїякості,насамперед завмістом жиру йбілка.

>Продуктивністькорів та їхні живамаса заостаннюзакінченулактацію показанотаблиці 8, ізданихякої видно, щонадій на корову за 2001-2002 роктаєдуженизьким йстановитьвідповідно 1769 - 1925 кг молока ізвмістом жиру 3,65 - 3,62% тавиходом молочного жиру 64,6 й 69,7 кг. Живемасакорів стадастановить 460-463 кг.Даніпоказникипродуктивності невідповідаютьвимогам стандартупороди. Однак,виняткомєвміст жиру вмолоцікорів,який на 0,05-0,02%вищий за стандарт Першого класучорно-рябоїхудоби.

>Причиноюнизькоїпродуктивностікорів та їхньогоживоїмаси очевидноєнезадовільніумовивирощування ремонтного молодняку,годівлі, догляду таутриманнятварин.

>Таблиця 7.Розподілкорів заотеленням

>Роки >Показники >Всього 1 2 3 4-5 6-7 8-9 й старше >Середнійвік в отеленнях
2007

>Голів

%

400

100

103

25,8

106

26,5

100

25,0

35

8,8

37

9,2

19

4,7

3,0

-

2008

>Голів

%

400

100

106

26,5

103

25,8

88

22,0

32

8,0

44

11,0

27

6,7

3,4

-

2009

>Голів

%

394

100

98

24,9

102

25,9

90

22,8

35

8,9

41

10,4

28

7,1

3,1

-

Величинамолочноїпродуктивностізначноюміроюзалежить відтривалостісухостійногоперіоду тасервіс-періоду. Усередньому упродовж трьох роктасухостійнийперіодтривав 71 день, асервіс-періодстановив 103дні.

Устадієвиділенікращікорови, характеристика які наведена втаблиці 8.

>Таблиця 8. Списоккращихкорівгосподарства

>Кличка >Інвентар. номер >Швидкість молоковіддачі,Кг/хв >Породність >Лактація >Надій за 305днів, кг Жир, % Клас

>Медуза

>Люта

>Циганка

>Матіола

Василина

Роза

1238

1550

1640

1440

2138

2288

1,8

2,0

1,8

1,8

2,2

2,0

>чистопородна

-

-

-

-

-

3

2

2

4

7

7

4086

4126

4262

5157

3698

5003

3,60

3,57

3,74

3,64

3,64

3,72

>Ел .- річок

-

-

-

-

--

4.2Оцінкакорів запридатністю їхнього до машинногодоїння

Длязбереженнявисокоїмолочноїпродуктивностікорів із комплексутехнологічнихознакважливезначеннямаєпридатністькорів до машинногодоїння, котравизначається як заморфологічнимиознакамивим’я то й завластивостямимолоковіддачі.

>Вирішальна роль удосягненнівищоїпродуктивності роботи тазменшенняпитомої вагизаробітної плати уструктурісобівартості центнери молоканалежитьмеханізаціївзагалі й особливо машинномудоїннюкорів.

При ручномудоїнні доярка за годинувидоюєблизько 50 кг молока, атрьомаапаратамибезпосередньо вмолокопровід 140-150 кг. Отже,продуктивність роботи доярки за годину привикористаннідоїльнихапаратівзростаємайже у трьох рази.

Дляпідвищенняефективностівикористаннядоїльногообладнанняпотрібно вестивідбіркорів,придатних до машинногодоїння.

>Особливуувагуприділяють правильномувирощуванню ремонтного молодняку.

>Придатністькорів до машинногодоїннявизначається такимивимогами:вим’я винне

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація