Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Заплавні луки Гомельської області


Реферат Заплавні луки Гомельської області

Страница 1 из 2 | Следующая страница

року міністерство освіти Республіки Білорусь у

Заснування освіти

«Гомельський державний університет

їм. Ф. Скорини»

Біологічний факультет

>Реферат

>Пойменние луки Гомельської області

 

Виконавець:

Студентка групиК-42 ____________ Ковальова О.Ю.

Науковий керівник:МурашкинаТ.Е.

Гомель 2005


Зміст

Запровадження. 3

1. Розподіл лугових і заплавних кормових угідь Республіки Білорусь у районами Гомельської області. 4

2.Поверхностное поліпшення заплавних сінокосів та пасовищ Гомельської області 9

Укладання. 12

Література. 13

Додаток………………………………………………………………... 14


Запровадження

У Республіці Білорусь луки займають 3289,1 тис. га, чи 15,8% її території. Серед лук площа материкових лук дорівнює 3116,4 тис. га, чи 94,8%, заплавних –169,7тис.га, чи 5,2%

У галузях переважають материкові луки над заплавними. Найбільші площі заплавних лук є у Гомельської області. Вони становлять 14,0% від площі лук Гомельської області.


1. Розподіл лугових і заплавних кормових угідь Республіки Білорусь у районами Гомельської області

Таблиця 1

Розподіл лугових угідь Республіки Білорусь у

Область Площа, тис. га
материкові заплавні разом
Брестська 594,3 9,2 603,5
Вітебська 532,0 5,4 537,4
Гомельська 564,2 92,1 656,3
Гродненська 383,9 2,9 386,8
Мінська 589,5 15,7 605,2
Могилевська 452,5 44,4 496,9
Усього 3116,4 169,7 3286,1

За даними Комітету з сільському господарству й продовольства Гомельського облвиконкому заплавних лук у сфері 80366,2 га. Приблизно ті ж самі площа заплавних лук – 80370 га дає Комітет із землевпорядкування Гомельського облвиконкому [3].

>Пойменние луки є високоякісні природні кормові угіддя (>ЕКУ). Їх використовують як сіножаті і пасовища.

Розподіл заплавних кормових угідь Гомельської області з характеру їх використання наведено в табл. 2.

Таблиця 2

>Кормовие угіддя в заплавах річок Гомельської області

>Угодья

Площа,

га

зокрема нааллювии
>суглинистом >супесчаном піщаному
>Сенокосние 52006,8 11376,0 25632,6 14998,2
>Пастбищние 28359,0 3079,3 13323,3 11956,4
Усього 80365,8 14455,3 38955,9 26954,6

З усіх сільськогосподарських земель Гомельської області – 130414,2 га, сіножаті і пасовища в заплавах річок займають 61,6%. Сінокоси розташовані на півметровій 64,7% площі заплав і пасовища – на 35,3%, чи займають третю частину заплавних кормових угідь.

Розподіл кормових угідь в заплавах річок районами Гомельської області наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Розподіл заплавних кормових угідь районами Гомельської області

>Кормовие угіддя Усього, га зокрема на
>суглинистомаллювии >супесчаномаллювии піщаномуаллювии
1 2 3 4 5
Брагинський район
>Сенокосние 106,0 5,3 68,0 32,7
>Пастбищние 258,8 61,5 68,5 128,8
Разом 364,8 66,8 136,5 161,5
>Буда-Кошелевский район
>Сенокосние 2051,8 552,6 1128,0 371,2
>Пастбищние 88,5 - 76,0 12,5
Разом 2140,3 552,6 1204,0 383,7
>Ветковский район
>Сенокосние 899,8 139,7 524,0 236,1
>Пастбищние 583,5 44,8 428,4 110,3
Разом 1483,3 184,5 952,4 346,4
Гомельський район
>Сенокосние 5416,8 831,1 2833,1 1752,6
>Пастбищние 3502,5 328,3 1843,5 1330,7
Разом 8919,3 1159,4 4676,6 3083,3
>Добрушский район
>Сенокосние 572,9 74,7 383,2 115,0
>Пастбищние 162,9 26,9 82,5 53,5
Разом 735,8 101,6 465,7 168,5
>Ельский район
>Сенокосние 943,6 - 271,7 671,9
>Пастбищние 196,0 - 48,3 147,7
Разом 1139,6 - 320, 819,6
>Житковичский район
>Сенокосние 2213,3 482,2 908,4 822,7
>Пастбищние 486,2 31,5 292,1 162,6
Разом 2699,5 513,7 1200,5 985,3
>Жлобинский район
>Сенокосние 4749,1 218,0 2306,1 2225,0
>Пастбищние 6499,6 398,2 2979,0 3122,4
Разом 11248,7 616,2 5285,1 5347,4
>Калинковичский район
>Сенокосние 816,6 7,6 539,3 269,7
>Пастбищние 227,1 9,3 - 217,8
Разом 1043,7 16,9 539,3 487,5
>Кормянский район
>Сенокосние 563,7 108,0 391,3 64,4
>Пастбищние 154,1  93,3 57,4 3,4
Разом 717,8 201,3 448,7 67,8
>Лельчицкий район
>Сенокосние 1523,4 - 711,1 812,3
>Пастбищние 937,9 - 310,6 627,3
Разом 2461,3 - 1021,7 1439,6
>Лоевский район
>Сенокосние 4698,8 234,4 2229,5 2234,9
>Пастбищние 2904,7 404,6 877,8 1622,3
Разом 7603,5 639,0 3107,3 3857,2
Мозирський район
>Сенокосние 4170,9 258,7 2493,5 1418,7
>Пастбищние 1575,8 138,0 1053,1 384,7
Разом 5746,7 396,7 3546,6 1803,4
>Наровлянский район
>Сенокосние 464,3 43,8 73,6 346,9
>Пастбищние 252,8 26,8 155,6 70,4
Разом 717,1 70,6 229,2 417,3
>Отябрьский район
>Сенокосние 320,6 - 178,9 141,7
>Пастбищние 693,5 - 131,7 561,8
Разом 1014,1 - 310,6 703,5
Петриківський район
>Сенокосние 3583,2 443,6 2403,6 735,7
>Пастбищние 2562,2 360,7 1606,4 595,1
Разом 6145,4 804,3 4010,3 1330,8
>Речицкий район
>Сенокосние 5215,8 1286,4 3146,1 783,3
>Пастбищние 2772,5 324,2 1307,8 1140,5
Разом 7988,3 1610,6 4453,9 1923,8
>Рогачевский район
>Сенокосние 10053,2 6341,8 3150,5 560,9
>Пастбищние 1453,2 627,2 613,4 212,6
Разом 11506,4 6969,0 3763,9 773,5
>Светлогорский район
>Сенокосние 1556,3 89,2 1023,1 444,6
>Пастбищние 2570,9 133,9 1298,9 1138,1
Разом 4127,8 223,1 2322,0 1582,7
>Хойникский район
>Сенокосние - - - -
>Пастбищние - - - -
Разом - - - -
>Чечерский район
>Сенокосние 2086,3 258,9 869,4 958,0
>Пастбищние 476,5 70,3 92,4 313,8
Разом 2562,8 329,2 961,8 1271,8

З таблиці видно, що найбільші площіЕКУ в заплавах річок є уРогачевском (11506,4 га),Жлобинском (11248,7 га) іГомельском (8919,3 га) районах.

Природні умови Гомельської області дуже сприятливі у розвиток заплавною луговий рослинності.

Гомельська область по ландшафтному районування [4] входить частково вподзонуподтаежних (>смешанно-лесних) ландшафтів,предполесскую провінцію вторинних водно-льодовикових іморенно-зандрових ландшафтів, соціальній таподзону поліських (>широколиственно-лесних) ландшафтів, поліську провінцію алювіальних терасованих,озерно-болотних і вторинних водно-льодовикових ландшафтів, де зосереджені найбільші площі лук, особливо заплавних лук.

Відповідно доагроклиматическому районування [5] Гомельська область належить до Південної, теплою, хитливо вологій області, Східноїподобласти зЖитковичска-Мозирским іГомельским районами.

Попочвенно-географическому районування [2] Гомельська область входить у Центральну (Білоруську) провінцію, Східний округ,Рогачевско-Славгородско-Климовичский район дерено-підзолистих грунтів, та розвитку наводноледникових і мореннихсупесях,Кировско-Гомельско-Хотимский район дерено-підзолистих і дерено-підзолистих заболоченихсуглинистих грунтів, та розвитку наводноледниковихпеcчанисто-пилеватихлессовиднихсуглинках, соціальній та Південну (Поліську) провінцію, Південно-східний округ,Любанско-Светлогорско-Калинковичско-Ельский район дерено-підзолистих заболочених піщаних, супіщаних і торф'яно-болотних грунтів низинного типу, іМозирско-Хойнинско-Брагинский район дерено-підзолистих грунтів, та розвитку налессовиднихсуглинках (місцямилессах).

За даними І.Дз. Юркевича з співавторами [6,7] Гомельська область лежить уподзонеграбово-дубово-темнохвойних лісів,Березинско-Предполесском окрузі, але основна її територія входить уподзонушироколиственно-соснових лісів,Полесско-Приднепровский округ зЦентрально-Полесским,Припятско-Мозирским,Южно-Полесским іГомельско-Приднепровским районами найбільшими площами заплавних лук.

>Пойменние луки є ціннимиЕКУ. У Гомельської області їх подано в заплавах річок Дніпра, Прип'яті,Сожа,Березини,Птичи, Случі,Уборти,Беседи та інших. Збереження і підтримування високої продуктивності заплавних лук – життєво необхідну умова для успішного вирішення завдань її подальшого розвитку тваринництва.


2.Поверхностное поліпшення заплавних сінокосів та пасовищ Гомельської області

Однією з заходів із підвищення продуктивності заплавних лук був частиною їхнього поверхове поліпшення шляхом внесення мінеральних (NPK) добрив. Наводимо дані поверхового поліпшення заплавних лук Гомельської області протягом 2003 і 2004 роки (>табл.4).

Таблиця 4

>Поверхностное поліпшення заплавних сінокосів та пасовищ Гомельської області

Район >Внесено NPK (>кг/га)
Усього На 1 га
2003 р. 2004 р. 2003 р. 2004 р.
1 2 3 4 5
Брагинський 886,3 1385,0 82 104
>Буда-Кошелевский 1239,1 1145,8 63 87
>Ветковский 562,5 771,2 84 89
Гомельський 419,3 647,6 65 74
>Добрушский 680,0 562,9 60 84
>Ельский 778,4 794,4 48 98
>Житковичский 321,2 220,7 41 37
>Жлобинский 878,8 464,1 73 56
>Калинковичский 504,4 836,3 39 69
>Кормянский 165,2 166,5 45 79
>Лельчицкий 395,5 641,6 28 37
>Лоевский 160,4 193,5 62 70
Мозирський 410,3 350,8 80 83
>Наровлянский 603,1 330,0 153 84
Жовтневий 372,0 281,0 64 46
Петриківський 1019,7 779,8 54 52
>Речицкий 1239,4 2052,7 84 112
>Рогачевский 606,8 540,3 76 63
>Cветлогорский 599,4 877,8 212 52
>Хойникский 787,3 1239,3 70 114
>Чечерский 558,3 596,8 91 74
Усього за області 13193,4 14878,1 75 74

З таблиці видно, що у в середньому у області на 1 га заплавнихЕКУ внесли 75 кг азотно-фосфорно-калійних добрив. Уанализируемие роки менше NPK на 1 га вносили господарстваЛельчицкого, Жовтневого і Петриківського районів, що ні могло б не зашкодити недоотримання ними сінешніх і трав'яних кормів.

Диференційований аналіз внесених мінеральних добрив на заплавні сіножаті і пасовища (табл. 5) показав, що господарства всіх районів області недостатньо вносять мінеральних добрив, особливо фосфорних. Безумовно, це позначається зниженні продуктивності заплавнихЕКУ.

Продуктивність заплавних кормових угідь Гомельської області уанализируемие роки приведено в таблиці 6.

З таблиці видно, що у в середньому у області продуктивність заплавних кормових угідь в ц/га сіна коливалася від 12,7 (2002 р.) до 18,1 (2004 р.). По районам в окремі роки продуктивність коливалася ще більшою мірою. Так було в 2001 р. вонафлуктуировала від 11,4 до 24, 3 ц/га сіна, 2002 р. – від 6,6 до 20,4, 2003 р. – від 5,8 до 27, 4 й у 2004 р. – від 11, 9 до 52,2 ц/га сіна. У межах району з аналізованих років продуктивність заплавних кормових угідь змінювалася в 1,8 – 3,4 разу.Разногодичную флуктуацію продуктивності заплавних кормових угідь треба враховувати керівникам фахівцям сільського господарства до створення резервних запасів кормів. Це дані табл. 5 по валовому збору сіна ванализируемие роки.

Ефективність поверхового поліпшення заплавних кормових угідь Гомельської області наочно ілюструють дані табл. 7. 

Як очевидно з таблиці, загалом області врожайність сіна на поліпшених заплавних кормових угіддях збільшилася по аналізованих років на 3,9, 4,1 і 4,5 ц/га сіна. За окремими районам збільшення врожайності заплавних кормових угідь ще більше - на 7,7, 8,1 і 14, 0 ц/га сіна.

Валовий збір сіна областю з поліпшених заплавних кормових угідь збільшився по аналізованих років на 155103, 87630, 96509, 116322 тонни. Підвищення продуктивності поліпшених заплавних кормових угідь як у районам, і у цілому в області, найбільш помітно на більш сприятливі по погодних умов

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація