Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Кліматічні Ресурси Лісостепу України та їх роль у віробніцтві продукції рослинництва


Реферат Кліматічні Ресурси Лісостепу України та їх роль у віробніцтві продукції рослинництва

>КліматичніресурсиЛісостепу України

та їхні роль увиробництвіпродукції

>рослинництва

>Значеннятривалостісвітлового дня таякостісвітла натемпи таобсягивиробництвапродукціїрослинництва

ЗонаЛісостепупростягаєтьсясмугою понад 1 тис. км від Карпат досхіднихкордонів України.Загальнаплощаїїстановить понад 20,1 млн. га, чи 33,6% територї України. ДозониЛісостепувходятьЧеркаська,Полтавська,Вінницька,Тернопільська,більшачастинаХмельницької,Сумської областей,східнірайониЛьвівської,Івано–Франківської,Чернівецької,південнірайониВолинської,Рівненської,Житомирської,Київської та чернігівської,північнірайониКіровоградської,Одеської,Миколаївської таХарківської областей.

>Порівняном'яка зима,помірновологе і тепліліто тародючігрунтистворюютьнайсприятливіші на Україніумови дляодержаннявисоких йсталихурожаївмайже всіх тепло– йвологолюбивих культур.

Улісостепусконцентровано 37,2%площіпосівузернових, у томучислі 34,2%озимоїпшениці, 41 затятого ячменю, 27,4%кукурудзи, 81%цукровихбуряків, 35,5%овочевих культур відзагальноїплощі в стране.Крім того, тут - назначнійплощівирощуютькормові культури, котрізабезпечують кормамирозвинутем'ясо–молочнетваринництво,свинарство йптахівництво.Перетинаючиширокоюсмугою з заходженню на східтериторіюреспублікиміжПоліссям напівночі іСтепом напівдні, зонавідзначаєтьсянеоднорідністюгрунтово–кліматичних йпогодних умів.

>Життярослин, їхніріст тарозвитокздійснюється врезультатіпостійноївзаємодіїміжрослиною йдовкіллям.Найкращеціпроцесивідбуваються принаявності необходимих умів воптимальнійкількості. Томукомплексневивченнязакономірностей зростанню,розвитку таформуванняврожаюсільськогосподарських культур усистемігрунт–рослина–атмосфераможливілише напідставікількісної таякісноїоцінкивпливуметеорологічних умів.Найвищапродуктивністьпосівівформуєтьсязавжди припевномупоєднанніметеорологічнихелементів таоптимальних їхньогопоказників, щовизначаютьсябіологічнимивластивостямирослин.

У наше годину, колисільськегосподарствоперейшло наінтенсивний шляхрозвитку, доклімату й постривайнеобхіднопідходити, як дофакторів не лишеприродних, але й іекономічних йсоціальних. Томущорічнийоблік йоб'єктивнийаналіз температурного режиму,кількостіопадів,вологості грунту таіншихфакторівявляєтьсяважливоюумовоютворчоїгосподарськоїдіяльностіспеціалістів,пошуку нимизасобівзменшеннявпливукліматичних йпогодниханомалій на врожай.

>Сонячнаенергія –незамінний,обов'язковийекологічний чинникіснуваннярослин йживихорганізмів.Світло –основний чинник фотосинтезу врослинах.Сонячнарадіаціяєосновнименергетичним ресурсомземлі.Радіаційний чинниквизначаєтьсяприпливом тепла відсонця йзалежить відтривалості дня йвисотистояннясонця над обрієм, атакож відхмарності,прозоростіатмосфери й стануземноїповерхні.

>Протягом року на Україніполуденнівисотистояннясонцязмінюються в широкихмежах:взимку від 250 напівночі, до 230 напівдні;влітку від 600 напівночі, до 680 напівдні.Тривалість днявідповідноколиваєтьсявзимку від 7,4 до 8,6 часів,влітку від 15,3 до 16,5.

>Важливимпоказникомрадіаційного режимуєтривалістьсонячногосяяння,тобто години,протягомякогопрямісонячніпроменіпотрапляють наземнуповерхню. Забагаторічнимиспостереженнямизагальнарічнатривалістьсонячногосяяння взоніЛісостепуперевищує 2000 часів. При цьомувзимкумісячнісумистановлять 15 – 30відсотків, авлітку – 60відсотківможливоїсуми.

>Мінімальнезначеннятривалостісонячногосяйваспостерігається вгрудні (33–45 рік.).

Усічнітривалістьсонячногосяйвадещозростає, а лютому воно та у два разибільшеніж вгрудні (>55–70год).

>Починаючи ізберезнятривалістьсонячногосяйваінтенсивнозростає йсягає 120–155 часів, вквітні 160–170 часів, втравні 240–260 часів. Учервні число часівсонячногосяйвазбільшується мало.Причиною цогоє збільшенняхмарності порівняно ізтравнем.

>Тривалістьсонячногосяйва вчервніпревищуєтравневевсього на 10–30 часів.

Улипнітривалістьсонячногосяйвадосяєнайвищихзначень року йскладає 260–300години.

Упослідуючімісяцітривалістьсонячногосяйвазменшується йскладає: всерпні 230–250години, ввересні 170–180години, вжовтні 100–140; влистопаді 45–50години.

>Основнукількістьткпла зеленаповерхняодержуєзавдякисонячнійрадіації.Сумарнарадіація взоніЛісостепу зарікстановить 95–107кілокалорій на 1см2.

>Сумарна величинаФАР заперіодж із температурамивище плюс 5 й плюс10Сскладаєвідповідно 1600–1750 й 1460–1470МДж/м2.

>Більшучастину цого теплаземнаповерхняодержує увесняно–літнійперіод.

>Такакількістьсонячноїрадіаціїзабезпечуєвирощуваннябагатьохосновнихсільськогосподарських культур. Упроцесі фотосинтезувикористовується не всього спектрасонячноїрадіації, алише тачастина, Яказнаходиться вінтервалідовжинихвилі 0,38 – 0,71мкм.Вонаназиваєтьсяфотосинтетичноюактивноюрадіацією (>ФАР).ФАРявляється одним зважливихфакторівпродуктивностісільськогосподарськихрослин. Длянакопиченняорганічноїмасирослиннеобхідно,щобенергетичнаосвітленість,створюванасонячноюрадіацієюперевищувалазначення, якуназиваєтьсякомпенсаційноюточкою. Длясільськогосподарських культурцезначеннязнаходиться вмежахінтенсивностіФАР 20 – 35Вт/м2. Применшихзначенняхспостерігаєтьсявитратаорганічноїмаси надихання йзменшується фотосинтез, авідтак,врожайність.

>Рослинивикористовуютьсонячнуенергіюпротягомусього свого життя.Сонцедіє нарослини не лишебезпосередньо, а ще черезнагрівання грунту йповітря.

>Ефективністьвикористанняпроменистоїенергіїрослинамихарактеризуєтьсякоефіцієнтомкорисної дії.Коефіцієнткорисної дії фотосинтезурослинногопокривукультурнихрослинскладає 0,5 – 1 відсоток.

>Підраховано, щотеоретичноможливийкоефіцієнткорисної діїможескладати 5 – 10 й понадвідсотків.Розвитокрослин,врожайність,хімічний складзалежать відтривалостісвітлового дня йвеличиниФАР.

>Світловпливає наутворенняпластичнихречовин. Безсвітла неможливіжиттєвіпроцеси убільшостірослин,причомумаєзначення не лишеінтенсивність, а і складсвітла.

Зареакцією насвітлорослиниумовноподіляють нагрупи:рослини, щовимагаютьтривалогоденногоосвітлення (>рослинидовгого дня –пшениця, жито, овес,ячмінь, горох,льон, мак,конюшина, люцерна,буряки,морква);рослини, щовимагаютьнетривалогоденногоосвітлення (>рослини короткого дня – просо,кукурудза,квасоля, соя, сорго);проміжні йнейтральнірослини.Проміжні культури нецвітуть й неплодоносять, анейтральнірослинизовсім нереагують натривалість дня.

>Рослинивирощені при маломуосвітленнімістять малохлорофілу,характеризуютьсяслабкорозвинутоюмеханічноютканиною, у якихнедостатнійвмістціннихпоживнихречовин, особливоцукрів. Призатіненнізбільшуєтьсявисотарослин, але йослаблюєтьсякущіння,знижуєтьсямасанадземнихорганів йрозвитоккореневоїсистеми.

>Недостатняосвітленість у рокта ізпереважаннямхмарної постривайє причиноюслабкоїдиференціаціїтканинирослин, Яка частопризводить довиляганнязернових культур поддієювітру тадощу.

Добреосвітленіпосівиформуютьвисокуврожайністьдоброїякості. Зерносільськогосподарських культур придостатньомуосвітленнімістить понадбілку,клейковини, жиру таіншихціннихречовин.

>Вмістцукру в плодахбаштанних культур,бурякахзбільшуєтьсязалежно від числасонячнихднівпротягомвегетаційногоперіоду.Біологічнаактивністьшкідниківсільськогосподарськихрослин йхвороботворнихмікробівпевноюміроюзалежить відрадіаційнихфакторів.Спостереженняпоказують, щозернові, котрівирощують напівденнихсхилах, меншепошкоджуютьсяшкідниками,хворобами, порівняно ізпосівами,висіяними насхилахіншихекспозицій.

>Щоб понадвироблятипродуктіврослинництва,потрібнораціонально йповновикористовуватисонячнурадіацію.

Усільськомугосподарствівикористовують ряднауково–обгрунтованихагротехнічнихзаходів длярегулюваннякількостісонячноїрадіації,одержуваноїокремоюрослиною.Серед нихнайпоширенішимиє:створенняоптимальноїгустотистояннярослин,сумісніпосіви, зміну напрямісівбивідносносторін обрію,формуванняоптимальноїлистковоїповерхні,створеннярізноярусноготравостою впосівах.

>Температурний режим та йоговплив наріст тарозвитокосновнихсільськогосподарських культур

>Поряд зсвітлом, тепловідносять доосновнихфакторів життярослин необходимих умів длябіологічних,хімічних йфізичнихпроцесів.Тепловий режим грунту й приземного куліповітрявизначає не лишетемпирозвиткурослин, а і часткуврожаю вцілому.

>Середнярічна температураповітрязониЛісостепу –7 –80З.найнижчісереднісічневітемпературиповітряспостерігаються всхідномуЛісостепу (–7 –80З); назаході смердотіпідвищуються до –4 –60З.

>Літо вЛісостепу теплі.

>Найвищихзначеньпротягом рокусередньомісячна температураповітрядосягає влипні назаходізони 18–190З, насході 19–210З.

>Найхолоднішимперіодом рокуєтретя декадасічня–перша декада лютого, анайтеплішим–друга–третя декада июля.

Температураповітря 300З йвище, котраможезавдаватишкодисільськогосподарським культурам,буваєперіодами (протягом 10–80 часів) в основному влипні–серпні.Середнятривалістьперіоду зарік ізмінімальноютемпературоюмінус20С йнижчебуває всічні–лютому йстановить 5–9днів.

>Тривалістьперіоду ізтемпературоюповітрямінус 300З йнижче одного дня.

>Важливоюхарактеристикою теплового режиму длявирощуваннярізнихсільськогосподарських культурєтривалість теплогоперіоду рокувзагалі йперіодувегетаціїзокрема.

>Чимтривалішийтеплийперіод вумовахдостатньоїзабезпеченостііншими чинниками, тімрізноманітнішийнабірвирощуваних культур йякіснішаодержувана від нихсільськогосподарськапродукція.

Уметеорологіїприйнятоперехідсередньоїдобовоїтемпературиповітря через 00З у бікпотепліннявважати за вуховесни, аперехідїївосени в бікпохолодання – за вухозими.

>Вегетаційнийперіодбільшостісільськогосподарських культургосподарстваобмежуєтьсякількістюднів ізсереднімидобовими температурамиповітрявище +50З,теплолюбивихвище +100З йдоситьтеплолюбивихвище +150З.

>Датистійкого переходусередньоїдобовоїтемпературиповітря через5Сприпадають наперіод одразу жсніговогопокриву й початкушвидкогорозвиткувеснянихпроцесів.Цейперіодтемператури ( вкінціберезня–перша половина апреля)обумовлює вушковегетаційногоперіодупольових культур:інтенсивневідновленнявегетаціїозимини йпосівранніхярих.

>Осіннійперехідсередньодобовоїтемпературиповітря через 50З у бікзниження вЛісостепуспостерігається вкінціжовтня.

>Датистійкого переходусередньодобовоїтемпературиповітря через10С весноюобумовлюють рядкисівбитеплолюбивих культур.Їхактивнийріст йрозвитоквідбувається присереднійдобовійтемпературіповітрявище10С, томуперіод із такоютемпературоюназиваєтьсяперіодомактивноївегетаціїтеплолюбивих культур. Повсій територїзониЛісостепуперехідсередньоїдобовоїтемпературиповітря через 100Зпочинається всередньому утретійдекаді апреля.

>Восениперехідсередньодобовоїтемпературиповітря через10С убікзниженняспостерігається впершійдекадіжовтня йвказує наприпиненняактивноївегетаціїтеплолюбивих культур.

>Датистійкого переходусередньодобовоїтемпературиповітря через 150З у бікзниження йпідвищенняобмежується сезономліта.

Улісостепу температуравище 150З всередньомувстановлюється втравні.

>Осіннійперехідсередньодобовоїтемператури через 150З у бікзниження, щоприймається закінецьліта й вухоосені, в основномуспостерігається впершійдекадівересня.

Дляплануваннянайбільшоптимальнихстроків початку йзакінченняпольовихробіт тарайонуваннясільськогосподарських культурвизначаєтьсятривалістюперіодівміж датамистійкого переходу через 5,10,150З.Тривалістьцихперіодів на територїЛісостепу всередньомускладаєвідповідно 201,158,109днів

>Суттєвікорективи вможливийперіодвегетаціїсільськогосподарських культур районувносять заморозки.Середня датаостанніхвеснянихзаморозків 17 апреля (>найраніша 22березня йнайпізніша 24травня) йпершихосінніхзаморозків 16жовтня (>найраніша 20вересня йнайпізніша 12 листопаду).Тривалістьбезморозногоперіодускладає 160 – 170днів.

>Тривалість теплогоперіоду взоніЛісостепу – 230 – 275днів;тривалістьвегетаційногоперіоду – 190 – 210днів;періодуактивноївегетації – 150 –180днів.

Дляоцінкитепловихресурсівмісцевостіщодовирощуваннярізнихсільськогосподарських культур чирозвиткушкідниківнайчастіше впрактицікористуються сумамиактивних таефективних температур. УзоніЛісостепусумиактивних температурскладають:вище +50З – 29800З. +100З – 26450З й + 150З – 20050З.Суми жефективних температурповітрявищеданих міжскладаютьвідповідно – 1955,1035і 3400З.середнямінімальна температура грунту наглибинівузлакущінняозимих – 110З ізабсолютниммінімумом в лютому –210З.

>Середняглибинапромерзання грунту 50 – 70 див (максимальна – 150 див ймінімальна – 10 – 15 див).Формуваннянадземнихорганів,розвитокрослин все понадзалежить відтемпературиповітря. Алі врізніперіоди життярослини неоднакововимогливі до тепла.Крім того, одним культурам уперіодвегетаціїпотрібно понад,іншим – менше тепла. Так, від початку зростанню додозріваннявівсупотрібна сумадодатних температурвище +100 – 13000З,кукурудзирізнихгібридів – 1500 – 20000З, ячменю – 1100 – 12000З,озимійпшениці – 1300 – 16000З, гороху – 900 – 12000З,цукровимбурякам – 1600 – 20000З,картоплі – 1000 – 12000З.

>Мінімальна температурадостигання длязерновихколосових,зернобобових – 100 – 130З,коренебульбоплодів – 6 – 100З.Слідвідзначити, щонизькітемпературизнижуютьврожайрепродуктивнихорганів (зерно), але йзбільшуютьзагальнумасусоломи,коренеплодів.Під годинувегетаціїрослинвеликоїшкодизавдають заморозки. Зареакцією дозаморозківрослиниподіляють натакігрупи:дужестійкі (ярупшениця, овес,ячмінь, горох,сочевиця, чину, мак);стійкі (люпин,боби,соняшник,льон,кормові йцукровібуряки,морква, капуста);малостійкі (соя,кукурудза,картопля, просо, сорго); нестійкі (гречка,квасоля,баштанні культури,огірки,помідори).

як принизьких, то йнадмірновисоких температурах урослинуповільнюютьсяфізіологічніфункції – фотосинтез,дихання,транспірація тощо.Надмірновисокітемператури (>вищеоптимальних)призводять допосиленнярозпадуречовин йпослаблення синтезу,глибокихпорушеньжиттєвихфункційорганіврослин й смердотігинуть.

>Вологозабезпеченість як один зосновнихфакторіводержаннястабільнихврожаївсільськогосподарських культур  

 

>Однією із уміводержаннявисоких йсталихурожаївсільськогосподарських культурєповне забезпечення їхньоговологою, котрапотрібнарослинам від початкупроростаннянасіння дофазидостигання. Набільшійчастині територї Українисільськогосподарські культуритерплять віднестачівологи, що негативнопозначається на їхньогорості таефективностівиробництва.Основнимджерелом забезпеченнярослинвологоюєатмосферніопади.

>Місяцем ізнайбільшоюкількістюопадівєберезеньмісяць.

>Починаючи із апреляспостерігаєтьсяпоступове збільшенняопадів, якупродовжується утравні йлипні.

Улипні набільшійчастиніЛісостепувипадає максимальнарічна сумаопадів. Усерпні йвереснікількістьопадівзменшується.

Ужовтніспостерігаєтьсянезначнепідвищеннямісячних торбопадів порівняно ізвереснем.Кількістьопадів улистопаді , порівняно ізжовтнемскрізьзменшується.

Угрудніопадіввипадає менше, ніж улистопаді.

>Місячнімінімумиопадів взоні улітні йзимовімісяцістановлять не понад10мм. Узонілісостепуспостерігаютьсябаздощовіперіоди.Бездощовимивважаютьсяперіоди ізвідсутністюопадів понад 10днів.Такіперіодизавдаютьвеликоїшкодисільськомугосподарству,зумовлюючипомітніпорушенняпроцесів ужиттєдіяльностірослин.

>Повторюваністьбездощовихперіодівзростає ізпівнічного заходженню напівденний схід.Бездощовіперіодитривалістю понад 20днівспостерігаються некоженрік.Длябільшостісільськогосподарських культурзабезпеченністьперіодувегетаціївологоюоцінюєтьсянаявністюїї ушарі0–20, 0–50, 0–100 див.

Заступенемзволоження зонуЛісостепуподіляють втричіагрокліматичніпідзони:підзонадостатнього,нестійкого танедостатньогозволоження.

ДопідзонидостатньогозволоженнявходятьВолинська,Рівненська, Львівска,Івано–Франківська,Тернопільська,Чернівецька (>крімсхіднихрайонів),Хмельницька йЖитомирськаобласті,північно–західнірайониВінницької тапівнічніЛісостеповірайони чернігівської таСумської областей. Тутрічнакількістьопадів усередньомустановить 570 – 600, завегетаційнийперіод 380 – 450 мм.Кількістьопадівзменшується в напрямі напівденний схід, але йтривалихпосухмайже небуває. Убільшості роківводний режим грунтустворюєтьсясприятливо –посушливіявищарідкі йнетривалі, азапаси водишвидковідновлюються.

>Підзонанестійкогозволоженняєперехідноюміжрозташованою ізпівночі і заходженнюпідзоноюдостатнього, зпівдня та одразу жпідзоноюнедостатньогозволоження (>Могилів–Подільський, Умань, Яготин,Ромни,Суми,Харків).

>Такерозташуванняїїзумовлюєзначнурізноманітністьрайонів загрунтовимивідмінностями,забезпеченістюрослин водою,температурним режимом таіншимиметеорологічнимиумовами. Усередньому зарік тутвипадаєблизько 480 – 500 ммопадів.

>Підзонанедостатньогозволоженнярозташована напівдень відпідзонинестійкогозволоження. ДонеївходятьпівденніЛісостеповірайониОдеської,південно–західні іпівнічно–східніЛісостеповірайониКіровоградської йпівденнірайониПолтавськоїобласті. Зарік тутвипадає 430 – 480 ммопадів, а й завегетаційнийперіод 300– 340 мм.

>Протягом рокуопадирозподіляютьсядоситьнерівномірно,основнакількість їхньоговипадає втеплийперіод року (70 – 75%).

>Сніговийпокрив вЛісостеповійзоніпоявляється вдругій–третійдекаді листопаду (15 – 25 листопаду).Повністю відвідатисередньому вкінціберезня.Кількістьднів ізсніговимпокривомзмінюється від 100 – 110 напівнічномусході до70 напівденномузаході.Середнявисотасніговогопокриву неперевищує 20 – 30 див.

>Найбільшізапасипродуктивноївологи вгрунтіформуються, як правило,навесні йскладають 160 – 170 мм.Від них же в основному йзалежить врожайсільськогосподарських культур.Далі,протягомвегетаціїзапаси водисуттєвозменшуються зарахуноквипаровування йвикористаннярослинами. На вушкодозріванняцізапаси подозиминоюскладають 80 – 90 мм;яримизерновими 75 – 80 мм;кукурудзою 90 мм;буряками 80 мм. На вушкосівбиозимихзапасискладаютьблизько 130 – 135 мм (>чорний пар) й 100 – 120 мм (>непаровіпопередники).

Длякомплексної характеристикизволоження територївикористовуютьгідротермічнийкоефіцієнт (ГТК). Доведено, що найкращіумови дляотриманнявисокихврожаївзернових культур привесняних рядкахсівбистворюються тоді, коли ГТК завідповіднийперіод їхньоговегетаціїскладає 1 – 1,4. Дляпоукісний йпожнивнихпосівівоптимальніумовистворюються при ГТК 1,4 – 16. У нашихумовахсередньобагаторічнийгідротермічнийкоефіцієнт затеплийперіод (>квітень –жовтень)складає 1,1 – 1,2, ізоптимальнимизначеннями ГТК 1,3 вокремі рокта, щодаєможливістьвіднести район дослабозасушливоїзони.

>Однією із уміводержаннявисокихврожаївсільськогосподарських культурєповне забезпечення їхнівологою.Рослини в основномувикористовують тувологу, котранадходить черезкорені із грунту. Томузапаси води вгрунті, котріможутьвикористовуватисьрослиноюпротягомвегетаційногоперіоду (продуктивнаволога)єважливимпоказником й чинникомпідвищенняврожайностікультурнихрослин.Науковою йвиробничоюпрактикою доведено, що оптимальнавологість грунту длябільшостірослин уперіодвегетаціїзнаходиться вмежах 65 – 80відсотківпольовоївологоємкості.

>Дослідженнямивстановлено, щонайвищуврожайністьрізні культуризабезпечують привологості:кукурудза на силос,овочеві культури,багаторічні труй – 80відсотківНВ,озимапшениця, жито,ярізернові,кукурудза зерна,цукрові,кормовібуряки,морква – 70;соняшник – 60відсотківНВ.

Узернових культур вперіод відпосіву дофазикущіння станрослинвизначаєтьсявологістюверхнього кулі грунту (0 – 20 див). привмістівологи в цьомушарі менше 5 мм сходи, як правило, нез'являються.Задовільний стансходівбуває, колизапасивологи 12 – 15 мм.Дружні сходиз'являються при запасах 25 – 30 мм.Найвищіврожаїозимих,ярихзернових культурзабезпечуються при запасахвологи 110 – 125 мм вшарі 0 – 100 див.

Укукурудзинайбільшвисоківрожаї зерназабезпечуються призапасі 70 – 80 мм вшарі 0 – 50 див.

Длякартопліоптимальнізапасипродуктивноївологи впівметровомушаріскладають 60 – 70 мм.

>Доведено, що длябагатьохкультурнихрослинвеликезначеннямаєзволоженняорного кулі грунту (0 – 20 див), дезосередженаосновначастинакореневоїсистеми.Зниженнязапасівпродуктивноївологи в цьомушарінижче 20 мм негативновпливає наформуванняврожаю йрізкознижує його.

>Потребарослин уволозізмінюється врізніперіодивегетації.Існують такзванікритичніперіоди, колирослининайбільшчутливі донестачівологи й коли від цого особливо сильнознижуєтьсяврожай.Найбільшважливозабезпечуватирослинивологою вперіодутвореннярепродуктивнихорганів.

Убільшостісільськогосподарських культуркритичнийперіодприпадає натакіфази: возимих таярихколосових –вихід в трубку – налив зерна; у сорго, проса –колосіння –наливання зерна; укукурудзи –цвітіння –молочнастиглість; узернобобових й гречки –цвітіння –наливання зерна; вкартоплі –бутонізація –масовебульбоутворення; упомідорів –зав'язування йрістплодів; вогірків –плодоношення.Коренеплодипотребуютьнайбільшевологи вперіодінтенсивного зростаннюлистків йкоренеплодів.

До й после критичногоперіодудопускаєтьсязниженнявологості грунту на 10 – 20відсотківНВ порівняно ізоптимальною. Це не приводити досуттєвогозниженняврожаю.

Водапотрібна дляпроростаннянасіння,розчинення,пересування вгрунті йнадходження врослинупоживнихречовин,підтримання врослинах йклітинахтургору йвідповідноїтемператури; для фотосинтезу,транспірації таіншихфізіологічнихпроцесів, щовідбуваються врослинномуорганізмі.Особливоважлива рольвологи впроцесі фотосинтезу.Фотосинтезвідбувається нормально тоді, коли вклітинах,тканинах, органахрослинвміст водистановить 75 – 80відсотків. Принестачівологи втканинахрослинпосилюєтьсягідроліз йвтрачаєтьсяздатність їхні до синтезу й,зокрема,відбуваєтьсязниженняврожаю,гідролізвуглеводню,розкладбілків.

>Об”єктивнаоцінка забезпеченнявологоюкритичнихперіодіввегетаціїорієнтує нанеобхідністьзастосуваннядифенційованоїтехнології привирощуваннісільськогосподарських культур тасвоєчасневживаннязаходів дляполіпшення умівзволоження грунту.

Отже,кліматичніресурсизониЛісостепу Українисприятливі длявирощуваннявисокихврожаївзернових,технічних,овоче–баштаннихплодових такормових культур.Від того, як смердотівикористовуються багато вчомузалежитьформуванняпродуктивностісільськогосподарських культур, величинаврожаю,якістьпродукції,їївартість тапродуктивність роботи.

>Комплексневивченнязакономірностейформуванняврожаюсільськогосподарських культур всистемігрунт–рослина–атмосфераможливілише наосновіякісноїоцінкиметереологічнихфакторів,важливішими з якієсвітло, тепло таволога.


Схожі реферати:

Навігація