Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Агротехнічні основи ЗАХИСТУ земель від ерозії


Реферат Агротехнічні основи ЗАХИСТУ земель від ерозії

Страница 1 из 3 | Следующая страница
>ЗМІСТ

>ВСТУП

>РОЗДІЛ 1.ВИДИЕРОЗІЇҐРУНТІВ

1.1Загальнівідомості проерозіюґрунтів

1.2Воднаерозіяґрунтів

1.3Вітроваерозія

>РОЗДІЛ 2.ЗАХОДИБОРОТЬБИ ЗЕРОЗІЄЮ

2.1Боротьба ізводноюерозією

2.1.1Водорегулюючілісовінасадження

2.1.2Ґрунтозахиснінасадження

2.1.3Лісоутворюючіпороди упротиерозійнихнасадженнях

2.1.4Залуженнясхилів

2.1.5Просапні культури наеродованихґрунтах

2.1.6Терасуваннясхилів

2.2 Заходьборотьби ізвітровоюерозією

>РОЗДІЛ 3.КОМПЛЕКСНИЙЗАХИСТҐРУНТІВВІДЕРОЗІЇ

>РОЗДІЛ 4.РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ТАЇХСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕВИКОРИСТАННЯ

4.1Поняття прорекультивацію

4.2Технічнийетапрекультивації

4.3Біологічнийетапрекультивації

>РОЗДІЛ 6.АНАЛІЗЕРОДОВАНЕОСТІГРУНТІВНОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГОРАЙОНУ

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ


>ВСТУП

>Захистґрунтів відерозії й їхньогораціональневикористання — глобальна,загальнолюдська проблема.Ще в далекомуминуломунадмірневипасанняхудобипризводило допорушенняекологічноїрівноваги,внаслідок чогопосилювалисьерозійніпроцеси.

Уепохуінтенсивногорозвиткупромисловості, транспорту,сільськогогосподарства,зростаннянародонаселеннявиключноважливогозначеннянабуває проблемаохоронизовнішньогосередовища йраціональноговикористанняприроднихресурсів, у томучислі проблемаохорониґрунтів тапідвищення їхньогородючості.

Урезультатівпливулюдини на грунтпогіршуються йогоприроднівластивості:водно-фізичні,фізичні тахімічні. Це на свійчергусприяєрозвиткуерозійнихпроцесів. Зприроднихфакторівпосилюютьерозіюґрунтівдовгі істрімкісхили.

>Здійсненнязавданьохорониприродивимагає комплексногопідходу,планування такихзаходіввпливу наоточуючесередовище, котрі поможливостізабезпечували бприроднурівновагу, щопорушуєтьсядіяльністюлюдини,сприяли бствореннюнайкращих умів для життя населенняпланети.

Укомплексізаходівохорониґрунтів тавідновлення їхніродючостіособливемісценалежитьборотьбі ізводноюлінійною йвітровоюерозією й причинами, що їхньогопороджують.

Предметдослідження –виникненняерозійнихпроцесів.

>Об`єктдослідження – станеродованостіґрунтівНовгород-Сіверського району чернігівськоїобласті.

Мета роботи –охарактеризуватиагротехнічніосновиохорони земель відерозії.

>Завдання роботи:

1)дати характеристикуосновнихвидіверозій;

2)описатиосновні заходьборотьби ізводноюерозією;

3)проаналізуватиосновні заходьборотьби ізвітровоюерозією;

4)обґрунтувативикористання комплексногозахистуґрунтів відерозії;

5)охарактеризуватизначеннярекультивації земель;

6) провестианаліз стануеродованостіґрунтівНовгород-Сіверського району чернігівськоїобласті.


>РОЗДІЛ 1ВИДИЕРОЗІЇҐРУНТІВ

1.1Загальнівідомості проерозіюґрунтів

>Ерозіяґрунту —руйнування його водою,вітром чи впроцесіобробіткуґрунту.

>Воднаерозіяпризводить дозмивання (>площинна) йрозмивання (>лінійна)ґрунту;спричинюютьїїталі,дощові,зливові таскиднііригаційні води.

>Вітроваерозіяґрунту (>дефляція)виникає присильнихвітрах, котрівидуваютьорний кулю,внаслідок чогознижуєтьсяродючістьґрунтів.

>Агротехнічнаерозіяспричинюєтьсяпоперечнимобробіткомкрутихсхилів балок,берегіврічок йгірськихсхилів.

>Ерозіяґрунтіввідбувалась вусігеологічніепохи.Надтоінтенсивною був вонще допоявирослинності наповерхні землі.Підстилковіпородируйнувалисьрухливимильодовиками, а при їхнітаненнізрідженіґрунти легкосповзалисхиламимерзлоїповерхні. Колі жґрунтипідсихали,розвиваласьдефляція. Уміжльодовиковіепохиінтенсивнопоглиблювались йрозширялисьрічковідолини. разом із тім уприродних зонах із добророзвиненоюрослинністюприроднаерозіяґрунтів йдефляція булидоситьобмеженими [27].

>Змиванняґрунту (>площиннаерозія)починається приуклонісхилів 1—2°.Поверхневийстік, щозбігаєсхилами,концентрується вмікропониженнях, депосилюєтьсязмивна сила потоку.Інакшевідбуваєтьсязмиванняґрунту привипаданнізливовихдощів.Ґрунтовічасткиспочаткуруйнуються йрозбризкуються іздощовимикраплями, апотім їхньогозмиває вода, щостікаєсхилами.

>Підвищенняінтенсивностіопадівпосилює процесрозбризкування. В частности А. А.Ханазаров (1983)відмітив, що ззбільшенням кулі від 86 мм (l = 0,3мм/хв) до 105 мм (l = 0,5мм/хв)інтенсивністьрозбризкуванняґрунту безрослинногопокривузросла в 2,9 разу (до 40 т/га). Призаростанніґрунтурослинністю более як на 60 %розбризкуванняповністюприпинялось.

Запевних умівзмивання грунтупризводить дорозвиткуплощинноїформиерозії.Могутніконцентровані потоки водиутворюютьнеглибокі (до 0,5—0,7 м) йглибокі (понад 0,7 м)вимоїни, котрінадалі,якщо невживатизаходів,перетворюються наяри.

>Іригаційнаерозіявиникає назрошуваних землях приполивісільськогосподарських культурвисокими нормами поборознах чи напуском нанеспланованих полях, атакож принарізуванніборозен ізухилом, щоперевищує 0,05°.

>Дефляціябуваєповсякденною та под годинупилових бур.Повсякденнудефляціюспричинюютьвітринавітьмалихшвидкостей (5 м/с й понад).Відбувається вонаповільно,непомітно,проте грунтруйнує йвиснажує. За цого видуерозіїможеспостерігатисьоголеннянасіння,загорнутого у ґрунт, атакожпошкодженнямолодихсходіврослин.Найсильнішеповсякденнадефляціявиявляється навітро-ударнихсхилах, незахищенихлісосмугами [3].

>Пиловібурі —найактивніший йнайшкідливіший виддефляції, заякого грунтзначноруйнується.Такібурі,викликанісильнимвітром (>швидкість более як 12—15 м/с),можутьпоширитись навеликі територї,знищитипосіви на сотняхтисячгектарів,знестичималоґрунту.

Длявиявупилових бурнеобхіднабільш-менштривала роботаповсякденноїдефляції.Пиловібурі неможутьсформуватися надвітростійкимиповерхнями, смердотівласнеєпоказникомступенязруйнованостіґрунту протягом години, щопередував цьомустихійномулиху.Інакшекажучи,пиловібурі — не причина, анаслідокруйнуванняґрунту.Проте,виникнувши, смердотістають чинникомвеликоїруйнівноїсили.

За темпамивиявуерозіюґрунтівподіляють нанормальну йприскорену. Принормальнійвтратидрібнозему неперевищують природногоґрунтоутворення. Урізнихприродних зонахтемпиґрунтотворногопроцесунеоднакові йколиваються від 0,2 до 0,5мм/рік.

>Прискоренаерозіяґрунтіввідбуваєтьсявнаслідокгосподарськоїдіяльності у цьомувтратиґрунтуперевищуютьтемпиґрунтоутворення. У >Степу Українищороку із 1 га земель насхилах усередньомувідчужується водою йвітром 17—22 тдрібнозему. Томунеобхіднозастосовуватиґрунтозахисні заходь, котрідаютьможливістьмінімальнознизитивтратиґрунту.Якимиможуть бутицівтрати (>нормиерозії) й чиповинні смердоті бути? Нормаерозії —це тамежоваінтенсивністьерозії, котракомпенсуєтьсяґрунтоутворенням, аточніше, яквідмічає М. М.Заславський (1983),гумусонагромадженням [12].

М. До. Шикула, Про. Р.Рожков й П. З.Трегубоввстановили длярізнихґрунтівтакінорми:дерново-підзолисті — 1 т/га;сірі йсвітло-сірілісові — 2;темно-сірі — 3;чорноземивилугувані — 5;чорноземиглибокі — 6;чорноземизвичайні — 4;чорноземипівденні йтемно-каштановіґрунти — 3 т/га.

>Проте А.Райн,узагальнюючиданіміжнародноїспілкиохорониприроди йприроднихресурсів,зазначає, що вприроднихумовахнеобхідно 1—2 тис. років дляствореннявисоко-родючого кулітовщиною 25 мм. У такомувипадкуможлива нормаерозії якщо небільшою 150—300кг/га/рік.

Занаявностісучаснихметодівзахистуґрунтів відерозії всільськогосподарськомувиробництві вжетепер можназнизитивтратиґрунту домінімуму (0,2—0,3 т/га), а окремихвипадкахвзагалі їхньогоуникнути, якзапланованих нормвтрат гумусу, іоцінюватиґрунтозахисні заходькритеріємвідновлення тапідвищенняродючостіеродованих йдефльованихґрунтів.

1.2Воднаерозіяґрунтів

>Воднаерозіяґрунтівспричинюється стокомзливових,талих таіригаційних вод, подяким, як правило,розуміють рух води поповерхні йприповерхневомушаріґрунту.

>Ерозійніпроцеси,викликані стокомзливових вод,проходятькількастадій. На початкузливиінтенсивновбираєтьсявологаґрунтом таінтенсивноруйнуються йрозбризкуютьсяґрунтовіагрегатикраплямидощу.Інтенсивністьвбирання за годинуперевищуєінтенсивністьзливи.Стоку невиникає.Ударидощовихкрапельущільнюють грунт йзакупорюютьґрунтові поридрібнодисперснимичасточками, котрірозбризкуються.Інтенсивністьвбираннявнаслідок цогозначнознижується іінтенсивністьдощуперевищуєїї. Наповерхніґрунту вмікропониженняхнагромаджується вода, Яка неувібралась.Згодоммікро-пониженняпереповнюються,утворюєтьсясуцільниймікростік, щоінтенсивновиноситьзруйнованийдощовимикраплями грунт.Надалістікконцентрується помікроулоговинах вструмочки, котрівимиваютьзвивисте русловздовжнайбільшихухилів [13].

>Поступоводрібніструмочкиперетворюються набільшіструмки, щовиносять багатоґрунту,формуючи при цьому русла.Ці руслазарівнюють приобробіткуґрунтусільськогосподарськимизнаряддями,проте послеповторноїзливи нацих жмісцяхзновувиникають русла, щозрештоюпризводить доутворенняулоговин йзмитихґрунтів.

>Спостереження зарідким стоком йзмивомґрунту взимово-веснянийперіод проводили повсійдовжині (400—500 м)водозборів шкірноговаріанта ізвикористаннямсамозаписувачіврівня води, наелементарнихстоковихмайданчиках (>50X20 м),розташованихміжлінійними рубежами (>валами-канавами),об'ємним методом, але вмікромайданчиках (1 м2),ізольованихполіетиленовоюплівкою відґрунту, длявизначенняінтенсивностісніготанення тавипаровування.

У зимовищперіод привираженомувітровомурежимі (>західних йсхіднихрумбів) наводозборахвідбуваєтьсяперевідкладенняснігу (рис. 1.1). При цьомунайвідчутнішезменшуютьсяводозапаси уснігу нанавітренихсхилах усередній їхньогочастині, апідвітрених — уверхній тасереднійчастинах.

>Рис. 1.1.Запаси води вснігу напідвітреному (І) йнавітреному (II)схилах:

1 —озимапшениця; 2 —зябполицевий,гребенистий; 3 — стерня затятогоячменю+еспарцет; 4 — стерняеспарцету.

Увологонагромадженнівелику рольвідіграємікрорельєфзябу йстерньовий фон напосівах. Так, на полях зстерньовим тлом (>багаторічні труй) неспостерігалосьперерозподілуснігу.Запаси води вснігу наеспарцеті іншого рокувикористання (>висотастерні 15—16 див) були уверхнійчастиніпідвітреногосхилу на 16,5 ммбільші, ніж наозимих.

>Створення напосівахозимихстерньового фонутакожзапобігаєвидуванню іперерозподілуснігу. Удосліді,проведеному в 1984—1985 рр., було бвідмічено, що впосівах озимого жита ізпідсівом затятого ячменю дляосінньоговикористаннявидуванняснігу привипаданні його ізвітром не було б йзапаси води вснігумайже у два разивищі, ніж наконтролі [19].

>Впливелементів комплексупротиерозійнихзаходів нарозвитокерозійнихпроцесів тавбирання стокуталих вод можнапрослідкувати зарічнимиспостереженнями.Формування стокувідбуваєтьсядвічі: 5—6 й 26—28березня.

На вушкосніготаненнязапаси води вснігу поваріантахдослідудорівнювали: 5березня — 10,5—12,6 мм, 26березня — 13,5—16,2 мм.Значнівідмінності при цьомуспостерігали вступеніпокриттяснігомрізнихагрофонів.

>Максимальноюплощагалявин на травах йстерні ячменю (50 %), амінімальною — наозимих (10—12 %) йзябу (30 %). При цьому кулюґрунту, щовідтанув, нагалявинах на 3—4 дивбільший, ніж наділянках подснігом (5—7 див).Цяособливістьсприяєкращомувбиранню води назябу й нафоністерні ячменю ізпідсівомеспарцету.

>Спостереження запромерзанням уводозбірнійканаві (>вал-канава) показали, щоверхній кулюсвіжоїсоломи,зволоженийосінньо-зимовимиопадами,промерзав на 17—27 див, тому невиникалобудь-якихперешкод длявбираннярідкого стоку,оскільки подстікаючою водою соломашвидковідтавала. Грунт надніканавитакож буввідталим.

>Інтенсивністьсніготаненнявизначають намікромайданчиках (1 м2) ізізоляцієюґрунтуплівкою длязапобіганнявбиранню [19].

>Найбільшстокоскидним тломєозимі культурисуцільноговисіву йбагаторічні труй, анайбільшерозійнонебезпечним —вирівнянаполицевазяблеваоранка.

Розмірзливового стоку іінтенсивністьерозіїзалежать відбагатьохфакторів:довжини ікрутостісхилів,вологостіґрунту, йоговодопроникності,агрофону,інтенсивностізливи тощо.

 

1.3Вітроваерозія

На територї Українипиловібурівідмічалисьще всерединіминулогостоліття, колипочалирозорюватиземлі устеповійзоні.Розширенняорнихугідьпризводило й до збільшенняерозійнихпроцесів.Нині, колиплощіоброблюваних земельдосягли максимальногорівня,вітроваерозіяґрунтів локальнопроявляється практичнощороку.Пиловібурібувають якщо в 5—9 років. Причинами цогоявищавважають не лишевітер, а іпідвищену розпорошеністьґрунту,зумовленуневідповідністюполицевого способуобробіткуґрунтуновимумовамземлеробства — йогозначнійінтенсифікації.

Зачастотою таінтенсивністювітроерозійнихпроцесівтериторію Україниподіляють на два великихпояси:перший —потенційноможливогорозвиткувітровоїерозії,охоплює зону УкраїнськогоПолісся,північно-західні тазахіднірайони держави. Уостанні роктапосиливсялокальний (>місцевий)прояввітровоїерозії наділянкахосушенихторфовищ й наґрунтах легкогомеханічного складу.Насампередеродуютьфониполицевогозябу зразу ж послетаненняснігу под годинузаморозків чисухоївесни йшвидкостівітру понад 3,5 м/с наповерхніґрунту (8—12 м/с нависоті флюгера) [4].

Інший пояс —решта територї країни,це район активногопроявувітровоїерозії.Йогоподіляють втричіпровінції.Лісостепова — зслабкоювітроерозійноюактивністю.Розораність територїстановить 60 — 80 %.Ґрунтовийпокрив уявленьчорноземнимиґрунтамисуглинковогомеханічного складу,сформованими в основному на лісах йлесовиднихсуглинках.Плямамизустрічаютьсясірілісові тадерново-підзолистіґрунти легкогомеханічного складу.Переважаюча тутмісцевавітроваерозіярозвивається пришвидкостівітру понад 10 м/с.Найбільшакількістьактивнихерозійнонебезпечнихвітрівприпадає напівнічно-східні тапівденно-східні напрями.

УУкраїнськійстеповійпровінціївираженийрозвитоквітровоїерозії. Тут,крімвітрової,поширена іводнаерозіяґрунтів. Часто смердотізумовлюють одна одну,формуючивідповіднуповерхнюґрунтів.Вітроерозійніпроцесиспостерігаються в основному в зимовищ таранньовеснянийперіоди року, особливо убезсніжнізими.Днів ізпиловими бурямибуває 5—25.

>Чорноморсько-Приазовськапровінція — райондуже сильногорозвиткувітровоїерозіїґрунтів.Кількістьднів ізпиловими бурями тутстановить 20—35.

>Кліматичназумовленістьпроявувітроерозійнихпроцесів. >Розподілпоказниківтискуповітря верозійнонебезпечнийперіод (>січень—квітень)свідчить проіснуваннявеликоїбаричноїосі. Пообидвабоки віднеїпануютьвітрирізного напрямі: напівночі —західні, напівдні —східні тапівнічно-східні, але впівденномузаході —північно-східні тапівнічні.

>Найчастішепиловібурівиникають тоді, коли на схід від Ро-сійськоїрівнинирозміщуєтьсяпотужний антициклон, а циклонзнаходиться назаході чипівденномузаходіЄвропи. У цьомувипадку напериферії антициклонузначнопосилюютьсяповітряні потоки.Збільшенняшвидкостівітрутакожспостерігається,якщо напівночі тапівнічномусходіЄвропиформуютьсяциклони, але впівдні Українирозміщена областьпониженоготиску [4].

На Україні збільшеннябаричнихградієнтів тавітруспостерігаєтьсяпереважно вхолоднийперіод року.Вліткусильнийвітер, як правило,шквалистий,виникає под годинупроходженнягрозовихфронтів.Тривалість сильноговітрузвичайно від 2 до 10 — 12, напівдні тапівденномусході — до 143рік.

У районах Херсона —Нової Каховки —Мелітополя —Запоріжжя —Нікополя заріккількістьднів ізпиловими бурямидосягає 40. Упівнічних тапівнічно-східних районах Українипиловібуріспостерігаються одного разу за 10 років.

Максимумпилових бур упівденних районахбуваєзвичайнонавесні, щозумовлено болеераннімтаненнямсніговогопокриву,інтенсивнимпідвищеннямтемператури йвідсутністюзімкнутоготравостою.Видуванняґрунтіввзимку (>чорнібурі)відбувається у рокта ізнизькоютемпературоюповітря прислабкомузволоженніґрунту ізосені йвідсутностісніговогопокриву. їхнітривалістьколивається відчвертігодини докількохдіб.Найбільштривалібурібувають устеповійзоні, особливо усхіднійїїчастині.Середнятривалістьпилових бур уДонбасіперевищує 10 рік., уЛісостепу — 3, наПоліссі — 1 рік.

>Великоїшкодиґрунтовомупокривузавдаємісцевавітроваерозія, щовиникає в основному навітроударнихсхилах йпідвищенихелементахрельєфупосилюютьсявітриневеликоїшвидкості (менше 6 м/с). Тому локальна (>місцева)вітроваерозіянайчастішевиникає призагальнійвідсутностіпилових бур.Проявїї наодній йтій жділянціпротягом ряду роківпризводить дозначноївтратиґрунту.

>Властивостіґрунтів тавітроерозійніпроцеси. >Фізична сутьвітровоїерозіїґрунтівполягає до того, що врезультаті діїповітряного потоку вприземномушаріпочинаютьрухатисяґрунтовічастинки таагрегати.Встановлено триформипереміщеннячастинокґрунту:перекочування поповерхні,перенесення вповітряномупотоці, атакожстрибкоподібний рух.

>Перекочуваннямпереміщуються в основномуґрунтовічастинкирозміром 0,5—1,2 мм,крупнішіструктурніагрегати —ураганним таштормовимвітром, астрибками —частинкирозміром 0,1 — 0,5 мм, котрі у тому,щобвідірватися відповерхніґрунту,повинні пройти шлях устадіїперекочування.Структурніагрегатирозміром менше 0,1 мм поповерхніґрунтуповітряним шляхом непереміщуються. їхньоговідривможливийлише ізгребенів чи задопомогоючастинокрозміром — 0,1—0,5 мм, котрівибиваютьдрібнішіагрегати уповітрянийпотік [5].

>Якщо ушаріґрунту 0—5 дивміститься понад 60 %агрегатів понад 1 мм, то такаповерхнявітростійка. Привмісті 50 %агрегатів понад 1 ммповерхняґрунтупомірностійка, бо присильнихвітрах (более як 17—20 м/с) ізнеївідчужується до 4—6 т/гаґрунту.

Увесняно-осіннійперіодповерхнябільшостіґрунтівперебуває увітростійкомустані (>грудочкуватість 60—80 %).Взимку йранньою весною подвпливомпогодних умів (>промерзання,відталіагрегатишвидкоруйнуються доерозійнонебезпечнихрозмірів й доперіодусильнихвітрівзораніфонистаютьнестійкимипротивітру (>грудочкуватість 30 — 40 %).

>Підвпливомпогодних умів, атакожобробітківпоступовозмінюєтьсягрудочкуватістьверхнього куліґрунту.Показниксхильностівітростійкихагрегатів доруйнуванняєвідносноюінтегральноюхарактеристикоювпливувластивостейґрунтовогопокриву наутворення йзбереженнягрудочкуватості.

Урезультатіаналізучастоти таінтенсивностіпроявувітроерозійнихпроцесів наґрунтах ізрізнимипоказникамируйнуваннявиявленотіснупрямувзаємозалежністьміж ними.Такасполученістьдаєзмогувикористовуватиїї длядіагностикиґрунтівщодо їхньогосхильності довітровоїерозії [5].

Завпливомпогодних умів (>зволоження,промерзання,швидкістьвисушування) назмінупоказникаруйнуваннявітростійкихагрегатів, атакожзіставленнямцихзмін з характеромпроявувітровоїерозіїплакорніґрунтистеповоїзони Українивіднесені запотенційноюнебезпечністю до таких,якимвластивіерозійніпроцеси.


>РОЗДІЛ 2ЗАХОДИБОРОТЬБИ ЗЕРОЗІЄЮ

2.1Боротьба ізводноюерозією

2.1.1Водорегулюючілісовінасадження

Укомплексіагролісомеліоративнихзаходів,спрямованих наборотьбу ізрозвиткомерозії йповерхневогозмиву врегіоні,важливемісцевідводитьсязахиснимлісовимсмугам —водорегулюючим,прибрівковим,приярковим, атакожкуртинномузалісеннюсхилів йднищярів,видолинків тавододілів, долинрік,ураженихлінійноюерозією. Роль йпризначенняцихнасадженьрізні.Одні із нихбезпосередньовпливають наскорочення йрозподіл стокудощових йталихснігових вод,інтенсивністьзмиву йрозмивуґрунтів;другісприяютьзакріпленнюсхилівярів,зменшенню їхнізростання вдовжину й завширшки,перешкоджаютьрозвитковігравітаційнихзміщеньпорід насхилахярів,видолинків,річкових долин;третіочищаютьстокові води відзмитогоматеріалу,затримуючи його йвідкладаючи,чимпопереджаютьзамулення йобміліннярічок й озер,оберігають відньогоґрунти на днищах балок йрічкових заплав [8].

>Лісосмуги сам пособі, а тім понад впоєднанні ізгідротехнічнимиспорудамидаютьвисокийводорегулюючийефект,якийвизначаєтьсявеличиноюзатримання нимиповерхневого стоку води, котранадходить ізплощіводозбору.Згідно ізінструкцією, ширинаводорегулюючихсмугмає бути 10—15метрів, авідстаньміж ними —200—600метрів (узалежності відприродноїзони, типуґрунту йкрутизнисхилів).Якщо длясірихлісовихґрунтів усмузізавширшки 12метрівсередня величинаінфільтрації водистановить 520міліметрів, авідстаньміжлісосмугами 500метрів, то 1 гектартакоїсмугипростягнетьсямайже на 900метрів, й,отже, влісосмугунадходитиместік води із полязагальноюплощею 45гектарів (>500X900метрів). Таким чином, улісосмугудовжиною 900метрів (>площею 1 гектар)надходитиме від 31 тис. до 49 тис.кубічнихметрів води, Якастікає із шкірного гектараміжсмуговогопростору.Якщо ізцієїсумивиключити запас води зснігу,безпосередньонагромадженоголісосмугою, тофактичнийвміст стоку взонісірихопідзоленихґрунтівстановитимеблизько 9—10міліметрів. У рокта ізмаксимальноюінфільтрацією води у ґрунт у зв'язку ззбільшеннямкількостіопадівлісосмугиможутьзатримувати води в 1,5—2 рази понаднаведенихзначень [8].

>Лісосмуги впоєднанні ізземлянимигідротехнічнимиспорудами (валами йвалами-канавами) всередньомуможутьзатримувати насірихопідзоленихґрунтахблизько 15міліметрів, але вчорноземах — до 30 — 35 дивснігових вод.

Однакводовбирназдатністьлісосмуг насхилахзначноїкрутизни якщоменшою.Цісхиличастішерозчленовуютьсяпочатковими формамиерозії.Ґрунтовийпокрив тутхарактеризуєтьсярізнимступенемеродованості йпониженоюводопроникністю. Доти ж черезскладністьрельєфулісосмуги незавждивдаєтьсярозмістити виключно за горизонталях, й томуокремі їхньогочастинибуваютьспрямованівздовжсхилу (що особливо притаманноприяркових йпривидолинковихсмуг). Отже,чимбільшівідхилення урозташуваннілісосмуг від горизонталей, тімнижча їхньоговодорегулюючаефективність. Томудоцільноспоруджуватипереривчастівали-канави ізбічнимиперемичками-валамивпопереклісосмуг знезначнимвиходом наріллю.Довжинувідрізківрозраховуютьвиходячи ізпоздовжньогоухилулісосмуг.

>Шириналісовихсмуг накрутихеродованихсхилахвидолинків йрічкових долин немаєперевищувати 35—45метрів. Придовжині поля 500метрів, якуприлягає дозалісеногосхилувидолинку, влісонасадженнянадходитиместік води ізплощі 10гектарів. Цеозначає, щолісосмугизатримають 330—470кубічнихметрів води, котрастікає із шкірного гектара, а придовжинісхилу 400метрівоб'ємзатриманого стокустановитиме 420—580кубічнихметрів води нагектарі [20].

>Такависокаводорегулюючаефективністьсуцільнихлісонасаджень, яквідмічає А. Р.Рожков,можеспостерігатися лише наідеальнихсхилах прирівномірномунадходженні води, Якастікає ізполів протягом усьогоплощу,тобто колисхилизовсім нерозчленованіпромоїнами, ярами таіншими формамиерозії. Однак вумовахрегіонуідеальніумовивідсутні. Тут накрутісхиливидолинків йрічкових долин (8—15°) воданадходитьбурхливимиконцентрованими потоками, котрізумовлюютьрозвитокінтенсивногоглибинногорозмивусхилів.

>Незважаючи нависокузахиснуфункціюлісовихнасаджень, назалісненихсхилахможеспостерігатисьутворенняпочатковихерозійних форм. Цепояснюєтьсянедостатнімзатриманням стоку нарозоранихсхилах, котрірозташованівищелісонасаджень.

>Водорегулюючілісосмуги не лишезменшуютьзмивґрунтузісхилів, котрі лежатинижче, але йякоюсьміроюзатримуютьзмитийматеріал ізполів, щознаходятьсяпоруч. При цьомучастина йоговідкладаєтьсябезпосередньо влісосмузі, ачастина — перед нею наполі.Намивання івідкладаннязмитогоґрунту передлісосмугою под годинузливвідбуваєтьсязавдяки діїутворених наріллівалків чивеликійпотужності куліснігу, щофактичновиконуєзахиснуфункцію.

У тихийвипадках, коли невідрегульованостік води, котраконцентруєтьсявздовжверхніхграницьлісосмуг,лісонасадженняможутьзумовлюватирозвитокпроцесіверозії.

2.1.2Ґрунтозахиснінасадження

>Привидолинкові йприярковілісосмуги засвоїмифункціямиістотновідрізняються відводорегулюючих.Розміщенівздовжбрівкиярів йвидолинків, смердотівідмежовують, із одного боці,ріллю відіншихугідь, а із іншого — пологучастинусхилу відкрутої й таким чиномвідіграютьґрунтозахисну роль на землях, котрі лежати накрутихсхилахвидолинків йярів.Цілісосмугислідспоруджувати по горизонталях,уникаючирозміщення подкутом. Умісцяхперетинулісосмугоюрізнихпониженьмісцевостіїї ширинузбільшують,виходячи ізкрутизни йдовжинисхилівцихпонижень.

>Привидолинкові йприярковілісосмугисприяютьзакріпленню іприпиненнюзростанняярів ізмалоюводозбірноюплощею накрутихсхилахвидолинків тарічковихтерас,затриманню стоку водатмосфернихопадів й,звідси, —змивуґрунту.

>Ярково-видолинковінасадження позитивновпливають нагідрологічні імікрокліматичніумови наорних землях, котрірозташованіпоруч,відіграютьзначну роль озера мають йводойм відзамулення.

>Привидолинкові йприярковінасадженнязумовлюютьрівномірністьпроцесунакопичення йтаненняснігу наріллі, але всхилах.Таліснігові води, котрістікають ізсусідніхпривидолинковихплощ,потрапляючи втовщуснігу насхилах,втрачають своюерозійнуенергію.Внаслідокполіпшення умівсніговідкладання йсніготаненнязменшуєтьсяерозійна діяльністьталих вод, насхилах йстворюютьсясприятливімікрокліматичніумови длярозташованихпоручполів,підвищується їхніродючість [21].

>Виходячи іздовжини йкрутизнисхиліввододілів йерозійних формрельєфу, наВолинській йПодільськійвисочинах йпівнічномусходіБуковини, ширинуприбрівковихлісових йлісоплодовихсмуг на їхнього територївстановлено від 10 до 15метрів.

Длятериторій, деєсхили ізінтенсивнимрозвиткомерозії, аводозборимаютьзначнудовжину, ширинаприбрівковихлісових йлісоплодовихсмугможестановити 15—20метрів.

Насхилахприподільськихулоговин,річкових долин,видолинків,ярів, де процес природногоосипаннязакінчився й смердотінабулистабільності (>покрилися дереном),протиерозійнінасадженнядоцільнорозміщувати за 2—3метри від їхньогобрівки.Крім того,требазалишативузькуприбрівковусмужку подприроднезалуження.

Наділянкахвидолинків ізопуклими,крутимисхилами, на яківідмічаєтьсяінтенсивнийрозмив, наприбрівковійчастиністворюютьдеревно-чагарниковий типнасаджень якнайбільшефективнийпротирозвиткуерозії.

Насхилахпівденнихвідрізків припливПрип'яті,подільських притокахДністра,лівих притоках Прутустворюютьсядодатковічагарниковінасадження ізпосухостійких культур, щошвидкорозмножуютьсяпаростками,відводами (>ірга,обліпиха,акаціябіла таін.). Їх на виборах 4метриодне від одногосадятьплодові дерева, котрі тут добророзвиваються [27].

У районах, дерозвитокярів йпочаткових формерозіїзагрожуєріллі, але вкрутихеродованихсхилахрічкових долин,видолинків (особливо назсувнихділянках),споруджуютьсятераси, на яківисаджуютьлісоплодові йплодоягідні культури,включаючи виноград, котрідаютьзначнийекономічнийефект.

>Відкоси й днищаярів тавидолинківтежпідлягаютьзалісенню. Ширінуприбрівковихсмугдоцільнодоводити від 10 — 15 до 20 — 25метрів.

Натериторіях, депоширеніпочатковіформиерозії йсильнозмитіґрунти,яри насхилах й днищах балоксвідчать провеликуруйнівну силуталих йзливових вод, котрістікають увидолинки (черезприбережні ділянки).Ширинаприбрівковихлісосмугмаєстановити 20 — 30метрів.

2.1.3Лісоутворюючіпороди упротиерозійнихнасадженнях

У основурекомендацій подоборулісокультур упротиерозійнінасадженняпокладеногеографічнепоширеннядеревноїрослинності, щосклалося на територїрегіонувнаслідокїїприродно-історичногорозвитку подвпливомзмінзовнішньогосередовища.

>Однією іздомінуючихлісових культур улісосмугахє бук,другорядною — граб. Упіввічно-західнійчастині країни до буку якдругорядну культуруслідвводити соснукримську чизвичайну.

Убуково-грабові,буково-сосновілісосмуги впідлісоквводятькрушину, малину,глід,горобину,вовчелико таін.

Наплощах, депереважаютьслабодеградованічорноземи,сірілесо-подібнісуглинки,головноюкультурою улісосмузіє дуб. якдругорядні культури донього можнаприєднувати ясний, кленгостролистий,польовий, липки, граб, черешню.

Приплануваннідубово-грабовихлісосмугнеобхіднобрати доувагиособливостііснуючихприроднихзв'язків дуба із йогосупутниками якбіологічну основупідборулісокультур усмуги. Укорінних типахдеревостану граб здомінуючоїпороди в молодняках до 30—40 роківзменшуєтьсякількісно,вирівнюючись з дубом.Розвиток дуба ізграбомзалежить відпоходження граба й йоговіку. Так було водновіковихдерево-станах граба ізпорослевим дубом (що особливохарактерне дляПоділля) в Перші рокта дуб зростанніповільно, але й із семи-десяти роківпочинаєшвидкорости увисоту й так до60-70-річноговіку. У 22-25 років дуб з іншого ярусу переходити уперший, а граб —навпаки.Після 70 роківріст дубауповільнюється.Цюбіологічнуособливість дуба й грабатребарозумновикористати приформуванніпротиерозійнихлісосмуг.Тоді граб уже не якщогрізним конкурентом, авиконуватимекорисну роботу культурипідгону зростанню [27].

Натериторіях, депоширенідеградованічорноземи насірих йтемно-сірихсуглинках,опідзоленихлесоподібних породах йвипадає 600—700міліметрівопадів нарік,однією ізосновних культур улісосмузітребавводити бук,другорядними - ясен, кленгостролистий йпольовий,явір, граб, дуб, черешню,в'яз, корець. Зчагарникових дляутворенняпідліскурекомендуютьліщину,бруслину,глід, калину,шипшину,терен,чорну бузину,вовчелико,свидину таін.

Длястворенняпротиерозійнихлісосмуг на територїеродованихрайонівВолинськоївисочинивисаджують дубзвичайний, кленгостролистий,в'яз,бруслину, липки, черешню,шовковицю, сосну, ясензвичайний, вишнюстепову, березубородавчасту таін. Зперелічених культуркожнаможе бутиосновною. Дляутворенняпідліску можнавикористатиліщину,крушинуламку, вербупопелясту,горобину, жимолостьзвичайну,бруслинубородавчасту,вовчелико таінші культури,характерні дляпідліскучагарниковихдібров,грабово-соснових йберезовихлісів Волині. На територїЗахідногоПолісся,Волинськоїрівнинипоширеніпіщаніґрунти.Найбільшефективним заходомзакріпленняцихґрунтів йпідвищення їхніродючості, яксвідчитьдосвід рядуколгоспівлісостепової йполіської зон УСРР,єшелюгування (под плуг чи черешками) ізвисадженнямсосни уміжряддях.

>Розміщеннярядів шелюги (>вербигостролистої) через 1,5—2,0метризабезпечуєзадовільнийрозвитокїї вміжряддях.Захиснафункціяшелюгиповідношенню досіянцівдеревних культурвизначаєтьсявідстаннюміж рядами йдорівнюєчотирьомвисотам (М) шелюги у посадках, чи 4 метрів. Присуцільномушелюгуванні ширинуміжрядь можна довести до 2метрів й понад. Приспорудженніспеціальнихсуцільнихділянок шелюгиможливе й болеещільнерозміщенняїїрядів.

2.1.4Залуженнясхилів

>Ефективним заходомборотьби ізерозією йзмивом, укомплексі ізіншимиагролісомеліоративними заходами,єзалуження сильноеродованих йрозмитихкрутихсхилів. Тутдоцільнорозміщуватисінокіснісівозміни,насиченібагаторічними травами читравосумішами [19].

Насхилахрічкових долин,ярів йвидолинків, депоширеніопідзоленічорноземи йсірілісовіопідзоленіґрунти,сіютьконюшинучервону й люцерну.Непогановиявили собісумішіконюшини ізтимофіївкою;конюшини ізвівсяницею;конюшини ізрайграсомпасовищним чибагатоукісним;конюшини,люцерни йтимофіївки чивівсяницілучної.

Приоднорічномувикористаннірекомендуєтьсясумішконюшиничервоної ізбілою й ізтимофіївкою;конюшиничервоної,райграсапасовищного чибагатоукісного; придво- читрирічномувикористанні —потрійнасуміш ізконюшиничервоної,люцерни йвівсяницілучної.

На тихий самихсхилах добророзвиваються йдаютьзначнийпротиерозійнийефектсуміші ізконюшиничервоної йрожевої;конюшинибілої ізлядвенцемрогатим.Спостереження зарозвиткомпроцесузмиву йрозмиву насхилахярів, балок йрічкових долин,ранішезайнятихбагаторічними травами йтравосумішами,показують, що приоднорічномувикористанні трав насхилахдоцільновисіватитакі жподвійнітравосуміші, як й насірихопідзоленихґрунтах, придворічномувикористанні —потрійнутравосуміш ізконюшиничервоної,лядвинця рогатого йтимофіївки.

>Непоганінаслідки уборотьбі ізвітровоюерозієюсупіщаних йсуглинистихґрунтівдаєвисівання люпину,який, яквідомо,єдоброюпісляукісною йпісляжнивноюкультурою. Люпин,призначений назеленедобриво, неслідприорювати, азалишати довесни,щобзберегтиазотисті йорганічніречовини вґрунті.

Уумовахспеціалізації йконцентраціїсільськогосподарськоговиробництвазначнозбільшуєтьсянавантаженнятварин на один гектарприроднихкормовихугідь, особливо вгосподарствах, котріспеціалізуються навирощуванніовець, ялівок йвиробництві молока.Неправильневикористанняугідь уцихгосподарствахможепризвести довипаданнятрав'яногопокриву, аценеминучезагрожуватиме не лишерозвиткомерозії насхилахвидолинків,річкових долин, а ізниженнямпродуктивностітравостоїв. Тому вспеціалізованихгосподарствах особливоактуальнимєкорінне йповерхневеполіпшення пасовиськ й цибулю,удобрення йраціональне (>загінне)використання пасовиськ [14].

Длязахистуґрунтів відерозії у зв'язку ізкоріннимполіпшенням пасовиськ насхилах до 6°застосовуютьсуцільнуоранку, але всхилах понад 6° —черезсмужну. При цьомусхилислідрозорюватипоетапно.Цимвиключаєтьсяутворенняпочаткових формерозії йрозвитокзмивуґрунтів.Збільшенняпитомої вагибагаторічних трав уструктуріпосівнихплощ влісостепових районах Волині,Поділля йБуковини дозволити не лишепідвищуватиродючістьеродованих земель, забезпечитирозвитоктваринництва, а і позитивновплине народючістьґрунтів у районах, щомежують ізеродованими.

2.1.5Просапні культури наеродованихґрунтах

>Спеціалізація йконцентраціявиробництватоварноїкартоплі йовочів,переведеннякормовиробництва напромислову основувикликаєрізкезростанняпитомої вагипросапних культур усівозмінах.Внаслідок цогозмінюється структурапосівнихплощ,технологіяобробіткуґрунту.Укрупнюються поля,внаслідок чогозбільшуютьсяводозбірніплощі,лінії стоку. Уумовахпануванняерозійногорельєфу врегіоніце приводити дорозвиткупроцесіверозії ізмиву.Крім того,зростанняпитомої вагипросапних культур угосподарствахстворюєнеобхідністьінтенсивногообробіткуґрунту, аце Веде дошвидкоїмінералізаціїорганічнихречовин йруйнування їхньогоструктури, щотакожзнижуєпротиерозійнустійкістьґрунту.

Зметоюефективноїборотьби ізрозвиткомводної (>лінійної)ерозії йзмиву,підвищенняврожайностісільськогосподарських культур веродованих районахслідсувородотримуватисьрозробленихнаукою йпрактикоюсівозмін,протиерозійнихтехнологійобробітку культур йвідповідногоутриманняміжрядьплодовихнасаджень, котрірозміщуються натерасахсхиліверозійних формрельєфу [5].

Насередньо- йсильнозмитихґрунтахдоцільновпроваджуватитакісівозміни: 1 — 3 полі —багаторічні труй, 4 —озимапшениця, 5 —кукурудза на силос, 6 —ячмінь ізпідсівомбагаторічних трав.

Наплощах, депереважаєерозійнийрельєф ізеродованими йзмитимиґрунтами,просапні культурислідвиключати ізсівозміни, а всюплощувідводити подпостійнезалуження. Цезабезпечить не лишераціональневикористанняеродованих земель, а іефективністьборотьби ізерозією.

>Заслуговуєуваги проблематехнологіївирощуванняцукровихбуряків йкукурудзи, котрі вприроднихумовахданогорегіонуєерозійнонебезпечними. Тому впольовихсівозмінахцукровібурякислідвисівати з полів,розміщених нарівниннихплощах, але всхилах, кут які неперевищує 3°.Вирощуванняцукровихбуряків накрутішихсхилахнебажане,бо присівбівпоперексхилуускладнюютьсяумови роботиґрунтообробних йзбиральних машин, а прирозміщеннірядківуздовжсхилівможливийрозвитокзначногорозмиву йзмивуґрунтів под годинуінтенсивнихдощів йзлив.

Уборотьбі ізерозією йзмивомвеликезначеннямаєтакийагрофон, яккукурудза. На полях,зайнятихцієюкультурою, грунтбільшучастину

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація