Реферати українською » Ботаника и сельское хоз-во » Агровіробніча характеристика чорнозему Південного


Реферат Агровіробніча характеристика чорнозему Південного

>Зміст роботи

 

>Вступ

1.Поширення й генезисчорноземівпівденних

2.Класифікаціячорноземів

3.Будоваґрунтовогопрофілю й йогоморфологічніознаки.

4.Механічний йагрегатний складґрунту

5.Фізичні йхімічнівластивостічорноземівпівденних

6.Сільськогосподарськевикористання

7. Заходьпокрашенняродючостіґрунтів

>Висновки

Списоклітератури


>Вступ

 

>Ґрунт, завизначеннямВ.І.Вернадського, —біокоснетіло,тобтотаке, щовключає якнеживу природуҐрунтоутворюючугеологічну породу,повітря, воду), то йживіорганізми (>коріннярослин,тварини,мікроорганізми).Невід'ємний компонентґрунту — гумус —специфічнастійкаорганічнаколоїднаречовина, котранадаєйому характерногозабарвлення.

В.В. Докучаєвпершимзнайшов уґрунтіознакиприродно-історичноготіла,якомувластиві своїособливості,історія,законирозвитку. Так,вінмаєхарактернубудову —профіль,складенийгенетичними обріями, своїморфологічнівластивості,тобто свою форму.Ґрунтовийпокривхарактеризуєтьсянадзвичайноюстрокатістю. Уподібнихприроднихумовахутворюютьсясхожіґрунти, щоє одним знаріжнихкаменіввчення проґрунтоутворення.

Темареферату: «>Агровиробнича характеристикачорноземівпівденних».

Мета роботи:розкритиагровиробничу характеристикучорноземампівденним.

Мивстановили, що длясільськогосподарськоговикористанняґрунтівважливу рольвідіграютьмеханічний таагрегатний складґрунту,фізико –хімічні таводні,теплові таповітрянівластивості. Уразі,якщоґрунтовийпокривнезабезпечюєтьсяприродноїродючістюважливимєтакожпроведенняагромеліоративнихзаходів позбереженню йпідвищенню їхніродючості.

Уходіпідготовки буливикористанібібліографічніматеріали такартографічні, проведеноаналізстатистичнихданих.


1.   >Поширення й генезисчорноземівпівденних

>Чорноземипівденніпоширені впівнічнійчастиніпівденногоСтепу. Уцентральній йпівденнійчастинізони смердотізмінюютьсякаштановимиґрунтами йсолонцями.

>Територіяпоширеннячорноземівпівденнихрозчленована долинамибагатьохрічок,порізана балками тадіючими ярами.Місцевістьздебільшогодренована,поверхневийстіксупроводжуєтьсяпроцесамиводноїерозії.

>Чорноземипівденніподіляють назвичайні (>Азово-Причорноморськапровінція),міцелярно-карбонатні (>Задніпровський йКримськийСтеп) йсолонцюваті — взоні переходуґрунтів дотемно-каштанових.

>Характерноюознакоючорноземівпівденнихє невеликатовщинагоризонтів,проникання йфіксаціягумуснихречовин (50—60 див). Наглибині 60—120 диврозвиненийущільнений кулюбуруватогокольору ізнагромадженнямвуглекислихкальцію ймагнію увиглядібілихплям.

>Особливістюцихґрунтівєтакожнаявністьгіпсу наглибині 2,5—4 м. Упідвищенійпівнічнійчастинігіпсзалягає наглибині 4, але впівдень ізпониженняммісцевості — 2—2,5 м. [2]

>Чорноземипівденніутворилися заумовичітковираженогодерново -гумусноакумулятивногопроцесуґрунтоутворення.Відбуваєтьсявін подвпливомбагаторічноїтрав'янистоїрослинності вумовахпомірноговологогоклімату йнайбільшенергійно нанещільнихкарбонатнихгірських породах.

>Помірнезволоження при непромивномутипі водного режиму, щохарактеризуєтьсячергуваннямнизхідних тависхіднихпотоківґрунтовоївологи,призвело дорівномірногопросочуванняпрофілю гумусом йвилуговуваннялегкорозчиннихсполук йкарбонатівкальцію (>останнійвимивається ізверхньоїчастини).Перехідні доматеринськоїпородигоризонти, як правило,збагачені карбонатамикальцію (>СаС03).Насиченістьвбирного комплексукальцієм тазакріпленняґрунтовихколоїдів (>глини й гумусу)сприяютьутвореннюагрономічноцінноїводостійкоїзернисто-грудкуватоїструктури.Руйнуваннямінеральноїчастини неспостерігається.

>Самедерновий процеспризводить доформуваннярізнихчорноземнихґрунтів, котріхарактеризуютьсявисокоюгумусованістю,насиченістюкальцієм,нейтральною чиблизькою донейтральноїреакцієюґрунтовогорозчину,сприятливимифізико-механічнимивластивостями

Зданихфізико-хімічної йагрономічної характеристикичорноземів України (>Таблиця 1.) виднопевнувідмінністьміжосновними видамиґрунтівстепової йлісостепової зон завмістом гумусу,реакцієюсередовища, насиченістю основами,кислотністю,вмістомпоживнихречовин тощо. [7]

>Таблиця 1

Характеристикачорноземівпівдня України

>Ґрунти >Глибина див. >Гумус % рНсольовоївитяжки Сумаувібраних основмг-екв на100гґрунту >Гідрологічнакислотність, мг –екв на 100ґрунту Рівеньнасичення основами >Поживніречовини, мг на 100 рґрунту
>валові >Розчинні вслабіла кислотах
N

Р2Про5

Р2Про5 ЗаАреніусомТруогом

До2Просоляноївитяжки

>Чорноземиопідзолені 0—10 25—35 50-60 3,23 2,56 1,74

6,0 6,3

6,8

17,7 18,2 21,3 2,1 1.6 0,8

87

91

95

161 117 140 820 18,3 13,5
>Чорноземиглибокі малогумуснілегкосуглинкові 0—20 20-45 4,1 3,2 5,1 6,3 18,9 21,2 1,9 0,8 180 150 130 100 6,6 10,0

6,1

7,2

>Чорноземиглибокі малогумуснісередньосуглинкові

0-20

20-45

4,85 3,63 6,4 6,6 28,5 29,9

1.3

0,5

250 180 120 ПО 16,0 7,0 7,9 6,5
>Чорноземиглибокісередньогумусніважкосуглинкові 0-20 20—45 65-85

6,05

5,44 4,17

6,5 6,2 36,0 44,0 1,3 0,6 - 360 320 170 130 12,0 12,0

>Чорноземиглибокі малогумуснівилужені

4-

0-20 25—45 65-85 3,11 2,49 1,79 5,5 5,6 16,4 18,4

3,1

2,8

150 ПО 120 ПО 6,6 10,0

 

2.   >Класифікаціячорноземів

>Першукласифікаціючорноземіврозробив У. У.Докучаєв,поділивши їхньогозалежно від умівзалягання начорноземивододілів,річковихтерас йсхилів. Завмістом гумусувінвиділявчотиригрупичорноземів, із якіпершамістить 13-16%,друга-10-13,третя – 7-10, ачетверта - 4-7% гумусу.

>Класифікаціїчорноземівзначнуувагуприділяли М. М.Сибірцев, Л. І.Прасолов таін.Тепервиділяютьтакіпідтипичорноземів:опідзолені,вилужені,типові,звичайні йпівденні.

>Окреміпідтипичорноземівдужерізнятьсявмістом гумусу.Неоднаковукількість гумусумістять йчорноземи одного й тогопідтипу.

>Всіпідтипичорноземівмаютьнеоднаковубудовупрофілю йрізніфізико-хімічні таагрономічні

>Чорноземипівденніділяться натакі народи:

1)звичайні;

2)карбонатні -закипають ізповерхні;

3)міцелярно-карбонатні -мають упрофілі й ">білозірку", йкарбонатнуцвіль, щоутворюютьсявнаслідокспецифічнихособливостей водного режиму.Чорноземипівденнісолонцюваті.Зустрічаються напівдні подзони напереході дотемно-каштановихґрунтів. Але вониморфологічно добровиявленадиференціаціяпрофілю наелювіальним таілювіальнийгоризонти.Верхнігоризонтимістятькремнеземиступрисипку,пухкі,пилуваті,нижнігоризонтиущільнені,натьокиколоїдів,темно-бурі,горіхувато -призматична структура.

>Солонцюватістьчорноземівпівденнихзумовленаголовним чиноммагнієм,кількістьякого уГВКскладає 15-25%, анатрію неперевищує 2-5% відємностікатіонногообміну.Тобтоціґрунти можнавіднести дозалишково-солонцюватих. Заступенемсолонцюватості їхньогоподіляють на:

       слабкосолонцюваті: їхньогобудова М), НР(І), Рдо;

       >середньосолонцюваті: Ме,НРі(до), Рдо;

       сильносолонцюваті: НЕ,НРІ(до), Рдо.

>Солонцювато-солончакуваті -цеґрунтипереважновторинногозасолення врезультатізрошеннямінералізованими водами чипідтоплення, колиґрунтові водипіднялись доповерхні йпризвели дозасолення.Вонопроявляється впоявівицвітів солей наповерхніагрегатів усухіперіоди, а внизу -ознакиоглеєння увиглядісизувато-сірих йбурувато-іржавихплям.

>Їхподіляють насолончакові -солі ізглибини 0-30 див, аґрунтові води - 1-3 м йсолончакуваті -соліглибше 30 див, аґрунтові води -близько 3 м.Солончакуватістьґрунтівсупроводжується, як правило, їхньогоповерхневимосолонцюванням, врезультаті чоговерхній кулюґрунтуперетворюється вбезструктурнумасу. Увологомустанівінстаєв'язким, липким, а сухому -щільним,злитим,бриластим.Вмістобмінногонатріюсягає 3-5мг-екв на 100 рґрунту.Осолоділіґрунти -займаютьмілкізниження (>западини).Зверхузнаходитьсяелювійований,збагаченийSi02, обрій.Перехідний обрійілювіальний,призматичний,оглеєний.

>Підзонапівденнихчорноземівпереважнолівобережна,належить дозонивітровоїерозії (>дефляції), тому тутпоширенітакождефльованіґрунти.Вонизаймаютьвітроударнівершинивузькохвилястихвододілів йверхнічастинисхилівсхідної і південносхідноїекспозиції.Поділяються на:

1)слабодефльовані -вітромздута половина гумусового обрію;

2)середньодефльовані -здутий весьгумусовий обрій;

3)навіяні -навіяно понад 30 дивдрібнозему. [7]

>Окремим типомґрунтівпівдняєЧорноземипівденні наелювіїщільнихпорід.Ціґрунтинайчастішеутворюються на таких породах:

1. Наелювіїщільнихкарбонатнихпорід (>вапняки,крейда, мергель,карбонатніпіщаники,доломіти,алеврити).

2. Наелювіїщільних безкарбонатнихпорід.Поширені смердоті в основному наДонецькомукряжі, в Кріму, насхилах балок, по берегахрічок, де наповерхнювиходятькорінніпороди.

>Переважноцесередньоглибокі (65-85 див) йнеглибоківиди (45-65 див).Зустрічаються й короткопрофільні (25-45 див), атакожнедорозвинутіґрунти (до 25 див).Загальним їмєщебенюватістьпрофілю (>скелетність).Вміст гумусу усередньомудорівнює 2-6%.

>Чорноземиеродовані. Заступенемрозвиткупроцесівруйнуванняґрунтів смердотібувають:

1)слабозмиті -змита половинагумусово-акумулятивного обрію -займаютьпологісхили;

2)середньозмиті -змито понад половину (2/3)гумусово-акумулятивного обрію,займаютьпокутісхили;

3)сильнозмиті -змитийгумусовий йверхнійперехіднийгоризонти -займаютьпокуті йкрутісхили;

4)намиті -формуються упідніжжяхсхилів, по днищах балок,кудизноситьсяделювій.Потужністьгумусово-акумулятивного обріюзбільшується на 30 див й понад.Звоженнятонкошарувате.

>Лучно-чорноземніґрунтиподів. Цесвоєрідніавтогідроморфні.ґрунтирізногоступеняоглеєння,осолодіння,солонцюватості,карбонатності.Маютьлучно-чорноземні йдерновітипи.Формуються умілких (пласких)подах чи попериферії великихподів прикороткочасномуповерхневомузволоженні й приглибокому (понад 5 див)заляганніпріснихґрунтових вод. [5]

Приблизькомурівніґрунтових вод (до 1,5-2,0 м)утворюютьсячорноземно-лучніґрунти.Підвищенезволоженнязумовилоінтенсивнішийрозвитоклучноїрослинності, аотже, й болеегумусованийпрофіль до 50-80 див.

3.   >Будоваґрунтовогопрофілю й йогоморфологічніознаки

>Профільґрунтівдиференційований,розчленований нагумусний й дваперехіднихгоризонти (Малюнок 3.1).

Обрій Атовщиною 25—40 дивмаєтемно-сірий читемно-бурийколір,грудкувату структуру, часто ізнезначнимкоричневимвідтінком.Загальнатовщинагумусного обрію (>А+Ві) 45—60 див.

Уілювіальномукарбонатномугоризонтічітковиражена «>білозірка».Лініяскипаннязнаходиться внижнійчастині обріюВі чи намежі ізгумусним обрієм.Перехідний обрій (Удо)темнувато-бурий,слабкоущільнений, повсьомупрофілюкарбонатний.Товщинагумусного

>Рис. 3.1Профільгрунтів

 

(А) —0—38 див. >Гумусний обрійтемно-сірогокольору, структурадрібнозерниста (>цілина). Наповерхні ясно видноборошниступсішку.

>Нр(Ві)—38—68 див. >Гумусованийперехідний обрій ізтемно-коричневимвідтінком, структурагоріховидна,окреміагрегатигострочастоїформи. Обрійщільний,перехід допорідрізкий.

>Рк(В2)—68—85 див. >Бурувато-палевийщільний обрій, пощільностіпомітнізатікання гумусу.

>Рк(ВС)—85—130див. >Багатокарбонатів увиглядібілозірки.

>Рк(С) — 130—180 див. >Темно-палевийглинистий ліс. Наглибині 100 див >зустрічаютьсякристалигіпсу.

обрію учорноземівпівденних,звичайних йсолонцюватих легко- йважкосуглинковихзбільшується у напрямкузі одразу ж назахід — від 50—75 див наЛівобережжіДніпра до 60—85 див наПравобережжі, налегкосу-глинковихлесовидних породахдосягає 80—100 див й понад.Товщинагумусного обріючорноземівпівденнихміцеляро-карбопатних уЗадніпров'ї — 65—85 див, аКримськомуСтепу — 45—65 див. [6]

>Характерноюознакоючорноземівпівденнихє невеликатовщинагоризонтів,проникання йфіксаціягумуснихречовин (50-60 див). Наглибині 60-120 диврозвиненийущільнений кулюбуруватогокольору ізнагромадженнямвуглекислихкальцію ймагнію увиглядібілихплям.

>Особливістюцихґрунтівєтакожнаявністьгіпсу наглибині 2,5-4 м. Упідвищенійпівнічнійчастинігіпсзалягає наглибині 4, але впівдень ізпониженняммісцевості - 2-2,5 м.

>Вміст гумусу вчорноземахпівденнихзбільшується напівніч ізпоширеннямчорноземівзвичайних

З переходом докаштановихґрунтівзменшуєтьсятовщинагумусного обрію йпроцентнийвміст гумусу вчорноземах.

Уходіаналізуґрунтовогопрофілючорноземівпівденних можназробитивисновок, щоцей типґрунтуналежить до одних ізродючихґрунтів України.Використанняґрунтівобмежуєтьсяумоваминедостатньоїзволоженості територї. Тому смердотієцінниммеліоративним фондом длярозвиткуіригації.

4.   >Механічний йагрегатний складґрунту

>Механічний складґрунтів —цеперш намеханічний складґрунтоутворювальноїпороди, наякійформуютьсяґрунти. У зв'язку із тім, щочорноземипівденнісформувались на лісах,механічний склад їхньоговажкосуглинистий та легкоглинистий. На лісахвін не так наглибинуверхнього ярусу лісі.Найбільшакількістьводостійкихагрегатіврозміром 0,25-10 ммспостерігається ворному йпідорному куляхґрунту. Убільшостівипадків вонколивається вмежах від 70,1 до 87,5%.[5]

>Механічний складґрунтустаєважчим в напрямі ізпівночі напівдень, алегшим -поблизурічкових долин,наприклад натерасахрічок таких, як Дніпро, Буг,Дністер,СіверськийДонець.

>Таблиця 2

>Залежністьвластивостейчорноземівпівденних відмеханічного складу

>Показник >Середньосуглинкові >Важкосуглинкові

>Щільністьскладення,г/см3

>верхній обрій

>нижній обрій

>Вологістьв'янення, %

>Найменшавологоємкість, %

1,10—1,25

1,30—1,40

10,0—12,5

28—21

1,12—1.30

1,40—1,50

12,0—16,5

30—21

>Запасипродуктивноївологи

у метровомушарі

упівтораметровомушарі

>Вміст гумусу, %

160—170

220—230

2,0—3,0

130—150

180—210

2,5—5,0

А,щобдослідитиконкретнівластивостічорноземівпівденнимпропонуємозведенутаблицю 3

>Таблиця 3.

Характеристикачорноземупівденноголегкоглинистого налесі

>Показник >Генетичний обрій

М0 -48

>Нрк 48-78

>Pk 78-108

>Глибина, див.

див

0-10 10-20 20-30 30-40 40-50 50-60

60-

70

70-80 80-90 90-100 100-120
Хутро. склад, % відмаси 0,01 мм 60 59 62 57 60 61 -
0,001 мм 40 42 39 37 38 39 -

Зглибини 2,5-3,0 мпочинаєтьсясольовий пояс -друзигіпсу йлегкорозчинних солей. Насхилахсольовий поясзалягає наглибині 2,0-2,5 м.Помітнадиференціаціяпрофілю:ущільненістьперехідного обрію й збільшення вньомумулуватоїфракції.Гранулометричний складпереважноважкосуглинковий йлегкоглинистий, але й полесовихтерасахзустрічаютьсясередньосуглинковий,легкосуглинковий й,навіть,супіщаний.Важкосуглинкові йглинистіґрунтимістять 3,0-4,5% гумусу,тобто, смердотіємалогумусними.Запаси гумусу вшарі 0-100 дивстановлять 240-260 т/га.Реакціяґрунтовогорозчину нейтральна чиблизька донеї .

5.   >Фізичні йхімічнівластивостічорноземівпівденних

>Фізико-хімічнівластивостічорноземівпівденнихзначноюміроювідрізняються відвластивостейчорноземівзвичайних, ставленняувібранихкальцію ймагніюзнижується до 3-4 : 1. Зувібранимнатрієм смердотінабуваютьсолонцюватихвластивостей.Пептизованихгуміновихречовин вони менше, ніж учорноземахзвичайнихвідповідного складу.Меншетакож учорноземахпівденних йіншихагрегатів (0,01 мм), щозменшуєздатністьцихґрунтівнабуватиагрономічноцінноїструктури.

Структурачорноземівпівденнихзовні маловідрізняється відструктуричорноземівзвичайних, але йміцністьагрегатівдещознижена черезменшийвміст гумусу йнаявністьувібраногонатрію. Ззміноюмеханічного складу відглинистих долегкосуглинковихзменшується йміцністьагрегатів,відповіднозмінюютьсяводно-фізичнівластивості (табл. 3.4.).

>Реакціячорноземівпівденних нейтральна числабкокисла, рНводноївитяжки 6,5—7,5. Сумаобміннихувібраних основколивається від 5—15 до 17—50мг-екв на 100 рґрунту. [8]

>Залежно відвмісту гумусузапасизагального азотустановлять 0,17—0,28 %. Учорноземахпівденнихдостатнізапаси валового фосфору — 0,12—0,15%, багатокалію.Кількістьобмінногоувібраногонатріюстановить 0,1—1мг-екв на 100 рґрунту.

>Потенціальнародючістьчорноземівпівденних така сама, як йзвичайних, але йвикористаннярізкообмежуєтьсянедостатнімзволоженням. Тому смердотієцінниммеліоративним фондом длярозвиткуіригації.

Уходіаналізуматеріалі втаблиці табібліографічнихджерелстаєзрозумілим, щоводно-фізичнівластивостізадовільні, структура у якихмайже така, як й учорноземівзвичайних, але йводотривкихагрегатів вжезначно менше, до 25-30 % ворномушарі.

>Таблиця 4

>Фізико-хімічнівластивостічорноземівпівденних

>Показники >Глибинавзятоїпроби >Глинистіперехідні дозвичайних >Глинисті >Пилувато -важкосуглинкові >Піщанисто -суглинкові
рНсольовоївитяжки 0—20 6,0 6,3 6,1 0,30
25—45 6,2 6,5 6,3 0,45
>Гідролітичнакислотністьмг-екв на 100 р грунту, 0—20 2,77 2,30 1,52 1,65
25—45 1,58 1,20 1,13 1 20

Сумаввібраних основ,

мг-

>екв на 100 р грунту

0—20 33,4 33,0 26,8 26,0
25—45 35,0 32,4 29,0 31,0
Рівеньнасичення основа- 0—20 92,5 93,4 94,0 95,0
25—45 95,7 96,3 96,0 97,0

>Вмістувібраних основ, ми, %

>екв на 100 р грунту

>Са2+ 0—20 27,4 23,9 22,8 19,50
25—45 28,9 28,9 22,06 22,00
>Mg2+ 0—20 7,7 7,9 6,3 5,08
25—45 5,3 7,2 6,9 4,91
>Na+ 0—20 0,30 0,38
25—45 0,21 0,56

Цепов'язано ізменшимвмістом гумусу, атакожпоявою вґрунтово-вбирномукомплексіобмінногонатрію.Нижча у яких йзабезпеченість азотом та фосфором, але йдужевисока -калієм. їхньогобонітетдорівнює 50-58 балів.

6.   >Сільськогосподарськевикористання

>Ґрунтизони (>чорноземизвичайні йпівденні,каштанові йсвітло-каштановісолонцюваті такоричневіґрунти)характеризуютьсявисокимвмістом гумусу.Сонячноїенергії й тепла тутдостатньо длярозвиткусільськогосподарських культур ізтривалимвегетаційнимперіодом йодержаннявисокихурожаїв.

>Водночас упівденномуСтепузавждиспостерігаєтьсянестачавологи:річнакількістьопадівстановить 300— 410 мм, із них як натравень —серпеньприпадає 170—200, апосушливі рокта— 150 мм.Внаслідок цогобуваютьзначнінедобори врожаю.Частіпосухинаносятьсільськомугосподарствувелику шкоду.Різкезменшення валовогозбору зерна таінших культур упосушливі рокта негативнопозначається накормовійбазітваринництва, щознижує йогопродуктивність.

>Високародючістьчорноземів йекономічнезначення їхніприверталиувагубагатьохвчених -ґрунтознавців. Алідосягнутимаксимальнихврожаївможливо заумовиінтенсивногозрошення.

>Зрошення —вирішальний чинник длявирощуваннявисоких йстійкихурожаївсільськогосподарських культур напівденнихчорноземах. Назрошуваних земляхгосподарствавирощуютьвисоківрожаї рису,овочів,кормів.

УСтепузосереджено 83,3 %зрошуваних земель — 1,9 млн га (>загальнаплоща їхні 2,28 млн га).

>Застосуваннязрошення йхімізаціїземлеробствасприяєрозширеннюасортименту йзмініструктурипосівнихплощсільськогосподарських культур,розвиткурисосіяння йпромисловогоовочівництва. Бездобривнеможливовироститивисокийстабільнийврожайнавітьосновної культуризони —озимоїпшениці.Самеце йвизначає збільшенняоб'ємівзастосуваннямінеральних таорганічнихдобрив.

Уумовахінтенсивногоземлеробстваособливуувагуслідприділятивмісту вґрунтіорганічноїречовини,зокрема гумусу. Для шкірного типуґрунтівіснує ймінімальнийвміст гумусу. Длячорноземівпівденнихвінстановить менше 4, акаштановихґрунтів — менше 2,5 %.Зниженнязапасів гумусу вґрунті приекстенсивних системахземлеробствапризводить допогіршення йогоструктури,порушенняоптимальних умів водного,повітряного й тепловогорежимів.Спостерігаютьсязмінибіологічнихпроцесів,підвищуєтьсянагромадженнязалишківпестицидів й солейважкихметалів,розвиваютьсяерозійніпроцеси.

Отже, можназробитивисновок, щосільськогосподарськапродукціявирощена начорноземах,характеризуєтьсявисокоюякістю.Особливоцестосуєтьсятвердихпшениць, котрізавждикористувалисяпопулярністю насвітовомуринку. Доти ж учорноземнійзоніінтенсивнорозвиваютьтваринництво,птахівництво,бджільництво тощо.

>Чорноземипівденні,завдякисвоїйвисокійродючості,єґрунтамиуніверсальноїпридатності подусісільськогосподарські культури йплодово –ягіднінасадження.

7.   Заходьпокрашенняродючостіґрунтів

>Існуютьпевні заходь котріпокращаютьродючістьчорноземнихґрунтів.

>Першочерговезначеннямаєзяблеваоранка плугами ізпередплужниками наглибину 22-25, а подцукровібуряки,кукурудзу - на 25 - 30 див, проведенаслідом зазбиранням врожаю.

Упосушливі рокта начистих відбур'янів поляхкращірезультатидаєповерхневийобробітокґрунтудисковимилущильниками наглибину 10-12 див ізнаступнимборонуванням.Раціональнозастосовувати нацихґрунтахтакіспособиобробітку, котрі бсприялиполіпшенню водногоґрунту впередпосівнийперіод ізметоюодержаннясвоєчасних йдружнихсходів, атакожспособи, котрісприяютьнагромадженню тазбереженнюмаксимальнихзапасіввологи вглибоких горизонтахґрунту (>затримання ,талих воднавесні,снігозатримання,насадженнялісосмуг тощо). [5]

>Чорноземніґрунти, Незважаючи нависоку їхніприроднуродючість,ефективнореагують навнесеннядобрив.

>Калійнідобрива начорноземахнасампереднеобхідновносити подтакі культури, якцукровібуряки,соняшник тощо.

>Ефективністьзрошенняпідвищується привнесеннідобрив.Забезпеченнярослинвологою таелементамиживленнядаєможливістьзбільшити густотунасадженнярослин.

>Зрошення вже упершийрікзнижуєінтенсивністьнітрифікації.Вміст уґрунтінітратного азотузменшується.Післябагаторічногозрошенняпочатковийрівень забезпеченнярослиннітратним азотомтреба підгримуватищорічнимвнесеннямазотно-фосфорнихдобрив.

>Якщо всівозмінувводять люцерну ймінеральнідобривазастосовуються разом ізгноєм, то, притриваломузрошенні вґрунтінагромаджуєтьсяорганічнаречовина, Яка легкогідролізується, щопідвищуєвміст уґрунтінітратного азоту.

>Фосфорнідобрива назрошуваних земляхмаютьтривалупіслядію. Тому їхньогодозинеобхідновизначатизалежно відвмісту вґрунтізасвоюванихфосфатів. ДляґрунтівпівденногоСтепуоптимальнийвміст ворномушарізасвоюванихфосфатів 30—40 мг на 1 кгґрунту.

>Зрошуванняпідвищуєрухомість уґрунтікалію. Тому назрошуванихкаштановихґрунтах,чорноземахпівденнихкалійнідобрива маловпливають наврожайністьсільськогосподарських культур.Більшефективні смердоті насупіщанихґрунтахпівдня.

>Доситьефективним назрошуваних земляхєвнесення гною.Вінпосилюєвикористаннярослинамиелементівмінеральногоживлення.

>Запаси гумусу вґрунтістабілізуються прищорічномувнесенні на 1 гасівозмінноїплощічорноземівзвичайних 4 т гною.Нагромадження йогозапасівможливе привнесенні 6 т/га й понадвисокоякісногопідстилкового гною.

>Щобзапобігтизменшеннюзапасіворганічноїречовини вґрунті,вносять ймінеральнідобрива. ЗаданимиЕрастівськоїдослідноїстанції, вдев'ятипільнійзерновійсівозміні привнесенні заротацієюповногомінеральногодобрива (>N130P140K150)вміст гумусу практично незмінився: на початкуротаціїстановив 4,15, анаприкінці — 1,1:5 %.[2]

УпівнічномуСтепу пачорноземізвичайному привнесеннімінеральнихдобрий пафоніоптимальних норм гною в Перші дваперіодизапаси гумусудещозменшувались, атретьомуперіодіпомітнозбільшилися йполіпшивсяпоживний режимґрунту.

Отже, можназробитивисновок, щосеред всіхґрунтівчорноземинайбільшагрономічноцінні.Ціґрунтимаютьнайбільшупотенціальнуродючість,максимальневикористанняякої -основне заподіяннясільськогосподарськоговиробництва.Основнимиагротехнічними заходами,спрямованими напідвищенняродючостічорноземів,єраціональніспособиобробітку їхнього,нагромадженнявологи,внесеннядобрив,поліпшенняструктурипосівнихплощ,вирощуваннянайбільшвисоковрожайних культур йсортів тощо.


>Висновки

>Чорноземи –багатствонашої країни. Ми усвоїйроботі далиповну характеристикуцимґрунтам.Поряд ізцимчорноземизазнаютьерозії,внаслідок чого нацих земляхнеобхіднопланувати комплексзаходів позапобіганнюерозії,боротьбі із нею.Залісеннюпідлягають усімасиви сильноеродованих земель. Упосушливих районах агро -технічні заходьповинні бутиспрямовані на забезпеченняґрунтувологою та ефективноговикористанняїї. На малогумуснихґрунтахслідтакожзбагачувати грунт, наорганічнуречовину йпоглиблюватиорний кулю.

Усвітовомуземлеробствічорноземи, якзазначено уроботі,використовуютьпереважно подпосівинайважливіших продовольчих культур:пшениці,кукурудзи, ячменю,цукровогобуряку,соняшнику,садових,овочевих,городніх,лікарських,квіткових культур, винограду,горіхоплідних,лісових табагатьохінших культур. У зв'язку ізцимчорноземиєнайбільшосвоєнимиґрунтамиземноїкулі, апотенціальніресурси длярозширенняорнихплощ учорноземнійзоні практичновідсутні.Сільськогосподарськапродукція,вирощена начорноземах,характеризуєтьсядужевисокоюякістю.Особливоцестосуєтьсятвердихпшениць, котрізавждикористувалисяпопулярністю насвітовомуринку.Чорноземи,завдякисвоїйвисокійродючості,єґрунтамиуніверсальноїпридатності под усісільськогосподарські культури йплодово-ягіднінасадження. Невипадково, щовикористанняцієїродючостінайважливішимзавданнямсільськогосподарськоговиробництва начорноземах.Протеекологічноорієнтованареалізація цого заподіяння непростісправі.Першоюперешкодою тутстаєдефіцитвологи вперіодвегетації культур.

>Екологізована системанакопичення йзберігання вчорноземахвологиатмосфернихопадівнабуваєвоістинувирішальногозначення. Нацеспрямовані правильна організація іустрій територї,створенняполезахиснихлісосмуг,снігозатримання таіншіприйоми, котріоптимізують їхніводний режим.


Списоквикористаноїлітератури

1.Гамаюнов В.Є. Ґрунтознавство.- Херсон, 1997.-292с.

2. Енциклопедичний словник юного географа –краеведа.Сост.Г.В. Карпов.- М.: Педагогіка, 1981

3.КазидубО.Є,ЄрінаО.І. Основисільськогосподарських знань

4. Основисільськогогосподарства:Навч.Посібник/Б.М.Польських,М.І.Стеблянко,Р.Д.Чмир, В.С.Яворський.-2-ге вид, перероб. йдоповн.- До.:Вища школа,1991.-296с.

5. ПоповичП.Д.Джамаль В.А. таін.Придатністьґрунтів под сади таягідникиКиїв врожай1981р

6.Почвоведение/И.С.Кауричев, Н.П. Панов, та інших.; під ред. І.С.Кауричева.- М.:Агропромиздат, 1989.-718 з.

7. Лобова Є.В., Хабаров А.В. Ґрунти.- М.: Думка, 1983.-304с

8.ЧорнийІ.Б. (>Чорний,Іван Борисович)Географіяґрунтів із основами

>ґрунтознавства:Навч.посіб. длястуд. географ.фак.пед.Вузів. - До.:

>Вища школа, 1995.-240с.

9. Сергєєв О.М.Грунтоведение М., МДУ 1973с.386.


Схожі реферати:

Навігація