Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Підвищення ефективності продукції скотарства


Реферат Підвищення ефективності продукції скотарства

Страница 1 из 9 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

1ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇСКОТОВОДСТВА

1.1 Сутність і психологічні чинники ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2 Сучасне стан галузі скотарства

1.3 Підвищення ефективності виробництва скотарства

2 СУЧАСНЕ СТАН СПК «>ЛУЧ»

2.1 Економічні результати діяльності

2.2 Склад і структура земельних ресурсів

2.3 Трудові ресурси

2.4 Основні і оборотні фонди

2.5 Оцінка платоспроможності і фінансового становища підприємства

3 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇСКОТОВОДСТВА

3.1 Стан й розвитку тваринницьких галузей у господарстві

3.2 Планування виробництва скотарства

3.3 Планування витрат продукції скотарства

3.4 Калькуляція (літочислення собівартості продукції)

3.5 Оптимізація кормових раціонів

3.6 Підвищення якості продукції скотарства

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ

СПИСОКИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛІТЕРАТУРИ

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Механізм ринкової системи господарювання спрямовано підвищення економічну ефективність товаровиробників в усіх галузях, зокрема й у аграрному секторі. Проте організація економічної реформи супроводжується різними проблемами під час досягнення кінцевого результату сільськогосподарськими підприємствами.

Головне завдання сільського господарства у тому, щоб забезпечити подальше зростання сільськогосподарського виробництва, всіляко підвищувати ефективність хліборобства й тваринництва до задоволення повної потреб населення продуктах харчування і промисловому сировину.

Молоко за своїм значенням в харчуванні населення посідає друге місце по збіжжю. Молоко - це найбільш цінний і високоякісний продукт харчування. По хімічним складом і харчовим властивостями воно має аналогів серед інших напрямів природною їжі, позаяк у його складу входять найбільш повноцінні білки, молочний жир, молочний цукор, і навіть інші хімічні сполуки, які м'яко перетворюються і добре засвоюються організмом. Молоко широко використовують як у натуральному вигляді (незбиране молоко), так приготування різноманітних кисломолочних продуктів.

Яловичина - незамінний продукт харчування. Вона має все життєво необхідних людини живильні речовини тваринного походження. М'ясо великої рогатої худоби має значення на формування, становлення і життєдіяльності організму людини. Вона також містить необхідних харчування людей інгредієнти, які перетравлюються і засвоюються на 95 %.Рациональная норма, відповідно до науково обгрунтованим харчуванням передбачає споживання людиною 82 кг м'яса на рік, їх - 32 кг (39 %) яловичини.

>Скотоводство, організація отримання молока і яловичини, вимоги до їх якості привертають увагу вчених і фахівців, і навіть працівників сільського господарства, безпосередньо чи опосередковано зайнятих отриманні цих продуктів. У зв'язку з цим обрана тема дипломної роботи є підставою актуальною й має практичного значення.

Тема дипломної роботи актуальна для СПК «>ЛУЧ», оскільки кооператив спеціалізується з виробництва продукції скотарства.

Мета дипломної роботи - з урахуванням аналізу господарську діяльність підприємства, вивчення стану кормової бази, виробництва молока і яловичини обгрунтувати шляху підвищення ефективності виробництва скотарства, і навіть визначити оптимальне поголів'я великої рогатої худоби, що забезпечує отримання кооперативом максимально можливої нині прибутку.

Завдання дослідження: оцінка економічного потенціалу підприємства; аналіз організації виробництва; аналіз стану скотарства у господарстві; виявлення резервів підвищення ефективності виробництва скотарства; розробка й оптимізація кормової бази; оптимізація галузевої структури.

Об'єктом дослідження є сільськогосподарський виробничий кооператив «>ЛУЧ».

За виконання дипломної роботи використані різні методи дослідження: монографічний,статистико-економический, економіко-математичний, балансовий,абстрактно-логический, метод експертні оцінки та особистих спостережень.

Інформаційній базою є річні звіти СПК «>ЛУЧ», економічна, нормативно-правова, довідкова література.


1ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇСКОТОВОДСТВА

1.1 Сутність і психологічні чинники ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективність виробництва це загальноекономічна категорія з постійно діючими основними чинниками її і єдиними формами громадського обліку. Тож порівнянності даних аналізу, виявлення величини абсолютного ефекту, вироблення цілеспрямованих заходів для забезпеченню її зростання необхідна єдина система критеріїв і показників всім галузей економіки.

Латинське слово «>еффектус» - означає виконання, результат. Слово «ефективність» означає результативність, отримання кінцевого результату. Ефективність пов'язані з цілеспрямованої людської діяльністю, осмисленим працею. Лише такий працю може дати бажаний кінцевий результат, можливість досягти певної виховної мети.

>Категорию ефективності громадського виробництва розмежовують в економічних джерелах на технічну, економічне й соціальне: економічну ефективність – натехнико-економическую, загальноекономічну, соціально-економічну.

Технічну ефективність ще називають виробничої чи техніко-технологічної ефективністю. Це обсяги виробництва, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, вихід своєї продукції одиницю земельної площі, продуктивності праці, фондовіддача, вироблення техніки тощо.

Економічна ефективність включає у собі прибуток, рентабельність, окупність витрат, платоспроможність підприємства, заборгованість за кредитами та інші. Соціальна ефективність виявляється у виробництві своєї продукції одну особу, рівні споживання продуктів з допомогою власного виробництва, рівень прибутків і зайнятість населення, забезпечення житлом і об'єктами соціальної інфраструктури.

Зокрема,В.Д.Белкин [2] вважає, що оскільки, у кожному способі виробництва розрізняють технічні, економічні та соціальні аспекти, як він власні моменти, необхідно відповідно розмежовувати і форми ефективності.

На етапі до переліченим вище формам ефективності можна ще додати, на думку професораМ.В.Курцева [>17,с.30] екологічну ефективність. Це схоронність агроландшафтів, родючості грунту, чистота водяних джерел, схоронність рослинного й тваринного світу.

Сільськогосподарське виробництво підпорядковане як загальним, і специфічним законам розвитку. При визначенні сутності, критеріїв і внутрішніх чинників величини абсолютного і відносного ефекту необхідно поєднувати загальне та особливе. Ефективність як категорія громадського виробництва властива різним економічним системам. У цілому нині ефективність як соціально-економічна категорія громадського виробництва висловлює його результативність, але вона виступає у різних формам і є вираженням різноманітних і неоднорідних зі свого економічному змісту процесів і внутрішніх чинників виробництва.

Обсяг виробництва тваринництва і рослинництва, врожайність сільськогосподарських культур, прирости живої є і приріст поголів'я тварин і звинувачують т.д., теж характеризую результативність сільськогосподарського виробництва, але не ефективність. Оскільки однакова продуктивність тварин може бути отримана при різної економічну ефективність виробництва продуктів тваринництва. Тому, вивчаючи конкретну категорію матеріального виробництва, треба зазначити, який бік і який його конкретний зміст її результативності висловлює дана категорія. На цьому випливають суворо визначені критерії й економічні показники, властиві аналізованої категорії результативного виробництва, а водночас і, суворо певні форми громадського обліку кількісних і якісних характеристик та у цій конкретної боці результативності господарську діяльність. Вивчаючи наукову літературу за паливною ефективністю громадського виробництва можна сказати, що, передусім, часто недооцінюється об'єктивній необхідності аналізу ефективності як конкретної форми громадського виробництва, як конкретної його категорії. Під поняттям «ефективність» розуміється всяка результативність взагалі, і аналіз включає фактично все основні боку процесу відтворення.

Діяльність сільськогосподарських підприємств усіх форм власності дуже різноманітна, і їх роботи залежать тільки від умов виробництва, а й цілої низки різноманітних чинників. Тому, за аналізі результатів концепцію діяльності будь-якого підприємства дуже важливо знайти й точно підрахувати розмір впливу окремих чинників на відхилення у тій чи іншому показнику. Під чинником при економічних дослідженнях слід розуміти причини, які надають позитивні й негативні впливу господарські процеси та їх результати.

У зв'язку з тим, що це явища і процеси господарську діяльність підприємств знаходяться у взаємній зв'язку, взаємної залежності і зумовленості, під час проведення аналізу виникла потреба вивчення й вимірювання впливу як окремих чинників, а й усього їх комплексу. Тому якщо якийсь чинник випадає з мети дослідження, то підрахунок ступеня впливу інших, які у розрахунок чинників, і навіть висновків за результатами дослідження будуть неточними. Слід зазначити, більшість чинників, що впливають мали на той чи іншого результативний показник, складається з багатьох ознак, які у своє чергу можуть виступати як самостійні чинники із більшою чи меншою мірою впливу.

До завдань аналізу входить найбільша деталізація чинників. Чим детальніше розчленовування як дослідження складу чинників, які впливають результати діяльності підприємства, то глибше аналіз, повніше виявляються невикористовувані внутрішньогосподарські резерви. Щоб легше зрозуміти й найбільш детально досліджувати чинники та їхнього впливу результати своєї роботи підприємства чи будь-якої окремий показник, використовувані під час аналізу чинники доцільно класифікувати по найбільш відмітним ознаками.

Такими ознаками може бути: зміст чинника, рівень впливу його за результативний показник, термін дії чинника, кількість об'єднаних чинником причин, кількість охоплених своїм дією підприємств, ступінь залежності чинника від підприємства, вид впливу, можливість визначення розміру впливу чинника на результати господарських процесів.

У методичних рекомендаціях комплексної оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва робиться спроба звести чинники сільськогосподарського виробництва, що впливають ефективність у такі групи:

- перша група – це фактори, відбивають наявність, стан і продуктивних сил (працю, кошти й предмети праці, їх якісна і кількісна характеристика, співвідношення, технологія, організація, управління);

- друга – чинники, які виражають виробничі відносини (зміст економічний механізм господарювання);

- третя група – чинники, що характеризують специфічні умови сільськогосподарського виробництва (природно-кліматичні умови, сезонність виробництва).

У рекомендаціях це пояснюється тим, що «перша група чинників безпосередньо становить зміст процесу власне виробництва та пов'язані з процесом інтенсифікації, який відбиває кількісне і дуже якісне зміна ресурсів виробництва.

Друга ж група чинників визначає якісних змін процесу виробництва, здійснюваного з урахуванням його інтенсифікації, і навіть виробничі відносини. Ця група чинників пов'язана з усіма стадіями процесу відтворення.

Третю групу чинників безпосередньо з процесом власне виробництва та надає нею значний вплив на стадії розподілу, обміну та споживання» [22,с.15].

Щодо класифікації факторів, і резервів підвищення ефективності виробництва є й інші думки. Наприклад, на думкуМ.Н.Баканова іА.Д.Шеремета [1,с.233-241] ефективність господарську діяльність характеризується порівняно невеликим колом показників, але кожна така показник впливає цілу систему чинників. З допомогою управління ці чинники можна впливати до рівня показників ефективності. З погляду впливу чинників На цей явище чи показник треба розрізняти чинники першого, другого іn-ого порядків. Різниця понять «показник» і «чинник» умовно, оскільки кожен показник може розглядатися як чинник іншого показника вищого порядку й навпаки. Ці автори собі ділять чинники за такими ознаками:

- загальні та приватні;

- внутрішні і його зовнішні.

Внутрішні, своєю чергою, діляться на основні неосновні, а зовнішні діляться на зовнішньоекономічні умови, соціальні умови і природні умови. Ця класифікація чинників, на думку авторів, дозволяє вирішити важливу проблему – очистити основні показники тяжіння зовнішніх і побічних чинників про те, щоб показники прийняті з метою оцінки ефективності діяльності підприємства краще відбивали досягнення своєї колективу.

На думкуП.К.Слижевского [27, с.2] до чинників економічну ефективність сільськогосподарського виробництва можна віднести: по-перше, відносини власності сільському господарстві; по-друге, – відсутність зв'язку економічних інтересів у виробників і споживачів із конкретним товарообміном через ринок; по-третє, низька господарська самостійність суб'єктів господарювання і, по-четверте, – слабка матеріальна зацікавленість у збільшенні виробництва.

АвториВ.И.Завгородний,В.А.Скляр,И.П.Трубилин [8,с.216-217] вважають, що коли підвищення ефективності виробництва характеризує також ставлення фінансових результатів діяльності господарства до витрат. При аналізі основних чинників, які впливають фінансові результати діяльності сільськогосподарських підприємств, вказані також найважливіші чинники, створення агропромислових комплексів і міжгосподарських об'єднань, інтенсифікація виробництва, підвищення продуктивність праці, вдосконалення технологій і управління виробництвом.

1.2 Сучасне стан галузі скотарства

За даними федеральної служби державної статистики, до 1 січня 2007 року у Російської Федерації у господарствах всіх сільгосптоваровиробників, за розрахунками, стадо великої рогатої худоби становило 21 млн. голів, що у 0,4 млн. менше, ніж таку ж дату 2006 року. У тому числі корів - 9,2 млн. голів, що у 0,3 млн. менше. Темпи скорочення торік проти попереднім роком сповільнилися (2005 р. до 2004 р. - на 6,1%, а 2006 р. до 2005 р. - на 1,2%), зокрема корів -відповідно на 6,4 і 2,3 %. У сільськогосподарських організаціях за 2006 року великої рогатої худоби знизилася на 4,1 % (2005 року проти попереднім на 8,8 %), зокрема корів - відповідно п'ять і 8,5 %.

Динаміка чисельності великої рогатої худоби представленій у таблиці.

Таблиця 1 - Чисельність великої рогатої худоби Росії у усіх категорій (на 1 січня), млн. голів

Рік 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Велика рогата худоба 58,8 43,3 28,0 27,3 27,1 26,5 25,0 2,3,3 21,4 21,0
зокрема. корови 20,8 18,4 13,1 12,7 12,2 11,8 11,1 103 9,5 9,2

На початку 2007 року, проти 1990 роком, у РФ поголів'я великої рогатої худоби зменшилась у 2,8 разу, зокрема корів - в 2,3 разу.Обвальний спад поголів'я великої рогатої худоби тривав до 2000 року. Череду великої рогатої худоби, зокрема і корів, хоч і повільнішими темпами, ще продовжує скорочуватися. Вочевидь, робити висновок, що реалізація пріоритетного національного проекту «Прискорений розвиток тваринництва» справила позитивний вплив в розвитку тваринництва уже 2006 року, передчасно. Призупинити спад поголів'я худоби досі зірвалася, хоча її темпи та відчутно сповільнилися, що дозволяє очікувати стабілізації його чисельності цього року.

Криза громадського виробництва, у сільське господарство упродовж свого проведення аграрній реформі призвів до докорінним змінам у структурі поголів'я худоби за категоріями господарств. Якщо 1990 року частка господарств населення від кількості великої рогатої худоби становила 17,3 %, то 2006 року - 44,9 % (на 1,2 % більше, ніж у 2005 року). Громадське тваринництво,обеспечивавшее до цього часу основному ринкові продовольчі фонди й сировину для м'ясомолочної промисловості, понесло найбільш значних збитків втратила своїми панівними позиціями.

У сільськогосподарських організаціях 2006 року дещо поліпшилася схоронність поголів'я великої рогатої худоби.Падеж становив 2,4 % до обороту стада (2005 року - 2,5 %). Вихідприплода (для 100 корів) збільшився на виборах 4 %.

У 2006 року порівняно з попереднім роком, у усіх категорій виросло виробництво основних видів продукції: худоби на забій -на 2 %, молока -

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація