Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Економіка і організація виробництва м'яса і молока ВРХ


Реферат Економіка і організація виробництва м'яса і молока ВРХ

Страница 1 из 3 | Следующая страница
Уральська Державна академія ветеринарної медицини

Кафедра економіки сільськогосподарського виробництва


Курсова робота

на уроках: «Економіка, організація та управління»

на задану тему: «Економіка і організація виробництва м'яса і молока ВРХ»,

Роботу виконала:

Студентка грн. 41 «З»

заочного відділення

факультету ветеринарії

>Шифр №

Керівник:

Пономарьова Л.Д.

Оцінка:


>Троицк, 2008

Зміст

 

Запровадження

1 Характеристика підприємства

1.1Организационно-економические основи сільськогосподарського

 підприємства міста і земельні ресурси підприємства

1.2 Спеціалізація підприємства

1.3 Трудові ресурси господарства

1.4 Інтенсифікація виробництва

>1.5.Основние показники роботи ЗАТ «Глінки»

 2 Сучасне стан господарства

2.1Внутриотраслевая спеціалізація молочних ферм і

 відтворення стада

2.2 Аналіз динаміки і рівня виконання плану з валовому виходу продукції тваринництва.

 2.3 Аналіз продуктивності тварин

2.4 Аналіз забезпеченості тварин кормами та ефективності їх

використання за 2006 рік.

 2.5 Аналіз продуктивність праці у галузі

2.6 Аналіз собівартості одиниці виробленої продукції

3 Висновки і товарної пропозиції

Список використаних джерел


Запровадження

 

Сільське господарство, як галузь економіки, підпорядковується основним законам, притаманним будь-якій економічній системи та нічого для будь-якого етапу розвитку продуктивних зусиль і виробничих відносин.

>Скотоводство – одне з найважливіших галузей тваринництва нашій країні.

>Скотоводство дає цінних харчів харчування – м'ясо і молоко, і навіть шкіряну сировину.Незаменима роль галузі як найважливішого джерела органічних добрив. У структурі валової продукції сільського господарства частку тваринництва доводиться 48,4%, їх на скотарство 28,8%.

М'ясо – найважливіший продукт харчування, джерело білка. У м'ясному балансі країни частку яловичини і телятини доводиться 49%. М'ясне скотарство дозволяє продуктивно використовувати трудові та матеріальні ресурси протягом усього року.

Молоко немає аналогів за хімічним складом і харчовим властивостями, позаяк у його складу входять повноцінні білки, жир, молочний цукор, і навіть різноманітні мінеральні речовини, вітаміни, велика кількість ферментів. Воно легко переварюється як і добре засвоюється організмом. У середньому засвоюваність білка становить 95%, жиру і молочного цукру – 98%. Молоко широко використовують як у натуральному вигляді (незбиране молоко), так приготування різноманітних кисломолочних продуктів, сирів та олії.

Існують такі напрямку використання великої рогатої худоби: молочне, молочно-м'ясне, м'ясомолочне і м'ясне. Кожен з них відповідають певна структура стада, породного складу, система змісту, характер годівлі тварин.

У молочному скотарстві велика рогата використовують із отримання молока. У структурі стада частка корів сягає 65%.Молочное напрям набуло розвитку в приміських районах.

>Молочно-мясное напрям поєднує виробництво молока з вирощуванням іоткормом худоби. Причому у структурі продукції переважає молоко. Частка корів у стаді 40-45%.Молочно-мясное скотарство найпоширеніше нашій країні.

>Мясо-молочное напрям характеризується виробництвом переважно яловичини і лише частково молока. У структурі стада частку корів доводиться 35-40%.

М'ясне скотарство передбачає переважно виробництво м'яса. Частка корів у стаді 35-40%.

У молочному імолочно-мясном скотарстві використовуютьстойловую,стойлово-пастбищную істойлово-лагерную системи змісту худоби, вмясо-молочном і м'ясному скотарстві –стойловую істойлово-пастбищную.

У Росії її скотарство поширене повсюдно. Найбільше поголів'я великої рогатої худоби перебуває уУральском (18,1%), Центральному (13,1%),Поволжском (14%),Западно-Сибирском (13,1%), Північно-Кавказькому (11,8%),Центрально-Черноземном (8%) економічних районах. Тут зосереджено 66% всього поголів'я і виробляється 77% молока і 78% м'яса.

>Молочное скотарство – найскладніша галузь сільськогосподарського виробництва, потребує підходу. Її відрізняє висока трудомісткість, що необхідність впровадження комплексної механізації основних технологічних процесів. Стримуючим чинником є висока капіталомісткість галузі. Для дальшого поступу молочного скотарства необхідний високий рівень зоотехнічній роботи. Серйозні вимоги висуваються до організації повноцінного годівлі, що зумовлює необхідність створення міцної кормової бази. Розвиток скотарства стримується також тим, продукція галузі – швидкопсувна, невчасна її реалізація призводить до великих втрат.


1 Характеристика підприємства

 

1.1  >Организационно-економические основи сільськогосподарського підприємства міста і земельні ресурси підприємства

>Местоположение ЗАТ «Глінки». ЗАТ «Глінки» перебуває в територіїКетовского району Курганської області. Організовано з урахуванням приватизації. Вигляд власностіколлективно-долевая, майно і Земля поділені частки.

Основні продукти реалізації зерна – елеватор, молока – комбінат, а як і за договорами приватних підприємців і продаж над ринком.

Основні пункти матеріально-технічного постачання нафтобаза, РЕМ,сельхозхимия, постачальницькі організації, приватні підприємці, бартерні угоди. 

ЗАТ «Глінки» перебуває у 10 кілометрів від районного центру, як від обласного центру 3 км. Зв'язок із ними здійснюється шляхами з асфальтовим покриттям. Господарство перебуває поруч із ринком збуту, тому збут продукції вигідний і добре налагоджений.

ЗАТ «Глінки» лежить у IIIагроклиматическом районі Курганської області. Перебуває у лісостеповій кліматичної зоні, що характеризується континентальним кліматом з "холодною малосніжною взимку і надзвичайно теплим сухим влітку. Характерною ознакою є недостатнє зволоження з періодично повторюваної посушливістю. Літо спекотне, середньомісячна температура +18,5 З; +19,5 З. Тривалість періоду зt вище 10 З не більше району становить близько 130 днів. Зима холодна, середня місячна температура січня -17 З; ->18С. Середня висота снігового покрову 30-35 див. Середня тривалість стійкого снігового покрову становить 150-160 днів. Взимку переважають південно-західні, західні вітру, влітку спостерігається збільшення північних і північно-західних вітрів.

>Равнинний рельєф сприятливий у розвиток сільського господарства. Найбільшого поширення набула мають чорноземи солонцюваті, чорноземивищелоченние.

Земля сільському господарстві – головний засіб виробництва. Через війну будівництва міст і населених пунктів, доріг, різних комунікацій площа земель, яка у сільське господарство, постійно зменшується.

При аналізі особливу увагу варто приділити використанню найефективнішою частини земельних угідь – сільськогосподарським угіддям. Поліпшення їх використання характеризується збільшенням площі сільськогосподарських угідь, максимальною використанням ріллі під посіви, збільшенням поливних (зрошуваних) площ, поліпшенням сінокосів та пасовищ, розширенням площі багаторічних насаджень.

Одна з ключових умов, які забезпечують зростання виробництва рослинництва, - правильне використання оранки, поліпшення структури посівів.

>Неотъемлемое умова зростання виробництва рослинництва – правильне використання оранки, поліпшення структури посівів. Ефективне використання ріллі багато чому визначається структурою посівних площ. Чим більший питому вагу у структурі посівів найефективніших культур, краще використовується рілля загалом. Структура посівів повинна перебуває у повній відповідності до виробничим напрямом господарства, його спеціалізацією, забезпечувати підвищення ефективності рослинництва, враховувати особливість грунту, клімату, забезпеченість господарства технікою та ініціативною робочою силою.

Розглянемо склад земельного фонду ЗАТ «Глінки».


Таблиця 1.Землепользование господарства, га

>Угодья 2005 рік

2006

рік

Структура земельних угідь

Відхилення,

(+,-)

2005 рік 2006 рік
1 2 3 4 5 6
Загальна земельна площа, га 3233 3233 100 100 -

зокрема.: сільськогосподарські угіддя

їх: рілля

сіножаті

пасовища

3233

2845

197

191

3233

2845

197

191

100

88

6,09

5,91

100

88

6,09

5,91

-

-

-

-

Висновок: проти 2005 роком структура земельних угідь не змінилася. Найнижча площа земельних угідь займають пасовища – 5,91%, сіножаті розміщені 6,09% землі, найбільша площа земель 88% відведена під ріллю. Що характеризується позитивно, оскільки рілля дає найбільший вихід продукції з одиниці площі. Високий питому вагу ріллі у структурі земельного фонду свідчить про ефективне використання землі на ЗАТ «Глінки». Види сільськогосподарських угідь значною мірою визначають спеціалізацію господарства. Так, наявність природних кормів угідь (сінокосів та пасовищ) у ЗАТ «Глінки» сприяє розвитку як рослинництва, а й тваринництва.

>Организационно-производственная структура управління.

Очолює ЗАТ «Глінки» директор, котрий несе відповідальність за стан підприємства міста і результати виробничо-господарської діяльності. Директор за дотримання принципу єдиноначальності спирається на колектив господарства, чого він регулярно проводить виробничі наради й господарські активи, у яких обговорюються проектипроизводственно-финансового плану та інші важливі питання підприємства. Директор діє від імені підприємства, представляє його переважають у всіх установах та підприємствах, розпоряджається відповідно до законом майном і коштами підприємства, укладає договори.

Усі головні фахівці підпорядковуються директору, вирішують функціональні завдання, контролюють діяльність виконавців. Основна роль провідних фахівців полягає у виконанні підготовчих операцій із розробці проектів рішень, що у дію тільки після їхнього затвердження директором. За відповідними фахівцями закріплюється досить вузьке коло функціональних завдань, можливість концентрації зусиль працівника безпосередньо у своїй поточної діяльності. Отже, у ЗАТ «Глінки» спостерігаєтьсялинейно-функциональная структура управління. 

1.2 Спеціалізація підприємства

Для спеціалізації характерно переважне розвиток окремих галузей, що веде до відокремленню й відособленню різноманітних видів продукції. Через війну досягається максимальне збільшити виробництво при найменших видатках праці та коштів, забезпечується висока продуктивності праці і низькі витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Виробничу спеціалізацію підприємства визначають по основним товарним галузям і продуктам, які забезпечують найбільшу виручку від.

>Определим коефіцієнт спеціалізації за такою формулою:

 (1)

де:Кс – коефіцієнт спеціалізації;

>Ут – питому вагу окремій галузі у загальному обсягу товарної продукції;

n – порядковий номер по питомій вазі.

Розрахунок коефіцієнта спеціалізації представлено таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок коефіцієнта спеціалізації

Види 2005 рік 2006 рік
реалізація >п/п № >2n-1 >Ут(2n-1) реалізація >п/п № >2n-1 >Ут(2n-1)

тис.

крб.

питомий

вагу

тис. крб. питому вагу
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
зерно 2642 11,34 3 5 56,7 5534 16,05 3 5 80,25
молоко 12510 53,69 1 1 53,69 19464 56,46 1 1 56,46
м'ясо 5601 24,04 2 3 72,12 9383 27,22 2 3 81,66
інші 247 10,93 4 7 76,51 93 0,27 4 7 1,89
всього 23300 100 - - 259,02 34474 100 - - 220,26

>Рассчитаем коефіцієнт спеціалізації 2005 року:

>Рассчитаем коефіцієнт спеціалізації 2006 року

Висновок: 2005 року для ЗАТ «Глінки» характерна середня ступінь спеціалізації, а 2006 року – високий рівень спеціалізації. У звітному року коефіцієнт спеціалізації значно збільшився, тобто спостерігається поглиблення спеціалізіції господарства.

Для ЗАТ «Глінки» характерна наступна структура товарної продукції як і 2005 року, і у 2006 року:

1. Молоко;

2. М'ясо;

3. Зерно;

4.Прочая продукція

Це засвідчує тваринницькому напрямі господарства.


1.3 Трудові ресурси господарства

>Установим кількість працівників, їх розподіл за категоріями в таблиці 3.

Таблиця 3. Трудові ресурси господарства

Категорії працівників 2005 рік 2006 рік Відхилення
1 2 3 4
Робітники постійні 71 71 -
Трактористи 22 18 -4
Оператори машинного доїння, дояри 17 18 +1
>Скотники ВРХ 31 34 +3
Працівники свинарства 1 1 -
Робітники сезонні і тимчасові 10 6 -4
Службовці зокрема: 35 31 -4
Керівники 10 10 -
Фахівці 21 19 -2
>Подсобние 48 55 +7
Торгівлі 10 7 -3
Працівники сільського господарства 116 108 -8
Усього 174 170 -4

 

Висновок: ЗАТ «Глінки» має значної чисельністю працівників, більшість яких працює на сільське господарство. У звітному року спостерігається зниження чисельності працівників на виборах 4 людини, що свідчить про наукову організацію праці: про зниження частки ручної праці і механізації трудомістких процесів виробництва. Збільшення операторів машинного доїння, скотарів ВРХ свідчить про підвищення спеціалізації ЗАТ «Глінки» в молочному і м'ясному тваринництві. І тоді водночас необгрунтовано знижена чисельність трактористів. Негативно оцінюється співвідношення: кількість комбайнів тракторів майже двічі перевищує кількість трактористів.


1.4 Інтенсифікація виробництва

Розширене відтворення на сільськогосподарських підприємствах може здійснюватися у екстенсивної і інтенсивної формах. Якщо зростання виробництва досягається з допомогою розширення площі оброблюваної землі або збільшення поголів'я худоби, така форма називається екстенсивної. Якщо розвиток виробництва відбувається поза рахунок поліпшення якості обробки, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби без збільшення кількості оброблюваної землі і тварин. Таке збільшення називається інтенсивним. Економічна ефективність інтенсифікації проявляється у збільшенні виходу продукції з одиниці земельної площі, зниження собівартості продукції, зростанні продуктивність праці, підвищенні рентабельності виробництва та збільшенні фондовіддачі.

Таблиця 4. Показники інтенсифікації

Показники 2005 рік 2006 рік відхилення
1 2 3 4
Показники рівня інтенсивності

>Фондообеспеченность =

середньорічна вартість основних фондів/ площа с-х угідь

727 913 +186

Трудові витрати на 1 га с-х угідь =

Трудові витрати / площа с-х угідь

111 108 -3

Виробничі видатки 100 га с/г угідь =

виробничізатрати/площадь с-х угідь * 100 га

647 923 +276

Коефіцієнт розораності =

площа ріллі / площа с-х угідь * 100%

88 88 -
Показники ефективності інтенсифікації
>Фондоотдача = вартість валової продукції / середньорічна вартістьпроизв.фондов * 100 крб. 99 117 +18

>Ст-ть валовийпрод-ии на 100 крбпроизв.затрат =

>ст-тьвал.прод-ии /произв. витрати *100 крб

111 115 +4

Валовий вихідпрод-ии на 100 га с-х угідь =

>ст-ть вал.прод-ии / площа с-х угідь * 100 га

721 1066 +345

Прибуток від 100 га с-х угідь =

 балансовий прибуток / площа с-х угідь * 100 га

141 206 +65

Рівень продуктивність праці =

>ст-ть валовийпрод-ии / витрати

65 99 +34
Врожайність із 1 га = валовий збір / площа посіву з культури 16,6 17,1 +0,5
Продуктивність 1 голови = кількістьпрод-ии / поголів'я 53 63 +10
Ефект вкладень
Валовий прибуток із одиниці площі = валовий дохід /площа ріллі 8,2 12,1 3,9

Висновок: загалом позитивно оцінюється зростання всіх показників інтенсифікації:фондообеспеченность, вартість валової продукції на 100 крб. виробничих витрат, валовий вихід своєї продукції 100 га с-х угідь, рівень продуктивність праці. Також позитивно оцінюється зниження витрат праці в 1 га с-х угідь.

Збільшилися такі показники: врожайність із першого га, продуктивність голови. Це свідчить про ефективності інтенсифікації.Пахотние землі використовуються повністю, необроблених земель немає. Високий коефіцієнт розораності говорить про раціональне використання землі.

 

1.5  Основні показники роботи ЗАТ «Глінки»

 

Таблиця 5. Основні показники роботи ЗАТ «Глінки»

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація