Реферат Аграрна політика Білорусі

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Цілі, завдання й економічний механізм аграрної політики

2. Динаміка агропромислового комплексу Білорусі як об'єкта державного регулювання

2.1 Характеристика агропромислового комплексуСтародорожского району

3. Реалізація проектів і програм, стимулюючих розвиток АПК

3.1 Державна програма відродження та розвитку села

3.1.1 Інформації про виконанні програми вСтародорожском районі

4. Проблеми агропромислового комплексу

Укладання

Список використаних джерел


Запровадження

Головні принципи державної політики нашої країни Президент визначив Республіки Білорусь у О.Г. Лукашенка. Сильна, ефективна державна влада, політична стабільність нашій країні - найважливіші умови державного курсу на еволюційний і поступальний розвиток національної економіки.

Послідовний курс держави щодо реформування економіки перешкодив скластися у Білорусі олігархічним структурам, призведе до масового безробіття і зубожіння людей. Білорусь перша країн СНД відновила рівень промислового виробництва 1990 року й випереджає країн СНД за рейтингом індексу розвитку людського потенціалу.

Білорусь не лише розвиненою індустріальної країною, однак має значну аграрну складову. Коріння народу - матеріальні і духовні перебувають у селі. В мені весь роки, зокрема економічно складні, держава допомагало селі і і далі підтримує сільського виробника.

Це стосується кадрового потенціалу. Принцип наступності дозволив як зберегти освітню систему для кадрів агропромислового комплексу, успадковану після розпаду СРСР, а й вибудувати її основі нову, відповідальну високим сучасних стандартів.Планомерность державного курсу полягає у всілякої підтримці талановитої учнівської молоді, студентів, зокрема аграрних вузів. Створено яка має аналогів біля СНД Спеціальний Фонд Президента Республіки Білорусь у з соціальної підтримці обдарованих учнів і.

Одне з елементів державної аграрної політики – створення умов жителів сільській місцевості, які гостріше від інших відчувають: нерозвиненість соціальної інфраструктури, транспортних послуг, побутового обслуговування. Здійснюється робота з запровадження державних соціальних стандартів всій країні з обов'язковим урахуванням регіональних особливостей, щоб рівень соціального захисту, постачання громадян продовольством, теплом, комунікаціями, транспортом, побутовими послугами, робота закладів освіти, охорони здоров'я, культури та інші гарантії поліпшувалися.

Особливу увагу держава приділяє питанням розвитку містечок. Вони передбачаються прискорене розвиток будівництва житла і послуг, створення нових робочих місць. Регіональна економічна політика передбачає забезпечення зростаючого достатку населення незалежно від місця його проживання, підвищення рівня комплексного розвитку продуктивних зусиль і конкурентоспроможності економіки регіонів. Оскільки загальний зростанні рівня добробуту населення найважливішим завданням стає випереджувальний збільшення доходів населення і поліпшення умов проживання жителів регіонів, де ті показники нижче, ніж у в середньому у країні.

Буде проводитися цілеспрямована політика стимулювання розміщення підприємств, філій і цехів діючих виробництв, і навіть розширення сфери підприємництва, що з обслуговуванням населення, сільське господарство, переробкою сільськогосподарської продукції і на випуском продукції із лідерів місцевого сировини.

Завдання зміцнення економіки Білорусі як фундаменту добробуту народу висунула до найважливіших пріоритетів зовнішньої політики України економічну дипломатію, нарощування експортного потенціалу. Важливий напрямок зовнішньоекономічної діяльності стало залучення до Білорусь іноземних інвестицій.Возросший обсяг міжнародних зв'язків, завдання інтеграції білоруської економіки систему сучасних світогосподарських зв'язків й ефективного використання наявного вітчизняного науково-технічного потенціалу, настійно вимагають відновлення основних виробничих фондів, впровадження технологій.

Провідною установкою білоруської державності, й її ідеологічній платформи є оптимальне поєднання централізованих гарантій і індивідуального трудового внеску до процвітання держави. Тільки ефективну працю то, можливо джерелом економічного і "соціального успіху особи і держави.

Мета цієї роботи є підставою вивчення аспектів державної аграрної політики, аналіз отриманих показників внаслідок її впровадження з прикладу роботи організацій, господарств іСтародорожского району.

Ми розглянемо як і перспективи розвитку аграрній області з урахуванням глобальних змін у сучасної економіці, позначимо як позитивний досвід, а й проблеми аграріїв.

Основне завдання такого аналізу – намітити та спробу виробити шляху, які допоможуть збільшити ефективність та обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, знайти оптимальні управлінські і кадрові рішення виконання з завдань.


1.         Цілі, завдання й економічний механізм аграрної політики

Проведення цілеспрямованою державною політики сприяє підвищення ефективності використання ресурсів, раціональному розміщення сільськогосподарського виробництва, поліпшенню забезпечення населення продовольством та промисловості сировиною, стабілізації ринків сільськогосподарської продукції і на продовольства, підтримки і захисту товаровиробників агропромислового комплексу, стимулюванню товарообміну, підвищення життєвого рівня сільського населення.

Аграрна політика - це сукупність принципів, і методів державного на економіку агропромислового комплексу, економічних відносин, розвиток сільській інфраструктури у сфері населення, забезпечення політичну стабільність і продовольчоїнезависимости[1].

Мета аграрної політики - забезпечення динамічного розвитку всі сфери АПК (ресурсозабезпечення, сільському господарстві, харчова і переробна промисловість, торгівля). Аграрна політика служить для реалізації наступних завдань: забезпечити продовольчої безпеки країни; сприяти рішенню соціально-економічні проблеми населення, населення сільській місцевості; розвивати форми власності в аграрному секторі; розвивати ринкові стосунки держави й методи їхньої організації економічного регулювання; сприяти формуванню, розвитку і регулювання аграрного ринку держави; погоджувати зовнішньоекономічні відносини з країнами - торговими партнерами; активізувати процес науково-технічного співробітництва у аграрної сфері, включаючи селекцію і насінництво, підвищення родючості грунтів, племінне справа, розробку прогресивних технологій і технічних засобів для рослинництва, тваринництва, меліорації, землеустрою, інших галузей АПК; здійснювати підготовку й реалізацію інвестиційних проектів, орієнтованих прискорення віддачі вкладених засобів і підвищення конкурентоспроможності продукції АПК; координувати діяльність у сфері наукових досліджень про, розробки прогнозів розвитку АПК, підготовки кадрів для аграрної науку й сільськогосподарських вузів, інших наукових установ та навчальних закладів республіки; видавати наукові праці, навчальні посібники, рекомендації сільськогосподарського виробництва, організовувати семінари, конференції, демонстрації нової техніки і технології; сприяти обміну досвідом у вирішенні регіональних соціально-економічних програм; розпочати поетапного створенню інформаційної системи з допомогою можливостей Інтернет, і інших засобів обміну інформацією між суб'єктами аграрного ринку; створити умови для забезпеченні екологічну безпеку АПК.

Основних напрямів аграрної політики держави є: розвиток аграрного ринку, визначення заходів для його регулювання; вироблення бюджетної, кредитно-фінансовій, митної, цінової, податкової, страхової політики, сприяє розвитку зовнішньоекономічних відносин; стимулювання попиту й пропозиції сільськогосподарський продукцію та продовольство; визначення, з урахуванням міжнародних зобов'язань, узгоджених позицій у зовнішньоекономічних відносинах; розвиток науково-технічного співробітництва уряду і інформаційного забезпечення; створення економічних умов взаємовигідних інвестиційних проектів; координація у сфері підготовки й перепідготовки кадрів; підвищення дохідності сільськогосподарських товаровиробників; поліпшення умов праці АПК; розв'язання соціально-економічних проблем населення, населення сільській місцевості; вдосконалення нормативно-правової бази на, що з функціонуванням спільного освітнього і внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції і на продовольства, основних видів спеціальних матеріально-технічних ресурсів, науково-технічним співробітництвом, соціальним становищем працівників аграрного сектора.

Економічний механізм аграрної політики спрямовано узгодження бюджетної, податкової, митної, кредитної, цінової газової політики, системи страхування в АПК. Цілком обгрунтованою необхідно здійснення фінансової підтримки на аграрному ринкові зі спеціального фонду підтримки сільгоспвиробників. Оскільки у більшу частину виробників виникне нагальна потреба у здійсненні вкладень, які неможливо здійснити рахунок власних коштів.

Податкове регулювання на національному рівні пов'язані з удосконаленням податкової системи, сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва.

Один з напрямів роботи – створення сприятливих умов кредитування аграрного сектора, формування єдиної цінової газової політики, сприяє максимальному здешевленню продуктів для городян і гнучкого регулювання цінових відносин на продовольчому ринку.

Система і механізм регулювання доходів сільськогосподарських товаровиробників здійснюються з урахуванням конкретних умов виробництва та фінансових можливостей держави й прийнятої моделі економічних відносин.

>Проводиться цілеспрямована фінансову підтримку товаровиробників АПК з метою освоєння нових технологій, розвитку ринкової інфраструктури, здійсненняконсультативно-информационной діяльності, і навіть таких напрямів, як селекція і насінництво, племінне справа, захист рослин, проведення меліоративних, ветеринарних, фітосанітарних та інших заходів.

Підтримка агропромислового комплексу проводиться з урахуванням цільових програм. Найцікавіше представляє інвестування найперспективніших проектів, які передбачають збільшити виробництво зерна, м'ясомолочної й іншою сільськогосподарською продукції і на продовольства.

Здійснюють державне управління області АПК: Президент Республіки Білорусь у, Уряд Республіки Білорусь у, Міністерство сільського господарства та продовольства, місцеві ради депутатів, виконавчі і розпорядницькі органи, інші державні органи відповідно до законодавчими актами РБ.


2.         Динаміка розвитку агропромислового комплексу Білорусі як об'єкта державного регулювання

Агропромисловий комплекс (АПК) – сукупність пов'язаних між собою громадським поділом праці галузей економіки, які забезпечують відтворення продуктів харчування промислових предметів споживання з сільськогосподарської сировини відповідно до потребами нашого суспільства та попитомнаселения[2].

Агропромисловий комплекс Білорусі включає: сільському господарстві (рослинництво і тваринництво), переробну промисловість (харчова,мукомольно-крупяная, комбікормова, первинна обробка льону), обслуговуючу сферу (>производственно-техническое, меліоративне,землеустроительное, наукове, агрохімічне, ветеринарне, будівельне, торгове інші види обслуговування). Пріоритетами у розвитку АПК Білорусі є тваринницький, лляний, зерновий, цукробуряковий імаслорастительний комплекси.

Основнийкомплексообразующей галуззю агропромислового комплексу є сільському господарстві. І хоча у валовому внутрішньому продукті країни частка сільського господарства не перевищує 8%, значимість галузі велика з урахуванням її соціальної ролі. Повністю забезпечується продовольчу безпеку країни.Завозится переважно продукція, яка через природно-кліматичні умови країни немає.

Через війну здійснюваного у системі АПК комплексу заходів для підтримки сільського господарства протягом останніх чотири роки зросла виробництво основних видів продовольчої продукції. У дивовижній країні зберігається розвивається велике сільськогосподарське виробництво. Ухвалення Кодексу про землю створила умови раціонального використання сільськогосподарських земель.

Нині динамічніше йде реформування збиткових господарств, велику підтримку отримали фермерські та особисті підсобні господарства.

На на одного мешканця Білорусі доводиться 0,9 га сільськогосподарських угідь і 0,6 га ріллі. Площі сільгоспугідь, які у публічній власності, становлять 7,37 млн. га (80,9% загальної площі), землі сільськогосподарського призначення громадян - 1,34 млн. га.

Сільське господарство спеціалізується з виробництва продукції тваринництва (молоко, м'ясо), і навіть на вирощуванні льону і картоплі. Широкомасштабне розвиток одержало обробіток зернових і овочевих культур, цукрових буряків, ріпаку і кормових культур.

Серед країн СНД Білорусь третім місцем (після Росії й України) із виробництва льону.

Переробна промисловість включає великі підгалузі м'ясної, молочної, харчосмакової, рибної, борошномельно-круп'яної, комбікормовій в промисловості й первинної обробки льону. У ньому функціонує 4 701 підприємство й нам виробництво, зайнято 131,8 тис. працюючих.

З 2001 року у Білорусі розпочалося зростання обсяги виробництва продукції. Темпи зростання кількості валової продукції сільського господарства за 2007 року становили 99% до рівня 1990 року, рівень рентабельності – відповідно 5,2%, а питому вагу збиткових організацій скоротився до 1,3%.Неуклонную тенденцію нарощування обсягів мають такі культури, як цукрові буряки, ріпак, овочі.

2000 року внесли мінеральних добрив на 1 га вдвічі більше, ніж у 1995 р. У 2007 року на 1 га оранки внесено 87% мінеральних добрив від рівня 1990 р.

Спостерігається стабільне економічне зростання виробництва сільськогосподарської продукції, що у значною мірою обумовлений зміцненням матеріально-технічної бази сільгосппідприємств. У структурі провадження з невеличкою перевагою переважає рослинництво.

Таблиця 2.1.

Продукція сільського господарства за усіх категорій.

2000 20005 2007 2008
Продукція сільського господарства, всього, млрд. крб. 2 734 12 826 18 102 26 852
До того ж:
>Растениеводства 1 475 6 700 9 739 14 664
>Животноводства 1 259 6 126 8 363 12 188
Динаміка фактичного обсягу виробництва, % до 1995 р. 96,9 121,2 134,2 146,1

Результати роботи за 2009 року роботи свідчать про стійкою тенденції подальшого підвищення продуктивності як землеробства, і тваринництва.

Створено базу задля її подальшого сталого розвитку аграрній області, забезпечила зростання виробництва практично всіх видів сільськогосподарської продукції: наповнений внутрішній продовольчий ринок; виробництво основних видів сільськогосподарської продукції розрахунку населення значно перевищує рекомендований МОЗом Республіки Білорусь у рівень споживання; експорт цей період зріс у 2,2 разу (по експертних оцінок нинішнього року воно сягне обсягу 1,8 млрд. доларів); позитивне сальдо у зовнішньоторговельної діяльності з підприємствам Мінсільгоспроду в 2008 року становить 630 млн. доларів.

За виробництвом для одну особу основних видів сільськогосподарської продукції, крім зерна, Білорусь теперішньому етапі розвитку займає місце країн СНД, із виробництва м'яса зрівнялася з Німеччиною, а молока – приблизно вдвічі перевищують основні розвиненні держави аграрному відношенні країни Європи і сподівалися США (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Виробництво окремих видів продукції найрозвиненіших країнах СНД далекого зарубіжжя, кг.

Країна Зерно Картопля М'ясо Молоко

Білорусь 744 901 84 609

Казахстан 1301 156 54 326

Росія 575 258 40 226

Україна 630 411 41 263

Німеччина 527 122 84 345

Франція 1011 104 102 396

США 1158 66 133 276

У першому півріччі нинішнього 2009 року, виробництво промислової продукції агропромисловий комплекс Білорусі виросло в порівняних цінах на 10,7% проти аналогічним торішнім періодом минулого року до за даними Міністерства сільського господарства та продовольства Білорусі.

Приріст обсягів промислового виробництва, узерноперерабативающей галузі становив 12,4% до відповідного періоду минулого року її, хлібопекарської – 9,1%, м'ясної – 12,7%, молочної – 8,3%, машинобудівної – 28%,льнообрабативающей – понад 34%.

Співвідношення запасів готової продукції і на середньомісячного обсягу виробництва промислової продукції за цей період становило 64,3%, що у 5,7% більше, порівняно під аналогічною періодом минулого року її. Причому у молочної галузі рівень запасів продукції дорівнював 78,2%,зерноперерабативающей – до 66,9%. У той самий час, протягом червня нинішнього року о м'ясної галузі запаси скоротилися в порівняних цінах на 10 відсоткових пункти, їх науковий рівень становив 48,5%.

Організації Мінсільгоспроду ведуть роботу зі збільшення поставок молочної і м'ясної своєї продукції експорт. Основний споживач цієї категорії продукції як і виступає Росія. Цього року в прогнозні баланси попиту й пропозиції на м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти Союзного держави внесено зміни

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація