Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Аналіз и прогноз кон'юнктури Ринку кормів


Реферат Аналіз и прогноз кон'юнктури Ринку кормів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Курсова робота

на задану тему:Аналіз й прогнозкон'юнктуриринкукормів.


>Зміст

1. Основигодівлісільськогосподарськихтварин

2.Класифікація й характеристикакормів

3.Хімічний складкормів

4.Соковиті годуй,біологічнацінність йзначення їхні угодівлітварин

5.Коренебульбоплоди, їхніпідготовка йспособизгодовування

6.Баштанні культури, їхньогопідготовка йспособизгодовування

7.Пасовищний корм йвикористання пасовиськ

8.Грубі годуй,поживність йоцінка

9.Кормитваринногопоходження

10.Способипідготовкикормів дозгодовування

>Література


1. Основигодівлісільськогосподарськихтварин

>Успішнийрозвитоктваринництваможливий лише пристворенніміцноїкормовоїбази. Принаявностідостатньоїкількостікормів можна забезпечитирістпоголів'ясільськогосподарськихтварин йвисокупродуктивність їхні.

>Основноюумовоюзміцненнякормовоїбазиє збільшеннявиробництварізнихвисоковрожайнихкормових культур урадгоспах йколгоспах.

>Годівля —важливий чинник, задопомогоюякого можнавпливати наорганізмтварини.Знаючи природутваринногоорганізму,закономірностіперетвореннякормів уньому йприйомигодівлі, можнакеруватиобміномречовин,удосконалюватитварин йпідвищувати їхньогопродуктивність.

>Швидкість зростанню,масатварин йрозвиток їхніперебувають упрямійзалежності від умівгодівлі.Недогодівля чинеповноціннагодівляпризводять допорушеннягармонійності вбудовітіла,зниженнявідтворноїздатності їхні,авітамінозів,порушеннятравлення,обмінуречовин таін.

>Відгодівлізалежить не лишекількість, але й іякістьпродукції.Відякостікормівзалежитьжирність, смак молока.

>Поганагодівлявпливає не так на самихтварин, але вїхнє потомство.

>Відякостікормівзначноюміроюзалежитьсобівартістьпродукції.

Дляуспішноговеденнятваринництватреба знаті потребутварин урізнихпоживнихречовинах:протеїні,жирі,вуглеводах,мінеральнихречовинах йвітамінах Прозадоволенняпотребитварин упоживнихречовинахсудять зазовнішнімвиглядом,вгодованістютварин йїхньоюпродуктивністю.Потребатварин укормізалежить відфізіологічного стану йгосподарськоговикористання їхні.

>Недостатня йнеповноціннагодівляпризводить у маток дозатримкиовуляції, аплідників — допогіршенняякостіспермопродукціїПотреба впоживнихречовинахвагітних матоктіснопов'язана ізрозвитком плоду,якийнайбільшінтенсивнорозвивається вдругійполовинівагітності.Народженнямертвих,слабких,нежиттєздатнихтварин частоєнаслідкомнезадовільноїгодівлі маток.Молочнапродуктивністьлактуючихтварин й склад молоказначноюміроюзалежать відзагальногорівнягодівлі й особливо відкількостіпротеїну враціоні.Потреба впоживнихречовинахростучихтваринвизначаєтьсяенергією зростанню молодогоорганізму. Уцейперіодрозвиваютьсякістяк, мускулатура,внутрішніоргани.Поряд ізцим ізвікомвідбуваютьсязміни вобмініречовин, вбудові йжиттєдіяльності окремихклітин йтканин.Під годинубагатоїгодівліприскорюєтьсярісттварин, абідної,навпаки,затримується,тваринаперетворюється напізньоспілу.

>Особливочутливий молодняк донестачі враціоніповноцінногопротеїну ймінеральнихречовин, котрієосновнимбудівельнимматеріалом дляростучогоорганізму.Потреба впоживнихречовинахтварин, котріперебувають навідгодівлі,значноюміроюзалежить відвікутварин. У молодомувіці в основномунаростаєм'ясо, апізнішецей процеспоступовоуповільнюється. Удорослихтварин, щозакінчилиріст, привідгодівлі в основномувідкладається жир.Білокм'ясаутворюється ізпротеїну, наутворення жиру втілівикористовуютьсяжири,вуглеводи йбілки корму.

>Нормованоюгодівлеюназиваютьфізіологічноповноцінну йекономічновигіднугодівлютварин, коли смердотідістаютьусінеобхідніпоживніречовини впотрібнійкількості.

>Існуючі в нашій странесумарнінормигодівліскладені напідставіданихнауковихдосліджень ізурахуванням видутварин, їхніфізіологічного стану, ваги,віку,продуктивності.

Напідставікормових нормскладаютькормовіраціони.Кормовимраціономназиваютьнабірпевноїкількостікормів,згодованихтваринам запевнийпроміжок години.Раціонскладають надобу, декаду,місяць й т. буд.

До складураціонівтребавключатитакі годуй, котрівідповідали бприродітварини, атакожвраховувати, котрісаме годуйє вгосподарстві. Прискладанніраціонівзвертаютьувагу й наекономічнуефективність їхнього.

Увиробничихумовах, як правило,раціонискладають ізрозрахунку навідповіднувиробничугрупуособинвідповідноїстаті,маси,віку йпродуктивності.

>Кліматичніумовинашої країнирізноманітні, тому ігодівлясільськогосподарськихтварин в окремих зонахмає своїособливості як за наборомкормів, то й затехнікою їхнівикористання.Наприклад, вЛісостепу України у складраціоніввключають багатоцукрових йкормовихбуряків, наПоліссі Українивеликупитому ваги враціонізаймаєкартопля.Відповідно доприродних іекономічних умівгосподарствазастосовуютьпевний типгодівлі,якийхарактеризуєтьсяпитомоювагою окремихкормів ускладіраціонів,тобтоструктурою їхні.

2.Класифікація й характеристикакормів

>Кормкласифікують забіологічною,фізичною йхімічноюкормовими характеристиками.

>Кормирослинногопоходженняєосновними уживленнісільськогосподарськихтварин.Вонихарактеризуютьсявмістомдостатньоїкількості всіхречовин, необходимих дляжиттєвих потреб.

Запоживністю годуйрослинногопоходженняподіляють наоб'ємні йконцентровані. Дооб'ємнихкормів належатисоковиті (силос,зелені годуй,коренебульбоплоди,сінаж,баштанні),водянисті (жом, брага, меляси) тагрубі (солома,сіно, полова,гілковий корм) .>Концентровані годуй —цезернові,бобові,насіннядеякихолійних культур, атакожвідходитехнічноговиробництва (>висівкипшеничні йжитні,макуха йшроти таін.).

>Кормимістятьнеоднаковукількістьпоживнихречовин.Вонирозрізняються захімічним складом йбіологічноювластивістю.Всіоб'ємні годуймістять порівняно малопоживнихречовин, але йзаймаютьзначнийоб'єм враціоні. Доцієїгрупи належатирослинні годуй, котрімістять не более ніж 0,5 кгпоживнихречовин (0,65кормовоїодиниці), 9,24МДжперетравноїенергії на 1 кгсухоїречовини корму.

>Грубі годуймістять20—ЗО %клітковини. До них належатисіно, солома, полова,луска йплівки відочищеннярізних зерен,гілковий корм.Грубі годуйнормалізуютьфункції кишечника утварин.

>Соковиті годуймістять понад 40 % води. Цепереважновнутрішньоклітинна водарослин,хімічнозв'язана ізрозчиненимиречовинами,корисними дляорганізму.Соковиті годуйзаймаютьзначнемісце враціонахпродуктивнихтварин. До них належати трава, силос,коренебульбоплоди,сінаж.Корми, котрімістять воду якдомішку,називаютьводянистими (жом, брага,жмаки).

Одинкілограмконцентрованихкормівмістить понад 0,5 кгперетравнихпоживнихречовин (0,65кормовоїодиниці), до 49 %клітковини й неменш ніж 40 % води.Концентровані годуйподіляють на годуй,багаті навуглеводи (зерно ячменю,вівса,кукурудзи,пшениці, жита, проса, сорго), та годуй, котрімістять багатопротеїну (горох,боби, люпин, вика, соя йвідходиолійноекстракційноговиробництва —макуха йшроти).

>Комбікорми —це групакормівпромисловоговиробництва. До складукомбікормувходять якрослинні годуй, то й годуйтваринногопоходження, атакожрізнідомішкимінеральних солей,амінокислот,синтетичнихазотистихречовин,вітаміннихпрепаратів тощо.

>Харчовівідходи —церешткипродуктів, котрі е накомбінатаххарчовоїпромисловості, аїдальнях, кафе й ресторанах.

>Мінеральнимипідкормкамизбагачуютьраціони всіхвидівтварин йптиці. Для цоговикористовуютькухоннусіль,сульфатизаліза,міді, цинку,марганцю,фосфати,крейду,вапно, глину, моно-, ді- йтрикальційфосфат,преципітат таін.

>Вітамінніпідкормки.Препарати одноговітаміну чиполівітамініввиробляють накормовійоснові — нарослиннійолії,шроті,пшеничнихвисівках. яквітаміннупідкормкувикористовуютьчервонуморкву,хвойнеборошно,дріжджі.Комплексні добавки йсумішкибіологічноактивнихречовинвиготовляєпромисловість. До них належатипротеїново-мінерально-вітамінні,фосфатидно-мінеральнісуміші,мінерально-вітамінні добавки (>премікси).

>Кормитваринногопоходження (молоко,молочнівідходи,відходим'ясо- йрибокомбінатів,птахофабрик)включають ураціони молоднякусільськогосподарськихтварин, свиней,птиці йхутровихзвірів.Всі годуйтваринногопоходженнямаютьвисокупоживність ймістять багатоповноціннихбілків.

3.Хімічний складкормів

>Хімічний складкормівдужерізноманітний йзначноюміроюхарактеризуєякість корму.

>Вміст води в кормахколивається від 4 до 95 %.Наприклад, узернірослин—від 10 до 14 %,дещо понад вгрубихкормах—від 15 до 20 %.Найбільшводянисті годуй — барда, жом тощо —містять до 90—95 % води, зеленамаса йсилос—60—85, акоренебульбоплоди—80—92%.Чимбільшавологість корму, тімнижча йогопоживність й тімважче йогозберігати.

>Рослинні годуймістять до 5 %мінеральнихречовин (золі). У аркушах йкоренях їхнього удвічі рази більше, ніж взерні. Урослинахбобових культур (горох, вика,конюшина таін.) золі більше, ніж узлакових.Мінеральніречовиниєбудівельнимматеріалом длякістковоїтканини йчастково длям'якихтканин; смердотітакожвідіграютьдужеважливу роль у процесівобміну. Длянормальноїжиттєдіяльностіорганізмусільськогосподарськимтваринампотрібні не лишемакроелементи (>кальцій, фосфор,натрій, хлор йкалій), а імікроелементи (>залізо,мідь, йод, кобальт,марганець, цинк таін.).

>Азотистіречовини кормуназиваютьсясиримпротеїном йподіляються набілки танебілковіазотистіречовини.Багаті напротеїнмакуха й шрот (ЗО— 45%),зернобобові (25—30%),сінобобових (12—15 %), меншепротеїну взернізлаків (10—12 %), усіні йсоломізлаків (4—6 %),коренеплодах (6— 10%).Дужебагаті напротеїн годуйтваринногопоходження — до70— 90%.

>Під годинуперетравлювання кормубілкирозкладаються доамінокислот.

>Вміст жиру в кормахваріює в широкихмежах.Грубі тасоковиті годуйдужебідні на жир (0,1 %), вкукурудзі тавівсі його 5—6 %, амакусі— до 4—5 %.

>Клітковина—основнаскладовачастинаоболонокрослиннихклітин.Вона нерозчиняється поддієютравнихсоків.Найбільшеклітковини вгрубих кормах, особливо всоломі (40—45 %),мало—взерні (2—10 %),ще менше вкоренеплодах.Корми,багаті наклітковину,малопоживні.

>Безазотистіекстрактивніречовинидужерізноманітні за складом. У плодах йбульбах багатокрохмалю, ацукорміститься в основному в плодах йкоренеплодах.

>Вітаміни —дужеважливаскладовачастинакормів.Нестача чивідсутність їхньогопризводить дозначнихпорушеньобмінуречовин ворганізмітварин.

>Вітамінимістяться в основному врослинних кормах йкласифікуютьсязалежно відздатностірозчинятись уводі й жирах.

Нахімічний складкорміввпливає багатофакторів, із якінайбільшважливі: грунт йдобрива,кліматичніумови, сортрослин,агротехніка,спосібсівби,якістьнасіння,догляд зарослинами,спосібзбирання йзбереження,способипереробки. Так,внесення у ґрунтазотнихдобривсприяєпідвищеннювміступротеїну врослинах.Корми,вирощені вмісцевості ізвологимкліматом,мають меншепротеїну, ніж годуй,вирощені вмісцевостях із сухимкліматом.Різні сортірослинрозрізняються завмістомсухоїречовини. Усіні,зібраному впізні рядки, понадклітковини, азібраному вдощову погоду,— меншепоживнихречовин.

>Хімічний склад кормувідрізняється відхімічного складутілатварин. У кормахпереважаютьвуглеводи —крохмаль,клітковина таінші, втілітвариникрохмалю йклітковинизовсім немає, аєлишевинограднийцукор йглікоген, які немає врослинах.Білки йжиритваринногопоходженнятакожвідрізняються відбілків йжиріврослинногопоходження.

>З'їденийтваринами кормпіддаєтьсямеханічній,хімічній йбіологічнійобробці.Білки,жири івуглеводи ворганізмітваринрозщеплюються допростішихречовин, котрівсмоктуються в притулок. Прирозведеннісільськогосподарськихтваринступіньперетравностіпоживнихречовинвиражаєтьсякоефіцієнтомперетравності (>кількістьперетравнихречовин у відсотках доз'їдених).

>Перетравність кормузалежить від виду івікутварин,величини й складукормовоїдаванки,підготовки корму таінших умів. Так,жуйнітварини (великарогата худорба йвівці)кращеперетравлюютьгрубі годуй,багаті наклітковину, ніж коней,свині йптиця.Зернові йсоковиті годуйрізнівидитваринперетравлюютьприблизнооднаково.Молоді йстарітварини гіршезасвоюють годуй порівняно ізтваринамизрілоговіку. Умолодихцепов'язано ізнедостатнімрозвиткомзубної йтравної систем, астарих—зношуваннямзубноїсистеми.Великідаванки кормудужеперевантажуютьтравний тракт, що негативнопозначається наперетравності корму.

>Надлишок чинестачаяких-небудьпоживнихречовин,високийвмістклітковини вкормізнижуютьперетравність всіх йогопоживнихречовин.Рівеньпротеїновоїгодівлі, чиправильнеспіввідношенняміжпротеїном йбезазотистимиречовинами,показує, стількиприпадає однієючастинуперетравнихвуглеводів йжирів.Оптимальнимивважають ставлення 1 : 6 чи 1:8, при якінайбільшвисокаперетравністьпоживнихречовин.

4.Соковиті годуй,біологічнацінність йзначення їхнього угодівлітварин

>Всісоковиті годуйхарактеризуютьсявисокимвмістом (понад 40 %) води йбезазотистихекстрактивнихречовин.

>Основнимисилосними культурами екукурудза,соняшник, горох,ріпак,кормовібоби, сорго,суданська трава, люпин,топінамбур,багаторічні труй,злакобобовісумішки (>вико-овес,вико-горохово-вівсянісумішки),гарбузи йкормовікавуни,кормова капуста,морква,буряки,картопля, турнепс,бруква таін.

>Силосують солому із жомом йкоренебульбоплодами,лучну траву,стеблакартоплі,листябуряків,гілкичагарників йлистядерев,зелениймолодийочерет таін.

>Провіднемісцесередсилосних культурзаймаєкукурудза тасумісніпосівикукурудзи ізлюпином,соєю,квасолею,викою,соняшником.

>Всізлакові культурисилосуються добро,бобові — гірше, але й усумішці ззлаковими із нихвиготовляють силосвисокоїякості.

>Силосування —цебіологічнийспосібконсервуваннякормів. Присилосуваннівтрачаєтьсязначно менше, ніж присушіннізеленоїмаси насіно,поживнихречовин корму (>близько 20 %).

Сутьсилосуванняполягає до того, що вкормі врезультатіжиттєдіяльностімікроорганізмів ванаеробнихумовахрозвиваютьсяпроцесибродіння, котрісупроводятьсярозпадомвуглеводів йутворенняморганічних кислот. Усвіжоукладенійзеленіймасіспочаткувідбуваютьсябіохімічніпроцеси,внаслідок які внійпідвищується температура (зарахунококислювальнихпроцесів урослиннихклітинах, в які послескошуваннящетриваєдисиміляція).Чим понадповітрязалишається вмасі, щосилосується, тіменергійнішевідбуваютьсяокислювальніпроцеси й тімсильніше воннагрівається.

Упроцесідиханняклітинвитрачаютьсяпереважновуглеводи, под годинуокислення якіутворюютьсявуглекислота, вода й тепло.

Узасилосованіймасі разом ізокислювальнимишвидкорозвиваютьсябактеріальніпроцеси,зокремамолочнокислебродіння.Внаслідок цогонагромаджуютьсямолочна,оцтова таіншікислоти.Доброякісний силосмістить 3/4молочної й '/4оцтової кислот.Масляна кислота таіншіпродуктигниттябілківпогіршуютьякістьсилосу,шкідливатакожплісень.Молочнокисломубродіннюпіддаютьсягексози,дисахариди,кислоти,білки таіншісполуки.Різнігрупимолочнокислихбактерійспричинюютьпевний видбродіння.Найбільшбажаноюгрупоюбактерій, щоспричинюютьмолочнокислебродіння зеленого корму, емолочнокислийстрептокок. Длярозвитку молочнокислогобродіння взасилосованіймасінеобхіднівологесередовище вмежах 65—75 %,наявністьцукрів таанаеробніумови.

>Реакціярозщепленнявуглеводів под годинубродіннясупроводитьсяутвореннямкріммолочноїнезначноїкількостіоцтової,янтарної таінших кислот.

>Молочнокислібактеріїрозвиваються всередовищі без доступуповітря, неможуть житимаслянокислі тагнильнібактерії.

>Під годинусилосуваннязеленумасуукладаютьщільно,щоб уній незалишалосяповітря.

>Процессилосуваннявважаєтьсязакінченим,якщокислотністьмасирН=4,2—4,5.

Присилосуванні до сухого кормутребадодавативодянисті чисоковиті годуй.

>Якіснесилосуваннявідбувається притемпературі 20—30 °З. Для цогомасу, якоїсилосують,подрібнюють насічку 3—5 дивзавдовжки й, якзазначалося, доброущільнюють.Силосуютьзеленумасу в ямах, траншеях йбаштах.Комбінований силос для свинейвиготовляють уцементованих ямах.Силосніспорудибудуютьповітро- йводонепроникними до 2,5—3 мзавглибшки.Стіниоблицьовуютькислототривкимматеріалом.Плануючимісткостісилоснихспоруд,беруть доуваги, щомаса 1 м3силосу убаштістановить 7,5, у ямах й траншеях — 5,5—6 ц.

Дляціннихвисокопродуктивнихтварин, молодняку свиней йптицікомбінований силосвиготовляють ізрізнихсумішоккормових культур такомпонентів.Наприклад,качаникукурудзи увосковійстиглостісилосують разом ізотавоюконюшини,люцерни іздодаванняммолочнокислих заквасок. Длякурчат й поросяткомбінований силосвиготовляють ізвареноїкартоплі,отавилюцерни,червоноїморкви такукурудзяногоборошна.Якісний силосароматний, вньомузберігаються каротин таіншівітаміни, йогокислотність 4,2—4,5.Такий кормохочепоїдаютьтварини.

>Щоб підвищитипоживністькукурудзяногосилосу, доньогододаютькарбамід (3—4 кг на 1 тзеленоїмаси).

>Сінажвиготовляють ззеленихкормів,дрібностеблових культур (>конюшини,люцерни,еспарцету,могару,суданки,тимофіївки),ви-ко-вівсяної,вико-горохово-ячмінної таіншихсумішок.Техніказакладаннясінажу така.Зеленумасупров'ялюютьпротягом 1—2днів довологості 45—50 %.Потімїїподрібнюють йзакладають усінажнітраншеї чибашти,ущільнюють йгерметичнезакриваютьполіетиленовоюплівкою.Бродильніпроцеси невідбуваються.

>Кормові культури длявиготовленнясінажузбирають умолочно-восковійстиглості.Якщосінажзакладають увологу погоду, длязниженнязагальної йоговологості докормовоїмасидодають солому.

З 1 гапосівувико-вівсяної,ячмінно-горохової чивико-ячмінноїсумішокмають по 150—200 цсінажу.Такийсінажзгодовуютьвеликійрогатійхудобі,свиням, коням,вівцям таптиці.

>Хімічнеконсервуваннязеленоїмаси — один ізефективнихспособівзаготівлікормів. Для цогозастосовуютьпіросульфітнатрію,хлористийамоній,фосфорну кислоту таін.Перевагахімічногоконсервування надсилосуваннямполягає вконсервуючій діїхімічнихконсервантів, котріприпиняютьнебажанібіохімічні ймікробіологічніпроцеси, щозменшуєвтратипоживнихречовин йпідвищуєбіологічну тапоживнуцінність корму.Фосфорну кислотувносять уподрібненузеленумасу под годинузакладанняїї всилоснубетоновану траншею.Кислотурозчиняють уводі йвносять втакійкількості,щоб довести рН в зеленомукормі до 4—4,2.Завдяки цьому укорміпригнічуєтьсяактивністьферментів,мікрофлори й корм доброзберігається.

>Корми,законсервованіхлористимамонієм йпіросульфітомнатрію (по 4—5 кг на 1 тзеленоїмаси),майже непідкислюються.Ціпрепаратиконсервують кормзавдякибактерициднимвластивостям.

Зелені годуйхарактеризуютьсявисокимиперетравністю тазагальноюпоживністю.Вонинайповнішезадовольняютьпотребитварин упоживнихречовинах. Одинкілограм труй ізприроднихлучних пасовиськвідповідає 0,22кормовоїодиниці ймістить до ЗО рпротеїну, 50—70 мгкаротину, 2,4 ркальцію й 0,8 р фосфору.Поживністьлучної труйзалежить відботанічного складутравостою,фазирозвитку йвідростання труй,грунтово-кліматичних умів. Назелений кормвирощуютьозимийріпак, жито, віку,пшеницю,кукурудзу, люпин,конюшину таін. Одинкілограм озимогоріпакавідповідає 0,16кормовоїодиниці ймістить ЗО рпротеїну.Його добропоїдаютьсвині.Великійрогатійхудобіозимийріпакзгодовуютьподрібненим разом зсічкоюсоломи. Одинкілограмбобовихбагаторічних траввідповідає 0,2кормовоїодиниці ймістить 26—38 рпротеїну, азлакових —відповідно 0,2кормовоїодиниці й 20 рпротеїну.Згодовуватитваринамбобовізелені годуйрекомендується всумішках ззеленим кормомзлакових культур.

Назелений кормвирощуютьсумішкибобових йзлакових культурвикоовес,кукурудзу ізлюпином,квасолею,соєю,суданську траву ізвикою, горохом таін.

>Післязбиранняозимихзернових назелений кормвисіваютьвиковівсянусумішку, люпин,суданську траву, атакожріпу,моркву таін.

Назелений кормвикористовуютьлистя чигичкуцукрових йкормовихбуряків.Коровамзгодовують по 20—30 кггички на день.Вонаємолокогінним кормом.

>Восени длягодівлітваринвикористовуютькормову капусту. Одинкілограмїївідповідає 0,14кормовоїодиниці ймістить 18 рпротеїну.

5.Коренебульбоплоди, їхньогопідготовка йспособизгодовування

>Коренебульбоплоди добропоїдаються й легкоперетравлюютьсятваринами.Вонимістять 70—90 % води, багатовуглеводів, але й маломінеральнихречовин,клітковини й жиру.Протеїну у яких 1—2 %. Удеякихкоренебульбоплодах багатовітамінів А й З йкаротину.

>Цукровібурякивисокопоживні,містятьблизько 17 %цукру, 1 кг їхнівідповідає 0,25кормовоїодиниці.Згодовують їхнімолочним коровам по 3—5 кг задаванку послегрубихкормів чи разом із ними.Цукровібурякимістятьотруйніречовини (>сапоніни), котріруйнуються впроцесіваріння. Ос-кільки притриваломуохолодженні вбурякахнагромаджуютьсясапоніни, послеваріннятребазмішуватибуряки ізбудь-якимсоковитим кормом йнегайнозгодовувати.

>Кормовібурякимістять меншевуглеводів, ніжцукрові. якмолокогінний корм їхньогозгодовують у сіромувигляді коровам (20— 30 кг) йваренимисвиням (4—6 кг на день).

Червонаморква —цінний йпоживний корм, 1 кгїї, щовідповідає 0,15кормовоїодиниці,містить від 100 до 250 мгкаротину.Морквуслідзгодовуватитваринам у сіромувигляді,бо впроцесіварінняруйнується каротин.

>Картоплямістить до 30 %крохмалю.Вміст жиру,клітковини, золі йпротеїну внійнезначний.Євітаміни В1, В2, З.Картопля доброперетравлюється. Одинкілограмкартоплівідповідає 0,33кормовоїодиниці.

>Бульбимістять глюкозидсоланін,який под годинуваріннярозкладається (>частково переходити у воду).

>Земляна груша (>топінамбур)належить добагаторічнихбульбоплодів.Бульбиїї доброзберігаються вземліпротягомзими.Навесні напосівахтопінамбуравипасають свиней.Стебла й аркуші йоговикористовують дляприготуваннясилосу. Одинкілограмбульбтопінамбуравідповідає 0,24, асилосу ізлистків тастебел — 0,22кормовоїодиниці.


6.Баштанні культури

(>гарбузи,кормовікавуни й кабачки)містять до 85—90 % води, атакож багатовуглеводів,каротину,вітамінів З й D. Цемолокогонні годуй, 1 кг їхнівідповідає 0,09—0,1кормовоїодиниці.

>Коренебульбоплодизгодовуютьтваринам усвіжомувиглядіподрібненими. Передподрібненням їхньогообов'язковотребамити. Для свинейбуряки йкартоплюкращезапарювати,потімрозминати йзмішувати ізіншими кормами.Запарений кормшвидкоохолоджують дотемператури 35 °З,змішуючи ізхолодними кормами й водою.Великійрогатійхудобібуряки йкартоплю можназгодовуватисирими.Гарбузи,кавуниподрібнюють машинамиИКС-5,ОМ, але вмашиніС-12,змішують із концентратами,трав'янимборошном таіншими кормами.Силосованікоренебульбоплоди йбаштанні можназгодовуватицілимивеликійрогатійхудобі й послеподрібненнясвиням. Намеханізованих фермахсилосованібуряки,картоплю,моркву йгарбузиподрібнюють,змішують ізтрав'янимборошном й концентратами,гранулюють, а после цогозгодовують.Гранульований кормподаютьтваринаммеханізованим способом, щомаєвеликезначення упромисловомувиробництвіпродуктівтваринництва.

7.Пасовищний корм йвикористання пасовиськ

>Пасовищна трава нарічкових заплавах та насуходільних,гірських йстепових цибуляхнайкращезадовольняєпотребивеликоїрогатоїхудоби,овець,кіз й коней упоживнихречовинах йвітамінах.Переведеннятварин (особливо молодняку) із сухого корму напасовищні труйнерідкопризводить дорозладу роботи травного каналу.

Зелена трава после шкірногоспасуваннявідростає йсумарнаврожайністьїїстановить 200—250 ц/га, чи 40—50 ц/гакормовиходиниць.Врожайність зеленого корму набагаторічнихкультурнихпасовищах после 5—6спасуваньстановить 300—450 ц/га, чи 75— 110 ц/гакормовиходиниць.

Трава напасовищахвідростаєнерівномірно — на початкуліта ,швидше, асередині йнаприкінці через нестачувологи вгрунті й тепла —повільніше.

>Тварин наприроднихпасовищахпочинаютьвипасати, коливисотатравостоюдосягає 10—15 див.Перерослу травуспасуватинедоцільно,ботвариниз'їдаютьлишеверхівкирослин.Таку травукращескосити насіно, длявиготовленнясінажу читрав'яногоборошна чи гранул. Дляраціональноговикористаннялучнихугідьстворюютькультурніпасовища. Для цогопроводятьдокорінне чиповерхневеполіпшення цибулю (>внесенняорганомінеральнихдобрив,викорчовуваннячагарників,вирівнюванняплощ,очищенняповерхні відкаміння й кротовин,підсівання трав йстворенняякісногозлакобобовоготравостою,розбивання таобгороджуваннязагонів).Коріврекомендуєтьсявипасати в одномузагоніпротягом 2—3діб. На гурт із 200корівплоща одного загону природногопасовищамаєстановити 9—10, а культурного (>конюшинового чилюцернового) — 6—8 га.Загальнакількістьзагонівмає бути така,щоб забезпечити стадозеленим кормом упроміжках години відспасування довідростання труй.Періодвідростання труй наПоліссістановить 15—20днів, влісостеповійзоні—20—24, угірськихрайонах—30днів. Отже, напасовищі уполіськійзонітреба матір 6—7, улісостеповій — 7—8, устеповійзоні йгірських районах Карпат — 9—10загонів.

Нанизьковрожайнихпасовищах заженивикористовуютьпротягомменшоїкількостіднів,збільшуючи при цьомукількістьзагонів. Насіяних йвисоковрожайнихпасовищахдоцільнозастосовуватиелектропастухи.

>Організація зеленогоконвейєрапередбачає забезпеченнятваринзеленими кормами всевесняно-літнійперіод. Для цого укожнійкліматичнійзонідобираютьгрупувисоковрожайнихозимих йярих культур йвисівають їхні упевні рядки.Наприклад, дляПолісся йЛісостепу рекомендованотакий склад культур йтаку схему зеленогоконвейєра:озимийріпак,викоріпакову чивикожитнюсумішку, жито йпшеницю.Всіці культуривисіваютьвосени, авикористовують уквітні ітравні.

Учервнітваринамзгодовуютьконюшину, люцерну,еспарцет тапасовищну траву.

Улипні йсерпні —пасовищну траву,яріпосівивиковівса,вико-горохово-ячмінноїсумішки, сою, люпин, могар,суданську траву,чумизу, сорго, просо, отавубагаторічних трав іншого йтретього рядокскошування.

Увересні —пасовищну траву, отавубагаторічних трав 4-го й 5-гостроківскошування,викогорохово-вівсянісумішки (>післяжнивніпосіви),кукурудзу,кукурудзо-соняшниковісумішки,гичкубуряків,кукурудзо-люпиновісумішки.

Ужовтні —пасовищну траву, отавубагаторічних трав,гичкубуряків,післяжнивніпосівивиковівса,ріпу,моркву,гарбузи.

Улистопаді —буряки,гарбузи,кормову капусту,сінаж, силос.

8.Грубі годуй,поживність йоцінка

Догрубихкормів належатисіно, солома, полова йгілковий корм.

>Сіновиготовляютьприродним чиштучнимвисушуваннямскошеної труй.Залежно відназвиприроднихугідьрозрізняютьлучне,степове,лісове таіншівидисіна.Лучнесіноподіляють назаплавне ісуходільне.Воновисокопоживне йякісне: 1 кг йоговідповідає 0,35—0,6кормовоїодиниці йміститьЗО—60 рперетравногопротеїну.

>Степовесіно запоживністю непоступається передлучним: 1 кг йоговідповідає 0,55—0,57кормовоїодиниці ймістить 25—55 рперетравногопротеїну.

>Гірськесіно запоживністюприрівнюють долучноговисокоїякості.

>Лісовесінопоступається передгірськимпоживнимиякостями йнерідко вньому багатоотруйних йшкідливихрослин —жовтцю,дурману,хвощів, наперстянки,конвалії таін. Одинкілограмлісовогосінавідповідає 0,4—0,45кормовоїодиниці ймістить 35— 45 рперетравногопротеїну.

>Болотнесінонайменшпоживне. Одинкілограм йоговідповідає 0,28—0,4кормовоїодиниці йміститьЗО—40 рперетравногопротеїну.

>Сінодоброїякостімають прискошуванні труй непізніш ніж под годинубутонізаціїбобових й до початкуколосіннязлакових.Застосовуютьприродне йштучнесушіння труй насіно.Природнесушіння —цевисушування трав упрокосах, валках подсонячнимпромінням. Уперезволожених районах травусушать навішалах,жердинах, атакож поднавісами. Для штучногосушіннявикористовуютьспеціальнісушарки, задопомогою яківологість труйзнижують до 15 %. Усушаркахпотокових йконвейєрнихподрібнена трава сушитися привідносноневисокій, убаштових йбарабанних— привисокійтемпературі.Продуктивністьсушарок 3—5 твисушеної труй за годину.

>Вітаміннесіновиготовляють ізбобових йзлаково-бобовихрослин. Травувисушуютьактивнимвентилюванням.

Соломамістить до 32—37 %клітковини й малопротеїну— 0,9 %. Соломаярих культур порівняно ізсоломоюозимихмістить меншеклітковини й понадпротеїну.Поживність 1 кгсоломиярихзлаківвідповідає 0,24—0,41, аозимих—0,20—0,22кормовоїодиниці. Соломаозимихважкоперетравлюється, тому передзгодовуваннямїїобробляють ізметоюполіпшеннясмаковихякостей,кращогопоїдання таперетравності.Стеблакукурудзидужепоживні: 1 кгвідповідає 0,35кормовоїодиниці.Тваринамстеблазгодовуютьподрібненими. Соломабобовихмістить понадпротеїну тамінеральнихречовин: 1 кгїївідповідає 0,2—0,3кормовоїодиниці. Ос-кільки вонаповільнопросихає послескошування,швидкоуражується грибами,збиратиїїтребасвоєчасно йшвидко та доброзберігати.Згодовуютьїїтваринамподрібненою разом ззлаковоюсоломою.

>Половаутворюється под годину обмолоту йочищення зерна. Доїї складувходятьплівкиколосків,дрібнічастинкистебел тадомішкибур'янів.

>Гілковий кормзаготовляють увигляді зеленого молодоголистя тапагонівберези,верби,клену,ліщини,вільхи,осики,липи йчагарникових —ожини,малини таін.Листя йпагонивисушуютьвлітку йзберігаютьжмутками поднавісами.

9.Кормитваринногопоходження

Докормівтваринногопоходження належатинезбиране йзнежирене молоко,сироватка,сколотини,м'ясне,м'ясокісткове такров'янеборошно,риб'ячий жир тариб'ячеборошно,китовий жир,китовеборошно таін.Всіці годуйбагаті наповноціннийбілок,мінеральніречовини й доброперетравлюються ворганізмітварин.

>Незбиране молоко —найбільшпоживний корм молоднякові.Вономістить воду (83—90 %), жир (1—6%),білок (2—6 %),молочнийцукор (3,2—6%) тамінеральніречовини (0,4—0,9%). Склад молока воднієї йтієї жтварининеоднаковийпротягомлактаційногоперіоду. У Першідні послеотеленнямолочнізалозикоровивиробляють молозиво, якувідрізняється від молокажовтуватимкольором,солонуватим смаком тасвоєрідним запахом. Припідігріванні йкип'ятінні молозивозсідаєтьсявнаслідоквмісту вньомувеликоїкількостіальбумінів.Порівняно із молоком умолозиві понад сухихречовин, особливомінеральних, табілка уформіглобулінів іальбумінів. Умолозиві багатовітамінів А, У,РР, Є, З таін.Важливоюбіологічноюособливістю молозива евміст уньомузахиснихречовин (>антитіл), ізякиминовонародженомупередаєтьсяпасивнийімунітет відматері.

>Хімічний склад молозивапоступовозмінюється, й на3—4-й день послеотеленнявінтакий, як й склад нормального молока.

>Незбиране молокоєприроднимважливим кормом длямолодихтварин упершийперіодїхнього життя.Вономіститьусінеобхідні для зростанню йрозвиткупоживніречовини.Кілограм молокавідповідає 0,35кормовоїодиниці ймістить 33 рбілка.

Припереробці молока на олію йсиризалишаютьсявідходи:

>знежирене молоко,сколотини,сироватка,хімічний склад які наведено в табл.1.

>Таблиця 1.Хімічний складвідходівпереробки молока, %

>Відходи >Сухаречовина Зола >Білок >Цукор Жир
Молоконезбиране 12,7 0,7 3,4 4,8 3,7
»знежирене 9,1 0,75 3,5 4,7 0,15
>Сколотини 9,0 0,7 3,4 4,5 0,4
>Сироватка 6,6 0,7 0,8 4,8 0,3

>Знежирене молокомають послевиділення жиру із молока задопомогою сепаратора. Уньомузалишається до 0,1 % жиру,майже весьбілок,мінеральні таіншіречовини.Влітку телятамзгодовуютьзнежирене молоко увиглядіацидофільного (>заквашеногочистимимолочнокислими культурами).Ацидофільне молокозастосовується ізлікувальною тапрофілактичноюметоюпротишлунково-кишковихзахворювань.

Надеякихмолочних заводах ззнежиреного молокавиготовляютьсухе молоко.Воножовтувато-білогокольору,маєвигляд порошку,містить не более ніж 5—7 % води, 33 %білка, 47 % молочногоцукру, 8 % золі й до $1,5 % жиру.Кілограм сухого молокавідповідає 1,69кормовоїодиниці ймістить 12 рбілка, 12 ркальцію, 9,6 р фосфору.

>М'яснеборошновиготовляють ізвідділеного відкістокзнежиреногом'яса коней,великоїрогатоїхудоби тощо.Знежиренем'ясовисушують йрозмелюють наборошно.Кілограмм'ясногоборошнавідповідає 1,5кормовоїодиниці ймістить 65 %білка.Згодовують його лишесвиням йптиці.

>М'ясокістковеборошновиготовляють ззабитихтварин,м'ясо якінепридатне дляхарчування.Кілограмм'ясокістковогоборошнавідповідає 1,15кормовоїодиниці ймістить 40—65 %білка та 8—15 % жиру.Згодовуютьм'ясокістковеборошносвиням йптиці.

>Кров'янеборошновиробляють ізкровікоагулюваннямїїгарячоюпарою.Згустоккровіпресують,сушать йрозмелюють наборошно. Усередньому воно таміститьблизько 74 %перетравногобілка.Кілограмкров'яногоборошнавідповідає 1,39кормовоїодиниці.

>Риб'ячеборошновиготовляють ізвідходівпереробкириби (>плавників,луски,голів,нутрощів тощо).Кілограмриб'ячогоборошнавідповідає 1,24кормовоїодиниці.Стандартнериб'ячеборошномістить 10 % води, 50—59 %протеїну, 2—6 % жиру, 26 % золі, 49 %перетравногобілка. Уньому багатовітамінів,кальцію, фосфору тамікроелементів.

10.Способипідготовкикормів дозгодування

>Коренебульбоплодитваринамзгодовуютьцілими чиподрібненими.

Убульбахкартопліміститьсяалкалоїдсоланін,якийшкідливодіє натварин.Особливо багато його внедозрілих йгнилихбульбах. Передзгодовуваннямкартоплюпропарюють (для свиней) йрозминають.

>Щобполіпшитисмаковіякостісоломи й підвищитиперетравність,їїподрібнюють,змочуютьпідсоленою водою йзмішують із концентратами чиподрібненимикоренеплодами, якідодають20—ЗО % відмасисоломи. Урезультатівнесеннявуглеводнихкормівактивізується діяльністьмікрофлорирубця, щосприяєперетравленнюклітковини вжуйних.

>Запарюваннясолом'яноїсічкитежпідвищуєперетравністьїї,поліпшує смак й запах,знезаражує відцвілі.Запарюютьсічку вдерев'яних ящиках чи вцементованих траншеяхпротягом 40хв.парою

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація