Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Аграрне право зарубіжніх країн


Реферат Аграрне право зарубіжніх країн

>Аграрне правозарубіжнихкраїн.


ПЛАН

 

>Вступ. 3

>1.Поняття,зміст аграрного правазарубіжнихкраїн. 4

>2.Джерела аграрного правазарубіжнихкраїн. 5

>3.Правове становищесільськогосподарськихпідприємств взарубіжнихкраїнах. 10

>Висновок. 12

Списоквикористаноїлітератури. 13


>Вступ

Уумовах переходу доринковоїекономіки в Українівиникланагальна потреба розробки йздійсненнявеликоїсукупностіправових,організаційних,економічних,наукових,соціальних таіншихзаходів ізметою забезпечення такогорозвиткуаграрноїсфериекономіки,який біповністювідповідавпотребам країни,забезпечувавїїпродовольчу безпечу.

>Вирішенняцихпитаньнеможливе безобґрунтованої йвиваженоїаграрної політики.Стратегічна позначкатакої політикиполягає уформуванні реальноговласника й господаряземлі,соціально-економічній розбудові села,проведенніаграрної йземельної реформ.

>Аграрніперетворення стали, таким чином,реальноюнеобхідністю.Ціперетворенняпотребуютьвідповідного правового забезпечення, нормативногорегулювання у сферісуспільнихвідносин,пов'язаних ізвиробництвом,переробкою йреалізацієюсільськогосподарськоїпродукції.Здійсненняаграрної політики, атакожаграрної йземельної реформ в Українієнеобхідним йважливим чинником вустановленніекономічного порядку всуспільстві. Цевикликає потребуперегляду йудосконалення права йзаконодавства України вцілому й аграрногозокрема.

У цьомуконтекстіпостаєнагальна потребавивченнязарубіжногодосвіду правовогорегулюванняаграрнихправовідносин, що йєосновноюметоюданої роботи.


>1.Поняття,зміст аграрного правазарубіжнихкраїн

>Аграрне правозарубіжнихкраїнхарактеризуєтьсясвоєрідним предметом правовогорегулювання. Цеєаграрніправовідносини, котрі,по-перше,випливають зспеціальноїправосуб'єктностісуб'єктів аграрного права, зспецифікиїхніхзавдань та предметадіяльності;по-друге,складаються в сферівиробництвапродуктівхарчування,продовольства йсировинирослинного йтваринногопоходження,переробки йреалізаціїостанньоїсуб'єктамиаграрноїпідприємницькоїдіяльності.Аграрніправовідносини як предмет аграрного праваявляють собоювзаємопов'язаніінтегрованівідносинимайнового, земельного,членського,учасницького, корпоративного,управлінського і трудового характеру вусійбагатогранності їхніпрояву впроцесіздійсненнязавданьдіяльностісуб'єктів аграрногопідприємництва.

>Їмпритаманнийпевнийсуб'єктний склад,наділенийспеціальноюправосуб'єктністю, атакожоб'єктний склад,тобтозасобивиробництвапродуктівхарчування,сировини іпродовольстварослинного йтваринногопоходження. Томуособливістюдіяльностісуб'єктів аграрногопідприємництва йвластивостямиоб'єктів аграрного прававизначаєтьсясвоєрідність предмета аграрного права якгалузінаціонального права.

Предметом аграрного праває тихсуспільні (до тогочислівиробничі,підприємницькі тасоціальногоспрямування)відносини, щовиникають у зв'язку ізутворенням (>заснуванням) йстатутноюдіяльністюсуб'єктів аграрногопідприємництва всіх формвласності талегальнихорганізаційно-правових формгосподарювання.Вониявляють собоюскладний комплексвідносин як за складомсуб'єктів (>зокремагромадян, котріберуть доля йє членами чиакціонерами чиучасникамисуб'єктів аграрногопідприємництва, кооперативного чи корпоративноготипів), то й за предметом тазмістом.Суб'єктамицихвідносинєкожнийаграрнийпідприємецьзі статусомюридичної особини приватного права кооперативного чи корпоративноготипів йвідповідно його члени чиакціонери чиучасники. Упідприємствах кооперативного типуміжцієююридичноюособою (кооперативом) та його членамивиникаютьскладні,засновані направі членства,внутрішньогосподарськітрудові,управлінські,майнові таземельніправовідносини. якродовепоняття усі смердотіскладаються із окремихвидів йзумовлюються характеромвиробничо-господарської,фінансової,соціально-побутовоїдіяльності аграрногосуб'єктапідприємництва.Кожний ізвидівцихвідносинмаєпритаманниййомусуб'єктний склад (>наприклад, органуправління),об'єкт тазміст правовогорегулювання.Майновівідносини, щоскладаються при цьому,своєюсоціально-економічноюосновоюмаютьвласність й правовласності,засноване начленстві.Останнєпозначається як нахарактерітрудових,управлінськихвідносин, то й насутностімайновихвідносин, Коливиникають прирозподіліприбутківміж членамиутворення,зокрема приодержанні членамиколективногосільськогосподарського підприємства,сільськогосподарськоговиробничого кооперативу чиспілки селян свогопаю вразівиходузі складутакоїюридичної особини.Усіцівідносини за своїм предметом йсуттюєаграрними.

>Самостійним виглядомаграрнихвідносин якрізновиду предмета аграрного праваєвідносини, щовиникаютьвнаслідокутворенняміжгосподарськихпідприємств (>об'єднань). Предметом аграрного права вданомуразієвідносинищодостворенняцихдержавно-колективнихсуб'єктівпідприємництва,майновівідносинищодоутворення їхньогостатутного фонду,визначення правового режимумайновихфондів,розподілуодержанихприбутків, атакожвизначення правового станучастокучасників яксуб'єктів праваспільноїчастковоївласності. Засвоєюправовоюприродоюєаграрними йуправлінськівідносини, щоутворюються впроцесіуправління лицарями у засідках самоврядування йдемократії.

 

>2.Джерела аграрного правазарубіжнихкраїн

>Джерела аграрного права —це результатправотворчостідержавнихорганів якзовнішнійвиразволі народу,закріпленої вуніфікованих йдиференційованихнормативно-правових актах, атакожлокальних актахсільськогосподарськихтоваровиробників, щорегулюютьаграрнівідносини впроцесісільськогосподарськоговиробництва,переробки тарозподілусільськогосподарськоїпродукції.

Доджерел аграрного права належатизакони,підзаконніакти,постанови,положення, правила,інструкції,примірністатути,статути.Аграрніправовідносинибагатогранні йхарактеризуютьсярізновидамисуб'єктів, до які належатисільськогосподарськікооперативи,інші підприємства,об'єднання,фермерськігосподарства,міжгосподарськіутворення.Норми аграрного прававизначають їхньогосуб'єктивні права,юридичніобов'язки,правове становище,умови та порядок їхньогоутворення йліквідації.

>Аграрнезаконодавствоскладаютьнормативно-правовіакти, котрірегулюютьорганізаційно-управлінське забезпеченняраціональноговикористання земельсільськогосподарськогопризначеннясуб'єктами аграрного права. Донього належатиакти,спрямовані наналежнуорганізаціюведенняосновних йдопоміжнихгалузейсільськогосподарськоговиробництва:тваринництва,рослинництва, їхніскладовихчастин (>насінництво,селекціясільськогосподарських культур,племінна справа).Вонивизначаютьнормативно-правовівимогищодоохорониздоров'япрацівниківсільськогогосподарства,дотримання правилтехніки безпеки тавиробничоїсанітарії упроцесісільськогосподарськоговиробництва.Положенняцихактівокреслюютьправосуб'єктність колавиробничо-господарськихпідприємств таіншихорганізаційно-правовихформувань яксуб'єктівсільськогосподарськихвиробничихвідносин. Діяцихактівпоширюється натоваровиробників всіх формвласності.

>Аграрнезаконодавствоохоплюєнормативніактищодоповноваженнядержавнихорганів, котріздійснюютьуправліннясільськимгосподарством,це —положення,постанови,інструкції таіншіакти, щомістятьперелікорганізаційно-правових йматеріально-технічнихзаходів повиконаннюпрограмекономічного йсоціальногорозвитку вгалузісільськогогосподарства.Сюдитакож належатинормативніакти, щовизначаютьправове становищенауково-досліднихустанов у сферісільськогогосподарства,акти, котрімістятьтехнологічні правилазалежно відгалузейсільськогосподарськоговиробництва,нормативніакти, щостосуютьсяматеріально-технічногопостачаннясільськогосподарськихтоваровиробників.

>Розглянемо более детальноджерела агарного правадеякихзарубіжнихкраїн.

>СполученіШтати Америки.Створеннязаконодавчоїбази длярозвиткусільськогогосподарствапосідаєважливемісце США, йсаме тому тутраніше, ніж віншихкраїнах світу,проявивсясуттєвийвплив держави нааграрну сферудіяльності.

У 1980роцісільськогосподарськезаконодавствовийшло на першемісце,оскількийомуприділялосянайбільшеуваги із боці держави.Новіобставини, щосклалися як усамій стране, то й насвітовійарені, привели доти, щонеобхідно було бпереглянутидеякіпопередніпринципипідходу довирішення проблемсільськогогосподарства й забезпеченняпродовольчої безпеки.Ціпроблеми став одним ізнайважливіших дляКонгресу, що ізнайшлосвоєвідображення законів,прийнятих в тієїперіод.

До 80-х років всесільськогосподарськезаконодавствоорієнтувалося напідтримкусімейного фермерства. Закон 1985 року «Пропродовольчу безпечу США»започаткувавюридичні засади новогоетапурозвиткусільськогогосподарства.Вінпідтвердивпідхід досільськогогосподарства як доособливоїгалузіекономіки, котрамаєстратегічнезначення для США, атакожузятийкраїною курс - назбереження широкогосубсидіюваннясільськогогосподарства зарахунок бюджету.

>Цейнормативний актлегалізувавнові подивися впідході дорозвиткусільськогогосподарства. Навідміну відпопередньоїполітичноїлінії,закріпленої взаконодавстві, вньомувизначилисятакі два напрями: 1)стабілізаціякомерційногосільськогогосподарства країни, щоозначаєорієнтацію держави нарозвиток великихгосподарств, й 2) забезпеченняналежногорівня околицях, що, ізогляду назбереженнясоціальноїстабільності всільськіймісцевості, атакожвведення новогомеханізму державногосубсидіюваннясільськогогосподарства,передбачаєпідтримкусереднього фермера.

Закон 1990 року «Проохоронусільськогосподарського забезпеченняпродовольчими товарами»поєднавзусилляфермерів йсуспільства длявирішенняважливихзавдань усільськомугосподарстві.Подальшогорозвиткунабулипрограмирегулюванняобсягіввиробництвасільськогосподарських культур.Витрати насільськегосподарствопочалирозглядатися якдовгостроковіінвестиції длястабільногорозвиткусільськогогосподарства США.

Закон 1996 року «Проудосконалення тареформуваннясільськогогосподарства»надав фермерамбільшоїсвободи вплануванніобсягівсільськогосподарськоговиробництва.

>Вищезазначений Законвключаєновупрограмупідтримки аграрногоринку тасубсидіюваннявиробництваголовнихсільськогосподарськихпродуктів.Цяпрограмамаєназву «>продовольчітовари для світу».Вонаспрямована нанаданняпідтримки уряду йнеурядовиморганізаціямкраїн, щорозвиваються (країни СНР,Східної таЦентральноїЄвропи), припереробці та продаждешевихтоварів із США,підтримкувільногопідприємництва й якщодіяти до 2002 року.

>Німеччина.Економічнийустрій,якийсклався насьогодні вНімеччині,звичайноназиваютьсоціальнимринковимгосподарством.Основними його засідкамиє:приватнавласність назасобивиробництва припосиленійюридичнійвідповідальностівласників завикористаннякапіталу; вільнаконкуренція тавідкритістьринку іздержавнимвпливом; забезпеченнястабільноївалюти тастабільностігосподарської політики;підтримкаінтеграційнихпроцесів векономіці як у стране, то й вмежахЄС; системасоціальногозахисту населення від негативноговпливуринку.

Про запитанняприватизаціїйдеться вЗаконі «Проструктурнуадаптаціюсільськогогосподарства досоціальної таекономічноїринковоїекономіки в НДР». Уньомузазначено, щоприватнавласність на грішну землю тавиробництво будутьвідновлені. У цьому жзаконінаголошується на основномузавданні —перетвореннісільськогосподарськихпідприємствСхідногорегіонуНімеччини натакігосподарськіформи, котрівідповідаютьїї законам.

>Основніположення цого Законутакі:повнагарантіявласносі;рівніможливості для всіх формвласності впроцесіконкуренції;створення засідок длявиробництваконкурентноздатнихсільськогосподарськихпідприємств;пільговікредити дляпідтримкитоваровиробників;визначеннязаходівстимулюванняекспортусхідно-німецькоїпродукції;видачасубсидій назакупівлюсільськогосподарськоїпродукції.

>Франція. Уфранцузськомусільськомугосподарствінабулинайбільшогопоширення дваосновнихспособиведеннягосподарства:прямий, коли землясільськогосподарськогопризначенняоброблюєтьсяїївласником, йнепрямий, колиобробказемліздійснюєтьсяособою, Якаорендуєгосподарство в одного чикількохвласників,протягомостанньогостоліття половинасільськогосподарськихплощоброблялася методом прямоговеденнягосподарства.

УсільськомугосподарствіФранціїпевнемісцепосідаютьгруповіформиведеннягосподарства.Вонимаютьсуттєвийвплив на процессільськогосподарськоговиробництва.Розвитокгрупових формпов'язаний ізпоглибленнямпроцесів йогоспеціалізації таконцентрації.Головнемісцесеред нихпосідаютькооперативи.

>Існують ііншіколективніформиорганізаціїсільськогосподарськоговиробництва,такі якфактичні товариства,цивільні товариствасільськогосподарськоговиробництва, атакожоб'єднаннясільськогосподарськихвиробників, котрізабезпечуютьвиробництво тазбутсільськогосподарськоїпродукціїпевного виду надоговірних засідках.

>Аграрніправовідносини уФранціїрегулюютьсяАграрним кодексом,якийзакріплюєіснуваннярізних формвласності усільськомугосподарстві,наявністьрізноманітних формуправліннясільськогосподарськимипідприємствами,розвитокоренднихвідносин,орієнтацію навеликіфермерськігосподарства.

ВеликаБританія. Уостанні рокта уВеликійБританіїспостерігаєтьсятенденціяпоєднання аграрного сектора ізпромисловимкапіталом;створюютьсявеликіформуванняагропромислового комплексу;практикуютьсяконцентраціївиробництва окремих продовольчихтоварів.

>Забезпечення тагарантіїволодінняземлею, контролю надрентою йкомпенсаційніумовирегулюються Актом просільськогосподарськеземлеволодіння,прийнятим у 1990році.

Урозвиткуаграрнихвідносин уВеликійБританіїберуть доляфермери,землевласники,найманіпрацівники.

>Найчастішебританська фермаявляє собоюсімейнийбізнес.Фермериоб'єднуються вкооперативи. Уцій странекоопераціяздійснюється восновних формах:

1)кредитнікооперативно-державнісистеми,представленітрадиційними кооперативами позбуту тапереробцісільськогосподарськоїпродукції йпостачаннягосподарствамзасобіввиробництва;

2)великікооперативніоб'єднанняуніверсального характеру;

3)кооперативніоб'єднання наоснові вертикальної тагоризонтальноїінтеграції, котрімаютьнаціональнерегіональнезначення;

4)виробничікооперативи наоснові партнерства (товариства).

>Ізраїль.Земельнівідносини вІзраїлірегулюютьсяОсновним законом «Проземельневолодіння».

>Якщозвернутися доетапівстановлення аграрного сектора економіки вІзраїлі, топередусімслідзазначити, щопершимипочаливикуповуватиземлі вПалестинієвреї ізРосії закошти, котрі булизібранісеред єврейськийчастини населення країни.Купленіземлі не маліперсональноїналежності (їхньогокупували длясімейпереселенців, котріоселилисягрупами —кибуцами), у зв'язку ізчим бувстворенийЄврейськийнаціональний фонд (>ЄНФ), доякогоперейшлиусікредити,купленіземлі та усінаступнінадходження.Єврейськийнаціональний фонддіє наоснові статуту,відповідно доякогоземлі,куплені наоб'єднанікошти фонду,єневід'ємноювласністю цогоєврейського народу,невід'ємноючастиною держави.

>Ізраїльськесільськогосподарськевиробництвомаєвисокунасиченістьтехнікою, котрапоповнюється іобновлюється вмірунеобхідності. Цеобмежилокількістьосіб,зайнятих уційгалузі.

Державамаєдоситьзначнийвплив насільськогосподарськугалузь,майже понад 90відсотків всіхсільськогосподарськихпідприємствєдержавними. Цеповноюмірою привело доти, щоІзраїль — одна ізкраїн ізнайбільшрозвиненимаграрним сектором.

>Польща.Багатосекторнесільськегосподарствоє в основномуіндивідуальним. УПольщіблизько 70відсотківсільськогосподарськихнаділів.

Державастимулюєрозвитокіндивідуальногосільськогогосподарстваприйняттям низькінормативнихактів —головним чином законів.

>Серед нихслідзвернутиувагу на:

· Закон «Прозміни вЦивільномукодексі»;

· Закон «Прозміни вЦивільномупроцесуальномукодексі»;

· Закон «Про захистсільськогогосподарства таліснихугідь»;

· Закон «Прозведення до одногомісця земельнінаділів»;

· Закон «Пропоземельні книжки таіпотеку»;

· Закон «ПроКооперативне право».

>Цінормативніактизакріплюютьдосягненняпродовольчоїнезалежності шляхом збільшенняекспорту,зменшенняімпорту вкількісномуасортименті,отримання позитивного сальдоторгівлісільськогогосподарства,динамічного таефективногорозвиткусільськогогосподарства країни,стабілізаціїтемпів йогозростання,зменшеннявитрат тазбитків. Державазабезпечує собіпродовольчими товарами,водночаспокращуєтьсяхарчування населення.

>Росія.Федеральнацільовапрограмастабілізації тарозвиткуагропромисловоговиробництва вРосійськійФедерації на 1996-2000 рокта,затверджена Указом Президента Ро-сійськоїФедерації від 18червня 1996 року,передбачалазакінчити увідведені дляїїреалізації рядкиприведенняорганізаційно-правових формгосподарювання увідповідність ізновимЦивільним кодексом РФ. При цьомурезультатибагатьохнауковихрозробокговорять про ті, уумовах переходу доринковоїекономікиважливоюформоюгосподарювання населіможуть йповинні статісільськогосподарськікооперативирізноманітнихтипів та їхньогооб'єднання (>асоціації,спілки).

Державаспрямовує своюполітику навідхід від державноївласності таперехід доприватноївласності на грішну землю.

>Аналізуючиаграрний секторекономікиРосії,слідзазначити, щокраїнаперебуває на шляхустабілізаціїсільськогосподарськоїгалузі, але й череззагальнуекономічну кризовіїйбракуєгрошовихкоштів,саме томупроцеси в аграрномусекторівідбуваютьсядоситьповільно, аіноді ігальмуються.

>Основні заподіянняаграрної політики державиполягають у тому,щоб:

·забезпечувати продуктамихарчуваннявласногоспоживача;

·захиститивнутрішнійринок;

·стабілізуватисільськогосподарську діяльність;

·зменшитизбитковістьгалузі;

·зменшитиімпорттоварів;

·вироблятиконкурентоздатнупродукцію;

·втілитипрограмирозвитку аграрногоринку в життя;

·поновитимеханізаторський парк;

· перейти нановітехнології;

·створитипільгові засадикредитування й т.ін.

>Усецесвідчить про ті, щоаграрнезаконодавствозарубіжнихкраїнмає рядновел порівняно ізаграрнимзаконодавством України.Аграрнимзаконодавством й правомзарубіжних країнивизначаєтьсязаконноювимогацільовоговикористаннясільськогосподарських земель,обов'язковість їхньогообробітку (>обов'язокналежним чиномвикористовувати своювласність) подзагрозоюекспропріації. Великогопоширеннянабулиінститутинеподільностісільськогосподарських земель,недопущення їхньогонадмірноїексплуатації,принципипридбання прававласності на грішну землю задавністю їхньоговолодіння чикористування.Гарантії та захист правприватноївласності на грішну землюздійснюється взарубіжномузаконодавстві черезустановленняскладних процедурїївідчуження.Важливогозначеннянадаєзаконодавство та правоцихкраїнучасті держави вздійсненніаграрних реформ.


>3.Правове становищесільськогосподарськихпідприємств взарубіжнихкраїнах

>Останнімироками передбагатьмакраїнамипостає запитання пронеобхідністьпосиленнярегулюючоїролі державищодосільськогосподарськоговиробництва.Основнимиважелями державногорегулюваннявважаються:

·ціноверегулюваннявиробництвасільськогосподарськоїпродукції;

· системаоподаткування;

·кредитно-фінансовиймеханізм;

·антимонопольна політика;

·регулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності;

·спеціальніцільовіпрограми.

>Застосуванняцихважелів урізнихкраїнахздійснюєтьсяпо-різному.Якщо,наприклад, длякраїнколишнього СРСР характернадержавнапідтримкаслабкихнеприбутковихгосподарств, то СШАпідтримкудістає ефективноговисокотоварневиробництво (>близькополовинисубсидійотримують 15відсотків великихфермерськихгосподарств).

УІталіїдержавнерегулюваннясільськогогосподарства (>точніше —втручання,аджеКонституціявикористовуєсамецейтермін)можливещодорозмірів земельніділянок, режимусільськогосподарських земель, їхньогополіпшення таперетворення, атакожнаданнядопомогидрібним тасереднімземлевласникам.

>Цікаво, що длякраїнЗахідноїЄвропихарактернимє не скількивнутрішнєдержавнерегулюваннявідносин усільськомугосподарстві, стількирегулювання нарівніЄвропейського Союзу.Єдинааграрна політикакраїнЄСстосуваласяперш нарегулюванняекспорту таімпорту.Передбачено,наприклад,стягненняспеціальнихплатежів приімпорті в країниЄСзернових культур; запроваджено системуімпортних таекспортнихліцензій наторгівлюяловичиною,зерновими, молоком тамолочними продуктами замежіЄС;передбаченавиплатарізниціміжсвітовимицінами тацінами Союзу.Більшвисокіціни порівнянозісвітовимивстановлюються ізметоюпідтримкисвоїхтоваровиробників, але йце сталообтяжливим для бюджетуЄС та окремих йогочленів. Томунещодавнопереглянутосільськогосподарськуполітику Союзу. Зметоюзменшеннядотації аграрного сектора таприпиненнязросту бюджетнихкоштів надотаціїсільськогосподарськимтоваровиробникам булизміненіквоти наокремівидипродукції,введеніфінансовісанкції заперевиробництводеякихпродуктів тощо. Таким чином,здійснивсяперехід відціновоїпідтримкивиробництва таекспортнихдотацій допрямоїпідтримкибезпосередньофермерів, щопов'язанозіскороченнямвикористаннявиробничихфакторів (>землі,худоби) тапередчаснимвиходом напенсію.

УкраїнахЗахідноїЄвропирегулюваннявиробництвасільськогосподарськоїпродукціїздійснюєтьсятакож черезквотування.Наприклад, уВеликійБританіїзастосовуєтьсявстановлення квот надеяківидипродукції,такі якхміль (до1982р.),картопля. Церегулюється актами просільськогосподарський маркетинг.Згідно ізвнутрішнімзаконодавствомквотистосуютьсяособистотоваровиробників, а чи не земельніділянок.

ДлякраїнСхідноїЄвропи початкуперебудови було бхарактернесуттєвеобмеженнявтручання держави врозвиток аграрного сектора ізметоюдосягнення так званого «>ринковогосаморегулювання»сільськогогосподарства. Результатомтакої політикиєрізкезагостренняаграрноїкризи врегіоні. Тому теперстворюється нова система державногорегулюваннясільськогосподарськоїсфери,спрямована як навпорядкуваннявнутрішнього аграрногоринку, то й нарегулюваннязовнішньоекономічнихзв'язків.


>Висновок

>Аграрне правозарубіжнихкраїнхарактеризуєтьсясвоєрідним предметом правовогорегулювання. Цеєаграрніправовідносини, котрі,по-перше,випливають зспеціальноїправосуб'єктностісуб'єктів аграрного права, зспецифікиїхніхзавдань та предметадіяльності;по-друге,складаються в сферівиробництвапродуктівхарчування,продовольства йсировинирослинного йтваринногопоходження,переробки йреалізаціїостанньоїсуб'єктамиаграрноїпідприємницькоїдіяльності.

>Джерела аграрного права —це результатправотворчостідержавнихорганів якзовнішнійвиразволі народу,закріпленої вуніфікованих йдиференційованихнормативно-правових актах, атакожлокальних актахсільськогосподарськихтоваровиробників, щорегулюютьаграрнівідносини впроцесісільськогосподарськоговиробництва,переробки тарозподілусільськогосподарськоїпродукції.

Доджерел аграрного права належатизакони,підзаконніакти,постанови,положення, правила,інструкції,примірністатути,статути.Аграрніправовідносинибагатогранні йхарактеризуютьсярізновидамисуб'єктів, до які належатисільськогосподарськікооперативи,інші підприємства,об'єднання,фермерськігосподарства,міжгосподарськіутворення.Норми аграрного прававизначають їхнісуб'єктивні права,юридичніобов'язки,правове становище,умови та порядок їхніутворення йліквідації.


Списоквикористаноїлітератури

1. Аграрне, земельне екологічний це право України. Загальні частини навчальних курсів. Навчальний посібник. Під редакцієюдокт.юрид. наук, професора Погребного А.А.и.канд.юрид. наук, доцентаКаракаша І.І.— X.: ТОВ «Одіссей», 2000.— 350 з.        

2.Запорожець А. М.Аграрне правозарубіжнихкраїн. —Харків:Фірма «>Кон-ум», 2005. — 230 з.

3. Янчук В.З.Аграрне право України. До.:ЮрінкомІнтер. 2000 – 681 з.


Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація