Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Наукові та прікладні основи охорони й Управління родючістю солонцевих грунтів


Реферат Наукові та прікладні основи охорони й Управління родючістю солонцевих грунтів

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>РЕФЕРАТ

>Головноюметою роботиєрозробка Сучасноїконцепціїресурсозбережувальних йекологобезпечнихспособівхімічноїмеліораціїкислих йсолонцевихґрунтів.

>Основнимзавданням роботиєрозробка нормативно –методичноїбази ізпроведенняхімічноїмеліораціїкислих йсолонцевихґрунтів;пропозиції допроектівдержавнихстандартів тарекомендації ізхімічноїмеліораціїкислих йсолонцевихґрунтів.

>Доцільність таактуальність роботиобумовленапотребоюсуттєвогопокращання йпідвищенняефективностіпроведенняхімічноїмеліораціїкислих йсолонцевихґрунтів.

Новаконцепціяхімічноїмеліораціїґрунтіввідображатимесучаснітеоретичнідосягнення,методи,способи татехнології ізресурсозбереження таекологічної безпеки якстратегічнийнапрямрозвиткуданоїгалузі на теренах України.нормативно-методична база ізпроведенняхімічноїмеліораціїкислих йсолонцевихґрунтіввключатимематеріали із Сучасноїдіагностики їхніагроекологічного стану;норматививнесення необходимих доздобрив тамеліорантів узалежності відконкретнихґрунтових умів тазагальногоагроекологічного стану;прогнозуванняпіслядіїдобрив тамеліорантів.Вона дозволитивизначитиеколого-економічнудоцільністьпроведенняробіт ізхімічноїмеліорації тарозробитирекомендації ізресурсозбережувальнихспособівмеліораціїкислих йсолонцевихґрунтів.

>Реалізаціянауковихрозробок за договором дозволитидосягтивисокої тастабільноїпродуктивностікислих йсолонцевихґрунтів призначномузаощадженніенергетичних таматеріальнихресурсів.Виконання проектусприятимескорішомувпровадженню в практикуземлеробства накислих йсолонцевихґрунтахсучаснихресурсозбережувальних йекологічнобезпечнихспособівмеліорації.


>ЗМІСТ

>Вступ

1.Розроблення та згодитехнічного заподіяння

2.Розробленняпершоїредакції проекту стандарту тарозсиланняїї навідгук

3.Звідвідгуків напершуредакцію проекту стандарту

4.Розробленнядругоїредакції проекту стандарту тарозсиланняїї

5.Доопрацюванняостаточноїредакції проекту стандарту.Подання проекту стандарту, назатвердження

>Висновки

>Перелікпосилань


>ВСТУП

>Якіснепроведенняекологічного йеколого-меліоративногомоніторингуґрунтів,агрохімічноїпаспортизації тасертифікації взначніймірізалежить відметодів, щовикористовуються длявизначенняпоказників, котріхарактеризуютьрівеньродючості таекологічний станґрунтів.

Одним ізважливихпоказників, щовизначаютьродючість,еколого-меліоративний стан земель та їхніпродуктивністьєкислотність чи активнаконцентраціяіонівводню вґрунтовомурозчині.Вченими ННЦІГА (М.К.Крупсткий,Г.М.Олександрова,Д.М.Губарева) у60-ті роктарозробленопотенціометричний методвизначенняактивностііонівводню вґрунтовійпасті, котраготується шляхомзволоженняґрунтудистильованою водою довологості, щовідповідаєнижніймежітекучості.Така пастамоделює станвологості,близький доприродних умів. При цьому,незалежно відприродиґрунтустворюєтьсярівноважнийступіньвологості, щоконтролюєтьсябалансирним конусом Про. М.Васильєва, щодозволяєпорівнюватиданіотримані длярізнихґрунтів.

Натеперішній годинупоказникиактивностііонівводню вґрунтовихпастахрекомендуєтьсявикористовувати под годинупроведення державногоеліоративногомоніторингу (>ВНД длявизначенняступенявторинноїсолонцюватості згідно із ДСТУ 3866-99Ґрунти.Класифікаціяґрунтів заступенемвторинноїсолонцюватості).

>Проте, методвизначенняактивностііонівводню вґрунтовихпастах дотеперішнього години нестандартизований. Тому робота із розробка стандарту, напотенціометричний методвизначенняактивностііонівводню вґрунтовихпастахєсвоєчасною йактуальною.

>Розроблення тавпровадження стандартунадастьможливістьодержативідносношвидко болеешироку йточнуінформаціющодоступенявторинноїсолонцюватостізрошуваних земель таекологічного стануґрунтів.


1РОЗРОБЛЕННЯ ТАПОГОДЖЕННЯТЕХНІЧНОГОЗАВДАННЯ

>Відповідно довимог ДСТУ 1.2 [1]розробленотехнічне заподіяння (>ТЗ) тапояснювальну записку до проекту стандарту.Пояснювальну записку наведено вдодатку А.

2РОЗРОБЛЕННЯПЕРШОЇРЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУСТАНДАРТУ ТАРОЗСИЛАННЯЇЇ НАВІДГУК

>Згідновимог ДСТУ 1.5 [2]розробленоосновнірозділи стандарту.

>Визначено сферузастосування стандарту, уякійвідмічено, що стандартвстановлюєпотенціометричний методвизначенняактивноїконцентрації (>активності)іонівводню - рН уґрунтовихрозчинах, що невідділені відтвердоїфазиґрунту –ґрунтовихпастах, котрізволожені донижньоїмежітекучості.Розповсюджується на усітипиґрунтів.

Проект стандартуустановлюєзагальніположення,основніпринципи й порядокпроведенняаналізу.

>Розробленорозділ “>Нормативніпосилання”, вякому наведенопосилання надокументи, задопомогою якірозроблявся даний стандарт.

Урозділі “>Терміни тавизначення зрозуміти” наведенотерміни тавизначення зрозуміти, котрівикористані устандарті.

Урозділі 4 наведено принцип методу.

>Розділ 5встановлює принципвідбирання пробґрунту.

Урозділі 6 поданоперелікапаратури й посуд, щовикористовуються привиконаннівимірювань.

Урозділі 7 наведеноперелік необходимих дляаналізуреактивів.

Урозділі 8визначаютьсяумовивиконанняаналізу.

Урозділі 9 “>Підготовка доаналізування” наведено принциппідготовки до роботиіндикаторнихсклянихелектродів таелектродівпорівняння таперевірки їхніробочоїфункції, атакожпослідовністьпобудовикалібрувальногографіку.

Урозділі 10 “>Проведенняаналізування” мовайде пробезпосереднєприготуванняґрунтової пащі тааналізґрунтовогорозчину.

Урозділі 11 “>Опрацюваннярезультатів”йдеться прооформленнярезультатіввимірювань.

Урозділі 12 наведеноточність методувизначенняактивностііонівводню.

>Розділом 13визначеновимогищодо безпеки привиконанніаналізу.

Позакінченню розробкапершоїредакції проекту стандарту тапояснювальної записки донеї, стандарт було брозіслано навідгукфахівцямнезалежнихзацікавленихорганізацій, асаме:

1.Харківськийнаціональнийаграрнийуніверситет ім. В.В.Докучаєва;

2.Кримськийдержавнийагротехнологічнийуніверситет;

3.Інститутземлеробствапівденногорегіону УААН;

4.ХерсонськийДержавнийаграрнийуніверситет;

5.Інститутгідротехніки ймеліорації;

6.Інститутовочівництва йбаштанництва;

7.Міністерствоагарної політики України;

8. Українськаакадеміяаграрних наук;

9. ДП “>Українськийнауково-дослідний йнавчальний центр проблемстандартизації,сертифікації таякості” (ДП “>УкрНДНЦ”);

10.Державнийкомітет України із водногогосподарству.

3.ЗВІТВІДГУКІВ НАПЕРШУРЕДАКЦІЮ ПРОЕКТУСТАНДАРТУ

>Відгукиотримано від всіхзацікавленихорганізацій.

За результатамиотриманихлистіврозробленозвідвідгуківвідповідно до ДСТУ 1.2 [2] (>додаток Б).

Зурахуваннямзауважень тапропозиційфахівцівнезалежнихзацікавленихорганізацій проект стандартудоопрацьовано. До проекту стандарту внесенозміни йдоповнення.

4.РОЗРОБЛЕННЯДРУГОЇРЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУСТАНДАРТУ ТАРОЗСИЛАННЯЇЇ НАПОГОДЖЕННЯ

Другаредакція проекту стандартумаєтакийзміст:

- сферазастосування;

-нормативніпосилання;

-терміни тавизначення зрозуміти;

- суть методу;

-відбирання проб;

-апаратура йпосуд;

-реактиви;

-умовивиконаннявимірювань ;

-підготовка доаналізування;

-проведенняаналізування;

-опрацюваннярезультатів;

-точність методу;

-вимогищодо безпеки;

-бібліографія.

Друговіредакцію проекту стандарту,звідвідгуків тапояснювальну запискурозіслано на згодифахівцямнезалежнихзацікавленихорганізацій, асаме:

-Українськуакадеміюаграрних наук;

- ДП “>УкрНДНЦ”;

-Міністерствоаграрної політики України;

- ТК 145 “>Меліорація йводнегосподарство”ІгіМ;

-Державнийкомітет України із водногогосподарству.

5ДООПРАЦЮВАННЯОСТАТОЧНОЇРЕДАКЦІЇ ПРОЕКТУСТАНДАРТУ.ПОДАННЯ ПРОЕКТУСТАНДАРТУ НАЗАТВЕРДЖЕННЯ

Зурахуваннямзауважень йпропозиційдоопрацьованоостаточнуредакцію проекту стандарту.Остаточнуредакцію проекту стандарту (>додаток У) подано назатвердження.

Позакінченнюцієї роботиформується справа стандарту, котрамістить:

-технічне заподіяння на розробка стандарту;

- проект стандарту впершійредакції ізпояснювальноюзапискою;

-звідвідгуків;

-оригінали (чикопії)листіввідгуків,отримані напершуредакцію;

-оригінали (чикопії)листів про згоди стандарту;

- протоколзасіданняВченої заради;

- проект стандарту востаточнійредакції ізпояснювальноюзапискою в двох прим.;

-електроннаверсія стандарту.

Дозвіту НТРнаданододатки, асаме:

-витяг із протоколузасіданняВченої заради ННЦІГА (>додаток Р);

-реєстраційна карта НДР (>копія) (>додаток Д);

- листприйманнязавершеної НДР (>додаток Є).


>ВИСНОВКИ

1Розробленотехнічне заподіяння на розробка стандарту.

2Розробленопояснювальну записку йпершуредакцію проекту стандарту тарозіслано їхні навідгук дозацікавленихорганізацій.

3 Зурахуваннямзауважень тапропозицій,отриманих відорганізацій,незалежнихзацікавленихвідомстврозроблено другуредакцію проекту стандарту тазвідвідгуків.

4 Друговіредакцію проекту стандартунадіслано на згодифахівцямнезалежнихзацікавленихвідомств.

5Доопрацьованоостаточнуредакцію проекту стандарту.

6Підготовленосправу стандарту.


>ПЕРЕЛІКПОСИЛАНЬ

1 ДСТУ 1.2:2003 Національнастандартизація. Правила розробканаціональнихнормативнихдокументів

2 ДСТУ 1.5:2003 Національнастандартизація. правилапобудови,викладання,оформлення тавимогизмістунормативнихдокументів


>АУТУАЛЬНІСТЬРОЗРОБКИПРОГРАМИ

>Головноюметою Програмиєвпровадження державної політики,спрямованої навідтворення таохоронуродючостіґрунтів, забезпеченнястійкостіагроландшафтів,усуненнянегативнихявищ усучасномурозвиткуґрунтовихпроцесів йстабілізаціювиробництвасільськогосподарськоїпродукції, атакожвизначенняоптимальнихобсягівробіт, необходимих дляреалізаціїцієї політики.

>Реалізація Програми дозволити підвищитиурожайністьсільськогосподарських культур усередньому на 40-50 % ізодночаснимвідтвореннямродючостіґрунтів, щостворитьумови длястабільного забезпечення населення продуктамихарчування,сталогосоціально-економічногорозвитку країни тазбереження головногонаціональногобагатства – земельніресурсів.

>Процесизмін формгосподарювання йвласності на грішну землю, що востанні рокта сталиосновнимзмістомперетворень в аграрномусекторі України, на шкода, негативнопозначилися народючостіґрунтів, Яказалишилася позаувагою й влади, йсільгосптоваровиробників.Призупиненодіюпопередніхпрогрампідвищенняродючостіґрунтів,різкозменшеновнесення уґрунторганічних ймінеральнихдобрив,хімічнихмеліорантів.

У Україніпротягомостанніх роківдомінуваланезбалансованадефіцитна системаземлеробства

>Складністьситуаціїзі станомродючостіґрунтівобумовлюєнеобхідністьвирішенняпроблемивідтворення таохорониродючостіґрунтівсамепрограмним методом, шляхомформування Національноїпрограмиохорониродючостіґрунтів (далі Програму).Національний статус Програми подчеркиваетзначимістьпроблеми йнеобхідністьїївирішення зарахунокскоординованихдійусьогосуспільства.

>Головноюметою Програмиєреалізація державної політики угалузівідтворення таохорониродючостіґрунтів, розробка тавпровадженнязаходівщодо забезпеченнястійкостіагроландшафтів,усуненнянегативнихявищ усучасномурозвиткуґрунтовихпроцесів, збільшенняврожаївосновнихсільськогосподарських культур й, якнаслідок, забезпеченнягарантованоїпродовольчої безпеки держави,одержаннястабільногоприбуткусільськогосподарськихпідприємств,зміцнення їхніфінансово-економічного стану,підвищеннідобробутусільського населення

>Відпопередніхпрограм угалузіохорони йпідвищенняродючостіґрунтівцяпрограмапринципововідрізняєтьсясвоєювисокоюекологічною йекономічноюобґрунтованістю,ресурсо - йенергозберігаючимитехнологіямивідтворенняродючостіґрунтів йведенняземлеробства та їхньогоадаптованістю досоціально-економічних йґрунтово-кліматичних умівгосподарств.

>Виходячи зпріоритетнихнапрямівсвітовогоекономічногорозвитку,концепціяпрограмизорієнтована напринципи тамоделістійкого,екологічнобезпечного таекономічноефективногоземлекористування. 

>Програмоюпередбачаєтьсявідновленняхімічноїмеліораціїкислихґрунтів ізвикористаннямновітніхресурсозбережувальнихтехнологій

>Економічнестимулюванняраціональноговикористання таохорони земельрегулюється:Земельним кодексом України, законами України: “Про плату за землю”, “Проохоронунавколишнього природногосередовища”, “Проземлеустрій”, “Проохорону земель”.

>Критеріямиекономічногостимулюваннявласниківземлі таземлекористувачівєвідтворення йпідвищенняродючостігрунтіввідносно їхнього базовогорівня приодержанні земель увласність чикористування, у томучислі наумовахоренди,охоронасільськогосподарськихугідь.

>Реалізаціяположень законів України “Проохорону земель” й “Продержавний контролю надвикористанням таохороною земель”, атакожпередбаченихПрограмоюзаходівщодовідтворення таохорониродючостіґрунтівпотребуєінформаційного забезпечення, щобазується на:

>данихмоніторингуґрунтів на земляхсільськогосподарськогопризначення ізвикористаннямгеоінформаційних систем (>ГІС) йданихдистанційногозондування землі (ДЗЗ);

>національному йрегіональних банкахданих про станґрунтів на земляхсільськогосподарськогопризначення;

>інформаційно-аналітичнійсистемі для розробканауковообґрунтованихрекомендаційщодоприйняттярішень провідвернення таліквідаціюнаслідківнегативнихпроцесів,плануванняґрунтозахисних таіншихзаходів у сферіохорониродючостіґрунтів;

>інтелектуальнійбазі знань угалузіохорониродючостіґрунтів таагротехнологій.

>Створенняінформаційнихбанківгеоприв’язанихданихпоказниківродючостіґрунтів йгеоінформаційно-аналітичноїсистемипідтримкиуправлінськихрішень дозволитиконтролювати йзмінюватиситуацію, впершучергу врегіонах, на котріприпадаютьосновніобсягивиробництвасільськогосподарськоїпродукції.

>Основнимизавданнями >інформаційного забезпеченняраціональноговирішенняпитаньвідтворення таохорониродючостіґрунтівє:

>Нормативно-правоверегулюваннязаходів ізпідвищенняродючостіґрунтів якщоздійснюватись наоснові Земельного кодексу України (2001),насамперед статей 162-180, законів України “Проохорону земель” (2003) й “Продержавний контролю надвикористанням таохороною земель” (2003).Родючістьґрунтів –об’єктважливогоохоронногозначення,якийвимагаєжорстокогорегламентуванняпитаньвикористання йзбереження.

>Нормативно-правоверегулюванняпередбачаєсприяннявпровадженню увиробництвозаходівприродоохоронного,ресурсозбережувальногоземлекористування, максимальноадаптованого дозональнихгрунтово-кліматичних йсоціально-економічних умів. В частностице:

забезпеченняощадливоговикористанняродючостіґрунтів;

>досягнення простого, а й уперспективі –розширеноговідтворенняродючості;

>поновлення йпідсиленняпродуктивних йекологічнихфункційґрунтовогопокриву;

>попередженнябудь-якоїдіяльності, щопов'язана ізруйнуванням,забрудненням,нецільовим йнераціональнимвикористаннямґрунтів йґрунтовоїродючості.


>Окультуреннясолонцевихґрунтів України

У земельномуфонді Українисередорних земельнараховується 2,7 млн. гасолонцевихґрунтів.Розповсюджені смердоті в основному в двохґрунтово-кліматичних зонах –Лісостепу (>частковоЧернігівськеПолісся) й вСтепу (>переважноСухийСтеп).

>Солонцевіґрунтихарактеризуютьсянизькоюнасиченістюкальцієм йнаявністю увбирномукомплексінатрію тамагнію,маютьнесприятливіфізичні,водно-фізичні таагрохімічнівластивості, щозумовлює їхньогонизькуродючість. Томуекономічнодоцільневикористанняцихґрунтівможливелише припроведеннізаходів із їхніокультурення тавідтворенняродючості.

>Виходячи ізрізноманіттяприродних умів й генезисусолонцевихґрунтівнеобхідновикористовуватирекомендованийдиференційований комплексзаходів ізпідвищення їхніродючості.

>Основним заходомпідвищенняродючостісолонцевихґрунтівЛісостепу тазрошуваних земельСтепуєхімічнамеліорація задопомогоювнесеннякальцієвміснихсполук. Діягіпсувиявляється до того, що внесеннякальційвитискуєобміннийнатрій,внаслідок чогозменшуєтьсярухомістьґрунтовихколоїдів (гумусу,глини,заліза, тощо) йстворюютьсяумови дляокультуренняґрунту. Звнесеннямгіпсу всолонцевийґрунтзначнопокращуються йогоагрономічнівластивості,знижуєтьсялужність,підвищуєтьсядоступність длярослин азоту, фосфору такалію,активізуютьсямікробіологічніпроцеси, щосприяєпідвищеннюврожайностісільськогосподарських культур.Згіднорозроблених ННЦІГАнормативівгіпсуваннязабезпечувалоодержання такого приросту врожаю (ц/га):

УЛісостеповійзоні вбогарнихумовахвнесення 10,4 т/гагіпсу насолонцяхчорноземно-лучнихсульфатно-содовихзабезпечуєодержання такого приростуврожаїв (ц/га): зернаозимоїпшениці та ячменю – 6,7 (упосушливі рокта – 2,9, увологі – 10,1);коренівцукровогобуряку – 70 (упосушливі рокта – 63, увологі – 116). Назональнихлучно-чорноземнихсолонцюватихґрунтах привнесенні8т/гагіпсусередня прибавкаврожаюзерновихстановить 3,5 ц/га (упосушливі рокта – 2,6 ц/га, увологі – 5,6 ц/га),коренівцукровогобуряку – 67 ц/га. УСтеповійзоні вбогарнихумовах привнесенні насолонцяхкаштановихстепових 5 т/гагіпсуприрістврожаївзернових культурстановить 3,3 ц/га (упосушливі рокта – 2,8 ц/га, увологі – 5,1 ц/га); насолонцяхкаштановихлучних (нормагіпсу – 4 т/га) – 4,4 ц/га (упосушливі рокта –3,5ц/га, увологі – 5,1 ц/га); назональних темно –каштановихсолонцюватихґрунтах – 3,0 ц/га (нормагіпсу 4 т/га). Призрошенні (нормагіпсу 6,6 т/га) прибавкаврожаюзернових культурдосягає 6,5 ц/га (упосушливі рокта – 8,3 ц/га, увологі – 6,0 ц/га) .

>Дозугіпсу дляхімічноїмеліораціїсолонцівЛісостеповоїзони Українирекомендуєтьсявизначати завмістомобмінногонатрію. Длямалонатрієвихсолонцівпівдня України дозугіпсурозраховують задопоглинаннямкальціюсолонцевимґрунтом (за методом О.М.Грінченко)абокоагуляційно-пептизаційним методом (заМамаєвою). Зарекомендаціямивчених тарозробленихнормативіввитратгіпсовміснихматеріалівсереднідозигіпсустановлять: длясолонцівсередньогоЛісостепу йЧернігівськогополісся – 5 т/га,лучно-чорноземнихсолонцюватихґрунтів - 3,солонців центрального й ПівденнийЛісостепу - 10-12,малонатрієвихсолонців сухого степу – 4-6,темно-каштановихсолонцюватихґрунтів – 4 (вумовахзрошення 5-6 т/га). Усередньому по Україні дозавнесеннякальцієвміснихмеліорантівстановить 6 т/га.

>Відповідно до Національноїпрограмиохорониродючостіґрунтів наперіод до 2010 року передбачене,виходячи ізреальнихможливостей,щорічнопроводитигіпсування наплощі 100-150 тис. га. У Українієдостатнізапасигіпсу тафосфогіпсу, щоповністюзабезпечує потребуземлеробства вгіпсовихматеріалах.

Заданиминауковихдослідженьсолонцевіґрунти Українивимагають повторногогіпсування черезкожні 5-6 років.

>Гіпсування особливо ефективного усполученні ізіншимиагротехнічними заходами (>внесенняорганічних ймінеральнихдобрив,поступовепоглибленняорного кулі,чизельнийобробітокґрунту,вирощуваннясоле- йсолонцестійких культур).

Усучаснихринковихумовах,ураховуючинизькуспроможністьсільгоспвиробника,необхідновикористовуватиресурсо- таенергозберігаючітехнологіїхімічноїмеліораціїсолонцевихґрунтів. Цедосягаєтьсядекількомаприйомами:

-пріоритетнимпроведеннямхімічноїмеліорації насередньо- та сильносолонцюватихґрунтах та їхнього комплексах ізсолонцями;

-використання дляхімічноїмеліораціїрізнихвідходівпромисловості (>фосфогіпс,дефекат,вапняк,сірчанокислезалізо таін.) ізекологічно-токсикологічною їхніоцінкою. При цьомуземлекористувач ненесевитрат на їхнівиробництво, а лише натранспортування тавнесення,тобтоенергоємністьприйомівзнижується.Вирішується проблематакожутилізаціїцихвідходів йохоронанавколишньогосередовища;

-внесенняхімічнихмеліорантів разом ізполивною водою,внесеннямалих дозгіпсу (2-4 ц/га) в рядки, атакожвибірковегіпсуванняплямсолонців на землях, декомплексністьскладає не понад 30 %;

-внесенняекономічно таекологічновиправданих норм дозафосфогіпсу (>гіпсу) длясолонцівЛісостепу 8-10 т/га, длялучно-чорноземнихсолонцюватихґрунтів - 3-4 т/га й длясолонцюватихґрунтівСтепу - 4-6 т/га.

Устеповійзоні насолонцевихґрунтах ізнеглибоким (40-50 див)заляганнямкарбонатівнайбільшефективнимзасобоммеліораціїєглибока (55-65 див)плантажнаоранка.

Припроведенніплантажноїоранкивідбуваєтьсямеханічнеруйнуваннящільногосолонцевого обрію таперемішуванняпідсолонцевого тасолонцевогогоризонтів й доорного кулізалучаютьсякарбонатикальцію,інодігіпс, щосприяє „>самомеліорації”ґрунтів. При цьомувідбуваєтьсязниженнясолонцюватості,поліпшенняагрофізичнихвластивостей,накопичення вґрунтідодаткової,дужецінної частка степувологи.Цей метод болееекономічний загіпсування,оскількивиключаєвитрати на доставку тавнесеннякальцієвміснихмеліорантів.

>Завдякимеліоративнійплантажнійоранці вбогарнихумовах насолонцяхстеповихсереднійприріст врожаюзернових культурстановить 6,9 ц/га (упосушливі рокта – 5,1 ц/га, а й увологі - 7,7 ц/га), накаштановихсолонцюватихґрунтах – 4,2 ц/га. Уумовахзрошенняприрістврожаю від цогообробітку натемно-каштановихсолонцюватихґрунтахдосягає 10,2 ц/га.

Цеодноразовийзахід,якийзабезпечуєпозитивнийвплив навластивості таурожайністьсільськогосподарських культур протягом 20-50 років. Заданими нашихдосліджень, вдовготривалійпіслядії (50 років)відбуваютьсязначнізміниґрунтовогопрофілюсолонцевихґрунтів йутворюютьсяновіагрогенноперетвореніґрунти, котрімаютьвисокупродуктивність. Томуплантажованісолонцевіґрунти мипропонуємовіднести докатегорії особливоцінних земель.Площацих земельстановитьблизько 200 тис. га.Відповідно до національноїпрограмиохорониродючостіґрунтівплантажнуоранкупропонуєтьсяпроводити уподальшомущорічно наплощі 10-18 тис. га.

НазаплавнихтерасахпівденногоЛісостепу ізблизькимзаляганнямпідґрунтових воддоцільнозастосовуватиагротехнічні йбіологічнізасобиокультуреннясолонцевихґрунтів –безполицевийобробіток,висівсолонцестійких культур й трав.Кращимикультурами-меліорантами длязаплавнихсолонцевихґрунтівєцукрові йкормовібуряки, сорго,буркун, просо,суданська трава, люцерна,лядвенецьрогатий,вівсяницялучна, стоколосбезостий.

>Лучно-чорноземні талучнісолонцевіґрунти та їхнікомплекси ізсолонцямисолончакуватими йсолончаковими практично непіддаютьсязвичайнимприйомаммеліорації.Докорінне їхньогополіпшенняможливелише припроведеннікомплекснихвисокозатратнихзаходів (дренаж,внесенняхімічнихмеліорантів,добрив,посівсоле- тасолонцестійких культур). Зекономічного таекологічногопоглядівціземлі болеевигідновивести ізобробітку йтрансформувати уприродні йкультурнікормовіугіддя –сіножаті йпасовища.Орієнтовнаплощацих земель 60,0 тис. га.

Заходь попідвищеннюродючостісолонцевихґрунтів

У земельномуфонді Українисолонці тасолонцюватіґрунтизаймаютьзагальнуплощублизько 4 млн. га, до тогочисліорніземлі – 2,7.Солонцевіґрунтирозповсюджені в основному у двохгрунтово–кліматичних зонах –Лісостепу (>частковоЧернігівськеПолісся ) й вСтепу (>переважноСухийСтеп) (табл. 1).

>Солонці у природногостанімаютьлужнуреакціюґрунтовогорозчину,несприятливіфізичні тахімічнівластивості,характеризуютьсянизькоюнасиченістюкальцієм йнаявністю увбирномукомплексінатрію, щозумовлюєїхнюнизькуродючість.Культурнірослинирозвиваються насолонцях зле йнавіть усприятливі позволоженню роктаврожайність ними у 2 – 3 разинижча ніж назональних несолонцюватихґрунтах, а й упосушливі рокта воназнижується нанівець. Приоцінціродючостіґрунтів в балахбонітетичорноземів тасолонціввідрізняються на чотири рази, поозимійпшениці смердотіскладаютьвідповідно 79 й 22бали.

>Солонці неутворюютьсуцільнихмасивів, азалягаютьокремимиплямамисередродючихчорноземів й темно –каштановихґрунтів, щорізкознижуєпродуктивністьусьогоагроландшафту. Томуекологічнобезпечне таекономічнодоцільневикористаннясолонцевих земельпотребуєпроведення комплексузаходів, котрізабезпечатьпідвищення їхньогородючості.

Одним зосновнихзаходівпідвищенняпродуктивностісолонцевихтериторійєхімічнамеліорація задопомогоюкальцієвміснихмеліорантів.

діягіпсу (>фосфогіпсу)проявляється до того, що внесеннякальційвитискаєобміннийнатрій,внаслідок чогозменшуєтьсярухомістьґрунтовихколоїдів (гумусу,глини,заліза таін.) йстворюютьсяумови дляокультуренняґрунту. Звнесеннямгіпсу всолонцевийґрунтполіпшуються йогоагрономічнівластивості,знижуєтьсялужність,підвищуєтьсядоступність длярослин азоту, фосфору такалію,активізуютьсямікробіологічніпроцеси тощо. Увипадкунезначноговмісту вґрунтіувібраногонатрію тависокого -магнію,гіпсуваннязнижуєможливістьутвореннятоксичнихгуматівмагнію йполіпшуєумовикальцієвогоживленнярослин.

>Гіпсування особливо ефективного всполученні ізіншимимеліоративними йагротехнічнимиприйомами (>внесенняорганічних ймінеральнихдобрив,поступовепоглибленняорного кулі,вирощуваннясоле- йсолонцестійких культур, особливобуркуну).

>Позитивнадіягіпсупроявляєтьсялише до тоговипадку, колипідґрунтові водизнаходятьсяглибше 1,5-2 м.Інакшепродуктиобміннихреакцій (>сірчанокислийнатрій таін.) неможутьмігрувати вниз поґрунтовомупрофілю ірозсолонцювання невідбувається.

>Гіпсуваннянеобхідноповторювати черезкожні 5-6 років,оскількитривалість йогопіслядіїобмежуєтьсяцимперіодом.

Устеповійзоні насолонцевихґрунтах ізнеглибоким (40-50 див)заляганнякарбонатівефективним заходомпідвищенняродючостієглибока (55-65 див)плантажнаоранка.

Приплантажнійоранціруйнуєтьсящільнийсолонцевий обрій, акарбонатикальцію (аінколи йгіпс) ізнижніхшарівпереміщуються наповерхню.Підвпливом води тавуглекислого газусолікальціюрозчиняються й таким чиномзбільшується уґрунтікількість активногокальцію,якийвитісняєобміннийнатрій.

Урезультаті цогополіпшуютьсяагрофізичні тафізико-хімічнівластивості (>водопроникність,пористість),зростаютьзапасидужецінної для степупродуктивноївологи.Певноюміроюцей методальтернативнийтрадиційномугіпсуванню й болееекономічний,оскількивиключаєвитрати на доставку йвнесеннякальцієвміснихмеліорантів.

>Оранка проводитисяплантажним плугомППЛ –50,ППН – 50 таін. наглибину, приякійзабезпечуєтьсявигортання наповерхню 5-10 див куліґрунту,якиймістить карбонаткальцію чигіпс. Цедосягається приплантажнійоранці наглибину 55-65 див. Уразіменшоїглибини наповерхнюґрунтувиноситьсянижнячастинасолонцевого обрію, вякомувідсутнісолі-меліоранти йвластивостіґрунту неполіпшуються, анавітьпогіршуються.Меліоративнаплантажнаоранка проводитися за проектами, котріскладаютьсядержавнимипроектно-технологічними центрамиохорониродючостіґрунтів йякостіпродукції “>Облдержродючість” зазаявоюземлекористувача.

Передпроведеннямплантажноїоранкинеобхідноознайомитися ізцим проектом,уточнитиглибинузаляганнякарбонатів,глибинузалягання тамінералізаціюпідґрунтових вод. Увипадку, колипідґрунтові водизалягаютьближче 3 м відповерхні (>лучнісолонцевіґрунти)плантажнуоранкузастосовувати нерекомендується черезімовірністьвторинногоосолонцювання.

Приплантажнійоранціодночасновносятьорганічнідобрива 40-60 т/га гною вумовахбогару 80-100 т/га призрошенні.

>Дослідженнями встановлено, що вразівисокоякісноїплантажноїоранки,тобто колизалучаєтьсякарбонатний обрій, потреба вгіпсуваннізникає.Необхідність у цьомувиникаєлише за умівглибокого (50-60 див)заляганнякарбонатів.

>Позитивнапіслядіяплантажноїоранкипростежуєтьсяпротягом 20-30 років, томуцейприйомєодноразовим.Перспективний прогнозгіпсування йплантажноїоранки наведено утаблиці 2.Впровадженняцихзаходів дозволитиотримуватищорічновідчутніприростиврожаю (табл. 3).


>Таблиця 1 -Площасолонцевихкомплексів попідтипах й видамсолонців вмежахс.-г.угідь (га)

>п/п

Зона,підтипи

>солонців

>Типисолонцевихгрунтів >Сільгоспугіддя >Площакомплексів зпитомоювагоювмістусолонців, %

 

до 25 25-50 более 50 >Усього

 

1 2 3 4 5 6 7  8  1

>Лісостеп

>Чорноземний

>Содово тасодовосульфатні

>Чорноземипотужнізалишковосолонцюваті  >Рілля  526  900 - - -  -  526  900  >Усього  562  100 - - -  -  562  100  2 >Чорноземисолонцюваті натретинних глинах  >Рілля  7  800 - - -  -  7  800  >Усього  14  800 - - -  -  14  800  3 >Лучно-чорноземніповерхневосолонцюваті  >Рілля  76  200 - - -  -  76  200  >Усього  105  900 - - -  -  105  900  4 >Лучно-чорноземніглибокосолонцюваті  >Рілля  71  900 - - -  -  71  900  >Усього  111  300 - - -  -  111  300  5 >Лучнісолонцюваті  >Рілля  120  000  14  200  -  -  134  200  >Усього  404  700  70  000  -  -  474  700  6 >Солонецьчорноземний  >Рілля - - - - 2 -  2  900  >Усього - - -  -  19  -  19  800 >РАЗОМ позоніЛісостепу  >Рілля  802  800  14  200  2  -  819  900  >Усього  1198  800  70  000  19  -  1288  600  1

>Степ

>Каштановий

>Нейтральні

 >Чорноземипотужнісолонцюваті  >Рілля  17  500 - - -  -  17  500  >Усього  20  700 - - -  -  20  700  2  >Чорноземисолонцюваті натретинних глинах  >Рілля  65  500  65  500  -  -  131  000  >Усього  96  800  96  800  -  -  193  600  3  >Чорноземипівденнісолонцюваті  >Рілля  259  700 - - -  -  259  700  >Усього  313  400 - - -  -  313  400  4  >Темно-каштановізалишковосолонцюваті  >Рілля  865  100 - - -  -  865  100  >Усього  963  500 - -
Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація