Реферат Агрохімія

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>ВСТУП

>Раціональневикористаннядобрив йодержаннявисокихурожаївсільськогосподарських культурнеможливе безагрохімічнихдосліджень, необходимих дляоцінкиродючостіґрунту,встановленнянауковообґрунтованих доздобрив, без контролю запотребоюрослин велементахживлення впроцесі їхні зростанню йрозвитку, безвизначенняякостіпродукції йдобрив.

>Враховуючисамостійністьвиконаннялабораторнихробіт, атакожобмеженістьробочого години студента, нами ізучбовоюметоюскладеніметодичні розробки довиконаннялабораторних зайняти із курсуагрономічноїхімії

 

>ЗАВДАННЯ ТАЗМІСТЛАБОРАТОРНИХЗАНЯТЬ.

 

>Завданняданого методичногопосібникаполягає до того,щобдопомогти студентові болееефективновиконатипрограмулабораторних зайняти із курсуагрохімії,закріпити тапоглибитизнання ізтеоретичного курсу.

Метазапропонованихлабораторних зайнятислідуючи: 

1.Ознайомитистудентів із методамипроведенняагрохімічниханалізів.

2.Допомогти студентів уопануванніметодівагрохімічниханалізіврослин,ґрунту,добрив.

3.Навчитистудентів правильноаналізуватирезультатиагрохімічнихдосліджень й практично їхньоговикористовувати.

>Лабораторнізаняття із курсуагрохіміїскладаються із 3 – xрозділів:

1.Аналізрослин

2.Аналізґрунту

3.Аналіздобрив

>Об’єм тазміст лабораторногопрактикумувизначеніпрограмою курсу ізагрохімії длястудентівсільськогосподарськихвищихучбовихзакладів.

>Основніметодианалізурослин,ґрунту йдобривподані згідноіснуючихсучаснихкласичнихметодівдосліджень йвідповідно іздержавними тагалузевими стандартами.

 

ПОРЯДОКПРОХОДЖЕННЯПРАКТИКУМА.

>Робота вхімічнійлабораторіївимагає від студентавеликоїуваги таакуратності.Під годинулабораторнихробітвінмаєсправу ізхімічними реактивами: кислотами, луками, до тогочислі йконцентрованими солями таскладнимиприладами.Неуважність йнеакуратністьможе бути причиноюнещаснихвипадків, тому до початкуаналітичної безпеки прироботі влабораторії йобов’язководотримуватись їхні.

Допуск довиконання лабораторногозаняття проводитися лише послепопередньоїперевіркивикладачемпідготовленості студента.Кожен студент виненобов’язководотримуватисязагальноприйнятих правил роботи вхімічнихлабораторіях. За чистоту влабораторіївідповідаєчерговий.Студенти,виходячи ізлабораторії,повинні впорядкувати своїробочімісця.

>Робочий зошит езвітом передвикладачем.Хімічнийаналізрахуєтьсявиконаним йзарахованим приумовінаданнявикладачуправильнихрезультатіваналізу, всіхзаписів взашиті йусноївідповіді наконтрольнізапитання.

 


1.         >АНАЛІЗРОСЛИН

>Сільськогосподарські культуризасвоюють ізґрунтупоживніречовини,кількість якізалежить відбіологічнихособливостейцих культур,живлення,технологіївирощування,грунтово-кліматичних умів тощо.

Привизначенні доздобрив тостроків їхньоговнесенняважливовстановитиспоживанняпоживнихречовинщодо фаз зростанню тарозвиткурослин.

Дляоцінкиякостіодержаноїпродукціїнеобхідно знатіхімічний склад йкількістьелементів вкінцевомуврожаї .

>Вмістпоживнихречовин,засвоєнихрослинами, йнакопичення їхнього настворенняврожаювстановлюється шляхомвизначенняелементівживлення врослинах задопомогоюхімічногоаналізу. 

>Великезначеннянабуваютьпоказникиякостіпродукції, котріхарактеризуютьсянаявністю внійречовин,шкідливих дляздоров’я людей йтварин /нітрати,свинець, ртуть,миш’як,радіоактивніелементи тощо. / .Аналізякості врожаюсільськогосподарських культурдаєзмогу правильнооцінити,вивчитинайбільшоптимальніумовиформування й тім самимкеруватиякістюпродукції.

Упроцесілабораторних зайнятистудентиповинніосвоїти методикианалізурослин,використатиодержанірезультати прирозрахункахвиносупоживнихречовин,встановленні доздобрив подсільськогосподарські культури, доздобрив впідживлення заданимитканинноїдіагностики,оцінціякостіодержаноїпродукції.

 

1.1.  >ВІДБІРПРОБРОСЛИН ІПІДГОТОВКАЇХ ДОАНАДІЗУ.

 

Дляпроведенняаналізурослинвідбираютьсередню пробу, котра виннахарактеризуватидосліджуванийоберт.Відбірсередньоїпроби –операція не лишевідповідальна йважлива, але й ідоситьважка.Відбір пробзалежить відоб’єктудослідження й заподіяння, яку переносити. Томуприйомивідбору йскладаннясередньоїпроби приоцінціхімічного складурослин йякостіпродукціїрізні.Пробирослинможутьвідбиратись,починаючи як відпочаткових фазрозвиткурослин />кущіння,вихід у трубку,бутонізація/, то й под годинузбиранняврожаю й йогозберігання.Спочаткувідбираєтьсяпопереднійзразок, ізякогоодержуютьсередню йаналітичну пробу. Пробарослинможескладатись ізлистків,черешків йстебел, зерна,бульб,коренеплодів,качанів,соломи таін.

>Нижченаведеніприйомивідборусередньої йаналітичноїпроби для окремих культур.

ЗЕРНО,КОРМА. >Середню пробу зерна,кормів,борошнавідбирають увигляді окремих проб задопомогоющупів,пневматичнихпробовідбірників ізрізних місцькучі,мішків,вагонів.Пробизмішують йодержуютьсереднійзразок,масаякого 1 – 2 кг накожні 10 – 20 т. Зсередньогозразкавідбираютьаналітичниймасою 0,2 - 0,5 кг. 

>СІНО,СОЛОМА. Привідборісередньоїпробисіно із листочками,суцвіттями,дрібнимистеблами,беруть вручну ізрізних місцьскирти й прирізнійглибинні.Середня проба винна бути не менше 2 – 5 кг накожні 5 – 10 т.Відібранісіно й соломуріжуть насоломорізці чиножицями.Довжинарізки 1 – 3 див.Одержанурізкурозкладають тонким кулею йвідбирають дляаналізуаналітичну /лабораторну / пробумасою 0,2 - 0,5 кг. 

>БУЛЬБИ,КОРЕНЕПЛОДИ. Ззагальноїмаси / парт 11/ 5 – 10 тонн на 1020 >місцяхвідбираютьпідряд 50бульб чикоренеплодів.Їхсортирують нафракції/крупні,середні,дрібні/,находять часткукожної взагальніймасі йскладаютьаналітичну пробу 1 – 2 кг.Якщобульби чикоренеплодикрупні, їхніріжуть,беруть дляаналізу 1/2; 1/4 ; 1/8; .>Пробуподрібнюють,сушать йрозмелюють. 

>Залежно відвимогдослідженьрослиннийматеріалможеаналізуватись усвіжомустані,повітряно-сухому, узаконсервованому усвіжомустанірослинианалізують тоді, колинеобхідновизначитиречовини,вміст якішвидкозмінюється />цукри,формисполук азоту,ферменти таінші. 

Доповітряно-сухого станувисушуютьрослиннийматеріал, уякомупотрібновизначитисполуки, що малозмінюються / зола,клітковина, жир таінші /. Для цого воб’єднанійпробівиділяютьсередню пробусіна,соломи,силосу,коренеплодів йбульб,маса які послевисушування не винна бути менше 100 р.Пробивисушують усушильнійшафі притемпературі 60 – 65 0З доповітряно-сухого стану.Повітряно –суху пробуподрібнюють намлині йпросівають через сито.Середніпробикомбікормів, зерна,жмихів таіншерозмелюють безпопередньогосушіння.

>Консервуванняматеріалупроводять шляхомобробкирослинводяноюпарою ізнаступнимвисушуванням чи спиртом.Підготовлені дляаналізупробизберігають ускляній чипластмасовійбанці в сухомумісці.

1.2. >ВИЗНАЧЕННЯСУХОЇРЕЧОВИНИ ІВОЛОГИ У

>РОСЛИНОМУМАТЕРІАЛІ.

>ЗНАЧЕННЯАНАЛІЗУ. >Вмістсухоїречовинивизначають це увміст води.Вміст води врослинах, чиступіньобводнення,характеризуєфізіологічний станрослин.Вміст водимаєвеликезначення приоцінціякостіврожаюсільськогосподарських культур, особливоплодових,овочевих,кормових, призаготівлікормів йсилосних культур, призасипаннінасіннєвихфондів.

>Вміствологи врослинномуматеріалінеобхіднотакож знаті у тому,щобрезультатианалізіврослинрозрахувати насухумасу. 

>Вміст води врослинахзалежить відвіку,фізіологічного стану й уміввирощування. Убільшостівегетативнихорганівсільськогосподарських культурміститься води 80 – 95 %, сухихречовин  5 – 20 %,Найбільшпоширеним методомвизначеннявологиє методвисушуванняречовини при 100 – 105 0З допостійноїмаси. 

>ХІДРОБОТИ. Упопередньовисушений йзваженийалюмінієвий бюксвміщують 3-5 рподрібненогоповітряно – сухогоматеріалу, я київвідбирають іздекілька місцьаналітичноїпроби,розподіленої тонким кулею налистіпаперу.Бюксзакриваютькришкою,зважують нааналітичнихтерезах,відкриваютькришку,ставлять усушильнушафу йвисушують при 100 – 105 0Зпротягом  4 – 6 часів. 

>Потім бюксвиймають,закриваютькришкою,охолоджують вексикаторі 20 – 30 хв.

Ізважують.Далі бюкс ізвідкритоюкришкоюзновуставлять усушильнушафу йсушать 1,5 – 2години притій жсамійтемпературі.Висушування йзважуванняматеріалупроводять досталої йогомаси /різницяміждвомазважуваннями винна бути не понад як 0, 02 р/ .

                            >РЕЗУЛЬТАТИЗВАЖУВАННЯ.

>Назва

>зразка

бюкса

>Маса

порожнього

бюкса,

    а

>Маса

бюкса

     ізнаважкою

     б

>Наважка

в = б – а

>Маса

бюкса

    ізнаважкою

после сушіння

     р

>Маса

абсолютно

>сухоїречовини буд = р – а

>Сухаречовина

   

    %

>Гігроскопічна

>волога

     %

      

>Вмістсухоїречовини / з /, в %обчислюють заформулою : З = (>д*100)/в, де

З - % сухоїречовини,

Д –маса абсолютносухоїречовини,

У –наважкаречовини,

100 – дляперерахункурезультатів в %.

Відсотокгігроскопічноївологирозраховують заформулою

Є = 100 – З

Є - %  >гігроскопічноївологи,

З - %сухоїречовини.

Дляперерахункуданих на абсолютносухумасувизначаютькоефіцієнтгігроскопії /До/.

                           

 До = 100/ ( 100 – Є)

1.3. >ВИЗНАЧЕННЯ “>СИРОЇ”ЗОЛИ УРОСЛИНАХМЕТОЛОМ

>СУХОГОСПАЛЮВАННЯ.

 

>ЗНАЧЕННЯАНАЛІЗУ. >Золоюназиваєтьсямінеральначастинарослин, Яказалишається после їхньогоспалювання. Ускладі сухихречовин частку золі / неспалюваноїчастини/ припадати всередньомублизько 5%.Вміст ІІзалежно від виду йвікурослин,грунтово –кліматичних умів,застосуваннядобривколивається від 0,5 до 7%. Узоліміститься великакількістьелементів:фосфорюсірка,калій,кальцій,магній,залізо ймікроелементи –буд бір,мідь,марганець, цинк,молібден, кобальт таінші.

>Сучасними методамианалізу ,включаючиспектроскопію,удаєтьсявиявитинаявність взолімайже 1/3 >елементіввсієїтаблиці Д. І.Менделєєва.

>Визначеннявмісту золі йзольнихелементів врослинахмаєвеликезначення, бодозволяєвзнатизагальнукількістьмінеральнихречовин, котрінадходять ізґрунту,встановити стільки їхньогозасвоюєтьсярослинами вокреміперіоди життя,вияснитиспіввідношеннязольнихелементів вскладірослин йвиробитипрактичні заходь що до покращання умів їхніживлення.

>Визначення золі й ІІскладовихчастинпроводятьдвома методами: сухим ймокрим.

>Найчастішевизначають урослинномуматеріалізагальнукількістьмінеральнихречовин, Яказалишається послеспалювання,тобтообмежуютьсявизначеним такзваної “сирої ” золі.

До складу “сирої ” золівходять глина,пісок,різнісолівуглекислоти. “Сира ” золадаєлишеприблизнеуявлення прокількістьмінеральнихречовинрослин При болееточнихдослідженняхвизначаютьчисту золу.

>ХІДРОБОТИ. У тигель, доведень допостійноїмаси,поміщаютьдосліджувану пробумасою 0,52,0 р.Пробуукладають в тигель безущільнення у тому,щоб в ІІнижні шарипоступавкисеньповітря.Пробоюзаповнюють не понадполовини тигля.

>Тигель із пробоюзважують нааналітичнихтерезах.Потімпоміщають вхолоднумуфельнупіч,підвищують температуру до 200 – 250 0З /допояви дмитрика/.Післяприпиненнявиділення дмитрика температурупечідоводять до 525 + 25 0З  Іпрожарюютьпротягом 3 часів.Відсутністьчастинивугілля йрівномірнесірезабарвлення золівказує наповнезолінняматеріалу.

Принаявностівуглистихчастинок тигель іззолоюохолоджують наповітрі, золузмочують водою чи 3% - нимрозчиномперекисуводню. Водувипаровують всушильнійшафі, тигельвміщують впіч,прожарюють притемпературі /525 – 25 0З/протягом Ігодини.Післязакінченняпрожарювання тигель іззолоюохолоджують увиключенійпечі,потім,вміщають вексикатор йзважують.Далізнову тигель іззолоюпрожарюють 30хвилин,охолоджують вексикаторі йзважуютьпереконуються до того, щодосягнутапостійнамаса. Уіншомувипадку тигельзновупрожарюють.

                            ФОРМАЗАПИСУРЕЗУЛЬТАТІВ

>Назва

>зразка

тигля

>Маса

>порожнього

тигля,

    а

>Маса

тигля ізнаважкою,

     б

>Наважка,

в = б – а

>Маса

>Тигля ізнаважкою послезоління

>Маса “>сирої“ золі,

буд = р – а

“>Сира” зола,

    %

 

>Розрахунки “>сирої” золіпроводяться заформулою:

 

                                      Є = (>Д*100 /в) *До , де

 

До –коефіцієнтгігроскопії,береться ізпопередньої роботи.


1.4. >ІИЗНАЧЕННЯЗАГАЛЬНОГОАЗАТУ,ФОСФОРУ ІКАЛІЮ 

УРОСЛИННОМУМАТЕРІАЛІ ЗА МЕТОДОМГІІНЗБУРГ,

>ЩЕГЛОВОЇ 

>ЗНАЧЕННЯАНАЛІЗУ. Азот, фосфор йкаліймаютьвиключноважливезначення вжиттірослин. Азот й фосфорвходять й складцілого рядуорганічнихпровин: азот – в складбілків,амінокислот,амідів,фосфатидів,нуклеїнових кислот,хлорофілу,алкалоїдів,глюкозидів тоінших ; фосфор – в складнуклеїнових кислот,фосфатидів,фітину –лецетину.Калій врослинахзнаходиться віонійформі й не входити у складорганічнихсполукклітини.

>Більшачастинаорганічнихсполук представленабілковимиречовинами, котрістановлять 70-80 %загальноговмісту азоту врослинах.Кріморганічнихсполук азоту й фосфору, котріпереважають врослинах,зустрічаються вневеликійкількостімінеральні їхнісполуки .Азот уформіаміачного, атакожнітратів, фосфор – увигляді солейортофосфорноїкислоти.

>Визначеннявмісту азоту, фосфору такалію врослинахдаєможливістьробитивисновки провиносурожаєм культурцихелементів ізґрунту, про ставленнярослин до умівживлення нимирізніперіоди зростанню тарозвитку, прохарчової йкормовоїякості врожаю.

Привизначеннізагального азоту в кормахвінможеперераховуватись в “>сирий”протеїн .Крімбілків в склад “ сиротинного”протеїнувходятьнебілковіазотистіречовини –амінокислоти,аміни,аміди йаміак, котрітакожзасвоюютьсятваринниморганізмом.

Дляорієнтовноїоцінкиякостікорміввизначення сиротинногопротеїнуцілкомдостатньо.

         ПРИНЦИПМЕТОДУ. Суть методуполягає урозкладіорганічноїречовинизразкакиплячоюсірчаноюкислотоюприсутністьхлорної домінеральнихсполук.Внаслідокоголенняамонійний азот,відновлений доаміакукалій,натрій,кальцій,магнійзв’язується усульфати, а фосфор – вортофосфат.

>Добутийрозчин послерозбавленнядистильованою водою длявизначення азоту тазольнихелементів.

>Визначення азоту фотоколориметричним методомбазується навзаємодії солейамонію із реактивомНеслера,внаслідок чогоутворюєтьсякомплекснісполуки типумеркурамоніюжовтогокольору,інтенсивність якізалежить відвмісту солейамонію.Шкідливадіякальцію ймагніюусуваєтьсярозчиномсегнетовоїсолі.

Суть методувизначення фосфоруполягає вздатностіортофосфорноїкислоти привзаємодії ізмолібденовокислимамонієм при кислогосередовищі вприсутностівідновника /хлористого олова/утворюватикомплекснусполуку (>Мо02 *4Мо03)2 * М3>Р04 *4Н2Про , Якамаєблакитнийколір.Інтенсивністьзабарвленняпропорційнавмісту фосфору врозчині.

>Калій йбільшістьмікроелементівзнаходяться врозчині увиглядікатіонів.

>Концентрацію азоту та фосфорувизначають нафотоелектроколориметрі,калій – наполум’яномуфотометрі.

>ХІДРОБОТИ.Зважують нааналітичнихтерезах 0,2 ррозмеленогорослинногоматеріалу йвміщають його вконічнутермостійку колбу на 100 млприливають 6 млсумішісірчаної йхлорноїкислоти. 

>Суміш кислотготують так: на 5 мл М2 P.S04густиною 1,84г/см3 >беруть 0,5 мл >НС104 .

>Сумішвиготовляютьбезпосередньо передвикористанням,наливають лишециліндром чибюреткою,обережно.

>Залишаютьстояти 30-60 >хв. ,краще наніч, дообвугленімрослинноїмаси.Після цоговмістколбинагрівають наслабкомувогні 5-7хв. , доутворенняоднорідноїкоричнево -буроїмаси.Температуруоголенняпідвищують йпродовжуютьоголення дознебарвленнярозчину.Процесіозоленнявмістколби частопереміщують й раз в разпроводятьспостереження.Повнеозоленнятриває 15 – 25хв.Проте,якщо протягом години воно та незакінчилось, тодобавляютьще 1 - 2крапліхлорноїкислоти йпродовжуютьнагрівання.

>Післязакінченняоголення колбуохолоджують йрозчинкількіснодистильованою водоюпереносять вмірну колбу на 100 мл,доводять водою до ризики йперемішують /колба № І./.

>Паралельнопроводятьхолостеспалювання 6 млсумішісірчаної йхлорної кислот безрослинногоматеріалупротягом 20хв. ,охолоджують йпереносять ймірну колбу на 100 мл /колба № І /. Зколби № Іберутьпевнийоб’ємрозчину длявизначення азоту, фосфору йкалію.

 

         >ВИЗНАЧЕННЯВМІСТУАЗОТУ ІСИРОГОПРОТЕЇНУ.

>ХІДРОБОТИ. Зколби № Іберуть 1 – 2 млпідготовленоївитяжки йпереносять умірну колбу на 100 мл,доливають І мл 25% -горозчинусегнетовоїсолі йблизько 50 млдистильованої води, доброзміщують, после чогорозчин уколбінейтралізуютьрозчином 10% Nа /приливають  N а>0Н >краплями,покикинутий в колбуклаптик червоноголакмусу не станісинім /, недопускаючи йогонадлишку.Далідобавляють 2 млреактивуНеслера,збовтують,доводятьоб’єм уколбі до ризики,ще разперемішують й через 5 >хв.колориметрують нафотоелектроколориметрі при синьомусвітлофільтрі /440 нм / ,розміркювети 10 мл.

>Паралельно для контролюберуть зколби  N І для холостогоспалюваннятакий жоб’ємрозчину віншу колбу на 100 мл йприливаютьтакі жреактиви, як в колбу ізвитяжкою.

>Маючипоказникиприладу, заграфікомзнаходимокількість >NН4 в мг навзятукількістьвитяжки дляколориметрування. 

>Щобпобудуватикалібрувальнийгрофвкготують шкалузразковихрозчинів ізперекристалізованої йвисушеної допостійноїмасихімічночистоїсолі >NН 4>СІ.Наважку 0,3820 р NМ4>СІрозчиняють й І л безаміачної води (>запаснийрозчин ).

У І млрозчинуміститься 0,1 мг азоту. ДляодержанняробочогорозчинузапаснийРозинрозбавляють в 10 троянд,тобто І млробочогорозчинумістить 0,01 мг азоту. Зробочогорозчинуготуєтьсясеріяеталоннихстандартнихрозчинів. Для цогомірніколби на 100 млнумерують й вкожнуналивають збюреткиробочийрозчин >NН4>СІ.

У колбудобавляють воду,сегнетовусіль й реактивНеслера,колериметрують.

>Кількістьрозчину наводитися табл. І.

                   І.Шкалазразковихрозчинів на азот

 

>Стандартний

       розчин

Номерколби
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
>Об’єм мл. 0 1 2 4 6 8 10 12 14 16

>ВмістNН4,

мг. / 100 мл.

  

  0

0,01

 

0,02

0,04 0,06 0,08 0,10 0,12 0,14 0,16

 

>Вміст >NН4 в % ( Х )розраховують заформулою:

Х = (>а*У*100)/(УІ*>Н)*К

а –кількість >NН4 в 100 млрозчину,знайдене заграфіком мг;

У –загальнийоб’ємвихідногорозчину, мл;

100 – дляперерахунку в% ;

УІ  -об’ємвихідногорозчину, взятого дляколотрметрування;

зв-наважка, в мг, Якавідповідає взятомурозчину (2)

до-коефіцієнтперерахунку насухуречовину.

Результат,виражений в %Н4,множимо накоефіцієнт 0,778 йодержуємопроцентнийвміст азоту ваналізуємійречовині. Длярозрахунку “сиротинного”протеїну,вміст азоту в %множимо накоефіцієнти, щонаведені в табл. 2.


2.         >Коефіцієнтиперерахунку азоту на “>сирий”протеїн

 

           >Насіння

>Вміст азоту в “сірому”

>протеїні, %

>Коефіцієнтперерахунку на “>сирий”протеїн
>Пшениця, жито,ячмінь 17,60 5,7
>Овес, горох, гречка,кукурудза , вика,боби

             

              16,66

6,0
>Льон, коноплі,соняшник 18,20 5,5
>Вегетативнамаса,кормові культури,картопля 16,00

 

                    6,25

 

>ВИЗНАЧЕННЯВМІСТУФОСФОРУ.

>ХІДРОБОТИ.Беруть 2 млдосліджуваногорозчину зколби № І вмірну колбу на 50 мл,добавляютьприблизно 30 млдистильованої води, І-2краплііндикаторубетадинітрофенолу йнейтралізують 10%- нимрозчином Nа>0Н до слабко –жовтогозабарвлення, якуусуваютьодною –двомакраплями 10 М2P.S04 /ізбюретки/.Добавляють 2 млмолібденово кислогоамонію,доводять водою до ризики,приливають 3краплі хлористого олова,перемішують.Паралельноготуютьхолостийрозчин, чи контроль, так саме, як описановище, лише ізрозчином ізколби №І после холостогоспалювання.

Принаявності вдосліджуваномурозчинісполук фосфорурозчинзабарвлюється всинійколір. Через 10хвилинрозчинфотометруютьпроти контролю(розчинупорівняння),використовуючичервонийсвітлофіл НТР /650 нм/.Одночасноготують шкалузразковихрозчинів.

Дляприготуваннястандартноїшкали на фосфор,готуютьзразковийрозчин ізхімічночистоїсолі >КН2РВ4.Наважка >КН2РВ- 0, 1917 ррозчиняється влітрідистильованоїводи(запаснийрозчин)Потімготуютьробочийрозчин шляхомрозбавлення запасного удесятеро. У І мл такогорозчинуміститься 0,01 мг Р2Про5. Зробочогорозчинуготуєтьсясеріяеталоннихстандартнихрозчинів, для чогомірніколби на 50 млнумерують й вкожнуналивають ізбюреткиробочийрозчин >КН 2РВ4.Кількістьрозчину наводитися в табл.. 3.

3.         Шкалазразковихрозчинів на фосфор

 

>Стандартний

>розчиноб’єм мл.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 1 2 4 6 8 10 12 14 16

>Вміст Р2Про5,

мг. / 100 мл.

  

  0

0,01

 

0,02

0,04 0,06 0,08 0,10 0,12 0,14 0,16

Уколбидобавляютьреактиви, як й прианалізідосліджувальнихпроб.Наосновіодержанихпоказниківбудуютькалібрувальнийграфік й поньомувизначаютьвміст фосфору вдосліджувальномурозчині.

>Загальнийвміст фосфору /Р2Про5/ врослинномуматеріалі в % насухуречовину, (x)обчислюють заформулою:

                            Х = (>а*У*100)/(100*Н)*К          

А –кількість фосфору, Яказнайдена закалібрувальнимграфіком, мг;

М –наважка в мг, котравідповідає взятомурозчину /4/;

100 – дляперерахунку впроценти,

До –коефіцієнтперерахунку насухуречовинну.

 

                            >ВИЗЕАЧЕЕЕЯВМІСИТУКАЛІЮ.

>ХІДРОБОТИ.Калійвизначаютьбезпосередньо увихідномурозчині,якийзалишився умірнійколбі на 100 мл (колба №І) ; послевизначеннявмістузагального азоту і фосфору.Розчинвводять вполум’япальникаполум’яногофотометра.Записуютьпокази гальванометра.Щобвизначитиконцентраціюкалію вдосліджуваномурозчині,будуютькалібрувальнийграфік.Готуютьзразковийрозчин. Для цого 583 рперекристалізованого >КСІрозчиняють умірнійколбі на І л удистильованійводі йдоливають водою до ризики.Розчинмістить І мгкалію в І мл. ;цеєвихіднимрозчином дляприготуванняробочоїшкализразковихрозчинів. Для цого до 10мірних колб на 250 млприливають збюретки 0, 0,5, 1,0, 2,5, 5,0, 7,5, 10,0, 15,0, 20,0, 25,0 млзразковогорозчинуКСІ йдоводятьдистильованою водою до ризики. Уперерахунку на І лрозчинувмісткаліюстановитьвідносно 0, 2, 4, 10, 20, 30, 40,60, 80, 100 мг До20.Цейрозчинвикористовують длянастроюванняприладу.Розчинвводять вполум’япальникаприладу йзаписуютьпоказники гальванометра. Заданимипоказів гальванометра йвмістукалію /До20/ узразковомурозчинібудуютькалібрувальнийграфік.

>Вмісткалію врослинах /До2Про/, в % (x) насухуречовину,обчислюють заформулою:

                                     

                                      Х = (>а*у*100) / (>100*Н)*К

        

А –кількістькалію /До20/,>знайдене закалібрувальнимграфіком,мг/І л;

У –загальнийоб’ємрозчину после мокрогооголення, мл;

100 – дляперерахунку впроценти;

1000 – дляперерахункуконцентраціїкалію, мг /До20/ в І мл;

М –масанаважки в мл, котравідповідає взятомурозчину( 25 );

До –коефіцієнтперерахунку насухуречовину.

 

1.5.ВИЗНАЧЕННЯВМІСТУСИРОЇКЛЕЙКОВИНИ.

 

>ЗНАЧЕННЯАНАЛІЗУ. >Сираклейковина -цегубоподібнабілковависокогідратованамаса, котразалишається послевідмиваннятіста. З водоювідокремлюютьсярозчинніцукри,висівки,крохмаль тощо. Ускладіклейковиниблизько 75% води й 25% >сухоїречовини.Сухаречовина, на свійчергу,складається ізбілків ,розчинних успиртах />гліадинів/ та в луках />глютелінів/ /82 88% /,зв’язаногокрохмалю /6,7% /,>цукрів в /1,2% /,жирів />2,І% / й золі /0,9% /.

>Вмістсироїклейковини вборошніпшениці 12 - 52%. Завмістомклейковини зернопшеницівідносять дотієї чиіншоїкатегорії.Якщо вньому 28%  й понад “>сирої”клейковини, топшениця “ сильна”,якщо 25 –28% -таке зерноналежить докатегорії “>цінних”пшениць,якщо менше ніж 25%, то донайнижчоїкатегорії – “>слабких”пшениць. 

>Кількість таякістьклейковинизумовлюютьхлібопекарськіякості:колірхліба , смак, запах,пористість,поживність тощо.Вмістклейковини йзернізалежить відсортовихособливостей,грунтово –кліматичних умів,удобрення.

ПРИНЦИПМЕТОДУ.  Методкількісноговизначеннясироїклейковиниґрунтуються навластивостідеякихбілків зерна />гліадінутоглютеліну/утворюватив’язкумасу принабуханні із водою.Згусток щоутворюється,промивають водоюдоти, докивідмиють його відкрохмалю,клітковини тарозчиннихдомішок, после чогогубоподібну клейковинувіджимають йзважують.

>ХІДАНАЛІЗУ.Наважку зернаозимоїпшениці 30 – 50 ,>відібрану ззагальногосередньогозразка,очищають віддомішок тапошкоджених зерен культури.Подрібнюють на лабораторніймлинку до такого стану,щобзалишокрозмеленого зерна неперевищував 2% послепросіюваннякрізь сито іздіаметромотворів 0,5 мм.Розмелене зерноретельноперемішують й віднього натехнохімічнихтерезахберутьнаважку 25 р,переносять уфарфорову чашку чи ступку,доливають 14 млводопровідної води,замішуютьскляноюпаличкою чи шпателемтісто дооднорідної мас.Часточки, котрі прилипнули до шпателя,зчищаютьножем йприєднують дотіста, ізякого рукамироблятьбалабушку,кладуть у чашку,накриваютьсклом йзалишають на 30хвилин. 

>Далітістообережнопереминаютьпальцями подструменемводопровідної води. Температураякої 18-+20З,відмиваючикрохмаль йоболонки.Робитицетреба над решетом,щобзапобігтиможливимвтратамклейковини. Колібільшачастинакрохмалю якщовідмита йклейковина,спочаткум’яка йрвучка, станів’язкою,переминати йпромиватипочинаютьенергійніше. Цероблятьдоти, докивідмиваютьсяоболонки, а вода, щостікає привіджиманні, станізовсімпрозорою. Часзакінченнявідмиваннявстановлюють задопомогоюрозчину йоду,який ізкрохмалемдає синозабарвлення.Відмиту клейковинувіджимаютьміждолонями,витираючи їхні годину від години сухим рушником. При цьому клейковинудекілька

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація