>Зміст роботи
>Вступ
1.Поширення й генезисчорноземівпівденних
2.Класифікаціячорноземів
3.Будоваґрунтовогопрофілю й йогоморфологічніознаки.
4.Механічний йагрегатний складґрунту
5.Фізичні йхімічнівластивостічорноземівпівденних
6.Сільськогосподарськевикористання
7. Заходьпокрашенняродючостіґрунтів
>Висновки
Списоклітератури
>Вступ
>Ґрунт, завизначеннямВ.І.Вернадського, —біокоснетіло,тобтотаке, щовключає якнеживу природуҐрунтоутворюючугеологічну породу,повітря, воду), то йживіорганізми (>коріннярослин,тварини,мікроорганізми).Невід'ємний компонентґрунту — гумус —специфічнастійкаорганічнаколоїднаречовина, котранадаєйому характерногозабарвлення.
В.В. Докучаєвпершимзнайшов уґрунтіознакиприродно-історичноготіла,якомувластиві своїособливості,історія,законирозвитку. Так,вінмаєхарактернубудову —профіль,складенийгенетичними обріями, своїморфологічнівластивості,тобто свою форму.Ґрунтовийпокривхарактеризуєтьсянадзвичайноюстрокатістю. Уподібнихприроднихумовахутворюютьсясхожіґрунти, щоє одним знаріжнихкаменіввчення проґрунтоутворення.
Темареферату: «>Агровиробнича характеристикачорноземівпівденних».
Мета роботи:розкритиагровиробничу характеристикучорноземампівденним.
Мивстановили, що длясільськогосподарськоговикористанняґрунтівважливу рольвідіграютьмеханічний таагрегатний складґрунту,фізико –хімічні таводні,теплові таповітрянівластивості. Уразі,якщоґрунтовийпокривнезабезпечюєтьсяприродноїродючістюважливимєтакожпроведенняагромеліоративнихзаходів позбереженню йпідвищенню їхніродючості.
Уходіпідготовки буливикористанібібліографічніматеріали такартографічні, проведеноаналізстатистичнихданих.
1. >Поширення й генезисчорноземівпівденних
>Чорноземипівденніпоширені впівнічнійчастиніпівденногоСтепу. Уцентральній йпівденнійчастинізони смердотізмінюютьсякаштановимиґрунтами йсолонцями.
>Територіяпоширеннячорноземівпівденнихрозчленована долинамибагатьохрічок,порізана балками тадіючими ярами.Місцевістьздебільшогодренована,поверхневийстіксупроводжуєтьсяпроцесамиводноїерозії.
>Чорноземипівденніподіляють назвичайні (>Азово-Причорноморськапровінція),міцелярно-карбонатні (>Задніпровський йКримськийСтеп) йсолонцюваті — взоні переходуґрунтів дотемно-каштанових.
>Характерноюознакоючорноземівпівденнихє невеликатовщинагоризонтів,проникання йфіксаціягумуснихречовин (50—60 див). Наглибині 60—120 диврозвиненийущільнений кулюбуруватогокольору ізнагромадженнямвуглекислихкальцію ймагнію увиглядібілихплям.
>Особливістюцихґрунтівєтакожнаявністьгіпсу наглибині 2,5—4 м. Упідвищенійпівнічнійчастинігіпсзалягає наглибині 4, але впівдень ізпониженняммісцевості — 2—2,5 м. [2]
>Чорноземипівденніутворилися заумовичітковираженогодерново -гумусноакумулятивногопроцесуґрунтоутворення.Відбуваєтьсявін подвпливомбагаторічноїтрав'янистоїрослинності вумовахпомірноговологогоклімату йнайбільшенергійно нанещільнихкарбонатнихгірських породах.
>Помірнезволоження при непромивномутипі водного режиму, щохарактеризуєтьсячергуваннямнизхідних тависхіднихпотоківґрунтовоївологи,призвело дорівномірногопросочуванняпрофілю гумусом йвилуговуваннялегкорозчиннихсполук йкарбонатівкальцію (>останнійвимивається ізверхньоїчастини).Перехідні доматеринськоїпородигоризонти, як правило,збагачені карбонатамикальцію (>СаС03).Насиченістьвбирного комплексукальцієм тазакріпленняґрунтовихколоїдів (>глини й гумусу)сприяютьутвореннюагрономічноцінноїводостійкоїзернисто-грудкуватоїструктури.Руйнуваннямінеральноїчастини неспостерігається.
>Самедерновий процеспризводить доформуваннярізнихчорноземнихґрунтів, котріхарактеризуютьсявисокоюгумусованістю,насиченістюкальцієм,нейтральною чиблизькою донейтральноїреакцієюґрунтовогорозчину,сприятливимифізико-механічнимивластивостями
Зданихфізико-хімічної йагрономічної характеристикичорноземів України (>Таблиця 1.) виднопевнувідмінністьміжосновними видамиґрунтівстепової йлісостепової зон завмістом гумусу,реакцієюсередовища, насиченістю основами,кислотністю,вмістомпоживнихречовин тощо. [7]
>Таблиця 1
Характеристикачорноземівпівдня України
>Ґрунти | >Глибина див. | >Гумус % | рНсольовоївитяжки | Сумаувібраних основмг-екв на100гґрунту | >Гідрологічнакислотність, мг –екв на 100ґрунту | Рівеньнасичення основами | >Поживніречовини, мг на 100 рґрунту | |||
>валові | >Розчинні вслабіла кислотах | |||||||||
N |
Р2Про5 |
Р2Про5 ЗаАреніусомТруогом |
До2Просоляноївитяжки |
|||||||
>Чорноземиопідзолені | 0—10 25—35 50-60 | 3,23 2,56 1,74 |
6,0 6,3 6,8 |
17,7 18,2 21,3 | 2,1 1.6 0,8 |
87 91 95 |
161 117 | 140 820 | 18,3 13,5 | — |
>Чорноземиглибокі малогумуснілегкосуглинкові | 0—20 20-45 | 4,1 3,2 | 5,1 6,3 | 18,9 21,2 | 1,9 0,8 | — | 180 150 | 130 100 | 6,6 10,0 |
6,1 7,2 |
>Чорноземиглибокі малогумуснісередньосуглинкові |
0-20 20-45 |
4,85 3,63 | 6,4 6,6 | 28,5 29,9 |
1.3 0,5 |
— | 250 180 | 120 ПО | 16,0 7,0 | 7,9 6,5 |
>Чорноземиглибокісередньогумусніважкосуглинкові | 0-20 20—45 65-85 |
6,05 5,44 4,17 |
6,5 6,2 | 36,0 44,0 | 1,3 0,6 | - | 360 320 | 170 130 | 12,0 12,0 | — |
>Чорноземиглибокі малогумуснівилужені 4- |
0-20 25—45 65-85 | 3,11 2,49 1,79 | 5,5 5,6 | 16,4 18,4 |
3,1 2,8 |
— | 150 ПО | 120 ПО | 6,6 10,0 | — |
2. >Класифікаціячорноземів
>Першукласифікаціючорноземіврозробив У. У.Докучаєв,поділивши їхньогозалежно від умівзалягання начорноземивододілів,річковихтерас йсхилів. Завмістом гумусувінвиділявчотиригрупичорноземів, із якіпершамістить 13-16%,друга-10-13,третя – 7-10, ачетверта - 4-7% гумусу.
>Класифікаціїчорноземівзначнуувагуприділяли М. М.Сибірцев, Л. І.Прасолов таін.Тепервиділяютьтакіпідтипичорноземів:опідзолені,вилужені,типові,звичайні йпівденні.
>Окреміпідтипичорноземівдужерізнятьсявмістом гумусу.Неоднаковукількість гумусумістять йчорноземи одного й тогопідтипу.
>Всіпідтипичорноземівмаютьнеоднаковубудовупрофілю йрізніфізико-хімічні таагрономічні
>Чорноземипівденніділяться натакі народи:
1)звичайні;
2)карбонатні -закипають ізповерхні;
3)міцелярно-карбонатні -мають упрофілі й ">білозірку", йкарбонатнуцвіль, щоутворюютьсявнаслідокспецифічнихособливостей водного режиму.Чорноземипівденнісолонцюваті.Зустрічаються напівдні подзони напереході дотемно-каштановихґрунтів. Але вониморфологічно добровиявленадиференціаціяпрофілю наелювіальним таілювіальнийгоризонти.Верхнігоризонтимістятькремнеземиступрисипку,пухкі,пилуваті,нижнігоризонтиущільнені,натьокиколоїдів,темно-бурі,горіхувато -призматична структура.
>Солонцюватістьчорноземівпівденнихзумовленаголовним чиноммагнієм,кількістьякого уГВКскладає 15-25%, анатрію неперевищує 2-5% відємностікатіонногообміну.Тобтоціґрунти можнавіднести дозалишково-солонцюватих. Заступенемсолонцюватості їхньогоподіляють на:
слабкосолонцюваті: їхньогобудова М(е), НР(І), Рдо;
>середньосолонцюваті: Ме,НРі(до), Рдо;
сильносолонцюваті: НЕ,НРІ(до), Рдо.
>Солонцювато-солончакуваті -цеґрунтипереважновторинногозасолення врезультатізрошеннямінералізованими водами чипідтоплення, колиґрунтові водипіднялись доповерхні йпризвели дозасолення.Вонопроявляється впоявівицвітів солей наповерхніагрегатів усухіперіоди, а внизу -ознакиоглеєння увиглядісизувато-сірих йбурувато-іржавихплям.
>Їхподіляють насолончакові -солі ізглибини 0-30 див, аґрунтові води - 1-3 м йсолончакуваті -соліглибше 30 див, аґрунтові води -близько 3 м.Солончакуватістьґрунтівсупроводжується, як правило, їхньогоповерхневимосолонцюванням, врезультаті чоговерхній кулюґрунтуперетворюється вбезструктурнумасу. Увологомустанівінстаєв'язким, липким, а сухому -щільним,злитим,бриластим.Вмістобмінногонатріюсягає 3-5мг-екв на 100 рґрунту.Осолоділіґрунти -займаютьмілкізниження (>западини).Зверхузнаходитьсяелювійований,збагаченийSi02, обрій.Перехідний обрійілювіальний,призматичний,оглеєний.
>Підзонапівденнихчорноземівпереважнолівобережна,належить дозонивітровоїерозії (>дефляції), тому тутпоширенітакождефльованіґрунти.Вонизаймаютьвітроударнівершинивузькохвилястихвододілів йверхнічастинисхилівсхідної і південносхідноїекспозиції.Поділяються на:
1)слабодефльовані -вітромздута половина гумусового обрію;
2)середньодефльовані -здутий весьгумусовий обрій;
3)навіяні -навіяно понад 30 дивдрібнозему. [7]
>Окремим типомґрунтівпівдняєЧорноземипівденні наелювіїщільнихпорід.Ціґрунтинайчастішеутворюються на таких породах:
1. Наелювіїщільнихкарбонатнихпорід (>вапняки,крейда, мергель,карбонатніпіщаники,доломіти,алеврити).
2. Наелювіїщільних безкарбонатнихпорід.Поширені смердоті в основному наДонецькомукряжі, в Кріму, насхилах балок, по берегахрічок, де наповерхнювиходятькорінніпороди.
>Переважноцесередньоглибокі (65-85 див) йнеглибоківиди (45-65 див).Зустрічаються й короткопрофільні (25-45 див), атакожнедорозвинутіґрунти (до 25 див).Загальним їмєщебенюватістьпрофілю (>скелетність).Вміст гумусу усередньомудорівнює 2-6%.
>Чорноземиеродовані. Заступенемрозвиткупроцесівруйнуванняґрунтів смердотібувають:
1)слабозмиті -змита половинагумусово-акумулятивного обрію -займаютьпологісхили;
2)середньозмиті -змито понад половину (2/3)гумусово-акумулятивного обрію,займаютьпокутісхили;
3)сильнозмиті -змитийгумусовий йверхнійперехіднийгоризонти -займаютьпокуті йкрутісхили;
4)намиті -формуються упідніжжяхсхилів, по днищах балок,кудизноситьсяделювій.Потужністьгумусово-акумулятивного обріюзбільшується на 30 див й понад.Звоженнятонкошарувате.
>Лучно-чорноземніґрунтиподів. Цесвоєрідніавтогідроморфні.ґрунтирізногоступеняоглеєння,осолодіння,солонцюватості,карбонатності.Маютьлучно-чорноземні йдерновітипи.Формуються умілких (пласких)подах чи попериферії великихподів прикороткочасномуповерхневомузволоженні й приглибокому (понад 5 див)заляганніпріснихґрунтових вод. [5]
Приблизькомурівніґрунтових вод (до 1,5-2,0 м)утворюютьсячорноземно-лучніґрунти.Підвищенезволоженнязумовилоінтенсивнішийрозвитоклучноїрослинності, аотже, й болеегумусованийпрофіль до 50-80 див.
3. >Будоваґрунтовогопрофілю й йогоморфологічніознаки
>Профільґрунтівдиференційований,розчленований нагумусний й дваперехіднихгоризонти (Малюнок 3.1).
Обрій Атовщиною 25—40 дивмаєтемно-сірий читемно-бурийколір,грудкувату структуру, часто ізнезначнимкоричневимвідтінком.Загальнатовщинагумусного обрію (>А+Ві) 45—60 див.
Уілювіальномукарбонатномугоризонтічітковиражена «>білозірка».Лініяскипаннязнаходиться внижнійчастині обріюВі чи намежі ізгумусним обрієм.Перехідний обрій (Удо)темнувато-бурий,слабкоущільнений, повсьомупрофілюкарбонатний.Товщинагумусного
>Рис. 3.1Профільгрунтів
(А) —0—38 див. >Гумусний обрійтемно-сірогокольору, структурадрібнозерниста (>цілина). Наповерхні ясно видноборошниступсішку.
>Нр(Ві)—38—68 див. >Гумусованийперехідний обрій ізтемно-коричневимвідтінком, структурагоріховидна,окреміагрегатигострочастоїформи. Обрійщільний,перехід допорідрізкий.
>Рк(В2)—68—85 див. >Бурувато-палевийщільний обрій, пощільностіпомітнізатікання гумусу.
>Рк(ВС)—85—130див. >Багатокарбонатів увиглядібілозірки.
>Рк(С) — 130—180 див. >Темно-палевийглинистий ліс. Наглибині 100 див >зустрічаютьсякристалигіпсу.
обрію учорноземівпівденних,звичайних йсолонцюватих легко- йважкосуглинковихзбільшується у напрямкузі одразу ж назахід — від 50—75 див наЛівобережжіДніпра до 60—85 див наПравобережжі, налегкосу-глинковихлесовидних породахдосягає 80—100 див й понад.Товщинагумусного обріючорноземівпівденнихміцеляро-карбопатних уЗадніпров'ї — 65—85 див, аКримськомуСтепу — 45—65 див. [6]
>Характерноюознакоючорноземівпівденнихє невеликатовщинагоризонтів,проникання йфіксаціягумуснихречовин (50-60 див). Наглибині 60-120 диврозвиненийущільнений кулюбуруватогокольору ізнагромадженнямвуглекислихкальцію ймагнію увиглядібілихплям.
>Особливістюцихґрунтівєтакожнаявністьгіпсу наглибині 2,5-4 м. Упідвищенійпівнічнійчастинігіпсзалягає наглибині 4, але впівдень ізпониженняммісцевості - 2-2,5 м.
>Вміст гумусу вчорноземахпівденнихзбільшується напівніч ізпоширеннямчорноземівзвичайних
З переходом докаштановихґрунтівзменшуєтьсятовщинагумусного обрію йпроцентнийвміст гумусу вчорноземах.
Уходіаналізуґрунтовогопрофілючорноземівпівденних можназробитивисновок, щоцей типґрунтуналежить до одних ізродючихґрунтів України.Використанняґрунтівобмежуєтьсяумоваминедостатньоїзволоженості територї. Тому смердотієцінниммеліоративним фондом длярозвиткуіригації.
4. >Механічний йагрегатний складґрунту
>Механічний складґрунтів —цеперш намеханічний складґрунтоутворювальноїпороди, наякійформуютьсяґрунти. У зв'язку із тім, щочорноземипівденнісформувались на лісах,механічний склад їхньоговажкосуглинистий та легкоглинистий. На лісахвін не так наглибинуверхнього ярусу лісі.Найбільшакількістьводостійкихагрегатіврозміром 0,25-10 ммспостерігається ворному йпідорному куляхґрунту. Убільшостівипадків вонколивається вмежах від 70,1 до 87,5%.[5]
>Механічний складґрунтустаєважчим в напрямі ізпівночі напівдень, алегшим -поблизурічкових долин,наприклад натерасахрічок таких, як Дніпро, Буг,Дністер,СіверськийДонець.
>Таблиця 2
>Залежністьвластивостейчорноземівпівденних відмеханічного складу
>Показник | >Середньосуглинкові | >Важкосуглинкові |
>Щільністьскладення,г/см3 >верхній обрій >нижній обрій >Вологістьв'янення, % >Найменшавологоємкість, % |
1,10—1,25 1,30—1,40 10,0—12,5 28—21 |
1,12—1.30 1,40—1,50 12,0—16,5 30—21 |
>Запасипродуктивноївологи у метровомушарі упівтораметровомушарі >Вміст гумусу, % |
160—170 220—230 2,0—3,0 |
130—150 180—210 2,5—5,0 |
А,щобдослідитиконкретнівластивостічорноземівпівденнимпропонуємозведенутаблицю 3
>Таблиця 3.
Характеристикачорноземупівденноголегкоглинистого налесі
>Показник | >Генетичний обрій | ||||||||||||
М0 -48 |
>Нрк 48-78 |
>Pk 78-108 |
|||||||||||
>Глибина, див. див |
|||||||||||||
0-10 | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50-60 |
60- 70 |
70-80 | 80-90 | 90-100 | 100-120 | |||
Хутро. склад, % відмаси | 0,01 мм | 60 | 59 | 62 | 57 | 60 | 61 | - | |||||
0,001 мм | 40 | 42 | 39 | 37 | 38 | 39 | - | ||||||
Зглибини 2,5-3,0 мпочинаєтьсясольовий пояс -друзигіпсу йлегкорозчинних солей. Насхилахсольовий поясзалягає наглибині 2,0-2,5 м.Помітнадиференціаціяпрофілю:ущільненістьперехідного обрію й збільшення вньомумулуватоїфракції.Гранулометричний складпереважноважкосуглинковий йлегкоглинистий, але й полесовихтерасахзустрічаютьсясередньосуглинковий,легкосуглинковий й,навіть,супіщаний.Важкосуглинкові йглинистіґрунтимістять 3,0-4,5% гумусу,тобто, смердотіємалогумусними.Запаси гумусу вшарі 0-100 дивстановлять 240-260 т/га.Реакціяґрунтовогорозчину нейтральна чиблизька донеї .
5. >Фізичні йхімічнівластивостічорноземівпівденних
>Фізико-хімічнівластивостічорноземівпівденнихзначноюміроювідрізняються відвластивостейчорноземівзвичайних, ставленняувібранихкальцію ймагніюзнижується до 3-4 : 1. Зувібранимнатрієм смердотінабуваютьсолонцюватихвластивостей.Пептизованихгуміновихречовин вони менше, ніж учорноземахзвичайнихвідповідного складу.Меншетакож учорноземахпівденних йіншихагрегатів (0,01 мм), щозменшуєздатністьцихґрунтівнабуватиагрономічноцінноїструктури.
Структурачорноземівпівденнихзовні маловідрізняється відструктуричорноземівзвичайних, але йміцністьагрегатівдещознижена черезменшийвміст гумусу йнаявністьувібраногонатрію. Ззміноюмеханічного складу відглинистих долегкосуглинковихзменшується йміцністьагрегатів,відповіднозмінюютьсяводно-фізичнівластивості (табл. 3.4.).
>Реакціячорноземівпівденних нейтральна числабкокисла, рНводноївитяжки 6,5—7,5. Сумаобміннихувібраних основколивається від 5—15 до 17—50мг-екв на 100 рґрунту. [8]
>Залежно відвмісту гумусузапасизагального азотустановлять 0,17—0,28 %. Учорноземахпівденнихдостатнізапаси валового фосфору — 0,12—0,15%, багатокалію.Кількістьобмінногоувібраногонатріюстановить 0,1—1мг-екв на 100 рґрунту.
>Потенціальнародючістьчорноземівпівденних така сама, як йзвичайних, але йвикористаннярізкообмежуєтьсянедостатнімзволоженням. Тому смердотієцінниммеліоративним фондом длярозвиткуіригації.
Уходіаналізуматеріалі втаблиці табібліографічнихджерелстаєзрозумілим, щоводно-фізичнівластивостізадовільні, структура у якихмайже така, як й учорноземівзвичайних, але йводотривкихагрегатів вжезначно менше, до 25-30 % ворномушарі.
>Таблиця 4
>Фізико-хімічнівластивостічорноземівпівденних
>Показники | >Глибинавзятоїпроби | >Глинистіперехідні дозвичайних | >Глинисті | >Пилувато -важкосуглинкові | >Піщанисто -суглинкові |
рНсольовоївитяжки | 0—20 | 6,0 | 6,3 | 6,1 | 0,30 |
25—45 | 6,2 | 6,5 | 6,3 | 0,45 | |
>Гідролітичнакислотністьмг-екв на 100 р грунту, | 0—20 | 2,77 | 2,30 | 1,52 | 1,65 |
25—45 | 1,58 | 1,20 | 1,13 | 1 20 | |
Сумаввібраних основ, мг- >екв на 100 р грунту |
0—20 | 33,4 | 33,0 | 26,8 | 26,0 |
25—45 | 35,0 | 32,4 | 29,0 | 31,0 | |
Рівеньнасичення основа- | 0—20 | 92,5 | 93,4 | 94,0 | 95,0 |
25—45 | 95,7 | 96,3 | 96,0 | 97,0 | |
>Вмістувібраних основ, ми, % >екв на 100 р грунту |
|||||
>Са2+ | 0—20 | 27,4 | 23,9 | 22,8 | 19,50 |
25—45 | 28,9 | 28,9 | 22,06 | 22,00 | |
>Mg2+ | 0—20 | 7,7 | 7,9 | 6,3 | 5,08 |
25—45 | 5,3 | 7,2 | 6,9 | 4,91 | |
>Na+ | 0—20 | — | 0,30 | — | 0,38 |
25—45 | — | 0,21 | — | 0,56 |
Цепов'язано ізменшимвмістом гумусу, атакожпоявою вґрунтово-вбирномукомплексіобмінногонатрію.Нижча у яких йзабезпеченість азотом та фосфором, але йдужевисока -калієм. їхньогобонітетдорівнює 50-58 балів.
6. >Сільськогосподарськевикористання
>Ґрунтизони (>чорноземизвичайні йпівденні,каштанові йсвітло-каштановісолонцюваті такоричневіґрунти)характеризуютьсявисокимвмістом гумусу.Сонячноїенергії й тепла тутдостатньо длярозвиткусільськогосподарських культур ізтривалимвегетаційнимперіодом йодержаннявисокихурожаїв.
>Водночас упівденномуСтепузавждиспостерігаєтьсянестачавологи:річнакількістьопадівстановить 300— 410 мм, із них як натравень —серпеньприпадає 170—200, апосушливі рокта— 150 мм.Внаслідок цогобуваютьзначнінедобори врожаю.Частіпосухинаносятьсільськомугосподарствувелику шкоду.Різкезменшення валовогозбору зерна таінших культур упосушливі рокта негативнопозначається накормовійбазітваринництва, щознижує йогопродуктивність.
>Високародючістьчорноземів йекономічнезначення їхніприверталиувагубагатьохвчених -ґрунтознавців. Алідосягнутимаксимальнихврожаївможливо заумовиінтенсивногозрошення.
>Зрошення —вирішальний чинник длявирощуваннявисоких йстійкихурожаївсільськогосподарських культур напівденнихчорноземах. Назрошуваних земляхгосподарствавирощуютьвисоківрожаї рису,овочів,кормів.
УСтепузосереджено 83,3 %зрошуваних земель — 1,9 млн га (>загальнаплоща їхні 2,28 млн га).
>Застосуваннязрошення йхімізаціїземлеробствасприяєрозширеннюасортименту йзмініструктурипосівнихплощсільськогосподарських культур,розвиткурисосіяння йпромисловогоовочівництва. Бездобривнеможливовироститивисокийстабільнийврожайнавітьосновної культуризони —озимоїпшениці.Самеце йвизначає збільшенняоб'ємівзастосуваннямінеральних таорганічнихдобрив.
Уумовахінтенсивногоземлеробстваособливуувагуслідприділятивмісту вґрунтіорганічноїречовини,зокрема гумусу. Для шкірного типуґрунтівіснує ймінімальнийвміст гумусу. Длячорноземівпівденнихвінстановить менше 4, акаштановихґрунтів — менше 2,5 %.Зниженнязапасів гумусу вґрунті приекстенсивних системахземлеробствапризводить допогіршення йогоструктури,порушенняоптимальних умів водного,повітряного й тепловогорежимів.Спостерігаютьсязмінибіологічнихпроцесів,підвищуєтьсянагромадженнязалишківпестицидів й солейважкихметалів,розвиваютьсяерозійніпроцеси.
Отже, можназробитивисновок, щосільськогосподарськапродукціявирощена начорноземах,характеризуєтьсявисокоюякістю.Особливоцестосуєтьсятвердихпшениць, котрізавждикористувалисяпопулярністю насвітовомуринку. Доти ж учорноземнійзоніінтенсивнорозвиваютьтваринництво,птахівництво,бджільництво тощо.
>Чорноземипівденні,завдякисвоїйвисокійродючості,єґрунтамиуніверсальноїпридатності подусісільськогосподарські культури йплодово –ягіднінасадження.
7. Заходьпокрашенняродючостіґрунтів
>Існуютьпевні заходь котріпокращаютьродючістьчорноземнихґрунтів.
>Першочерговезначеннямаєзяблеваоранка плугами ізпередплужниками наглибину 22-25, а подцукровібуряки,кукурудзу - на 25 - 30 див, проведенаслідом зазбиранням врожаю.
Упосушливі рокта начистих відбур'янів поляхкращірезультатидаєповерхневийобробітокґрунтудисковимилущильниками наглибину 10-12 див ізнаступнимборонуванням.Раціональнозастосовувати нацихґрунтахтакіспособиобробітку, котрі бсприялиполіпшенню водногоґрунту впередпосівнийперіод ізметоюодержаннясвоєчасних йдружнихсходів, атакожспособи, котрісприяютьнагромадженню тазбереженнюмаксимальнихзапасіввологи вглибоких горизонтахґрунту (>затримання ,талих воднавесні,снігозатримання,насадженнялісосмуг тощо). [5]
>Чорноземніґрунти, Незважаючи нависоку їхніприроднуродючість,ефективнореагують навнесеннядобрив.
>Калійнідобрива начорноземахнасампереднеобхідновносити подтакі культури, якцукровібуряки,соняшник тощо.
>Ефективністьзрошенняпідвищується привнесеннідобрив.Забезпеченнярослинвологою таелементамиживленнядаєможливістьзбільшити густотунасадженнярослин.
>Зрошення вже упершийрікзнижуєінтенсивністьнітрифікації.Вміст уґрунтінітратного азотузменшується.Післябагаторічногозрошенняпочатковийрівень забезпеченнярослиннітратним азотомтреба підгримуватищорічнимвнесеннямазотно-фосфорнихдобрив.
>Якщо всівозмінувводять люцерну ймінеральнідобривазастосовуються разом ізгноєм, то, притриваломузрошенні вґрунтінагромаджуєтьсяорганічнаречовина, Яка легкогідролізується, щопідвищуєвміст уґрунтінітратного азоту.
>Фосфорнідобрива назрошуваних земляхмаютьтривалупіслядію. Тому їхньогодозинеобхідновизначатизалежно відвмісту вґрунтізасвоюванихфосфатів. ДляґрунтівпівденногоСтепуоптимальнийвміст ворномушарізасвоюванихфосфатів 30—40 мг на 1 кгґрунту.
>Зрошуванняпідвищуєрухомість уґрунтікалію. Тому назрошуванихкаштановихґрунтах,чорноземахпівденнихкалійнідобрива маловпливають наврожайністьсільськогосподарських культур.Більшефективні смердоті насупіщанихґрунтахпівдня.
>Доситьефективним назрошуваних земляхєвнесення гною.Вінпосилюєвикористаннярослинамиелементівмінеральногоживлення.
>Запаси гумусу вґрунтістабілізуються прищорічномувнесенні на 1 гасівозмінноїплощічорноземівзвичайних 4 т гною.Нагромадження йогозапасівможливе привнесенні 6 т/га й понадвисокоякісногопідстилкового гною.
>Щобзапобігтизменшеннюзапасіворганічноїречовини вґрунті,вносять ймінеральнідобрива. ЗаданимиЕрастівськоїдослідноїстанції, вдев'ятипільнійзерновійсівозміні привнесенні заротацієюповногомінеральногодобрива (>N130P140K150)вміст гумусу практично незмінився: на початкуротаціїстановив 4,15, анаприкінці — 1,1:5 %.[2]
УпівнічномуСтепу пачорноземізвичайному привнесеннімінеральнихдобрий пафоніоптимальних норм гною в Перші дваперіодизапаси гумусудещозменшувались, атретьомуперіодіпомітнозбільшилися йполіпшивсяпоживний режимґрунту.
Отже, можназробитивисновок, щосеред всіхґрунтівчорноземинайбільшагрономічноцінні.Ціґрунтимаютьнайбільшупотенціальнуродючість,максимальневикористанняякої -основне заподіяннясільськогосподарськоговиробництва.Основнимиагротехнічними заходами,спрямованими напідвищенняродючостічорноземів,єраціональніспособиобробітку їхнього,нагромадженнявологи,внесеннядобрив,поліпшенняструктурипосівнихплощ,вирощуваннянайбільшвисоковрожайних культур йсортів тощо.
>Висновки
>Чорноземи –багатствонашої країни. Ми усвоїйроботі далиповну характеристикуцимґрунтам.Поряд ізцимчорноземизазнаютьерозії,внаслідок чого нацих земляхнеобхіднопланувати комплексзаходів позапобіганнюерозії,боротьбі із нею.Залісеннюпідлягають усімасиви сильноеродованих земель. Упосушливих районах агро -технічні заходьповинні бутиспрямовані на забезпеченняґрунтувологою та ефективноговикористанняїї. На малогумуснихґрунтахслідтакожзбагачувати грунт, наорганічнуречовину йпоглиблюватиорний кулю.
Усвітовомуземлеробствічорноземи, якзазначено уроботі,використовуютьпереважно подпосівинайважливіших продовольчих культур:пшениці,кукурудзи, ячменю,цукровогобуряку,соняшнику,садових,овочевих,городніх,лікарських,квіткових культур, винограду,горіхоплідних,лісових табагатьохінших культур. У зв'язку ізцимчорноземиєнайбільшосвоєнимиґрунтамиземноїкулі, апотенціальніресурси длярозширенняорнихплощ учорноземнійзоні практичновідсутні.Сільськогосподарськапродукція,вирощена начорноземах,характеризуєтьсядужевисокоюякістю.Особливоцестосуєтьсятвердихпшениць, котрізавждикористувалисяпопулярністю насвітовомуринку.Чорноземи,завдякисвоїйвисокійродючості,єґрунтамиуніверсальноїпридатності под усісільськогосподарські культури йплодово-ягіднінасадження. Невипадково, щовикористанняцієїродючостінайважливішимзавданнямсільськогосподарськоговиробництва начорноземах.Протеекологічноорієнтованареалізація цого заподіяння непростісправі.Першоюперешкодою тутстаєдефіцитвологи вперіодвегетації культур.
>Екологізована системанакопичення йзберігання вчорноземахвологиатмосфернихопадівнабуваєвоістинувирішальногозначення. Нацеспрямовані правильна організація іустрій територї,створенняполезахиснихлісосмуг,снігозатримання таіншіприйоми, котріоптимізують їхніводний режим.
Списоквикористаноїлітератури
1.Гамаюнов В.Є. Ґрунтознавство.- Херсон, 1997.-292с.
2. Енциклопедичний словник юного географа –краеведа.Сост.Г.В. Карпов.- М.: Педагогіка, 1981
3.КазидубО.Є,ЄрінаО.І. Основисільськогосподарських знань
4. Основисільськогогосподарства:Навч.Посібник/Б.М.Польських,М.І.Стеблянко,Р.Д.Чмир, В.С.Яворський.-2-ге вид, перероб. йдоповн.- До.:Вища школа,1991.-296с.
5. ПоповичП.Д.Джамаль В.А. таін.Придатністьґрунтів под сади таягідникиКиїв врожай1981р
6.Почвоведение/И.С.Кауричев, Н.П. Панов, та інших.; під ред. І.С.Кауричева.- М.:Агропромиздат, 1989.-718 з.
7. Лобова Є.В., Хабаров А.В. Ґрунти.- М.: Думка, 1983.-304с
8.ЧорнийІ.Б. (>Чорний,Іван Борисович)Географіяґрунтів із основами
>ґрунтознавства:Навч.посіб. длястуд. географ.фак.пед.Вузів. - До.:
>Вища школа, 1995.-240с.
9. Сергєєв О.М.Грунтоведение М., МДУ 1973с.386.
Нові надходження
Реклама
Контакти