Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Аналіз виробництва продукції рослинництва в КСУП "Брилева"


Реферат Аналіз виробництва продукції рослинництва в КСУП "Брилева"

Страница 1 из 6 | Следующая страница

ЗАПРОВАДЖЕННЯ


Ця курсова робота написана на задану тему “Аналіз виробництва рослинництва ( з прикладуКСУП “>БРИЛЁВО”)”.

Завдання сільськогосподарського виробництва, у якості одного із сфер АПК — забезпечення постачання населення продуктами харчування, збалансування попиту й пропозиції. Практика показує, це лише під час використання принципово методів господарювання, розвитку ринкових відносин.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийняття управлінські рішення щодо забезпечення ефективної його роботи. Результати виробничої, комерційної, фінансової та інших напрямів господарську діяльність залежить від різноманітних чинників, що у різного рівня зв'язок між собою - і підсумковими показниками. Їх дію і їхню взаємодію різні за своєю силою, характером і часу. Причини чи умови, які породжують ці чинники, також різноманітні. Не виявляючи та не оцінюючи напрям, активність і їх дії, не можна забезпечити ефективність управління. Якісно справитися з цим складну роботу лише з допомогою комплексного аналізу господарську діяльність, відповідального сучасним вимогам розвитку ринкової економіки.

Об'єктом дослідження даної роботи є підставою Комунальне СільськогосподарськеУнитарное Підприємство “>БРИЛЕВО”, що спеціалізується на випуску продукції рослинництва і тваринництва зпромпереработкой плодоовочевої продукції.

Метою курсової роботи є підставою дослідження ефективності виробництва рослинництва наКСУП “>БРИЛЁВО”.

 Завдання дослідження курсової роботи — вивчення теоретичних питань стосовно аналізу господарську діяльність підприємства, виявлення основних негараздів у області виробництва рослинництва наКСУП “>БРИЛЁВО” й визначення шляхів розв'язання.

Курсова робота складається з запровадження, трьох глав і укладання.

У розділі 1 представлений теоретичний матеріал з питань аналізу виробництва рослинництва на сільськогосподарських підприємств і визначення забезпечення і методики розрахунку показників під час аналізу виробництва рослинницької продукції.

У розділі 2 дається характеристикаКСУП “>БРИЛЁВО”, опис своєї продукції і виробничого потенціалу, і навіть аналіз динаміки основних техніко-економічних та фінансових показників роботиКСУП “>БРИЛЁВО” у період 2000-2002 рр.

Глава 3 містить пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва рослинництва наКСУП “>БРИЛЁВО”.

Наприкінці роботи додається список використовуваної літератури, і навіть бухгалтерські балансиКСУП “>БРИЛЁВО” у період 2000-2002 рр.


глава 1

 

економічний зміст і значення аналізу

виробництва рослинництва

1.1. Значення, завдання й джерела аналізу виробництва

продукції рослинництва

 

Виробництво всіх видів продукції сільського господарства (включаючи тваринництво і переробку) безпосередньо залежить стану рослинництва — розвивати тваринництво чи створювати підприємства з переробки та її реалізації сільськогосподарської продукції можна лише розрахунку вітчизняний аграрний сектор. Інакше не може гарантувати стійке функціонування таких підприємств.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції одна із основних показників, характеризуючих діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежать реалізацію продукції, рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансове становище підприємства, його платоспроможність та інші економічні показники. Тому аналіз слід з вивчення обсягу виробництва, і зокрема продукції рослинництва. У процесі аналізу вирішуються такі:

* здійснюється систематичний контролю над виконанням плану виробництва у кожному господарстві;

* визначається вплив чинників на обсяги виробництва продукції;

* виявляються внутрішньогосподарські резерви збільшення виробництва;

* оцінюється діяльність господарства щодо використанню можливостей збільшення виробництва з урахуванням об'єктивних і піддається;

* розробляються заходи щодо освоєння виявлених резервів збільшення виробництва.

Як бачимо, економічний аналіз виконує дуже важливі функції у системі виробництва та має виключно важливого значення у процесі виявлення резервів збільшення виробництва. Від, наскільки й всебічно зроблено аналіз виробництва, залежать оцінка діяльності господарства щодо використання наявних можливостей збільшення виробництва, і навіть повнота і реальність виявлених резервів відтак цього — подальше збільшити виробництво продукції, зниження її собівартості, прибуток, рентабельності тощо.

Основним джерелом інформації для аналізу виробництва рослинництва є звітність «Виробництво і собівартість продукції рослинництва», у якій наводяться даних про розмірах посівних площ по культурам, їх врожайності, обсязі виробництва в натуральному вираженні і його собівартості. Відповідні планові показники позначаються на бізнес-плані господарства “Виробництво і собівартість продукції рослинництва”, соціальній та планах виробничих підрозділів.

Оперативний аналіз у рослинництві має менше, і може навіть великої ваги, ніж підсумковий, оскільки вона дозволяє своєчасно виявляти недоліки, прорахунки, помилки. Вони повинні проводиться протягом року й здійснювати дієвий контролю над термінами виконання та обсягами робіт, використанням трудових і матеріальних ресурсів.

З цією метою у кожному відділенні мають вестися такі документи:анализ-график виконання робіт з вирощуванню культури, аналіз виконання плану робіт з кожної культурі.

Перший документ необхідний оперативного контролю над термінами виконання технологічних операцій. Він триває з кожної культури і дозволяє оперативно здійснювати контролю над термінами виконання робіт і ритмічністю виробництва.

Другий документ дозволяє визначити контролю над обсягом і якістю робіт, як попередній, він ведеться окремо з кожної культурі, яка вирощується в бригаді (орендному колективі, кооперативі). Тут фактичний обсяг робіт порівнюється зі плановим, передбачених технологічної картою, алепересчитанний на фактичну посівну площа культури. З цих показників визначається відсоток зміни обсягу робіт. Велику аналітичну навантаження несуть графи, де накопичується інформацію про причинах відхилення від графіка робіт та обсягу. З іншого боку, цей документ ще містить інформацію якість виконаних робіт — коефіцієнті якості, що визначається агрономом господарства разом із керівником підрозділи.

Також для оперативного аналізу виробництва рослинництва використовують первинні документи: “>Ведомость обліку збіжжя і інший продукції”, “Щоденник надходження сільськогосподарської продукції”, “акт приймання брутальних та соковитих кормів”, “Акт на оприбуткування пасовищних кормів” тощо. буд.

1.2. Особливості виробництва овочівницької продукції

Технологія виробництва та реалізації продукції кожної зподотрослей рослинництва відрізняється власної специфікою. З іншого боку, вплинув на вибір сільськогосподарських культур, які у умовах будуть найбільш рентабельними, великий вплив надають природно-кліматичні чинники, розвиток транспортного зв'язку, його присутність серед регіоні переробні підприємства, орієнтованих переробку тих чи інших культур, як і того, поширюються чи ні на культури заходи державної.

При вирощуванні овочів треба враховувати особливості, притаманні лише цій галузі сільського господарства.

Та саме ж з цією галузі вирішальне значення мають район розміщення господарства і, природно-кліматичні умови. Для деяких зернових культур це також має здатність мати вирішальне значення — наприклад, вирощування кукурудзи зерна переважно економічних районах Білорусі неможливо, оскільки короткий вегетаційний період Демшевського не дозволяєзернам досягти, необхідного ступеня стиглості. Що стосується овочів цю обставину важливіше.

На відміну від зернових культур, саме кількість овочевих культур та його сортів набагато більше. Відповідно, ці сорти різняться врожайністю, якісними характеристиками і ціною реалізації. Попри те що, що виведення більшості сортів розраховане як для підвищення врожайності, невибагливість до місцевих умов збереження і поліпшення смакових якостей, а й пристосовності до місцевих умов конкретного регіону, деяких видів овочевих культур що неспроможні вирощуватися у певних районах.

Інший особливістю вирощування овочів і те, що незалежно від регіону, практикуються дві схеми їх виробництва — у відкритому грунті й у теплицях. Ці схеми істотно різняться технологічно і потребують цілком, різного рівня організації виробництва. З іншого боку, організація тепличного господарства передбачає реалізацію готової продукції зимово-весняний період, тобто тоді, коли попит її у значно вищий, отже, і культурний рівень цін може бути встановлений більш високому рівня.

Наступною особливістю овочівництва є підвищені вимоги досевообороту майданами, зайнятих овочевими, культурами. Висока врожайність (проти зерновими) веде і до більшоїистощаемости грунтів. Поновлення родючості можливо здійснити, лише продуманим поєднанням двох заході — внесенням добрив і правильним сівозміною. Але внесення добрив в грунту, у яких вирощують овочевим культурам, вимагає виключно суворого дотриманняагротехнических правил, а кількість добрив, які можна внесено,— обмежена особливостями проростання тих чи інших культур: багато овочевим культурам при надлишку мінеральних добрив різко змінюють (убік погіршення) свої якісні характеристики і здатність тривалого зберігання. Що ж до сівозміни, то найчастіше використовується зміна овочевих культур кормовими чи зерновими навпаки, але з овочевих овочевими. Ця обставина істотно утруднює створення спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, орієнтованих вирощування обмежене коло лише овочевих культур.

Перелічені особливості роблять практично неможливою всебічну оцінку ефективності вирощування овочевих культур. Навіть у масштабах одного підприємства виявити рентабельність вирощування окремих видів тварин і зіставити її з рентабельністю інших напрямів сільськогосподарської продукції буває достатньо складно. А повна оцінка передбачає зіставлення результатів, отриманих на конкретному підприємстві, з результатами, отриманими на аналогічних підприємствах, розміщених у тому самому регіоні хоч і країни.

Єдиним показником, котрі можуть дати уявлення про забезпечується ефективності цього виду сільськогосподарського виробництва, є прибуток від вирощених овочів як і похідний, — показник рентабельності продукції. Зрозуміло дослідження цих показників має сенс тільки у поступовій динаміці. У цьому отриманих результатів можна належить дуже обережно — цілком можливо, що з проведенні оцінки ті чи інші чинники були враховані; як уже зазначалося вище, навіть за умов одногохозяйтсва одні й самі сорти й ті види овочевих культур що неспроможні тривалий час вирощуватися в однакових чи порівняних умовах.Неучет будь-яких обставин, що впливають на врожайність овочевих культур чи їх прибутковість, можуть призвести до прийняття неправильних управлінські рішення.

1.3. Основні методи проведення аналізу виробництва

продукції рослинництва

 

Аналіз виробництва рослинництва доцільно розпочинати з вивчення її динаміки, як у окремим культурам, і у цілому в рослинництву з оцінкою що сталися змін (мал.1). І тому необхідно мати дані про обсяг валової продукції рослинництва в порівняних цінах, і навіть даних про валовий збір продукції з кожної культурі за 5-10 років. З цих даних розраховуються базисні і ланцюгові індекси. Для наочності динаміку виробництва доцільно відбивати графічними методами.

Відомості про обсязі виробництва на 100 га сільськогосподарських угідь можна порівняти зі середніми показниками по району, області, ні з даними інших господарств. Це дасть можливість об'єктивно оцінити роботу господарства щодо збільшення виробництва рослинництва.

Важливе значення з оцінки діяльності господарства має виконання плану з обсягу виробництва рослинництва. Для цього він фактичний валовий збір продукції з кожної культурі можна з запланованим, виявимо відсоток виконання плану і відхилення від цього.

На наступний етап необхідно встановити чинники та причини зміни обсягу виробництва. Відомо, що міра виробництва рослинництва, залежить від розміру посівних площ, і врожайності сільськогосподарських культур. Зі збільшенням розміру посівних площ, і зростанням врожайності культур зростає й валовий збір продукції, і навпаки, скорочення посівних площ, і зниження врожайності веде до недобору продукції.

Вплинув на валовий збір продукції надає ще й структура посівних площ. Чим більший частка високоврожайних культур у спільній посівної площі, тим більша за інших рівних умов валовий вихід продукції, і навпаки. Безпосереднє впливом геть обсяги виробництва продукції надає загибель посівів, яка може відбутися з об'єктивних причин і з вини господарства.

Кожен із перелічених чинників своєю чергою залежить від створення низки про причини і обставин. Так, величину і структура посівних площ залежить від                    

>Рис.1.1.Блок-схема аналізу виробництва рослинництва.

 

спеціалізації підприємства, держзамовлення мали на той чи іншого такого роду продукцію, внутрішньогосподарської потреби у ній (на насіння, корм тваринам), кон'юнктури ринку, наявності земельних, трудових і матеріальних ресурсів, економічну ефективність вирощування окремих культур та інших. Врожайність культур визначають якість землі, кількість внесених добрив; метеорологічні умови року, якість і сорт насіння, кошти та терміни сівби, збирання врожаю і ін.

Схематично взаємозв'язок перелічених чинників представлена на рис. 2. Передусім необхідно виявити ступінь впливу чинників першого порядку, оскільки обсяг отриманої продукції перебуває у безпосередньої залежність від них. Решта чинники надають опосередкований вплив.

>Детерминированнаяфакторная модель фактичного цьогорічного валового збору продукції рослинництва має такий вигляд:

                                             >ВС=(S-Sг)У,

де: ЗС валовий збір продукції;

          P.S посівна площа культури;

 P.Sр — площа, де загинули посіви;

 У — врожайність культури.

Це модель змішаного типу, що дає поєднанняаддитивной імультипликативной моделей. У разі для виміру впливу чинників можна використовувати способи ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.

>Рис. 1.2.Структурно-логическая модельфакторной системи обсягу виробництва рослинництва.

У процесі аналізу також потрібен встановити зміни у структурі посівів і розрахувати вплив цієї чинника на обсяг отриманої продукції, тобто. визначити, наскільки доцільні ті зміни, що сталися у складі посівних площ, з погляду збільшення обсягів виробництва рослинництва.

Розрахунок впливу структури посівних площ для виходу продукції можна здійснити двома шляхами: ланцюгової підстановки і абсолютних різниць. За першого способі порівнюється спільний вихід продукції при фактичної та планової структурі посівних площ. Загальна посівна площу і кількість вихід продукції із першого га з кожної культурі однакові:

                      

Як кажуть, загальний розмір посівної площі обох випадках фіксується на фактичному рівні, врожайність — на плановому.Различна лише структуру посівів: у разі — фактична, у другому — планова.

І ця методика можна використовувати й у розрахунку впливу структури посівів до витрат виробництва, суму прибутків і інші показники. Тільки тоді розрахунок прийматимуться не вихід продукції із першого га, а сума прибутку на 1 га й усю площа.

Щоб розрахувати вплив структури посівів для виходу продукції рослинництва прийомом абсолютних різниць, від фактичного частки кожної культури необхідно забрати плановий, цю різницю помножити на планову врожайність відповідної культури та потім результати підсумувати за всі культурам. Тоді визначимо, як зміниться середній рівень врожайності культури. Якщо ж повну величину помножити загальну фактичну площа посівів всіх культур, то дізнаємося зміна цьогорічного валового збору продукції:

D ЗС задовільно = P.S ((>Уд і ф  -Уд і пл) · Уіпп : 100) · P.S>общ. Ф

Врожайність сільськогосподарських культур є головним чинником, що визначає обсяги виробництва продукції рослинництва. Тому даному показнику приділяється

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація