Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Проблеми агропромислового комплексу в рінковій сістемі


Реферат Проблеми агропромислового комплексу в рінковій сістемі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти та науки

вищих навчальних закладів

>Міжнароднийуніверситетрозвиткулюдини „Україна”

Кафедра менеджментуорганізації

До У Р З Про У А Р Про Б Про Т А

 

Здисципліни „ПКС”

На тему: «>Проблемиагропромислового комплексу вринковійсистемі».

>Виконала

Студентка 2 курсуФ2

>Керівник

>М.Вознесенськ


З М І З Т

>Вступ

>Розділ 1.Проблемиінфраструктурного забезпеченняагропромислового комплексу України.

>Розділ 2.Ринок вагропромисловомукомплексі.

2.1.Розвитокринкуматеріально-технічнихресурсів

2.2.Особливостіринку роботи ваграрній сфері

>Розділ 3.Агропромисловівільніекономічнізони.Стратегія їхньогорозвитку в Україні

>Висновки

>Література


>Вступ.

>Агропромисловий комплекс України –цесукупністьгалузей народногогосподарстваоб’єднанихспільноюметою: забезпечитикраїнупродовольством йсировиною.

>Надійне забезпечення країнипродовольством тасільськогосподарськоюсировиноюважливасоціально-економічна проблема.Ця проблемабагатопланова.Їївиконанняпов’язано ізрішеннямбагатьох проблем. Аліголовнимзалишаєтьсявсебічнаінтенсифікаціявиробництва. Ацеприпускаєрішучуперебудову всіхбоківвиробництва – йоготехніки,технології,всьогогосподарськогомеханізму. Не лишетехніка,технологія, але й ймеханізмгосподарювання винен бутиресурсозберігаючим.

>Щоб вестивиробництво за принципамиінтенсифікації,необхідно вкореніперебудуватимисленнякадрів, йнасампередкерівників таспеціалістівуправлінськихорганівпідприємствагропромислового комплексу та їхньогопідрозділів.Перехід доінтенсивного типурозвиткувиробництванеможливий безрішучогоподоланняскладенихранішестереотипівгосподарювання таекономічногомислення. Вісьчомунадаєтьсятакевеликезначенняпідготовцікадрів,розвиткуініціативи тапочуття господаря укерівників й всіхробітниківагропромислового комплексу,формування вонисучасного типуекономічногомислення таенергійності.

>Важливу рольрішенніцихпитань покликанезіграти йекономічнійосвіті.Вона винна бутиактивною,діючою.Можнавивчити тих чиіншіположенняекономічної науки, але йпрацювати за "старим, не приміняючиотриманізнання напрактиці.Користь від такоговчення невелика.Вчитисьекономіки –цеозначає, не лишезасвоюватиекономічні істини, але йз’єднуватикоженкрок ввченні ізпрактикою.


Р Про З Д І Л 1.Проблемиінфраструктурного забезпеченняагропромислового комплексу України.

Насучасномуетапі вагропромисловомукомплексі Українивідбуваютьсяпрогресивнізміникількісного йякісного характеру, котрізнаходятьвідображення удинаміціпродукції таінституційнихперетвореннях. З 1999 рокудинамікавиробництвапродукціїсільськогогосподарства послетривалого спадузмінилася напозитивну, аобсягїївиробництвазріс за 1999-2002 рокта понад 23%.Піднесення ухарчовійпромисловості тапереробцісільськогосподарськихпродуктів було бщеінтенсивнішим, а темп приросту зааналогічнийперіодстановивмайже 57%.

>Важливими проблемамиагропромислового комплексу Українизалишаються йогоефективність тарівеньконкурентоспроможності як навнутрішньому, то й назовнішньому ринках.Розв’язанняданих проблемзумовлюєтьсяможливістюнаціональнихпідприємствраціональновикористовуватиекономічніресурси (>природні,матеріальні,фінансові,трудові).Невід’ємноюскладовою збільшення такихможливостейєрозвиток всіхвидівінфраструктури комплексу –виробничої,ринкової,соціалістичної –синергетичнийвплив які накількісні таякісніпараметриагропромислового комплексупереоцінитинеможливо.

>Загальноюфункцією шкірного видуінфраструктуриє забезпеченняналежних умівдіяльностіпідприємствсільськогогосподарства,харчовоїпромисловості тапереробкисільськогосподарськоїпродукції.Цяфункціяєкритеріємвіднесеннятієї чиіншоїгалузі, видувиробництва чипослуги доінфраструктуриагропромислового комплексу. Разом із тіміснуютьспецифічніфункції вінфраструктурному забезпеченню, котрірозрізняються заоб’єктомвпливу –системоювиробничихвідносинміжсуб’єктами комплексу тапродуктивними силамиконкретної йогосфери, йпроявляються вхарактерівпливу нарозвиток комплексу,ступенівпливу тарезультативності.

>Найважливішоюфункцієюринковогоінфраструктурного забезпеченняєстворення уміврозвитку конкурентногосередовища таформуванняекономічнообґрунтованихцін напродукцію шкірногопідрозділуагропромислового комплексу шляхомрозвиткувільнихринковихінститутів йповноціннихоптовихринківпродовольчоїпродукції. Упроцесістановленняринковихвідносин векономіці Україницей видінфраструктури винен статібазовимелементомагропромислового комплексу,тобто таким,якийвизначаєсистемність йробить шкірногоучасникадіяльностірівноцінним партнером, щопідтверджується його доходами, доступом дофінансових йматеріальнихресурсів країни,можливостямирозширювативиробництво.

>Елементамиринковоїінфраструктуриагропромислового комплексуєтоварні іаграрнібіржі,біржісільгосптехніки,комерційні таакціонерні банки,оптові ринкисільгосппродукції йпродуктівхарчування,аукціони,торговідоми,електроні торги задопомогоюнайновішийкомунікацій, ярмарки,торгово-посередницькікооперативи,інформаційніцентри,міські ринки,фірмовімагазинипідприємствхарчової,легкої тахімічноїпромисловості.

>Протягомусьогоперіодуреформуванняекономіки України,створеннюринковоїінфраструктуриагропромислового комплексу багатоувагиприділялось із боцізаконодавчої влади.Визнанняроліданоїсфери танеобхідностівпорядкуванняїїдіяльностіпідтверджує низьканормативно-законодавчихактів,затвердженихВерховноюРадою України та таких, щопідлягаютьрозгляду йзатвердженню унайближчійперспективі. З 1991 рокудіє Закон України „Протоварнубіржу”, із 1992 року – „Пробіржі табіржову діяльність”, у 1995роціприйнятаПостановаКабінету міністрів „Проприскоренняорганізаціїбіржовогоринку” та „Прогарантуваннявиконанняугод,укладених нааукціонахсільськогосподарськоїпродукції”. УПрограміКабінету міністріввід2003 року „>Відкритість,дієвість,результативність” передбаченеприйняття низькізаконодавчихактів, котрісприятимутьудосконаленнюінвестеційно-кредитного забезпечення аграрного сектора шляхомформування тазатвердженняінститутівринковоїінфраструктури, щогарантуватимутьвиконанняконтрактів ймайнову відповідальністьсуб’єктівгосподарювання черезвпровадженняскладськихдокументів таіпотечногокредитування.

>Результативністьзазначенихзаходівінфраструктурного забезпеченняагропромислового комплексу Українивідбивається укількісних йякісних характеристикахринку продовольчихтоварів таефективностіфункціонуваннявсього комплексу. Так,кількістьтоварних йтоварно-сировиннихбірж за 1991-2003 роктазбільшилась із 28 до 201,агропромислових – від 4 до 31. за масштабамидіяльностіагропромислові ітоварнібіржі Україниподіляються назагальнодержавні тарегіональні. Останнівідіграютьважливу роль уреалізації державноїрегіональної політики,створеннірегіональногоекономічногосередовища наінформаційнійоснові ібалансіінтересіввиробників йспоживачівпродукції комплексу черезорганізацію оптовогоринкусільгосппродукції.

>Обсягукладенихугод напродукціюсільськогогосподарствазріс заостаннівісім роківмайже у 30разів йстановив у 2003році 6,5 млрд. грн.,обсягугод напродуктихарчуваннязбільшився заці рокта у 7,5 разу, авартість їхнього у 2003роцісклала 40 млн. грн.агропромисловібіржіпочализдійснювати „>ціноформувальну”функцію, щозбільшилодохідністьсільськогосподарськоговиробництва череззростанняцінреалізаціїпродукції, особливозернових йолійних культур.

У тієї годинуіснує низька проблем, котрінеобхіднірозв’язати для забезпеченнядіяльностіринковоїінфраструктуриагропромислового комплексу ізурахуваннямтрансформаційнихпроцесів уданомуринковомусегментірозвинутихкраїн.

У Україні ж із моментузаснуванняаграрноїбіржіпередбачалосьоперуванняреальним товаром безпередоплати йавансів.Такийпідхід доорганізаціїринковоїінфраструктури напочатковомуетапімавпевневиправдання узв’язку ізнерозвиненістюнормативно-правовоїбази,низькимрівнемвідповідальності задотриманняугод тарозрахунки по них,однак насучасномуетапівін ставшигальмуватирозвитокцієїсфери йзначноюміроюзумовлюєступіньплатоспроможностіпідприємствагропромислового комплексу, їхньогонезадовільнийфінансовий стан. У Українітривалий годинуздійснювалисьоперації ізфорвардними контрактами, котрієетапом упереході доф”черсно-опціонних, але й черезнизькудисциплінувиконання,зловживання танестабільність узовнішньоекономічній йфінансовійполітицітепертакіконтракти практично неукладаються.

>Викликаєзанепокоєння йтоварна структурабіржовоїторгівлі, предметомякоїнайчастішеє зерно,олія,цукор, тоді яксуттєвоюпроблемою урозвиткуагропромислового комплексузалишаєтьсязанепадтваринницькоїгалузі. У цьомузв’язку вРекомендаціяхпарламентськихслухань прохідреформування та заходьщодополіпшенняситуації населі,схваленихПостановоюВерховної Заради України 6.12.2003 року, передбаченесприянняподальшомурозвитку аграрногоринку України шляхомстворенняаукціонівживоїхудоби йптиці.Визначальнемісце вданомупроцесіповинневідводитисяліцензійнимгосподарствам, котрінадаватимутьсільськогосподарськіпослугитваринницькимпідприємствам свогорегіону впроцесіпідготовки доторгів.

>Перспективнимнапрямомрозвиткуринковоїінфраструктуриагропромислового комплексузалишаєтьсявпровадженняіпотечногокредитування, атакожстворенняспеціалізованого банку ізпріоритетногообслуговування комплексу, щорозширитьфінансовіможливостіпідприємців всіх сферагропромислового комплексу,надастьстабільності їхньогодіяльності тазменшитьпідприємницькіризики.

>Враховуючинезадовільнематеріально-технічне забезпеченняпідприємствагропромислового комплексу, особливосутоаграрних,неможливообійтиувагою йтакийважливийелементінфраструктурного забезпечення якоптові ринкихімічноїпродукції, машин йустаткування,транспортнихзасобів,пального, котрізначновпливають наефективністьвиробництва таякістьпродукції. У сегментринковоїінфраструктуриагропромислового комплексузалишаєтьсянедостатньорозвиненим.Обсягибіржовихугод нахімічнупродукцію протягом двох роктазменшилисьмайже у 18разів, щозначноюміроюзумовлене якорганізаційнимчинником, то йфінансовимиможливостямипідприємстваграрноїсфери. Проблему забезпеченнясільськогосподарськихтоваровиробників України, до тогочисліфермерськихгосподарств,засобамивиробництваможливорозв’язати шляхомвикористанняпотенціалулізинговоїдіяльності.

>Загаломрозвитокінфраструктуриагропромислового комплексувимагає комплексногопідходу,якийполягає устворенніцілісноїїїмоделі, Якаврахувала бвиробничий,організаційний,функціональний йструктурнийчинники, атакожособливостітоварнихринків нарегіональному,національному йміжнаціональномурівнях.

>Найважливішоюфункцієювиробничійінфраструктуриагропромислового комплексує забезпеченнябезперервності ібезперебійностіпроцесувідтворенняусього комплексу, по всіх сферах йпідрозділах,доведенняпродукції від виробника доспоживача. Данафункціяконкретизується таким видахекономічноїдіяльності якзаготівлі,зберігання,транспортування,пакування,ремонтно-технічне забезпечення,агрохімічне іветеринарно-санітарнеобслуговування.

>Масштабністьрозвиткувиробничоїінфраструктури неєсамоціллю, вонобумовленаобсягамивиробництвасільськогогосподарства тагалузейпереробкисільгосппродукції.Виробничаінфраструктурамаєінтеграційнувластивість,тобто врезультатідіяльностіокремівидивиробництванабувають характер комплексу, аспіввідношенняміжпослідовнимистадіямиформуваннякінцевого продуктуагропромислового комплексу заосновнимитехніко-економічними йфінансовими параметрамистановить йогофункціональну структуру.Встановлено, щооптимальнеєтакийобсягпродукціївиробничоїінфраструктури,якійстановить 10%продукціївсьогоагропромислового комплексу, аефект відзбалансування всіх сферагропромислового комплексуможедосягти 15%загального приросту йоговиробництва.

>Активізаціяінвестиційноїдіяльності вагропромисловомукомплексі востанні рокта позитивнопозначилась натехнічномустанісховищ,поступовоздійснюється їхніоснащенняобладнанням ізохолодження таствореннярегульованого газовогосередовища.Особливоцехарактерне дляакціонованихпідприємств, дезалученікоштидозволяютьзакуповуватитехнологічніновації, котрізменшуютьвтрати упроцесізберіганнясільгосппродукції тапродуктівхарчування.

Несприялопідвищеннюефективностідіяльностіагропромислового комплексу й ті, щокількістьавтотранспортнихпідприємствскоротиласьмайже на 2 тис., аавтотранспортний парк – на 20%. Уумовахзменшенняобсягівпродукції комплексунайбільшвагомихвтратзазналиавтотранспортні підприємства, котрізнаходилися насамостійномубалансі та діяльність які сталазбитковою.

Насучасномуетапі в всіхкраїнах світу базоюінновацій вагропромисловомукомплексієрозробка йвпровадження новихвидівтари іпакувальнихматеріалів,прогресивнізміни в якідозволяютьздійснитикомплекснумеханізаціювиробничихпроцесів, підвищитиефективністьнавантажувально-розвантажувальнихробіт. У Українімайже 75%харчовоїтаристановитьтрадиційна –скляна. Урозвинутихкраїнах донедавнього години відсотокскляноїтари бувзначноменшим,протедослідження показали, щосамецей видтариєнайбільшекологічним, врезультаті чогопочаласкладатисьзворотнатенденція – відполімерноїтари доскляної.

>Загальні іспецифічніпроблемивиробничоїінфраструктуриагропромислового комплексунеобхідностірозв’язувати впроцесіреалізаціїнапрямуформуванняконкурентоспроможногоагропромислового комплексу, як такого, щозабезпечуєпродовольчу безпечу держави.


Р Про З Д І Л 2.Ринок вагропромисловомукомплексі.

 

2.1.Розвитокринкуматеріально-технічнихресурсів.

>Нестабільністьсільськогосподарськоговиробництва,передчасналібералізаціяцін наматеріально-технічніресурси йнепродуманацінова політикащодопродукціїсільськогогосподарствапризвели дорізкогозниженняплатоспроможностісільськихтоваровиробників. Цевикликалоуповільненнятемпівоновленнятехнічнихзасобів йрівняоснащеностіпідприємств тракторами, комбайнами,іншимизасобамимеханізації. У десяткиразівзнизилосявиробництвосільськогосподарськоїтехніки.

ЗаданимиДержавного департаменту тракторного йсільськогосподарськогомашинобудування востанні роктастворенням йвиробництвомсільськогосподарськоїтехнікизаймаються 129спеціалізованихпідприємств, 42 підприємства ВПК, 19проектно-конструкторських йнауково-досліднихустанов. Уцілому по Українівипусктехнічнихзасобів,вузлів,агрегатів йзапаснихчастинздійснюється у 330підприємствах.Освоєнняцихпрограм, особливоостанньої,забезпечитьвипускрізнихтипівтехнічнихзасобіввідповідно донауковообґрунтованоїсистемитехнологічнихкомплексів машин дляагропромислового комплексу,параметри яківраховуютьзональніособливостівиробництва,розмірипідприємств, потребутоваровиробників.

Дляуспішноговиконаннянакресленого вдержавнихпрограмах заподіяннярозвиткусільськогосподарськогомашинобудуваннянеобхіднадержавнадержавнапідтримкагалузі.Внаслідокнеспроможностісільськогосподарськихтоваровиробниківкупуватиновутехнікузаводи-виробникивтратилиможливістьрозширювативиробництво машин ймодернізувативиробничіфондипідприємств через нестачукоштів.Відставаннямашинобудівників відзакордоннихфірм особливо проявилося после того, як навітчизняномуринкутехнічнихзасобівз’явилисьмашиниамериканських,німецьких,французькихфірм. Зацих уміврозвитоксільськогосподарськогомашинобудування йвиведення йогопродукції нарівеньсвітовихстандартівнеможливий безтехнічного йтехнологічногопереоснащеннявітчизнянихзаводів.Поряд ізрозширеннямноменклатури машиннеобхідновдосконалювати їхньоготехніко-економічніпараметри йякісніпоказники.Нинібільшістьвітчизнянихзаводівпрацюють на старих йзастарілихтехнічнихзасобах, котрі недозволяютьзастосуватипрогресивнітехнології, щозбільшуєвідставаннявітчизняногомашинобудування відзакордоннихфірм тракторного йсільськогосподарськогомашинобудування.

>Високітемпизниженнярівнятехнічноїоснащеностісільськогосподарськоговиробництва тапрагненнябагатьохзарубіжнихфірмсільськогосподарськогомашинобудуваннязахопити Українськийриноктехніки, атакожлобіюваннядеякимидержавними структурамизакупівлііноземноїтехніки закредитнимилініямизарубіжнихфірм йбанків подгарантію урядусприяли бо заостанні 6-7 років було бімпортованоблизько 1900тракторів й 2800зернозбиральнихкомбайнів,значнукількістьбурякозбиральних йкормозбиральнихкомбайнів,іншихсільськогосподарських машин.

>Більшістюпридбаноїіноземноїтехніки булиоснащеніприватні,акціонерно-приватні,акціонерні таіншімеханізовані зажени ймашинно-технологічністанції.Вважається, щовисокопродуктивна,надійназарубіжнатехніка,зважаючи наїїзначновищувартістьпорівнянню ізвітчизняними такраїн СНР аналогами,ефективновикористовуєтьсяздебільшого умеханізованихформуваннях, котріобслуговуютьодночаснокількасільськогосподарськихпідприємств.

>Ціназарубіжноїтехнікиперевищуєцінувітчизняниханалогів у 3-6разів, азапаснічастини перед тимвідрізняються заціноюще понад. Отже, за тихкошти, щовитрачаються напридбання йремонтно-технічнеобслуговуванняоднієїзакордонноїмашини, можнапридбати йексплуатувати від 5 до 10вітчизняних. Інавітьякщовзяти доуваги, що смердоті у 2-3 разипродуктивніші відвітчизняних, то ясно, щоостанні вкінцевомурезультатіекономічноефективніші.Перебільшенняефективностііноземнихтракторів йгонитва по кредитипризвели донеобґрунтованих їхнізакупівель безвідповідного забезпеченняпричіпними йзачіпними машинами длявиконаннятехнологічнихпроцесів таоперацій. При цьомувважалось, щотехніко-економічніякостііноземнихтракторів дозволятидосягтивисокоїефективності і приагрегатуванні їхнього звітчизнянимисільськогосподарськими машинами.Протецісподівання невиправдалися.

Приагрегатуванні ізвітчизняними машинамиіноземнітракторивтрачають своїтехніко-економічніпереваги йрівень їхнівикористання малочимвідрізняється відрівнявикористаннявітчизняниханалогічнихтракторів, азначнонижчіціниостанніхдозволяютьвиконуватимеханізовані роботи ізменшимивитратами.

>Щобдосягтивисокоїпродуктивності таекономічностізарубіжнихтехнічнихзасобівслідвідповідноготувати поля,застосовуватисучаснітехнології йвирощувативисоковрожайні культури.Виконанняцих умів уекономічнійситуації, щосклаласянині в Україні, навряд чи можназдійснити внайближчі рокта. Доти жтреба матір наувазі,зарубіжнатехніка малопристосована донашогоклімату йагрегатування із нашими машинами.

>Використанняімпортноїтехніки незавждидаєбажанірезультати, аїїмасовевикористання внинішніхумовахзбиткове.Значнобільшогоефекту можнадосягти,якщодержавнупідтримку, до тогочислі і увиглядікредитів подгарантію уряду,направити натехніко-технологічнепереоснащеннявітчизнянихзаводівсільськогосподарськогомашинобудування,налагодженнявипускусучаснихтехнічнихзасобів, котрі затехніко-економічними параметрами передтими, щозакуплені узакордоннихфірм, але впідвищеннярівнятехнічноїексплуатації машин.

>Державнааграрна йтехнічна політикиповинні підгримуватирозвиток всіхгалузейагропромислового комплексу уповнійвзаємозалежностіміж собою йсприятипобудовіекономічнихвзаємовідносинміжгалузями наосновізалежностікожної із них відкінцевого результату –виробництвасільськогосподарськоїпродукції.Державнатехнічна політикащодосільськогосподарськоговиробництвамає бути спрямована як нарозвитоквітчизняногомашинобудування, то й нареформуванняринкутехнічнихзасобів йвиробничихпослуг,організаціютехнічногообслуговування ізметоюпідтримання машин уроботоздатномустаніпротягомусьогоперіоду їхніслужби, атакожорганізаціюефективноговикористання машинно-тракторного паркусільськимитоваровиробниками.

>Розвитокринкусільськогосподарськоїтехніки виненіти у напрямкунаближення виробника доспоживачазасобівмеханізації,підвищеннявідповідальностімашинобудівників заякість,надійність таекономічністьсвоєїпродукції,виробництвоконкурентоспроможних машин таелементноїбази.Цівимогиреалізуються черезствореннярегіональнихторгово-технічнихцентрів ізреалізаціїсільськогосподарських машин йобладнання,мережіфірмовихтехнічнихцентрів ізреалізації,технічногообслуговування й ремонтускладноїсільськогосподарськоїтехніки, атакождилерськихпунктів набазічастиниагротехсервіснихпідприємств.Тобтоширокезастосуванняринковоїформитехнічногосервісу –фірмовогообслуговування.

>Технічна політика державимаєпередбачитирозвиток й такі формипідвищеннятехнічноїоснащеностісільськогосподарськихпідприємств якагролізінг, прокаттехніки,розвитоквторинногоринкутехнічнихзасобів, основуякого насучасномуетапімаєстановитириноквідновлених ймодернізованих машин,сприятирозширеннюмережімашино-технологічнихформуваньрізних формвласності длянаданнятоваровиробникамвиробничихпослуг.Вона виннапередбачати нелишерозвитоксферидіяльності ізстворення,виробництва,реалізації,технічногообслуговування тавикористаннятехнічнихзасобіввиробництва, а і заходь державноїпідтримкинаукових,проектно-конструкторських,машинобудівних таіншихпідприємств, щозаймаютьсярозробкоютехнічнихзасобів й новихтехнологійвиробництва, атакож правовогорегулювання іекономічногообґрунтуваннявзаємовідносин усистеміінженерно-технічного забезпеченняагропромислового комплексу.

Унинішніхумовах, колизностехнічнихзасобів усільськогосподарськомувиробництвідосяг критичногорозміру йтоваровиробникинеспроможнізамінити їхніновими,особливогозначеннянабуваєтехнічнийсервіс.Єдинимрезультативним шляхомзапобігтиповному крахуматеріально-технічного забезпеченнясільськогосподарськоговиробництва,призупинити його спад,є насьогодніризьке збільшенняобсягівробітщодовідновленняроботоздатностізношених машин.Ниніосновнийобсягремонтнихробітприпадає намайстерні тапунктитехнічногообслуговуваннясільськогосподарськихпідприємств, в які черезнедостатньозабезпеченістьтехнологічними йтехнічнимизасобами немаєможливостіповністюдотримуватисьтехнологіїремонтно-обслуговуючихпроцесів. У тієї ж годинуремонтні підприємстваагротехсервісу, котрі доброоснащенітехнологічнимобладнанням,внаслідокзубожіннясільськихтоваровиробників,майжевтратилириноктехнічнихпослуг.

>Реорганізаціяінженерно-технічноїслужбиагропромислового комплексумаєпроходити у напрямкуінтеграціїекономічнихінтересів всіхланокїїланок – від виробника доспоживача,удосконаленнясистемиматеріально-технічногопостачаннясільськогогосподарства. Усучаснийперіодзаводам-виробникам,щоб бутиконкурентоспроможними наринкутехнічнихзасобів,необхідно нелишедбати пропідвищенняякості ітехнічної татехнологічноїнадійностісвоєїпродукції, а ібрати у собі відповідальність заїїроботоздатністьпротягомусьогоперіодуексплуатації.Світова практикапоказує, щонайкращецівимогивтілюються черезствореннясистемидилерськихцентрів йдилерськихпунктів.

Дляякнайшвидшогоподоланнявідставаннявітчизняногомашинобудуваннянеобхідноактивізуватидослідницько-конструкторські роботищодостворенняновоїтехніки,прискорититехнічне йтехнологічнепереоснащеннямашинобудівнихзаводів.Найкоротшим шляхомдосягненняцієї метиможе бутизакупівлятехнічнихзасобів йтехнологій дляпідвищеннярівнявиробництвасільськогосподарських машин,закупівляліцензій тапроектно-конструкторськоїдокументації, атакожстворенняспільнозакордоннимифірмамимашинобудівнихпідприємств.Причому упершийперіодосвоєннявиробництва новихтехнічнихзасобів можна було б бвикористовуватиелементарну базукращихіноземнихфірм.Надалідоцільноосвоїтивиробництво всіхкомплектуючих навітчизняних заводах, що дозволитиповноїнезалежностівиробників відзакордоннихфірм йстворити багатододатковихробочих місць.

>Ниніспостерігаємоважкуситуацію ззабезпеченнямсільськогосподарськихпідприємствматеріально-технічнимизасобами.Насампередцепов’язано ізнеможливістюоновленняматеріально-технічноїбазицихпідприємств черезвисокувартістьосновнихзасобів, щопотребуютьзакупівлівзамін давно ізамортизованих йтехнічно і моральнозношених. При цьомунеобхідновідмітитивеликудиспропорціюцін наматеріально-технічніресурси тапродукціюсільськогогосподарства, щоспричинилонеплатоспроможністьсільськогосподарськихтоваровиробників.Кон’єктураринкусільськогосподарськоїтехніки, як й весьагропромисловий комплекс,характеризуєтьсянинінегативнимитенденціями,головна із причин –скороченняобсягівзакупівлітехнікисільськогосподарськимитоваровиробниками, що на свійчергузумовилозниженнятемпів йнавітьприпиненняїївиробництва. Заостанні десять роківвипусктракторів,комбайнів,іншихсільськогосподарських машинзменшився в багаторазів.Тобтовиниклозамкнуте коло, коли, із одного боці,сільськогосподарські підприємства надзмозізакуповуватинеобхіднукількістьсільськогосподарськоїтехніки черезвисокіціни тавідсутністьдостатньої їхнікількості навітчизняномуринку, ізіншого –виробникиданоїтехнікискоротили домінімуму, аподекуди ізовсімприпиниливиробництвосвоєїпродукції узв’язку ззниженнямкупівельноїспроможності.

>Порушеннясистемисвоєчасностізамінифізичнозношенихзасобіввиробництвановими,відсутністьфінансовихможливостейпридбаннясільськогосподарськоїтехніки, необходимихзапаснихчастин,паливно-мастильнихматеріалівпризвело доти, щотоваровиробники немаютьможливостісвоєчасновиконувативідповіднийобсягсільськогосподарськихробіт, що на свійчергупризводить дозниженняефективностіфункціонуванняпідприємств йпідвищеннявитрат навиробництвопродукції. Так, заостанні роктазагальнівтратисільськогогосподарства,пов’язані ізнестачею танизькимтехнічним станом машин,становлять повитратахпального 10-12%, по недоборуврожаю – более як 30%. Отже,бачимо, що взв’язку із проблемами забезпеченняматеріально-технічнимизасобамисільськогосподарського підприємствавтрачаютьмайже половинусвоїхможливихприбутків.Аналізтехнічного стану машинно-тракторного паркувиявив, щомайже половинатракторів йкомбайнів ужевідпрацюваласвійамортизаційний рядків,решта – напідході до цого.Загаломзабезпеченість тракторамистановила 75% віднеобхідноїкількості, комбайнами – 80%, плугами йсівалками – 70%. З заподійнизькоготехнічного станувиробітокбільшостітехніки у 10-20разівнижчий, атрудомісткістьтехнічногообслуговування у 2,5-9,7 рази вищийпорівнянно ззарубіжними аналогами.Близько 25%техніки небереучасті увиробничомупроцесі, авикористовується назапаснічастини,щобякось підгримувати уробочомустанііншучастинутехніки.

Неменшскладнаситуація ззабезпеченнямсільськогосподарськихпідприємствдобривами тазасобамизахистурослин,дотриманням нормвнесення якієбезперечноюумовоюодержаннязапланованихрозмірів врожаю.

>Розглядаючиситуацію наринкуматеріально-технічнихресурсівагропромислового комплексунеобхідновідзначитидоситьвисокийрівеньмонополізаціїданоїгалузіпосередницькими структурами, щопропонують в основномупродукціюзакордоннихвиробників. При цьомусільськогосподарськітоваровиробникиодержуютьпродукцію зазначновищоюціною відвихідноїцінизаводу-виробника, таким чиномосновна сумаприбутків від їхньогодіяльності переходити допосередницьких структур. Удеякихвипадках, ізогляду нанеплатоспроможністьсільськогосподарськихпідприємств,між ними іпосередницькими структурамиукладаються догоди напостачанняматеріально-технічнихзасобів подмайбутній врожай,виключаючи при цьомуможливістьодержаннятоваровиробниками основногоприбутку наетапіреалізаціїпродукції. Доти жтакібартерні догоди, як правило,заключаються запідвищенимрівнемцін наматеріально-технічніресурси та зазаниженимицінами насільськогосподарськупродукцію,завдаючи при цьомузначнихзбитківсільськогосподарськимпідприємствам.Регулюванняданоїпроблеминеобхідноздійснювативпровадженнямліцензуваннядіяльності такихпосередницьких структур, щодопоможе забезпечитивисокуякістьнаданих нимипослуг йзбільшитинадходження до державного бюджету.

Зіншого боці,отримані таким чиномкошти можнавитрачати напідтримкусільськогосподарськихтоваровиробників черезвпровадженнясистеминаданняїмпільговихкредитів йгарантій держави.

>Буластворенамережамашино-технологічнихстанцій ізметоюконцентраціїзасобіввиробництва таінтенсифікаціївиробничихпроцесів.Вонипокликані забезпечитисільськогосподарські підприємстванеобхідноювисокопродуктивноютехнікою. З годиноюці підприємства булиреформовані уприватні підприємства. Однактакі заходь не далибажанихрезультатів,насамперед черезнеповнукомплекціюмашино-технологічнихстанційґрунтообробними агрегатами, щозначнознизилоефективністьвикористанняпотужноїзакордонноїтехніки,переданої увласністьданимстанціям.Крім того,вартістьнаданихпослугмашинно-технологічнимистанціями у 2-3 разиперевищувалавартістьробіт,виконанихсамостійно, щотеж несприяло їхньогоефективномуфункціонуванню. Томуствореннямашинно-технологічнихстанцій нерозв’язалопроблемиматеріально-технічного забезпеченнясільськогосподарськихпідприємств.

>Також бувзапропонована системафінансовоголізингу наодержаннясільськогосподарських машин. При цьомусільськогосподарські підприємстваповинні були внести 30%вартостітехнікивідразу,щорічносплачувативідсотки закористуваннялізингом. Однак прикупівлітехніки залізингомвартістьїїзбільшується в 1,5 рази, щовказує нанизькуекономічнудоцільністьвикористанняданого методуоновленняматеріально-технічноїбазисільськогосподарськихвиробників.Якщо жвраховуватискрутнематеріальне становищепідприємствцієїгалузі, тонеобхіднозауважити, що системафінансовоголізингуможе бутидоцільналише привпровадженніспеціальних уміводержаннясільськогосподарськоїтехнікитоваровиробниками. При цьомуголовну роль увпровадженнітакоїпільговоїсистемилізингу виннавзяти у собі держава,гарантуючи таким чиномпріоритетністьрозвиткусамецієїгалузі.

Уусьому світі давновідомимє тієї факт, щосільськегосподарствоменш рентабельна йменшзахищенагалузь порівняно ізіншимигалузями народногогосподарства.Насампередцепов’язано ізнестабільністюпопиту насільськогосподарськупродукцію танездатністюпідприємствданоїгалузі дошвидкоїпереорієнтації тазміни курсувідповідно дожорстоких умівринковоїекономіки. Томукожна держава, щомає за мітку підгримуватистабільність національноїекономіки таміцнусільськогосподарськугалузь,розробляє йвпроваджуєпевніпільговіважелі,покликаніпоставитивиробниківсільськогосподарськоїпродукції однієюрівень ізіншимиучасникамиринковихвідносин. Цестосуєтьсяпільгових умівкредитування таоподаткуваннясільськогосподарськихпідприємств, забезпеченнягарантійщодостабільного їхніфункціонування вринковихумовах.

Зогляду насутністьекономічнихпроцесів уринковійекономіці,необхідноусвідомити, щоприродний процесвиживання іпроцвітаннянайсильнішихпідприємств уконкуренції ізіншимиєнайефективнішимизасобами, щоможуть забезпечитивисокуякість таоптимальніціни натовари. Томукоженпідприємець, у томучислі і тієї,хтозаймаєтьсясільськогосподарськимвиробництвом, виненнасампередрозробитиправильнустратегіюдіяльностівласного підприємства йприйматиоптимальніуправлінськірішення,адекватніринковійситуації.

>Кожнесільськогосподарськепідприємствоповинне матіррозвинену систему маркетингу,покликанунадатикерівництвудостовірнуінформацію про становище наринку того чиіншого товару і забезпечитиуспішнепросуванняпродукції підприємства,гарантуючи тім самимодержаннязапланованихприбутків.Ефективна служба маркетингуєбезперечноюумовоюфункціонуваннябудь-якого підприємства вринковихумовах.Інформація, здобуто відмаркетинговоїслужби,можедопомогтикерівникуприйматиоптимальніправильнірішення й впитанніматеріально-технічного забезпечення,закупівлінайдешевшихресурсів заоптимальними для підприємстваумовами.

Одним знайперспективнішихшляхіврозв’язанняпроблемиматеріально-технічногопостачаннясільськогосподарськихтоваровиробниківєстворення набазіоб’єднанняпідприємстврегіонубезприбутковихміжгосподарськихобслуговуючихкооперативів,покликаних забезпечитичленів кооперативудешевими таякіснимиматеріально-технічними ресурсами,пальним,запаснимичастинами,мінеральнимидобривами,насінням,хімічними препаратами таіншимизасобамивиробництва, котріїмнеобхідні длявласноїгосподарськоїдіяльності.

>Метою кооперативуєпостачанняматеріально-технічнихресурсів зацінами виробника,зменшуючи таким чиномвитратичленів кооперативу. Цеможливо, бокооперативи наосновізамовлень,наданих членами кооперативу,закуповуютьнеобхідніобсягитоварів заоптовимицінамибезпосередньо увиробників йнадають їхнього його членам запервинноювартістю безпосередницькихнацінок, що врезультатізабезпечуєїмнижчіціни порівняно ізіндивідуальними закупівлями упосередників, котрівключають уцінутоварів своїприбутки.

Набазі такихкооперативівможливествореннямашино-технологічнихстанцій, котрінадаватимутькомплексніпослуги всім членам кооперативу за їхнісобівартістю, таким чиномзначнопідвищуєтьсяефективністьвикористаннятехніки тазнижуютьсявитратиучасників кооперативу напроведеннясільськогосподарськихробіт.Такіутворенняєальтернативоювикористанняпослугприватнихмашино-технологічнихстанцій, котрінадають їхнього зазначновищимицінами.

Усвітовійпрактицісільськогосподарськікооперативи –поширена іефективна формаекономічногозахистусільськогосподарськихтоваровиробників за умівринковоїекономічноїсистеми.

>Формуванняповноцінногоринкуматеріально-технічногопостачання виннездійснюватись наоснові комплексногопідходу дорозв’язанняданоїпроблеми.

2.2.Особливостіринку роботи ваграрній сфері.

Уостанні роктасільськийринок роботипереживає не найкращічаси.Свідченням цогоєскороченняобсягіввиробництва тапостійнезменшеннякількостісільського населення, щозначноюміроюпозначається на величинупопиту іпропозиції наробочу силу.

Назниженнячисельності населівпливає рядфакторів. Чи ненайголовнішезначеннямаєзниженнярівнянароджуваності іпідвищеннярівнясмертності всільськіймісцевості. За 1999-2001 рокта абсолютнакількістьнародженихзменшилась на 75 тис.чол., чи на 35%.Загальнийкоефіцієнтнароджуваності у 2001роцідосяг 8,8% йєнайнижчим за весьперіодпіслявоєнноїісторії держави.

За умівсуттєвогозниженнянароджуваності населіпрогресуєпоказниксмертності. За 1990-2001 роктакількістьпомерлих селянзбільшилась на 8,5%.Тривалість життя населеннясільськоїмісцевості у 1990-2000рокахстановила 67 років. Це невисокийпоказник порівняно ізрозвинутимикраїнами світу, девінперевищив75-річнийрубіж.

Урезультаті діїцихчинниківпротягом 1913-2001 років абсолютначисельність селянскоротилася на 12,6 млн.чол., чи в 1,8 рази, ачастка взагальній їхньогокількості населення – в 2,5 рази й на вухо 2001 рокустановила 32%, чи 15,8 млн.чол.Зменшеннячисельності селянвідбувається як вцілому по Україні, то й в всіхрегіонах, завиняткомЗакарпатськоїобласті таАвтономноїРеспубліки Крім. УЧеркаськійобласті заперіод із 1970 по 2001 роктастановило 327,5 тис.чол., чи 33,6%.

>Зниженнянароджуваності тарістсмертностісередсільського населенняпризводить доінтенсивногостаріннясільськихжителів. Цезасвідчуєдоситьвисокийпоказникдемографічногонавантаженнясільського населення,якиймаєпрогресуючутенденцію.

Задесятирічнийперіоднезалежності Українипоказникдемографічногонавантаженнясільського населенняпрацездатноговікузріс на 21% йстановив 961 особу. Уцейсамийперіод умістахнавантаження на сус-пільствонепродуктивнимнаселеннямдорівнювало 613непрацездатних. Цеще разпідтверджуєскладнішуситуацію насільськомуринку роботи порівняно ізмістом.Збільшенняданогонавантаження населівідбувається подвпливом двохпротилежнихтенденцій: із одного боці,зменшуєтьсячисельністьдітей,підлітків таосібпрацездатноговіку, а ізіншого –зростаєчисельністьпенсіонерів. УЧеркаськійобласті за 1991-2001 роктазниженнячисельностідітейстановило 7,4відсоткового пункту, тоді якосібпенсійноговіку –підвищилася на 46%.Протягомдосліджуваногоперіоду в Україніосновначастинадемографічногонавантаження селянпрацездатноговіку на 48,5-58,4%формується зарахунокосіб старшепрацездатноговіку й на 51,5-41,6% - зарахунокдітей. УЧеркаськійобластінамітилася така саматенденція, йдемографічненавантаження на 54,2-64,1%складається ізосіб старшепрацездатноговіку та на 45,8-34,9% - іздітей. Зарахунокосіб старшепрацездатноговікусереднійвіксільського населеннязріс й на вухо 2001 рокустановив 39,9 року. Отже,старіннясільського населенняпризводить дозвуженнядемографічнихпередумовдемовідтворювальнихпроцесів.Наступнийпрогресданоїтенденціїпризведе додеградаціїукраїнського села, а, подеякихрегіонах – й до йоговимирання.

Чи реальна картинадемографічнихпроцесів усільськіймісцевості Українисвідчить про ті, щодемографічнаситуація тутнабула характеругостроїдемографічноїкризи. Нацевказуютьнесприятливізміни вчисельності селянвнаслідокдепопуляції тадеградації їхніякості.Всіціфактори негативновпливають наефективністьфункціонуванняринку роботи ваграрній сфері.

>Специфікасільськогосподарськоговиробництвапороджує рядособливостей,притаманнихринку роботи.Однією ізнайбільшважливихєсезонність.Данеявищеполягає до того, щопротягом рокувідбуваєтьсянерівномірнезалученняробочоїсили в процесвиробництва. Коліодночаснослідвиконуватитехнологічніоперації ізбагатьох культур,різкозростає потреба вробочійсилі.Досить часто вситуаціяхвиникаєїїдефіцит, щокомпенсуєтьсязалученнямдодатковихпрацівників – нечленівданихсільгоспформувань. Позакінченнівиробничого циклу потребазначнозменшується, йринок роботинабуваєтрудонадлишкового характеру. Урезультатічастинапрацівників –аграріївзалишається без роботи,поповнюючилавибезробітних.

Наринок роботитієї чиіншоїмісцевостізначновпливаєспеціалізаціягосподарюючогосуб’єкту.Аджесільгосппідприємство, щоспеціалізується натрудомістких видахдіяльності,маєвищийпопит наробочу силу, ніжпідприємство із малотрудомісткімвиробництвом.

УЧеркаськійобластіщорічне збільшеннячисельностізареєстрованихсільськихбезробітних за 1999-2001 роктадорівнювало 4395осіб. Цевказує напідвищеннядовіри селян до державноїслужбизайнятості,оскількизнижуєрівеньприхованогобезробіття населі, щоєпозитивнимявищем.

>Якщокалендарнийрікподілити втричіперіоди, то максимальнакількістьбезробітнихприпадає на вересень –грудень,середнійрівень – насічень –березень ймінімальний – наквітень –серпень. Отже,протягом рокуспіввідношенняміжпопитом йпропозицією наробочу силу ваграрній сферіхарактеризуєтьсянерівномірнимрозвитком.

>Важливоюрисою аграрногоринку роботиєдоситьнизькатериторіальна йпрофесійнамобільність селян. Цепояснюється тім, щосільський житель навідміну відміського,виходячи наринок роботиволодієземельноюділянкою,має увласностіжитловийбудинок,частинумайна, щосприяєформуванню в основномумісцевихринків роботи.

Неменшважливоюособливістюринку роботи вцілому, як й аграрногозокрема,єміграційний рух населення.Основними причинамивідпливукадрів з селаєнегативнісоціально-економічніфактори, щопроявляються унезадовільнихжитлових йкультурно-побутовихумовах,нераціональномурежимі роботи тавідпочинку,зниженняпривабливості іпрестижностісільськогосподарської роботи,недостатньоефективнійсистемісоціальногозахисту селян йнедосконалостітрудовихвідносин. Урезультатіміграційного руху зсільськоїмісцевостівибуваєдієздатна іосвіченачастинасільськихжителів,внаслідок чоговідбуваєтьсядеформаціястатево-віковоїструктури населення.

>Особливістю аграрногоринку роботиєтакожзбереженнядоситьвисокогорівняприхованогобезробіття.Максимальнийрівеньданогопоказника востанні роктастановитьблизько 1,4 млн.чол., чи 57% відзагальноїчисельностізайнятихсільськихжителів усільськогосподарськійгалузівиробництва. Урегіональномурозрізіцейпоказникколивається від 36 до70%.

>Характерноюознакоюсільськогоринку роботиєнизькийрівень оплати роботиаграрнихпрацівників.


Р Про З Д І Л 3.Агропромисловівільніекономічнізони.Стратегіярозвитку в Україні.

>Найдійовішими формамирегіональної політики, щозастосовуютьсякраїнами як ізвисокорозвинутою, то йперехідноюекономікою,єстворенняспеціальнихекономічних зон таздійснення комплексузаходів, щопроводятьсяцентральними ймісцевими органами влади шляхомзапровадженняспеціальнихрежимівінвестиційноїдіяльності. Законом України „Прозагальні засадистворення йфункціонуванняспеціальних (>вільних)економічних зон” передбачене, що наїї територїможутьстворюватисявільніекономічнізонирізнихфункціональнихтипів:вільнімитнізони, йпорти,експортні,транзитнізони,митнісклади,технологічні парки,комплекснівиробничізони,туристично-реакційні,страхові,банківські.Метою їхністворенняєзалученняіноземнихінвестицій тасприйняттяїм,активізаціяспільно ізіноземнимиінвесторамипідприємницькоїдіяльності длянарощуванняекспортутоварів йпослуг, поставок навнутрішнійриноквисокоякісноїпродукції тапослуг,залучення йвпровадження новихтехнологій,ринковихметодівгосподарювання,розвиткуінфраструктуриринку,поліпшеннявикористанняприродних йтрудовихресурсів,прискореннясоціально-економічногорозвитку України.

>Програмоюрозвитку в Україніспеціальнихекономічних зон йтериторій зспеціальним режимомінвестиційноїдіяльності наперіод до 2010 рокутакож передбаченествореннявільнихекономічних зонлише такихфункціональнихтипів –зовнішньоторговельних,торговельно-виробничих,науково-технічних,туристично-реакційних.

>Країниринковоїекономіки та держави, щорозвиваються, для забезпеченняприскореногосоціально-економічногорозвитку широкозастосовуютьмеханізмиагропромислових й продовольчихвільнихекономічних й продовольчих зон длязалученняіноземнихінвестицій ізметоюрозвитку аграрного сектораекономіки та забезпеченняпереробнихпідприємстввітчизняноюсировиною, а населення – продуктамихарчування.

Приствореннівільнихекономічних зон в Українінеобхідновраховуватирівеньспеціалізаціївідповідногорегіонуагропромислового комплексу, якої можнакласифікувати за такими типами:

-багатогалузевий – реґіони, в якісільськегосподарствомаєширокуспеціалізацію, щоєхарактерним длябільшості областей України;

-спеціалізовані – реґіони, в якіпереважаєвиробництвопевнихвидівпродукції;

-комплексніпродуктові – реґіони, в якідіютьспеціальніагропромисловізони, щозумовленінаявністювеликоїкількостіпереробнихпідприємств йзначноюконцентрацією населення;

-комплексніпродуктовізониреакційнихрегіонів –спеціальніагропромисловізони, щофункціонують у районахрекреації,курортів й туризму;

-комплексніпродуктовізониеколого-економічнихрайонів – тихий, щомаютьскладнийекологічний характер (>окремірайони Карпат йзабрудненіхімічними ірадіоактивнимивідходами).

>Створеннювільнихагропромисловихекономічних зон Українидеякоюміроюміг бісприяти Закон України „Простимулюваннярозвиткусільськогогосподарства наперіод 2001-2004 років” від 18 января 2001 року,проте через короткотерміновість його дії, позитивноговпливу нагалузь несталося, томуМіністерствуаграрної політики Українинеобхідно внестивідповідніпропозиції уВерховну Радущодо йогопролонгуваннящемінімум на 10 років.Крім того,слідподбати проадресністьпільг, щонадаються Державою агровиробникам,оскількибезадресніпільги,розвитоквиробництвамайже нестимулюють, анавпаки –служать „>безподатковимраєм” дляпідприємств,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація