Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Агрохімічна характеристика солонцевих грунтів


Реферат Агрохімічна характеристика солонцевих грунтів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>РЕФЕРАТ

“>АГРОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКАСОЛОНЦЕВИХГРУНТІВ”


>Зміст

>Вступ

1.Закономірностіпоширеннясолонцевихґрунтів вукраїні та їхніагрохімічна характеристика

2.Хімічнамеліораціясолонцевихґрунтів

3.Плантажованіґрунти, їхньоговластивості йпродуктивність, напрямиеволюції

>Висновки

Списоклітератури


>Вступ

У Українісолонці тасолонцюватіґрунтизаймаютьсередорних земельзагальнуплощублизько 2,7 млн. га.

>Ціґрунтихарактеризуються великоюрізноманітністю, але й усі смердотімаютьдуженизькуприроднуродючість, що обумовлененасампереднесприятливимиагрофізичними йфізико-хімічнимивластивостями. Тому ефективноговикористанняцихґрунтівпотребуєпроведення комплексузаходів із їхніокультурення йвідтворенняродючості.

>Середзапропонованихвченимиспособівмеліораціїсолонцевихґрунтівширокевпровадження в практикусільськогосподарськоговиробництваотримали дваприйоми -хімічнамеліорація йплантажнаоранка. Заперіод із 1961 по 1990 рр. на Українігіпсуванняпроведене наплощіблизько 1 млн. га, аплантажнаоранка - наплощі 220 тис. га.

>Багаторічнимидослідженнями,проведеними на Україні, українах СНР тадальньогозарубіжжявстановлено, щохімічнамеліораціяєнедовготривалимприйомом, йсолонцевіґрунтивимагають повторногогіпсуваннякожні 5 - 7 років. Колистосуєтьсяплантажноїоранки, тотривалістьпозитивноїпіслядії цого заходженню навластивостіґрунту йврожайсільськогосподарських культур невстановлено.

Разом ізцим насучасномуетапірозвиткуагропромислового комплексу вумовахземельноїреформи тарізноїформивласності на грішну землюдужеважливо матірточнуінформацію проякісний станплантажованихсолонцевих земель дляоцінки їхньоговартості,проведеннямоніторингу, атакожраціональногосільськогосподарськоговикористання.

Томуактуальнимєустановленнянаправленностіагрогенноїеволюціїплантажованихґрунтів й розробкапропозицій із їхніподальшогораціональноговикористання.


1.Закономірностіпоширеннясолонцевихґрунтів вукраїні та їхніагрохімічна характеристика

У земельномуфонді Українисолонці тасолонцюватіґрунтизаймаютьзагальнуплощублизько 4 млн. та., до тогочисліорніземлі - 2,7 млн. га.Солонцевіґрунтирозповсюджені в основному в двохгрунтово-кліматичних зонах -Лісостепу (>частковоЧернігівськеПолісся) й вСтепу (>переважноСухийСтеп) [1,3].

УзоніПолісся основуґрунтовогопокривустановлять, яквідомо,незасоленісірілісові,дерново-підзолисті йболотніґрунти навилугованихводно-льодовикових таалювіальнихвідкладах.Проте, натерасах р.Десни таїїпритоківвнаслідокдуженезначноїприродноїдренованості,близькогозаляганняґрунтових вод,збагаченихсодою, йстворення умів длявторинногозасолення іосолонцюваннясформувалисязасолені аналогивказанихтипівґрунтів. У заплавахрічокрозвиваютьсяпереважночорноземно-лучніповерхнево-солонцюватіґрунти содовогозасолення,подекуди ізневеликимиплямамисолонців. [1,18]

УзоніЛісостепусолонцевіґрунтипоширені в основному в заплавах йнизькихтерасахрікДніпра,Десни, Псла,Сули таін.Поява їхнього уґрунтовомупокривіпов'язана ізвпливомблизькозалягаючихґрунтових вод, содового чихлоридно-сульфатногохімізмузасолення.

УпівнічнійчастиніДніпровсько-Донецькоїзападинидренованістьдужеслабка,ґрунтові водизалягаютьблизько доповерхні (1-1,5 м). Цестворює вґрунтівипотний режим ізактивнимпроцесомсоленакопичення.Утворені тут ще заучастюсодовозасоленихґрунтових водґрунтивідносять досодовихсолончаків (СамбурГ.Н., 1963) чи доповерхнево-солонцевихсолонців йчорноземно-лучнихповерхнево-солонцюватихґрунтів (>НоскоБ.С., 1964;Гринь Г.С., 1969).

Уверхньомушарі такихґрунтівнакопичується сода, Якавикликаєінтенсивнеосолонцювання самоговерхнього обрію. Уостанньомувідзначаєтьсявисокийвмістобмінногонатрію, атакожвисокалужність (рН 8-10).Характерноюрисою такихґрунтівєвідсутність числабкавираженістьознакперерозподілурухомихречовин попрофілюсолонцю,слабкадиференціація наелювіальний таілювіальнийгоризонти.

Усолонцічорноземно-лучномукірковомусодово-солончаковомуелювіальний обріймайже невиражений (кулю 1 див).Вінзамінюєтьсяпотужнимілювіальним кулею, де рНскладає 9,2, аувібранийнатрій - 19,2% відємностіобміну. Уверхньомушарікількістьфракційфізичноїглини більше, ніж узалягаючомунижче, що невластивосолонцям йпояснюєтьсядиспергуючимвпливомрозчинівсоди, щопідіймаються доповерхні.Така жтенденціяперерозподілуречовин, але й в болееслабкійміріспостерігається вчорноземно-лучнихповерхнево-солонцюватихґрунтах.

>ПоверхневосолонцюватіґрунтиЧернігівськогоПолісся йПівнічногоЛісостепу порівнянобагаті наорганічнуречовинувнаслідокповільноїїїмінералізації,вміствуглецю уверхньомушарі (0-20 див)становить від 0,54 до 2,2%. Навідміну відзональнихнезасоленихґрунтівцей кулюхарактеризується йвідносновисокимвмістом азоту, фосфору йкалію. Зглибиноювміствалових йрухомих форм азоту й фосфорузнижується.Якщовмістзагального азоту вшарі 0-20 див вмежах 0,2-0,16%, алужно-гідролізуємого - 15,9-15,3мг/100 рґрунту, то ізглибиноюціпоказникивідповіднознижуються до 0,07-0,03% та 6,1-5,6мг/100 рґрунту.

Максимум валового фосфору (133мг/100 рґрунту) припадати наверхній кулю,мінімум наматеринськіпороди. Привідносновисокихвалових запасахфосфатіврухомість їхньогонезначна. Завмістомрухомого фосфоруціґрунтиможуть бутивіднесені до класу ізнизькоюзабезпеченістю,щовідображається й уфракційномускладіактивних форммінеральнихфосфатів, денайбільшрозчинніформимістяться унезначнихкількостях.Середактивних формпереважаютьфосфатикальцію (8-15мг/100 рґрунту),фосфатівзаліза таалюмініюзначно менше.

Рівеньзабезпеченостіобміннимкаліємвисокий, ушарі 0-20 диввміст До2Проскладає 26-40мг/100 рґрунту. Навідміну відводорозчинного йобмінногокалію, максимум яківідзначається уверхньомушаріґрунту,кількістьнеобмінно-фіксованогозбільшується до низу.

>Середнійрівеньвмістумікроелементів уцихґрунтахобумовлюється їхньоговмістом у легко - йсередньосуглинкових лісах йлісоподібнихсуглинках, на які смердотісформувалися. Так,середнійваловийвмістмікроелементів усолонцяхскладає:марганцю-236-516 мг/кг, цинку - 18,2-45,міді - 9,8-34, бору 7,7-9,8 й кобальту - 8,3-22,6 мг/кгґрунту.Варіювання їхньогообумовлене якмеханічним складомґрунтів, то йступенемпроявленнясолонцевогопроцесу й йогонаправленістю.Напрямоксолонцевогопроцесу й йогоінтенсивністьвпливає,перш на, наперерозподілмікроелементів попрофіль. То всолонцевихґрунтахЧернігівськогоПолісся йпівнічногоЛісостепу, в якісолонцюватістьінтенсивнішевиражена уверхнійчастиніпрофілю,накопиченнямікроелементівМn,Cu,іноді Coспостерігається уверхніхгумусових горизонтах. При рН понад 7,5-8 йнаявності гумусусполукимарганцю,міді, борумалорухомі йпересування їхнього попрофілюнезначне.

>Тимчасовеперезволоженняповерхневосолонцевихґрунтівзнижуєокислювально-відновлювальнийпотенціал,збільшуєрухомість гумусу, а разом із тім йсполукмарганцю йміді. Уумовахсодовоїгіпергенезимідьможетакожутворюватирухомікомплекснімінеральніречовини,однак занаявностісульфід-іоніввиникаєбар’єр дляміграціїміді й кобальту,утворюютьсянерозчиннісульфідицихелементів.

УпівденномуЛісостепусолонцеутвореннядещовідрізняється відпівнічногоЛісостепу, щовідбивається наскладі йвластивостяхсолонцевихфунтів. Тутприроднадренованістьполіпшується,ґрунтові водизалягають наглибині 2-3 м. Ухімічномускладіґрунтових водпереважаютьнейтральнісолі (>хлориди,сульфати), содаутримується внезначнійкількості.Сезоннадинамікарівняґрунтових воддосягає 1 м, томуґрунтивідчуваютьрізноманітний їхньоговплив,періодизасоленнязамінюютьсярозсоленням. Уцихумовахформуються в основномучорноземно-лучні ілучно-чорноземніглибоко-солонцюватіґрунти вкомплексі зсолонцямисередніми таглибокими (15-30%).Ґрунтовийпрофільрізкодиференційований наілювіальний таелювіальнийгоризонти,причому востанньомузростаєвмістфракціїфізичноїглини таємністьпоглинання.Такіґрунтивідносяться доглибоко-солонцюватих.

>СучаснатенденціярозвиткусолонцевихґрунтівпівденногоЛісостепу вціломуспрямована у бікрозсолення тарозсолонцювання припосиленійприроднійдренованості напідвищенихділянкахтерас, деутворюютьсячорноземитиповізалишковосолонцюваті. Нанизькихділянкахрічковихтерас припідйомірівняґрунтових вод, щопов'язаний ізбудівництвом каскадуводоймищ наДніпрі,місцямиможливийрозвитоксолонцевихґрунтів у бікреградації (Поверненнястадіїзасолення) йпосиленнясолонцюватості.

>Глибокосолонцюватіґрунтизначнобідніші на азот, фосфор йкалій, щочасткововимиті подвпливомелювіальнихпроцесів ізверхніхшаріввглибпрофілю.Особливоінтенсивновилуговуютьсярухоміформи фосфору йкалію, котрінакопичуються йілювіальномугоризонті.Порівняно ізповерхневосолонцевими болеевилугованіглибокосолонцевіґрунтихарактеризуютьсязменшеннямвмісту ворномушарі валового азоту (до 0,14-0,28), фосфору (до 0,08-0,1) йкалію (до 1,23-1,4%).Рухомими формами фосфору йкалію смердотізабезпеченінедостатньо,фракційний складкаліютакожвідображаєцюзагальнузакономірність. Максимумнакопиченнялегкорозчинного,обмінного йнеобмінно-фіксованогокаліюспостерігається ушарі 50-70 див йскладаєвідповідно 9,5; 22,2; 197,8мг/100 рґрунту завмістуцих форм уверхньому (>0-10см)шарі 1,8; 18; 117,7мг/100 рґрунту.

>Гумусово-ілювіальний кулюглибокосолонцевихґрунтівзбіднений намікроелементи, уілювіальномушарівідбувається їхнінакопичення, щоєвластивим для бору й цинку.Процесміграціїмікроелементівпов'язаний ізвинесенняммулистихчасток йпівтораокислів ізверхнього кулі йзбагаченням його на кремнезем, асолонцевийєфізико-хімічнимбар’єром длязакріпленнярозчиннихсполукмікроелементів, щопіднімаються ізкапілярнимирозчинами уверхні шариґрунту.Внаслідоквисокоїдинамічностіводно-сольового режиму,направленість таінтенсивністьміграційних йакумулятивнихпроцесівможезмінюватися разом ізперерозподіломмікроелементів.

>Забезпеченістьсолонців йсолонцевихґрунтів цогорегіонурухомими формамимікроелементівпов’язана ізреакцієюґрунтовогорозчину, станоморганічноїречовини імінеральноючастиною.Ціґрунтихарактеризуються яксередньо - танавіть доброзабезпечені намарганець та цинк длясільськогосподарських культур із невеликим їхнівинесенням.СолонцевимґрунтампівденногоЛісостепупритаманнависокарухомість бору. Зазабезпеченістюрухомими формамимідісолонцевіґрунтивідносяться досередньо - тависокозабезпечених.Рухомим кобальтомціґрунтизабезпеченінедостатньо.

УзоніСтепусолонцевіґрунтирозвиваються в болеерізноманітнихумовах, ніж узоніЛісостепу.Слабкаприроднадренованість зблизькимзаляганнямґрунтових вод характерна тутлише дляприосевоїчастиниПричорноморськоїзападини -КримськогоПрисивашшя йтераса - дельтаДніпра.Інша,підвищеначастина територїєкращедренованою,ґрунтові водизалягаютьглибше 10 м, й невпливають наґрунтоутворення. Томугідроморфні інапівгідроморфнісолонцевіґрунтиобмеженопоширені взоні СухогоСтепу, в годину якпереважначастинаПричорноморського поділузайнятаавтоморфними,переважнотемно-каштановимисолонцюватимиґрунтами. [15,16,18]

УнайменшдренованійчастиніКримськогоПрисивашшя ізрівнемґрунтових вод до 1,5-2 м прикапілярно-ґрунтовомузволоженніформуються солончаки йсолончаковісолонці.

Умірувіддалення відузбережжя йзниженнярівняґрунтових вод до 7-8 м уґрунтахстворюєтьсяплівково-капілярнезволоження. Тутрозвиваютьсясолонцілучно-степові та їхньогокомплекси ізлучно-каштановими ітемно-каштановимисолонцюватимиґрунтами.

НависокихоколицяхПрисивашшя іПричорномор'я, деґрунтові водизалягаютьглибше 8 м,поширенітемно-каштановісолонцюватіґрунти,південнічорноземи,солонцістепові та їхньогокомплекси.

ДлябільшоїчастинисолонцевихґрунтівПричорномор'яхарактернийпереважноважкийгранулометричний склад -важкосуглинистий,легкоглинистий.Профільсолонціврозвинутий заелювіально-ілювіальним типом. Уілювіальномугоризонтізбільшуєтьсявмістфізичноїглини,ємностіобміну ікількістьобмінногонатрію.Вонимаютьнесприятливіводно-фізичнівластивості,низькуводопроникність, сильноущільнені (>об'ємнамаса вшарі 0-20 див -1,4-1,5г/см3).

>Найвищийвмістобмінногонатрію (19,8-27,6% відємностіобміну)спостерігається усолонцівлучних, котрірозвиваються подвпливомблизькозалягаючих доповерхнімінералізованихґрунтових вод, асолонців наморськихвідкладах (>третинних глинах).Кількістьобмінногонатрію влучно-степових йстеповихсолонцяхзменшується, атемно-каштановихсолонцюватихґрунтахстановитьусього 2-3% відємностіобміну.

>Верхнячастинаґрунтовогопрофілюґрунтів, котра незв'язана ізблизькимзаляганнямґрунтових вод,опріснена,першийсольовий обрійзалягає нарізнійглибині - всолонцяхближче доповерхні (30-70 див), втемно-каштановихґрунтах,чорноземах -глибше (100-120 див). При цьомузмінюється іхімізм солей: усолонцяхсолончакових та солончаках типзасоленняпереважнохлоридний,сульфатно-хлоридний, всолонцяхсолончакуватих таглибоко-солончакуватих -хлоридно-сульфатний йсульфатний, втемно-каштановихсолонцюватихґрунтах йчорноземахпівденних -сульфатний.

>Солонцевіґрунтипівдня України належати догрупиґрунтів ізнизькимвмістом валового йрухомого азоту,однакчорноземипівденні слабкосолонцюваті йтемно-каштановіґрунтизабезпечені нимкраще.

>Вміст валового азоту усолонцевихґрунтахзалежить відмеханічного складуцихґрунтів йступенявираженостісолонцевогопроцесу.Чимважчиймеханічний склад йслабкішасолонцюватість, тімвищийвміст азоту.Кількістьнітратів усолонцевихґрунтах неєпостійною йзалежить в основному відагротехнічних йпогодних умів йчастково відгенетичнихособливостейґрунту.

>СолонцевіґрунтиСтепу Українихарактеризуютьсявисокимвмістом валового фосфору (до 150мг/100 рґрунту) ізрівномірнимзменшенням ізглибиною.Максимальнакількістьспостерігається уверхньомугумусово-єлювіальномугоризонті.

Длясолонцевихґрунтівцієїзонихарактерноюєнаявність великихкількостейфосфатівкальцію, особливо унижнійчастиніпрофілю,збагаченій карбонатамикальцію.Фосфатівалюмінію йзаліза уцихґрунтахзначно менше, при цьомунайбільша їхнікількістьзосереджена уверхнійгумусованійчастиніпрофілю. Недивлячись нависокузабезпеченістьваловим фосфором,значна йогочастина представленакальцієвимифосфатами,рухомість йогонезначна, й якнаслідок,забезпеченістьрослинцимелементомнизька.Вміструхомого фосфору (заМачігіним) - 0,7-0,3мг/100 рґрунту.

Завмістомкаліюціґрунтиєвисокозабезпеченими.Обмінна йнеобмінно-фіксованаформикалію втемно-каштановихсолонцюватих грунтах великікількостяхзосереджені ворномушарі,рівномірнозменшуючисьвглиб попрофілю йлише ізглибини 100-110 дивзявляється до збільшення їхнікількості.

Усолонцікаштановомурозподілкаліюмає своїособливості:відсутнячітка,притаманнацимґрунтамдиференціація по обріям. Тут максимумнакопиченняобмінної йнеобмінно-фіксованої формкаліюспостерігається уверхньому (>0-20см)шарі.Вмісткаліюзменшується ізглибини70-80см.

>СолонцевігрунтиСтепухарактеризуютьсячіткимперерозподіломмікроелементів попрофілю -збідненнямелювіальнихгоризонтів йнакопиченням їхні вілювіальному. При цьомукожномуелементупритаманнийсвійпрофіль.Марганецьзакріплюється вгумусовомугоризонті, а бір,мідь й цинк - всолонцевому.Карбонатний обрійєакумулятором бору,марганцю й цинку. Принезначнійрухомостімарганцю й цинкувміст їхнірухомих формзнаходиться нарівнісередньої тависокоїзабезпеченості. Дляцихґрунтівхарактернийвисокийвміструхомих формміді (3,6-11,35 мг/кгґрунту) й бору, навідміну відіншихзональнихґрунтів.Вміструхомих формміді й бору всолонцевихґрунтахпідвищений.Особливовисокіконцентраціїцихелементіввідзначені в горизонтахнакопичення солей. Завмістомрухомого кобальту смердотівідносяться доґрунтів ізсередньоюзабезпеченістю нацейелемент.

>СолонціКерченськогопівострова, навідміну відпопередніх,сформувалися натретиннихсарматських ймайкопських глинах, котрімістятьвеликукількість солей (2-3%).Поширені смердоті нанизькихрівнинах йсхилах широких балок, деблизько доповерхнізалягаютьтретинніглини. Для такихсолонцівхарактернівисокасолонцюватість йзасолення хлоридами та сульфатами,різкавідмінністьмінералогічного складу. Уілювіальномугоризонтіпереважаютьмінералимонтморилонітовоїгрупи (до 45%), котрізумовлюютьвисокуводоутримуючуздатністьсолонців йнаявність у якихзначноїкількостінедоступної длярослинвологи.Ґрунтові води довведеннязрошення набільшійчастинівказаної територї буливідсутні.Ґрунтизнаходяться в комплексах ізпереважаннямчорноземівсолонцюватих натретинних глинах.Порівняноменшуплощузаймаютьчорноземипівденнісолонцюваті налісоподібнихвідкладах.Зустрічаютьсятакожсолонцевікомплекси, депереважаютьтемно-каштановісолонцюватіґрунти,серед якіплямисолонцівстановлять 30%.ОкремімасивипівденногоузбережжяКерченськогопівострова, атакож йогоцентральноїчастинизайнятіпереважностеповимисолонцями. [18, 19]

>Підвищитипродуктивністьбогарних йзрошуванихсолонцевихґрунтівнеможливо без їхнімеліорації. Прирозробці тавиборіприйомівмеліораціїнеобхідновраховувати не лишевластивості, але й і генезисгалогеннихґрунтів. [1]

2.Хімічнамеліораціясолонцевихґрунтів

Утеперішній годинумеліоративнепокращаннясолонцевихґрунтівздійснюється втрьохосновнихнапрямках, котрісформувалисяще в 50-хроках:хімічнамеліорація,покращаннясолонців зарахуноквнутрішньоґрунтовихзапасівкальцієвих солей ймеліорація іздопомогоюглибокогообробітку.

Зприйомівхімічноїмеліорації вбільшостікраїн СНР й за кордономнайбільшийрозвиток здобулогіпсування.Ця проблемарозглядається в двох аспектах: якосновнийприйоммеліораціїглибокогіпсових йглибококарбонатнихсолонців й якдопоміжнийприйом прикомплексніймеліораціїсередньо - табагатонатрієвихвисококарбонатнихсолонців. Уостанньомувипадкугіпсвикористовується ізметоюусуненнякірки таінтенсифікаціїсамомеліорації зарахунокґрунтовихзапасів карбонатовікальцію. [1,3,6,26]

>ТеоретичноюосновоюгіпсуванняєконцепціяК.К.Гедройця пропровідну рольіонунатрію всолонцевомупроцесіґрунтоутворення.

Діягіпсувиявляється до того, що внесеннякальційвитискаєобміннийнатрій,внаслідок чогозменшуєтьсярухомістьґрунтовихколоїдів (гумусу,глини,заліза таін.) йстворюютьсяумови дляокультуренняґрунту.

Звнесеннямгіпсу всолонцевийґрунтполіпшуються йогоагрономічнівластивості,знижуєтьсялужність,підвищуєтьсядоступність длярослин азоту, фосфору такалію,зменшуєтьсятоксичністьрухомих формзаліза іалюмінію,активізуютьсямікробіологічніпроцеси,підвищуєтьсяврожайність з. - р. культур. Увипадкунезначноговмісту вґрунтіувібраногонатрію тависокого -магнію,гіпсуваннязнижуєможливістьутвореннятоксичнихгуматівмагнію іполіпшуєумовикальцієвогоживленнярослин. [8]

>Ефективністьгіпсуванняпідвищується привнесенніорганічних ймінеральнихдобрив.Внесенняорганічноїречовинипосилюєбіологічнуактивністьсолонців,збільшуєвиділеннявуглекислоти, Якасприяєкращомурозчиненнюґрунтовихкарбонатів, аотже, болеешвидкомузаміщеннюобмінногонатріюкальцієм.

>Позитивнадіягіпсупроявляєтьсялише до тоговипадку, колиґрунтові водирозташованіглибше 1,2-1,5 м. Упротилежномувипадкупродуктиобміннихреакцій (>сірчанокислийнатрій таін) невиносяться вниз поґрунтовомупрофілю ірозсолонцювання невідбувається.

як показалибагаторічнідослідженняОМ.Грінченка,ОМ.Можейка,Г.М.Самбура, Н.П.Ґрабовського тасільськогосподарська практика,найбільш ефективногогіпсування насодовихсолонцях йсолонцюватихчорноземахЛісостепу України, девипадаєзначнакількістьопадів. Заданими О.М.Грінченка (1954), призастосуваннігіпсуспільно ізорганічними імінеральнимидобривамивідбувається не лишеполіпшеннявластивостейсолонців, але й ізмінюється їхньогоморфологічнабудова. В частности, через 17 років после одноразовогогіпсування, всолонціутворивсякультурнийорний обрійпотужністю до 30 див. При цьому зацейперіодпіслядіїприрістврожаюзернових культур всередньомусклав 8,8 ц/га,цукровогобуряку - 80-90ц/ra,сінабагаторічних трав - 31 ц/га. [8,15]

УСтеповійзоні вумовах богарногоземлеробстваефективністьгіпсування насолонцях нейтральногозасоленнядещонижча, ніж уЛісостеповійзоні. Цепояснюєтьсянестачеювологи вґрунті і,отже,низькоюрозчинністюгіпсу інагромадженнямпродуктівобміннихреакцій (>Na2>S04 таін) укореневмісномушарі (Можейко А.М., 1936;Антипов-КаратаєвІ.Н., 1953 таін).Гіпсування вційзоні болеедоцільне припроведеннідодатковихзаходів ізвологонакопичення й, особливо, призрошенні, щозабезпечуєпромивний режимверхнього куліґрунту.

>Виходячи ізтеорії генезису імеліораціїсолонців,розробленоїК.К. Гедройцем, упрактицімеліорації широкопоширений методрозрахункунеобхідноїкількостімеліоранту завмістомобмінногонатрію вґрунтовомувбирномукомплексі,якийвимагаєеквівалентноїзаміникатіономкальцію.

>І.Н.Антипов-Каратаєв (1953)вважав, що немаєнеобхідностіповністювитаскатиобмінногонатрію ізвбирного комплексуґрунту,оскільки вньомублизько 5-10%належить "неактивному"натрію.Присутністьтакоїкількостіввібраногонатрію несправляє негативноговпливу навластивостісолонцю.

О.Н.Соколовський (1941), а й за ним О.М.Грінченко (1954)рекомендуютьдозигіпсурозраховувати закількістюкальцію,поглинутогосолонцевим фунтом ізнасиченогорозчинуоцтовокислогокальцію.

Ряддослідників - Л.Мамаєва (1966),Б.М.Лактіонов (1962), Н.П. Панов (1972) таін. -пропонуютькоагуляційно-пептизаційний метод,основоюякогоєвизначеннядозимеліоранту за порогомкоагуляціївисокодисперсноїфракціїґрунту.

W. R.Schonover W. R. (1956)запропонуваврозраховуватидозигіпсу закількістюкальцію,поглинутогосолонцевимґрунтом ізнасиченогорозчинугіпсу.

>Доцільністьвикористання того чиіншого способурозрахункукальцієвміснихмеліорантіввизначаєтьсявластивостями і генезисомсолонцевихґрунтів. ДлясолонцівЛісостеповоїзони України талучнихсолонцівСтепу, котрі всвоїйбільшості належати добагатонатрієвих, нормугіпсурекомендуєтьсявизначати завмістомобмінногонатрію.

ДлямалонатрієвихсолонцівПівдня Українитакийрозрахунокпринциповонеприйнятний, йзамістьньогорозрахунокздійснюють задопоглинаннямкальціюсолонцевимґрунтом чикоагуляційно-пептазаційним методом. [1]


3.Плантажованіґрунти, їхньоговластивості йпродуктивність, напрямиеволюції

>Численниминауковимидослідженнями йпрактикоюгосподарстввстановлено, що в міру збільшеннясухостіклімату,тобто із переходом відчорноземноїзони докаштанової,ефективністьхімічноїмеліораціїсолонціврізкознижується. В частности воно тає малоефективним в богарномуземлеробствіпосушливих зонвнаслідокслабкоїрозчинностігіпсу,обмеженоїможливостіінтенсивногопротіканняобміннихреакцій йвидаленніпродуктівобміну (О.М. Можейко, 1936Г.М. Самбур, 1953І.Н.Антипов-Каратаєв, 1946К.П. Пак, 1975С.І.Нікітін, 1960 таін.). Томуосновнимзасобомосвоєннясолонцевихґрунтівстепових йнапівпустельнихрайонівємеліоративнаоранка.

>Початок цьому напрямі вмеліораціїсолонцівпокладено в роботів В.А.Ковди йА.Ф. Большакова вПрикаспії,І.Н.Антипова-Каратаєва йК.П. Панова вПоволжжі, О.М.Можейка, С.П.Семенової-Забродіної,Г.В.Новікової, М.М.Лаврентьєва в Україні. Уподальшомувінрозвинувся вКазахстані,Сибіру,Канаді. [3]

Упроцесіглибокоїплантажноїоранкивідбуваєтьсямеханічнеруйнуваннящільногосолонцевого обрію,перемішуванняшарів,деякерозведеннямасисолонцевого обріюмасоюкарбонатного. [3,15,16]

Урезультатімеліоративного й антропогенноговпливу насолонцевіґрунтидокоріннозмінюєтьсябудовапрофілю. Так, заданимиІ.М.Любімової врезультатімеліораціїутворюютьсяґрунти іздвома типамибудовипрофілю.Ґрунти, у які впрофілізберігсятипоутворюючийсолонцевий обрій, але йпорушенабудованадсолонцевихгоризонтів. І друга група, колизруйновано тадезінтегровановерхнючастинупрофілю,включаючитипоутворюючийсолонцевий обрій. Уґрунтахцієїгрупи можнавиявити лишеокреміфрагментисолонцевихгоризонтів врозораній чимеліорованійтовщі.Профільподібнихґрунтів уже не можнавіднести до типуелювіально-ілювіальнихпрофілів.відновленнібудовисолонцевого обрію втривалійпіслядії наїї думку невідбувається.Цієї ж думидотримується Ю.Є.Кізяков, що вивчавпіслядіюплантажноїоранки накаштановихслабосолонцюватихґрунтах йсолонцяхкаштанових.

На думкаМ.І.Полупанаморфогенетичніпараметри йвластивості всолонцяхлучно-каштановихплантажнаоранка ненівелює, смердоті вціломузберігаються.Формується дватипипрофілів:поверхневий, колисолонцевий обрійрозпочинається ізповерхні, йглибокий призаляганні його всереднійчастині, щозалежить відвихідноїпотужностісолонцевого обрію.якщовінпростягається наглибину 50-60 див, тоутворюєтьсяперший тип, але вглибину 35-45 див - тодругий. [23]

>ДослідженняА.Ф. Большаковавстановили, що вбагатонатрієвихсолонцях на 10рікпіслядіїплантажноїоранкивідбуваєтьсявідновленнясолонцевогопрофілю. [26]

>Позитивнадіямеліоративноїплантажноїоранкиперш навиявляється вполіпшенніагрофізичнихвластивостейсолонцевихгрунтів.Внаслідокпроведеннямеліоративноїплантажноїоранкивідбуваєтьсярозущільнення,підвищенняпористості ташпаруватості, покращанняструктурно-агрегатного складу,підвищенняфільтраційнихвластивостейґрунтів,зростаннячасткиагрономічноціннихагрегатів,зростаннякоефіцієнтуструктурності.Зберіганнясприятливихводно-фізичнихвластивостей вплантажованихсолонцевихґрунтах, заданимибагатьохавторів,спостерігаютьсяпротягомусьогоперіодупіслядіїплантажноїоранки. [15,16,21,23,]

>Зміниводно-фізичнихвластивостейсолонців припроведенніплантажноїоранкивиявляютьпозитивнийвплив на характерпересуванняводорозчинних солей повсьомуґрунтовомупрофілю.Зізбільшеннямзапасіввологи таїїкапілярно-ґрунтовимпересуванням ізповерхніґрунту внизвідбуваєтьсярозчинення йвимивання солей втовщуґрунту. Величина йшвидкість їхнівимивання, на думкуК.П. Пака,залежатьголовним чином відступенядисперсностіґрунтовихчасток,структурно-механічнихвластивостей й від складу самих солей вґрунті.Більшістьдослідниківвідзначаютьзначнезниженнявмістутоксичних солей,вимиванняхлоридів,зменшеннявмістуводорозчинногонатрію поусійтовщімеліорованого кулі уже в Перші рокта послепроведеннямеліоративноїплантажноїоранки.Деякіавториговорять проінтенсивнерозсоленнясолонців наглибину до 3метрів. Узрошуванихумовах процесвимивання солейвідбуваєтьсязначношвидше. Однак призрошенніплантажованихґрунтів із одного боцізначнознижуєтьсявмістводорозчинних солей -хлоридів йсульфатів, а ізіншого -тимчасовопідвищуєтьсялужність.

>Меліоративнаплантажнаоранкаполіпшуєфізико-хімічнівластивостісолонцевихґрунтів.Спостерігаєтьсязниженняобмінногонатрію уґрунтовомупоглинальномукомплексі йзростанняувібраногокальцію. Однак,іноді вглибоких горизонтахспостерігаєтьсяпоявадвовуглекислоїсоди послеопрісненняґрунту. Цепов’язано ізрозсолонцюваннямґрунту,тобтовитісненнямнатрію із ЦПКкальціємкарбонатів послевилуговування солей. Алі вгідроморфнихумовах позитивнапіслядіяплантажноїоранки неспостерігається. У ЦПКпротягомтривалоїпіслядіїпереважаєнатрій.

>Дані прозміни складуорганічноїчастиниплантажованихґрунтівдоситьсуперечливі.Середзмін гумусового стануплантажованихґрунтів улітературіконстатується якдегуміфікація, то йнакопиченняорганічноїречовини. В частностисереднегативнихнаслідківплантажноїоранкивідзначаєтьсязниженняродючості в Перші рокта послеїїпроведення, щопояснюєтьсяпереміщеннямгумусованого кулі наглибину 40-50 див.Накопичування гумусу ворномушарівідбуваєтьсядоситьповільно.Застосуваннямеліоративнихобробокобумовлюєтакожзміниякісного складу гумусу. Так, заданимиГ.В.Новікової таГ.М.Пікузи,гуміновікислотитемно-каштановихсолонцюватих малонатрієвихґрунтівзв’язані в основному ізкальцієм.Плантажнаоранказумовила збільшеннявмістуцих кислот уверхньому0-20смшаріцихгрунтів.Збільшуєтьсякількістьгумінових кислотпов’язаних ізмінеральноючастиною грунту. Разом із тімзменшуєтьсякількістьвільнихгумінових кислот, щосвідчить прозниженнярухомостіорганічноїречовини вмеліорованомугрунті.Застосуваннямеліоративноїоранки назрошуванихзалишковосолонцюватих грунтахсприяєзакріпленнюорганічноїречовини йзнижує йогородючість. ЗаданимиО.А.Данилової п'ятьрікпіслядіїоранкиспостерігаєтьсядеяке збільшеннякількостігумінових кислот,зв’язаних ізкальцієм, йвиявленнявільних йзв’язаних ізтрьохвалентнимикатіонамигумінових кислот, щосприяєпокращаннюструктуриґрунту йстабілізуєоптимальнескладенняверхніхгоризонтівсолонців.Вонатакожвідзначає, що взрошуванихумовах уверхніх куляхмеліорованогосолонцюзбільшуютьсязапаси гумусу, а йогоскладіпомітнозростає часткагумінових кислот. На думкуМ.І.Полупаначіткізакономірностізізмінизагальнихзапасів гумусу невстановлено вплантажованихбогарних йзрошуваних грунтах, можналише говорити протенденцію до йогозменшення.Було охарактеризоване, із одного боці,звуження ставлення З>гк: Зфя, а ізіншого боцірозширення цого ставлення. Отже,наявністьнеоднозначної йсуперечливоїінформації прогумусовий станвилученихзізрошуванняґрунтіввимагаєподальшоговивченняцієїпроблеми. [17,18,23,26].

>Поживний режимплантажованихґрунтівє маловивченим. У Перші рокта послепроведеннямеліорації,самийверхній кулю,збідненийорганікою,відзначаєтьсядеякимзниженнямпоживнихречовин, особливо азоту.Щодоглибинипроникненняактивнихпроцесівнітрифікації, врезультаті які вґрунтінакопичуєтьсянітратний азот, топлантажованомуґрунтіціпроцесипоширені наглибинуусьогомеліорованого кулі. Доглибини 60 дивспостерігаєтьсявідносновисокийвмістнітратного азоту. Упослідуючі роктаця величиназнижується.Протягомтривалогоперіодупіслядіївмістнітратного йаміачного азоту наплантажованих йнеплантажованихділянкахстаємайжеоднаковим вверхніх куляхґрунту, але йнітрифікацій аніпроцеси наплантажованихґрунтахпоширеніглибше, щообумовленесприятливимиводно-фізичнимивластивостями для болееглибокогопроникненнякореневоїсистемирослин.Глибокаплантажнаоранка ізруйнацієюілювіального обрію йперемішуванням його ізнижнімперехідним обріємпокращуєтакожумови фосфатногоживлення.

>Меліоративніоранки, щостворюютьпотужнийорний кулю, допевноїміризбіднюють йогопоживнимиречовинами. Томудодатковевнесеннядобрив, особливо в Перші рокта послепроведенняплантажноїоранки,підвищуєзабезпеченістьрослинелементамиживлення йсприяєотриманню болеевисокихврожаївсільськогосподарських культур.Ефективністьдобрив накаштановихсолонцевих комплексах (>меліорованих й немеліорованих)зростає всполученні ізмеліоративними заходами,спрямованими напідвищеннявологозабезпеченостісолонцевихгрунтів.

>Відкритимзалишається запитаннятривалостіпозитивноїпіслядіїплантажноїоранки.Здебільшогоконстатується позитивнапіслядіяпротягом 10-15 років. ОднакбагаторічніспостереженняК.М.Кухтєєвої показали, щоплантажнаоранказрошуванихкаштановихсередньо - йсильносолонцюватихґрунтівпівдня Українисуттєвозмінює складувібранихкатіонів в бік збільшеннявідносноговмістукальцію йзниженнядолііншихкатіонів. Заїїданими,меліоративнезначенняплантажноїоранкизростає приїїзаглибленні до55-60см, щозабезпечуєзалучення ворний кулюдостатньоїкількостігіпсу йвуглекислогокальцію.Післядіяплантажноїоранки натакуглибинузберігаєтьсяпротягом 20 років.Плантажованіґрунти засвоїмивластивостяминаближаються дозональнихкаштановихґрунтів. [12]

На думку Ю.Є.Кізяковаглибокамеліоративнаплантажнаоранка в 16річнійпіслядіїдозволяєусунути процессолонцеутворення йстворитиновіантропогенніґрунтизіспецифічноюнаправленістювнутрішніхпроцесів,будовою, складом йвластивостями. [7]

На думкуІ.М.Любімовоїінтенсивністьзмінґрунтоутворюючихпроцесів вагрогеннозміненихсолонцяхзначноюміроювизначаєтьсяступенемпорушеностіпрофільноїбудовимеліорованихґрунтів. Прирозорюванніглибокихсолонців ізвикористаннямвідвальних чи безвідвальнихобробокважкоочікуватибудь-якихзмін внаправленостіпроцесівґрунтоутворення. На тому годину у всіхвипадках, коли врезультатірозорюваннязначнозмінюєтьсяпотужністьсолонцевого обрію, але йвінзберігаєсвоємісце впрофілі,відбуваютьсядеякізмінивластивостейґрунту, щосвідчить пропорушенняутвореноїприродноїрівновагиміжґрунтоутворюючимипроцесами вґрунтах до їхнірозорювання. У цьомувипадкурозоранігрунти, як йраніше,ідентифікуються яксолонці. [13,14]

>Найбільшзначнізміни, наїї думку,маютьспостерігатися впротіканніґрунтоутворюючихпроцесів вмеліорованих чирозоранихсолонцях припорушенні їхніпрофільноїбудови ізруйнацієютипоутворюючогосолонцевого обрію.

>Їїдослідженнямивстановлено що припостмеліоративномурозвиткусолонцівстепових ймалонатрієвих (25 років)процесиосолонцювання невідновлюються. Процесвідчитьвідсутністьтекстурноїдиференціаціїґрунтовогопрофілю поелювіально-ілювіальному типу йфізико-хімічних умів, щозабезпечуютьрозвитоксолонцевогопроцесу. Неспостерігаються йознакиформуванняметаморфічного обрію,властивогокаштановимгрунтам. [14]

>М.І.Полупанзробиввисновок, що за 25 роківнегативнівластивостісолонцевихгоризонтів вплантажованихлучно-каштановихсолонцяхсухо-степовоїзони України незазналиособливихзмін.Вінрекомендуєпроводитиповторнуплантажнуоранкуділянок із великоюкількістюсолонцевихплям., бо прививертанні наповерхнюматеріалусолонцевихшарівякістьоранкирізкопогіршується.

>ДослідженнямиГ.В.Новіковоївстановленодоцільністьзастосуванняплантажноїоранки дляокультурюваннясолонцівстепових йлучно-степовихсолонцевихкомплексів Кріму.Встановлено, щоцимзасобомдосягається змінунаправленостіґрунтоутворюючогопроцесу в бікрозсолонцювання,розсолення тапідвищенняродючостіґрунтів. [23]

>Існуєдекількаточокзору нанаправленістьзмінпроцесівґрунтоутворення всолонцях после їхнімеліорації. На думкуА.Ф. Большакова [26]ґрунтоутворення вмеліорованихсолонцяхпризводить дорозвиткувластивостей, щонаближають їхні ізкаштановимиґрунтами.Ю.Є.Кізяков [7],І.М.Любімова [14]вважають, щомеліорованісолонціпереходять досамостійноїгрупиґрунтів й нерозвиваються в бікзональнихкаштановихґрунтів.Третя групадослідників (>К.П. Пак таін.)вважають, щоїхнізміниможуть бутивідмічені навидовомурівні, та пологовому (>М.І.Полупан). [13,16]

>Крім того утеперішній годинувиділяютьнаступні напрямиеволюціїрозоранихгрунтіввідноснопрофілювихідного природногоґрунту:

>агрогенно-природну, коли вґрунтівизначальнимизалишаютьсяпроцеси,властиві природногоґрунту, але йдекількамодифіковані.

>власнеагрогенну, коли вґрунтірізкопосилюються чивиникаютьпроцеси, щовідсутні в природногоґрунті чи тих, що невідіграють в природногоґрунтідіагностуючу роль, врезультаті чогоформуєтьсяновийпрофіль.

>еволюцію ">конструювання", колистворюєтьсяновийґрунтовийпрофіль, шляхомпоступовогододаваннятвердоїфази ворний кулю. [13]

Таким чиномзалишається невирішеним запитаннятривалостіпіслядіїплантажноїоранки таподальшоїеволюціїплантажованихсолонцівпівдня України. Тому нашдослідженняприсвяченісамеційпроблемі.


>Висновки

У земельномуфонді Українисолонці тасолонцюватіґрунтизаймаютьзагальнуплощублизько 4 млн. га, до тогочисліорніземлі - 2,7 млн. га.Солонцевіґрунтирозповсюджені в основному в двохгрунтово-кліматичних зонах -Лісостепу (>частковоЧернігівськеПолісся) й вСтепу (>переважноСухийСтеп).

>Підвищитипродуктивністьбогарних йзрошуванихсолонцевихґрунтівнеможливо без їхнімеліорації. Прирозробці тавиборіприйомівмеліораціїнеобхідновраховувати не лишевластивості, але й і генезисгалогеннихґрунтів.

Ззасобівхімічноїмеліораціїнайбільшпоширенегіпсування, але й вумовах сухого степуефективність йогознижується, томумеліоруватицігрунтикраще задопомогоюмеліоративноїплантажноїоранки.

>Меліоративнуплантажнуоранкувпроваджено наплощі понад 200 тис га.Кінцевоготермінупозитивноїпіслядїї невстановлено.

>Існуєдекількаточокзору нанаправленістьзмінпроцесівґрунтоутворення всолонцях после їхньогомеліорації. На думкуА.Ф. Большаковаґрунтоутворення вмеліорованихсолонцяхпризводить дорозвиткувластивостей, щонаближають їхнього ізкаштановимиґрунтами.Ю.Є.Кізяков,І.М.Любімовавважають, щомеліорованісолонціпереходять досамостійноїгрупиґрунтів й нерозвиваються в бікзональнихкаштановихґрунтів.Третя групадослідників (>К.П. Пак таін.)вважають, щоїхнізміниможуть бутивідміненівидовомурівні, та пологовому (>М.І.Полупан).


Списоклітератури

Балюк С.А.,ЛаднихВ.Я.,НосоненкоО.А., Захарова М.А.,МошникЛ.І.Зрошуванігрунти //Ресурсозберігаючітехнологіїхімічноїмеліораціїгрунтів вумовахземельноїреформи /Заг. ред.Р.С.Трускавецького, С.А. Балюка. - До., 2000. -С.45-61.

Балюк С.А.,НовіковаГ.В., ГавриловичН.Ю.Використаннясолонцевихґрунтів України //Вісникаграрної науки. - 2001. - №10. -С.12-15.

>Бондарева В.Ю. Основні способи меліорації солонцевих грунтів. - М.:ВНИИТЭИСХ, 1983. - 53 з.

>ВНД 33-5.5-11-02Інструкція ізпроведенняґрунтово-сольовоїзйомки назрошуваних землях України. - До., 2002. - 39 з.

>Гринь Г.С.Галогенезлесовихпочвогрунтов України. - До.: Врожай, 1969. - 217 з.

>Грунтознавство / За ред.Д.Г.Тихоненка. - До., 2005.

>КизяковЮ.Е.,Гниненко Н.В., Лаврентьєв М.М.Последействиеплантажной зорювання наагрофизические властивостісолонцов Присивашшя // Бюлетень Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи, 1971. -Вип.6 (23). -С.51-54.

Кирюшин В.І.Солонци та його меліорація. // Вид.Кайнар,Алма-Ата, 1976. - 175 з.

Кисіль В.Д. Про генезисі солонцюватих грунтів України // Ґрунтознавство. - 1981. - № 12.

>Ковда В.А. Походження і режим засолених грунтів. - М. - Л.: АН СРСР, 1946-1947.

>Ковда В.А.Солончаки і солонці. - М. - Л.: АН СРСР, 1937.

>КухтееваК.М. Окультурення комплексних солонцевих грунтів Херсонського причорномор'я методомплантажной зорювання. - авторефератканд.дис. Харків. - 1976. - 21 з.

Любимова І.Н.Агрогенная еволюція солонцевих комплексівсухостепной зони // Ґрунтознавство, 2002. № 7. -С.892-903.

Любимова І.Н.Агрогеннопреобразованние грунту солонцевих комплексівсухостепной і напівпустельною зон. - авторефератдокт.д.ис. Москва. - 2003. - 48 з.

Новикова А.В.Засоленние грунту, їхнє поширення у світі, окультурення і питання екології: Монографія /ХНАУ. - Х., 2004. - 118 з.

Новикова А.В. Історіяпочвенно-мелиоративних і екологічних досліджень засолених і солонцевих теренів України. - До., 1999. - 142 з.

Новикова А.В. Окультурення солонцевих грунтів / Під. ред. А.В. Новикової. - До.: Врожай, 1984. - 175 з.

Новикова А.В. Окультурення солонцевих грунтівлугово-степних комплексів Кримської області / Праці УкрНДІ грунтознавства й

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація